ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою ЕіВМ
професор О.Волошинський
“____”________________ 2001р.
Лекція з предмету
“Організація медичного забезпечення військ
в умовах надзвичайного стану”
Тема № 5. “заходи медичної служби по захисту особового складу військ, частин і підрозділів медичної служби від зброї масового ураження”
Підготовлена
начальником навчальної частини кафедри ЕіВМ
полковником м.с. Плісом Б.Я.
Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2001р.
Протокол №_________.
Івано-Франківськ, 2001
Кількість годин –1
Оснащення: таблиці – 1
П Л А Н
І. В С Т У П
Актуальність теми: В сучасній війні в ході бойових дій противник може застосувати засоби масового ураження – ядерну, хімічну та бактеріологічну зброю. Ефективність заходів щодо захисту особового складу військ від дії засобів масового ураження багато в чому залежить від своєчасного виявлення факту застосування противником цих видів зброї, негайного оповіщення особового складу та швидкого використання відповідних захисних засобів. В загальному комплексі заходів щодо захисту особового складу військ від зброї масового ураження важливе значення належить медичній службі. Її сили і засоби організують та проводять медичну розвідку як в районі розташування військ так і в районі бойових дій частин, з‘єднань, а у випадку застосування противником засобів масового ураження проводять спеціальні медичні заходи щодо захисту особового складу військ.
Мета: Ознайомити студентів з основними заходами медичної служби щодо захисту особового складу військ, медичних підрозділів, при загрозі, застосуванні, ліквідації наслідків використання противником ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї.
ІІ. Основна частина
Заходи медичної служби щодо захисту особового складу військ від зброї масового ураження.
В загальному комплексі заходів щодо захисту військ від зброї масового ураження медична служба організовує і проводить ряд заходів, які спрямовані на попередження або максимальне послаблення дії уражуючих факторів радіаційної, хімічної і біологічної природи на особливий склад, збереження та відновлення його боєздатності, максимальне сприяння успішному виконаних військами бойових завдань. За своїм змістом і часом проведення вони умовно поділяються на заходи, що проводяться до та після застосування зброї масового ураження.
Комплекс заходів, які виконуються в перший період включає:
забезпечення особового складу військ і медичних підрозділів (частин) медичними засобами захисту та створення їх запасів;
навчання особового складу правилам користування індивідуальними медичними засобами захисту, прийомам надання першої медичної допомоги, а також правилам поведінок на місцевості зараженій РР, ОР або БЗ;
посилення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах;
завчасне виділення силі засобів медичної служби для виконання робіт з ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ і підтримання їх в постійній готовності для роботи в осередках ураження;
прийняття участі в розробці плану, щодо захисту особового складу військ від ЗМУ.
Ознайомимось більш детальніше з організацією цих заходів.
Передбачаючи застосування противником ядерної та хімічної зброї в підрозділах, частинах медичної служби створюються запаси засобів медичного захисту. Усі засоби медичної служби, які використовуються в інтересах захисту військ, поділяються на індивідуальні, які видаються усьому особовому складу військ і засоби для забезпечення особового складу медичної служби та медичних підрозділів, частин (стрільців-санітарів взводів, санітарних інструкторів рот, особового складу МПБ, МПП, ОМедБ, госпіталів). До першої групи відносяться: аптечка індивідуальна (АІ), пакет перев‘язувальний індивідуальний (ППІ), індивідуальний протихімічний пакет (ППІ), таблетки для знезараження води (пантоцид). Всі ці засоби призначенні для попередження або зниження уражуючої дії різних видів сучасної зброї, а також для надання першої медичної допомоги.
Медичні підрозділи, частини забезпечуються спеціальними комплектами, сумками, в яких є медичні засоби, що застосовуються для профілактики уражень ядерною, хімічною і біологічною зброєю, надання медичної допомоги ураженим і їх лікування (комплекти В-3, ВБ, ЛУЧ, ФОР, СОВ та ін.), а також медико-технічні засоби (медичний прилад хімічної розвідки, медична польова хімічна лабораторія, засоби індикації біологічної зброї та ін.), які використовуються в інтересах захисту військ і об‘єктів медичної служби.
Навчання особового складу способам профілактики уражень і прийомам само- і взаємодопомоги при застосуванні ЗМУ, по своїй значимості, займає одне із перших місць в загальній системі бойової підготовки військ. Кожний військовослужбовець повинен добре знати характер дії на організм людини уражуючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, правила поведінки в умовах зараженої місцевості, володіти прийомам надання першої медичної допомоги собі і товаришу: гасити палаючий одяг, надіти протигаз на ураженого, правильно користуватись індивідуальними засобами медичного захисту, робити штучне дихання найпростішими способами.
Обсяг і організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться до використання противником зброї масового ураження визначаються конкретними умовами обстановки, санітарно-гігієнічним і санітарно-епідемічним станом військ і району їх дій. Особливу увагу при цьому звертають на постійне проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, раннє активне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляцію, санітарний нагляд за дотриманням правил щодо захисту води і продуктів харчування. Можливість скритого застосування біологічної зброї і особлива важливість в зв‘язку з цим раннього виявлення підготовки і факту застосування цієї зброї, визначають необхідність поспішного і цілеспрямованого ведення біологічної розвідки.
Виділення сил і засобів медичної служби для робіт, які пов‘язані з ліквідацією наслідків застосування противником зброї масового ураження здійснюється завчасно і проводиться у відповідності з вказівками штабу частини та вищестоящого начальника медичної служби. В загони ліквідації наслідків (ЗЛН) застосування противником зброї масового ураження виділяють особовий склад медичної служби, санітарно-транспортні засоби і медичне майно. До застосування противником ЗМУ ці сили і засоби можуть працювати в складі розгорнутого етапу медичної евакуації та знаходитись в резерві в постійній готовності до висування в осередки масових уражень.
Після застосування ядерної та хімічної зброї медична служба, виходячи з конкретних умов обстановки, визначає обсяг медичної допомоги ураженим, виділяє частину сил і засобів (медичний персонал, санітарний транспорт, комплекти перев‘язувальних засобів, антидоти, шини, ноші та інші предмети медичного майна) в склад рятувальних команд (загонів), проводить лікувально-евакуаційні заходи, які включають надання медичної допомоги в осередках, евакуацію уражених на етапи медичної евакуації.
При цьому контроль за виконанням особовим складом заходів щодо захисту здійснює командир підрозділу.
Стрільці-санітари взводів і санітарні інструктори рот негайно надають пораненим (ураженим) першу медичну допомогу, організовують виніс (вивіз) уражених за межі зараженої ділянки місцевості, а потім евакуюють на медичні пункти батальйонів (МПБ) для надання долікарської допомоги.
При ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ в осередки висуваються загони ліквідації наслідків, в склад яких входять загальновійськові підрозділи і групи військовослужбовців з складу інженерної, хімічної, медичної, продовольчої і речової служб.
В період ліквідації наслідків медична служба організує і проводить в підрозділах (частинах) наступні основні заходи:
приймає участь в рятувальних роботах і евакуації поранених (уражених) з осередків масового ураження в МПП, ОМедБ чи госпіталь;
прийом, медичне сортування поранених і уражених та надання їм медичної допомоги;
контроль зараження РР, ОР, БЗ поверхонь обмундирування, шкіряних покровів поранених і уражених, при необхідності – проведення часткової та повної спеціальної обробки;
приймає участь в радіаційній та хімічній розвідці, проведенні бактеріологічної розвідки та ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках ураження;
профілактика уражень особового складу військ при дії на місцевості, зараженій РР, ОР чи БЗ;
медичний контроль за якістю санітарної обробки особового складу;
медична експертиза продовольства і води на зараженність РР і ОР;
медичний нагляд за військовослужбовцями, які отримали опромінення, чи зазнали дії ОР або БЗ, однак зберегти боєздатність;
розробка рекомендацій інструкцій щодо медичного захисту військ на основі досвіду бойових дій.
Захист частин і підрозділів медичної служби.
Збільшення радіусу дії сучасної зброї різко підвищує, вразливість етапів медичної евакуації і проявляє особливі вимоги щодо їх захисту. Медичні підрозділи, частіше можуть опинитися в зоні дії зброї масового ураження: безпосередньо в ядерному осередку (в зоні дії ударної хвилі, світлового випромінювання і проникаючої радіації), в зоні випадання радіоактивних опадів, дії хімічної і біологічної зброї. Все це може призвести до повторних уражень поранених і хворих, втратам медичного персоналу і майна. Тому захист етапів медичної евакуації проводиться з метою захисту поранених і хворих, збереження матеріальних засобів, техніки, створення умов для роботи на зараженій території та ліквідації наслідків у випадку застосування зброї масового ураження.
Заходи щодо захисту плануються завчасно, оформляються у вигляді плану (схеми), який своєчасно доводиться до особового складу медичного підрозділу (частини). Перелік заходів обумовлюється конкретними умовами обстановки, а при розгортанні на новому місці знову уточнюється, чи складається новий план.
Разом з заходами щодо захисту від зброї масового ураження в план включаються заходи щодо охорони та оборони медичних підрозділів (частин). Тому такий план прийнято називати “План заходів щодо захисту від ЗМУ, охорони та оборони МПП (ОМедБ, ОМЗ)”. В плані відображаються організація розвідки та дозиметричного контролю; сигнали і порядок оповіщення; питання інженерного обладнання і маскування району розташування підрозділу (частини); склад і завдання команди (круги) з ліквідації наслідків застосування ЗМУ; організація спеціальної обробки; термін і порядок проведення спеціальних профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, протипожежні заходи; взаємодія з сусідніми підрозділами з питань захисту; розрахунок сил і засобів для охорони та оборони та інші питання.
Захист медичних підрозділів і частин від зброї масового ураження включає проведення наступних заходів:
проведення радіаційної, хімічної і біологічної розвідки районів розгортання етапів медичної евакуації, а також ............ переміщення підрозділів медичної служби на місцевості, яка заражена РР, ОР чи БЗ;
попередження особливого складу про безпосередню загрозу і початок, своєчасне повідомлення застосування ЗМУ, про пожежу, чи загрози затоплення;
максимальне використання захисних властивостей місцевості, індивідуальних і колективних засобів захисту, інженерне обладнання районів розгортання медичних підрозділів (частин);
дозиметричний, хімічний і біологічний контроль особового складу, поранених і хворих, техніки, запасів майна, продовольства і води;
ліквідацію наслідків застосування противником ЗМУ і відновлення боєздатності підрозділів і частин медичної служби;
санітарна обробка поранених і хворих, дезактивація, дегазація медичного майна, транспорту, матеріальних засобів;
охорона та оборона підрозділів і частин медичної служби;
протипожежні заходи.
Медична служба проводить радіаційну, хімічну і біологічну (РХБ) розвідку в районах розгортання (розміщення) етапів медичної евакуації та при пересуванні (марші) медичних підрозділів і частин. Її мета – своєчасність виявлення факту застосування противником ЗМУ. Розвідка проводиться безперервно спеціально виділеними і підготовленими спостерігачами (спостережні пости) із числа особового складу, оснащеного приладами радіаційної і хімічної розвідки, комплектами знаків загородження, засобами зв‘язку та сигналізації. Біологічне розвідка кута цього проводиться силами та засобами санітарно-епідеміологічних лабораторій (загонів). Поряд з цим начальники (командири) МПП (ОМедБ, ОМЗ) враховують дані розвідки, отримані з штабів військових частин, з‘єднань від хімічної та інших служб.
Вони завчасно оповіщають особовий склад про встановлені сигнали небезпеки радіоактивного, хімічного і бактеріального зараження, організовують контроль наявності і готовності до використання індивідуальних і ............. засобів захисту. У тих випадках, коли МПП (ОМедБ) опинились в зоні радіоактивного зараження з високим рівнем радіації і вихід з цього району може призвести до опромінення небезпечною дозою, то медичний персонал і поранених доцільно переховати на місці до зниження рівня радіації, використовуючи для цього сховища і найпростіші укриття – щілини.
Попередження особового складу про застосування противником ЗМУ організується з метою негайного проведення підрозділами і частинами медичної служби заходів щодо захисту. При цьому надається єдиний, встановлений для всіх родів військ сигнал – “радіаційна небезпека”, “хімічна тривога”, та інші, який передається по всіх існуючих каналам зв‘язку позачергово. В медичних підрозділах (частинах) ці сигнали дублюються звуковими та зоровими сигналами. При безпосередній загрозі ураження (хімічне ураження, пожежа, затоплення) сигнали можуть подавити спостерігачі. Після отримання сигналу медичні підрозділи, частини проводять заходи щодо захисту і діють у відповідності до обстановки при цьому люки, вікна автомобілів і споруд зачиняються, вентиляційні системи без фільтрів переключаються на режим внутрішньої циркуляції повітря, включаються фільтровентиляційні установки. В обладнанні сховища переводяться в першу чергу тяжкопоранені і тяжкохворі, які не можуть користуватися протигазами. Обсяг медичної допомоги, як правило, скорочується до невідкладних заходів по життєвим показанням. Рішення про передислокацію медичних частин і підрозділів разом з пораненим і хворими в незаражений район може бути прийняте після оцінки радіаційної, хімічної і біологічної обстановки.
У захисті підрозділів, частин медичної служби від зброї масового ураження важливе значення має вміле використання захисних властивостей місцевості: (яр, ліс тощо), а також розгортання їх на значній відстані від об‘єктів ймовірного нападу противника (при відкритому розміщенні - на відстані не менше 2-3 км з урахуванням напрямку вітру). У всіх випадках обстановки слід намагатись до розосередженого розміщення МПП (ОМедБ, ОМЗ), щоб виключити можливість ураження їх одним ядерним ударом, а також мати завчасно підготовлені в інженерному відношенні позиції, запасні майданчики (райони).
Найбільш надійний захист об’єктів медичної служби досягається шляхом інженерного обладнання районів їх розгортання, яке проводиться у відповідності з планом інженерного забезпечення частин (з‘єднання) з використанням табельних засобів, підручних матеріалів, захисних властивостей місцевості і інженерних споруд залишених військами (після перевірки їх на зараженість і мінування). Для особового складу, легкопоранених і легкохворих по можливості обладнуються відкриті та перекриті щілини: для функціональних підрозділів, де надається невідкладна медична допомога і розміщується тяжкопоранені та тяжкохворі – сховища легкого типу з фільтровентиляційними установами; для решти підрозділів – землянки на 20-30 чол. чи укриття для наметів; для техніки і матеріальних засобів вириваються укриття котловинного типу.
Важливе значення в захисті особового складу і особливого поранених і хворих має використання індивідуальних засобів захисту. Про те знати, що біля половини поранених і хворих, які поступають на етапи медичної евакуації, в силу характеру тяжкості ураження не зможуть користуватися протигазами. Вони потребують розміщення в спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. Частина поранених і уражених ядерною зброєю (10-12 %) буде потребувати спеціального шолому для поранених в голову (ШР). Деякі ж поранені і хворі, які здатні користуватись загальновійськовим протигазом, це зможуть його самостійно одіти їм буде необхідна відповідна допомога. Все це повинно враховуватись при сортуванні поранених і хворих.
Дозиметричний, хімічний і біологічний контроль організовує начальник штабу медичної частини (начальник МПП). Він проводиться з метою отримання даних щодо оцінки боєздатності особового складу, визначення обсягу спеціальної обробки матеріальних засобів, а також санітарної обробки поранених і хворих, які надходять на етапи медичної евакуації.
Дозиметричний контроль включає визначення доз опромінення і степені зараження особового складу, поранених і хворих, які поступили на МПП (ОМедБ і т.д.), озброєння, техніки, води, продовольства, медичного майна і т.д. Для дозиметричного контролю опромінення використовуються військові вимірювачі доз (дозиметри), які видаються кожному військовослужбовцю. Зняття показань дозиметрів у особового складу проводиться безпосереднім командиром (начальником) медичної частини (підрозділу), а облік доз опромінення ведеться особами, призначеними наказом командира військової частини не рідше одного разу на добу з обов‘язковою реєстрацією в журналах обліку доз опромінення. Значення сумарних доз опромінення періодично, не рідше одного разу на місяць переноситься із журналів в картки обліку доз опромінення, які опромінення, які зберігаються разом із документом, що засвідчує особу.
На етапах медичної евакуації зняття показань дозиметрів проводиться підготовленими фельдшерами (санітарними інструкторами) у всіх поранених і хворих при медичному сортуванні, проведенні медичних обстежень до ............ лікарем. Їх дози заносяться до первинних медичних карток (картки хвороби) і засвідчується підписом лікаря. При виписці із медичних частин ці дози переносяться в картку обліку доз опромінення.
Контроль зараження особового складу, поранених і хворих, забруднення техніки і матеріальних засобів проводиться своїми силами і засобами після виходу медичних частин (підрозділів) із зон зараження, а також після проведення повної спеціальної обробки.
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ в частинах (підрозділах) медичної служби проводиться з метою відновлення в короткий термін їх боєздатності і включає: відновлення управління; рятувальні роботи і лікувально-евакуаційні заходи; проведення радіаційного, хімічного і біологічного контролю; гасіння пожеж, розчищення завалів; виведення частин (підрозділів) із небезпечної зони; санітарну обробку особового складу, поранених і хворих; дегазацію (дезактивацію, дезінфекцію) матеріальних засобів і району дислокації медичного пункту (ОМедБ0; проведення негайної профілактики та ізоляційно-обмежувальних заходів. Для ліквідації наслідків в медичному пункті (ОМедБ) завчасно створюється позаштатні рятувальні команди. При необхідності командир полку (дивізії) виділяє додаткові сили і засоби відновлення роботи МПП (ОМедБ).
Поранених і уражених з МПП (ОМедБ), які опинились в осередку хімічного, радіоактивного ураження евакуюють на найближчі етапи медичної евакуації, де проводиться їх медичне сортування, спеціальна обробка, надання медичної допомоги. При цьому зони (райони) радіоактивного, хімічного зараження обходяться по напрямках, які забезпечують найменшу ступінь опромінення (зараження) особового складу, поранених і хворих. Автомобілі повинні рухатись з підвищеною швидкістю і збільшеною відстанню між ними. Особовий склад, поранені і хворі, які перевозяться у відкритих автомобілях, долають заражену ОР і РР місцевість в протигазах і засобах захисту шкіри. А розміщенні в закритих, але негерметичних кузовах автомобілів – тільки в протигазах. В умовах куряви особовий склад поранені і хворі у відкритих машинах долають райони радіоактивного зараження в захисних плащах і респіраторах, в закритих машинах – в респіраторах.
Після подолання районів зараження ОР і РР проводиться часткова санітарна обробка особового складу, поранених і хворих в порядку само- і взаємодопомоги. Часткова дезактивація, дегазація транспорту здійснюється водіями за допомогою табельних комплексів і підручних засобів. Після проведення часткової санітарної обробки при зараженні РР індивідуальні засоби захисту знімаються. При зараженні ОР протигази і засоби захисту шкіри знімаються тільки після проведення повної санітарної обробки, яка здійснюється за межами зон ураження, як правило силами і засобами ОМедБ. Для заміни зараженого обмундирування в МПП (ОМедБ) повинні постійно зберігатись встановленні запаси речового майна.
З осередку бактеріального зараження МПП (ОМедБ), як правило не виводяться. Всі заходи по ліквідації наслідків бактеріологічного нападу проводяться на місці.
Коротко зупинимося на охороні та обороні медичних підрозділів і частин.
Охорона і оборона частин і підрозділів медичної служби від наземного противника організовується, як правило своїми силами і засобами. При необхідності командиром дивізії (полку) виділяються спеціальні підрозділи охорони. Охорона здійснює особовим складом добового наряду – черговими, патрулями, сторожовими постами. Особливу увагу слід приділяти безпосередній охороні вночі, а також при розташуванні в гірській і лісистій місцевості. Для оборони медичного батальйону (МПП) проводиться бойовий розрахунок особового складу на відділення чи команди, визначається їхнє озброєння, ставляться завдання, визначається резерв. Для оборони ОМедБ можуть залучатись також легкопоранені і легкохворі. З метою забезпечення стійкої оборони по периметру району розміщення етапу медичної евакуації відриваються окопи на три-п‘ять чоловік, підвальні приміщення, будівлі та інші укриття підготовлюються для ведення бою, організується система вогню. При загрозі нападу противника особовий склад займає вогневі позиції, резерв приводиться в бойову готовність. Одночасно начальник МПП доповідає начальнику медичної служби полку і інформує сусідні підрозділи про обстановку, яка склалась.
Охорона поранених і хворих на шляхах евакуації, як правило здійснюється супроводжуючим персоналом і водіями. З цією метою, як показав досвід Великої Вітчизняної війни, доцільно використовувати легкопоранених, і легкохворих. В цьому випадку у останніх на військових етапах медичної евакуації зброя не відбирається. Для супроводження транспорту з пораненими і хворими в необхідних випадках розпорядженням командира виділяється спеціальна охорона.
В системі захисту частин (підрозділів) велике значення має вміле проведення комплексу протипожежних заходів. Для гасіння пожеж створюються нештатні пожежі команди. Ці команди забезпечуються вогнегасниками, спеціальним інструментом і одягом, ізолюючими протигазами і т.д. Створюються запаси води та інших засобів гасіння пожеж. При розташуванні МПП (ОМедБ) в лісі, особливо хвойному, необхідно очистити займаний район від сухої трави, сухого листя. При наявності часу і засобів обладнуються загороджувальні смуги шириною 1-4 м. Майно розміщується в укриттях чи окопується. Кабельні лінії зариваються в землю на глибину 15-20 см. Тара з паливо-мастильними матеріалами і спиртом зверху присипається шаром ґрунту товщиною до 10-15 см. Дерев‘яні конструкції, намети, щоб уникнути їх загоряння, покривають глиняною обмазкою, а зимою – розчином вапна чи крейди. Особовий склад повинен бути навчений заходам попередження гасіння пожеж, правилам поводження з пожежним інвентарем і обладнанням, а також знати своє місце і порядок дії по сигналу пожежної тривоги. При виникненні пожежі перш за все ліквідуються осередки, що створюють загрозу пораненим і хворим, боєприпасам і наливним матеріалам.
ІІІ. Заключна частина
Висновки: Застосування в сучасній війні ймовірним противником зброї масового ураження призведе до появи осередків масових санітарних втрат.
З метою попередження уражень, збереження життя максимальному числу поранених і уражених на медичну службу покладене завдання розробка і здійснення принципів використання медичних засобів захисту від зброї масового ураження. За допомогою сучасних антидотів, радіозахисних препаратів, вакцин та інших засобів захисту можна попередити ураження чи добитися більш легкого їх перебігу.
Джерела інформації
Организация медицинского обеспечения частей и соединений. /Под ред. М.Г.Иванова, О.С.Лобастова – Л. : ВМА, 1984. С.
Наставление по защите войск от массового поражения. М. : Воениздат, 1982. С.
Наставление по медицинскому обеспечению Сухопутных войск (соединение, часть, подразделение) на военное время. М. : Воениздат, 1987. С.
Каракчиев Н.И. Военная токсикология и защита от ядерного и химического оружия: Учеб. пособие для мед. ин-тов /Под ред. В.И.Артамонова. – Т.: Медицина, 1988. – 368 с.