Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ В БОЙОВИХ УМОВАХ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра медицини катастроф і військової медицини
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Загальновійськова підготовка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуючий кафедрою МКтаВМ
професор В.КРИСА
"______"_________________2003 р.
ЛЕКЦІЯ
із “Загальновійськової підготовки”
ТЕМА:13 “МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ В БОЙОВИХ УМОВАХ"
Підготовлена
cтаршим викладачем підполковником ПОДЧЕРНІНИМ О.М.
Обговорена на засіданні
викладацького складу кафедри МКіВМ
Протокол № від "___"_________2003р.
м. Івано-Франківськ
2003 р.
Навчальна мета
Уяснити форми та методи проведення морально-психологічної підготовки особового складу при веденні бойових дій
Час
90 хв.
Місце проведення
Ауд. №14.
Навчально-матеріальне оснащення
а) Література
Журнал “Новини НАТО”, № 3, 2003 р..
Журнал “Військо України”, № 9. 2003 р.
Посібник “Радіаційна обстановка та її соціально-психологічні аспекти”.
Газета “Народна армія” від 25 листопада 2003 р.
Методичний посібник “Морально-психологічне забезпечення особового складу України”, 1999 р.
Навчальні питання і розрахунок часу
Вступне слово
5 хв.
Основна частина
.
Сутність, форми і завдання морально-психологічної підготовки особового складу в бойових умовах
20 хв.
Форми і методи морально-психологічного забезпечення оборонних завдань в сучасній війні
20 хв.
Соціально-психологічні наслідки використання ядерної, хімічної та бактеріологічної (біологічної) зброї, аварій на РНО, ХНО чи загрози їх застосування або виникнення
40 хв.
Заключна частина
5 хв.
Зміст лекції
ВСТУПНЕ СЛОВО
У сучасній війні вирішальна роль належить морально-психологічно му чиннику, від якого значно залежить не тільки готовність до війни, але й її хід і кінцевий результат – поразка чи перемога. Не знижуючи значення інших факторів, можна стверджувати, що питання морально-психологічно го забезпечення військ до дій в умовах застосування сучасних засобів бо ротьби набуває особливого значення.
Морально-психологічна здатність військ ви нести найбільш складні випробування сучас ної війни і не втратити волі до перемоги зале жить від багатьох причин. Саме це створює безсумнівну морально-психологічну пе ревагу над будь-яким противником.
Відомо, що історія проблем людського фактора на війні невід'ємна від історії самих війн. Але після другої світової війни людський фактор і, перш за все, його морально-психологічна складова, набули нового змісту, що було обумовлено розвитком сил і засо бів збройної боротьби. Різко зросла роль і значення закону залежності ходу та наслідків війни від співвідношення морально-психологічних сил протиборствуючих сторін і, в цілому, від їх морально-політичних потенціалів.
У науковій та військовій практиці став використовуватися термін "морально-психологічне забезпечення", який визначав осно вну форму морально-психологічної підготовки. З 1995 р. він набув статусу офіційного поняття у Збройних Силах України, став ознакою нового виду забезпечення – морально-психологічного.
1. СУТНІСТЬ, ФОРМИ І ЗАВДАННЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ У БОЙОВИХ УМОВАХ
Моральні принципи і норми, якими керується окрема особистість чи група, – це стійкі мотиви їх вчинків і поведінки. Кожен такий моральний мотив має змістовну і динамічну сторони. Разом вони формують відповідну соціально-психологічну установку. Рівень її актуалізації, сила прояву зале жать від енергетичного заряду в ній. Отож, прояв морального завжди має й психологічний компонент.
Щодо Збройних Сил, бойової діяльності військ дія всього «морального» визначається як «мораль ний фактор». Що включає в себе цей фактор? Він включає моральну свідомість, моральні принципи, ідеї, норми, оцінки, установки, почуття, погляди, відносини, ставлення і якості.
Психологічний фактор включає психологічні особ ливості військовос лужбовців, їх психічні процеси, ста ни, властивості і утворення, прояв пси хології різних військових колективів, військово-соціальних груп і військових формувань, соціально-психологічну атмосферу, соціально-психологічні стани та ін., а також всю сукупність соціально-психологічних і психо логічних явищ в їх взаємодії і взаємовпливі. Але й у функціонуванні значної сукупно сті пси хологічних і соціально-психологічних явищ без посередньо чи опосе редковано проявляється моральне, особливо в тих, які пов'язані зі став ленням до світу, до людей, до колективу, до товаришів, до себе, до обов'я зку, а також з їх вчинками і поведінкою.
Моральний і психологічний фактори виділені достат ньо умовно, бо вони реально проявляються як певне ціле морально-психологічне. Мора льне ніби пронизує соціальну психіку людських (в т.ч. військових) спільнот та психіку кожного військовослужбовця, при цьому саме набуває психологі чного вираження в емоціях, почуттях, переживаннях, настроях, соціально-психологічних і психологічних установках, волі та іншому, так що на виході утворюється цілісне морально-психологічне явище.
Морально-психологічні явища, їх накладення і прояв в інтегральній взаємодії формують у окремих війсь ковослужбовців та в соціальній психіці військових колективів (різних військово-соціальних груп) певні морально-психологічні бойові якості та їх морально-психологічні стани.
Морально-психологічні бойові якості (їх часто називають просто «бойові якості») — це специфічні стійкі утворення в психіці окремих війсь ковослужбовців і соціальній психіці військових спільнот, котрі фор муються внаслідок інтегральної взаємодії морально-перцептивного, чуттєво-спону кального і духовно-перцептивного компонентів різних морально-пси хологі чних явищ, та відображають ступінь їх морально-психологічної стійкості і надійності в ході виконання завдань військової діяльності у мирний та во єнний час.
До морально-психологічних бойових якостей належать стійкість, на дійність, дисциплінованість, відповідальність, виконавчість, взаємовідпові дальність, наполегливість, бойова спрямованість, активність, згуртова ність, сміливість, відвага, мужність, героїзм, готовність до самопожертви в ім'я Батьківщини і народу та ін.
Морально-психологічний стан особового скла ду різних військо вих формувань і в цілому військ (сил) у воєнний час – це цілісне, визначальне мора льно-психологічне явище, яке є похідним від ду ховних, моральних, соціа льних, економічних, військовослужбових, навчально-бойових (у воєнний час бойових), інших соціально-психологічних і психоло гічних чинників, котрі інтегрально відображаються в соціальній психіці особового складу у вигля ді певних морально-психологічних стереотипів, спрямовуючих його діяль ність і поведінку.
Отже, центральним компонентом морально-психологічного стану (МПХС) особового складу є морально-психологічний стереотип (МПС). Що він собою являє?
Морально-психологічний стереотип відображає синтез знань вій ськовослужбовців, їх поглядів і переконань, досвід військової діяльності, емоційно-вольових компонентів життєдіяльності, а також склад ний синтез соціальних почуттів, настроїв, уявлень, по нять, спонук, звичок, різних ілю зій і забобонів, які формуються під впливом повсякденних умов життя, по буту людей та їх світогляду.
Рівень морально-психологічного стану особового складу різних вій ськових формувань визначається через визначення ступеня морально-психологічної рівноваги.
Морально-психологічна рівновага – це така спрямованість проті кання сукупності морально-психологічних явищ при їх взаємодії, котра ви ражає найбільш оптимальне функціонування військового колективу (різних військових формувань), що забезпе чує високу ефективність виконання за вдань військової діяльності у воєнний час.
2. ФОРМИ І МЕТОДИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОННИХ ЗАВДАНЬ В СУЧАСНІЙ ВІЙНІ
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні – це комплекс узгоджених заходів, які здійснює державне і військове керівництво країни з метою удосконалення морально-політичного потенціалу держави, досягнення такого морально-психологічного стану населення країни, особового складу Збройних Сил та інших військових формувань, який необхідний для подолання труднощів дер жавотво рення, а також здобуття перемоги у війні (військовому конфлікті) у разі її розв'язання будь-яким агресором.
На державному рівні морально-психологічне забезпечення охоплює політичні, еко номічні, соціальні, інформаційні та власне військові аспекти. Активно використову ються усі засоби масової інформації, досягнення науки, літератури і мистецтва, інші можливості впливу на свідомість та поведінку населення країни, особового складу військ (сил) для досягнення необхідного морально-психологічного стану.
Моральна готовність до оборони в самому загальному вигляді є сукупністю об'єк тивних, загальнозначимих станів, почуттів, цінностей, показників і норм, які створюють універсальний зв'язок між людьми і існують у формі ідеальних орієнтирів в оборонній поведінці особистості і всього народу. Вона підтримується силою суспільних звичаїв, суспільної думки, особистої переконаності.
При цьому моральну готовність до вирішення оборонних завдань необхідно роз глядати як розуміння людиною того, що свої сім'я, держава і народ є основними ціннос тями, які необхідно захищати. При цьому громадянин усвідомлює себе захисником цих цінностей. Моральна готовність фокусує систему поглядів на соціальну дійсність, яка суттєво впливає на поведінку особистості при вирішенні оборонних завдань без повсяк денного зовнішнього контролю.
Психологічна готовність – це рівень здатності людини протистояти діям психотра вмуючих факторів, зберігати працездатність і волю до ефективних оборонних дій.
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань тісно і невід'ємно пов'я зане із вихованням та психологічним загартуванням усього народу, особливо молоді, є його складовою частиною і спрямоване на моральну і психологічну підготовку кожного члена суспільства до корисної суспільної і трудової діяльності. Адже головна його мета обумовлюється, передовсім, запитами воєнної практики, потребами військової служби, захисту Батьківщини. Досягнення мети повинне забезпечувати оборонну здатність дер жави в цілому, а також бойову готовність Збройних Сил України, їх успішну бойову ді яльність, виконання вимог військової дисципліни та статутного порядку.
Необхідність поширення морально-психологічного забезпечення на вирішення оборон них завдань в цілому, глобалізація цієї проблеми пов'язані:
із відсутністю стабільності у прикор донних з Україною регіонах; безперервним розвитком засобів і способів збройної боротьби;
постійним удосконаленням способів ведення інформаційної та психологічної війни, її без перервності як за воєнного, так і за мирного часу;
величезними змінами в політичній та соціально-економічній сферах: зростан ням бездуховності і аморальності у суспільстві;
розмитістю моральних орієнтирів, зростанням злочинності, пияцтва, наркоманії; падін ням престижу військової служби;
погіршенням матеріально-технічного та фінансового забезпечення Збройних Сил України.
Невипадково, що в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України серед основних напрямів державної політики національної безпеки України ви значені охорона і поновлення фізичного і духовного здоров 'я людини.
Сучасні інформаційні технології не знають кордонів. Вони цілодобово впливають на свідо мість і підсвідомість людей, формують їхнє ставлення до тих чи інших подій. Україна що денно зазнає величезних негативних впливів через порушення її інформаційного простору, ін формаційну експансію з боку інших держав.
Складність цих завдань потребує створення спеціальних структур у державних органах влади, в армійському середовищі, які б професійно працювали над їх вирішенням.
Виховання почуття патріотизму, любові до Батьківщини і готовності її захищати повинно проходити червоною ниткою через діяльність усіх виховних, освітніх та інфо рмаційних установ України, незалежно від їхнього політичного спрямування, належно сті до державних, громадських чи комерційних структур. На жаль, сьогодні в Україні немає загальнодержавної системи воєнно-патріотичного виховання громадян, низька і престижність військової служби.
Не сприяє зміцненню морального духу військ (сил) і неналежне фінансування Збройних Сил України, загострення соціальних проблем військовослужбовців, змен шення обсягу будівництва житла для них. Звичайним стало явище, коли офіцери по де кілька місяців не отримують грошового забезпечення. У гарнізонах і військових містеч ках через відсутність фінансування закриваються дитячі садки, не можуть ефективно працювати школи та культурно-просвітні заклади. Матеріально-побутові труднощі зна чної кількості військовослужбовців доповнюються їхньою соціально-правовою незахи щеністю, що є наслідком недосконалості законодавчої бази, а також механізмів реаліза ції законодавчих актів.
Як свідчить історія війн і військового будівництва, високий рівень духовності та моральності суспільства, усього народу завжди позитивно впливав на моральний дух і психологічний стан будь-яких збройних сил, а під час війн забезпечував перемогу. І на впаки, негативні процеси у духовному житті суспільства неминуче охоплювали збройні сили, знищували їхні моральні цінності, доводили до падіння дисципліни, бойового духу і психологічної стійкості, що обумовлювало поразку у війні (воєнному конфлікті), а іноді й занепад держави.
Призначення і організаційна структура морально-психологічного забезпечення.
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні має створювати морально-політичний потенціал держави, який характеризує здатність і го товність громадян до спільних дій, спрямованих на подолання труднощів державотво рення, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості держави, а та кож формування і підтримання у особового складу військових формувань високого мо рального духу, стійкого морально-психологічного стану, дисципліни, організованості та згуртованості.
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань поєднує два самостійних, але тісно взаємопов'язаних напрями .
перший напрям орієнтований на формування світогляду населення країни, військо вослужбовців, вплив на їхню свідомість, мораль, переконання, норми і принципи, які визначають і регулюють їхню поведінку в мирний час і в бойовій обстановці. Мова йде про формування і розвиток у населення країни таких моральних якостей як патріотизм, любов до Батьківщини і постійна готовність до її збройного захисту, а у особового складу військ (сил) - вірність військовому обов'язку, присязі та бойовим традиціям Збройних Сил, інших військових формувань України;
другий напрям розглядає психологічні сторони вирішення оборонних проблем і, в першу чергу, комплекс питань, пов'язаних із організацією психологічного загартування населення держави, психологічної підготовки особового складу військових формувань, допризовної молоді (згідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"), психологічним забезпеченням учбово-бойової та бойової діяльності Збройних Сил України. При цьому головне місце в цьому процесі надається форму ванню у військовослужбовців психологічної стійкості, готовності до подолання трудно щів військової служби, учбово-бойової підготовки і бойової обстановки, здібності не позбуватися самовладання в будь-якій напруженій і небезпечній для життя ситуації, протистояти страху і паніці, виявляти мужність, відвагу і героїзм, готовність до самопо жертвування.
Суб'єкти та об'єкти оборонних завдань
Ефективність морально-психологічного забезпечення оборонних завдань неаби якою мірою залежить від правильного визначення його суб'єктів і об'єктів.
До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення на державному рівні належать: органи державної влади, політичні партії і громадські організації, засоби ма сової інформації, які діють в межах України. На військовому рівні до системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами виховної ро боти входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових за собів масової інформації, юридичних органів, медичних установ і закладів.
Неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами та кого впливу.
Об'єкти морально-психологічного забезпечення оборонних завдань можна умовно поділити на п'ять груп:
перша - все цивільне населення країни, особливо особи призовного віку та допри зовна молодь;
друга - особовий склад військ (сил), військових формувань, працівники Збройних Сил України, сім’ї військовослужбовців;
третя - конкретні види повсякденної трудової, службової, навчальної та бойової діяльності суспільства та військ (сил), а також різноманітні завдання, які вони викону ють;
четверта - колективи, у тому числі й військові;
п'ята - населення та особовий склад військ противника.
Форми і методи проведення морально-психологічної підготовки та виховної роботи в умовах проведення бойового злагодження підрозділів
Задачі виховної роботи будуть визначатися метою конкретного бою, характером задач частин і з’єднань в ньому і конкретними умовами обстановки, в якій проводиться бойове злагодження. На об’єм і характер задач здійснять вплив такі фактори як рівень бойової майстерності, знання військовослужбовцями обстановки в районах очікуваних бойових дій. Вся виховна робота, що проводиться у військах при проведенні бойового злагодження, буде направлена в першу чергу на вирішення таких задач: підтримка високого морально-бойового духу, організованості, дисципліни, спостережливості і постійної бойової готовності. Основними задачами виховної роботи в бойовій обстановці будуть наступні:
Цілеспрямована робота командирів, органів виховної роботи по поясненню військовослужбовцям політики держави.
Виховання у особового складу віри в перемогу над ворогом. В умовах бойових дій дуже важливо, щоб люди при поодиноких невдачах не втрачали перспективи боротьби. Потрібно мати на увазі, що супротивник буде намагатися послабити моральні сили військовослужбовців.
В умовах війни великого значення набуває сувора військова дисципліна особового складу і висока організованість частин і з’єднань щодо виконання поставлених завдань.
Дисципліна виступає як один з найважливіших факторів підтримки високої моральної стійкості військ, їх боєготовності і боєздатності. В сучасній війні зросло значення дисципліни, це свідчить про необхідність злагоджених дій підрозділів і частин в умовах застосування сучасних засобів боротьби.
3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ, ХІМІЧНОЇ ТА БАКТЕРІОЛОГІЧНОЇ (БІОЛОГІЧНОЇ) ЗБРОЇ, АВАРІЙ НА РНО, ХНО ЧИ ЗАГРОЗИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ АБО ВИНИКНЕННЯ
Головне місце серед нових засобів боротьби займає ядерна, хімічна і бактеріологічна зброя.
1. Ядерна зброя - це зброя масового ураження /ЗМУ/. 1кг урану під час ядерного вибуху рівнозначний 20000т тротилу (1 залізничний вагон має 60 т вантажопідйомності, 20000 : 60 = 340 залізничних вагонів, це буде 10 залізничних складів по 34 вагони в кожному). Вона дозволяє з високою ефективністю і в короткі терміни знищувати засоби ядерного і хімічного нападу противника, завдавати йому великих втрат в живій силі й техніці, різко змінювати співвідношення сил і засобів, створювати умови для його рішучого розгрому. На озброєнні армій ряду держав є ядерні боєприпаси різних потужностей з тротиловим еквівалентом від 0,01тис. до декількох мільйонів тон. Знешкодження об‘єктів противника ядерною зброєю в загальновійськовому бою може здійснюватись повітряними /високими та низькими/, наземними і підземними вибухами. Ядерною зброєю в загальновійськовому бою можуть наноситися поодинокі, групові та масовані ядерні удари.
2. Хімічна зброя. За класифікацією, прийнятою в арміях країн НАТО, отруйні речовини діляться на чотири групи :
смертельні;
такі, що тимчасово виводять зі строю;
подразнюючі;
учбові.
В останні роки особливу увагу приділяють розробці так званих бінарних хімічних боєприпасів. Засоби використання можуть бути самими різноманітними: хімічні артилерійські і реактивні снаряди, міни, ручні гранати.
3. Бактеріологічна зброя - уражаюча дія базується на властивостях бактеріальних засобів, до яких відносяться хвороботворні мікроби і токсини, які ними виробляються. Характерними особливостями цієї зброї є: здатність викликати масові інфекційні захворювання, довготривалість дії, складність виявлення в зовнішньому середовищі, наявність прихованого /інкубаційного/ періоду дії. Бактеріальні засоби можуть використовуватися авіацією, ракетами, диверсійними групами шляхом зараження джерел води, продовольства, приміщень, а також розповсюдження заражених переносників - комах, кліщів, гризунів.
Людство йшло до заборони цієї страшної зброї давно. Колись прадавні римляни говорили: “Війну треба вести зброєю, а не отрутою”. В 1874 році була прийнята Брюсельська декларація, в якій засуджено застосування отруєних боєприпасів. Гаауська конвенція 1899 і 1907 років заборонила використання отрут, а потім - і снарядів, які доставляли ОР до цілі. Не звертаючи увагу на ці заборони, хімічна зброя вперше була використана 22 квітня 1915р., війська Кайзера застосували хлор і фосген проти французьких солдат на дільниці фронту в районі річки Інр. Було отруєно 15 тис. людей, 5 тис. із них - смертельно. 20 липня 1925р. 40 держав підписали Женевський протокол, який заборонив використання хімічної і бактеріологічної зброї. СРСР ратифікував протокол в 1928р., США - в 1975р. 10 років ОР застосовували у В‘єтнамі, Лаосі, Кампучії. В результаті було вражено більше 2 млн. в‘єтнамців, більше 60 тис. американських солдат. США має нову хімічну зброю - “екзотичні” ОР. Їх ще називають “нокаутуючими”, вони можуть на деякий час фізично паралізувати людей. Інший вид ОР - це такі, які можуть проникати скрізь, шихту від них немає.
Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речовиною, добутою на стаціонарних заводських установках. На відміну від них, бінарні боєприпаси споряджаються двома ізольованими /звідси і термін/ нетоксичними або малотоксичними вихідними компонентами.
Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі вихідні компоненти змішуються і вступають між собою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних отруйних речовин, наприклад, зарину.
Збройні сили США мають наступні засоби доставки ядерної зброї:
2-ступенева керована ракета на твердому паливі з відокремлюваною в польоті ядерною головкою, яка має систему наведення на кінцевій ділянці траєкторії польоту. Максимальна дальність польоту - 2500 км. З 1983р. на озброєнні США знаходиться нова стратегічна ракета наземного базування МХ, яка має головну частину з 10 боєголовками індивідуального наведення потужністю 600кт кожна.
З 1991р. на підводних човнах типу “Огайо” з’явилась балістична ракета “Трайдент- 2” /дальність стрільби 11000 км, головна частина - із 14 боєголовок по 150кг або 7 по 600 кт/. На одному човні - 24 пускові установки балістичних ракет. Одним залпом накривається 336 цілей.
Нейтронна зброя - це різновид ядерної зброї; її основним уражаючим чинником є проникаюча радіація. До заряду нейтронного боєзапасу, крім атомного запасу, входять важкі ізотопи водню - дейтерій і тритій. Коли підривають атомний запал, створюються високий тиск і висока температура, що спричиняє умови, необхідні для протікання термоядерних реакцій синтезу дейтерію і тритію. Основна частина енергії, що вивільняється під час реакції, передається нейтронам, які виходять назовні у вигляді смертоносної радіації.
За вражаючою дією на людей вибух нейтронного боєзапасу потужністю 1кг /кілотонна/ еквівалентний вибуху сучасного тактичного атомного боєзапасу потужністю 10-12кт.
Звичайна зброя /осколково-фугасні боєзапаси, боєзапаси об‘ємного вибуху/.
а) Осколкові боєзапаси призначені, головним чином, для ураження людей. Найефективніші боєзапаси цього типу - кулькові бомби. Особливістю таких боєзапасів є величезна кількість /від кількох сотень до кількох тисяч осколків масою від часток грама до кількох грамів/. Бомби містять до 6тис. металевих або пластмасових кульок діаметром 5-6мм.
Радіус ураження такої бомби, залежно від калібру - від 1,5 до 15м. Кулькові бомби скидають з літаків у спеціальних упаковках /касетах/, що містять 96- 640 бомб. Під дією виштовхувального заряду касета над землею руйнується, кулькові бомби розлітаються і вибухають на площі до 250тис. м2. Оснащуються вони різними підривачами - інерційними, натискної, натяжної, уповільненої дії. Наприклад, коли з касети розсіюють протипіхотні міни, то кожна міна при ударі об землю викидає дротики-вусики. Якщо до них доторкнутися, то міна підлітає на висоту людського зросту і вибухає в повітрі. Такі боєзапаси викликають велику кількість поранень /ефект граду/.
Значний розвиток в арміях держав НАТО отримали артилерійські боєзапаси. Основним напрямком удосконалення боєзапасів є створення осколкових снарядів із готовими /сталеві кульки, стріловидні елементи/ і напівготовими осколками /насічка зсередини/. Снаряди США 105мм мають по 8000 сталевих стріл вагою 0,5-1,0г. Кулькові ананасні і апельсинові /мають пластмасові кульки/ бомби в касетах, які застосовували у В‘єтнамі, викликали безліч поранень, багатоосколкові переломи кісток, що супроводжуються значною втратою крові та шоком. Оболонка бомби під час вибуху розпадається на сотні осколків, які рентгеном не виявляються. Із цього випливає, що лікарі не зможуть виявити значної кількості небезпечних для життя людини поранень, які без хірургічного втручання приведуть до її неминучої смерті.
В останніх бойових застосуваннях військ НАТО все частіше використовуються оборонні ручні гранати з готовими уражаючими елементами /осколками/ - сталевими і пластмасовими кульками. В корпусі гранати М-Д №21 - 2200, а в М-Д №61 - 4300.
З’явились нові гранати, так звані наступально-оборонні. На звичайну наступальну гранату надягають пластмасовий кожух, в корпус якого залито 6500 сталевих кульок діаметром від 2 до 2,3мм.
б) Запалювальна зброя призначена для ураження живої сили, знищення населених пунктів, промислових об‘єктів, лісових масивів. Основу запалювальних боєзапасів становлять запалювальні речовини і суміші. Їх поділяють на такі групи :
запалювальні суміші на основі нафтопродуктів /напалми/,
температура горіння = 1000-12000С;
металізовані запалювальні суміші /пірогелі/, t0 горіння =16000С;
терміт і термітні сполуки, t0 горіння = 30000С - горить метал;
звичайний або пластифікований фосфор.
До запасів бойового застосування запалювальної зброї відносяться авіаційні бомби, запалювальні касети, артилерійські боєзапаси, вогнемети, реактивні запалювальні вогнемети, запалювальні кулі, гвинтівочні запалювальні гранати, термітні шашки, вогневі /запалювальні/ фугаси.
в) Боєзапаси об‘ємного вибуху, або “вакуумні бомби”. Замість вибухівки використовують зріджений газ /рідкий окис етилену/. Бомба складається із: корпусу, вибухової рідини, розривного заряду, вторинного ініціатору, парашутної системи, запалювача. В момент зустрічі з поверхнею землі вибухова рідина розривним зарядом розкидається, випаровується, змішується з повітрям. Утворюється хмара паливо-повітряної суміші, діаметром до 15м. Паливо-повітряна суміш затікає в підвали, будівлі, окопи, укриття. В момент вибуху вторинного ініціатора в хмарі суміші створюється тиск 20-30кг/см2, виникає ударна хвиля, яка розповсюджується із швидкістю 2200м/сек, паливо-повітряна суміш підривається. У зоні детонації за кілька десятків мікросекунд розвивається температура 2500-30000С. В момент вибуху всередині хмари паливо-повітряної суміші утворюється відносна порожнеча, в результаті чого в зоні підриву боєзапасу виникає надлишок оксидів вуглекислого газу (більше 12%), а також недостача кисню (менше 6%). Внаслідок такого вибуху повністю руйнуються будівлі, споруди, обладнання, техніка і т.д.
Високоточна зброя. Це зброя, яка після пострілу самостійно корегується головкою самонаведення снаряда на ціль, бомби, ракети, міни. Наприклад: розвідувальні ударні комплекси типу “Ассолт-Брейкер”, які використовуються для виявлення і знешкодження групових броньованих об‘єктів других ешелонів і резервів, - 150-300 цілей типу танку, БМП, дальність розвідки - до 200км; протитанкові ракети “Хеллфайр”, оснащені головкою самонаведення, носієм є протитанковий вертоліт АН-64а “АПАЧ”, який має на озброєнні 16 ракет.
З 1980 року США серійно випускають 155мм снаряд, яким управляють, М712 “Кпперхед” із лазерною головкою самонаведення. Дальність стрільби - 20км. Також в США випускають касетний 203,2мм снаряд “Садарм” (в перекладі - “вияви і знешкодь бронеціль”), який складається із трьох бойових елементів. Після пострілу в заданий район у снаряда розкривається парашут, і він ділиться на три частини, кожна з яких має головку самонаведення, що шукає свою бронеціль, уточнює її центр і на висоті 30м підриває заряд з титановим сердечником, який і пробиває танк зверху.
Реактивна система залпового вогню MLRS /США/. Вона служить для ураження БМП, артилерійських батарей, розміщень великої кількості живої сили і військової техніки, командних пунктів і вузлів зв‘язку. Дальність - 30/40км, 12 направляючих. Касетна частина має 642 кумулятивно-осколкових елементи або 28 протидонних мін, площа ураження одним залпом (осколками снаряду із готовими убійними елементами) - 100км2, використовують як високоточну зброю із головками самонаведення. Залпом однієї пускової установки над районом цілі розсіюється 7728 таких елементів на площі біля 25 тис. м2.
Реактивна система залпового вогню Німеччини “Ларс” - направляючих - 36, Д - 14,7км - 20км. Один снаряд має 5тис. убійних елементів для знешкодження живої сили. Один залп батареї з 8 ПУ за 36 направляючими має 1млн. 440000 убійних елементи. Покриває площу 100га.
Переносні зенітно-ракетні комплекси /ПЗРК/ “Стінгер” - головка самонаведення по тепловому променю. Дальність - 500-5500м, висота – від 30 до 3500м.
Протирадіолокаційні ракети “Харм” з головкою самонаведення на ціль на сучасних літаках США були застосовані масово у війні проти Іраку. За перший день війни було знешкоджено 50% ППО Іраку. Літаки-невидимки F-117 США вперше були використані у війні проти Іраку. Невидимість полягає в тому, що ці літаки мають особливість, яка відрізняє їх від інших літаків :
1. Мала ефективна відображаюча поверхня за рахунок використання поглинаючих композиційних матеріалів і покриттів.
2. Низький поріг теплового випромінювання двигуна (екранування і охолодження сопла, введення в потік вихідних газів речовин, які знижують їх температуру).
3. Дуже мала оптична видимість за рахунок чорного матового /на феритовій основі/ покриття елементів планера, що поглинає мікрохвильові випромінювання.
4. Мала акустична помітність за рахунок низькошумових двигунів і звукопоглинаючих матеріалів в повітрезабірниках. При польоті на крейсерській швидкості він практично нечутний.
Може нести на собі дві авіаційні бомби, якими управляють, із лазерними системами наведення калібру 900кг. Ціна літака - 42,6млн. доларів /F-4 коштує 1млн. доларів/. Ефективність літаків дуже велика. У війні проти Іраку приймало участь 44 літаки, що складало 2,3% від загальної кількості літаків. В той же час, вони знешкодили 40% цілей противника.
Обговорення медико-санітарних аспектів, пов’язаних із застосуванням зброї масового ураження було б неповним без розгляду психо-соціальних наслідків розробки, накопичення, зберігання, застосування, ядерних, хімічних, бактеріологічних засобів ураження, аварій на ХНО, РНО, чи захоронення відходів військової або цивільної ядерної і хімічної промисловості. Проведення такого аналізу пов’язане з виключними труднощами, що пояснює недостатню кількість друкованих досліджень.
Психосоціальні наслідки застосування ядерних, хімічних, бактеріологічних засобів ураження або виникнення аварій на ХНО чи РНО трудніше піддаються безпосередній оцінці. Проте при проведенні таких досліджень можна опиратись на вже задокументовані спостереження, які накопичилися в ході вивчення наслідків застосування ядерної та інших видів зброї, наслідків катастроф, у які втягуються великі групи людей.
Соціально-психологічний вплив загрози застосування ЗМУ або виникнення аварій на РНО та ХНО
Підготовка до війни із застосуванням зброї масового ураження чи загроза виникнення надзвичайних ситуацій на ХНО або РНО викликають і поширюють серед населення відчуття страху і тривоги, які супроводжуються розвитком механізму психологічного захисту, який часто проявляється у формі агресивності у відповідь, заперечення і дегуманізації. Ці реакції часто не тільки складають соціально-психологічні наслідки загрози виникнення війни із застосуванням ЗМУ, але і можуть збільшувати ризик її розв’язування.
Тривога і страх
Наявність запасів ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї свідчить про те, що вона в кінці кінців буде застосована в невідомий поки що час і за мотивами, ще не відомими тепер однією з ворогуючих сторін. Аналогічно можна сказати і про те, що насиченість тієї чи іншої території об’єктами ядерної енергетики, хімічної промисловості вказує на можливість виникнення різноманітних, іноді катастрофічних за масштабами аварій. Усвідомлення цього не може не викликати у кожної людини відчуття реальної небезпеки. Як і в більшості подібних ситуацій, природними реакціями на загрозу небезпеки є відчуття тривоги і страху.
Досить часто страх є неадекватною реакцією, яка зумовлює недалекоглядну і абсурдну поведінку, коли людина намагається знайти порятунок від небезпеки, нехай навіть ілюзорний. Страх може зумовити нездатність встановлювати різницю між наслідками застосування різних типів зброї чи способів проведення нападу, викликати загальмованість або функціональний параліч. Раціональне обговорення методів захисту в такому випадку неможливе.
Крім того відчуття страху може привести і до протилежних реакцій, зумовлюючи імпульсивні вчинки, які є неадекватною відповіддю на небезпеку. Прикладом примітивної безпосередньої масової реакції на небезпеку може бути панічна втеча населення з небезпечної зони, навіть коли загроза вже минула.
В досить значній мірі стан тривоги зумовлюється відсутністю відчутних ознак небезпеки. Багато хімічних, біологічних агентів а також іонізуюче випромінювання не можуть бути виявлені органами чуття людини, що зумовлює невчасне застосування яких-небудь засобів захисту.
У випадку застосування бактеріологічної зброї невизначеність може бути зв’язана також з наявністю інкубаційного періоду і неможливістю судити про те, яким чином інфекційне захворювання поширюється серед населення. Як наслідок людина може відчувати страх від того, що будучи ураженим цією зброєю, він не буде напевне знати, коли і чим захворіє і коли мине небезпека. Крім того не можна забувати, що ряд симптомів багатьох захворювань, особливо шлунково-кишечних (нудота, блювота, пронос та інші), подібні до ознак емоційного стресу.
Деякі специфічні особливості ЗМУ, такі як невидимість агента, характер його дії на організм здатні викликати внутришньопсихічні асоціації, які, разом із сприйняттям зовнішньої небезпеки, будуть утворювати складні комплекси і поведінка особи буде диктуватися викривленою або ірраціональною уявою, пов’язаною з такими тривогами і спробами захиститись від них.
Захисні реакції проти тривоги та страху
У зв’язку із загрозою застосування ЗМУ чи виникнення надзвичайної ситуації мирного часу особливо велике соціальне значення мають такі захисні психологічні реакції як агресивність у відповідь, заперечення, дегуманізація.
Агресивність у відповідь і її логічне обґрунтування .Страх перед загрозою піддатися нападу або бути знищеним може викликати реакцію, яка виражається в прагненні знищити противника будь якими доступними засобами. Етичні та моральні сумніви відносно можливості застосування ЗМУ проти інших людей можуть бути відкинуті, якщо знищення “ворога” розглядається під впливом страху, як попереджувальний захід. Така психологічна реакція тільки збільшує реальну загрозу, а тому несе в собі небезпеку самознищення.
По мірі підготовки до ядерної, хімічної чи бактеріологічної війни зростає небезпека виникнення ситуації, при якій випадково може бути втрачений контроль над накопиченими запасами смертоносних речовин. Крім того приготування до ведення війни із застосуванням ЗМУ в якій-небудь одній країні стимулюють аналогічні роботи в інших, тим самим створюючи реальні підстави для розвитку відчуття страху. Таким чином намагання створити власну руйнівну зброю і спроби його логічного обґрунтування як реакції, що виникає в порядку самозахисту, сприяють накопиченню ядерних, хімічних та бактеріологічних засобів нападу.
Заперечення. Цей термін застосовується для позначення психологічної реакції, яка виражається в тому чи іншому ступені несприйняття, неповного сприйняття, нерозпізнавання або нерозуміння певних явищ реальної дійсності і дозволяє індивідууму чи їх групі справлятися з неподоланними внутрішньопсихічними конфліктами, відчуттями або споминами. Заперечення також може стати реакцією на небезпеку, з якою людина почуває себе нездатною справитися. В свою чергу таке заперечення зменшує або пригнічує здатність реалістично вирішувати проблеми. Відносно війни із застосуванням ЗМУ важкість усвідомлення величезної небезпеки може бути настільки значною, що багато хто надає перевагу ігноруванню існування цієї небезпеки.
Ще одним аспектом, який хоча і не відноситься безпосередньо до поняття заперечення, є недосяжність наслідків події, яку людина не в стані собі уявити внаслідок екстраординарних її масштабів.
Дегуманізація. Цей термін використовується для позначення двох окремих, але пов’язаних між собою явищ, які служать психологічним захистом від різних тривог. Це, по-перше, дегуманізація, спрямована на об’єкт і, по друге, самодегуманізація.
Дегуманізація, спрямована на об’єкт, це погляд на інших індивідуумів або їх групи так, ніби вони взагалі не відносяться до “людської раси” В деяких умовах така дегуманізація може служити захистом, який дозволяє окремим людям ефективно виконувати свої обов’язки в стресовому стані, коли цього вимагають деякі спеціальні завдання чи рятувальні операції. Проте такий процес досить часто може йти наперекір з інтересами суспільства і бути соціально небезпечним. Наприклад, якщо мати на увазі застосування ядерної, біологічної або хімічної зброї, у групи її розробників чи дослідників на передній план виходять чисто технічні чи статистичні аспекти, і досить небагато уваги приділяється наслідкам застосування ЗМУ в чисто гуманному плані.
Самодегуманізація також може розвинутися як реакція на підготовку до війни із застосуванням ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, полягає в пригніченні відчуття особистої відповідальності, а також у відчутті безсилля, нездатності вплинути на хід подій.
Це саме можна віднести і до ситуацій, пов’язаних із загрозою або початком аварії на ХНО або ядерному реакторі АЕС.
На думку ряду авторів існує зростаюча тенденція дегуманізації. Як реакції у відповідь на багато аспектів сучасного життя. Специфічні аспекти підготовки до війни із застосуванням ЗМУ, активізація діяльності різноманітних екстремістських угруповань, все частіші випадки аварій та катастроф, що супроводжуються масовою загибеллю людей сприяють розвитку цієї реакції. В свою чергу, за рахунок пригнічення стримуючого впливу деяких психологічних факторів дегуманізація може збільшувати небезпеку розв’язування воєнних конфліктів із застосуванням засобів масового ураження.
Необхідно відмітити, що в сучасних умовах поширення у суспільстві тривоги і страху перед наслідками використання ядерної, хімічної або бактеріологічної зброї чи виникненням аварій і катастроф на РНО, ХНО та інших небезпечних об’єктах, а також розвиток захисних реакцій проти цих відчуттів можуть самі по собі збільшити ризик застосування ЗМУ чи під час воєнних конфліктів а також можливість спричинення аварій на промислових об’єктах з терористичною метою.
Можливі соціально-психологічні наслідки застосування
зброї масового ураження та аварій на ХНО і РНО
На підставі вивчення наслідків ядерних атак на Хіросіму та Нагасакі, а також чис...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора