Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Вигодовування дітей першого року життя.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Педіатрія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МОЗ України
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Кафедра пропедевтики
дитячих хвороб
зав. кафедрою Гнатейко О.З.
Викладач: асист. Садова О.М.
Курсова робота на тему:
„Вигодовування дітей першого року життя.”
Виконав
Львів 2006
План
І. Значення раціонального харчування для дитячого організму
II. Потреба в'основних інгредієнтах та енергії доношеної дитини
III. Вигодовування дітей 1-го року житття
1. Природне вигодовування
1.1. Фізико-хімічні та біологічні властивості молока
1.2.Переваги жіночого молока над коров`ячим
1.3.Визначення потреби в їжі
1.4.Режим харчування дитини
1.5. Правила введення соків
1.6.Гіпогалактія як одна з форм порушення лактації
2. Штучне вигодовування
3. Змішане вигодовування
IV. Корекція складу харчування по основних інгредієнтах.
I. Значення раціонального харчування для дитячого організму
Раціональне харчування, котре відповідає фізіологічним потребам організму, що росте, забезпечує гармонійний розвиток дитини, підвищує її імунітет, витривалість до різних несприятливих чинників зовнішнього середовища.
Їжа – єдине джерело життєво важливих речовин: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, мікроелементів та вітамінів, необхідних для росту й формування дитячого організму, його активної діяльності і стійкості до несприятливих впливів зовнішнього середовища.
Чим менша дитина, тим більший приплив енергії потрібний для покриття енергетичних витрат, пов'язаних з її інтенсивним ростом, розвитком, обміном речовин і підтриманням основних життєвих функцій.
Внаслідок функціональної незрілості ЦНС та деяких інших органів і систем, високої напруженості обмінних процесів організм дитини швидко реагує на нестачу або надмірну кількість у харчуванні тих чи інших речовин зміною найважливіших функцій: порушенням фізичного і відставанням психічного розвитку, розладом діяльності органів, які несуть основне функціональне навантаження щодо забезпечення гомеостазу, послабленням природного і набутого імунітету.
Тому харчування за складом, кількістю та якістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, мікроелементів і вітамінів має відповідати віковим фізіологічним потребам дитячого організму.
II. Потреба в'основних інгредієнтах та енергії доношеної дитини
Для кожного вікового періоду необхідна своя особлива формула харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі в міру біохімічного дозрівання, росту і розвитку.
Протягом першого року життя потреба малюка в білках збільшується і залежить від виду вигодовування; потреба в жирах зменшується, в вуглеводах – залишається без змін, проте цифри однакові при всіх видах вигодовування.
Потреба в білках дітей першого року життя в теоретичному плані може розглядатися як сума двох доданків. Перше з них є багатокомпонентним і визначає всі азотисті витрати на механізми підтримки життєдіяльності і компенсацію неминучих втрат азоту, що відбуваються різними шляхами. Якщо визначати ці потреби, виходячи із середньодобового приросту маси тіла, то вийдуть величини білкової потреби, що різко міняються протягом першого року життя. Так, для дитини перших двох місяців, що додає в середньому близько 30г маси в день, вона складає 1,5 г/кг, а для дитини останнього місяця першого року, що додає усього близько 10 г у добу, вона буде дорівнює тільки 0,2 г/кг маси. Підсумовуючи приведені величини, можна говорити про те, що якщо в перші місяці ця потреба може доходити до 2,5 г/кг маси, та вже під кінець року вона знижується до 1,1 г/кг маси. Еталоном "ідеального" білка є білок жіночого молока.
Потреби дітей першого року життя в амінокислотах вивчені поки недостатньо, однак можна припустити, що внаслідок інтенсивного кругообігу амінокислот у цьому віці потреба в них більш висока, чим в інші вікові періоди. Крім того, діти першого півріччя нездатні синтезувати гістидин, а діти перших тижнів життя - ще і цистин. Таким чином, для найменших дітей число незамінних амінокислот виявляється на 2 більше, ніж для старших дітей і дорослих. Загальна потреба в жирах міняється протягом першого року життя і встановлена в наступних межах 5,5-6,0 до введення прикорму, і 6,0-6,5 після введення прикорму.
При штучному вигодовуванні дітей потрібне додаткове введення в раціон ненасичених жирних кислот, тому що прості суміші, приготовлені на коров'ячому молоці, не забезпечують потреби дитини по цьому важливому компоненті. Потреба у вуглеводах у значній мірі залежить від індивідуальних особливостей дитини, але орієнтовно встановлюється в межах 12-15 г/кг маси тіла для всього першого року життя незалежно від характеру вигодовування.
III. Вигодовування дітей 1-го року життя
1. Природне вигодовування.
Природним називається таке вигодовування, коли дитина на першому році життя отримує тільки материнське молоко, із своєчасним введенням прикорму. Проте, якщо до введення прикорму, молоко складає не менше 4/5 від загального об'єму прийнятої їжі або дитина отримує донорське молоко, вигодовування теж називається природним.
Грудне вигодовування забезпечується молочними залозами матері при їх нормальному функціонуванні. Грудні залози починають розвиватися у дівчаток в старшому шкільному віці, остаточно формуються під час вагітності.
Виділяють 4 основні аспекти грудного вигодовування, що мають неабияке значення для адаптації новонароджених немовлят до умов навколишнього середовища, гармонійного розвитку дитини і формування її здоров'я:
висока харчова цінність материнського молока;
імунобіологічні властивості материнського молока;
регуляторна функція, пов'язана з наявністю в материнському молоці гормонів, ферментів та інших біологічних активних речовин;
психофізіологічний взаємозв'язок системи мати - дитина.
1.1. Фізико-хімічні та біологічні властивості молока
У кінці вагітності і в перші 3-4 дні після пологів виділяється молозиво, з 4-5-го - перехідне молоко, з 2-3 тижня - зріле молоко.
Молозиво на відміну від зрілого молока багатше на білки, солі, деякі вітаміни та клітинні елементи, в тому числі лейкоцити і особливі молозивні тільця – великі клітини з дрібними жировими включеннями та блідозабарвленим ядром.
Жіноче молоко містить понад 100 харчових і біологічно активних компонентів, специфічних за своїм якісними та кількісними характеристиками.
Протеїни жіночого молока складаються із сироваткових білків, казеїн з'являється з 4-5 дня лактації.
Склад молозива і молока (в г\л)
вид молока
білок
цукор
жир
зола
Молозиво
58
40-76
28-41
8,1-4,8
Перехідне молоко
23-14
57-76
29-44
2,4-3,4
Зріле молоко
9-18
73-75
33-34
1,8-2,0
Калорійність молозива
День життя
1-й
2-й
3-й
4-й
Ккал в 1л
1500
1100
800
750
1.2.Переваги жіночого молока над коров`ячим
Білків у коров`ячому молоці у два рази більше ніж у жіночому.
У склад жіночого молока входить багато білків, серед яких 18 ідентичні білкам сироватки крові. При електрофорезі білків жіночого молока вдається виділити 5 фракцій, а при електрофорезі білків коров`ячого молока лише 3 фракції. У складі загальної кількості білка жіночого молока вміст альбуміну, і імуноглобулінів значно вище ніж казеїногену. У складі ж білків коров`ячого молока міститься переважно казеїноген. Співвідношення альбуміну і казеїногену у жіночому молоці складає 3:2, а в коров`ячому – 1:4. Жіноче молоко на відміну від коров`ячого містить більшу кількість імуноглобулінів, особливо секреторного імуноглобуліну А. Так, у молозиві його концентрація складає близько 12 г/л, що в 5—10 раз вище, ніж у сироватці крові. Амінокислот у жіночому молоці майже в 3 рази менше ніж у коров`ячому.
Кількісний вміст жирів жіночого молока не відрізняється від коров`ячого і складає 3.5%, але в той самий час існують значні відмінності у якісному вмісті. Жир коров`ячого молока малодисперсний, бідний вітамінами, поліненасиченими жирними кислотами, має низьку ліпазну активність. Так вміст вітаміну А у жіночому молоці у 2.5 рази більший ніж у коров`ячому, а вітаміну Е у 7 – 10 разів; кількість поліненасичених жирних кислот нижча у 5 разів. Основним компонентом жиру жіночого молока являються тригліцериди, у яких стеаринова кислота приєднується до гліцеролу у зовнішньому положенні, пальмітинова кислота – у внутрішньому. Харчова цінність тригліцеридів коров`ячого молока виражається коефіцієнтом засвоєння нижче ніж у жіночого. Коефіцієнт засвоєння жиру жіночого молока на першому тижні життя дитини складає 90%, а коров`ячого – 60%. В подальшому коефіцієнт засвоєння жиру молока підвищується, але різниця зберігається: жіноче молоко – 95%, коров`яче молоко – 80 – 85%.
Відрізняється також і вуглеводний склад. В жіночому молоці містятся переважно дисахариди (лактоза), які володіють у двічі більшою енергетичною цінністю, але такою ж осмомолярністю як і моносахариди.
Вуглеводи коров`ячого молока представлені в основному альфа-лактозою, їх кількість у півтора раза нижча ніж у жіночому молоці. Достатній вміст бета-лактази, олігоаміноцукрів забезпечує біфідогенну активність жіночого молока, практично відсутню у коров`ячому молоці. Дисбактеріоз, що розвивається при вигодовуванні коров`ячим молоком, призводить до порушення синтезу вітамінів групи В, імуноглобулінів.
Коров`яче молоко і жіноче молоко мають різний мінеральний склад.
Кількість мінеральних солей в жіночому молоці менша ніж у коров`ячому. Це має суттєве значення, так як дозволяє запобігати затримці осмотично активних іонів в організмі дитини перших п`яти місяців життя при низькій екскреторній функції нирок. Також рахується, що раннє перенавантаження натрієм сприяє виникненню у більш старшому віці гіпертонії. Жіноче молоко у порівнянні із коров`ячим містить набагато більше заліза, цинку, міді, однак повністю потребу дитини в цих елементах не забезпечує. Коров`яче молоко містить надмір кальцію, фосфору, калію, натрію.
1.3.Визначення потреби в їжі
Новонароджені протягом 1-ї доби життя можуть висмоктувати за одне годування 5-12 мл молока, протягом 3-ї доби – 30-35 мл, 7-ї – 70-80 мл.
Для розрахунку потреби в молоці на одне годування новонародженого в перші 7-8 днів життя використовують формулу: 10 х п, де п – кількість днів життя дитини.
Також вираховують добову потребу в молоці за формулою А.Ф.Тура або Г.І.Зайцевої.
1. Розрахунок за А.Ф.Туром: п х 70 або 80, де п – кількість днів життя дитини перемножують на 70, якщо її маса при народженні менша як 3200, і на 80 маса тіла дитини понад 3200 г.
2. Розрахунок за Г.І.Зайцевою: п х 2% маси тіла дитини при народженні, де п – кількість днів життя.
Якщо дитина старше 7 днів, то об’єм їжі розраховується за об’ємним чи калорійним методом.
Об’ємний метод Гейбнера і Черні, включає вік дитини, і її масу тіла. Для дитини із середньою масою тіла кількість їжі на добу складає:
від 7-10 днів до 2 міс. - 1/5 маси тіла
від 2 до 4 міс - 1/6
від 4 до 6 міс - 1/7
від 6 до 9 міс - 1/8
від 9 до 12 міс - 1/8, 1/9
калорійний метод розраховують формулою за М.С.Масловим:
де Х – добова кількість молока, А – вікова калорійність потреба дитини, В – фактична маса тіла, С – калорійність 1 л грудного молока.
Вік дитини
Необхідна кількість ккал на 1кг маси тіла
1-3 місяці
120-125
4-6 місяців
115-120
7-9 місяців
110-115
10-12 місяців
105-110
1.4. Режим харчування дитини
Після нормальних пологів немовля вперше прикладається до грудей ще в пологовому залі.
Протягом 2-3 місяців дитина звичайно отримує їжу через З години (7 разів на добу з нічною перервою 6 годин). Хоча не обов'язково дотримуватися визначеного режиму годування, а годувати дитину тоді, коли вона прокинеться і "попросить" їсти сама – це вільне вигодовування.
До кінця 2 - на початку 3 місяця – годувати 6 разів на добу з нічною перервою 6,5 годин. З 4,5-5-місячного віку, коли вводиться прикорм - годувати 5 разів на добу.
I прикорм вводиться в 4,5-5 місяців, або коли маса тіла дитини подвоюється, але не раніше 4 місяців. Це овочеве суп-пюре. Вводиться зазвичай на 3-ге годування.
II прикорм вводиться приблизно в 5,5-6 місяців. Це молочна каша.На 7- му місяці він розширюється і набуває вигляду обіду: овочеве суп-пюре + рослинна олія + м'ясций фарш + фруктове пюре + яєчний жовток.
III прикорм: вводиться із 7-8 місяців Це:
нежирний сир і кефір;
сухарик, печиво, булка, залиті гарячим молоком;
на 10 місяці можна дати другий раз на день кашу, але з іншої крупи.
Терміни введення харчових додатків і підгодовування дітей
1-го року життя.
Набір продуктів
Вік, місяць
4
5
6
7
8
9
10
11-12
Фруктовий сік (мл)
5-20
30
40-50
50-60
60
70
80
90-100
Фруктове пюре (г)
5
10-30
40-50
60
70
70
80
90-100
Сир (г)
-
-
10-25
30
40
40
40
50
Жовток (шт.)
-
-
1/5
¼
¼
½
½
½
Овочеве пюре (г)
-
10/50
100-150
150
170
170
180
200
Каша молочно-крупяна (г)
-
-
50-100
100
150
180
180
200
М'ясне пюре (г)
-
-
-
-
5-30
50
50
60-70
Кефір (мл)
-
-
-
-
50
200
200
200
Рибні страви (пюре, г)
-
-
-
-
-
50
100
100
Хліб (г)
-
-
-
-
5
5
5
10-15
Печиво (г)
-
-
-
3
5
5
10
10-15
Сухарі (г)
-
-
-
3
5
5
10
10-15
Олія (г)
-
1-3
3
3
3
5
5
6
Вершкове масло (г)
-
-
1-4
4
4
5
5
6
Їжа для першого прикорму повинна бути добре подрібнена, мати напіврідку, гомогенну консистенцію, до першого прикорму, як і до будь-якого наступного виду їжі, дитину привчати треба поступово, починаючи з 1 чайної ложки і доводити її до повного об'єму протягом 5-7 днів, кожний наступний прикорм починають тільки тоді, коли дитина повністю звикне до попереднього (через 2-З тижні), починати новий вид прикорму тільки здоровій дитині. По мірі зростання об'єму прикорму, він поступово витісняє одне годування груддю(найчастіше в 14 годині, переходячи в обід), усі страви прикорму повинні бути свіжо приготованими з доброякісних продуктів.
Протипокази до грудного годування зі сторони матері та дитини: гострі психічні захворювання, злоякісні пухлини, тяжкі форми Базедової хвороб, захворювання шкіри, психічні захворювання; захворювання крові, серцева недостатність, інфекційні хвороби, гострі вірусні хвороби, мастит, сифіліс, тиф, декомпенсована патологія серцево-судинної систем, соціально-побутові умов, особисте небажання годувати дитину груддю щорушення мозкового кровообігу дитини, глибока недоношеність (відсутні смоктальний та ковтальний рефлекси), тяжкі захворювання органів дихання та кровообігу, фенілкетонурія.
1.5. Правила введення соків
Вперше сік дитина отримує в 3-3,5 місяці, прийом соку починається з декількох крапель на день. При нормальній реакції дитини кількість крапель збільшується, досягаючи 5мл, 1Омл, і до кінця 4 місяця дитина за день приймає 20мл соку. Подальший помісячний об'єм - збільшується на 10-25 мл, максимальний - ІООмл. Об’єм соку, який повинна отримувати дитина розраховують за формулою: V=10*n, де
V – добовий об’єм соку;
n – вік дитини у місяцях.
Правила введення:
коли добова кількість соку невелика, дитина може прийняти його 1 раз, надалі – протягом 2-3 разів за день;
соки краще готувати в чистому вигляді перед вживанням;
починати краще з яблучного соку;
забороненим є виноградний сік, який посилює в кишківнику процеси бродіння;
соки потрібно давати через 1-1,5 години після їжі;
не рекомендується одночасно давати змішані соки;
при схильності дитини до запорів – капустяний, буряковий, апельсиновий, сливовий соки;
при схильності до проносів - вишневий, гранатовий, смородиновий, лимонний соки.
1.6.Гіпогалактія як одна з форм порушення лактації
Гіпогалактія – патологія лактації, що характеризується зниженням секреторної діяльності молочних залоз. Добова кількість молока, яке виділяється, не задовільняє потреби дитини. Вона є основною причиною переведення дітей на змішане і штучне вигодовування. Розрізняють первинну і вторинну гіпогалактії:
первинна – зумовлена гормональними розладами чи захворюваннями ендокринних залоз, інфантилізмі статевої системи, пізня поява місячних, ускладнення вагітності, токсикози вагітних, складні акушерські операції, кровотечі
вторинна – розвивається внаслідок різних захворювань (крім ендокринних), ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду. Також може бути зумовлена неправильною технікою годування дитини, нераціональним режимом і дієтою матері-годувальниці, фізічною та психічною перевтомою, захворюваннями молочних залоз (тріщини, ерозії, мастити). За часом виникнення гіпогалактія буває рання (в перші 10 днів після пологів) та пізня ( через 10 після пологів).
ступені гіпогалактії:
I - дефіцит молока не більше 25% добової потреби;
II - дефіцит молока 26-50%;
- дефіцит молока 51-75%;
- дефіцит молока більше 75%.
Причин гіпогалактії є багато. Сановними з них, є:
неповноцінна інформація і підготування вагітної жінки і матері до правил грудного вигодовування,
захворювання матері – неврологічна й ендокринна патологія, захворювання серцево-судинної системи, доброякісні пухлини матки і яєчників, гострі запальні процеси і вади молочної залози при інфантилізмі,
пізній токсикоз вагітності,
надмірна кровотеча під час пологів,
пізнє перше прикладання дитини до грудей,
неповноцінне харчування матері-годувальниці,
фізичне та психічне перевантаження матері-годувальниці,
Для попередження появи гіпогалактії та її профілактики потрібно усунути чинники, що можуть призвести до її розвитку – провести профілактику ускладнень вагітності і пологів.
Матері-годувальниці необхідно забезпечити задовільні матеріально-побутові умови, хороший догляд за матір'ю, попереджати виникнення стресових станів. Задовільна лактація також залежить від ритмічного і повного спорожнення молочних залоз. При цьому підвищується секреція молочних залоз і покращується смоктальний рефлекс у дитини. Не останню роль у забезпеченні хорошої лактації відіграє зціджування молока в неонатальному періоді життя дитини, коли вона висмоктує невелику кількість молока.
Після кожного годування для покращення лактації і профілактики гіпогалактії потрібно зціджувати залишки молока.
Як правило, дуже важко буває при гіпогалактії виділити основний, ведучий фактор. Крім цього одним з ведучих факторів виникнення гіпогалактії є пізнє перше прикладання дитини до грудей (пізніше 4-5год після пологів), недостатня активність дитини при годування.
Не слід прирівнювати лактаційний криз до первинної гіпогалактії. Лактаційний криз відноситься до семіотики порушення лактації. Приблизно у 2\3 матерів, діти яких знаходяться на природному вигодовуванні, на 2-му місяці малюка виникає тимчасове зменшення молока. Це є фізіологічне явище. Лактаційний криз обумовлений фізіологічними післяпологовими гормональними змінами у матері в цей період або її значною втомою. У деяких матерів-годувальниць такий лактаційний криз може виникати декілька разів.Лактація вчасно відновлюється при своєчасній правильній тактиці:
збільшити частоту годувань,
під час кожного годування прикладати малюка до обидвох грудей,
для стимуляції секреції пролактину одов'язково годувати дитину в нічний час,
не давати дитині пустушку і не давати смоктати соску,
надати матері фізичний і психологічний спокій,
зробити масаж,
відповідне харчування.
Голодний криз - це також короткочасне зменшення кількості молока у матері-годувальниці на 3, 7 і 12 місяцях лактації.Він обумовлений збільшенням „вимоги „ дитини щодо молока у зв'язку зі значним її ростом в період вказаних місяців. Голодний криз це такоз фізіологічне явище.
2. Штучне вигодовування.
Штучне вигодовування - це такий вид годування, при якому дитина не отримує жіночого молока, а лише молочні суміші.
Основні причини штучного вигодовування:
агалактія;
декомпенсована патологія у матері;
психічні захворювання матері;
захворювання шкіри;
соціально-побутові умови;
Молочні суміші
Молочні суміші можна поділити на три категорії – високоадаптовані, низькоадаптовані і неадаптовані. В високо- і низькоадаптованих сумішах білок коров`ячого молока попередньо обробляється. Молоко, зякого виробляють сусіші містить жиру – не менше ніж 3.5%, вуглеводів – не менше ніж 4.5%, сухий залишок повинен бути не менше ніж 8.5 г. на 100мл. Кислотність не повинна перевищувати 20, кількість бактерій – 50 вис. на 1 мл., не повинно бути гнилісних і патогенних бактерій. Для приготування високо адаптованих сумішей молоко обробляється високими температурами шляхом швидкого нагрівання. Грубодисперсні білки стають дрібнодисперсними, додаються амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини.
В материнському молоці співвідношення сироваткового білка і казеїна складає приблизно 60% на 40%. Воно оптимальне для перетравлювання і засвоєння організмом дитини. У заміннику материнського молока «Бона», створеного у Фінляндії, намагаються дотримуватися цього співвідношення. У нерозбавленому коров`ячому молоці і виготовлених з нього кисломолочних продуктах вміст протеїнів в два рази вищий і співвідношення сироваткового білка і казеїна складає 20% на 80%. Тому коров`яче молоко погано перетравлюється, створюючи підвищене навантаження на нирки і систему обміну речовин дитини. Відомі зарубіжні фірми, що спеціалізуються на випуску продуктів дитячого харчування для дітей раннього віку, такі, як «Эббот лабораторіз», «Хіпп», «Нутріція», «Нестле», «Мід Джонсон», «Пліва» і ін., обов'язково підкреслюють, що ідеальною їжею для дитини є материнське молоко.
В нинішній час для змішаного і штучного вигодовування дітей 1-го року життя дуже часто використовуються і кисломолочні і сухі суміші, що були адаптовані. З сумішей промислового виготовлення, що виробляються на основі коров`ячого молока, широко розповсюджені "Малютка", "Малыш", , "Детолакт", 'Новолакт-1", 'Новолакт-2" (Росія), "Віталакт", "Ладушка" (Україна), "Симилак", "SMA" (США), "Боно", "Пілтті" (Фінляндія), "Імпресс" (Німеччина).
Для вигодовування дітей раннього віку широко застосовуються і інші кисломолочні продукти харчування: ацидофільне молоко, "Біолакт", "Наріне", "Мацони", "Біфілін” і ін. Розроблена також суха і рідка ацидофільна суміш "Малютка". Вона показана недоношеним новонародженим і дітям зі слабкою ферментативною активністю тарвних соків. В кислих молочних сумішах білок знаходиться в створоженому стані. Молочнокислі бактерії викликають протеоліз казеїна з накопичуванням амінокислот і пептидів, збільшують вміст вітамінів групи В. і С. Молочна кислота, що міститься в сумішах, стимулює діяльність шлунково-кишкового тракту. Однак кількість кислих сумішей не повинна перевищувати половини добового обсягу харчування, щоб не створити надмірно кисле середовище, що не може бути компенсоване буферними системами організму.
Крім різниці у складі у імпортних сумішей є ряд переваг над вітчизняними. Імпортна суміш кладеться в тарілку і розбавляється теплою кип`яченою водою, наша вимагає варки. Термін зберігання наших сумішей — 8 місяців при температурі 15о, імпортних — 2-3 роки при будь-якій температурі (це досягається за рахунок високотемпературної стерилізації).
Для зв'язування іонів кальція в суміш "Малютка" входять солі лимоннокислого калія і натрія, а в суміш "Малыш" - борошно, що сприяє утворенню під впливом шлункового соку більш пухких і ніжних згустків казеїну. Щоб наблизити ці суміші повмісту поліненасичених жирних кислот до жіночого молока 25% загального жира в них предствлені кукурудзяним або бавовняним маслом. В них додають вітаміни групи В, А і D, суміші зкореговані за мінеральним складом. В деякі суміші для дітей раннього віку і недоношених додають амінокислоту таурін - важливий компонент для дозрівання нервової системи і антиоксидант - В-каротин (Алеся-1, SMA). В останній час поряд з тауріном додають карнітин, лізоцим або лактоферин (біологічно активні додатки-бад), вітамін D3, обмежують осмолярність суміші (280-300 мосм - як і жіночого молока). Суміш "Малютка", 'Алеся-1" сворені для вигодовування новонароджених і дітей до 1-2 місяців, а "Малыш" - дітей старше 2 місяців. Суміші "Віталакт," Ладушка” також готуються з коров`ячого молока з доданням сухої молочної сироватки, вершків, олії, цукру, декстрин-мальтозы, лізоцима. В них міститься оптимальний рівень вітамінів групи B, E, C, А, D. Призначені для вигодовування недоношених, новонароджених і дітей грудного віку. Прості молочні суміші, являти собою розведення коров`ячого молока водою або відварами різноманітних круп.
3. Змішане вигодовування.
Змішане вигодовування – це такий вид годування, коли дитина на першому півріччі життя разом з материнським молоком одержує суміш. Якщо жіноче молоко складає 2/3-3/4 добового раціона то ефективність змішаного наближаєтья до природнього вигодовування, якщо менше 1/3, то ефективність наближаєтья до штучного вигодовування. Основні причини переводу дитини на змішане вигодовування, це – гіпогалактія, соціально-побутові умови(мати виходить на роботу, навчається в навчальному закладі), компенсовані захворювання матері, неповноцінне материнське молоко. Отримуванння штучної суміші при змішаному вигодовуванні називається докорм. Існує дві основні методики змішаного вигодовування: коли дитина протягом одного годування отримує і грудне молдоко і штучну суміш(спочатку дитина отримує молоко), та коли протягом доби отримує кілька годувань сумішу, а решту- грудне молоко.Особливістю змішаного вигодовування є те, що прикорм вводиться на 2-4 тижні раніше, ніж прриприродному вигодовуванні.Також частота годувань до введення прикормуможе бути зменшена на 1 раз в порівнянні з природним вигодовуванням, якщо співвідношення між грудним молоком і штучною сумішшю наближається до штучного.
IV Корекція складу харчування по основних інгредієнтах.
У зв'язку із значним індивідуальним коливанням складу грудного молока може виникнути дефіцит складу харчування у новонароджених і дітей грудного віку як повністю, так і за окремими інгредієнтами, що потребує потребує в першу чергу корекції харчування матері, котре впливає на повноцінність молока.
Корекцію білка в раціоні дитини проводять шляхом призначення сиру або ацидофільної пасти. Необхідну кількість сиру або пасти розтирають з грудним молоком матері, доводять до консистенції вершків і догодовують малими порціями після годування груддю.
Для корекції дефіциту жиру використовують 10% вершки, рослинну олію, а вуглеводів – цукровий сироп, вітамінів та мінеральних солей - фруктові, овочеві соки, пюре.
Список використаної літератури:
Капітан Т.В Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. Вінниця, 2003р.
Справочник по детской диететике. Под ред. И.М. Воронцова, А.В. Мазурина. Москва, 1980р.
Пропедевтика дитячих хвороб за редакцією проф. О.Гнатейко. Львів, 2004р.
Медицина дитинства за ред.проф. Мощича. 1994р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора