Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Мета наступу. Місце і роль полку у наступі. Способи переходу в наступ. Бойовий порядок полку в наступі.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Посібник
Предмет:
Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст навчального посібника
Мета наступу. Місце і роль полку у наступі.
Способи переходу в наступ.
Бойовий порядок полку в наступі.
Зміст бойових завдань полку в наступі.
Мета і характерні риси зустрічного бою.
Підготовка наступу. Послідовність роботи КП при веденні наступу.
Ведення наступу. Атака. Виконання найближчого завдання. Відбиття контратаки.
МЕТА НАСТУПУ. МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛКУ У НАСТУПІ.
Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) ворога і захоплення важливих районів (рубежів) місцевості. Він заключається у знищенні ворога всіма засобами, в стрімкій атаці, стрімкому просуванні у глибину його розташування, знищення і взяття в полон живої сили, захоплення зброї і техніки, різних об’єктів і районів (рубежів) місцевості.
Наступ можна розвивати після довгої або короткочасної оборони, при переході військ у контрнаступ і для розвитку успіху, досягнутого у ході наступальної операції.
У залежності від обстановки і поставлених завдань наступ може вестися на ворога, що захищається, наступає або що відходить.
Мотострілецький (танковий) полк виконує бойові задачі у складі дивізій або самостійно. Танковий і мотострілецький полк на БМП переважно використовується у першому або другому ешелоні дивізії на напрямку головного удару. Мотострілецький полк на БТР використовується у першому ешелоні дивізії.
Роль полку у наступі визначається його бойовою завданням і місцем у бойовому порядку дивізії. Полк, знаходячись у першому ешелоні на напрямку головного удару дивізії, виконує найбільш важливу завдання по знищенню основного угрупування ворогів. Використовуючи результати ядерного і вогневого ураження, полк взаємодіючи з сусідом, прориває тактичну зону оборони ворога, оволодіває важливими районами (рубежами) місцевості, із захопленням яких порушається стійкість тактичної оборони ворога.
Полк другого ешелону дивізії грає важливу роль у стрімкому розвитку наступу і розгромі резервів ворога.
Місце і роль у ході наступу можуть змінюватися. Так полк, який наступає у першому ешелоні може бути призначений у передовий або рейдовий загін, авангард; виведений у другий ешелон або загальновійськовий резерв.
У сучасних умовах наступ полку на противника, який обороняється, може здійснюватися з положення безпосереднього зіткнення з ним, а також з виходом з глибини.
СПОСОБИ ПЕРЕХОДУ В НАСТУП
Наступ звичайно починається з прориву оборони ворога, що заключається у зломі ударами всіх видів зброї і стрімкою атакою танкових і мотострілецьких підрозділів на вузькій ділянці фронту, у створенні прориву обороні і в наступному його розширенні в сторону флангів і у глибину.
В ході воєнних дій наступ полку з виходом з глибини може здійснюватися з вихідного району (в окремих випадках з району зосередження, з маршу). Можливий також перехід полку у наступ, з виходом з пунктів постійної дислокації, учбових центрів і районів навчань.
Наступ полку на противника, який обороняється, з виходом з глибини звичайно проводиться з вихідного району, який призначений на відстані 20-40 км. від переднього краю оборони ворога і здійснюється з розгортання підрозділів у бойовий порядок для атаки з ходу.
Вихідний район - це район місцевості, який займається підрозділом полку перед переходом в наступ. Він повинен забезпечувати розосередження і скрите розміщення підрозділів, сприятливі умови для підготовки бою, організації захисту від всіх видів зброї ворога, можливість швидкого збору підрозділів і вихід їх на свої напрямки наступу, а також маскування підрозділів і благополучні санітарно-епідеміологічні умови. По своїх розмірах він повинен забезпечувати розташування підрозділів до таких меж, щоб виключити можливість одночасного ураження обох батальйонів одним ядерним боєприпасом середньої або одним нейтронним боєприпасом малої потужності. З цією метою для полку призначається район величиною до 100 км2, батальйону 10 км2. Вихідний район укомплектовується у інженерному відношенні. Для виходу до переднього краю ворога полку першого ешелону призначається один - два маршрути. Підрозділам полку, район розташування у вихідному районі вказується завчасно і займається ним по мірі виходу з них. Підрозділи технічного забезпечення і тилу полку розміщуються поблизу служб підвозу і евакуації.
З метою забезпечення організованого виходу підрозділу полку одночасною ∙х атакою призначається :
- вихідний рубіж, призначається для своєчасного і організованого початку, виходу колони підрозділу полку з вихідного району;
- рубіж розгортання у батальйонні колони, призначається поза зоною ефективного вогню основної маси артилерії ворога;
- рубіж розгортання у ротні колони, призначається поза досягненням вогню прямою наводкою зброї, танків і установок ПТУР ворога, звичайно на відстані 4-6 км. від переднього краю ворога;
- рубіж розгортання у взводні колони, призначається поза досягненням вогню танків, кулеметів, звичайно на відстані 2-3 км від переднього краю ворога.
В залежності від обстановки і характеру місцевості розміщення цих рубежів від переднього краю противника може бути іншим. Наприклад, при наступі у труднодоступних районах - меншими, а на відкритій місцевості - більшими.
Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб вихід до нього підрозділів полку здійснювався приховано і дозволяв забезпечити на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника у вказані години. Він може призначатися на відстані до 600 м. Від переднього краю оборони противника, інколи більше.
У випадку використання ядерної зброї до опорних пунктів рот першого ешелону ворога вказується рубіж безпечної відстані. Підрозділи при переході до нього приймають необхідні заходи захисту.
Наступ на противника, який обороняється з положення безпосереднього зіткнення з ним, полк починає в раніше створеному бойовому порядку.
Вихідне положення для наступу займається полком після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною військ.
Вихідний район призначається для зайняття полком вихідного положення для наступу. Він повинен забезпечити приховане розташування підрозділів, їх найменшу уразливість від ударів всіх видів зброї ворога, а також вигідні умови для переходу у наступ. Вихідний рівень призначається для полку першого ешелону - на першій-другій позиціях, для батальйонів першого ешелону - в межах першої позиції, для батальйону другого ешелону - в межах другої позиції
У вихідному районі вихідні позиції мотострілецьких і танкових рот складаються з:
- вогневих позицій артилерії і вогневих засобів, які виділяються для ведення вогню прямою наводкою;
- командні і спостережні пункти;
- шляхи і рубежі, які забезпечують прихований підхід і швидке висування вперед бойового порядку наступального полку.
Вихідні позиції мотострілецьких рот включають траншеї, прилягаючі до них ходи сполучення, вогневі позиції БТР і позиції вогневих засобів рот. Мотострілецька рота першого ешелону розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.
Танковому батальйону замість вихідного району призначаються вичікувальні позиції. Танковим підрозділам можуть призначатися і вихідні позиції.
Перегрупування полку, який займає оборону у безпосередньому зіткненні з ворогом, проводиться з метою збереження основних сил і засобів в напрямку головного удару. Вона повинна бути проста по замислу, проводиться у короткі строки і здійснюватися вночі.
Наступ на ворога з положення безпосереднього зіткнення з ним починається проведення потужної вогневої підготовки атаки, яка складається з кількох вогневих ударів.
В ході вогневої підготовки атаки танкові підрозділи переходять у наступ з вичікувальних районів, виходять і розгортаються у бойовий порядок для переходу в атаку. Особовий склад мотострілецьких підрозділів при атаці у першому ешелоні з підходом танків, які готуються до виходу з траншеї, а після проходження танками вихідних позицій вискакує з траншеї і слідом за танками атакує ворога. При цьому він рухається, як можна ближче до танків. В точно встановлений час “Ч” танкові і мотострілецькі підрозділи вриваються на передній край оборони ворога, знищують його живу силу і засоби, захоплюють опорні пункти і швидко рухаються у глибину.
3. БОЙОВИЙ ПОРЯДОК ПОЛКУ У НАСТУПІ
Бойовий порядок полку у наступі будується в один або в два ешелони. При одноешелонному положенні виділяється сильний резерв.
Він складається з підрозділів першого і другого ешелонів, загальновійськового резерву, пересувного загону, тилу полку.
Перший ешелон полку складається з 2-3 -х батальйонів з засобами підсилення. Він призначений для розгрому ворога, виконання
поставленого завдання полку і розвитку наступу.
Другий ешелон полку призначений для збільшення зусиль і розвитку успіху першого ешелону, виконання разом з ним подальшого
завдання і закріплення захоплених рубежів. Крім того, другий ешелон може використовуватися для заміни підрозділів першого ешелону випадку втрати ними боєздатності, для знищення повітряних десантів ворога і вирішення інших задач. У склад другого ешелону призначається до батальйону.
Загальновійськовий резерв призначається для вирішення завдань, що виникли раптово в ході бою, а також для виконання завдань, які покладаються на другий ешелон. У загальновійськовий резерв, як правило, призначається одна - дві мотострілецькі роти.
Артилерія представлена полковою артилерійською групою, яка призначена для вогневої поразки ворога. Артилерійська група створюється з штатних і приданих полку артилерійських підрозділів і включає не менше двох дивізіонів. Мінометні батареї батальйонів, підрозділи протитанкової артилерії і протитанкових ракет у складі артилерійських груп не включаються.
Зенітно-ракетний дивізіон призначений для прикриття основних сил полку. Він розташовується і діє безпосередньо у бойових і передбойових порядках мотострілецьких батальйонів.
Протитанковий резерв призначений для ведення боротьби з танками противника і ін. броньованими машинами ворога, які прорвалися, прикриття напрямків, флангів і стиків. Свої завдання протитанковий резерв виконує самостійно або сумісно з рухомим загоном загородження. У полку в протитанковий резерв виділяється батарея ПТУР. Протитанковий резерв розташовується і переміщується у повному складі за батальйонами першого ешелону на танкодоступному напрямку у готовності до відбиття контратакуючих танків ворога.
Рухомий загін загородження призначається для нанесення втрат ворогу і перешкодження його маневру, для прикриття флангових стиків, проміжків і захоплених рубежів. Рухомий загін діє разом з протитанковим резервом або самостійно. У рухомий загін виділяється інженерно-саперний взвод інженерно-саперної роти.
Полковий тил призначений для безпосереднього тилового забезпечення підрозділів.
4. ЗМІСТ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ ПОЛКУ У НАСТУПІ
Бойове завдання полку визначається у залежності від складу і стану угрупування ворога, побудови його оборони і ступеня інженерного обладнання опорних пунктів, складу і бойових можливостей полку, характеру місцевості і інших умов обстановки.
Полку першого ешелону вказується найближче завдання, подальше завдання і напрямок подальшого наступу.
При цьому : найближче завдання полягає у розгромі, в межах бойової смуги наступу, першого ешелону оборони бригади ворога і захоплення першої позиції
- подальше завдання - у розвитку наступу, розгромі його бригадних резервів і захоплення ∙х рубежів;
- напрямок подальшого наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити розгром дивізіонних резервів ворога і виконання завдання дивізії поставленої на добу наступу.
Полку другого ешелону вказується найближче завдання і напрямок подальшого наступу:
найближче завдання полку другого ешелону при введені його у бій заключається у розвитку наступу, закінчення розгрому разом з полками першого ешелону дивізійних резервів ворога і захоплення призначених рубежів;
напрямок подальшого наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання бойового завдання дивізії.
5. МЕТА І ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЗУСТРІЧНОГО БОЮ
Зустрічний бій - різновидність наступального бою, в якому обидві сторони добиваються виконання поставлених завдань наступу. Він має за мету розгром ворога у короткі строки, захоплення зброї і створення вигідних умов для подальших дій.
Умови виникнення зустрічного бою:
- у ході маршу;
- у наступі . При відбитті контратак і контрударів, при розвитку успіху, при зустрічі з ворогом, у ході маневруючих дій в глибині оборони ворога;
-в обороні. При проведенні контратак і контрударів, при знищенні повітряних і морських десантів.
Зустрічний бій характеризується:
- обмеженим часом на його організацію, швидким зближенням сторін і вступом їх у бій з ходу;
- різкими і частими змінами обстановки;
- розгортанням дій на широкому фронті і їх швидкістю;
- наявністю відкритих флангів і проміжків, які допускають свободу маневру.
Успіх у зустрічному бою досягається:
- постійним веденням розвідки;
- своєчасним прийняттям рішення і доведенням бойових завдань до підлеглих;
- швидким здійсненням маневру для захоплення вигідного рубежу;
- захопленням ініціативи і утримання ∙∙ в ході бою, твердим і безперервним управлінням.
6. ПІДГОТОВКА НАСТУПУ. ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ
КОМАНДИРА ПОЛКУ ПРИ ВЕДЕННІ НАСТУПУ
Підготовка наступу у полку починається з отримання бойового завдання від старшого командира. Вона в к ю ч а є :
- організацію бою ;
- підготовку полку до виконання бойового завдання;
- підготовку вихідного району до наступу;
- практичну роботу командира полку, його заступників, штабу, начальників військ і служб.
Робота командирів і штабів по організації бою залежить від конкретної обстановки отриманого завдання, наявності часу і проводиться методом паралельної або послідовної роботи, а також у їх сукупності.
Метод паралельної роботи є основним. Він використовується при обмежених строках організації бою. При цьому організація бою починається зразу після визначення старшим командиром смислу бою і здійснюється паралельно на основі відданих бойових розпоряджень.
З отриманням бойового наказу або розпорядження командир полку:
- усвідомлює завдання;
- визначає заходи, які потрібно провести для підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання;
- проводить розрахунок часу;
- особисто або через начальника штабу орієнтує своїх заступників родів військ і служб, командирів підрозділів про дії, про організацію розвідки, про час і порядок роботи на місцевості і прийняття необхідних рішень;
- оцінює обстановку;
- визначає замисел бою, докладає його старшому командиру,
знайомить з ним своїх і віддає бойові розпорядження підрозділам;
- завершує прийняття рішення по карті, віддає бойовий наказ і дає настанови по організації бою, управління, потім виїжджає на місцевість, де проводить рекогносцировку, уточняє прийняте рішення, завдання підрозділам і організує взаємодію.
7. ВЕДЕННЯ НАСТУПУ НА ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ ОБОРОНЯЄТЬСЯ, З ВИСУВАННЯМ ПІДРОЗДІЛІВ ПОЛКУ З ВИХІДНОГО РАЙОНУ ТА ПОЛОЖЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ЗІТКНЕННЯ З НИМ
При наступі з вихідного району порядок і послідовність виходу і розгортання підрозділів полку визначається висновками з необхідності досягнення одночасності атаки переднього краю оборони ворога у встановлений час "Ч", побудови бойового порядку, стану доріг і колонних шляхів.
Час "Ч", оголошується командиром частин (підрозділів), за 1-2 години до початку виходу батальйонів першого ешелону.
Вихід підрозділів полку з вихідного району починається у встановлений час і здійснюється відповідно з розробленим графіком.
Артилерійська група у ніч перед наступом, виходить і розгортається у бойовий порядок завчасно, у готовності до вогневого забезпечення виходу частин (підрозділів) першого ешелону і зриву можливостей контрпідготовки ворога.
Полк починає виходити з вихідного району батальйонними колонами, які йдуть разом з засобами посилення. Наявність двох маршрутів дозволяє скоротити час на розгортання полку у бойовий порядок і дозволяє досягнути одночасності атаки ворога. Танкові підрозділи разом з мотострілецьким батальйоном, йдуть у голові їх колон. По мірі підходу до оборони ворога батальйони першого ешелону з виходом головами колон на рубіж, розгортаються у ротні колони. Далі послідовно розгортаються у передбойовий порядок і продовжують з максимально допущеною швидкістю рухатися до рубежу переходу у атаку. При підході до нього вони розгортаються у бойовий
порядок. Зенітні підрозділи полку висуваються у складі батальйонних колон. При підході до рубежу переходу у атаку вони розгортаються в лінію установок і продовжують рух у готовності до стрільби з ходу, прикривають їх від ударів повітряних сил ворога.
Другий ешелон (загальновійськовий резерв) рухається на відстані 6-8 км. за батальйонами першого ешелону.
Інженерні підрозділи готують шляхи висування до рубежу переходу в атаку і забезпечують пропуск підрозділів полку через загородження і перешкоди. Підготовка проходів у своїх мінних полях і та мінних полях ворога проводиться у період вогневого ураження ворога.
Вогневе ураження ворога у наступі полягає у комплексній вогневій впливі на нього силами і засобами різних видів збройних сил, родів військ і спеціальних військ із застосуванням ракет та боєприпасів, споряджених звичайними і займистими сумішами. Воно ворога включає участь у масових вогневих ударах і проведення комплексного вогневого ураження при переході у наступ.
Масовий вогневий удар проводиться за планом старшого начальника з участю частини вогневих засобів полку. Він може включати 2-3 пуска ракет у звичайному споряджені, декілька вогневих нальотів артилерії і один масовий удар авіації.
Комплексне вогневе ураження при переході полку у наступ здійснюється по періодах: .
- вогнева підготовка атаки. Вона починається у назначений час, проводиться до виходу мотострілецьких і танкових підрозділів вихідного району. Включає артилерійську і авіаційну підготовку. Артилерійська підготовка атаки закінчується вогневим нальотом по опорних пунктах рот першого ешелону противника;
- вогнева (артилерійська і авіаційна) підтримка атаки. Вона починається з виходом підрозділів на рубіж переходу у атаку і продовжується до оволодіння підрозділами районами оборони на глибину бригад першого ешелону противника;
вогневий супровід наступаючих військ у глибині. Він починається після закінчення вогневої підтримки атаки і здійснюється на всю глибину бойової задачі дивізії.
8. АТАКА. ВИКОНАННЯ НАЙБЛИЖЧОГО ЗАВДАННЯ. ВІДБИТТЯ КОНТРАТАКИ
Атака на противника, який обороняється, здійснюється у тісній взаємодії танкових і мотострілецьких підрозділів. Танкові підрозділи атакують у бойовій лінії, а мотострілецькі підрозділи - у пішому порядку слідом за танковим або на БМП (БТР) без спішування.
Атака мотострілецьких підрозділів у пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника. Особовий склад мотострілецьких підрозділів при цьому атакує противника в бойовій лінії за танками. БМП (БТР) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, скачками від рубежу до рубежу діють за своїми підрозділами.
Атака мотострілецьких підрозділів на БМП (БТР) застосовується у випадку, коли оборона противника надійно пошкоджена із знищенням великої частини його протитанкових засобів при відсутності організованого відбою, а також при наступі на поспішно зайняту оборону. При цьому мотострілецькі підрозділи атакують на БМП (БТР) у бойовій лінії за танками на віддалі 100-200 м. від них.
У встановлений час "Ч" танкові і мотострілецькі підрозділи, використовуючи результати вогневого ураження противника, вриваються на передній край його оборони, знищують живу силу і вогневі засоби, оволодівають опорними пунктами на ділянці прориву і швидко просуваються вперед. Атака безперервно підтримується вогнем артилерії, ударами ракетних частин і авіації.
Атакуючі підрозділи з оволодінням опорними пунктами на першій позиції, не затримуючись на ній, розвивають прорив у сторону флангів і у глибину, захоплюють важливі райони і рубежі у глибині оборони противника. Мотострілецькі підрозділи, атакуючі у пішому порядку, після знищення противника у районах оборони батальйонів першого ешелону, проводять посадку у БМП (БТР) і вслід за танками проводжують наступ. Вперед виставляються бойові розвідувальні дозори.
Резерви противника, які висуваються для контратаки, піддаються ударам авіації, вогню артилерії і засобам дистанційного мінування. Для відбиття контратаки противника висуваються частини сил першого ешелону полку, протитанковий резерв і рухомий загін загороджень, з тим, щоб вогнем з вихідного рубежу нанести поразку контратакуючому противнику, не допустити вклинення його у бойовий порядок полку, а потім рішучою атакою закінчити його розгром.
Виконавець
підполковник Подчернін О.М.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора