Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО І ТЕХ-НОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ, ЯК СИСТЕМА МЕДИ-ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра медицини катастроф і військової медицини
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Медицина катастроф
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою МК та ВМ
професор В.Криса
“____”________________ 2004р.
Лекція з предмету
“Медицина катастроф”
Підготовлена викладачем кафедри МК та ВМ Левченком В.А.
Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2004р.
Протокол №_________.
Івано-Франківськ, 2004
а) Література
Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.
Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2001.
Медицина транспортних катастроф / Під ред. акад. АМН України Запорожана
В.М.., Одесса, 2000.- 191с.
І. Класифікація надзвичайних ситуацій,
їх характеристика
Сучасні досягнення в усіх галузях науки, індустріалізація суспільства, ускладнення технологічних процесів призвели до посилення негативних явищ, пов’язаних з виникненням надзвичайних ситуацій техногенного походження. Продовжують наносити велику шкоду небезпечні природні явища. Навіть в епоху бурхливого науково-технічного прогресу сили природи не підвладні підпорядкуванню людини і завдають населенню та економіці великих збитків. Лісові і торф’яні пожежі, землетруси і повені, зсуви, снігові заноси, бурі та урагани – ось далеко не повний перелік найчастіших стихійних лих.
За даними 44-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, щорічно на нашій планеті спостерігається 100 000 гроз, 100 000 повеней, тисячі землетрусів, пожеж, зсувів та ураганів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. За останні 20 років, за тими ж даними, внаслідок природних явищ загинуло близько 3 000 000 людей і близько 1 000 000 000 відчули на собі наслідки стихійного лиха. Нині у світі в середньому щотижня реєструється катастрофа, у ліквідації якої беруть участь міжнародні сили допомоги. Щорічно на проведення екстрених рятівних заходів витрачається більше ніж 1 000 000 000 доларів.
Значне місце у структурі катастроф посідають невиробничі аварії. Як правило, найнебезпечнішими наслідками великих аварій є пожежі і вибухи, внаслідок чого руйнуються або пошкоджуються виробничі і житлові будинки, техніка та обладнання, і усе це супроводжується людськими жертвами.
Наявність в Україні промислових підприємств, надвисока їх концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, більшість яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, розвинута мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продуктопроводів, велика кількість енергетичних об’єктів, використання у виробництві значних кількостей потенціально небезпечних речовин – все це збільшує вірогідність виникнення техногенних НС, які несуть у собі загрозу для людини, економіки та природного середовища.
У зв’язку з високим техногенним навантаженням на довкілля, яке перевищує цей показник у суміжних країнах у 5-15 разів, сумарні ризики техногенних НС значно перевищують сумарні ризики природних НС.
Територія нашої країни має густу мережу транспорту різних видів (залізничного, автомобільного і трубопровідного). Дуже розвинуті морські, річкові та повітряні транспортні мережі. Штучні каскади Дніпра, Дністра, Бугу та інших річок створили потенційні можливості катастрофічного затоплення значних територій та великих міст.
На території України можливе виникнення цілої низки небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного характеру. Це, зокрема, великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси, зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади й ожеледі, смерчі і шквальні вітри тощо.
Процеси децентралізації управління промисловістю, умови економічної кризи, зниження виробничої дисципліни є основними дестабілізуючими чинниками, що сприяють виникненню техногенних катастроф, у тому числі і великомасштабних. За даними МНС, за 1997 рік в Україні виникло 1902 надзвича1йні ситуації, внаслідок яких загинуло 750 і постраждало 2820 осіб. Тільки від травм та різноманітних отруєнь в Україні загинуло (на 10 тис. Населення) у 1987р. – 8,37, у 1991р. – 11,73, у 1995р. – 15,06, у 1998р. – більше ніж 16 осіб.
Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Аварія (з точки зору охорони здоров’я) – це вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання , транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу, внаслідок якого на об’єкті, певній території (акваторії) створюється загроза для життя та здоров’я людей.
Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до важких, трагічних наслідків.
Катастрофа (з точки зору охорони здоров’я) – це раптова, швидкоплинна подія, викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила численні людські втрати, завдала шкоди чи створила загрозу здоров’ю значній кількості людей, руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також завдала серйозної шкоди довкіллю.
Катастрофа – це стихійні лиха, технологічні аварії або соціальні катаклізми, які супроводжуються загибеллю людей в значних масштабах (малі – 25 загиблих, 100 постраждалих; середні – 100 загиблих, 100 постраждалих; великі – більше 100 загиблих).
НС для охорони здоров’я – це обставина, що виникла раптово, за умови якої можливості органів і закладів охорони здоров’я щодо запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідків НС не відповідають потребам і вимагають залучення додаткових сил та засобів чи суттєвої зміни повсякденних форм і методів роботи.
Класифікація надзвичайних ситуацій, яка запропонована ВООЗ, з доповненнями проф. Мєшкова В.В. має такий вигляд:
Класифікація надзвичайних ситуацій
за причинами виникнення
Відповідно до чинників, які можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняють:
НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи та їх загроза, аварії з викидами (загрозою викидів), небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
НС соціально-політичного характеру – пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Залежно від територіального поширення, розмірів технічних та матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації наслідків НС, економічних збитків та кількості потерпілих серед населення розрізняють чотири рівні НС: 1) загальнодержавний; 2) регіональний; 3) місцевий та 4) об’єктовий.
До загальнодержавного рівня належать НС, що поширюються на території двох (або більше) областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожують транскордонним поширенням, а також у випадку, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси, що перевищують можливості окремої області, але не менше ніж 1% розміру витрат відповідного бюджету.
До регіонального рівня належать НС, що поширюються на території двох або кількох адміністративних районів (міст обласного значення, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожують перенесенням на територію суміжної області України, а також у випадку, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси, що перевищують можливості окремого району, але не менше ніж 1% розміру витрат відповідного бюджету.
До місцевого рівня належать НС, що виходять за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожують поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також якщо для їх ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси, які за розмірами перевищують можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше ніж 1% витрат відповідного бюджету. До місцевого рівня належать також всі НС, що виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затвердженого переліку потенційно небезпечних об’єктів.
До об’єктового рівня віднесені всі НС, що не підпадають під наведені вище визначення.
У поняття медико-тактичної характеристики катастроф входять: величина і структура втрат серед населення, ступінь виходу із ладу територіальних сил і засобів охорони здоров’я, наявність або відсутність зараження місцевості в районі катастрофи, розміри осередку ураження тощо. Перелічені умови становища головним чином впливають на склад сил і засобів охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях, форми і методи їх роботи щодо ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф.
Катастрофи характеризуються раптовістю виникнення і багатьма чинниками. Самі катастрофи, як і кількість втрат від них, заздалегідь дуже важко передбачити як щодо місця, так і щодо часу. Ці обставини не дозволяють органам охорони здоров’я забезпечити планову і повну готовність своїх сил і засобів на кожний конкретний вид і розмір лиха. Але життя свідчить, що цілком реально мати певну готовність з урахуванням можливого характеру катастроф на об’єктах народного господарства, в регіонах. Вирішенню такого завдання значною мірою сприяє знання уражаючих чинників катастроф.
Основними уражаючими чинниками є:
механічний (вибухова хвиля, повторні снаряди, падіння з висоти, притискання зруйнованими конструкціями будівель та іншими важкими предметами);
хімічний (сильнодіючі отруйні речовини – СДОР);
радіаційний (іонізуючі випромінювання у разі аварій на об’єктах, які використовують ядерне паливо, та радіонукліди);
термічний (високі і низькі температури);
біологічний (бактеріальні засоби, токсини).
За низкою показників ці чинники аналогічні або майже ідентичні впливу на людей сучасної зброї, в тому числі – масового ураження.
Ці чинники можуть діяти одночасно або послідовно, зумовлюючи численні, поєднані, комбіновані ураження різного ступеня важкості.
1. Стихійні лиха
У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер і спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.
Стихійні лиха– це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушень нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.
За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:
За даними відділу катастроф Смітсонівского інституту (США), число жертв на планеті, викликаних стихійними лихами за період з 1947 по 1970 р., було орієнтовно наступним:
Таким чином, протягом майже чверті століття від стихійних лих щорічно в середньому гинули близько 50 тис. чоловік. Після 1970 р. статистика поповнилася великим списком природних катастроф. Нагадаємо тільки про землетрус у Вірменії в 1988 р. Тоді загинули, за різними оцінками, від 25 до 50 тис. чоловік. Підраховано, що 9/10 стихійних лих у світі відноситься до чотирьох типів: повені (40%), тропічні циклони (20%), землетрусу (15%), посухи (15%). По числу жертв тропічні циклони займають перше місце, повені ж більш часті і заподіюють великий матеріальний збиток. Р. Кейтс вважає, що збиток, який наноситься світовій економіці стихійними лихами, складає близько 30 млрд доларів США щорічно. 20 млрд із них - чистий збиток, а інші 10 млрд – витрати на превентивні дії і заходи щодо зм'якшення наслідків розгулу стихії.
Тектонічні стихійні лиха
Землетруси
Це підземні удари (поштовхи) і коливання поверхні землі, викликані природними тектонічними процесами, що відбуваються в земній корі.
Гіпоцентр – це осередок землетрусу, місце, де зсуваються гірські породи.
Проекція центра вогнища землетрусу на поверхні землі називається епіцентром. Вогнища землетрусу виникають на різних глибинах, здебільшого в 20-30 км від поверхні. Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі.
Глибина осередку землетрусу частіше перебуває в межах від 10 до 30 км.
Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу, вона вимірюється з Ріхтером від 0 до 9 (найсильніший землетрус).
Інтенсивність – це показник наслідків землетрусів, який характеризує кількість жертв, розміри збитків та ін.
Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. По своїй інтенсивності (прояви сил природи на поверхні) землетруси поділяються на 12 градацій – балів по шкалі Ріхтера. У нашій країні прийнята міжнародна MSK-64 (шкала Медведєва, Шпонхойтера, Карніка), відповідно до якої землетруси підрозділяються по силі поштовхів на поверхні землі на 12 балів. Умовно їх можна розділити на слабкі (1-4 бала), сильні (5-8 балів) і найсильніші, чи руйнівні (8 балів і вище).При 3-бальному землетрусі коливання відзначаються деякими людьми і тільки в приміщенні; при 5-ти бальному – качаються висячі предмети і всі, що знаходяться в приміщенні відзначають поштовхи; при 6-бальному – з'являються ушкодження в будинках; при 8-бальному – виникають тріщини в стінах будинків, обвалюються карнизи і труби; 10-бальний землетрус супроводжується загальним знищенням будинків і порушенням поверхні землі.
Схематизована сейсмічна шкала
У залежності від сили підземних поштовхів можуть руйнуватися цілі селища і міста. Унаслідок коротких замикань в електромережах виникають пожежі. У результаті виходу з ладу комунально-енергетичних комунікацій відбувається затоплення підвалів, сховищ, скупчення газу при ушкодженні системи газової мережі, припинення подачі електроенергії і т.д.
Масові завали, у тому числі і шляхів сполучення, не дозволяють широко використовувати технічні засоби для ведення рятувальних робіт.
Усе це значно утрудняє організацію і ліквідацію наслідків землетрусу і надання допомоги потерпілим.
Вулканічні землетруси характерні для регіонів розташування діючих чи погаслих вулканів і можуть прогнозуватися з достатнім ступенем імовірності, тому збиток від них менш значний чи виключений зовсім, оскільки будівництво на даних територіях враховує можливість появи катастрофічних ситуацій.
Як правило, вони охоплюють великі території Це одне з найбільш страшних стихійних лих. За даними ЮНЕСКО, землетрусам належить перше місце по заподіюваному економічному збитку і числу людських жертв.
Коли землетрус відбувається під водою, виникають величезні хвилі – цунамі. Часом їхня висота досягає 60 м (1б-поверховий будинок), викликаючи величезні руйнування на суші.
Виникають землетрусу зненацька і, хоча тривалість головного поштовху не перевищує декількох секунд, його наслідку бувають трагічними.
Передбачити початок землетрусу поки що точно неможливо. Прогноз виправдується в 80 випадках і носить орієнтований характер. Так сибірські вчені спрогнозували землетрус у Японії досить точно. Вони прийшли до висновку, що страшне стихійне лихо силою в 7 балів може відбутися в Японії в період з 10 по 12 січня 1995 р. Як виявилося, вчені помилилися в термінах приблизно на 5днів, а в силі підземного поштовху – усього на 0,2 бали. Їхні спостереження вказували на різкий ріст сейсмічної активності на всій планеті, починаючи з 4 січня.
Найбільший збиток наноситься кам'яним, цегельним, залізобетонним і земляним будівлям. От чому так страшні вони для міст і інших великих населених пунктів.
Так, з 28 на 29 травня 1995 р. стався Північносахалінський землетрус, місто Нафтогорськ було цілком зруйновано. Загинуло до 70% населення. Однак самим спустошливим ХХ ст. вважають Тяньшанський (Китай) землетрус, який стався 28 липня 1976 року, коли загинуло біля 750 тисяч населення. Звичайно ми пам’ятаємо землетруси в Ашгабаті, 1948 рік(100 тисяч загиблих), і у Вірменії, 1988 рік, коли за кілька секунд від першого поштовху загинуло більше 30 тисяч людей. Як бачимо наслідки землетрусів для людства вражаючі.29 серпня 1999 року 14095 чоловік загинуло, 27234 чоловік вважаються потерпілими, в результаті землетрусу в Туреччині (епіцентр у місті Ізміт на узбережжі Мармурового моря в 80 км від Стамбулу).
Цей список можна продовжувати нескінченно, тому що землетруси різної сили й у різних районах земної кулі відбуваються постійно, наносячи величезні матеріальні збитки і приводячи до численних жертв.
Так, загальна кількість жертв від землетрусів з 1980 по 1989 р. складає, по оцінці А.А. Григор'єва (1991), близько 1,2 млн чоловік. Найбільше число потерпілих від землетрусів (82% усіх жертв) приходиться на 6 країн світу: Китай - 550 тис. чоловік, територія колишнього СРСР, Японія, Італія, Перу, Іран. В середньому на Землі від землетрусів щорічно гинуть близько 14 тис. чоловік. Зони небезпеки навколо епіцентрів руйнівних землетрусів досягають великих розмірів. Границі зони спустошення можуть бути віддалені від епіцентру на десятки і навіть сотні кілометрів.
Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій ґрунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 раз сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разів сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний, нарешті – в 100 мільйонів разів сильніший від коливання силою в один бал.
Ознаки близького землетрусу:
запах газу, де раніше цього не відзначалось;
безпричинне, на перший погляд, занепокоєння птахів і домашніх тварин (особливо це помітно вночі), а також масовий вихід з місць проживання плазунів (узимку ящірки і змії в передчутті небезпеки виповзають навіть на сніг);
іскри між близько розташованими електричними дротами;
голубе освітлення внутрішньої поверхні будинків.
Щоб звести втрати до мінімуму, треба, насамперед, знати про можливість виникнення землетрусу в даній місцевості. Відповідні служби повинні працювати в напрямку підготовки населення до подібних надзвичайних ситуацій.
Оповіщення людей про землетрус
Попередження жителів стосовно загрози землетрусу є досить складним, тому що точно прогнозувати його місце і час поки що неможливо. Однак, знання непрямих ознак його наближення може допомогти пережити дану ситуацію з найменшими втратами. Оповіщення населення здійснюється передачею повідомлення по мережах радіомовлення і телебачення.
Для залучення уваги в екстрених випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби. Сирени і переривчасті гудки підприємств, транспортних засобів означають сигнал цивільної оборони «Увага всім». При цьому необхідно негайно включити гучномовець, радіо- чи телеприймач і слухати повідомлення штабу МНС, цивільної оборони. При погрозі землетрусу таке повідомлення може починатися зі слів:
«Увага! Говорить штаб цивільної оборони міста, штаб МНС…Громадяни! У зв'язку з можливим землетрусом…».
Дії людей:
а) при попереджувальному сигналі: «Увага всім!» (сирени, переривчасті гудки)
Почувши сигнал «Увага всім!», людям необхідно виконати наступні дії:
Негайно ввімкнути радіо чи телевізор для прослуховування екстрених повідомлень штабу цивільної оборони.
Повідомити сусідам і родичам про те, що трапилося, привести додому дітей і діяти у відповідності до отриманої вами інформації.
При необхідності евакуації виконати наступні рекомендації:
зберіть у невелику валізу (чи рюкзак) речі першої необхідності, документи, гроші, цінності;
налийте в ємність із щільно закривається кришкою воду, приготуйте консервовані і сухі продукти харчування;
підготуйте квартиру до консервації ( закрийте вікна, балкони; перекрийте подачу газу, води, електроенергії, погасите вогонь у печах; візьміть необхідний одяг і засоби індивідуального захисту);
надайте допомогу старим і хворим, які проживають по сусідству.
б) при загрозі землетрусу
У цьому випадку необхідно діяти наступним чином:
Відключити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах, закрити вікна, балкони.
Сповістити сусідів про небезпеку, узяти із собою необхідні речі, документи, гроші, воду, продукти і, закривши квартиру на ключ, вийти на вулицю; дітей тримати за руку чи нести на руках. Зверніть увагу на поводження тварин: перед землетрусом собаки виють, кішки виносять потомство назовні, і навіть миші біжать з будинків.
Якщо перші поштовхи застали вас на вулиці, негайно відійдіть далі від будинків, споруджень, парканів і стовпів – вони можуть упасти і придавити вас. У момент руйнування небезпечними є падаючі цеглини, скло, карнизи, прикраси, освітлювальна арматура, вивіски, дорожні знаки, стовпи.
Пам’ятайте, після першого можуть піти повторні поштовхи. Будьте готові до цього самі і попередьте тих, хто є поруч. Це може виникнути через кілька годин, а іноді і діб.
Не слід наближатись до підприємств, які мають легкозаймисті, вибухові й отруйні сильнодіючі речовини. Не залишайтесь на мостах. Не доторкайтеся до проводів – вони можуть виявитися під струмом. Майже завжди землетруси супроводжуються пожежами, викликаними витоком газу чи замиканням електричних проводів.
Постійно слухайте інформацію з переносних радіоприймачів про обстановку в районі лиха.
Якщо ви знаходитеся в машині, зупинитися, не загороджуючи дороги, слід уникати мостів, тунелів і багатоповерхових будинків.
Не повертайтеся додому до оголошення про те, що загроза землетрусу минула. Запишіть телефон сейсмічної станції. Реагуйте негайно на зовнішні ознаки землетрусу: коливання ґрунту чи будинку, деренчання скла, розгойдування люстр, тонкі тріщини в штукатурці. Ви повинні пам'ятати, що найбільша небезпека походить від падаючих предметів, частин стелі, стін, балконів і т.п.
в) при раптовому землетрусі
В цьому випадку, коли небезпека занадто близька і землетрус загрожує вашому життю, необхідно:
При першому поштовху постаратися негайно залишити будинок взявши за руки дітей, протягом 15-20 секунд по сходам чи через вікна першого поверху Спускаючи вниз, на ходу стукаєте в двері сусідніх квартир, голосно оповіщаючи сусідів про необхідність залишити будинок. Якщо знаходитесь на другому і вище поверхах і ви залишилися в квартирі, встаньте в дверний проріз чи в куті кімнати (біля капітальної стіни), подалі від вікон, світильників, шаф, начіпних полиць і дзеркал, прикрийте дітей. Бережіться обрушення на вас шматків штукатурки, скла, цеглин і т.п., тому сховайтеся під стіл чи ліжко, відверніться від вікна і прикрийте голову руками, не виходьте на балкон і площадку де сходи. Ліфтом користатися небезпечно, так як він може зупинитись чи навіть відірватись .
Як тільки стихнуть поштовхи, негайно залишіть будинок по сходах, притискаючи спиною до стіни. Спробуйте виключити газ, воду, електроенергію, візьміть із собою аптечку, необхідні речі, закрийте двері на ключ. Не допускайте своїми діями виникнення паніки.
При наявності в сусідніх квартирах дітей і старих зламайте двері і допоможіть їм вибратися на вулицю, надайте першу допомогу пораненим, викличте через телефон-автомат чи мобільний телефон «швидку допомогу» або відправте посильного в найближчу лікарню за лікарем.
Якщо землетрус застав вас за кермом, негайно зупиніться (бажано на відкритому місці) і виходьте з машини до закінчення поштовхів. У громадському транспорті залишайтеся на своїх місцях, попросивши водія відкрити двері; після поштовхів спокійно без тисняви залишіть салон.
Разом із сусідами візьміть посильну участь у розбиранні завалів і витягненні потерпілих з-під уламків будинків, використовуючи для цього особистий автотранспорт, ломи, лопати, автомобільні домкрати й інші підручні засоби.
При неможливості самим витягти людей з-під уламків негайно сповістите про це в штаб по ліквідації наслідків землетрусу (найближчу пожежну частину, відділення міліції, військову частину і т.п.) для надання допомоги. Розбирайте завали доти, поки не переконаєтеся, що під ними немає людей. Для виявлення потерпілих використовуйте всі можливі способи, визначайте місцезнаходження людей по голосу і стукоту. Після порятунку людей і надання першої медичної допомоги негайно відправляйте їх на попутніх машинах у лікарню.
Дотримуйтесь спокою і порядку, вимагайте цього від інших. Разом із сусідами припиняйте поширення панічних слухів, усі випадки грабежу, мародерства, інших порушень законності, слухайте повідомлення по місцевому радіо. При руйнуванні вашого будинку йдіть на збірний пункт для одержання медичної та матеріальної допомоги, пересувайтесь по середині вулиць, обходячи будинки, стовпи і лінії електропередач.
Рятувальні і невідкладні аварійно-відбудовні роботи
при ліквідації наслідків землетрусів
При землетрусах для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт залучаються рятувальні, зведені загони (команди), загони (команди) механізації робіт, аварійно-технічні команди. А також інші формування, що мають на оснащенні: бульдозери, екскаватори, крани, механізований інструмент і засоби механізації (керосинорізи, бензорізи, талі, домкрати).
При проведенні рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищі землетрусу в першу чергу витягають з-під завалів, з напівзруйнованих і палаючих будинків людей, яким роблять першу медичну допомогу; влаштовують у завалах проїзди; локалізують і усувають аварії на інженерних мережах, що загрожують життю людей чи перешкоджають проведенню рятувальних робіт; обрушують чи зміцнюють конструкції будинків чи споруджень, що знаходяться в аварійному стані; обладнують пункти збору потерпілих і медичних пунктів; організують водо- і харчопостачання.
Послідовність і терміни виконання робіт установлює начальник Цивільної Оборони об'єкта, в зоні землетрусу.
Заходи безпеки після землетрусу
перед тим як ввійти в будь-який будинок, переконаєтеся, чи не загрожує воно обвалом сходів, стін і перекриттів; не підходите до явно ушкоджених будинків;
у зруйнованому приміщенні через небезпеку вибуху газів, що зібралися, не можна користатися відкритим полум'ям (сірниками, свічами, запальничками і т.п.);
будьте обережні поруч з обірваними й оголеними електричними проводами , не допускайте до них дітей;
повернувшись в квартиру, не включайте електрику, газ і водопровід, поки їхню справність не перевірять комунально-технічні служби;
не пийте воду з ушкоджених (затоплених) колодязів до перевірки її придатності санітарно-епідеміологічною службою;
при великій кількості загиблих людей чи домашніх тварин і небезпеки виникнення епідемії під час роботи з ліквідації наслідків стихії надягайте гумові чоботи, рукавички і ватно-марлеву пов'язку.
На Україні зона сильних землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні Землі більше ніж 7 балів охоплює територію майже 27 000 км2, де чисельність населення перевищує 2 000 000 осіб, і поширюється на території Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Одеської, Чернівецької областей. Зона землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту від 8 до 9 балів охоплює територію площею майже 14 000 км2 з кількістю населення майже 800 000 осіб і поширюється по значній території автономної Республіки Крим і Одеської області. До розряду стихійного лиха належать землетруси силою до 5 балів: площа території, де можуть виникнути землетруси такої сили, складає більше ніж 120 000 км2 з населенням більше ніж 10 000 000 осіб. У цій зоні знаходяться 11 областей – Одеська, Закарпатська, Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, а також Автономна Республіка Крим, Миколаївська. Всього в Україні площа сейсмонебезпечних зон складає 123 700 км2, а кількість населення, яке проживає на їх території, 10 929 200 осіб.
Землетруси продовжують залишатися грізними ворогами людства. У сейсмоактивних районах світу в даний час проживає близько 2 млрд людин. Серед густонаселених районів найбільш небезпечними через можливість руйнівних підземних поштовхів варто назвати Китай, Японію, Індонезію, Центральну Америку, захід США і південь Середньої Азії.
Землетруси серед усіх стихійних лих складають 15%.
Величина санітарних втрат у разі землетрусів залежить від сили і площі району стихійного лиха, щільності населення в осередку землетрусу, ступеня руйнування будівель, раптовості виникнення та низки інших чинників.
Аналіз втрат у місті Ашгабаті і м. Скоплє (Югославія) свідчить, що орієнтовно структура травматичних ушкоджень під час землетрусів може бути такою:
ушкодження нижніх та верхніх кінцівок – 26%;
забій м’яких тканин з численними крововиливами – 21%;
множинні ушкодження – 14%;
інші травми – 39%.
Внаслідок землетрусу в значної кількості людей виникають різні нервово-психічні розлади, що ускладнюють надання першої медичної допомоги. Спостерігається стан значного емоційного напруження, збудження, роздратування тощо. За існуючими даними, до 10% населення в зоні землетрусу буде потребувати невідкладної психоневрологічної допомоги та стаціонарного лікування і майже все населення – вживання седативних та інших заспокійливих засобів. Це необхідно враховувати органам охорони здоров’я сейсмонебезпечних зон та прилеглих до них районів (міст) під час визначення кількості та профілю ліжок, які плануються та розгортаються додатково, а також у процесі підготовки медичних кадрів для медичного обслуговування населення в умовах землетрусу.
Надаючи медичну допомогу потерпілим під час землетрусів, необхідно передбачити:
Своєчасне надання усіх видів медичної допомоги у разі всіх можливих видів уражень. Відповідно до міжнародної статистики, якщо рятівники прибудуть в зону землетрусу в перші три години, вони можуть врятувати до 90% людей, які залишилися живими, через 6 годин – 50%. У подальшому шанси на порятунок зменшуються, і через 10 днів ведення рятівних робіт втрачає сенс.
Надання медичної допомоги особовому складу формувань, які ведуть рятівні роботи. Психологи стверджують, що рятівники, в тому числі і медичні працівники, працювати тривалий час у зоні катастрофи не зможуть. Через дві доби у них порушується сон, уві сні вони бачать, як падають будинки, безліч трупів, чують жіночий плач. Тому дуже часто рятівники також потребують невідкладної медичної допомоги.
Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення кількості людей з нервово-психічними розладами, загостреннями соматичних захворювань, а також надання допомоги у разі передчасних та нормальних пологів.
Запобігання виникненню і ліквідація можливих спалахів інфекційних захворювань.
Виверження вулканів
У результаті вулканічної діяльності потерпають тисячі людей, наносяться величезні збитки господарству і майну населення. Тільки за останні 500 років від вивержень вулканів загинуло більше 200 тис. чоловік. Їхня смерть - результат як безпосереднього впливу вулканів (лави, попелу, отруйних розпечених газів, механічні пошкодження), так і непрямих наслідків (голод, матеріальні втрати). Тільки в XX сторіччі від вивержень загинули кілька десятків тисяч людей.
У 1902 р. на острові Мартиніка під час виверження вулкану було знищене ціле місто Сент-П’єр, розташований у 8 км від кратера діючого вулкана Мон-Пеле. Загинуло майже все населення (близько 28 тис.). Виверження Мон-Пеле спостерігалось і в 1851 р., але тоді обійшлося без жертв і руйнувань. У 1902 р., за 12 діб до виверження, експерти передбачили, що за своїм характером воно буде аналогічним попередньому, і тим самим заспокоїли жителів. Найбільше по кількості жертв і матеріальних збитках виверження вулкану відбулася в 1985 р. у Колумбії. "Прокинувся" вулкан Руїс, що не проявляв активності з 1595 р. Головні трагічні події відбулись в місті Амеро, розташованому в 40 км від кратера Руїса. Викинуті з жерла вулкана розпечені гази і лава, що виливалася, розтопили сніг і лід на його вершині. Утворився селевий потік, який повністю зруйнував Амеро, у якому проживала 21 тис. жителів. При цьому загинули близько 15 тис. чоловік. Було зруйновано і кілька інших населених пунктів. Великий збиток був нанесений 20 тис. га сільськогосподарських плантацій, автодорогам, лініям зв'язку. Загинули близько 25 тис. чоловік, а загальне число потерпілих перевищило 200 тис.
В XIX ст. найвідомішим було виверження вулкану Кракатау (27 серпня 1883 р., Індонезія) – стовп попелу, газів, уламків сягнув висоти 70-80 км, хвилі в морі (цунамі) досягали 30 м, міста, селища, ліси, залізниця на узбережжі о. Ява й Суматра були стерті з лиця землі, загинуло біля 40 тис. населення. Вибух від виверження чути було за 4700 км (о. Мадагаскар). Вибуховою хвилею на о. Ява (за 150 км) в багатьох будинках вибило вікна та двері. Повітряна хвиля, викликана цим веверженням, тричі обійшла нашу планету. В Берліні перша повітряна хвиля була зафіксована через 10 годин після катастрофи, її швидкість наближалася до 1000 км/год.
У наші дні вулканічна діяльність приносить людству не менше шкоди, чим у попередні сторіччя. І це дуже дивно, тому що шляхом спостережень вдалося досить точно встановити розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях поширюється на відстань до 30 км. Розпечені, а також кислотні гази становлять небезпеку в радіусі декількох кілометрів. На набагато більшу відстань, до 400-500 км, поширюються зони випадіння кислотних дощів, що викликають опіки в людей, отруєння рослинності, посівів, ґрунту. Грязьокам’яні потоки, що виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігів у період виверження, поширюються на відстань у кілька десятків кілометрів, нерідко до 80-100 км.
Топологічні стихійні лиха
Повені. Це тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті дій сил природи. Відбуваються вони по трьох причинах. По-перше, в результаті рясних опадів чи інтенсивного танення снігу. Таке часто буває у гірській місцевості, у районах з великою сіткою річок, каналів та озер. За даним ЮНЕСКО, від повеней у ХХ столітті загинуло 9 млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини – це вода і вогонь. Повені завдають і великих матеріальних збитків – в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубування лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змивання збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні вирубування призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.
Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов’язані з циклонами, штормовими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами (цунамі). Найчастіше затоплення узбережжя спостерігається в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнування спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов’язаними з виходом рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовжки. Під час повені 1962р. на узбережжі поблизу міста Гамбург (Німеччина) води проникли до 100 км вглибину країни. При цьому загинуло 540 осіб. Величезних збитків нанесла повінь країнам Центральної та Східної Європи влітку 2002 року – більше 2 млрд євро.
Повінь в Хуанхе, Китай (1931) призвела до загибелі 3700000 людей, а повінь в Бангладеш (1970) до гибелі більше 300000 населення.
Крім того, сильний нагонний вітер, що спостерігається на деяких морських узбережжях, наприклад, Чорного, Північного морів, Каспію, в устях рік, що впадають у море (заливи), а особливо на узбережжях океанів сприяє виникненню топологічних стихійних лих . Нагонний вітер затримує воду в устя річок, в результаті чого підвищується її рівень. Повені такого роду характерні для Санкт-Петербурга, населених пунктів низов'я рік Волги й Уралу. Так, двічі 3 і 11 травня 1990 р., у місці впадання ріки Урал у Каспійське море висока морська хвиля, піднята сильним вітром, як би наповнила ріку і погнала її назад, заливаючи все навколо на ширину до 20 км. Виявилася затоплена частина Гур’євської області.
Підводні землетруси або виверження вулкану викликають гігантські хвилі – цунамі. Швидкість їхнього поширення досягає 400 – 800 км/година. Вони з колосальною силою обрушуються на узбережжя, змиваючи усе на своєму шляху. Так в 1976 на Філіппінах внаслідок дії такої велетенської хвилі загинуло більше 5 тисяч населення.
Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип’ять, Західний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів.
Катастрофічний паводок наприкінці 1988 та впродовж 1999р. в Закарпатті за своїми наслідками, жертвами і залученнями сил став найбільшою після Чорнобиля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. У 269 населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, понад 12 тис. – серйозно пошкоджено. 10680 осіб опинилися просто під небом. Значних руйнувань зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство, мости, автошляхи, енергетичні лінії і зв’язок, відчутних втрат зазнав агропромисловий комплекс.
Наслідки повеней
затоплення шаром води значної площі землі;
ушкодження та руйнування будівель і споруд;
ушкодження автомобільних шляхів і залізниць;
руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
вимивання родючого шару грунту;
псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;
загроза інфекційних захворювань (епідемії);
погіршення якості питної води;
загибель людей.
Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.
Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:
повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік;
середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу);
швидкі (швидкість становить десятків кілометрів за годину).
Тільки швидкі зсуви можуть спричинити катастрофи з людськими жертвами. Об’єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.
Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головн...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора