Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра будівельного виробництва
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Основи технології ремонтно-будівельних робіт
Група:
МБГ-4
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет
“Львівська політехніка”
Кафедра
“Будівельного виробництва”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
з курсу “Основи технології ремонтно-будівельних робіт”
Виконав: ст.гр. МБГ - 4
Перевірив:
Котів М.В.
Львів_2004
ЗМІСТ
2 ст.
3 - 4 ст.
5 ст.
6 ст.
6 ст.
6 ст.
7 ст.
8 ст.
8 ст.
8 ст.
8 ст.
9 ст.
10 ст.
11 ст.
11 ст.
12 ст.
12 ст.
12 ст.
13 ст.
13 ст.
17 ст
17 ст.
18 ст.
19 ст.
20 ст.
1. Завдання.....................................................................................................................................
2. Схема до завдання (план будівлі) ............................................................................................
3. Зміст............................................................................................................................................
4. Загальні положення....................................................................................................................
5. Причини обумовлені підсиленням конструкцій........................................................................
6. Причина (обгрунтування) проведення даної роботи...............................................................
7. Аналіз ситуаційного плану міської забудови............................................................................
8. Характеристика конструкцій будівлі. ........................................................................................
9. Опис і характеристика конструкцій, елементів з дефектами та пошкордженнями ..............
конструктивних елементів будівлі. ...............................................................................................
10. Спосіб підсилення кам’яної конструкції.................................................................................
11. Опис нової конструкції та послідовність виконання робіт.....................................................
12. Фундаменти будівлі та метод їх обстеження.........................................................................
13. Підрахунок о’ємів робіт............................................................................................................
14. Машини і монтажне обладнання.............................................................................................
15. Роботи по надбудові будівлі....................................................................................................
14. Контроль якості приймання робіт, допуски і відхилення. .....................................................
15. Покрівельні роботи...................................................................................................................
16. Вантажо-розвантажувальні роботи.........................................................................................
17. Вимоги до зведення кам’яних конструкцій. ............................................................................
18. Область застосування технологічної карти............................................................................
19. Техніка безпеки та охорона праці...........................................................................................
20. Техніко-економічні показники..................................................................................................
21. Додаток 1 ( Графік постачання виробі і матеріалів, графік руху машин і механізмів)........
22. Список використаної літератури.............................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Причини обумовлені підсиленням конструкцій.
Згідно з завданням необхідно розробити технологічну карту надбудови двох поверхів з підсиленням камяного стовпа на першому та другому поверхах трьохповерхового адміністративного будинку у м. Львові по вулиці К.Левицького, 47. Кам’яні конструкції складають основну частину будівлі, яка реконструюється. В процесі експлуатації ці конструкції попали під фізичне і моральне зношення, степеню яких визначається необхідність їх підсилення.
Кам’яні конструкції підлягають підсиленню по двом причинам:
збільшення навантаження на них внаслідок заміни, підсилення вижчележачих конструкцій: надбудова верхніх поверхів.
втрата несучої здатності врезультаті експлуатації: динамічні навантаження, агресивні та атмосферні середовища, неправильна експлуатація (розривання агресивних засобів, протікання систем водопостачання та водовідведення, атмосферні впливи); випадкові пошкодження, аварії.
В даному випадку підсилення камяного стовпа на 1-му та 2-му поверхах виконують внаслідок збільшення навантаження від вище розташованих конструкцій. Підсилення кам’яних конструкцій потребує менше затрат, чим їх заміна, але тим не менше визначається відповідальний і висококваліфікований підхід до виконання складного комплексу робіт.
Різнотипні комбінації причин, які викликають необхідність підсилення, визначається вибір способів та методів підсилення.
Причина (обгрунтування) виконання даної роботи.
Підсилення цегляного стовпа у лівому крилі будівлі на 1-му та 2-му поверхах виконують з метою збільшення його несучої здатності і жорсткості щоб надати елементові додаткової міцності внаслідок збільшення навантаження від вище розташованих поверхів. Проектною організацією передбачено не змінювати конструктиву схему та план трьох поверхів лівого крила будівлі що є доцільним влаштування зал для конференцій у надбудованих двох поверхах над існуючими залами нижче розташованих поверхів.
Продаж будівлі на аукціоні привів до зміни власника, що в свою чергу призвело до потреби переобладнання існуючих приміщень під офіси. Постало нове питання: збільшення площі шляхом добудови ще двох поверхів над існуючими трьома поверхами. У зв’язку із збільшенням навантаження на несучі стіни, перекриття проектною організацією прийнято рішення про підсилення камяного стовпа на першому та другому поверхах. Без підсилення цегляного стовпа виникнули б тріщини у несучих стінах та простінках по всьому периметру будівлі та в самому стовпі внаслідок зростання навантаження через надбудовані два поверхи.
Добудова жилої будівлі із кам’яними матеріалами висотою 2...5 поверхів здійснюється в переважній більшості у великих містах для забезпечення більш високої густини забудови, покращення внутрішнього планування приміщень і архітектурного ансамбля міста.
Розрахунки міцності, стійкості фундаментів і стін даної старої будівлі свідчить про резерв її несучої здатності, що складає принципову можливість збільшення її висоти без шкоди для експлуатаційної надійності. Прийняття рішення про надбудову передбачає детальне дослідження основ, фундаментів, розмірів і міцнісних характеристик кладки стін.
Надбудова здійснюється у межах 1...5 поверхів і супроводжується капітальним ремонтом існуючої будівлі: підсилення окремих конструктивних елементів, перепланування приміщень, заміною перегородок і т.п.
Дана надбудова будівлі є найбільш економічною через використання існуючих стін і фундаментів без їх підсилення. Її здійснюють після техніко-економічної, соціальної і архітектурної оцінки доцільності проведення робіт. Вивчивши гідрогеологічні умови грунтів основ, допустиме навантаження під підошвою фундаментів і міцнісні характеристики кладки зовнішніх і внутрішніх стін, приймають конструктивне рішення поверхів, що добудовуються і їх кількість – 2 поверхи. Враховуючи жорстке обмеження по додатковому навантаженні на існуючі стіни і фундаменти, потрібно іти до максимального зниження маси несучих і самонесучих конструкцій добудованих поверхів.
Об’єкт повністю забезпечений міськими комунікаціями: водопостачанням та водовідведенням, підвалом; ліфтом та сміттєпроводом не обладнаний; вентиляція – відсутня. До будинку проведено телефонний кабель, водопровід, каналізацію, газопровід, обладнаний електропроводкою. Запроектована система контрольного водопостачання. Опалення в будинку – нейтральне, за рахунок цього опалювався весь будинок.
Аналіз ситуаційного плану міської забудови.
Будівля знаходиться поблизу центральної частини м. Львова, розташування будівлі досить вигідне тому переобладнання, добудова двох поверхів, можливість перепланування приміщень під офіси є доцільним. В 10 м на захід від будівлі, що добудовується знаходиться 4-х поверховий житловий будинок (5). У світлу пору доби затінення від нього не виникає. У Пд.Зх. частині знаходиться котельня (6), яка потребує капітального ремонту, та заміни застарілого обладнання. У Сх. частині знаходиться міський сквер для прогулянок та вілпочинку населення міста та гостей; та проїзд (2), який сполучає дорогу районного значення (3) з магістральною вулицею (4). На Пн. від об’єкта проходить магістральна вулиця, а в Пд. стороні – дорога районного значення із типовою забудовою житловими будівлями. Рельєф – плавний, спокійний, ухил – з Пн. на Сх. Будівля не потребує створення спеціальних підходів, підїздів, проїздів, тому що ними вона повністю забезпечена. До будівельного майданчика є доступ з Пн., Пд., та Сх. сторін та можливість підїзду вантажних машин будівельними матеріалами; кран може бути розташований з Пн. сторони об’єкту, оскільки це раціонально підібране місце. Розвантаження вантажних машин із будівельними матеріалами та конструкціями здійснють у тому порядку у якому їх завантажили на складах, тобто спочатку розвантажують ті матеріли та конструкції, які використовуються пізніше, згідно з технологією будівельних процесів, складування здійснюють на вільних ділянках. Будівельний майданчик огороджений по периметру, доступ посторонніх людей повністю обмежено, круглодобово працює охорона.
ГЕНПЛАН
1 – дана будівля; 2 – проїзд; 3 - дорога районого значення;
4 – магістральна вулиця; 5 – сусідня будівля; 6 – котельня.
Характеристика конструкцій будівлі.
Відмостка будинку виконана з цементно-піщаного розчину на щебеневій основі. Фундаменти – монолітні, залізо-бетонні, в наявності вертикальна і горизонтальна гідроізоляція. Стіни будинку – цегляні: зовнішні несучі товщиною – 510 мм., внутрішні поперечні несучі – 380 мм., перегородки – гіпсобетонні товщиною – 80 мм., кладка по гіпсовому розчині. По вартості будівлі перегородки складають 10% від загальної вартості будівлі.
Матеріали стін – цегла звичайна, глиняна, безпустотна 65(120(250 мм.
Стіни отиньковані з двох сторін: внутрішньої і зовнішньої – вапняно-піщаним розчином.
Двері – дерев’яні, шириною – 0,9 м і висотою – 205 см – вхідні.
Підлога в будинку паркетна дерев’яна, покрита мастикою. Мастика наноситься на очищену поверхню паркету 1 раз в 2 місяці.
Перекриття – залізобетонні плити, сприймають корисні і нормативні навантаження.
Дах – плоский, покрівля покрита рулонними матеріалами на бітумній мастиці.
Сходова клітка по металевих косоурах.
Опис і характеристика конструкцій, елементів з дефектами та пошкордженнями конструктивних елементів будівлі.
При огляді фундаментів тріщин не виявлено. В стінах будинку спостерігається відшарування і руйнування штукатурки та оздоблюваного шару. На фасаді відбувається руйнування і відпадання архітектурних елементів.
На плитах перекриття спостерігається відшарування штукатурки та поява тріщин.
Паркетні дерев’яні підлоги мають звуковий дефект – срипіння при ходьбі через відсутність спеціальної основи – картону або мастики. Просідання підлог невиявлено.
Дверні полотна під’їздів в поганому стані і потребують ремонту через загнивання нижньої частини. Двері в квартирах в задовільному стані.
Щодо покрівлі то спостерігається водопроникнення в окремих місцях. Водостічні труби потребують заміни.
Спосіб підсилення кам’яной конструкції.
При надбудові будівлі, яка споруджена з кам’яних конструкцій проведена оцінка фактичної міцністі несучих елементів. Ця оцінка виконана методом руйнуючих навантажень на основі руйнуючої міцності цегли, розчину і границі текучості сталі. При цьому враховані всі фактори, які можуть знизити несучу здатність конструкції (тріщини, локальні пошкодження, відхилення кладки по вертикалі і відповідне збільшення ексцентриситетів, порушення зв’язків між несучими конструкціями, зміщення плит перекриття, прогонів, стропильних конструкцій).
В зв’язку з тим, що кам’яні конструкції сприймають в основному стискаючі зусилля, найбільш ефективним їх підсилення є влаштування стальних, залізобетонних і армованих розчинних обойм.
Кам’яна кладка в обоймі працює в умовах всестороннього стиску, при цьому її поперечні деформації значно зменшуються і як наслідок суттєво збільшується опір поздовжньої сили. Сталева обойма складається з двох основних елементів – вертикальних стальних кутників, які встановлюються по кутах простінків, або стовпів на цементному розчині, і хомутів із полосово або круглої сталі. Крок хомутів приймається не більше меншого розміру січення і не більше 500 мм. Для забезпечення обойми в роботу кладки необхідно добре зачеканити або ін’єкціювати щілини між стальними елементами обойми кам’яної кладки цементним розчином.
Після влаштування металевої обойми її елементи захищають від корозії цементним розчином товщиною 25 – 30 мм по металевій сітці.
Опис нової конструкції.
Проектною організацією прийнято рішення підсилення цегляного стовпа, який знаходиться в центрі великого залу на трьох поверхах, металевою обоймою на 1-му та 2-му поверхах будівлі через збільшення навантаження внаслідок надбудови двох поверхів. Несучими є поперечні стіни, на які опираються залізобетонні плити перекриття. Роботи по демонтажу плоскої покрівлі з рулонних матеріалів на бітумній мастиці та роботи по підсиленню цегляного стовпа виконують одночасно. Після виконання робіт по підсиленню цегляного стовпа і демонтажу покрівлі починають вести роботи по надбудові двох поверхів.
Кам’яна кладка в обоймі працює в умовах всестороннього стиску, при цьому її поперечні деформації значно зменшуються, в наслідок чого значно зростає опір поздовжньої сили.
Сталева обойма складається з двох основних елементів – вертикальних стальних кутників, які встановлюються по кутах стовпа, на цементному розчині і хомутів із полосової або круглої сталі. Крок хомутів приймається не більше меншого розміру січення і не більше 500 мм. Для включення обойми в роботу кладки необхідно добре зачеканити або ін’єкціювати щілини між стальними елементами обойми кам’яної кладки цементним розчином.
Після влаштування металевої обойми її елементи захищають від корозії цементним розчином товщиною 25 – 30 мм по металевій сітці.
рис.1. Підсилення кам’яного стовпа металевою обоймою.
1 – планки 38(5 мм; 2- кутники;
3 – зварний шов; 4 – цегляна кладка.
Для забезпечення взаємодії елементів обойми при її довжині більш ніж в 2 рази і більше товщину, необхідно встановити додаткові поперечні зв’язки, які пропускають через кладку, відстань між цими зв’язками в плані приймається не більше двох товщин стін, а по висоті не більше 75 см.
Одночасно з підсиленням стовпа металевою обоймою виконують роботи по ліквідації тріщин в цегляній кладці шляхом нагнітання цементного розчину в існуючі тріщини. Ін’єкцію здійснюють шляхом нагнітання в пошкоджену кладку рідкого цементого або полімерного розчину під тиском. При цьому виникає повне замонолічування кладки, відновлюється і збільшується несуча здатність.
Послідовність виконання робіт по підсиленню цегляного стовпа металевою обоймою:
Огляд, обстеження, намітка ділянок;
Відбивання тиньку в місцях встановлення кутників і планок;
Обезпилення поверхні кутників, планок, змочення поверхні стовпа в місцях встановлення кутників;
Встановлення 4-ох вертикальних кутників в проектному положенні по цементному розчині;
Приварювання планок до кутників з однієї сторони (перші шви приварювання)
Нагрівання планок газовими пальниками до температури 120 – 200о С, зварювальні шви накладаються після нагрівання планок;
Після охоледження швів – зняття тимчасових хомутів і перехід на наступну ділянку цегляного стовпа.
Фундаменти будівлі та метод їх обстеження
При обстеженні фундаментів методом влаштування шурфів в трьох місцях вздовж несучих стін було встановлено, що по степені зносу фундаменти відносяться до першої групи із зношенням до 15%, з міцним розчином у швах, який не викришується знаходиться у доброму стані. Встановлено, що фундамент бутобетонний виготовлений за допомогою опалубки, в яку поміщували, пошарово невеликі валуни на розчин і ним заливали, після затвердіння знімали опалубку і продовжували будівництво зведенням стін. Під час обстеження було виявлено, що основою фундамента є крупно-зернистий пісок, який знаходяться у нормальному стані і при надбудові двох поверхів фундамент підсилення непотребує.
рис. 2. Схема фундамента
1 – цегляна стіна; 2 – розчин;
3 – невеликі валуни;
При обстеженні бутобетонних фундаментів було встановлено, що зношення до 10%, фундамент знаходиться у доброму стані, розчин не відшаровується, при простукуванні - звук дзвінкий, виявлено групу мікротріщин, вертикальність стіни і фундаментів непорушені.
Метою обстеження фундаментів являється встановлення: типу грунту основи і матеріалу фундаменту, дефекти і пошкодження, гідроізоляцію, можливість доступу води до фундаменту.
Для обстеження фундаментів з середини приміщення і зовні влаштовують шурфи біля будинку викопуючи траншею шириною 500-600 мм, довжиною 1000 - 2400 мм і глибиною, яка залежить від глибини залягання фундамента – 900 мм (рис.3. в)). В залежності від виду грунту і від параметрів шурфа можливе влаштування сходинок вздовж фундамента (рис.3. а)). У випадку необхідності влаштування шурфів великої глибини і невеликої ширини, застосовуть розпорки, які запобігають обвалу грунту (рис.3. б)).
рис.3. Схема влаштування шурфа.
а - влаштування сходинок вздовж фундамента; б – влаштування розпорок, для запобігання обвалу грунту; в - схема влаштування шурфа.
З середини підвального приміщення беруть проби грунтів із сфердловини, а ззовні влаштовують шурфи. Беруть проби цегли для визначення її марки. Клас бетону визначається за допомогою молотка Кашкарова вагою 0,5 кг, в характерних місцях де є тріщини, відшарування штукатурки, просадка фундамента. При обстеженні фундаменту будівлі особливих дефектів не виявлено, по степені зносу фундаменти відносяться до першої групи із зношенням до 15%, з міцним розчином у швах, який не викришується знаходиться у доброму стані.
При обстеженні бутобетонних фундаментів ззовні і з середини бідівлі було встановлено, що фундаменти знаходяться у доброму стані, по степені зносу відносяться до першої групи із зношенням до 15%, з міцним розчином у швах, який не викришується і знаходиться у доброму стані; при простукуванні - звук дзвінкий, вертикальність стін і фундаментів непорушені. Отже, фундаменти підсилення не потребують при надбудові двох поверхів над існуючими трьома поверхами оскільки фундаменти витримають навантаження від добудованих поверхів.
Підрахунок о’ємів робіт.
№
п/п
Назва матеріалу
Кількість
Одиниці
виміру
1
Цегла (60×120×250 мм)
80 800
шт.
2
Розчин М300
56,133
м3
3
Плити покриття:
- шестиметрові
- трьохметрові
27
15
шт.
шт.
4
Плити покриття:
- шестиметрові
- трьохметрові
27
15
шт.
шт.
5
Вікна (0,5×1,5 м)
88
шт.
6
Сходові марші
2
шт.
7
Сходові огородження
2
елемент
8
Кутники металеві (4 м)
8
шт.
9
Планки металеві
50
шт.
10
Рубероїд
33,5
рулон
Вибір машин і механізмів
Машина СО-99 призначена для роботи на плоских покрівлях і покрівлях з ухилом до 7 %, несуча здатність яких складає не менше 500 кгс/ м2, а міцність вирівнюючої стяжки не менше – 8 кгс/см2.
Технічна характеристика машини СО-99
Продуктивність машини при наклеюванні одного шару
1500 м2 / зміну
Максимальна ширина рулона
1025 мм
Кількість рулонів на машині
1 шт
Вага катка, який прикатує
70 – 80 кг
Товщина шару, що наноситься
1 – 2 мм
Об’єм бака для мастики
100 л
Швидкість руху машини:
- на першій передачі
- на другій передачі
0,22 км/год
0,43 км/год
Вага машини
300 кг
Машини і монтажне обладнання.
№
п/п
Назва
Марка
Технічна характеристика
Кількість, шт.
1.
Кран
КБ - 16
Gmax =2 т, Lстр=16 м, L г= 23 м.
1
2.
Машина
СО-99
1500 м2 / зміну
1
3.
Траверса
-
h = 2000, m = 570 кг
4
4.
Кондуктор одиночний
-
h = 600, m < 35 кг
36
5.
Станція штукатурна
СО - 114
-
3
6.
Розчинонасос
СО – 48А
-
3
7.
Насос для перекачки вапняно молока
-
-
3
8.
Вібросито
-
-
3
9.
Місткість для вапняного молока
-
-
3
10.
Приставна драбина-приставка
-
h = 10080, m = 311 кг
8
11.
Відтяжка
-
h = 15000, Ø =15
8
12.
Метр складний
ГОСТ 7253-54
-
5
13.
Рулетка сталева
ГОСТ 7502-69
L = 20 м
3
14.
Теодоліт
Т30
-
2
15.
Нівелір
-
-
2
16.
Кельма штукатурна
ГОСТ 9533-71
-
14
17.
Лопата для розчину
ГОСТ 3620-63
-
10
18.
Сокира
-
-
8
19.
Лом монтажний
-
Конструкція НР-32-55
6
20.
Пилка
-
-
6
21.
Вісок із шнурком вагою 0,2 кг
ГОСТ 7254-63
-
4
Роботи по надбудові будівлі.
Надбудова будівлі з підсиленням нижчерозташованих конструцій виконується тими способами, що передбачені для підсилення бетонних і кам’яних конструкцій фундаментів і стін, а також шляхом зміни конструктивної схеми будівлі. Це можливе, наприклад, завдяки опиранню несучих елементів перекриттів по взаємноперпендикулярному напрямку існуючої і надбудованої частин. Однак спосіб зміни конструктивної схеми потребує точних обстежень і розрахунків, тому проектною організацією розроблено проект без зміни конструктивної схеми.
Надбудова, яка опирається на самостійні частини будівлі, споруджена над будівлею. При цьому кількість поверхів і габарити надбудови розраховуються з розрахунком можливих розмірів і несучої здатності елементів опирання, незалежно від існуючої споруди.
Нові несучі елементи встановлюватися з середини, яка надбудовується.
Внутрішньо-планувальна схема надбудови не повторює ппланування існуючої будівлі.
Виконання робіт по надбудові може проводитися як при умові відселення жителів, припиненні експлуатації будівлі, так і без цих міроприємств.
Надбудова будівлі виконується без відселення жителів, будівельні роботи ведуться так, щоб не порушувалося нормальне життя людей в будівлі, яка надбудовується та в сусідніх будинках. Прийнято заходи безпеки руху пішоходів і транспорту біля об’єкту надбудови.
Опирання підлоги надбудованих поверхів виконується на самостійні балки, при цьому існуючі балки залишаються без змін.
Конструкції стін, перегородок, перекриттів, сходових кліток та інших елементів виконуються по аналогії прийнятої при новому будівництві.
Контроль якості приймання робіт, допуски і відхилення.
1. Покрівельні роботи.
1.1. Допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду прорабом або майстром разом з бригадиром несправності несучих конструкцій даху і огороджень.
1.2. При виконанні робіт на даху з ухилом більш 20( робочі повинні застосовувати пояси безпеки. Місця кріплення поясів вказуються майстром або прорабом. При демонтажі горизонтальної покрівлі та надбудові двох поверхів пояси безпеки не застосовуються.
1.3. Для проходу робочих, які виконують роботи на даху з ухилом більш як 20(, а також на даху з покриттям не розрахованих на навантаження від ваги робітників, необхідно встановлювати трапи шириною не менше 0,3 м з поперечними планками для упора ніг. Трапи на час виконання робіт повинні бути закріплені. В даному випадку трапи не використовуються, оскільки покрівля – горизонтальна і розрахована на вагу робітників.
1.4. Матеріали розміщають на даху тільки в місцях передбачених проектом виробництва робіт з застосуванням мір проти їх падіння в тому числі від дії вітру. Під час перерви в роботі технологічні приспосіблення, інструмент і матеріали закріпляються або прибраються з даху.
1.5. Під час туману і видимість в межах фронту робіт, грози і швідкістю вітру 15 м/с і більше не допускається виконання покрівельних робіт.
1.6. Елементи і деталі покрівлі, в тому числі компенсатори в швах, захисні фартухи, ланки водостічних труб, зливи, звиси подаються на робочі місця в заготовленому виді. Заготовка вказаних елементів і деталей безпосередньо на даху забороняється
2. Вантажно-розвантажувальні роботи.
2.1. Вантажно-розвантажувальні роботи проводяться механізованим способом. При виконанні робіт зв’язаних з використанням засобів автомобільного транспорту дотримуються правил по техніці безпеки і виробничої санітарії.
2.2. Площадки для вантажо-розвантажувальних робіт сплановані і мають ухил 5(.
2.3. При в’їздах і виїздах на будівельному майданчику встановлено надписи: “В’їзд”, “Виїзд”, “Розворот”.
2.4. Вантажопіднімальні машини, вантажозахватні машини які застосовуються на будівництві відповідають вимогам державних стандартів і технічним умовам на них.
2.5. Стропування вантажів продиться інвентарними стропами по затвердженному проекту. Застосовуються способи стропування, які виключають падіння або скользіння застропованого вантажу.
2.6. Вкладання вантажів на транспортні звсоби забезпечує стійке положення вантажу при транспортуванні і розвантаженні.
2.7. При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт не допускається стропування вантажів, які знаходяться в нестійкому положенні, а також зміщення строповочних приспосіблень на припіднятому вантажі.
2.8. Припереміщенні вантажів в скляній тарі прийняті міри попередження від поштовхів і ударів.
2.9. Розвантаження пилевидних матеріалів (цемент, гіпс, вапно) виконують механізованим способом. Ручні роботи по розвантаженні цемета дозволяються у вийнятку, при його температурі не вище 40( С.
2.10. Перед розвантаженням плит перекриття монтажні петлі оглядаються, при потребі очищаються від розщину і бетону при необхідності виправляються без завдання пошкоджень конструкції.
2.11. При розвантаженні автомобілів екскаваторами або кранами шоферу і іншим людям забороняється знаходитися в кабіні автомобіля, не захищеного спеціальними козирками.
2.12. При завантаженні транспортних засобів потрібно враховувати, що верх вантажу що перевозиться не повинен перевищувати габаритну висоту проїздів під мостами, переходами і в тунелях.
2.13. Розвантаження транспортних засобів з естакад, які не мають відбійних колод забороняється.
3. Вимоги до зведення кам’яних конструкцій.
При виконанні кладки в пустоту швів глибина незаповнених розчином швів з лицевої сторони допускається не більше 15 мм.
Заміс розчину повинен бути використаний до початку його тужавіння. Забороняється використовувати заміси без води. Забороняється додавати воду в розчин, який тужавіє. Розчини, які розшарувалися при транспортуванні, повинні бути перемішанні перед використанням.
Якщо розрив в кладці виконується вертикальним штрабом, то в шви кладки штраба повинна бути закладена конструктивна арматура з трьох стержнів діаметром 8 мм через 2 м по висоті кладки, в тому числі в рівні кожного перекриття. Різниця у висоті по зведеній кладці на суміжних захватках і прикладці внутрішніх і зовнішніх стін не повинна перевищувати 4 м.
Допустимі відхилення:
рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини 15 мм;
поверхонь і кутів кладки від вертикалі:
на один поверх 10 мм;
на всі споруди 30 мм;
по зміщенню осей суміжних віконних отворів 20 мм;
по ширині отворів +15 мм.
Допускаються нерівності на вертикальній поверхні при накладанні двох метрової рейки:
не оштукатуреної 5 мм;
оштукатуреної 10 мм.
по відмітках в обрізі і поверхів 15 мм;
по ширині простінка -15 мм;
по зміщенню осей конструкції 10 мм;
по товщині кладки +10 мм.
Допускається товщина горизонтальних швів не менше 10 і не більше 15 мм.
Допускається товщина вертикальних швів10 мм (товщина окремих вертикальних швів не менше 8 і не більше 15 мм).
3.1. Роботи по зведенню кам’яних конструкцій потрібно здійснювати відповідно до технічної документації, яка повинна мати:
вказання по виду матеріалів, застосованих до кладки;
для легкого бетону повинна вказуватися об’ємна маса і відпускна вологість;
марки розчинів для виробничих робіт як в літній так і взимовий час, для кладки ділянок стін між перемичками і самих перемичок, для армування кладки і сам вид в’яжучого;
розташування арматури, класи і марки арматури в армованій кладці;
Вимоги по систематичному контролю міцності цегли і розчину для конструкцій, розрахункова несуча здатність яких використовується більш чим на 80%.
3.2. Контроль якості матеріалів, які постачаються для зведення кам’яних конструкцій повинен виконуватися по даних відповідних документів підприємств-постачальників, а для матеріалів, які застосовуються в конструкціях, розрахункова несуча здатність яких використовується на 80% і більше, - шляхом випробовувань в будівельній лабораторії.
3.3. Розчин, який застосовується для зведення стін із цегли, повинен бути використаний до початку схвачування і періодично перемішується під час використання.
3.4. Розчини, які розшарувалися при транспортуванні повинні бути перемішані до подачі на робоче місце. Забороняється використовувати зневоднених розчинів.
3.5. Кожна партія свіжоприйнятого розчину (транспортна одиниця), доставленого з транспортного вузла, повинна супроводжуватися документом з вказанням виду, марки і рухомості розчину, дати і години його виготовлення, виду і марки цементу, який застосовується, а для сухих сумішів – фактичної вологості суміші, виду і марки застосованого цементу. Вологість сухих сумішів не повинна перевищувати 1%.
3.6. Свіжоприготовлений розчин повинен доставлятися на місце його застосування з збереженням заданих показників. На місці роботи повинна бути організована перевірка виду розчину і його марки – з допомогою стандартного конуса, однорідності - візуально.
3.7. Не допускається транспортування цегли навалом і розвантаження їх скидуванням, а також розвантаження розчинів на землю.
3.8. Цегляна кладка заповненення каркасів повинна використовуватися у відповідності з вимогами, які стосуються зведення несучих кам’яних конструкцій.
3.9. Деформаційні (температурні) і просадочні шви в цегляних конструкціях повинні виконуватися по мірі зведення конструкції.
3.10. Борозди, ніші, монтажні виїмки і отвори в кладці повинні виконуватися в процесі зведення конструкції.
3.11. Забороняється ослаблення цегляних конструкцій отворами, бороздами, нішами, монтажними виїмками, не передбачених проектом.
3.12. Вертикальність граней і кутів кладки із цегли і каменів, горизонтальність її рядів повинні перевірятися не менше двох рядів на кожному ярусі кладки (через 0,5 – 0,6 м) з усуненням виявлених відхилень в процесі зведення яруса.
3.13. Виконання робіт по зведенню цегляної кладки повинне забезпечуватися комплектами інструментів і приспосіблень, необхідних для контроля геометричних параметрів кладки, товщини і горизонтальних швів.
3.14. Товщина горизонтальних швів кладки із цегли і каменів правильної форми повинна бути не менше 10 і не більше 15 мм. Середня товщина горизонтальних швів в межах висоти поверху приймається 12 мм.
3.15. Для вертикальних швів кладки із цегли і каменів правильної форми допускається товщина швів в межах 8 – 15 мм. Середня товщина швів – 10 мм.
3.16. Кладку стін в місцях взаємних пересічень чи примикань потрібно здійснювати одночасно.
3.17. При вимушених розривах кладка повинна виконуватися у виді нахиленої або вертикальної штраби.
3.18. Якщо розрив кладки виконується вертикальною штрабою, то в шви кладки штраби повинна бути закладена арматура із стержнів діаметром не більше 8 мм і відстаню до 2 м по висоті кладки, а також в рівні кожного перекриття. Кількість стержнів арматури визначається в залежності від товщини стін, але не повинно бути менше трьх в одному рівні.
3.19. Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладці примикань зовнішних і внутрішних стін не повинна перевищувати висоти поверху.
3.20. в місцях примикань залізобетонних конструкцій в кладку стін повинна встановлювати прудкова арматура, яка приварюється до закладних деталей залізобетонних конструкцій.
3.21. Зведенні залізобетонних конструкцій наступного поверху допускається після вкладання несучих конструкцій перекриття, яке перекриває зведений поверх.
3.22. Гранична висота зведення вільно стоячих цегляних стін ((без вкладання перекриттів або покриттів) не повинна перевищувати для товщини стіни 510 мм, об’ємна вага кладки 1500 кг/м3 допустима висота стіни, м, при швидкісному напорі вітру, кгс/м2 (швидкості вітру м/с):
до 15 кг/м3 (15 м/с) – 6,3 м;
до 27 кг/м3 (21 м/с) – 6 м;
до 45 кг/м3 (27м/с) – 5,6 м;
до 100 кг/м3 (40 м/с) – 2,5 м;)
великої висоти повинні застосовуватися тимчасові кріплення, які забезпечують стійкість стін під час виробничих робіт.
3.23. Висота перегородок виконаних із цегли товщиною 12о мм не повинна перевищувати 1,8 м.
3.24. При закінченні кладки кожного поверху проводиться перевірка нівеліром гори-зонтальність і відмітка верху кладки незалежно від проміжкових перевірок горизонтальності її рядів.
3.25. Відхилення в розмірах і положення кам’яних конструкцій від проектних не повинні перевищувати величини вказаних у табл. 1.
3.26. Стіни і простінки, які зводяться із розшивкою швів, потрібно виконувати в єдиній системі прив’язки швів – багаторядній або однорядній (ланцюговій). Для кладки стовпів, а також для вузьких простінків (шириною до 1 м) всередині будівлі потрібно приймати трьохмірну систему прив’язки.
3.27. Тичкові ряди в кладці повинні вкладатися із цілих цеглин. Незалежно від прийнятої системи перев’язки швів вкладання тичкових рядів є обов’язковим в нижньому (першому) і верхньому (останньому) рядах конструкцій, що зводяться, на рівні обрізів стін і стовпів, в ви-
ступаючих рядах кладки (карнізах, поясах і т.д.) При багаторядній перев’язці швів вкладанні тичкових рядів під опорні частини плит перекриттів і інші опорні частини є обов’язковим. При однорядній (ланцюговій) перевязці швів допускається опирання збірних конструкцій на ложкові ряди кладки.
3.28. Цегляні стовпи, пілястри і простінки шириною 2 ½ цегли і менше, рядові цегляні перемички і карнізи потрібно зводити відбірної цілої цегли.
3.29. Застосування півцегли допускається тільки в кладці забутовочних рядів і малонавантажених кам’яних конструкцій (ділянки стін під вікнами і т.д.)
3.30. Горизонтальні і поперечні вертикальні шви цегляної кладки стін, а також всі шви (горизонтальні, поперечні і поздовжні вертикальні) в перемичках, простінках і стовпах повинні бути заповнені розчином, за виключенням кладки впустошовку.
3.31. При кладці впустошовку глибина не заповнених розчином швів з лицевої сторони не повинна перевищувати 15 мм в стінах і 10 мм (тільки вертикальних швів) в стовпах.
3.32. Збірні залізобетонні перемички в прорізах повинні вкладатися по ходу зведення кладки.
3.33. Ділянки стін між рядовими цегляними перемичками при простінках шириною менше 1 м повинні вкладатися на тому ж розчині, що і перемички.
3.34. Стальна арматура рядових цегляних перемичок повинна вкладатися по опалубці в шарі розчина під нижній ряд цегли. Кількість стержнів встановлюється проектом, але не повинно бути не менше 3. Гладкі стержні для армування перемичок повинні мати діаметр не менше 6 мм, і повинні закінчувати гаками і зароблятися в простінки не менше чим на 250 мм. На стержнях періодичного профіля гаки не відгинаються.
Таблиця 1.
Відхилення
Величина допустимих відхилень, мм для конструкцій із цегли
стіни
стовпи
Відхилення:
а) по розмірам (товщини) конструкції в плані
б) по відмітках опорних поверхонь
в) по ширині простінків
г) по ширині прорізів
д) по зміщенні вертикальних осей віконних прорізів
е) по зміщенні осей конструкції
15
-10
-15
+15
20
10 (10)
10
-10
-
-
-
10
Відхилення поверхонь і кутів кладки від вертикалі:
а) на один поверх
б) на всю будівлю висотою більше двох поверхів
10 (5)
30 (30)
10
30
3. Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини стіни
15 (5)
-
4. Нерівністі на вертикальній поверхні кладки, виявле-ні при накладанні рейки довжиною 2 м.
10
5
5. Різниця відміток верхніх поверхонь панелей в стінах і перегородках
+/-10
-
3.35. Витримування цегляних перемичок на опалубці повинно бути не менше термінів приведених в табл.2.
3.36. Цегляні перемички звичайної цегли повинні вкладатися з клиновидними швами товщиною не менше 5 мм внизу і не більше 25 мм вверху. Кладку таких перемичок потрібно зводити одночасно з двох сторін в напрямку від п’ят до середини.
3.37. Виступ кожного ряду цегляноъ кладки не повинен перевищувати 1/3 довжини цегли, а загальний виступ цегляного неармованого карніза не повинен бути не більше товщини стіни.
Кладку анкеруючих карнізів допускається виконувати після досягнення проектнї міцності кладки стіни, в яку повинні зароблятися анкери. Якщо влаштування карнізів виконується після закінчення кладки стіни, то стійкість карнізів повинна забезпечувати тимчасовими кріпленнями.
Таблиця 2.
Конструкція перемичок
Температура зовнішнього повітря, (С, в період витримки перемичок.
Марка розчину
Тривалість витримування перемичок на опалубці, діб
Рядові і армоцегляні
До 5
>10
>15
>20
Вище 20
М 25 і вище
24
18
12
8
5
Арочні і клинчаті
До 5
>10
Вище 10
До 5
>10
Вище 10
М 25 і вище
М 10
10
8
5
20
15
10
Таблиця 3.
Відхилення
Величина допустимих
відхилень, мм
Відхилення:
по розмірах (товщини) конструкції в плані
по відмітках опорних поверхонь
позміщенню осей конструкції
10
10
10
Відхилення поверхні і кутів кладки від вертикалі
На один поверх
На всю будівлю висотою більше двох поверхів
Нерівності на вертикальній поверхні кладки виявлені при прикладанні
рейки довжиною 2 м
10
30
Кладка стовпів із цегли не повинна перевищувати відхилення, які вказані в табл. 3.
Область застосування технологічної карти.
В даній технологічній карті детально представлено технологію підсилення цегляного стовпа металевою обоймою та технологію надбудови двох поверхів трьохповерхового житлового будинку у м. Львові по вул. К. Левицького, 138; приведено календарний графік виконання робіт, необхідні машини і монтажне обладнання, контроль якості проведення робіт. Це дає можливість застосовувати дану технологічну карту при організації та проведенні робіт по підсиленні цегляного стовпа металевою обоймою та по надбудові.
Техніка безпеки і охорона праці.
1. Роботи по монтажу залізобетонних конструкцій будинку проводити у відповідності з проектом виробництва робіт (СНиП 1.02.01-85).
2. Забороняється підйом залізобетонних плит перекриття, цегли та інших конструкцій, які не мають монтажних петель чи маркування.
3. Монтажну зону і підкранові шляхи огородити парканом висою 1,1 м, по периметру огорожі встановити знаки безпеки.
4. При монтажі конструкцій захватні пристрої можна знімати тільки після їх остаточної установки і закріплення в проектному положенні.
5. Всі отвори, які розташовані на рівні перекриття, але не вище 0,6 м від його поверхні закрити інвентарними огородженнями.
6. Монтажні і суміжні з ними роботи можна виконувати одночасно, тільки на різних захватках при дотриманні умов, що забезпечують безпеку їх проведення.
7. Все монтажне обладнання і пристосування має пройти перевірку на міцність і бути сертифікованим у відповідності до Держстандарту.
8. При веденні будівництва на будівельному майданчику дуже часто ведуться небезпечні роботи, при проведенні яких повинні виконуватись встановлені правила і норми.
9. Небезпечними вважаються роботи в котлованах і на висоті, на дахах з бітумними мастиками, покрівельними і фарбувальними вибухо- і пожежонебезпечними сполуками, з підйомними механізмами і електроінструментом. На виконання небезпечних робіт видається спеціальний наряд.
10. До виконання спеціальних робіт допускаються робітники, які досягли 18 років, здали залік по спеціальності і знаннях правил техніки безпеки, які пройшли інструктаж по заходах безпеки і протипожежних вимогах, а також медичний огля...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора