МЕДИЧНА СЛУЖБА МЕХАНІЗОВАНОГО (ТАНКОВОГО) ПОЛКУ.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра екстремальної та військової медицини

Інформація про роботу

Рік:
2001
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ “Затверджую” Завідуючий кафедрою ЕіВМ професор О.Волошинський “____”________________ 2001р. Лекція з предмету “Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану” Тема № 8. “МЕДИЧНА СЛУЖБА МЕХАНІЗОВАНОГО (ТАНКОВОГО) ПОЛКУ” Підготовлена начальником навчальної частини кафедри ЕіВМ полковником м.с. Плісом Б.Я. Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2001р. Протокол №_________. Івано-Франківськ, 2001 Кількість годин: 2 Оснащення: таблиці – 6 1.Організаційна структура медичної служби механізованого полку. 2.Органіційна структура медичної служби танкового полку. 3.Організаційна структура медичного пункту МП. 4.Організаційна структура медичного пункту ТП. 5.Принципова схема розгортання МПП. 6.Документи медичного обліку і звітності. План І. Вступ Актуальність теми: Медична служба полку є однією з ланок медичної служби Збройних Сил, від дій якої в значній мірі залежить збереження та зміцнення здоров`я особового складу, своєчасне надання пораненим і хворим медичної допомоги. Випускники вищих навчальних медичних закладів, які отримують військове звання офіцера медичної служби запасу, на перших порах, в основному мають призначення на посади саме в цій ланці медичної служби. Тим самим підтверджується важливість вивчення матеріалу даної лекції, що дозволить військовим лікарям полку, при необхідності, успішно виконувати свої функціональні обов`язки. Мета лекції: Ознайомити студентів з організаційною структурою медичної служби механізованого (танкового) полку, МПБ, МПП, організацією роботи МПП з прийому, медичного сортування та надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим. ІІ. Основна частина 1.Завдання та організація медичної служби механізованого (танкового) полку. Медична служба полку в загальній системі медичного забезпечення військ виконує важливі завдання. До них відносяться: розшук поранених та хворих, надання їм першої медичної допомоги, збір і вивіз (виніс) з поля бою (із підрозділів); евакуація поранених і хворих із підрозділів полку на медичний пункт полку; своєчасне надання долікарської (фельдшерської) і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, підготовка їх до подальшої евакуації; проведення заходів медичної служби по захисту особового складу полку від зброї масового ураження; медична розвідка в районі розміщення полку (в смузі ведення бойових дій); медичний контроль за збереженням здоров`я особового складу полку, організація і здійснення медичних заходів по його зміцненню; проведення санітарного нагляду за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування особового складу, захоронення загиблих в бою та померлих воїнів; здійснення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань; забезпечення підрозділів полку медичним майном; бойова підготовка медичного складу і військово-медична підготовка особового складу полку; ведення медичного обліку та звітності. Медичну службу в механізованому полку очолює начальник медичної служби полку. Він підпорядковується командиру полку, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби дивізії. Головним підрозділом медичної служби полку являється медичний пункт полку (МПП),на чолі якого стоїть начальник МПП. Із всіх питань своєї діяльності він підпорядковується начальнику медичної служби полку. У кожному механізованому і танковому батальйоні існує медичний пункт батальйону (МПБ),на чолі якого стоїть начальник МПБ. Начальник МПБ (фельдшер) підпорядковується безпосередньо командиру батальйону, а з медичних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку. У кожній механізованій роті і мінометній батареї медичне забезпечення організують і здійснюють санітарні інструктори цих підрозділів. Вони підпорядковуються своїм командирам рот і батарей, а з медичних питань виконують вказівки начальника МПБ. У механізованих взводах працюють стрільці-санітари. У спеціальних підрозділах полку (інженерно-саперна рота, розвідувальна рота, взвод хімічного, радіаційного та бактеріологічного захисту тощо) медична служба представлена санітарними інструкторами, які підпорядковуються відповідним командирам, а з медичних питань виконують вказівки начальника медичної служби полку. У танкових ротах санітарних інструкторів, а в танкових взводах санітарів-стрільців немає. Стрілець-санітар механізованого взводу Санітарний інструктор мінометної батареї Санітарний інструктор механізованої роти Медичний пункт механізованого батальйону Медичний пункт танкового батальйону Медичний пункт полку Начальник медичної служби полку + + Фельдшер санітарний інструктор + + + + + + Схема № 1. Організаційна структура медичної служби механізованого полку. 2. Обов`язки та оснащення санітарного інструктора роти і стрільця - санітара взводу. Заходи першої медичної допомоги. Медична служба в механізованій роті представлена санітарним інструктором. Йому підпорядковані три стрільці-санітари (по одному на взвод). Стрілець-санітар повинен: знати завдання свого взводу, місце командира взводу і санітарного інструктора роти; безперервно спостерігати за появою поранених та хворих на полі бою і доповідати про них командиру взводу; розшукувати поранених і хворих на полі бою, надавати їм першу медичну допомогу, вміло використовувати захисні та маскуючи властивості місцевості для схову поранених і хворих, позначати ці місця відповідними знаками; знати і правильно використовувати медичне оснащення, а також підручні засоби для надання першої медичної допомоги. На своєму оснащенні стрілець-санітар має сумку санітара (СС), лямку санітарну носильну (лямку санітарну спеціальну), нарукавний знак Червоного Хреста. Санітарний інструктор повинен: знати завдання роти, наявність поранених і хворих в підрозділах, місце розташування медичного пункту батальйону і порядок його переміщення; організувати і здійснювати розшук поранених і хворих на полі бою, надавати першу медичну допомогу тяжкопораненим і тяжкохворим, проводити їх збір, позначати місце їх схову; контролювати своєчасність і якість першої медичної допомоги, яка надана стрільцями-санітарами, а також в порядку само - та взаємодопомоги; забезпечити ефективне використання сил і засобів збору і вивозу поранених і хворих, які працюють на напрямку роти; виявляти хворих, надавати їм першу медичну допомогу і з дозволу командира роти направляти на медичний пункт батальйону або полку; проводити медичну розвідку району розташування і бойових дій роти; за вказівкою начальника медичного пункту батальйону здійснювати спостереження за станом здоров’я військовослужбовців, які зазнали дії зброї масового ураження ,однак зберегли боєздатність, і проводити їм лікувально-профілактичні заходи; перевіряти виконання особовим складом правил особистої гігієни, санітарний стан району розташування і дій роти; контролювати своєчасність миття особового складу і зміну білизни, проводити тілесні огляди; забезпечити особовий склад медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги, контролювати правильність їх використання; навчати особовий склад роти прийомам само- та взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також правилам особистої гігієни; доповідати командиру роти і начальнику медичному пункту батальйону дані про кількість поранених і хворих, які підлягають вивозу (виносу) з поля бою, та місця їх розміщення. Оснащення санітарного інструктора роти: сумка медична військова (СМВ); лямка санітарна носильна; лямка санітарна спеціальна (Ш-4); нарукавний знак Червоного Хреста: кишеньковий електричний ліхтар; ручний годинник; ключ для відкриття люків танків і бойових машин піхоти; Окрім вказаного вище спеціального майна санітарний інструктор роти і стрільці-санітари оснащені, як і весь особовий склад: особистою зброєю (вона може використовуватись медичним складом тільки у випадках, які регламентовані відповідними Женевськими конвенціями), протигазами, загальновійськовими захисними комплектами, малими саперними лопатками, індивідуальною аптечкою, індивідуальними перев'язочними та протихімічними пакетами, засобами для знезараження води. Заходи першої медичної допомоги. Перша медична допомога направлена на тимчасове усунення причин, які загрожують життю пораненого (хворого) в даний час, попередження розвитку важких ускладнень. Вона включає: діставання поранених із бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожежі та із під завалів; гасіння палаючого обмундирування і запалювальної суміші, що попала на тіло; надівання протигазу на уражених при знаходженні на зараженій території; тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі; введення антидотів ураженим отруйними речовинами ; усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові та можливих інородних тіл, фіксацію язика при його западанні, введення воздуховоду; введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбика; накладання асептичної пов`язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі - окклюзійної пов`язки з використанням гумової оболонки пакету; іммобілізацію пошкодженої ділянки найпростішими засобами з використанням табельних і підручних засобів; часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію обмундирування, яке прилягає до них, індивідуальним протихімічним пакетом; прийом антибіотиків, протиблювотних та інших засобів. При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються медичні засоби профілактики і надання першої медичної допомоги, які є у пораненого (хворого). Безпосередньо на місці поранення (ураження) перша медична допомога надається в порядку само- або взаємодопомоги, а також санітарами, санітарними інструкторами та іншим медичним персоналом. 3. Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону. Обов`язки фельдшера батальйону-начальника медичного пункту батальйону. Заходи долікарської (фельдшерської) допомоги. Організація роботи МПБ в наступі та обороні. Медична служба в механізованому батальйоні, окрім санітарних інструкторів у ротах та мінометній батареї, стрільців-санітарів у взводах, представлена медичним пунктом батальйону (МПБ). МПБ очолює фельдшер, який за штатною посадою є начальником медичного пункту батальйону. Він безпосередньо підпорядкований командиру батальйону, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби полку. Начальнику МПБ підпорядкований особовий склад МПБ, а з питань медичного забезпечення - ще й санітарні інструктори рот і мінометної батареї. Завдання медичного пункту батальйону: розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги; збір і вивіз (виніс) поранених і хворих із рот, надання їм долікарської (фельдшерської) допомоги, позначення місць їх зосередження та схову; медичний контроль за станом здоров’я особового складу батальйону, організація і здійснення заходів щодо його зміцнення; контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил в батальйоні, проведення заходів по попередженню виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань, а також заходів медичної служби щодо захисту особового складу батальйону від зброї масового ураження; забезпечення підрозділів батальйону медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги; забезпечення санітарних інструкторів рот медичним майном; медична розвідка району розташування і бойових дій батальйону. У складі МП механізованого батальйону є: начальник МПБ (фельдшер); санітарний інструктор; два санітари; чотири водії-санітари. У складі МП танкового батальйону є : начальник МПБ (фельдшер); санітарний інструктор; 3 санітари; водій-санітар. Оснащення медичного пункту батальйону: І .Комплектне майно: комплекти: ПФ – фельдшерський, Б-1 - перев’язочні засоби стерильні, Б-2- шини; сумки медичні військові (СМВ), сумки санітара (СС). 2.Лікарсько-медичні предмети, прилади та апарати: ДП-1О - апарат штучної вентиляції легень портативний ручний; КІ-4 - інгалятор кисневий; ШР - шолом для поранених у голову; балони кисневі; НІВ - ноші іммобілізаційні вакуумні; НМ - накидки медичні. 3. Санітарно-господарче майно та засоби евакуації: знаки нарукавні Червоного Хреста; лямки санітарні носильні; лямки санітарні спеціальні; ноші санітарні; прапор Червоного Хреста; РПН - ремені прив'язувальні для нош; таз емальований; стійка уніфікована; умивальник. 4. Транспорт: автомобіль санітарний УАЗ-452-А; причіп (на 0,5 т.); санітарні транспортери. У медичних пунктах танкових батальйонів санітарні транспортери відсутні. Обов`язки фельдшера батальйону – начальника медичного пункту батальйону. Начальник медичного пункту батальйону підпорядкований командиру батальйону, а з спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку. Він зобов’язаний: знати бойову, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, мати відомості про поранених та хворих, що підлягають виносу (вивозу) із рот; керувати роботою санітарних інструкторів рот, особового складу МПБ, приданими засобами збору і евакуації поранених; організувати збір, виніс (вивіз) поранених та хворих із рот (осередків масового ураження); особисто надавати першу медичну і долікарську допомогу пораненим і хворим; організувати і проводити медичну розвідку в районі розміщення і бойових дій батальйону; організувати і проводити санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи серед особового складу батальйону; готувати особовий склад МПБ до роботи щодо ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження; організувати медичний нагляд за особами, які зазнали впливу дії зброї масового ураження, але зберегли боєздатність; здійснювати медичний контроль за якістю приготування їжі, а також за станом джерел води у районі розташування батальйону та забезпеченням водою особового складу; отримувати із аптеки медичного пункту полку медичне майно і забезпечувати ним МПБ і санітарних інструкторів рот; організувати і проводити навчання особового складу батальйону правилам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також способам попередження інфекційних захворювань; безперервно підтримувати зв'язок із санітарними інструкторами рот, начальником МПП і начальником медичної служби полку, використовуючи для цієї мети технічні засоби зв'язку, що є у батальйоні, а також водіїв санітарного транспорту; вести облік роботи санітарів по виносу поранених із поля бою. Заходи долікарської ( фельдшерської ) допомоги. Долікарська (фельдшерська) допомога надається з метою боротьби із загрожуючими життю наслідками поранень (захворювань) і попередження тяжких ускладнень. В доповнення до першої медичної допомоги вона включає: усунення асфіксії (введення воздуховоду, штучна вентиляція легень з допомогою портативних апаратів, інгаляція кисню та інше); контроль за правильністю і доцільністю накладення джгута, якщо кровотеча продовжується; накладання і виправлення неправильно накладених пов`язок; введення знеболюючих засобів, антидотів за показаннями, дача антибіотиків; покращання транспортної іммобілізації з використанням табельних і підручних засобів; введення серцево-судинних та інших лікарських засобів за показаннями; повторну часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри і дегазацію одягу, що прилягає до них; зігрівання поранених і хворих, дачу гарячого пиття ( за винятком поранених в живіт ). Організація роботи МПБ в наступі та обороні. Медичний пункт батальйону в оборонному бою діє як етап медичної евакуації. В період підготовки до оборонного бою начальник МПБ проводить наступні заходи: отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону; від начальника медичної служби отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе його переміщення під час бойових дій; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; про порядок зв'язку; визначає порядок надання першої та долікарської медичної допомоги, а також схему збору, виносу (вивозу) поранених; розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, віддає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання; інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою; приймає заходи для отримання медичного майна, якого не вистачає, з МПП і видає його в роти; хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП; намічає шляхи під'їзду до ПСТ і спрямовує туди санітарні транспортери; розгортає МПБ у сховищі, в стороні від можливого напрямку головного удару противника, на головному шляху виносу (вивозу)поранених та хворих, на відстані 2,5 - 3 км від переднього краю оборони. Спорудження сховища для МПБ входить в число першочергових робіт при інженерному обладнанні району оборони батальйону. Для розгортання МПБ необхідне сховище з корисною площею, приблизно, 25-30 м2 на 7-8 носильних і на стільки ж сидячих поранених та хворих. намічає запасний майданчик для МПБ; посилює заходи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру (контроль за чистотою території, за дотриманням правил особистої та колективної гігієни, за харчуванням, водопостачанням, тощо). Під час оборонного бою санітарні транспортери доставляють поранених із постів санітарного транспорту (ПСТ) на медичний пункт батальйону, де їм начальник МПБ надає долікарську допомогу, розміщуючи тяжкопоранених на приданий із МПП УАЗ 452-А і спрямовує останній на МПП. Легкопоранені можуть евакуюватися на попутному транспорті (транспорті загального призначення). У роти, які знаходяться найдальше від МПБ, а також при недостатній кількості санітарних транспортерів, начальник МПБ може спрямовувати УАЗ 452-А медичного пункту батальйону для вивозу поранених із постів санітарного транспорту на МПБ або безпосередньо на МПП. Під час оборонного бою начальник МПБ повинен бути постійно орієнтованим про бойову обстановку, знати кількість поранених, що знаходяться в ротах і організовувати їх швидкий вивіз. Окрім того, він повинен вести облік роботи санітарів і доповідати про це командиру батальйону і начальнику медичної служби полку. У період підготовки до наступального бою начальник МПБ виконує наступні заходи: отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону; від начальника медичної служби полку отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе переміщення його під час наступу; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; порядок зв'язку; визначає порядок надання першої медичної і долікарської допомоги, а також порядок збору, виносу (вивозу) поранених; визначає напрямок (вісь) переміщення під час наступу; розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, дає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання; інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою; приймає заходи для отримання майна із аптеки МПП і видає його в роти; хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП. Під час бою начальник МПБ просувається на автомобілі УАЗ 452-А із причепом по заздалегідь накресленому маршруті, таким чином, працює з ходу. Під`їжджає до великих "гнізд поранених" і надає першу медичну, а, при можливості, і долікарську медичну допомогу; керує розміщенням важкопоранених на санітарний автомобіль, виділений із МПП. Після цього начальник МПБ на автомобілі переїжджає до наступного "гнізда поранених". Легкопоранені можуть бути евакуйовані на транспорті загального призначення. Під час наступального бою начальник МПБ може керувати засобами збору і виносу (вивозу) централізовано. У цьому випадку санітари і санітарні транспортери заздалегідь у роту не передаються, а працюють на окремих напрямках за вказівками начальника МПБ. 4. Завдання, організаційна структура і оснащення медичного пункту полку. Заходи першої лікарської допомоги. Обсяг медичної допомоги на МПП. Медичний пункт полку (МПП) - медичний підрозділ полку, який виконує основну роль в організації медичного забезпечення бойових дій полку. На нього покладені завдання: участь у зборі (винесені, вивезені) поранених та хворих із поля бою, осередків масового ураження; евакуація поранених та хворих із підрозділів полку; прийом та реєстрація поранених і хворих, які сюди надходять; заповнення первинних медичних карток на поранених та хворих, яким надається перша лікарська допомога і які підлягають подальшій евакуації; дозиметричний контроль за рівнем зараженості радіоактивними речовинами одягу та відкритих ділянок тіла; медичне сортування поранених та хворих; часткова спеціальна обробка поранених та хворих, їх зараженого одягу і спорядження; надання долікарської і першої лікарської допомоги; підготовка поранених та хворих до подальшої евакуації в окремий медичний батальйон (омедб), окремий медичний загін (ОМЗ), військовий польовий госпіталь; тимчасова ізоляція інфекційних хворих та підозрілих на інфекційні захворювання; підсилення МПБ силами і засобами збору та евакуації поранених і хворих; організація і проведення медичної розвідки в районі розташування і бойових дій полку; проведення санітарно-гігієгічних і протиепідемічних заходів у полку; проведення медичних заходів щодо захисту особового складу полку від зброї масового ураження; організація екстреної профілактики при зараженнях БЗ; забезпечення медичним майном медичних пунктів і всього особового складу полку; військово-медична підготовка особового складу полку та бойові спеціальна підготовка медичного складу; ведення медичного обліку і подання встановленої звітності. Для виконання цих завдань у медичному пункті полку є відповідні сили та засоби. Очолює МПП - начальник медичного пункту полку. Він підпорядковується безпосередньо начальнику медичної служби полку і відповідає за своєчасне надання медичної допомоги пораненим та хворим у встановленому обсязі, а також за бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку, військове виховання і дисципліну особового складу. Він повинен підтримувати постійний зв'язок. із начальниками МПБ, отримувати від них відомості про кількість поранених і хворих, що підлягають вивезенню (винесених) і направляти до МПБ сили і засоби збору і евакуації поранених і хворих. Окрім начальника МПП до складу медичного пункту механізованого полку входять: 2 лікарі, лікар-стоматолог, 3 фельдшери, начальник аптеки, 3 санітарні інструктори (один із них виконує обов'язки санітарного інструктора-дезинфектора-дозиметриста), 4 санітари, 2 медичні сестри, кухар, радіотелеграфіст, 3 водії, а також 2 відділення збору та евакуації поранених, до складу яких входять: 2 командири відділень (санітарні інструктори), 6 водіїв-санітарів, 4 санітари. Таким чином, у складі медичного пункту механізованого полку 34 особи, із яких - 4 лікарі. (схема 2). У складі медичного пункту танкового полку 30 чоловік (схема 3) Начальник МПП Лікар Лікар-сиоматолог Фельдшер Начальник аптеки - фельдшер Відділення збору та евакуації поранених Саінструктор Санітар кухар старший радіотелефоніст Медсестра Водій, електр-омеханік Водій санітар Старший водій радіоте-лефоніст Командир відділення Санітар Водій-санітар + + + + + + + + + + + + Схема №2 Організаційна структура медичного пункту механізованого полку. Санітар Водій санітар Командир відділення Санітарний інструктор Медична сестра Санітар Кухар, старший радіотелефоніст Водій санітар Відділення збору та евакуації поранених Лікар Лікар-стоматолог Фельдшер Начальник аптеки - фельдшер Начальник МПП + + + + + + + + + + + + Схема № 3 . Організаційна структура медичного пункту танкового полку. На оснащенні МПП є медичне майно, що забезпечує розгортання його функціональних підрозділів на місцевості та надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим: -комплекти: “Перев’язувальні засоби стерильні” (Б-1), Шини (Б-2), “Перев’язувальні засоби стерильні для опечених” (Б-4), “Фельдшерський” (ПФ), “Перев’язочна велика” (В-1), “Приймально-сортувальна” (В-2), “Спеціальна допомога” (В-3), “Аптека медичного пункту” (В-4), “Дезинфекція (В-5), “Стоматологічний” (ЗВ), “Лікарські засоби для поранених та опечених полковий” (РО-1), “Луч”; інгалятори кисневі КІ-4; сумки медичні військові; запаси індивідуальних засобів надання першої медичної допомоги; апарати для штучної вентиляції легень (ДП-9.ДП-10); -ін'єктор безголковий механічний (БІ-3); бормашина комбінована; крісло зуболікарське; радіометр-рентгенометр (ДП-5А); прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний (ПХР-МВ); стерилізатор медичного інструментарію; столи перев’язувальні польові в укладці; судна підкладні емальовані; шоломи для поранених в голову (ШР); балони із киснем до КІ-4; нарукавні знаки Червоного Хреста; прапор Червоного Хреста; ноші санітарні; ноші іммобілізаційні вакуумні; тази емальовані; тримач для 2-х тазів; підставки під ноші; лавки складні; станки 3-х ярусні шестимістні (Павловського); столики для інструментів; уніфіковані флаконотримачі; умивальники; 2 намети УСТ-56 (уніфіковані санітарно-технічні); намети табірні; спальні мішки; постільна білизна; халати медичні. Для перевезення вище перерахованого майна у штаті МПП є 2 вантажні автомашини (ЗІЛ-130 і ГАЗ-66). Для забезпечення щоденної життєдіяльності медичного пункту на його оснащенні знаходяться: кухня на автопричепі, освітлювальна електростанція на автопричепі, радіостанція. Відділення збору і евакуації, які призначені для розшуку, збору, винесення (вивезення) та евакуації поранених із поля бою на МПБ або на МПП, на своєму оснащенні мають: 3 санітарні автомашини УАЗ 452-А і 3 санітарні транспортери Санітари і санітарні транспортери на період бою, як правило, придаються МПБ у якості підсилення або можуть використовуватись централізовано для проведення лікувально-евакуаційних заходів в осередках масових санітарних втрат. Обсяг медичної допомоги на медичному пункті полку. У звичайних умовах на МПП надається долікарська і перша лікарська допомога. Перша лікарська допомога надається з метою усунення або послаблення наслідків поранень (захворювань), які загрожують життю поранених і хворих, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх тяжкості, а також підготовки до подальшої евакуації тих, хто її потребує. У залежності від невідкладності виконання, заходи першої лікарської допомоги розподіляються на дві групи: Невідкладні заходи, відмова від яких загрожує життю поранених та хворих. Заходи, виконання яких може бути вимушено відкладено. Невідкладні заходи проводяться при станах, що загрожують життю поранених і хворих. Вони включають: зупинку зовнішньої кровотечі ( введення тампона в рану з накладанням шкірних швів, прошивання судин в рані, накладення затискача на судину, яка кровоточить, контроль за правильністю і доцільністю накладання джгута та при наявності показань); усунення гострої дихальної недостатності( відсмоктування слизу, блювотних мас і крові із верхніх дихальних шляхів, введення повітропроводу, прошивання язика, відсічення або підшивання звисаючих лоскутів м`якого піднебіння і бокових відділів глотки, штучна вентиляція легень, інгаляція киснем, інгаляція парів етилового спирту при набряку легень, накладання окклюзійної пов`язки при відкритому пневмотораксі, пункція або торакоцентез при напруженому пневмотораксі); переливання крові та кровозамінників при тяжкому шоці та значній крововтраті; новокаїнові блокади і введення знеболюючих засобів при тяжкому шоці; транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м`яких тканин, які загрожують розвитком небезпечних для життя ускладнень, накладання стандартної транспортної пращевидної шини при переломах щелеп; відсічення кінцівки, яка висить на лоскуті м`яких тканин (“транспортна ампутація”); катетеризацію або капілярну пункцію сечового міхура при затримці сечі; часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри, дегазацію пов`язок і обмундирування, заміну обмундирування, зараженого стійкими отруйними речовинами, зняття протигазів з тяжкопоранених і тяжкохворих; промивання очей при ураженні отруйними речовинами шкірно-наривної дії з наступним введенням в кон`юктивальний мішок спеціальних очних мазей (використанням плівок очних); введення за показаннями антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних, десенсибілізуючих та інших засобів; застосування антитоксичної сироватки при отруєннях бактеріальними токсинами і проведення неспецифічної профілактики при ураженні бактеріологічною(біологічною) зброєю; промивання шлунку за допомогою зонду при попаданні отруйних речовин в шлунок і дачу адсорбенту. До заходів першої лікарської допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено, відносяться: виправлення пов`язок та поліпшення транспортної іммобілізації; проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів при пошкодженнях середньої тяжкості; ін’єкції антибіотиків та серопрофілактика правця при відкритих травмах та опіках; проведення дезінтоксикаційної терапії і застосування антибіотиків при радіаційних та хімічних ураженнях; заміна пов`язки при забрудненні рани радіоактивними речовинами; призначення симптоматичних медикаментозних засобів. У залежності від конкретних умов обстановки, обсяг медичної допомоги на МПП може бути повним, який включає виконання заходів обох груп першої лікарської допомоги і скорочений. Скорочення обсягу досягається за рахунок відмови від виконання другої групи заходів першої лікарської допомоги. Надання першої лікарської допомоги при її виконанні у повному обсязі потребує 40% поранених від тієї кількості, що поступає на МПП, а при скороченому обсязі - її потребує 10-15% поранених, які надходять на МПП. Обсяг медичної допомоги на МПП встановлюється начальником медичної служби дивізії. У невідкладних випадках обсяг медичної допомоги на МПП може встановлювати начальник медичної служби полку, з обов'язковою негайною доповіддю про це начальнику медичної служби дивізії. 5. Організація розгортання медичного пункту полку. Призначення, особовий склад, оснащення його функціональних підрозділів, організація їх роботи з прийому медичного сортування і надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим Для прийому поранених і хворих, надання їм долікарської та першої лікарської допомоги у встановленому обсязі, медичний пункт полку розгортується на місцевості як етап медичної евакуації. Район розгортання МПП вказується начальником медичної служби полку, а саме місце його розгортання вибирається начальником МПП. Рішення начальника медичної служби про місце і час розгортання медичного пункту затверджується командиром полку. Вимоги до місця розгортання МПП При виборі місця розгортання МПП враховується, головним чином те, щоб його віддалення від бойових порядків підрозділів забезпечувало прибуття поранених і хворих та надання їм першої лікарської допомоги у перші 4-5 годин після поранення або захворювання. МПП необхідно розгортати на віддаленні від об'єктів, що привертають увагу противника (вогневих позицій, вузлів зв'язку, складів боєприпасів тощо). Для розгортання МПП необхідна площадка розміром 100 х 100 м, що має природне маскування. Поблизу цієї площадки бажано щоб було природне джерело води. На площадці не повинно бути отруйних речовин, бактеріальних засобів, а наявність радіоактивних речовин не повинна перевищувати допустимі рівні. Місце розгортання МПП потрібно вибирати поблизу шляхів підвозу й евакуації та добрих під'їздів як із фронту, так із тилу. На шляху до МПП встановлюються добре помітні дороговкази. На невеликій відстані від площадки розгортання МПП бажано обладнувати злітно-посадочну площадку для гелікоптерів. В залежності від обстановки, характеру місцевості, наявності житлового фонду та інженерного обладнання основні функціональні підрозділи МПП можуть розміщуюватись у наметах, капонірах, підвалах будівель, землянках, житлових будівлях, куренях, сховищах тощо. Функціональні підрозділи МПП розгортуються штатним особовим складом протягом З0 хвилин влітку і протягом 40-50 хвилин взимку. У вихідному положенні для наступу МП полку першого ешелону дивізії розгортується за 1-м ешелоном полку на відстані до 6 км від рубежу переходу в атаку. В оборонному бою - за другим ешелоном полку на відстані до 12 км від переднього краю оборони. У складі МПП розгортаються: сортувально-евакуаційне відділення (сортувальний пост (СП), сортувальний майданчик, приймально-сортувальна, майданчик спеціальної обробки, евакуаційна ); перев'язочна; ізолятор (на дві інфекції); аптека; пункт управління. Окрім того, на площадці розгортання МПП, обладнуються кухня, електростанція, приміщення для особового складу, місця стоянки транспорту МПП і транспорту, що прибув із фронту і тилу.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!