Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ВІЙСЬКОВІ СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ВІЙСЬКОВІ СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СТАТУТ ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СТРОЙОВИЙ СТАТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА
Я, (прізвище, ім’я, по-батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов’язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну та військову таємницю.
Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!
СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Статут визначає загальні права та обов’язки військовослужбовців (в/с) Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов’язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі , управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі військові частини).
Обов’язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Прикордонні війська України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України.
І. Перелік військових звань Збройних Сил України
Армійські звання
Рядовий склад
Рядовий –
Старший солдат –
Сержантський і старшинський склад
Молодший сержант –
Сержант –
Старший сержант –
Старшина –
Склад прапорщиків
Погони без просвітів, зірки маленькі
Прапорщик –
Старший прапорщик –
Молодший офіцерський склад
Молодший лейтенант –
Просвіти на погонах жовті, зірки маленькі
Лейтенант –
Старший лейтенант –
Капітан –
Старший офіцерський склад
Просвіти на погонах золотисті, зірки великі
Майор –
Підполковник –
Полковник –
Вищий офіцерський склад
Генерал-майор –
Генерал-лейтенант –
Генерал-полковник –
Генерал армії України –
До військових звань офіцерського складу медичної служби і юстиції додаються відповідно слова “медичної служби” і ”юстиції”. Наприклад, лейтенант медичної служби, майор юстиції. До військових звань сержантського і старшинського складу, складу прапорщиків ці слова не додаються.
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1 ст. Збройні Сили України це військова державна структура, призначена для оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
3 ст. Військова служба є почесним обов’язком громадянина України, особливим видом служби, пов’заної з виконанням громадянином України загального військового обов’язку, і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.
6 ст. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров’я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов’язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
7 ст. Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті старшина роти.
ІІ. ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ ТА ВІДНОСИНИ МІЖ НИМИ
18 ст. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
19 ст. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їхніх сімей соціальний і правовий захист відповідно до закону.
20 ст. Військовослужбовці під час виконання службових обов’язків мають право носити, зберігати та застосовувати зброю в порядку, встановленому законодавством.
Порядок застосування зброї військовослужбовцями встановлюється цим статутом.
28 ст. Єдиноначальність є одним із принципів будівництва та керівництва Збройними Силами України і полягає в:
наділенні командира всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу та військовослужбовця;
наданні командирові права одноособово приймати рішення віддавати накази;
забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів ст.), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
29 ст. За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
30 ст. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов’язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов’язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
31 ст. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
33 ст. Військовослужбовці, які за своїм військовим становищем і військовим званням є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням.
Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.
35 ст. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир, старший за військовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку.
Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
36 ст. Командир відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
За віддання та виконання явно злочинного наказу винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
37 ст. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: “Слухаюсь” і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові, і своєму безпосередньому начальникові.
38 ст. У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира, старшого за військовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові, який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.
Командир, який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира, який віддав попередній наказ.
49 ст. Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, зобов’язані завжди пам’ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного , додержуватись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове привітання це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.
50 ст. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на “Ви”.
Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово “товаришу (пане)”.
До курсантів військово-навчальних закладів, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу чи складу прапорщиків і мічманів, а також курсантів навчальних військових частин (підрозділів) звертаються “Курсанте …”, “Товаришу (пане) курсанте …”.
53 ст. Уразі звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці повинні стати у стройове, а ті, що знаходяться у головному уборі, прикладають руку ло нього.
Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору і опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю віддавалася команда “Струнко”, то доповідач за наступною командою “Вільно” повторює її і опускає руку.
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ КОМАНДИРІВ (НАЧАЛЬНИКІВ)
58 ст. Командир є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою: за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально0психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан та збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля; за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир відповідно до посади, яку він обіймає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно правових актів.
59 ст. Командир зобов’язаний:
планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів щодо збереження державної та військової таємниці;
знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі, ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі, вміло керувати військовою частиною, кораблем як у повсякденному житті, так і підчас виконання бойових завдань;
організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об’єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;
постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів, методи керівництва військовою частиною, кораблем, особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля, займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів щодо виконання завдань соціально психологічного забезпечення військової підготовки;
завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині на кораблі за штатом, списком і в наявності;
встановлювати у військовій частині на кораблі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;
показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів; бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;
постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;
проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об’єктивно доповідати про це старшому командирові;
виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість та принциповість з повагою до їх честі та гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами;
знати потреби та запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;
організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти їх повноту;
організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку;
здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведенням стрільб, навчань, несення вартової та внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов’язків;
особисто керувати кадровою роботою та підбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів;
організовувати експлуатацію, збереження та використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;
контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині;
вживати заходів щодо охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;
організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;
під час вирішення питань, пов’язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;
вживати заходів щодо відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині.
87 ст. Начальник медичної служби полку підпорядковується командирові полку і є прямим начальником особового складу військової частини полку.
Начальник медичної служби полку зобов’язаний:
брати участь у розробленні заходів щодо захисту особового складу полку від ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також заходів на випадок виникнення аварії на потенційно небезпечних об’єктах, розміщених у районі розташування полку;
проводити лікувально-профілактичні і покладені на медичну службу протиепідемічні заходи; вивчати умови, що забезпечують безпеку навчально-бойової діяльності; стежити за виконанням установлених санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, банно-прального обслуговування особового складу;
якісно проводити медичний огляд та обстеження особового складу, брати участь в амбулаторному прийомі, оглядати хворих, що перебувають у медичному пункті полку і направляються у лікувальні заклади; знати стан хворих, що залишаються в медичному пункті, і контролювати їх лікування; знати стан хворих, що перебувають в інших лікувальних закладах, і періодично їх відвідувати;
організовувати медичне забезпечення особового складу полку на заняттях з бойової підготовки, а також під час проведення спортивних заходів;
здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу полку і разом з начальником фізичної підготовки та спорту розробляти заходи щодо зміцнення здоров’я та фізичного розвитку військовослужбовців; у взаємодії з заступником командира полку з виховної роботи пропагувати серед військовослужбовців і членів їх сімей медичні знання і здоровий спосіб життя;
брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю харчування особового складу та за якістю води, що ним вживається;
вести постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, подавати командирам підрозділів рекомендації щодо зміцнення їх здоров’я і контролювати їх виконання; в разі потреби подавати командирові полку медичні висновки щодо дієтичного або додаткового харчування рядового, сержантського та старшинського складу;
виявляти разом з командирами підрозділів та їх заступниками з виховної роботи, військовим психологом військовослужбовців, схильних до алкоголізму, токсикоманії та вживання наркотиків, забезпечувати проведення заходів щодо їх лікування;
контролювати санітарний стан району розташування полку, їдалень, житлових приміщень та господарських служб; здійснювати контроль за своєчасністю миття особового складу в лазні і заміни йому натільної та постільної білизни, рушників, шкарпеток та онуч;
аналізувати стан захворюваності серед особового складу полку, дані цього аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об’єктів полку доповідати щомісяця командирові полку і безпосередньому медичному начальникові; про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитись на санітарно-епідемічному стані полку, і про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої травмуванням, доповідати зазначеним посадовим особам негайно;
організовувати ведення обліку, зберігання і належне використання медичного майна і техніки, не рідше ніж двічі на рік проводити їх перевірку, а перевірку наявності отруйних та наркотичних речовин та препаратів не рідше ніж один раз на три місяці, не допускати їх використання не за призначенням.
128 ст. Рядовий зобов’язаний:
сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої військові обов’язки, засвоювати все, чого навчають командири, та бути готовим до виконання завдань, пов‘язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
знати посади, військові звання та прізвища своїх прямих начальників до командира з’єднання включно;
виявляти повагу до командирів і старших за військовим званням, військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержувати правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;
зберігати державну та військову таємницю, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів;
повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку;
постійно бути за формою та охайно одягненим, додержувати правил особистої та громадської гігієни;
досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;
охайно носити одяг і взуття, своєчасно і акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях;
неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки;
бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;
у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття;
під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
ІV. РОЗМІЩЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
131 ст. Військовослужбовці, які проходять строкову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять службу за контрактом, у гуртожитках у розташуванні військової частини (сімейні у сімейних гуртожитках або з дозволу командира на квартирах поза розташуванням військової частини).
Для військовослужбовців-жінок обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).
Прапорщики і мічмани, які обіймають посаду старшини роти, розміщуються поблизу розташування військової частини.
Сержанти військової служби, які обіймають посаду старшини роти чи іншу посаду, яку комплектують з офіцерів і прапорщиків, можуть розташовуватися в окремому приміщенні (кімнаті) казарми.
133 ст. Для розміщення кожної роти необхідно передбачити такі приміщення:
спальне приміщення для особового складу;
народознавчу світлицю;
кімнату для командира роти;
кімнату для підготовки офіцерів до занять;
кімнату для підготовки сержантів до занять;
кімнату для зберігання зброї;
кімнату (місце) для чищення зброї;
кімнату побутового обслуговування;
кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;
кімнату (місце) для занять фізичними вправами та спортом;
кімнату для вмивання;
сушарню для просушування обмундирування та взуття;
кімнату (місце) для чищення взуття та куріння;
місце для зберігання господарського інвентарю;
душову;
туалет.
135 ст. Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5-4 кв. м на кожного військовослужбовця. При цьому об’єм повітря має бути 9-12 куб. м на одну особу.
155 ст. Умивальники обладуються з розрахунку один кран на 5-7 осіб, не менше двох ніжних ванн з проточною водою на роту; душова обладнується з розрахунку один кран (душова сітка) на 15-20 осіб. При майстернях, парках, хлібопекарнях, хлібозаводах та їдальнях, крім того, має бути обладнана душова з теплою водою, а біля умивальників повинні бути мило та рушники.
За відсутності водопроводу в опалюваних приміщеннях установлюються наливні умивальники, вода в них має бути цілодобово.
Для чищення обмундирування і взуття виділяються окремі спеціально обладнані приміщення або місця.
V. РОЗПОДІЛ ЧАСУ І ПОВСЯКДЕННИЙ ПОРЯДОК
199 ст. Розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.
Для офіцерів прапорщиків, ф також військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, для військовослужбовців строкової служби та курсантів військово-навчальних закладів, курсантів навчальних центрів шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби у добовому наряді здійснюється у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.
201 ст. У розпорядку дня має бути передбачений час для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету; для навчальних занять і підготовки до них; для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед їжею, харчування, обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; для прийому хворих у медичному пункті, прийом військовослужбовців командуванням з особистих питань, відвідування військовослужбовців ; для особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.
Проміжок між харчуванням не може перевищувати 7 годин. Після обіду протягом не менше ніж 30 хвилин заняття не проводяться і роботи не виконуються.
Збори, засідання, а також концерти, кінофільми та інші заходи мають бути закінчені до вечірньої перевірки.
Заходи, пов’язані із забезпеченням бойової та мобілізаційної готовності військової частини, виконуються за наказом її командира в будь-який час доби з наданням військовослужбовцям не менше ніж 4 години відпочинку на добу.
203 ст. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігр.
Офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям-жінкам, які виконували службові обов’язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром, як правило, протягом наступного тижня.
Напередодні днів відпочинку концерти, кінофільми та інші заходи для військовослужбовців строкової служби дозволяється закінчувати на годину пізніше, ніж звичайно. Підйом у дні відпочинку здійснюється пізніше за рішенням командира військової частини.
У дні відпочинку ранкова фізична зарядка не провoдиться.
VI. ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
234 ст. Збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців досягається шляхом:
проведення командирами заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту;
систематичного загартовування і фізичного розвитку;
виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів.
239 ст. Загартовування військовослужбовців має проводитись безперервно шляхом комплексного використання водних, сонячних і повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту.
Основними способами загартування військовослужбовців є:
щоденне виконання фізичних вправ на відкритому повітрі;
обмивання до поясу холодною водою або нетривале прийняття холодного душу;
полоскання горла холодною водою, а також миття ніг холодною водою перед сном;
проведення у зимовий період лижних тренувань і занять;
проведення у літній період занять і спортивно-масових заходів у полегшеному одязі; прийняття сонячних ванн, купання у відкритих водоймах у вільний від занять і робіт час та у вихідні дні, а для військовослужбовців строкової служби тільки під час організованого купання, навчальних занять і змагань з плавання.
242 ст. Додержання правил особистої гігієни включає:
ранкове і вечірнє вмивання з чищенням зубів;
миття рук перед прийманням їжі;
своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів;
щотижневе миття у лазні зі зміною натільної білизни, онуч і шкарпеток;
утримання в чистоті обмундирування, взуття й постелі, своєчасну заміну підкомірців.
Зачіска військовослужбовця, а також вуса, борода, якщо вони є, мають відповідати вимогам гігієни і не заважати використанню засобів індивідуального захисту та носінню спорядження. Носіння бороди дозволяється тільки офіцерам і прапорщикам (мічманам) з наявності медичних показань.
Правила громадської гігієни включають підтримання чистоти в спальних приміщеннях, туалетах та інших кімнатах загального користування, регулярне провітрювання приміщень, підтримання чистоти в місцях загального користування, а також на території розташування військової частини.
249 ст. Медичному оглядові підлягають:
весь особовий склад полку перед проведенням профілактичних щеплень;
рядовий, сержантський і старшинський склад у лазні перед миттям;
особовий склад чергових сил (змін) перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);
військовослужбовці, робота яких пов’язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, в установлені для них терміни;
особи, які постійно працюють у їдальнях, на продовольчих складах, об’єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях і санітари один раз на тиждень;
особовий склад добового наряду, який призначається у наряд по їдальні та виконує обов’язки зі стрілецькою зброєю;
усі військовослужбовці строкової служби, новоприбулі, а також ті, що повернулися з відпустки, відряджень і лікувальних закладів після одужання, в день прибуття до військової частини після доповіді про це безпосередньому командирові;
водії перед виїздом у рейс;
учасники спортивних змагань перед змаганнями;
заарештовані у дисциплінарному порядку перед відправленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу.
Поглиблені медичні обстеження здійснюються з метою оцінки фізичного розвитку, стану здоров’я і проводяться:
нового поповнення протягом двох тижнів після прибуття до військової частини;
військовослужбовців строкової служби двічі на рік перед початком зимового і літнього періодів навчання;
офіцерів прапорщиків та військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, раз на рік.
До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військово-лікувальних закладів.
250 ст. Час порядок і місце проведення медичного обстеження і огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди підрозділів у дні відпочинку.
255 ст. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.
Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
260 ст. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (сан. інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, за необхідності довідку про травму і медичну характеристику, а у разі вибуття на лікування за межі гарнізону, крім того, атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
261 ст. Про всіх військовослужбовців, яких направлено на стаціонарне лікування поза частиною, начальник лікувального закладу зобов’язаний в той же день повідомити командирові частини, з якої ці військовослужбовці прибули. Про хворих з отруєннями чи травмами начальник лікувального закладу зобов’язаний негайно доповісти командирові військової частини, з якої прибув хворий(і), а з інфекційними захворюваннями, крім того, у найближчий санітарно-епідеміологічний заклад. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або комісарами.
262 ст. Начальник лікувального закладу зобов’язаний за 5 днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командирові військової частини, з якої вони прибули. У день виписки військовослужбовцеві лікувальним закладом видаються відповідні документи, і він самостійно направляється у військову частину, з якої прибув; після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові військовослужбовці направляються до медичного пункту частини, де здають медичні документи; інші документи здаються старшині роти.
263 ст. В/с повинні митися у лазні не рідше одного разу на тиждень, а кухарі і пекарі, крім того, щоденно приймати душ. Механіки-водії, інші в/с, робота яких пов’язана з експлуатацією та обслуговуванням озброєння, бойової та іншої техніки, приймають душ у разі потреби.
Під час миття у лазні (приймання душу) в/с строкової служби забезпечуються милом, рушниками та продезінфікованими мочалками.
Час миття підрозділів у лазні встановлюється заздалегідь.
VII. ДОБОВИЙ НАРЯД
267 ст. Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням, а також виконання інших обов’язків внутрішньої служби.
268 ст. Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині на період навчання.
Добовий наряд військової частини призначається у такому складі:
черговий частини;
помічник чергового частини;
черговий підрозділ;
варта;
черговий і днювальні парку, а також механіки-водії чергових тягачів;
черговий фельдшер або санітарний інструктор і днювальні медичного пункту;
черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту;
черговий їдальні та робітники їдальні;
черговий штабу частини та посильні;
черговий сигналіст;
пожежний наряд;
водії чергових автомобілів.
Щоденно наказом по частині призначаються черговий частини, помічник чергового частини, начальник варти, черговий парку, черговий підрозділ, а також підрозділи, від яких виділяються добовий наряд частини й особовий склад для виконання нарядів на роботи.
272 ст. Усі чергові та їх помічники повинні мати на лівому боці грудей нагрудний знак (пов’язку на лівому рукаві) з відповідним написом. Нагрудний знак (пов’язка) передається черговим наступному черговому після доповіді про здавання та приймання чергування.
VIII. ПІДЙОМ ЗА БОЙОВОЮ ТРИВОГОЮ І ЗБІР
326 ст. Підйом військової частини за бойовою тривогою здійснюється командувачами, командирами, яким Міністром оборони України надано це право. Підйом за бойовою тривогою проводиться з метою підготовки до виконання бойових завдань.
Під час підйому військової частини за бойовою тривогою здійснюються встановлені заходи з наступним виведенням у визначений район усього добового складу військової частини з належним йому озброєнням, боєприпасами, бойовою і іншою технікою, матеріальними засобами.
328 ст. Для відпрацювання дій військ за бойовою тривогою, виходу військової частини й підрозділів для гасіння пожежі чи ліквідації стихійного лиха та вирішення інших завдань оголошується збір. Збір у всіх випадках скликається без оголошення тривоги.
Збір військової частини оголошується черговим частини після одержання встановленого сигналу ( команди, розпорядження ) з вищого штабу, а також командиром військової частини або старшим командиром військової частини. Для збору в частині встановлюється єдиний постійно діючий сигнал.
331 ст. Для чергового частини та інших осіб добового наряду розробляється інструкція щодо дій у разі оголошення бойової тривоги чи збору; в підрозділах, крім того, розробляється бойовий розрахунок.
Усі в/с повинні твердо знати і чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.
ІХ. БОЙОВЕ ЧЕРГУВАННЯ
332 ст. Бойове чергування це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.
До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.
У Військово-Морських силах України бойове чергування є найвищою формою підтримання бойової готовності сил у мирний час.
335 ст. На бойове чергування забороняється призначати осіб, які не склали військової присяги, не засвоїли програми відповідної підготовки в установленому обсязі, а також в/с, щодо яких проводиться розслідування за провини, і хворих.
За невикористані через несення бойового чергування вихідні, святкові та неробочі дні офіцерам, прапорщикам та в/с, які проходять службу за контрактом, надається відпочинок протягом тижня.
339 ст. Під час бойового чергування під керівництвом командирів чергових сил і засобів та старших начальників здійснюються роздільні й комплексні тренування чергової зміни ( частина з яких контрольні).
Крім того, за розкладом, затвердженим начальником штабу військової частини, проводяться заняття з особовим складом чергових сил, вільних від несення бойового чергування.
341 ст. Періодичність перевірки бойового чергування посадовими особами встановлюється наказом Міністра оборони України.
Перевірка несення бойового чергування проводиться командиром військової частини, його прямими начальниками чи особами за їх дорученням, для чого відпрацьовується план перевірки несення бойового чергування.
Після зміни з бойового чергування безпосередній начальник проводить аналіз несення служби особовим складом і сповіщає про його результати командира військової частини.
Х. ВНУТРІШНЯ СЛУЖБА В ПАРКАХ
342 ст. Парком називається територія, обладнана для зберігання, обслуговування, ремонту і підготовки до бойового застосування озброєння, бойової та іншої техніки.
Парки можуть бути постійні та польові.
Постійні парки обладнуються у місцях постійного розташування частини і на полігонах. При цьому озброєння бойова та інша техніка розміщуються у закритих приміщеннях чи під навісами а також на майданчиках з надійною огорожею. У парку обладнуються контрольно-технічний пункт із приміщенням для чергового парку, техніка (з безпеки дорожнього руху) начальника контрольно-технічного пункту, клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин, пункти чищення і миття машин, а також кімнати для відпочинку наряду парку та водіїв чергових тягачів; пункт заправлення; майданчик (пункт) щоденного технічного обслуговування; майданчик перевірки перед рейсом технічного стану техніки техніком ( з безпеки дорожнього руху ) начальником контрольно-технічного пункту; майданчик для машин, що запізнилися з рейсу; пункт технічного обслуговування й ремонту; пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин; інші приміщення (місця) для обслуговування техніки й необхідні побутові приміщення; місця зберігання озброєння, бойової та іншої техніки.
Польові парки створюються у разі тимчасового розташування військової частини в польових умовах для кожної роти (батальйону).
Облаштування та обладнання парків мають забезпечувати швидкий і зручний вихід машин.
343 ст. Територія парку розмежовується на ділянки, які закріплюються за підрозділами. Межі ділянок позначаються покажчиками. Територія постійного парку огороджується, озеленюється, освітлюється та оснащується технічними засобами охорони та обладнанням, які забезпечують додержання норм і правил охорони довкілля.
Усі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються.
За додержання внутрішнього порядку в парку, правильне утримання та зберігання озброєння, бойової та іншої техніки, спеціальних споруд, складів, за підтримання чистоти й виконання протипожежних і природоохоронних заходів відповідає заступник командира частини з озброєння, а там, де його за штатом не передбачено, особа, призначена наказом командира військової частини.
За утримання техніки, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають командири підрозділів.
Технічне обслуговування озброєння і техніки здійснюється після кожного повернення з рейсів, а також після встановленого нормативами пробігу (роботи) та зберігання. Крім того, здійснюється сезонне обслуговування озброєння і техніки. Озброєння бойова та інша техніка, що пройшли обслуговування, ставляться на стоянку.
Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошуються наказом по частині.
364 ст. Під час проведення на полігоні (в таборі) збору військових частин (підрозділів) різних з’єднань для керівництва внутрішньою службою наказом старшого командира призначається начальник табірного збору, а у разі потреби інші посадові особи.
Начальник табірного збору свої обов’язки виконує відповідно до обов’язків командира полку. Крім того, начальник табірного збору зобов’язаний:
організовувати доведення до всіх частин табірного збору сигналів щодо приведення їх у вищі ступені бойової готовності, забезпечити у разі потреби їх своєчасне відбуття до пунктів дислокації;
організовувати бойову підготовку особового складу підрозділів і військових частин табірного збору;
підтримувати високу військову дисципліну серед особового складу табірного збор...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора