Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Завдання і організація медичної служби армії і фронту.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра екстремальної та військової медицини
Інформація про роботу
Рік:
2001
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою ЕіВМ
професор О.Волошинський
“____”________________ 2001р.
Лекція з предмету
“Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану”
Тема № 13 “Завдання і організація медичної служби армії і фронту”
Підготовлена
начальником навчальної частини кафедри ЕіВМ
полковником м.с. Плісом Б.Я.
Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2001р.
Протокол №_________.
Івано-Франківськ, 2001
а) Література
“Організація медичного забезпечення об’єднань”. Підручник – Л., 198 р.
Є.І.Смірнов “Війна і воєнна медицина”. 1933-1944 р.р.
Ф.І.Комаров ”Військово-медична підготовка студентів вищих медичних закладів”. Підручник – М., 1985 р.
б) Наочні посібники
Схеми і таблиці
Схема організаційної структури АмедБр.
Принципова схема розгортання військово-польового госпіталю.
Стенд “Медична служба армії”.
Зміст лекції
Вступ
Для надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування та реабілітації важливу роль відіграють різні медичні частини та заклади, які розгортаються в тиловій смузі у складі госпітальних баз або діють самостійно на певних оперативних напрямках. Спеціалізація надання медичної допомоги досягається використанням штатних спеціалізованих госпіталів, які мають висококваліфікованих лікарів-спеціалістів і спеціальне оснащення. За евакуаційним призначенням поранені , хворі та уражені будуть поступати в госпіталь для:
поранених в голову, шию, хребет;
поранених в груди, живіт і таз;
поранених з переломами довгих, трубчастих кісток і пошкодженням великих суглобів;
обпечених;
легкопоранених;
уражених ОР;
уражених іонізуючим випромінюванням;
інфекційних хворих;
неврологічних хворих;
хворих з психічними розладами;
хворих на туберкульоз;
хворих з шкірними і венеричними захворюваннями;
хворих жінок при пораженнях жіночих статевих органів.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛ І ЗАСОБІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ОБ’ЄДНАНЬ
Під силами і засобами медичної служби об’єднань (армії) слід розуміти ті частини та заклади, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні начальника медичної служби армії: АмедБр., армійський медичний склад.
Медична служба армії, як орган управління службою здійснює планування медичного забезпечення, бойових дій, організовує взаємодію між військовою і армійською медичною службою, здійснює маневр силами і засобами медичної служби армії в ході бойових дій і контролює діяльність всіх медичних формувань об’єднання.
В складі органу управління медичної служби армії, крім начальника і його заступників є:
4 старших офіцерів, які відповідають за певні напрямки діяльності медичної служби (лікувально-евакуаційне, санітарно-гігієнічне, протиепідемічне, забезпечення медичним майном;
медичні спеціалісти армії (хірург, терапевт, епідеміолог і токсиколог-радіолог);
допоміжні спеціалісти (фінансист, бухгалтер, зав. таємним діловодством і інші).
Армійські сили і засоби представлені АмедБр. І медичним армійським складом.
ЗАВДАНЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ АРМІЇ
підсилення у необхідних випадках медичної служби з’єднань особовим складом, санітарним транспортом, протиепідемічними засобами;
надання в ОМЗ і ОМедРотах кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб;
допомога медичній службі з’єднань в евакуації поранених з МПП і вогнищ масових санітарних втрат в ОмедБ і ОМЗ, а також евакуацію з них в госпітальні бази;
проведення кваліфікований медичної розвідки в смузі розташування і дії військ армії;
організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах;
проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ від ЗМУ, захисту, охороні і обороні частин і підрозділів медичної служби армії;
участь у заходах по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
військово-медична підготовка і санітарна просвіта особового складу військ, бойова підготовка особового складу медичної служби;
ведення медичного обліку та звітності, вивчення та узагальнення бойового досвіду діяльності медичної служби армії;
забезпечення медичним майном особового складу військ, підрозділів, частин і закладів медичної служби військ і армії.
Для виконання вище перелічених завдань медичної служби армії має АмедБр. і медичний склад.
Організаційно АмедБр. складається з:
управління;
2-5 ОМЗ (окремий медичний загін);
1-2 ОМедРот (окрема медична рота);
1 ЗМП (загін медичного підсилення);
1 АСР (автосанітарна рота);
1 СЕЗ (санітарно-епідемічний загін).
О М З
Окремий, медичний загін призначений для надання кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасової госпіталізації нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб, а також для евакуації поранених і хворих з медичних пунктів частин і вогнищ масових санітарних втрат. Організаційно-штатна структура ОМЗ подібна до структури ОмедБ. Основними підрозділами ОМЗ є:
управління;
дві рухомі медичні групи (РМГ);
евакуаційно-транспортний взвод;
підрозділи забезпечення і обслуговування.
Основу ОМЗ складають РМГ, які призначені для виконання таких же завдань, як і медичні роти ОмедБ.
ОМЗ в ході бойових дій розгортаються за бойовим порядками дивізій армії і забезпечують тим самим разом з ОмедБ безперервність в надані кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим. На одному місці ОМЗ може працювати від 1,5 до 3-х діб. Пропускна спроможність ОМЗ при скороченому обсязі до 1000 поранених за добу, при наданні кваліфікованої допомоги в повному обсязі – до 600 поранених за добу. Госпітальне відділення кожного РМГ розгортається на 50 ліжок (за ОМО – 100 ліжок), команда видужуючих складає 150 чоловік (в кожній РМГ - по 75 чол.).
Загальна чисельність особового складу ОМЗ – 175 чол. (в т.ч. – 35 офіцерів, із них – 3 організатора, 16 хірургів, 6 терапевтів, 2 стоматологи і 2 анестезіологи).
Матеріально-технічне оснащення ОМЗ:
16 вантажних автомобілів;
14 санітарних автомобілів (УАЗ-452-а або АС-66);
2 автомобілі УАЗ-469 (для управління);
автоцистерни, причепи, 2 електростанції, 2 радіостанції, комутатор зв’язку, похідні кухні і інше.
Принципіальна схема розгортання і роботи РМГ ОМЗ практично аналогічна ОмедБ.
Загін медичного підсилення
У складі загону медичного підсилення є:
2 медичні розподільчі групи;
4 загальнохірургічні;
2 опікові;
2 офтальмологічні;
2 психоневрологічні;
2 токсико-радіологічні
Загін медичного підсилення в основному використовується для роботи в ОмедБ чи ОМЗ, чим збільшують можливості цих формувань у проведенні сортування поранених хворих, а також надання їм кваліфікованої медичної допомоги. Наявність в цих групах певних лікарів-спеціалістів (офтальмологів, токсикологів, психоневрологів і т. ін.), які відсутні у штатній структурі ОмедБ і ОМЗ, дає можливість суттєво підвищити рівень медичного сортування значної групи поранених і хворих та надання їм певного виду кваліфікованої допомоги.
На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме:
безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на напрямку бойових дій армії;
керівництво медичною розвідкою;
розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС А;
рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А;
систематичні доповіді НМС А про обстановку;
передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій, командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР;
організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту.
Автомобільна санітарна рота (АСР) армії
Автосанітарна рота армії призначена для підсилення санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат.
В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи армії.
В склад АСР входять:
командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти;
відділення регулювання – 4 чоловіки;
2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24 автомобілі в кожному;
1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24 автомобілі;
майстерня технічного обслуговування (рухома).
Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована, можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс.
Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ)
СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним центром всього протиепідемічного захисту армії. В лабораторіях СЕЗ може проводитись кваліфікована експертиза та дослідження ( бактеріологічні, санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні). Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник, приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших заходів відповідно до обстановок, які склалися.
Основними підрозділами СЕЗ є:
управління;
рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А”;
дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б”;
поливочно- дезинфекційний взвод;
ізоляційно-карантинне відділення;
відділення варки середовищ;
віварій;
підрозділи обслуговування.
Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А” використовується для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних, бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи, вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог), а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій.
Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б” використовують для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах.
На оснащенні лабораторій типу “А” і “Б” є польові медичні лабораторії на шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа.
Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні інфекції.
В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер, медичні сестри, санітари, повар, водій.
Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.
Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10 дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення санітарної обробки до 100 чол. З дезинфекцією білизни і одягу, заражених вегетативними формами мікроорганізмів.
Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезинфекцію і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного) ураження.
Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень.
Медичний склад армії (МСА)
Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом, збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин, з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.
В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000 поранених і хворих.
ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНУ БАЗУ, ЇЇ ЗАВДАННЯ ТА СКЛАД
Завдання медичної служби фронту:
організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням маневру ними в інтересах армійської служби;
організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в госпітальні бази;
надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги та лікування в межах встановлених термінів;
організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на території, яку займають війська фронту;
безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним майном;
облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4
підготовка медичних кадрів;
проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які знаходились в госпітальних базах;
ремонт техніки, апаратури;
ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду роботи медичної служби фронту.
Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей. Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту.
На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в організаційно-штатній структурі медичної служби фронту.
Раніше медична служба фронту була представлена:
органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний пункт фронту, управління госпітальних баз фронту);
лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ, стоматологічний загін фронту);
санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк, воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка);
санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту);
закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем, проводили заготівлю крові;
учбовим медичним батальйоном фронту.
Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних баз. Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було 27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів:
2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний;
2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок кожний;
1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок;
окрема автосанітарна рота;
окремий санітарно-епідеміологічний загін;
частини забезпечення.
Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств. Планується розгортання таких госпіталів:
терапевтичний госпіталь;
хірургічний госпіталь;
травматологічний госпіталь;
нейрохірургічний госпіталь;
психоневрологічний госпіталь;
опіковий госпіталь;
торакоабдомінальний госпіталь;
центр реабілітації.
Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних, інфекційних, шкірно-венеричних і ін.).
Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х рубежах.
І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту, розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських корпусів), на відстані 90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та поранених до 25-30 осіб.
ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та поранених 45-60 діб.
Ш-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від 60-90 діб.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора