Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Двобічний гострий катаральний ендобронхіт.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби
Предмет:
Терапія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
. 1. Прізвище, ім'я, по-батькові Притупяк Іван Іванович 2.ВІК: 1981 р. народження. 19 років
3. Соціальний стан: середній
4. Професія: не працює
5. Освіта: неповна середня.
6.Місце роботи: —
7.Адреса: Івано-Франківськ, вул. Довга 47. мі. 73
8. Дата початку курації: 5.03 2001. . . З.ДІагноз на початку і в кінці курації: (нфільтративмиб туберкульоз верхньої Вол» право* легені в фазі розпаду та обову, М5Т (•). І А. Двобічний катаральний ендобронхіт 10 Особи, що перебувають в контакті з хворою: батько - Притуляк Іван Степанович, 1952 р.. мати -Притуляк ЕД.. 1952 р.. брати - Притуляк Андрій Іванович. 1978 р.. Притуляк Володимир Іванович. 1985 р., Притупяк Михайло Іванович. 1990 р., сестра - Притуляк Мар'яна Іванівна. 1994 р.
СКАРГИ ХВОРОГО
Хворий скаржиться на:
1. Легеневі скарга - незначний біль за грудиною, сильний кашель з виділенням харкотиння з про жилками крові, виникнення задишки при фізичному навантаженні.
.2- Симптоми туберкульозної інтоксикації: загальна слабість, в'ялість, втрата апетиту, субфебри-льна температура, підвищена пітливість, похудіння на 5 кг протягом 8 місяців
3. Збоку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття.
4. Органи травлення: з боку органів травлення хвора скарг ме пред'являє.
5. Сечостатева система з боку органів сечостатевої системи скарг не пред'являє.
6. Органи руху: скарг не пред'являє.
7. Нервова система: порушення сну, втома підчас ходіння, головні болі.
АНАМНЕЗ ЖИТТЯ
Хворий народився в м. Івано-Франківську, в сім'ї робітників. Соціальний стан батьків - задовільний-Був четвертою дитиною в сім'ї. Від ровесників у фізичному та розумовому розвитку не відставав. На вчання почав в семирічному віці в ЗОШ №13 м. Івано-Франківська, отримав неповну середню освіту, вчи вся на 3-4-5. але без особливої охоти, зі слів хворого протягом 4 років займався боксом. Після закінчення 9-ти класів не виявив бажання продовжувати навчання. Постійного місця праці не мав, підробляв, коли випадала нагода. Сімейний стан - не одружений, проживає з батьками в 3-х кімнатній квартирі, загаль ною площею 49 м2 крім нього на цій же житловій площі проживає ще 4 дітей; в квартирі наявні всі кому нальні зручності; шкідливі для життя умови - батько та старший брат палять. Режим харчування: харчу ється регулярно.
Шкідливі звички палить протягом 8 останніх років, не систематично. 3-5 цигарок на день Алкоголь вживає рідко в невеликих кількостях.
В дитинстві хворів нечасто ГРВІ. в 9 років - перелом носа, а в квітні 2000 - різана травма правого стегна, яка нагноїлася, з приводу травми протягом місяця лікувався стаціонарно в хірургічному відділенні МКЛ №1 Зі слів хворого знаємо, що серед його друзів був один. котрий переніс туберкульоз (лікувався в туб Диспансері) і з яким хворий перебував в тривалому контакті (близько 2 років).
АНАМНЕЗ ХВОРОБИ
Вважає себе кворим з листопада 2000 року. коли після переохолодження у хворого з'явились під вищення температури до 37 2 - 37 б^С. загальна слабкість, швидка втомлюваність; через декілька днів приєднався кашель, спочатку сухий а приблизно через тиждень вологий За медичною допомогою не звертався, оскільки думав, що симптоми минуть самі. Протягом грудня місяця симптоматика залишалася без змін «ац-.ель супроводжувався виділенням оркотиння. яке інколи мало рожевий відтінок
В січні 2001 рску кашель почав посилюватися, харкотиння мало рожеве забарвлення з'явилась пі тливість особливо змочі знизився апетит «верни відмітив що він втратив у вазі Одночасно приєдна лась задишка при виконанні спочатку звичних а потім незначних, наваї-'ажень. відчуття серцебиття, ва жкість пои ходьбі, посушився сон
Звернувся за чедичною допомогою до дільничного терапевта в Мґ' '"°2 При проведенні флюорог рафії органів рудне клітки б/по зияагенс вогчищеві зміни в правій ле'еиі: хворий був направлений на консультацію до фтнзіатра ООПЦ. де йому був встановлений діагноз інфільтративного туберкульозу правої легені 3 16022001 перебував на амбулаторному лікуванні із застосуванням 'зои'азиду. стреп-о-
міцину •та етамбуголу. На сьогоднішній день госпіталізований у відділення деструктивних форм почина ючи з 26.02.2001 для корекцй та продовження лікування в зв'яжу з прогресуванням захворювання.
Остання флюорографія органів грудної клітки перед встановленням діагнозу туберкульозу прово дилась 3 роки тому. змін на ній з боку легень не виявлено.
ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
Загальний вигляд хворого: положення в ліжку активне, свідомість ясна, су&фебрильна темпера тура - 37,8°С Вага хворого 55 кг, ріст 175 см. будова тіла правильна. Шкірні покриви: звичайного кольору, без де пігментованих ділянок, висипання, крововиливи відсутні; наявний атрофічний рубець довжиною 9 см у нижній третині правого стегна. Слизові оболонки очей. носа. губ. повік - блідо-рожеві, вологі. Під шкірна клітковина розвинена рівномірно, правильно. Хворий зниженого відживлення (за 8 місяців схуд на 5 кг). Набряки, пастозність відсутні.
Лімфатичні вузли — не пальпуються.
М'язи, кістки, суглоби — ступінь розвитку м'язів задовільний, вони не болючі при пальпації, конт рактури відсутні. Активні та пасивні рухи в усіх суглобах збережені в повній мірі Викривлень, деформацій кісткової" системи, ознак перенесеного рахіту не спостерігається, болючість при навантаженні по осі не виявлена.
Голова - пропорційна, волосся густе, чорне. Вираз обличчя - звичайний. Обличчя без особливос тей. дещо видовжене. Вушні раковини без особливостей, виділення із зовнішнього слухового проходу відсутні- Очі звичайні, розташовані правильно, ширина очних щілин однакова, достатня, ністагм, птоз, косоокість і екзофтальм відсутній. Брови і повіки без особливостей, склери білі. ін'єкції судим в склеру не спостерігається. Кон'юнктива без особливостей. Зіниці округлої форми, однакової величини, міоз та мід-ріаз відсутні, реакція на світло і конвергенція збережена. Мигдалики без патологічних змін.
Шия — форма звичайна, правильна, без особливостей, видима пульсації на шиї артеріальних і ве нозних судин не спостерігається. Щитовидна залоза не пальпується..
Грудна клітка — циліндричної форми, симетрична, вип'ячування і западіння відсутні. Патології хребта не виявлено- Над- і підключичні ямки - добре виражені, міжреберні проміжки не розширені- Лопа тки прилягають до грудної клітки. Підчас дихання грудна клітка рухається симетрично, обидві половини її рівноцінно приймають участь в акті дихання. Дихання змішане, нормальної глибини, з частотою 19 ;хв. Голосове тремтіння у верхніх відділах справа підсилене, над рештою поверхнею легень не змінене. При перкусії верхівки легені справа - притуплення легеневого звуку, над іншими ділянками легень - ясний легеневий звук. Топографічна перкусія:
Висота стояння верхівок спереду справа — 2 см. зліва - 3 см;
Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка Уй шийного хребця;
Ширина поля Кренігз: справа 4.5 і зліва бсад;
Нижні межі легень;
Місце перкусії
Права легеня
Ліва легеня
1. рагавіегпаїіз
Нижній край V ребра
-
1.. гпесііосіауісиїагіа
VI ребро
-
1.. ахіїїагіз апіегіог /
VII ребро
VII ребро
І.. ахіїїагів теаіа
Нижній край VIII ребра
VIII ребро
1. ахНІагіі роЕіепог
IX ребро
IX ребро
1.. їсариіагії
Х ребро
Х ребро
1. рагауеДеогаїії
Остистий відросток XI груд ного хребця
Остистий відросток XI груд ного хребця
Рухомість нижнього краю легень збережена (по лопатковій лінії: справа - 6 см. зліва - 6 см)
Аускультація: на всьому протязі легень вислуховується жорстке дихання; хрипи не вислухову ються Брснхофонія підсилена у верхніх відділах справа, над рештою поверхнею легень - не змінена.
Серцево-судинна система;
Огляд: при огляді ділянки серця серцевого поштовху не виявлено пульсації артеріальних і веноз-
Пальпація: верхівковий поогговх локалізується в п'ято—у міжребер'ї на 1 см досередини від лівої середньош-ючичної пінії. обмежений, резистентний, середньої сили і висоти
Пульс на променевих артеріях, вискових та сонних: симетричний, ритмічний, задовільного
наповнення і напруження, частотою 78 /хв. Дефіцити пульсу відсутній. При пальпації артерій: стегнової, підколінної, тилу стопи та задньої великогомілкової, променевої, ліктьової, сонної, з також скроневої ар-терїі— стінка артерії звичайна, еластична, без ущільнень
Артеріальний тиск- 115/70 мм рт ст Пульсовий тиск 45 мм рт. ст. Артеріальний тисх однаковий на ниж ніх і верхніх кінцівках
Перкусія:
Межі відносної серцевої тупості:
права - 0,5 см назовні від правого краю грудини.
верхня - на рівні III ребра по нижньому краю.
піеа - 0,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії в V міжребері. Межі абсолютної серцевої тупості:
права - на рівні правого краю грудини.
верхня - на рівні верхнього краю IV ребра.
піаа - на 1 см медіальніше від лівої середньоключичної пінії в V міжребер'ї,
Ширина судинного пучка — судинний пучок не виходить за межі грудини.
Аускультація: тони серця звучні, чисті, ритмічні, ЧСС 78/хв., вислуховується розщеплення 1 тону на верхівці та в т. Боткіна-Єрба (є варіантом норми в молодих осіб); органічні, фукнціонапьні та екстрака-рдіальні шуми не вислуховуються.
1 точка (мітральний клапан) — в ділянці локалізації верхівкового поштовху.
2 точка (аортальний клапан)— в другому міжребер'ї справа від грудини.
3 точка ( клапан легеневого стовбуру) — в другому міжребірї зліва від грудини.
4 точка (тристулковий клапан) — на основі мечовидного відростка.
5 точка (аортальний клапан) точка Боткіна — Єрба — в третьому міжреберТ зліва від грудини При ауску льтації артерій патологічних шумів не виявлено.
Травна система: При огляді порожнини рота. акт ковтання не порушений, відкривання рота ві льне; слизова оболонка ясен блідо-рожева, не кровоточить. Язик рожевого кольору, сухий, обкладений білим нальотом; тріщини і виразки відсутні. Мигдалики рожевого кольору, не виступають за язично-піднебінні дужки, не набряклі. Запах з рота відсутній.
Огляд живота: форма живота округла, дещо втягнутий, права і ліва половини живота симетричні. пупок втягнутий; видима перистальтика відсутня Передня черевна стінка приймає участь в акті диханні. Шкіра ділянки живота без висипань та рубців, розширення підшкірних вен не спостерігається.
При пальпації передня черевна стінка не болюча, не напружена; симптом Щоткіна — Блюмберга. Менделя та симптом флюктуаціі від'ємні. При перкусії над усією ділянкою живота тимпанічний звук.
При глибокій методичній ковзній пальпації' по методу Образцова-Стражеско сигмовидна кишка промацується у лівій здухвинній ямці у вигляді гладенького циліндра, безболісна, помірно щільної консистенції, має гладеньку поверхню, наявне деяке зміщення, не бурчить.
Сліпа кишка промацується в правій здухвинній ділянці як гладкий дещо рухомий (1—2 см) циліндр з невеликим розширенням донизу (відчувається бурчання), болючість при пальпації відсутня.
Кінцева частинз клубової кишки не пальпується, червоподібний відросток не пальпується.
Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого посередині циліндра помірно щільної консистенції, при пальпації безболісна, наявне деяке бурчання
Висхідна та низхідна ободові кишки пропальповуються у вигляді тяжів середньої щільності діамет ром близько 1.5 см. в низхідній частині відчувається деяке бурчання, поверхня гладка, не болюча, ущіль нення відсутні.
Шлунок: при орієнтовній пальпації ділянка над шлунком м'яка, не дає м'язового захисту При глибо кій методичній ковзній пальпації по методу Образцова-Стражеско велику кривизну шлунка не вдалося пропальпувати. Воротар пальпується як короткий тяж діаметром 2 см. який змінює свою форму і консис тенцію.
Нижня межа шлунку, визначена при перкусії, перкуторній аускультації, розташовується вздовж се редньої лінії на 2 сантиметри нижче від пупка.
Нижній край пепінки при пальпації гострий, не ущільнений, рівний, безболісний, не виходить з-під краю правої реберної дуги.
Визначення меж печінки по В.ХВасиленку верхня' по І рагазїегпзіів оех(га - по верхньому краю VI ребра. по І. гпеаіосіауісиїагіа аехіга - на рівні VI ребра. по І. ахіїїапз апіепог аехіга - на рівні VII ребра. по І теаіапа ап(егіог (визначена умовно) - основа мечовидного відростка:
нижня по І. рага$1егпа1із аехіга - на 2 см нижче правої реберної дуги, по І. теаіосіауїсиїапї аехіга - на рівні правої реберної дуги. по І, ахіііагіз апіегіог -зехїга - на 1 см нижче правої реберної дуги. по І. теаіапа апіепоґ - на 4 см нижче нижнього краю мечовидного відростка;
Перкуторно межі печінки по Курлову.
верхня по І. теаіосіауісиїагіз аех(га - на рівні VI ребра.
по І. теоіала апіегіог (визначена умовно) - осно— мечовидного відростка:
нижня: по І теаіосіауіси'апз сехЕга - на рівні правої реберної дуги.
по І тесіа-а апіегіог - між середньою і верхньою третиною зідрізха. що сполучає пупок із мече-видним відростком
по лівій реберній дузі - на рівні У/ІІ-УІІІ ребра Розміри печінки відповідно складають 12/10/8 см
Жовчений міхур не пальпується "Жовчеві" симптоми (Кера. Ортнера. Мерфі. Мюса) від'ємні.
Підшлункова залоза не пальпується Болючість а зоні Шоффара і точці Мейо-Робсона відсутня.
При аускультації живота прослуховуються киіи'<ові шуми з частотою 5/хв в ділянці сліпої, висхідної і низхідної ободової кишки
Селезінка не пальпується
Стілець В нормі, кал без патологічних домішок.
Сечовидільна система: нирки не пальпуються, при пальпації ділянка над нирками не болюча. Симптом Пастернацького негативний з обох боків При пальпації стегнового і пахового кільця патологіч них змін не виявлено,
Скарги з боку нервово-психічної сфери на порушення сну, підвищену пітливість. Поведінка хворо го адекватна, орієнтація в просторі правильна, настрій мінливий, поза Ромберга стійка; очні щілини одна кові: мова вільна, координація рухів збережена Сухожилкові, періостальні, шкірні рефлекси збережені.
Тубернулінодіагностика. Результат проби Манту із застосуванням 2 ТО ППД-Л від 16.02.2001:
папула розміром 11 мм. Висновок; реакція позитивна.
Рентгенологічне дослідження.
Якість рентгенівського знімка нормальна- Положення хворого за екраном переднє. М'які тканини;
тінь великого грудного м яза проектується між переднім відділом 2-4 ребер. Верхній контур цього м'яза розмитий, нижній представлений прямою лінією, яка іде косо вверх і за межі легеневого поля. Малий гру дний м'яз проектується на бокові ділянки підключичних ділянок. Контури ребер рівні і чіткі, деформації. переломи, ознаки деструкції відсутні. Тінь переднього відділу ребер обривається на відстані 4 см від гру дини. Задні відділи зливаються з серединною тінню Тіні лопаток проектуються поза легеневим полем. Чітко видно контури нижніх шийних і 4 верхніх грудних хребців з їх дугами і поперечними та остистими відростками. Тіні ключиці чіткі і рівні. Проектуються на рівні 3 міжребер'я. Краї рукоятки грудини розміщені на зовні від серединної тіні нижче медіальних кінців ключиці. Хворий астенічної конституції: ширина між реберних проміжків 1-1,5 см. Висота стояння куполів діафрагми справа - 7 ребро, зліва - 8, контури їх рівні, чіткі, плевральні нашарування відсутні. Середостіння розміщується - 2/3 зліва і 1/3 справа від груд ної лінії- Серцева тінь дещо поширена вліво. Контури серцевої тіні чіткі. Відмічається дві дуги на правому і чотири на лівому контурі. Ліві дуги - низхідний відділ аорти і її дуга. легенева артерія, вушко лівого пе редсердя, лівий шлуночок. Праві дуги - тінь правого передсердя, висхідна частина аорти. Правий корінь легень дещо поширений, деформований, підтягнутий доверху, структура його порушена. Лівий корінь -розміщений на рівні 2-4 ребра, нагадує фігуру півмісяця повернутого ввігнутою стороною назовні, струк тура його збережена. Спостерігається посилення легеневого малюнка у верхніх відділах справа. Справа у верхній долі. в основному, Зз інтенсивне неоднорідне затемнення за рахунок вогнищево-інфільтративних змін та деструкції (»3,5 см). Зліва в III міжребер'ї вогнище бронхогенного засіву.
ДАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Загальний аналіз крові від 27.02.2001р.
Гемоглобін 138 г/л Паличкоядерні 8% Еритроцити З^ІО^/п, Сегментоядерні 63% КП 0.9 Лімфоцити 25% Лейкоцити 7.1х10'^. Моноцити 3% Базофіли 0% ШОЕ 15 мм/год Еозинофіли 1%
Загальний аналіз сечі від 27.02.2001р.
Колір насичено-жовта Білок 0.033 °7,„ Прозорість прозора Слиз +* Питома вага мало сечі Лейкоцити 2-3 в п з рН 5.5 Епітелій 2-3 вп з. Солі оксалати кальцію Жовчні пігменти не виявлені
Біохімічний аналіз крові від 27.02.2001р. Тимолова проба 1 5 ОД 3Н Цукор 4 1 ммоль/л АЛТ о 35 ммоль/л
Біохімічний »ишЬ Ф<>«> •Іа •'.03.2001р. Тимолом проба 2.1 ОД 3Н дпт 0,45 ммоль/л Білірубін 12.0 мкмоль/л
Визначення групи кролі і Кп-фактор «й 27.02.2001
В (III) Кп(+)
Реакція Васермана від 26.02.2001
негативна
Дослідження харкотиння на МБТ від 27.02.2001
МБТ(-)
Дослідження промивних »од бронхів на МБТ від 1.03.2001
МБТ(-)
Кал на яйця глистів від27,02,2001
Яйця глистів не виявлені
ФУНКЦІОНАЛЬНІ, ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КОНСУЛЬТАЦІЇ СПЕЦІАЛІСТІВ
ЕКГ від 27.02.2001
Ритм синусовий. правильний, ЧСС 75 /хв., електрична вісь не відхилена. ЕКГ-крива в межах вікової нор ми
Спірометрія від 27.02.2001
Пульс і дихання до навантаження 84 і 20
Пульс і дихання після навантаження —
Проба Штанге ЗО с.
Проба Самброзе 15с. '
Належна ЖЄЛ 4000 см3 1
Фактична ЖЄЛ 2100 см3 .) '—"
Резервний об'єм вдоху 1700 см
Резервний об'єм видоху 900 см3
ДО 500 см3
Частота дихання 20 /хв.
Належний хвилинний об'єм дихання 6 л '^•улг.о/
Фактичний хвилинний об см дихання 12 л -)
Належна максимальна вентиляція 70 л ~1
Фактична максимальна вентиляція 42 л _^°0 /о
Належний резерв вентиляції 64 л '1
Фактичний резерв вентиляції ЗО л ^
Коефіцієнт резерву 3.5
Проба Тифно 2200 см3 (71%)
Пневмотахометрін на вдосі 2.5 л/с
на видосі 3 л/с. ПШРП- 14
Консультація окуліста від 28.02.2001
Скарг з боку очей немає Очне дно без видимих патологічних змін. Протипоказів до приймання АБТ немає
ФБС від 28.02.2001
Заключення двобічний гострий катаральний ендобронхіт
Консультація ЛОР-спеціаліста від 27 02.2001
Заключення хронічний фарингіт
ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ
• Скарг хворого (на біль за грудиною, сильний кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові,
виникнення задишки при фізичному навантаженні, загальну слабість, в'ялість, втрату апетиту, суб-фебрильну температуру, підвищену пітливість, похудіння на 5 кг протягом 8 місяців, відчуття серце биття, порушення сну. втому під час ходіння, головні болі);
• Анамнезу життя (проживає ще із чотирма іншими дітьми та батьками е трикімнатній квартирі загаль ною площею 49 м', батько та старший брат палять, сам хворий палить протягом 8 років по 3-5 цига рок в день наявний контакт із туберкульозним хворим).
• Анамнезу захворювання (вважає себе хворим із листопада 2000 р.. коли після переохолодження у хворого з'явились підвищення температури до 37,2 - 37,6°С. загальна слабкість, швидка втомлюва ність; через декілька днів приєднався кашель, спочатку сухий, а приблизно через тиждень вологий. За медичною допомогою не звертався. В січні 2001 року кашель почав посилюватися, харкотиння мало рожеве забарвлення, з'явилась пітливість, особливо вночі, знизився апетит, хворий відмітив, що він втратив у вазі Одночасно приєдналась задишка при виконанні спочатку звичних, а потім незнач них. навантажень, відчуття серцебиття, важкість при ходьбі, порушився сон. Після звертання до діль ничного терапевта був направлений на консультацію в ОФПЦ, де і був встановлений діагноз інфільт ративного туберкульозу Протягом тижня лікувався амбулаторне, після чого був госпггалізований у відділення деструктивних форм);
' Обєктивного обстеження (субфебрильна температура тіла, зниження маси тіла на 5 кг протягом 8 місяців, посилення голосового тремтіння над верхньою долею справа, притуплення перкуторного зву ку з тією ж локалізацією, зниження висоти стояння верхівок та вкорочення ширини поля Креніга спра ва. посилення бронхофонії у верхній долі справа, жорстке дихання над усією поверхнею легень).
• Даних лабораторнихта інструментальних методів обстеження (Дід - правий корінь легень дещо по ширений деформований, підтягнутий доверху, структура його порушена; спостерігається посилення легеневого малюнка у верхніх відділах справа; справа у верхній долі. в основному, 3; інтенсивне не однорідне затемнення за рахунок вогнищево-інфільтративних змін та деструкції (а3,5 см) Зліва в III міжребер і вогчище бронхогенного засіву Зсув лейкоцитарної формули вліво та підвищення ШОЕ. Відсутність МБТ у харкотинні та промивних водах бронхів Зниження показників зовнішнього дихання. Заключення Ф5С двобічний катаральний ендобронхіт- Позитивна проба Манту (папула 11 мм))
Можна поставити попередній діагноз;
Інфільтративний туберкульоз верхньої долі правої легені в фазі розпаду та обсіву, МБТ (•), 1 А.
Двобічний катаральний ендобронхіт
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ * Гострий обсцес легені
Спільними ознаками для інфільтративного туберкульозу в стадії розпаду та гострого абсцесу легені с: загальна слабкість головний біль. нездужання, зниження апетиту, помірний біль в грудях, субфебри льна температура тіла вологий кашель з виділенням харкотиння, вкорочення перкуторного звуку над місцем локалізації вогнища.
На відміну від гострого абсцесу легень який найчастіше е наслідком пневмонії, при туберкульозно му процесі хворий інколи може вказати на наявність в сім'ї захворювання на туберкульоз чи контакт із туберкульозним хворим Вищеописані спільні ознаки характерні лише для 1 стадії гострого абсцесу і не обхідно в'дмітити що вони тримаються досить недовго (до 1 тижня), тод' як при туберкульозі розвива ються значно повільніше Дані симптоми при туберкульозі залишаються практично на одному рівні протя гом всього перебігу захворювання, в той час як при гострому абсцесі настає II фаза захворювання, яка характеризується значним підвищенням температури, гарячка носить ремгуючий чи гектичнии характер-При туберкульозі і зокрема інфільтративному е стадії розпаду) харкотиння має найчастіше рожевий відті нок. тоді як при з&сцео; в стадії розрішення ес"о "Іржаве" Крім того при абсцесі легень виділяється знач но більша кількість харкотиння (до 500 мл за „обу) яке при відстоюванні розділяється на три шари. хар котиння має специфічний неприємний запах ^'ои мікробіологічному дослідженні харкотиння при туберку льозі в половині випадків можна виявити МБТ в той час як при абсцесі легені можна висіяти стрептоко ків. стафілококів клебсієл та ін збудників Пои прорив' абсцесу у дренуючий бронх над місцем розташу вання вогнища усжна вислухати амфоричне дихання що не характерно „ля туберкульозу Г.ри рентге нологічному обстеженні можна встановити ще туберкульозний інфільтрат може знаходитись найчастіше у верхніх долях легень тоді як абсцес леген уоже локалізуватися будь *:е (найчастіше в нижніх долях легень оскільки тут найчастіше розвиваються -іневуон.ї) Для абсцесу е с-адп розрішення позитивним е симптом Кордина наявність горизоитагоногс с.вня рідини), а також наяен -,ть тонкої пюгенно' капсули, в той час як вогнище Дйструкц'і при інфільтративному туберкульозі може ма-и не зовсім правильну форму та відсутній горизонтальний рівень рідни При туберкульозному процесі г^зитивмою є реакція Манту. а при абсцесі легені - від ємною
На основі аи-ценаведених даних ми відкидаємо дане захворювання
» Хронічний абсцес легені
Спільними ознаками для хронічного абсцесу легені та інфільтративного туберкульозу в стадії роз паду е: загальна слабкість, головний біль. нездужання, зниження апетиту, помірний біль в грудях, субфе-брильна температура тіла, вологий кашель з виділенням харкотиння, вкорочення перкуторного звуку иад місцем локалізації вогнища, тривалий перебіг захворювання.
На відміну від туберкульозного процесу, який при даній формі може носити прогресивний чи інво-лютивний перебіг, хронічний абсцес легені характеризується хвилеподібним перебігом з чергуванням фаз загострення та ремісії При розвитку загострення клініка та основні інструментальні дані схожі на гос трий абсцес легені, з яким дифдіагноз був проведений вище Тому зупинимось на стадії ремісії При абс цесі найчастіше в анамнезі е перенесена крупозна пневмонія, що ускладнилась абсцесом легені, а при туберкульозному процесі - контакт із хворим чи бацилоносієм При хронічному абсцесі легень відбува ється деформація нігтів у формі годинникових скелець та кінцевих фаланг пальців у вигляді 'барабанних паличок" В харкотинні при інфільтративному туберкульозі з деструкцією можна в половині випадків висі яти МБТ. в той час як при хронічному абсцесі легень в стадії ремісії харкотиння виділяється в дуже не значній кількості і з нього надзвичайно рідко висівають збудників При рентгенологічному обстеженні для хронічного абсцесу характерним є наявність порожнини правильної округлої форми з товстою піогенною капсулою, а при туберкульозному процесі вогнище затемнення округлої чи неправильної форми із про світленням внаслідок деструкції При туберкульозному процесі позитивна проба Манту яка є від'ємною при хронічному абсцесі легень
На основі вищенаведених даних ми відкидаємо це захворювання.
* Незоповнено ^исто легені
Спільними ознаками для иезаповненої кисти легені та інфільтративного туберкульозу із деструкці єю є біль в грудній клітці, кашель, задишка при навантаженні, ослаблене везикулярне дихання над міс цем локалізації вогнища
На відміну від туберкульозного процесу, який є завжди набутим, кисти легень можуть мати як набу тий. так і вроджений характер а тому виявлятись вже з перших днів народження дитини Для туберку льозного процесу характерними є ознаки інтоксикації у вигляді загальної слабості швидкої втомлюванос ті, порушення апетиту, похудіння і ін , а для незаловненої кисти легень характерна відсутність зміни зага льного стану При туберкульозному процесі хворий часто може вказати на наявність контакту із хворим чи бацилоносієм, в той час як при незаповнених кистах легень в анамнезі е часті (інколи 5оз видимою провокаціє захворювання бронхо-легеневої системи Кашель при туберкульозі е постійним, з виділенням харкотиння в якому в половині випадків можна знайти МБТ, часто при деструкції є кровохаркання, а при незаповнених кистах кашель розвивається лише при проникненні в порожнину кисти мікроорганізмів, ха ркотиння виділяється дуже мало або і зовсім не виділяється. При великих розмірах кист може розвивати ся відставання половини грудної клітки при акті дихання на фоні незміненого загального стану, в той час як аналогічний симптом при Інфільтративному туберкульозі може розвиватися при значному розмірі інфі льтрату із різким погіршенням загального стану (частіше при розвитку казеозної пневмонії як варіанту перебігу інфільтративного туберкульозу) Якщо киста сполучається з бронхом, тс над місцем її локаліза ції можна вислухати амфоричне дихання що не характерне для туберкульозного процесу При рентгено логічному дослідженні можна встановити, що інфільтрат при туберкульозі найчастіше локалізується у верхніх долях легень, а киста може розміщуватися в будь-якій ділянці легені Киста утворює чітку круглу тінь на фоні інтактної легені (мається на увазі Вроджена незаповнена киста, бо при набутих спостеріга ється наявність ознак перифокалиного певмофіброзу, деформуючого бронхіту, петрифікатів в стінці кис-ту). в той час як при інфільтративному туберкульозі вогнище може мати як округлу так і неправильну фо рму із ознаками розпаду в центрі, спостерігаються зміни легені у вигляді тіні дренуючого сронха, ознаки обсіву, петрифікатів, лімфампт-.в) При проведенні проби Мамту вона позитивна при туберкульозному процесі і від'ємна при незаповнеши кисті легень.
На основі вищенаведених даних ми відкидаємо дане захворювання
Периферичний рак легень з розпалом
Спільними ознаками для імфігзтративного туберкульозу у фазі розпаду та периферичного раку ле-'ень з розпадом є вологий кашель з виділенням харкотиння біль в грудній клітці кровохаркання, задиш ка напруження загальна слабість втрати ваги. вкорочення перкуторного звуку над ділянкою вогнища. синдром округлої тіні на рентгенограмі
Необхідно відмітити що на відміну від туберкульозного процесу вогнище якого обмежується ле^е-чевою тканиною і отже сиік-тгма'^ка буд- пов'язана з деструкцією легеневої тканини та реактивам ураженням плеври рак "еге^ь уає чітку тенденцію до ;нфільтративногс росту та метастазування Тему для периферичного раку пегень іа зідміну в'Д туберкульозного процесу Зудуть характерні ще 3 наступні
-рули синдромів синдроми поввза-і з проростанням пухлини а нервові волокна біль у боці захриплість
-олосу біль в ілечі або -арестези -а слаб'.сть в руці синдром 'орнера; синдроми пса язані з пророс-
-анням з зточ/ючі струк-/ои :*-дром вер<>-»оі порожнистзі вени серцеві аоитмг -асдаксальний ту.-ьс. :иидром>< обструкції стравоходу -иовка ще -"е піддається лінуванню) синдроми зіддагеного метастазу вання Отже для попере»--ьо' дікЬд агности-." між раком та 'уберкульозним процесом -еобхідно звертати
увагу на наявність вищеописаних синдромів, наявність яких схиляє до думки про периферичний рак ле гень. Харкотиння при раковому процесі переважно гнильного характеру, часто у вигляді "малинового же ле". а при туберкульозному процесі з розпадом воно рожевого кольору, іноді з прожилками крові; в хар котинні в половині випадків можна виявити МБТ При раковому процесі пальпаторно можбна виявити збі льшення регіонарних (надключичні, пахвинні) лімфовузлів, що не характерно для туберкульозного про цесу. При рентгенографічному дослідженні периферичний рак легень дає синдром округлої тіні. яка має досить чіткі контури із наявними ознаками деструкції, яка локалізується на периферії легень (проте не має чіткої тенденції до локалізації в верхніх долях), а при туберкульозному процесі інфільтрат може мати не зовсім чіткі контури чи не мати округлої форми, зате чітко прослідковується "тропність" до верхніх до лей легені. Для уточнення діагнозу раку допомагає КТ, ЯМР, звичайна томографія (пухлина стискує бронх і як наслідок розвиток ателектазу). В змивах бронхіальних вод при туберкульозному процесі можна висіяти МБТ, а при раковому виявити наявність атипових клітин, що остаточно підтверджує діагноз раку. Реакція Манту позитивна при туберкульозі та від'ємна при раковому процесі. На основі вищенаведених даних ми відкидаємо це захворювання,
Бронхоек7спична хвороба
Спільними ознаками для бронхоектатичної хвороби та інфільтративного туберкульозу легень в стадії розпаду є вологий кашель з виділенням харкотиння, кровохаркання, біль в грудях, загальна слаб кість, зниження маси тіла
На відміну від туберкульозного процесу при якому хворий досить часто може вказати на наявність контакту Із туберкульозним хворим чи бацилоносієм, бронхоектатична хвороба може бути вродженою (в 4-6%). а набутий її варіант найчастіше розвивається після грипозної пневмонії (інтерстиціальної пневмо нії Із ураженням судин) Харкотиння при бронхоектатичній хворобі може виділятися у великих кількостях і при відстоюванні ділитися на 3 шари (пінистий, каламутний 1 гнійний), в той час як при туберкульозному процесі харкотиння виділяється відносно небагато і в ньому в половині випадків можна виявити МБТ. Бронхоектатична хвороба часто ускладнюється розвитком легеневих кровотеч, що при інфільтративному туберкульозі зустрічається не так вже 1 часто Внаслідок тривалого перебігу захворювання при бронхоек татичній хворобі нігті набувають форми "годинникових скелець", а кінцеві фаланги пальців змінюють у вигляді "барабанних паличок", що не характерно для туберкульозу. Вже на ранніх етапах розвитку брон хоектатичної хвороби перкуторний звук набуває коробкового відтінку, а при Інфільтративному туберку льозі спостерігається вкорочення перкуторного звуку над вогнищем Також спостерігається обмеження рухомості нижніх країв легень при бронхоектатичній хворобі, що не характерно для інфільтративного ту беркульозу. Аускультативно при туберкульозному процесі можна виявити ослаблене везикулярне дихан ня над вогнищем ураження, в той час як при бронхоектазах вислуховується численні крупноміхурцеві (крупнокаліберні) вологі хрипи на периферії легень. При рентгенографічному дослідженні виявляються численні кільцевидні тіні з горизонтальними рівнями рідини, деформація легеневого малюнка при брон хоектазах та інфільтративні зміни із деструктивними процесами на фоні перифокальних змін легені при туберкульозному процесі При пооведенні ФБС можна встановити наявність бронхоектазів, взяти біопсію епітелію, в той час як при туберкульозному процесі ФБС виявляє специфічний ендобронхіт Позитивна реакція Манту вказує на туберкульозний процес
На основі вищенаведених даних ми відкидаємо це захворювання. '-, ''•, ^. . '---•• ~/'•)•
На основі попереднього діагнозу і проведеного диференціального діагнозу можна поставити кінце вий діагноз:
Інфільтративний туберкульоз верхньої долі правої легені в фазі розпаду та обсіву, МЕТ (-), 1 А. Двобічний катаральний ендобронхіт
ПЛАН ЛІКУВАННЯ
1 Стрептоміцин - 0 75 в/м 1 раз на добу
2 Ізоніазид - 10% 5 мл в/в 1 раз на добу
3 Етамбутол - 1.2 ' раз на добу
4 Ріфампіцин - 0,45 1 рази на добу
5 Режим відносного споксю № 2
6 Дієта - с*'п N8 1' (по Певзнеоу).
7 Віт В. 9- - по 1 мл в/м через день 8. Сірепар - 3 0 в/м і раз на добу 9 Діазолін - 0 1 3 рази на добу
РЕЦЕПТИ
1 Ро Зої Тп.атіпі оготіаі 3% — ' т) З І а N 20 іп атр 5 по ' мл в/м через день
2. Кр: 5о1. Рігігіохіпі пуагоспіогігіі 5% - 1 ті О. І. й N 10 іп атр Б: по 1 мл в/и через день. Й
3. Кр: ЗУерпотусті їиНаїії 0.25 О. ( . с N 50
5: вміст 3 флаконів асептчно розчинити в 2 мл (ксисвн флакон) оотоиічиого розчин МаСІ, в/м 1 раз на добу. «
4. Кр: Ізопіагіоі 10% - 5 ті 0.1. гі N 20 іп атр.
5 вводити в/в 5 мл препарату 1 раз на добу. асептпчио розчинивши • 5 мл аотонічної розчину N301 «
5. Кр: ЕіпагпЬігіоІі 0,4
О. 1. сі N 100 іп ІаЬ. 5 по 3 таблетки 1 раз на добу.
*
6. Кр: Кііатрісіпі 0,45
О. 1 й. N ЗО іп сарі. 5: пс 1 капсулі і раз на день. '
#
7. Кр.: Єігераг 10 ті
О І й. N5
Е пс 3 мл в/м 1 раз на добу
» 6. Кр.: Огааее Оіагоііпі 0.1
О І. а. N 50
5 по 1 драже 2 рази на день. всередину
111ППРННИК
Дата
Стан хворого
Призначення
5.03.2001р.
Хворий скаржиться на біль за грудиною, кашель з виді
1 Режим відносного
ленням харкотиння з прожилками крові, поява задишки
спокою № 2.
при фізичному навантаженні, загальну слабість, в'ялість,
2.Дієта - стіл № 11 (по
втрату апетиту, субфебрильну температуру, пітливість.
Певзнеру)
серцебиття порушення сну.
3 Медикаментозна те
Загальний стан хворого середньої важкості, свідомість
рапія:
ясна. положення в ліжку активне Тони серця звучні, рит
Стрептоміцин — 0,75
мічні. вислуховується розщеплення 1 тону на верхівці.
в/м 1 раз на добу.
пульс ритмічний, задовільного наповнення і напруження,
Ізоніазид - 10% 5 мп
ЧСС 78 /хв, ^Т 120/70 мм рт ст , на всьому протязі легень
в/в 1 раз на добу
вислуховується жорстке дихання. Бронхофожя та голосо
Етамбутол - 1.2 1 раз
ве тремтіння підсилені у верхніх відділах справа, ЧД 19/хв
на добу
Стан органів ШКТ: в нормі Температура тіла 1 = 37.2 °С
Ріфампіцин ~ 0.45 1
Стілець у нормі, сечопуск в нормі.
раз на добу
Віт В.. В( - по 1 мл
Куратор
в/м через день.
"Персен" - по 1 табл. 2
рази нг день
Сірепар - по 3 мл 1раз
на день в/м
Діазолін - по 1 драже
2 рази на день
і
19.03.2001р
Хворий скаржиться на біль за грудиною кашель з виді- | 1 Режим відносного
ленням харкотиння, але прожилки крові єже Відсутні по- спокою г\й 2
ява задг-ики при фізичному навснтажеи". проте значно ] 2 Дюта - с-'.л Мв 11 (гю
менш еиражешша. загальну слабість су5і)ебрильну тем- , Певзнеру)
• пературу п'^гімвість. серцебиття але відм'чає суб'єктивне ' 3 Медикаментозна те-
покраще^'"^1 загального стану і рагчя
. Загальний стан хворого середньої важності, свідомість \ Стрегпоміьіян - 0.75
ясна, положення в ліжку активне. Тони серця звучні, рит
в/м 1 раз на добу
мічні, вислуховується розщеплення І тону на верхівці та в
Ізоніазид - 10% 5 мл
точці Боткіна. пульс ритмічний, задовільного наповнення і
в/в 1 раз на добу
напруження, ЧСС 82 /хв, АТ 120/75 мм рт. ст., на всьому
Єтамбутоп - 1.2 1 раз
протязі легень вислуховується жорстке дихання Бронхо-
на добу.
фонія та голосове тремтіння підсилені у верхніх відділах
Ріфампіцин - 0.45 1
справа. ЧД 18/хв. Стан органів ШКТ: в нормі. Температура
раз на добу
тіла 1 = 37,2 °С. Стілець у нормі, сечопуск ие порушений.
Ви. В,. Ве - по 1 мл
в/м через день.
Куратор:
Сірепар - по 3 мл 1раз
на день в/м
Діазопін - по 1 драже
2 рази на день
ЕПІКРИЗ
Притуляк Іван Іванович 1961 року народження, який проживає в місті Івано-Франківську, перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні деструктивних форм обласного туб- диспансеру починаючи з 23 02.200'і зі скаргами на біль за грудиною, сильний кашель з виділенням харкотиння з прожилками кро ві. виникнення задишки при фізичному навантаженні, загальну слабість, в'ялість, втрату апетиту, субфе-брильну температуру, підвищену пітливість, похудіння на 5 кг протягом 8 місяців, відчуття серцебиття. порушення сну, втому під час ходіння, головні болі.
Вважає себе хворим із листопада 2000 р . коли після переохолодження у хворого з'явились підви щення температури до 37,2 - 37.б^, загальна слабкість, швидка втомлюваність, через декілька днів приєднався кашель, спочатку сухий, а приблизно через тиждень вологий За медичною допомогою не звертався В січні 2001 року кашель почав посилюватися, харкотиння мало рожеве забарвлення. з'явилась пітливість, особливо вночі, знизився апетит, хворий відмітив, що він втратив у вазі. Одночасно приєдналась задишка при виконанні спочатку звичних, а потім незначних, навантажень, відчуття серце биття, важкість при ходьбі, порушився сон. Після звертання до дільничного терапевта був направлений на консультацію в ОФПЦ, де і був встановлений діагноз інфільтративного туберкульозу. Протягом тижня лікувався амбулаторне, після чого був госпіталізований у відділення деструктивних форм обласного туб. диспансеру.
З анамнезу життя встановлена наявність контакту Із хворим на туберкульоз, наявність шкідливих звичок (палить 3-5 цигарок на день протягом останніх восьми років, незадовільні матеріально-побутові умови (проживає ще із 4 іншими дітьми та батьками в 3-кімнатній квартирі загальною площею 49 м .
При об'ктивному обстеженні встановлено, що стан хворого середньої важкості, свідомість ясна, хворий пониженого відживлення, периферичні лімфовузли не пальпуються- Патології з боку кістково-суглобового апарату не виявлено- Тілобудова правильна, тип конституції - астенічний. Температура тіла субфебрильна. При дослідженні дихальної системи спостерігається посилення голосового тремтіння та бронхофонії над верхньою долею справа, вкорочення перкуторного звуку з тією ж локалізацією, знижен ня висоти стояння правої верхівки спереду та ширини поля Креніга справа Аускультативно спостеріга ється жорстке дихання над усією поверхнею легень ЧД 19 /хв При дослідженні ділянки серця патології не виявлено Аускультативно серцеві тони ясні. ритмічні. ЧСС 78 /хв . вислуховується розщеплення 1 тону над верхівкою та в V точці. АТ 115/70 мм рт. ст- Змін з боку ШКТ та сечостатевої системи не виявлено.
При проведенні лабораторних та інструментальних методів дослідження було встановлено: Кїд -правий корінь легень дещо поширений, деформований, підтягнутий доверху, структ...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора