АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. НЕРВОВО-ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ. Рівень нервово-психічного розвитку відображає дозрівання нервової системи (НС). Здорова дитина, яка знаходиться в оптимальних умовах догляду, виховання та інших факторів навколишнього середовища, повинна поряд з правильним фізичним розвитком мати відповідний до її віку розвиток моторики і психіки. Ембріогенез та будова НС складні і відомі з курсів гістології та анатомії Безумовно, складний процес формування головного мозку (ГМ) не закінчується до моменту народження. Тому ГМ дитини в різні вікові періоди має ряд анатомо-фізіологічних особливостей. ГМ новонародженого має відносно більші розміри і масу. Маса його становить 10% від маси тіла (приблизно 300-400 г), тоді як у дорослих – 2,5% (1300-1400 г). маса ГМ дитини до 9 місяців збільшується в 2 рази, в 3 роки – в 3 рази. У 9-10 років маса мозку наближається до маси ГМ дорослого (1250-1300г) і подальше наростання іде до 15 років (1350-1400 г). Розвиток окремих частин мозку відбувається нерівномірно. Лобні частини на момент народження відносно менші, розміри потиличної частки - відносно більші. Мозочок розвинутий недостатньо, має довгасту форму і неглибокі борозни. Маса його – 5-6% маси ГМ, диференціювання клітин не завершено. Кора мозочка диференціюється тільки до 9-11 міс. життя і тому координація рухів оліпшується тільки в цьому віці. Довгастий мозок є найбільш розвиненим на момент народження – саме тому у дитини добре виражені вегетативні реакції, які забезпечують функції дихання, кровообігу, травлення. За зовнішнім виглядом ГМ дитини нагадує мозок дорослого, але мозкові звивини менш виражені і багатьох із них немає. По мірі розвитку борозни стають глибші, довші, гіллясті, ускладнюється рельєф всередині борозни. Розвиток борозд і звивин відмічається до 7 років. Кора ГМ тонка, товщина її становить 20% по відношенню до остаточно сформованої. Сіра речовина майже не відмежовується від білої. Нервові клітини розміщені в основному в межах білої речовини. Ця особливість мікроскопічно зберігається до 8 років, а морфологічне удосконалення завершується в 22-25 років. Клітини кори ГМ зберігають ембріональну будову у дітей перших місяців життя. Мають велике ядро, багато нуклеїнових речовин і не мають дендритів. В пірамідних клітинах і в чорній субстанції відсутній пігмент. Консистенція мозку желеподібна. Мозок дитини має більше води, менше білків і ліпідів (при голоданні – відставання в нервово-психічному розвитку). З віком кількість води зменшується, кількість ліпідів і цереброзидів збільшується. Важлива особливість – відсутність мієлінізації нервових волокон і нервових клітин. Процес мієлінізації в цілому завершується до 3-5 років постнатального розвитку. В зв’язку з неповною мієлінізацією швидкість проведення збудження по нервах у дітей перших років життя значно знижена. Швидкість проведення імпульсу в мієлінізованих волокнах становить від 10 до 35 м/сек, а в немієлінізованих волокнах – 0,6-2 м/сек. У новонароджених і дітей раннього віку відмічається висока проникливість гемато-енцефалічного бар’єру, що зумовлює більшу чутливість тканин ГМ до дії токсичних речовин. Спинний мозок (СМ) в процесі онтогенезу також міняється. Формування і розвиток його відбувається швидше, ніж ГМ. Тому він має більш закінчену будову і функціональну зрілість. Це зумовлює достатній розвиток спинно-мозкових рефлексів. У новонароджених маса СМ – 2-6 г, в 10 міс. збільшується у 2 рази, в 3-5 років – в 3 рази. У новонароджених маса СМ – 1% маси ГМ, у дорослих – 2%. СМ новонародженого відносно довший, ніж у дорослого, оскільки закінчується на рівні нижнього краю 2-3 поперекового хребця. При проведенні спинно-мозкової пункції її слід проводити на рівні 3-4 поперекового хребця. У товщину СМ росте повільніше. У дитини краще розвинуті передні роги СМ, в яких є значна кількість сірої речовини. Передні роги відповідальні за рухові навички, тому у дітей приорітетним є моторний розвиток дитини. Склад спинно-мозкової рідини. Спинно-мозкова рідина поновлюється за добу 6-8 раз. Особливості вегвтативної нервової системи. В різні вікові періоди переважають або симпатичний, або парасимпатичний відділи щодо різних функцій. В перші 2-3 місяці життя функціональний вплив парасимпатичної нервової системи знижений і до 7 років переважає функція симпатичної нервової системи. Перевага симпатичного відділу проявляється: дихальною і серцевою аритмією, підвищеною пітливістю. З віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локально спеціалізованих. В залежності від того, який відділ мозку переважає в регуляції психомоторного розвитку дітей першого року життя, виділяють 3 періоди: Таламо-паллідарний – до 4-6 міс. Стріо-паллідарний – до 10-11 міс.- включення антигравітаційних механізмів (сидіння, стояння), зниження м”язевого тонусу, розвиток рухів на базі природжених рефлексів. Корковий (дозрівання коркових функцій ) – розвиток складних умовних рефлексів, формування другої сигнальної системи, розвиток мовлення, активація психічної діяльності. Новонароджена дитина – безпорадна і фізично безпомічна. М‘язи ригідні, тонус згиначів підвищений, рухи атетозоподібні, носять хаотичний характер. Для новонароджених є характерним цілий ряд безумовних рефлексів. Перша група – це стійкі автоматизми. Це: рогівковий, кон‘юнктивальний, сухожильний, орбікулопальпебральний. Друга група – транзиторні рудиментарні рефлекси, які відображають умови рівня розвитку рухових аналізаторів і згодом зникають. оральні сегментарні автоматизми – смоктальний, пошуковий, хоботковий, долонно-ротовий (рефлекс Бабкіна). спінальні сегментарні автоматизми – хватальний, рефлекс Моро, спонтанної опори, автоматичної ходи, повзання, рефлекс Галанта, рефлекс Переса. мієлоенцефальні, позотонічні – лабіринтний тонічний рефлекс, асиметричний шийний тонічний рефлекс, симетричний шийний тонічний рефлекс. Третя група – мезенцефальні установчі автоматизми, які формуються не відразу після народження. Лабіринтний установчий рефлекс (підтримка голови) – розвивається на 2 місяці життя. Прості шийні і тулубові установчі рефлекси – поворот голови викликає поворот тулуба в той же бік (спочатку грудний відділ, потім тазовий). При оцінці результатів дослідження безумовних рефлексів потрібно врахувати Їх наявність або відсутність; При наявності – симетричність; Час появи та зникнення; Відповідність вираженості рефлексу віку дитини. При нормальному НПР безумовні рефлекси повинні своєчасно виникнути і своєчасно зникнути. Відсутність рефлексів у необхідному віці є ознакою затримки нервово-психічного розвитку; рефлекси вважаються патологічними, якщо вони мають місце у дитини в тому віці, в якому повинні бути відсутні; Крім вищеназваних безумовних рефлексів у новонароджених є рефлекс Бабінського та Керніга. З віком безумовні рефлекси зникають, на їх основі виникають умовні. В 1 тиждень появляється перший умовний рефлекс при годуванні, оснований на вестибулярному аналізаторі. Критеріями оцінки нервово-психічного розвитку дитини є: моторика; статика; умовно-рефлекторна діяльність (1сигнальна система); мова (11 сигнальна система); вища нервова діяльність. МОТОРИКА (рух) – це цілеспрямована маніпулятивна діяльність. У новонароджених є фізіологічний гіпертонус, згинальна поза, великі пальці приведені до долоні. Рухи новонароджених обмежені, хаотичні, безладні, атетозоподібні. Тремор і гіпертонус згасають після першого місяця життя. Подальші зміни моторики проходять в наступному порядку: Спочатку координованим стає рух м”язів очей (2-3 тижд. життя). Розвиток шийних м”язів – поворот голови вслід за іграшкою (1-2 міс.). Діяльність рук розвивається на 4 міс. життя: наближає руки до очей, розглядає їх. Рухи цілеспрямовані, дитина бере іграшку в руки. Після 6 міс. віку дитина сама бере пляшку з їдою. Координація рухів м”язів спини – 4-5 міс. дитина спочатку повертається зі спини на живіт, на 5-6 міс. – з живота на спину, координований цілеспрямований рух всіх м”язів – ходьба за цікавим предметом. Поступово удосконалюється моторика – розвиток пальців (від хватання олівця до малювання, ліплення, гри на музичних інструментах). СТАТИКА – це фіксація та утримання окремих частин тулуба у необхідному положенні. Перша ознака статики – утримання голови – появляється в 2-3 міс. 3 міс. - добре утримує голівку у вертикальному положенні. 4 міс. – впирається ніжками у тверду поверхню. 5 міс. – сидить при підтримці. 6 міс. – самостійно сидить. 8 міс. – стоїть при підтримці. 9-10 міс. – дитина стоїть. 11-12 міс. – самостійно ходить. УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ – це адекватна реакція дитини на подразники навколишнього середовища. Більшість рефлексів базуються на харчовій домінанті. МОВА в своєму розвитку проходить декілька етапів. З 4-6 тижня – гуління. З 6 міс. – лепетання (лепет, белькотіння). 12 міс. – 10-12 слів. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ є ознакою дозрівання розумової здібності, інтелекту. Після оцінки вираженості всіх 5 критеріїв, проявів безумовних рефлексів необхідно співставити отримані дані з віком дитини. Для точної оцінки своєчасності становлення НПР умовно виділено 6 етапів: Допустиме відставання на 1 етап. Тоді відставання трактується як функціональне (тривале захворювання, дефекти харчування, догляду, виховання). Психо-моторний розвиток дітей на першому році життя. В 1 міс. зникає фізіологічний ністагм, появляється слухове і зорове зосередження, затримує погляд на блискучих предметах, появляється перша посмішка. Лежачи на животі, дитина намагається утримати голову. В 1,5 міс. тримає голову. Сон триває близько 20 год на добу. 2 місяці – накопичуються умовні рефлекси. Дитина довго дивиться на предмет або обличчя. Емоційні реакції стають різноманітними, всміхається при розмові з нею. Починає гулити. Повертає голівку на звук. 3 місяці – зорове зосередження у вертикальному положенні. Стійкий зоровий умовний рефлекс на годування. Впізнає матір, гулить. Зникає гіпертонус верхніх кінцівок. Перевертається на бік, добре тримає голову, сидячи на руках у дорослого. Лежачи на животі, підіймає голову і верхню частину тулуба. 4 місяці – рухи вільні, тягнеться до іграшки, захоплює її, повертається зі спини на бік і живіт. Голосно сміється і гулить. Капризує. При підтримці під пахви – впирається ніжками. 5 місяців – впізнає близьких, відрізняє їх від чужих. Розрізняє сурові і ласкаві нотки в голосі. Намагається сидіти. Може їсти з ложечки напівгусту їжу. 6 місяців – активні голосові, мімічні, емоційні реакції. Початок лепету. Вільно бере іграшки, реагує на ім”я. Сидить, намагається повзати, п”є з чашки. 7 місяців – самостійно тягне до рота пляшечку, довго повторює склади (губні звуки). Грає з іграшками, стукає, перекладає. Добре повзає. Може знайти річ, яку часто повторюють. 8 місяців – цікавиться відображенням у дзеркалі, посміхається йому, шукає потрібний їй предмет, емоції і міміка розвиваються. Самостійно встає, сідає, лягає. Знає ім”я, оглядається, коли кличуть, стукає в долоні. Добре п”є з чашки. 9 місяців – шукає іграшку, старається звернути увагу дорослих на себе. Робить танцювальні рухи. Виконує прості прохання. Формуються навички охайності. 10 місяців – орієнтується в назвах предметів, знає імена близьких їй людей, повторює склади, звуки, пов”язані з тваринами. Говорить окремі слова. Ходить при підтримці. Протягує знайомі предмети на прохання. 11 місяців – самостійно грається, складає пірамідку, ходить або починає ходити, виконує словесні інструкції. 12 місяців – говорить 10-12 слів, показує частини тіла, ходить самостійно. Впізнає на фотографіях знайомих, виконує розучені дії.