Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЗАКОНИ УКРАЇНИ ПРО ЗБРОЙНІ СИЛИ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра медицини катастроф і військової медицини
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Загальновійськова підготовка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
──────────────────────────────────────────────
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуючий кафедрою МКіВМ
Професор В.КРИСА
"______"_________________2004р.
ЛЕКЦІЯ
із “Загальновійськової підготовки”
ТЕМА:1 “ЗАКОНИ УКРАЇНИ ПРО ЗБРОЙНІ СИЛИ
Підготовлена
cтаршим викладачем підполковником ПОДЧЕРНІНИМ О.М.
Обговорена на засіданні
викладацького складу кафедри МКіВМ
Протокол № від "___"_________2004р.
м. Івано-Франківськ
2004 р.
а) Література
Конституція України.
Військові статути ЗС України.
Закон України “Про Збройні Сили України”
Закон України “Про оборону України”
Закон України “Про загальний військовий обов’язок та військову службу” .
Закон України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Методичні вказівки для самостійної роботи.
Закон України “Про національну безпеку України”.
Спільний наказ МОУ, Міністерства освіти і науки України, МОЗ України за № 31/68/53 від 10.02.2005 р.
Підручник “Допризовна підготовка”.
Зміст лекції
ВСТУП
Відповідно до чинного законодавства України, Конституції України, Законів України у сфері оборони, наказів, директив та інших документів, які регламентують діяльність на кафедрі МкіВМ, проводиться навчання студентів з питань:
Організації медичного забезпечення населення та військовослужбовців на випадок надзвичайних ситуацій, надзвичайного стану і на випадок воєнного часу (війни).
З метою удосконалення підготовки офіцерів медичної служби запасу у ВМНЗ та раціонального використання бюджетних коштів з 2003 навчального року ввести в дію:
Типове положення про кафедру МкіВМ;
Типовий штатний розпис кафедри;
Програму навчальних дисциплін;
Положення про порядок атестування студентів.
Згідно з Положенням про кафедри МКтаВМ на кафедру покладаються наступні завдання:
Навчання студентів, інтернів і слухачів з теоретичних та практичних питань по створенню єдиної загальнодержавної системи медичного забезпечення цивільного населення і військовослужбовців на випадок надзвичайних ситуацій і на військовий час.
Заняття планувати:
теоретичні – 2,3,4,5 курс;
збори 10 або 30-денні;
відпрацювання практичних навичок.
ІСТОРІЯ ВІЙСЬКОВОЇ КАФЕДРИ
Військова кафедра Станіславського медичного інституту, а сьогодні ІФДМА була створена в 1946 році у відповідності до розпорядження Ради народних комісарів Радянського Союзу від 4 липня 1945 р. № 10189.
Основним завданням кафедри була підготовка офіцерів медичної служби запасу з числа студентів, які навчалися в медичному інституті.
В 1961 р. у зв’язку із значним скороченням Збройних Сил військова кафедра також підлягала скороченню і була реформована.
Першим начальником військової кафедри був призначений полковник медичної служби Харченко Павло Андрійович, який прибув з посади начальника медичної служби 38 армії. Викладацький склад був учасниками війні. В ці роки серед викладацького складу на кафедрі працював Герой Радянського Союзу капітан Гончар Григорій Михайлович, полковник Сукатович, полковник Долгополов і багато інших.
В 1968 р. в Івано-Франківському медичному інституті була знову відкрита і сформована військова кафедра. Начальником військової кафедри був призначений полковник м/с Пахаренко Федір Дмитрович. Після розпаду Радянського Союзу і утворення незалежної України пішов процес реформування Збройних Сил України в тому числі і військово-медичної служби.
В 1993 році, пройшовши державну атестацію, військова кафедра продовжувала підготовку офіцерів-медиків запасу.
В 1996 році у відповідності до постанови Кабінету міністрів України “Про взаємодію медичних служб Збройних Сил та інших військових формувань із державною системою охорони здоров’я і про створення загальнодержавної системи екстремальної медицини.
1. мета і завдання вивчення дисципліни “військова підготовка”
Військове навчання студентів за програмою офіцера медичної служби запасу проводиться з метою підготовки для Збройних Сил України офіцерів медичної служби запасу, морально стійких та дисциплінованих, які володіють знаннями, вміннями і навичками, необхідними для успішного виконання службових обов’язків на первинних офіцерських посадах у воєнний час за отриманою військово-обліковою спеціальністю.
2. роль дисципліни в загальній системі військової підготовки
Військова дисципліна зобов’язує:
додержуватися Конституції та законів України, Військової Присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників);
бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин;
виявляти повагу один до одного, бути ввічливими;
поводитися з гідністю й честю, не допускаючи самому і стримувати інших від негативних вчинків.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України .
При вивченні даних питань викладач звертає увагу на положення Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” (за станом на 25 вересня 1999 р.), стаття 11, Положення про військову підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, пункт 1. Військову підготовку студентів вищих навчальних закладів (денної форми навчання за програмою офіцерів запасу проходять громадяни віком до 25 років, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями.
Військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, крім вищих медичних навчальних закладів, проводиться на добровільних засадах, є одним з основних видів навчання і включається до визначеної державою складової освіти вищих навчальних закладів, як самостійний розділ, стаття 2. студенти, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу, склали встановлені іспити і атестовані до офіцерського складу, після закінчення вищого навчального закладу присвоюється військове звання молодший лейтенант.
3. розділи дисципліни, їх призначення, розподіл по семестрам
Розділ “Загальна військова підготовка”
а) Цільова настанова:
Військове навчання студентів за програмою офіцера м/с запасу проводиться з метою підготовки для ЗСУ офіцерів м/с запасу.
б) Розділи дисципліни:
Розділ 1. Основи військового законодавства про ЗСУ (тема № 1,2).
Розділ 2. Статути ЗСУ (тема № 3,4,5).
Розділ 3. Військова топографія (тема № 6,7,8).
Розділ 4. Фізична підготовка (тема № 9,10).
Розділ 5. Методика виховної роботи (тема № 11,12,1№).
Призначення вивчення розділів “Загальної військової підготовки” полягає в тому щоб дати студентам знання по цим розділам, підготувати їх морально стійкими та дисциплінованими, які володіють знаннями, вміннями й навичками, необхідними для успішного виконання службових обов’язків на первинних офіцерських посадах у воєнний час за отриманою військово-обліковою спеціальністю.
Розподіл навчального часу за предметами:
Лікувальна справа в наземних військах
Всього 100 год., з них ПКВ – 66 год., СР – 34 год.
на 1 семестр ______
на 2 семестр ______
Стоматологічний факультет
Всього 90 год., з них ПКВ – 56 год., СР – 34 год.
на 1 семестр ______
на 2 семестр ______
Фармацевтичний факультет
Всього 90 год., з них ПКВ – 56 год., СР – 34 год.
на 1 семестр ______
на 2 семестр ______
4. воєнна доктрина україни. законодавство україни в сфері оборони
Україна прагне до мирного співіснування з усіма державами, підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.
Закон про оборону встановлює основи організації оборони України та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обо роноздатності країни.
Загальні положення. Основи оборони України.
Оборона України - це комплекс політичних, економічних, еко логічних, воєнних, соціальних і правових заходів щодо забезпечен ня незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу.
Метою оборони України є створення всіх необхідних умов для запобігання воєнного нападу та збройної відсічі можливій агресії проти України у будь-який час і за будь-яких обставин.
Оборона України базується на готовності Збройних Сил України, економіки, населення, території до оборони і будується відповідно до воєнної доктрини держави.
Воєнна доктрина України визначається принципом оборонної достатності в будівництві Збройних Сил України і ґрунтується на тому, що Україна:
не визначає війну як засіб розв'язання міжнародних проблем;
прагне до нейтралітету й дотримання неядерних принципів; не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї;
не має територіальних претензій до жодної держави і не бачить у жодному народові образ ворога;
ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни, якщо не стане сама об'єктом агресії.
Законодавство про оборону України
Законодавство про оборону України складається з Зако ну про оборону, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства щодо забезпечення обороноздатності держави та будівництва Збройних Сил України.
Одним із перших законодавчих актів Верховної Ради України з військових питань була Постанова Верховної Ради України “Про військові формування на Україні”. У стислі терміни Верховною Радою України був ухвалений пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Постанова “Про раду оборони України”, Закони України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Воєнна доктрина України” тощо.
В законі “Про Збройні Сили України” записано: “Збройні Сили України – це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності”. В Конституції України ст.17 читаємо: “Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладається на Збройні Сили України”. Ст. 65 підкреслює, що “Захист Вітчизни, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону”
Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Як Верховний Головнокомандувач ЗСУ, він покликаний вживати необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності України та постійної бойової готовності ЗСУ, подавати на затвердження Верховної Ради України проекти воєнної доктрини, концепції військового будівництва та державної програми розвитку озброєння та військової техніки, а також пропозиції щодо загальної структури Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на оборону.
Верховна Рада України. Формування і проведення воєнної політики держави, законодав че регулювання питань сфери оборони та військового будівництва здійснюються виключно Верховною Радою України.
Верховна Рада України утворює Раду оборони України.
Згідно з Конституцією України Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України. У ст.107 Конституції зазначається, що Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову і мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку ЗСУ до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Генеральний штаб ЗСУ згідно із Законом України “Про оборону України” є головним військовим органом з планування оборони держави, управління застосуванням ЗСУ, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України та правоохоронними органами у межах визначених цим законом.
Обов'язки громадян
Захист Батьківщини є конституційним обов'язком громадянина України.
Стан війни. Воєнний час. Воєнний стан.
Мобілізація. Стан війни. Воєнний час.
Стан війни оголошується в разі воєнного нападу (агресії) на Україну та у випадках необхідності виконання міжнародних догово рів по спільній обороні від агресії і скасовується після укладан ня мирної угоди з протилежною воюючою стороною.
Із оголошенням стану війни або початком воєнних дій настає воєнний час. Початком воєнного часу є день і час оголошення стану війни або воєнного нападу (агресії) на Україну. Кінцем воєнного часу є оголошений день і час припинення воєнних дій.
У разі воєнного нападу (агресії) на Україну військове коман дування та органи державної влади і управління, не чекаючи оголо шення війни, зобов'язані вжити всіх заходів для відсічі нападу (агресії).
Воєнний стан
Воєнний стан вводиться в окремих місцевостях або на всій те риторії України у випадках оголошення стану війни або загрози воєнного нападу (агресії).
З введенням воєнного стану розширюються повноваження війсь кового командування, за рішенням Верховної Ради України йому мо жуть передаватися функції органів державного управління у сфері оборони.
Під час воєнного стану в інтересах оборони вводяться обме ження у діяльність підприємств, установ і організацій та прав громадян, розширюються повноваження відповідних правоохоронних органів.
Воєнний стан відміняється при зникненні загрози воєнного на паду (агресії) та відміною стану війни.
Режим воєнного часу визначається Законом України.
Мобілізація
З оголошенням стану війни або воєнного часу оголошується за гальна або часткова мобілізація для здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та переведення га лузей народного господарства з мирного на воєнний стан.
Порядок проведення мобілізації визначається законодавством України.
Територіальна оборона
Територіальна оборона організується з метою прикриття, обо рони та захисту державного кордону, морського узбережжя, острів них зон, важливих об'єктів і комунікацій від нападу агресора, бо ротьби з його десантами та диверсійними групами, підтримання ре жиму воєнного стану.
Територіальну оборону в мирний час здійснюють Збройні Сили України у взаємодії з частинами Національної гвардії України. Завдання, організація та порядок взаємодії визначаються спільними планами, виходячи з обставин та умов здійснення територіальної оборони.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону України
Відповідальність посадових осіб і громадян.
Керівники, інші посадові особи державних органів, підприєм ств, установ і організацій та громадян, винні у порушенні законо давства про оборону України, притягаються до відповідальності у встановленому Законом порядку.
5. заключне слово
Основні керівні документи, які регламентують навчання студентів на кафедрі медицини катастроф та військової медицини за програмою офіцера медичної служби запасу:
Наказ Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р. “Про затвердження положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”.
Наказ Міністра оборони України № 399 від 30.10.1998 р. “Про введення в дію інструкції “Про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України”.
Наказ Міністерства оборони України № 36 від 23.02.1996 р. “Про введення в дію норм навчального навантаження, планування та обліку праці професорсько-викладацького складу вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України”.
Наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства оборони України № 215/202 від 18.06.1996 р. “Про введення в дію Положення навчальної програми, Типового штатного розкладу кафедр медицини катастроф та військової медицини та організацію їх роботи”.
Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 18.06.1999 р.
Підручник “Загальновійськова підготовка” О.Г.Корнієнко, 2002 р.
Виконавець
підполковник Подчернін О.М.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора