ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою ЕіВМ
професор О.Волошинський
“____”________________ 2001р.
Лекція з предмету
“Організація медичного забезпечення військ
в умовах надзвичайного стану”
Тема № 9. “ОКРЕМИЙ МЕДИЧНИЙ БАТАЛЬЙОН”
Підготовлена
начальником навчальної частини кафедри ЕіВМ
полковником м.с. Плісом Б.Я.
Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2001р.
Протокол №_________.
Івано-Франківськ, 2001
Кількість годин: 2
Оснащення: таблиці – 6
1. Організація медичної служби механізованої дивізії.
2.Організаційно-штатна структура ОМедБ.
3.Табельне оснащення ОМедБ.
4.Принципова схема розгортання ОМедБ.
5.Принципова схема сортування поранених і хворих в ОМедБ.
6.Схема перебудови роботи ОМедБ на суворий протиепідемічний режим.
П Л А Н
І. Вступ
Актуальність теми: В період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р. біля 70% поранених отримували кваліфіковану (хірургічну, терапевтичну) допомогу в медико-санітарному батальйоні і лише 30% - в госпітальній базі.
В сучасних умовах при масовому поступленні поранених кваліфікована допомога буде надаватись в основному по об’єктивним показанням 35% пораненим, з них 10-12% будуть потребувати термінових оперативних втручань і 25% - протишокової терапії. ОМедБ з “головної операційної” діючої армії перетворюється в “сортувальну”. Він повинен бути готовим прийняти одночасно до 500 поранених, провести медичне сортування і надати їм невідкладну кваліфіковану допомогу.
Мета лекції : Ознайомити студентів з організаційною структурою медичної служби дивізії, роботою окремого медичного батальйону щодо прийому, медичного сортування та надання медичної допомоги пораненим і хворим.
II. Основна частина
1.Основні завдання і організація медичної служби дивізії, завдання і організаційна структура окремого медичного батальйону.
До складу медичної служби дивізії входять: окремий медичний батальйон (ОМедБ), медична служба полків та окремих спеціальних підрозділів дивізії, як от: батальйон. Очолює медичну службу начальник медичної служби дивізії, який відповідає за медичне забезпечення, бойову та мобілізаційну готовність, стан і організацію роботи ОМедБ. Він підпорядковується командиру дивізії, а з спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби армійського корпусу. Йому безпосередньо підпорядковується командир ОМедБ, а з питань медичного забезпечення начальники медичних служб полків, окремих батальйонів.
На медичну службу дивізії покладається виконання таких завдань:
розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги, їх збір і вивіз (виніс) з поля бою (осередків масового ураження);
евакуація поранених і хворих з підрозділів та частин на медичні пункти полків (МПП) і в окремий медичний батальйон (окремий медичний загін);
своєчасне надання пораненим і хворим долікарської, першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги, підготовка до подальшої евакуації тих із них, хто цього потребує;
лікування легкопоранених і легкохворих з термінами відновлення боєздатності 5-10 діб;
тимчасова госпіталізація поранених і хворих в ОМедБ (ОМЗ), стан яких в даний момент не дозволяє евакуювати їх на послідуючі етапи медичної евакуації (нетранспортабельних);
організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на займаній ними території;
організація і проведення медичної розвідки в районі розташування і бойових дій частин з’єднання;
організація і проведення заходів по захисту особового складу військ і медичних підрозділів від зброї масового ураження;
забезпечення підрозділів медичної служби медичним майном, а особового складу військ індивідуальними засобами медичного захисту;
підсилення медичних підрозділів частин особовим складом, санітарним транспортом, медичним майном;
проведення військово-медичної підготовки особовому складу військ, бойової і спеціальної підготовки особовому складу медичної служби;
ведення медичного обліку і звітності, а також узагальнення досвіду роботи медичної служби.
Окремий медичний батальйон дивізії (ОМедБ) представляє собою окрему військову частину медичної служби, має свій номер, військове господарство та печатку. В системі етапного лікування ОМедБ є першою медичною частиною, де надається кваліфікована медична допомога і звідки починається евакуація за призначенням. На ОМедБ покладається виконання наступних завдань:
- участь в зборі, винесенні (вивезенні) поранених і хворих з поля бою та з осередків масового ураження;
- евакуація поранених і хворих з медичних пунктів полків (осередків масового ураження) “на себе” чи в окремий медичний загін (ОМЗ);
- надання пораненим і хворим першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги;
- тимчасова госпіталізація тяжкопоранених і тяжкохворих, які за станом здоров’я не підлягають подальшому транспортуванню;
- ізоляція і лікування інфекційних хворих до їх евакуації в інфекційний госпіталь;
- амбулаторне лікування легкопоранених і легкохворих з строком видужання до 5-10 діб;
- проведення медичної розвідки в районі розташування і дії дивізії;
- проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на займаній ними території;
- проведення заходів щодо захисту особового складу військ і медичних підрозділів від зброї масового ураження (ЗМУ);
- підсилення (при необхідності) медичної служби частин дивізії особовим складом, санітарним транспортом і медичним майном, а також виділення частини своїх сил і засобів в об’єднані загони для ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
- забезпечення частин дивізії і підрозділів медичної служби медичним майном;
- військово-медична підготовка особового складу військ, спеціальна і бойова підготовка особового складу ОМедБ;
- ведення медичного обліку і звітності, збір матеріалів і узагальнення досвіду медичного забезпечення бойових дій дивізії.
Для успішного виконання поставлених завдань ОМедБ має необхідні сили і засоби, а також відповідну організаційно-штатну структуру. Очолює ОМедБ командир батальйону (лікар-організатор), який безпосередньо підпорядковується начальнику медичної служби дивізії.
В склад ОМедБ входить;
управління;
медична рота;
медичний взвод;
взвод збору і евакуації поранених;
взвод забезпечення;
евакуаційно-транспортне відділення;
відділення медичного постачання;
відділення зв’язку.
Чисельність особового складу ОМедБ 167 чол. В батальйоні 18 лікаря, в т.ч.: 3 терапевта, 10 хірургів, 3 анестезіолога, стоматолог.
ОМедБ має автомобільний транспорт: 12 санітарних автомобілів УАЗ-452А (АС-66), 10 санітарних транспортерів, 22 інших автомобілі різного призначення (дезінфекційно-душова установка, військово-медична лабораторія, вантажні автомобілі); стерилізаційно-дистиляційну установку (СДП-2) і ряд спеціальних причепів.
Для забезпечення розгортання функціональних підрозділів ОМедБ в польових умовах є намети: УСБ-56 – 12 шт., УСТ-56 – 7 шт., табірних – 12 шт.
Медичне майно, представлене типовими комплектами, і містить хірургічні інструменти, матеріали і медикаменти, предмети догляду за пораненими і хворими, прилади для лабораторних досліджень, амбулаторної допомоги, дезинфекції і т.д. та забезпечує роботу ОМедБ при поступленні поранених і хворих любими видами сучасної бойової травми.
Штат особового складу і оснащення ОМедБ розраховані на прийом до 300-500 поранених і хворих на добу.
2.Призначення, особовий склад і оснащення
основних підрозділів ОМедБ.
Управління ОМедБ включає командування і штаб. Командування представлено командиром батальйону і його заступниками: з виховної роботи, з матеріально-технічного забезпечення, тощо. Воно керує всією діяльністю батальйону , організовує його роботу в бойовій обстановці.
Штаб батальйону представлено начальником штабу, начальником таємної частини, друкаркою. На нього покладається ведення службової листування, складання наказів, розпоряджень, нарядів, медичних звітів і донесень, заявок на всі види майна і продовольства. Крім цього штаб планує бойову і спеціальну підготовку особового складу батальйону і команди видужуючих, заходи по захисту особового складу ОМедБ від зброї масового ураження, організовує охорону і оборону батальйону.
Медична рота являється основним підрозділом ОМедБ і призначена для:
для прийому, медичного сортування поранених і хворих;
надання пораненим і хворим першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги;
тимчасової госпіталізації нетранспортабельних;
тимчасової ізоляції інфекційних хворих;
лікування легкопоранених і легкохворих з строками видужання до 5-10 діб;
контролю за якістю медичної допомоги, яку надають на МПП;
підготовки поранених і хворих до подальшої евакуації за призначенням в госпітальну базу.
В її склад входять приймально-сортувальний взвод, операційно-перев’язочний взвод, відділення анестезіології і реанімації, госпітальний взвод, стоматологічний кабінет.
Приймально-сортувальний взвод розгортає сортувально-евакуаційне відділення, а також разом з особовим складом санітарно-протиепідемічного взводу, - відділення спеціальної обробки. Командир взводу – хірург. Крім цього у взводі є ординатор-хірург, фельдшер, медичні сестри, санітарні інструктори і санітари. Всього в штаті взводу – 14 чоловік.
Операційно-перев’язочний взвод призначений для розгортання разом з відділенням анестезіології і реанімації операційно-перев’язочного і протишокового відділень. Командир взводу – хірург. Крім цього у взводі є хірурги-ординатори, операційні і медичні сестри, фельдшер, санітари, водій-санітар. Всього в штаті взводу є 22 чол.
Командиром відділення анестезіології і реанімації є лікар-анестезіолог. Крім цього у відділення є: хірург, операційні і медичні сестри, санітари. Всього в штаті відділення – 11 чол.
Госпітальний взвод призначений для розгортання госпітального відділення на 30 ліжок з командою видужуючих на 50 чол. Крім цього, він призначений для тимчасової госпіталізації нетранспортабельних поранених і хворих. Командир госпітального взводу – лікар-терапевт. Крім нього в склад взводу входять: терапевт (ординатор), фельдшер, клінічний лаборант, медичні сестри, санітари. Всього в штаті взводу є 14 чол.
Стоматологічний кабінет розгортає в міжбойовий період одноіменний функціональний підрозділ. В період бойових дій начальник кабінету – стоматолог працює в перев’язочній і надає кваліфіковану медичну допомогу пораненим в щелепно-лицеву ділянку. В штаті стоматологічного кабінету передбачено: лікар-стоматолог, медсестра.
Командиром медичної роти являється лікар-хірург. Він є провідним хірургом ОМедБ, керує всією діяльністю роти і приймає участь в проведені найбільш складних хірургічних втручань.
Медичний взвод являється рухомим функціональним підрозділом ОМедБ і може працювати як в складі батальйону, так і окремо від нього. Він призначений для:
прийому поранених з полку, який діє на самостійному ізольованому направлені та наданні їм кваліфікованої медичної допомоги;
висування до рубіжу (осередку) відносно невеликих санітарних втрат для надання першої лікарської і кваліфікованої допомоги;
тимчасового виконання функцій МПП, який вийшов з строю;
обслуговування нетранспортабельних поранених і хворих до їх евакуації або передачі на місці для забезпечення можливості переміщення ОМедБ до нового місця розгортання в повному складі.
Для виконання вказаних завдань медичний взвод укомплектований необхідним лікарським складом – хірургами, анестезіологами, терапевтом, середнім медичним персоналом, всього в штаті взводу передбачено 21 чол. На оснащенні взводу є автоперев’язочні – АП-2 – 2 шт., вантажні автомобілі – 2 шт., намети УСТ-56 і УСБ-56, радіостанція Р-105 (Р-107).
Відділення медичного постачання (ВМП) організує постачання медичним майном функціональних підрозділів батальйону, а також частин і підрозділів дивізії. Воно здійснює прийом, зберігання, облік і поновлення запасів медичного майна. Відділення розгортає склад і аптеку, в останній проводиться виготовлення стерильних розчинів та інших лікувальних форм, якими забезпечуються функціональні підрозділи ОМедБ і медичні пункти полків. ВМП організує ремонт інвентарного медичного майна, а також збір, використання і відправку в тил трофейного медичного майна. В штаті відділення є фармацевти, провізори і завідуючий складом.
Взвод збору і евакуації поранених призначений для підсилення медичної служби дивізії засобами збору поранених, надання їм першої медичної допомоги на полі бою (в осередку масових санітарних втрат) і евакуації їх на медичні пункти. В склад взводу входять: командир-фельдшер, командири відділень, санітари-носії, водії-санітари. Взвод використовується або в повному складі (при роботі в осередку масових санітарних втрат), або розподіляється між окремими частинами дивізії. Частина сил і засобів взводу збору і евакуації поранених ОМедБ використовується як резерв начальника медичної служби дивізії. Для виконання вказаних завдань взвод має санітарні транспортери, санітарні автомобілі (УАЗ-452), ноші, лямки медичні та інше майно.
Евакуаційно-транспортне відділення призначене для евакуації поранених і хворих з медичних пунктів полків (осередків санітарних втрат) в ОМедБ (ОМЗ), розвідки шляхів евакуації до ОМедБ, підсилення санітарним транспортом медичної служби частин, підвозу медичного майна в частини дивізії, а також перевезення особового складу батальйону при його переміщенні. На оснащені взводу є санітарні і вантажні автомобілі.
До підрозділів забезпечення і обслуговування ОМедБ відносяться відділення зв’язку, взвод забезпечення, автомобільне відділення, їдальня, кухня, склади. Вказані підрозділи забезпечують діяльність батальйону в господарському відношенні, його переміщення в нові райони дислокації, зв’язок з передовими етапами медичної евакуації і командуванням.
3.Заходи кваліфікованої медичної допомоги.
Обсяг медичної допомоги.
Кваліфікована медична допомога надається в окремому медичному батальйоні лікарями-хірургами (кваліфікована хірургічна допомога) і терапевтами (кваліфікована терапевтична допомога) з метою усунення важких загрожуючих життю поранень, захворювань та уражень, а також попередження ускладнень, та підготовки до подальшої евакуації поранених і хворих, які цього потребують.
По терміновості надання заходи кваліфікованої медичної допомоги поділяються на дві групи:
Невідкладні.
Заходи, виконання яких може бути вимушено відкладено.
Невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги виконуються, як правило, з приводу наслідків поранень (уражень) та захворювань, що являють собою безпосередню загрозу життю поранених (хворих). Невиконання цих заходів значно збільшує ймовірність смертельного випадку.
Заходи кваліфікованої медичної допомоги, виконання яких може бути відкладено, направлені на профілактику небезпечних ускладнень у поранених і хворих, створення сприятливих умов для їх швидкого виліковування та повернення у стрій.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
ліквідацію асфіксії та відновлення адекватного дихання;
кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі;
комплексну терапію гострої кровотечі, шоку, травматичного токсикозу;
некротомію при глибоких циркулярних опіках грудей та кінцівок, що викликають розлад дихання та кровообігу;
лікування анаеробної інфекції;
хірургічну обробку та ушивання ран при широко відкритому пневмотораксі, що не герметизувався окклюзійною пов’язкою, пораненні серця, зовнішньому клапанному пневмотораксі;
лапаротомію при пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, при внутрішньочеревному пошкоджені сечового міхура та прямої кишки;
декомпресійну трепанацію черепа при пораненнях та пошкодженнях, що супроводжуються здавленням головного мозку.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено, з метою більш чіткої та суворої регламентації поділяються на підгрупи.
Перша група містить заходи, відкладення виконання яких, як правило, буде приводити до важких ускладнень:
ампутація при відривах, пошкодженнях та ішемічному некрозі кінцівок;
накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри та протиприродного заднього проходу при зовнішньо-черевному пошкодженні прямої кишки;
первинна хірургічна обробка ран, які заражені отруйними речовинами, а також ран із значним пошкодженням м’яких тканин.
Друга група містить заходи, відкладання виконання яких не виключає розвитку важких ускладнень, але небезпека їх виникнення може бути зменшена застосуванням антибіотиків та інших засобів. До заходів цієї групи відносяться:
первинна хірургічна обробка ран (за винятком включених у попередню підгрупу та ран, що не підлягають хірургічній обробці);
некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей та кінцівок, що не викликають розладу дихання та кровообігу, туалет сильнозабруднених опікових поверхонь;
накладання пластинчастих швів при лоскутних пораненнях обличчя;
лігатурне зв’язування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
введення антидотів та протиботулінічної сироватки;
комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності, порушенні серцевого ритму;
комплексну терапію гострої дихальної недостатності;
дегідратаційну терапію при набряку головного мозку;
корекцію грубих порушень кислотно-лужного стану та електролітного балансу;
комплекс заходів при попаданні в середину отруйних речовин, введення знеболюючих, десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних та бронхолітичних засобів;
застосування транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах;
призначення засобів проти свербіння при розповсюдженні іпритних дерматозах.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути відстрочено, влючають:
введення антибіотиків та сульфаніламідів з профілактичною метою;
гемотрансфузію з замісною метою (при малій анемізації);
Обсяг медичної допомоги для ОМедБ встановлює вищестоящий начальник медичної службі. Змінювати його у виняткових випадках дозволяється командиру ОМедБ, при цьому про прийняте рішення він негайно доповідає начальнику медичної служби дивізії. Скорочення обсягу медичної допомоги частіше всього буває при масовому поступленні поранених і хворих, що перевищує можливості ОМедБ, загрозі виходу противника в район його розгортання, значних втратах в медичному складі, майні, при необхідності переміщення в повному складі в новий район. Скорочення її обсягу здійснюється за рахунок повної або часткової відмови від виконання заходів, які можуть бути вимушено відкладені. Питання про відкладання в наданні медичної допомоги необхідно вирішувати суворо індивідуально, різнобічно оцінюючи характер поранення (захворювання), стан пораненого (хворого) у даний момент, можливість виникнення у нього важких ускладнень. При скорочені обсягу кваліфікованої медичної допомоги в ОМедБ обов’язково повинен проводитись комплекс лікувальних заходів, який зменшує небезпеку виникнення важких ускладнень, та приймаються заходи до найшвидшої евакуації поранених та хворих у лікувальні установи госпітальної бази фронту.
4.Організація розгортання. Призначення, зміст, оснащення, устаткування і основи організації роботи функціональних підрозділів по прийому, медичному сортуванню і наданню кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим.
Окремий медичний батальйон дивізії розгортається і переміщується розпорядженням начальника медичної служби дивізії. Його розгортають в наступі в 12-15 км від лінії фронту, а в обороні – за другим ешелоном дивізії, на відстані 20-25 км від переднього краю, на шляхах евакуації поранених і хворих. Відстань батальйону від переднього краю і районів розгортання медичних пунктів полків повинна забезпечувати своєчасне доставлення поранених в ОМедБ (в перші 8-12 год. з моменту поранення).
Місце розгортання ОМедБ повинно відповідати певним вимогам:
поблизу шляхів підвозу і евакуації;
в стороні від об’єктів по яких противник може нанести удар артилерією чи авіацією;
по можливості мати неподалік вододжерела;
мати умови маскування;
розмір майданчика повинен бути не менший як 300х400 м;
санітарно-епідемічний стан місця розгортання повинен бути благополучний.
В своєму складі ОМедБ розгортає і обладнує: сортувально-евакуаційне відділення, госпітальне відділення, операційно-перев’язочне відділення, відділення спеціальної обробки, аптеку і штаб. Крім цього обладнується майданчик для посадки гелікоптера, майданчик для санітарного і господарського транспорту, приміщення для особового складу ОМедБ і команди видужуючих, а також місця для підрозділів обслуговування.
Поблизу функціональних підрозділів відривають бліндажі і щілини для укриття поранених і хворих. Одночасно з розгортанням ОМедБ відпрацьовується система охорони і оборони, для чого готуються найпростіші оборонні споруди – окопи і позиції для кругової оборони.
По діючим нормативам ОМедБ повинен бути готовим до прийому поранених і хворих негайно по прибутті до місця розгортання. В першу чергу обладнують підрозділи, які призначені для прийому, сортування поранених та проведення невідкладних заходів кваліфікованої медичної допомоги - це сортувально-евакуаційне і операційно-перев’язочне відділення. Готовність першої черги через 40 хв. після прибуття на місце. Повна готовність всіх підрозділів – 2-3 год.
Сортувально-евакуаційне відділення розгортають силами і засобами приймально-сортувального взводу. Воно призначене:
для прийому, медичного сортування, реєстрації поранених і хворих;
для надання пораненим і хворим невідкладної медичної допомоги;
підготовки поранених і хворих до подальшої евакуації і завантаження в санітарний транспорт.
Розгорнуте відділення включає: сортувальний пост, сортувальний майданчик, сортувальну для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості, сортувальну для хворих, сортувальну для легкопоранених, евакуаційні для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості та евакуаційну для легкопоранених. Силами і засобами операційно-перев’язочного взводу тут обладнується перев’язочна для легкопоранених.
Сортувальний пост виставляється при в’їзді на майданчик ОМедБ. Організують і обладнують його аналогічно з СП медичного пункту полку. На ньому працює санітарний інструктор-дозиметрист. Контроль за його роботою покладається на одного з лікарів сортувально-евакуаційного відділення.
Сортувальний майданчик розміщується перед сортувальними наметами для тяжкопоранених, поранених середньої тяжкості і хворих. Обладнується він підставками для нош, столами для реєстрації і медикаментів та лавками. На майданчику розставляються також ящики для збору зброї, обмінний фонд нош та інші предмети.
Число сортувальних наметів може бути різним і залежить від величини і структури санітарних втрат. Обладнуються вони станками Павловського, підставками для нош, столами для реєстрації, медикаментів (антибіотики, протиправцева сироватка, антидоти), перев’язочного матеріалу. Крім цього тут є шини, предмети догляду, баки для води, кисневі інгалятори.
Перев’язочна для легкопоранених призначена для підготовки поранених і персоналу до хірургічних втручань, первинної хірургічної обробки ран, надання першої лікарської допомоги пораненим, стан яких не потребує проведення в ОМедБ заходів кваліфікованої медичної допомоги, проведення медичного сортування. Перев’язочна обладнується так, як перев’язочна МПП. В ній розміщують два столи, один з яких повинен бути пристосований для обробки опіків і ран.
Евакуаційні намети служать для тимчасового перебування поранених і хворих, надання необхідної медичної допомоги перед евакуацією. Обладнуються евакуаційні намети комплектами і предметами для надання долікарської допомоги, кисневими інгаляторами, СМВ, ковдрами, спальними мішками. Вмістимість наметів повинна забезпечувати розміщення до 30 тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості, 50-60 легкопоранених і 20-30 хворих.
Операційно-перев’язочне відділення (ОПВ) розгортається для надання кваліфікованої хірургічної допомоги, проведення протишокових (реанімаційних) заходів, а також проведення медичного сортування пораненим з метою послідуючої евакуації за призначенням.
В складі операційно-перев’язочного відділення розгортається операційна з передопераційною, перев’язочна для поранених середньої тяжкості і тяжкопоранених з передперев’язочною і два протишокових (реанімаційних) намети. Поблизу операційної встановлюють стерилізаційно-дистиляційну установку (СДП), за допомогою якої відділення забезпечується стерильною білизною і перев’язочним матеріалом, а також стерильними розчинами.
Для роботи по наданню хірургічної допомоги пораненим особовий склад операційно-перев’язочного відділення розподіляється на хірургічні бригади, в складі якої є один два лікаря і середній медичний персонал. В склад хірургічних бригад, які працюють в операційній, як правило, входять: хірург, асистент-хірург, операційна сестра (обслуговує два столи), медична сестра-анестезіолог, реєстратор. Бригади, які працюють в перев’язочній, мають в своєму складі: хірурга, медичну сестру, реєстратора, операційну сестру (одна на два столи).
Основним функціональним підрозділом відділення є операційна, яка розгортається в наметі УСБ-56. Тут проводяться оперативні втручання при проникаючих пораненнях порожнин (трепанації черепу, торакотомії, прошиванні відкритого пневмотораксу, лапаротомії), перев’язування великих судин, складні ампутації і екзартикуляції і т.п. ЇЇ обладнують операційними столами (по два на кожну хірургічну бригаду), наркозною апаратурою, апаратурою для проведення штучного дихання. Крім цього тут розміщують стійки з флаконотримачами, столи для стерильного матеріалу і інструментів, медичні комплекти серед яких спеціально призначені: комплект Г-8 – операційна велика (хірургічний інструментарій для порожнинних операцій на дві хірургічні бригади), Г-9 – операційні матеріали на 100 операцій (шовний матеріал, медикаменти), Г-10 – операційні предмети (доповнення до комплекту Г-8). Крім цього використовуються комплекти з перев’язувальним матеріалом (Б-1, Б-2, Б-3).
На випадок відключення від центральної електромережі в операційній передбачені також безтіньові лампи з аварійним освітленням.
Для попередньої підготовки поранених до хірургічних відділень, а також підготовки хірургів і персоналу до роботи при операційній розгортається передопераційна. В ній обладнують місця для розміщення поранених на ношах, розставляють столи, на яких розміщують предмети, необхідні для стерилізації інструментів, ін’єкцій знеболюючих засобів, санітарної обробки рани, предмети догляду. В передопераційній повинен бути вмивальник, тази та підставки під них. Обслуговує передопераційну медична сестра і ланка санітарів-носіїв.
За одну добу роботи (16 годинний робочий день хірурга) одна хірургічна бригада 2-х лікарського складу здатна буде прооперувати 1—12 тяжкопоранених (тривалість операції 1,5 год.), або ж 30 поранених середньої тяжкості (тривалість операції 45-60 хв.).
Перев’язочна для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості розгортається в двох наметах: УСТ-56 перев’язочна і УСБ-56 - власне перев’язочна. При розгортанні ці намети з’єднуються між собою тамбуром.
Передперев’язочна обладнується підставками для нош, лавками для сидячих поранених, реєстраційним столом і тазами для миття рук хірургів.
В перев’язочній проводять первинну хірургічну обробку ран, опікових поверхонь, ампутації, зупинку кровотечі при пошкодженнях судин, переливання крові і кровозамінників, трахеостомію, пункцію плевральної порожнини і сечового міхура. Тут надається також перша лікарська допомога пораненим, які не потребують кваліфікованої медичної допомоги в ОМедБ. Обладнується перев’язочна 5-6 перев’язочними столами, столами для стерильних матеріалів, інструментів. Тут використовуються також портативні апарати для штучної вентиляції легень, наркозу. З комплектуючого майна в перев’язочній є комплекти: В-1 – перев’язочна велика (інструменти, які призначені для роботи однієї хірургічної бригади), Г-7 – операційна мала з набором інструментів для операцій на кістках, БГ – бинти гіпсові 125 шт., Г-9 – операційні матеріали, АНТ – антибіотики, АН (анестезіологічний) є медикаменти і наркотичні засоби для проведення 10 наркозів, Ш-1 – медикаменти для проведення протишокової терапії 20 пораненим, а також комплекти Б-1, Б-2, Б-3.
Хірургічні бригади перев’язочної працюють по принципу хірургічного конвеєра, тобто одна хірургічна бригада працює одночасно на 2-3 столах. На одному столі хірургічна сестра готує пораненого до хірургічних втручань (знімає шви, пов’язки, робить туалет рани). На другому столі хірург іншому пораненому проводить хірургічну обробку. На третьому столі пораненому інша сестра накладає пов’язку, проводить іммобілізацію та інші процедури.
За одну добу роботи (16 годинний робочий день хірурга) одна хірургічна бригада однолікарського складу здатна провести 16-21 операцію пораненим середньої степені тяжкості.
Всі проведені заходи по наданню медичної допомоги і данні сортування під диктовку лікаря записуються реєстратором в операційний (перев’язочний) журнал, журнал переливання крові і первинну медичну картку.
Протишокові обладнують в двох наметах УСБ-56. Одна з яких призначена для поранених з травматичним шоком, інша – з опіковим. Для зручності роботи протишокова для поранених, як правило, розгортається в стик з операційною. Намети обладнують розкладними ліжками (18-20) або ж високими підставками під ноші.
В протишокових наметах проводиться комплексна терапія шоку (новокаїнові блокади, переливання крові і кровозамінників, введення протишокових розчинів, наркотичних засобів, серцевих і дихальних аналептиків).
В наметах розміщують столи з стерильним інструментом, апаратурою і перев’язочним метеріалом, столики з медикаментами і розчинами. З медичного майна в протишокових є: комплект Ш-1, портативна апаратура для інтратрахеального наркозу, штучної вентиляції легень, внутрішньовенних і внутрішньоартеріальних вливань, необхідні інструменти і медикаменти.
В протишокових працює особовий склад операційно-перев’язочного відділення і відділення анестезіології і реанімації.
Госпітальне відділення розгортається госпітальним взводом і має в своєму складі: палату для нетранспортабельних поранених, палату для хворих, анаеробну, клінічну лабораторію, ізолятор на дві інфекції. При відділенні утримується команда видужуючих.
Госпітальне відділення призначено для:
тимчасової госпіталізації і лікування нетранспортабельних поранених і хворих;
надання кваліфікованої терапевтичної допомоги хворим;
тимчасової ізоляції і лікування інфекційних хворих, до їх евакуації в інфекційний госпіталь;
надання кваліфікованої терапевтичної допомоги і лікування поранених, в котрих рани ускладнились анаеробною інфекцією;
лікування до повного видужання в команді видужуючих легкопоранених і легкохворих з строками лікування 5-10 діб;
підготовки поранених і хворих до їх евакуації на послідуючі етапи медичної евакуації.
Крім цього, в госпітальному відділенні виконуються клінічні аналізи.
Госпітальне відділення розгортається в наметах УСБ-56 і УСТ-56. В відділенні працюють: командир госпітального взводу (терапевт), ординатор госпітального взводу –терапевт, фельдшер, медичні сестри і санітари.
У відділенні є всі необхідні для лікування і обслуговування поранених і хворих: комплектне майно (В-3, В-7, Г-13, ВБ-3, Б-1, Б-2, Б-3), набір для переливання крові і кровозамінників, антибіотики, антидоти, хірургічний інструментарій (для анаеробної палати), предмети догляду за хворими, посуд для прийому їжі пораненими і хворими, польові розкладні ліжка.
Анаеробна призначена для надання кваліфікованої хірургічної допомоги і тимчасового перебування уражених анаеробною інфекцією. Простирадлами намет ділять на дві частини. В одній з них обладнують перев’язочну на один стіл, в іншій розміщують підставки з ношами на 4-6 місць. В перев’язочній ставлять столики для інструментів, стерильної білизни і перев’язочного матеріалу.
Ізолятор розгортається на дві інфекції. Він призначений для тимчасової ізоляції хворих. Розміщують їх на ношах з підставками. Ізолятор обладнують вмивальниками, предметами догляду, засобами для дезінфекції рук. Евакуюють хворих безпосередньо з ізоляторів транспортом інфекційного госпіталю.
Психоізолятор призначений для тимчасової ізоляції поранених і хворих з розладами нервово-психічної діяльності і надання їм медичної допомоги.
Лабораторія розгортається в наметі УСТ-56. В ній працює лаборант, на оснащенні є комплект Л-1. В лабораторії проводиться загальний аналіз крові, сечі, харкотиння, калу, дуоденального вмісту.
Відділення спеціальної обробки призначене:
для повної або часткової (в залежності від стану ураженого) санітарної обробки поранених і уражених, які мають зараження РР, ОР чи БЗ;
для дегазації, дезактивації і дезинфекції їх обмундирування, транспорту і нош, на яких були доставлені поранені і уражені.
Розгортається ВСО силами і засобами приймально-сортувального взводу. Працює в ньому фельдшер, санітарний інструктор-дозиметрист і декілька санітарів. Контролює роботу відділення один з лікарів операційно-перев’язочного взводу. Особовий склад відділення працює в протигазах та інших захисних засобах, а при необхідності використовує захисні костюми. В складі відділення спеціальної обробки розгортають майданчик санітарної обробки і майданчик дезінфекції (дезактивації, дегазації). МСО обладнується по типу санітарного пропускника з роздягальною, мийною і одягальною. В холодну пору року санітарна обробка проводиться в наметах, в теплу пору року – на відкритому повітрі.
Перед роздягальною виділяють місце для розвантаження автотранспорту, який доставив поранених і уражених, збирання спорядження, взуття і верхнього одягу. В роздягальні (УСТ-56) обладнують місця для носильних і лавки для ходячих поранених і уражених. Тут знаходяться столи для реєстрації, все необхідне для надання невідкладної медичної допомоги, а також мішки для збирання зараженого одягу. В приміщенні для миття розміщують лавки, ноші для обробки тяжкопоранених і тяжкоуражених. Підлогу покривають дерев’яними решітками, під якими встановлюють пристрої для стікання і збирання зливної води. В приміщенні для одягання зберігається фонд обмундирування і чистої білизни, лавки для легкопоранених, підставки під ноші для розміщення лежачих уражених, стіл для медикаментів, чисті рушники.
На майданчику дезінфекції (дезактивації, дегазації) проводиться повна дезінфекція (за допомогою дезінфекційно-душової установки на автомобілі), часткова дезактивація і дегазація обмундирування уражених, нош і транспортних засобів. Він розгортається поблизу майданчика санітарної обробки (в 50-80 м) з підвітряної сторони. На майданчику обладнують пристрої для підвішування білизни, дезактивується і обмундирування, вбивають кілки для взуття, виставляють все необхідне для дезінфекції (дегазації): гідропульти, комплекти для дегазації зброї і обмундирування, дегазуючі і дезінфікуючі речовини, відра, щітки, палки для вибивання обмундирування, ганчірки.
Працюють на майданчику санітарний інструктор-дезінфектор і декілька військовослужбовців з команди видужуючих. Дегазація, дезактивація і дезінфекція транспорту і нош проводиться водіями під контролем санітарного інструктора-дезінфектора (дозиметриста).
Аптека розгортається силами і засобами відділення медичного постачання. В ній приготовляють стерильні розчини, проводять стерилізацію білизни і перев’язочних засобів (за допомогою СДП), виготовляють лікувальні форми для забезпечення функціональних підрозділів ОМедБ і медичних пунктів частин дивізії. В аптеці зберігають запаси медикаментів, перев’язувальних засобів, комплектів медичного майна і т.д. Працює в аптеці начальник аптеки і санітар. Поблизу аптеки розгортають склад медичного майна.
Організація роботи ОМедБ залежить в першу чергу від умов бойової обстановки, інтенсивності поступлення поранених і хворих та їх складу.
У випадку ведення бойових дій тільки звичайними засобами ураження вона може протікати наступним чином. Транспорт з пораненими і хворими, який прибув в ОМедБ, зупиняється біля шлагбауму. Санітарний інструктор-дозиметрист сортувального посту за допомогою встановлених сигналів повідомляє особовий склад про поступлення поранених на сортувальний пост. Лікарі, фельдшери, медичні сестри займають свої місця. На сортувальному посту санітарний інструктор-дозиметрист на основі записів і сигнальних відривних смужок первинної медичної картки, оцінки загального стану і опитування проводить розподіл поранених і хворих на небезпечних і безпечних для оточуючих. До небезпечних відносяться інфекційні хворі і підозрілі на інфекційні захворювання. Їх направляють в ізолятор. Безпечних в свою чергу поділяють на дві групи – ходячі і носильні. Ходячі йдуть самостійно у сортувальний намет для легкопоранених, носильних на транспорті, який їх доставив, направляють на сортувальний майданчик або безпосередньо в сортувальний намет для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості.
Медичне сортування в сортувальних наметах (на сортувальному майданчику) проводять завчасно сформовані сортувальні бригади. В склад бригади, яка проводить сортування тяжкопоранених (важкохворих) і поранених середньої тяжкості входять: лікар, два середніх медичні працівники і два реєстратори. За кожною сортувальною бригадою закріплюються ланки санітарів-носіїв. На декілька бригад виділяється санітарний транспорт.
Робота сортувальної бригади організовується наступним чином. Лікар підходить до пораненого або хворого і на основі даних первинної медичної картки, короткого анамнезу, оцінки загального стану, огляду місця поранення без зняття пов’язки приймає рішення. Тут же він дає вказівки фельдшеру (медсестрі) про надання необхідної допомоги на місці і диктує реєстратору дані для запису в первинну медичну картку. При її відсутності реєстратор заводить нову картку. Потім лікар переходить до наступного пораненого, його призначення виконує інша пара помічників.
Результати сортування закінчуються фіксацією певної сортувальної марки, яка прикріплюється до обмундирування пораненого (хворого) на видному місці шпильками або спеціальними затискачами. Позначення на марках є підставою для направлення і визначення черги доставки пораненого (хворого) в той чи інший функціональний підрозділ ОМедБ. Сортування продовжується на всьому шляху проходження поранених, їх результати можуть уточнюватись при наданні допомоги і знятті пов’язки. Тому сортувальні марки в наметах операційно-перев’язочного та інших відділень можуть замінюватись на нові. Їх забирають тільки тоді, коли пораненому надана необхідна допомога, а також при його евакуації.
Зимою, або при інших несприятливих метеорологічних умовах всі поранені і хворі, які поступають в ОМедБ, повинні бути якнайшвидше розміщені в наметах.
Сортувальний майданчик в цих випадках не розгортається, медичне сортування здійснюється в наметах.
При розвантаженні з транспорту в першу чергу беруть поранених, які знаходяться в стані шоку і потребують, в зв’язку з цим негайних оперативних втручань. В цю групу включають також поранених з гострими розладами дихання, тривалою кровотечею, симптомами здавлення головного мозку; поранених в живіт, особливо з евентрацією внутрішніх органів і поранених з накладеними джгутами. Їх негайно направляють в операційну для проведення екстреної операції з одномоментним проведенням інших протишокових заходів. Всіх інших поранених і хворих розміщують в сортувальних наметах, або на сортувальному майданчику (при одномоментному масовому поступленні), швидко оглядають і ділять на дві групи:
ті, що потребують кваліфікованої (першої лікарської) медичної допомоги в ОМедБ;
ті, що підлягають евакуації без надання такої допомоги.
Перші направляються в операційно-перев’язочне або госпітальне відділення, інші – в евакуаційні намети.
В операційне відділення направляють потерпілих з проникаючими пораненнями грудей, живота, закритими пошкодженнями органів черевної (грудної) порожнини, що супроводжуються внутрішньою кровотечею; відкритим пневмотораксом, який ...