Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статутний капітал – як первинне джерело формування власних фінансових ресурсів підприємств.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки та менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка та управління підприємством
Група:
ІУС-11м
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство науки і освіти України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра обліку та аналізу
ІНЕМ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Економіка та управління підприємством»
на тему:
”Статутний капітал – як первинне джерело формування власних фінансових ресурсів підприємств ”
Виконав:
ст. гр. ІУС-11м
Прийняла:
Подульчак Н.І.
Львів-2009
Зміст
Вступ
3
1. Економічний зміст статутного капіталу підприємництва
4
2. Формування статутного капіталу державного підприємства
7
3. Формування статутного капіталу акціонерного товариства
8
4. Формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства
9
5. Статутний капітал і корпоративні права підприємства
11
6. Розрахункова частина
22
Висновки
28
Список використаної літератури
29
Вступ
Ринкова економіка являє собою розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників - як окремих громадян, так й трудових колективів підприємств.
З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити та ке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток,знижати витрати.
1. Економічний зміст статутного капіталу підприємництва
Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного капіталу.
Статутний капітал (інколи вживають ще термін – статутний фонд) це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти.
Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”.
Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв’язку між розмірами статутних капіталів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства.
Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, які в обов’язковому порядку подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства. Контролюючі державні органи (фінансові, податкові), а також банки у взаємовідносинах постійно слідкують за розміром статутного капіталу кожного підприємства і за тим, щоб він був відповідним чином оплачений: адже замало лише задекларувати в статуті певний розмір статутного капіталу, треба вжити заходи до того, щоб кошти (або майно, нематеріальні активи) надійшли в розпорядження підприємства реально від усіх юридичних і фізичних осіб, що мають частки в статутному капіталі та є його власниками. У статутні капітали також надходить майно (будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали, інші товарно-матеріальні цінності) цінні папери, а також нематеріальні активи. До нематеріальних активів належить вартість права користування:
результатами інтелектуальної праці у вигляді винаходів, промислових зразків, технологій, ноу-хау, звітів про науково-дослідницьки роботи і іншими об’єктами інтелектуальної власності;
землею, водою або іншими природними ресурсами;
будівлями, обладнанням.
Законодавство України передбачає мінімальні розміри статутних капіталів, нижче яких державна реєстрація підприємства не допускається. Ці мінімальні розміри не є сталими. У зв’язку з інфляційними явищами в економіці нерідко змінюються в законодавчому порядку.
Розмір статутного капіталу підприємства в процесі його господарської діяльності також змінюється, при цьому всі зміни розміру статутних капіталів на державних підприємствах у бухгалтерському обліку знаходять відображення безпосередньо на однойменному рахунку, в той час як на малих підприємствах, у господарських товариствах, підприємствах з іноземними інвестиціями вони знаходять відображення лише після відповідної державної перереєстрації зміни розміру статутного капіталу.
Додаткові кошти державному підприємництву на збільшення обсягу виробництва можуть бути виділені з держ. Бюджету або за рахунок перерозподілу коштів інш. підприємств даної галузі. Акціонерне підприємство може випустити акції, товариство з обмеженою відповідальністю і інші господарські товариства – збільшити суми внесків усіх учасників до статутного капіталу підприємства. Незалежно від типу підприємства і форми власності статутний капітал може зрости за рахунок:
безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на приріст власних фінансових ресурсів;
введення в дію об’єктів капітальних вкладень за рахунок власних коштів;
індексації основних засобів у зв’язку з інфляцією, а згідно з діючим законодавством збільшує балансовий прибуток підприємства, який спрямовується на капітальні вкладення;
до оцінки оборотних засобів.
На державних підприємствах сума статутного капіталу може зменшуватися при реалізації об’єктів 2-ї і 3-ї груп основних засобів.
2. Формування статутного капіталу державного підприємства
Статутний капітал державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності, - це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Чинним законодавством встановлено, що здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства. Розмір статутного капіталу державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.
Джерелом формування статутного капіталу державного підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню держ. майном (Капітал державного майна, міністерства і відомства України).
В сучасних умовах державні підприємства, як правило нарощують свої статутні капітали за рахунок власних нагромаджень – прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують на розвиток виробництва – реконструкцію, придбання нового устаткування тощо.
Частина прибутку може спрямовуватися до статутного капіталу на приріст власних оборотних коштів. Така потреба виникає у підприємства у зв’язку з необхідністю збільшити нормативи запасів оборотних активів, що, як правило, залежить від росту обсягів виробництва товарів та послуг. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.
3. Формування статутного капіталу акціонерного товариства
У відповідності з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на капіталовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продіж на біржі (у закритих акціонерних товариствах). Таким чином, у закритих акціонерних товариствах 100 відсотків статутного капіталу належать засновникам. Законодавством встановлено, що засновники відкритих акціонерних товариств зобов’язані викупити 25 % всіх акцій, тобто їхня частка в статутному капіталі не може бути нижчою за 25 %.
На стадії заснування при створенні відкритого акціонерного товариства юридичні та фізичні особи, які виявили бажання купити акції, тобто стати акціонерами нового підприємства повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.
4. Формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства
Товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і повні товариства формують статутні капітали з внесків учасників. Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному капіталі, причому у товариствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов’язаннями товариства. В товариствах з додатковою відповідальністю і повних товариствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний капітал, а якщо сума статутного капіталу недостатня для покриття боргів товариства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.
Командитне товариство включає учасників, які формують статутний капітал на засадах повного товариства, а а також вкладників, які відповідають за зобов’язаннями товариства лише у межах свого вкладу до його статутного капіталу.
Визначений установчими документами розмір статутного капіталу чи то акціонерного товариства, чи то будь-якого іншого господарського товариства у пасиві бухгалтерського балансу знаходить відображення у повній сумі незалежно від розміру коштів, що фактично надійшли від продажу акцій. Заборгованість акціонерів і учасників по внесках у статутний капітал обраховується на окремому бухгалтерському рахунку в активі балансу. Фінансова служба підприємства повинна слідкувати, щоб кошти надходили до статутного капіталу своєчасно і в повному обсязі. Законом передбачено, що протягом одного року з дня проголошення і реєстрації статутного капіталу він повинен бути сплачений повністю.
Викуп акцій, а також внески часток у статутні капітали акціонери і учасники товариств можуть здійснювати не лише перерахуванням грошей чи готівкою, але й за рахунок натуральних внесків (майно, матеріальні активи).
При створенні статутного капіталу акціонерного товариства, тобто в процесі продажу емітованих ним акцій, товариство може отримувати кошти, які являють собою різницю між продажною (ринковою), і номінальною вартістю акцій. Зростання обсягу виробництва товарів і послуг потребує нарощування статутних капіталів господарських товариств.
Акціонерне товариство збільшує свій статутний капітал за рахунок:
додаткового випуску акцій
спрямування прибутку на приріст статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій.
Частина статутного капіталу підприємства будь-якої організаційно-правової форми може формуватися за рахунок інвестицій іноземних юридичних або фізичних осіб.
5. Статутний капітал і корпоративні права підприємства
Фінансово-господарська діяльність підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм розпочинається з формування статутного капіталу. Тобто формування первісного капіталу є важливим етапом створення підприємства, оскільки організація кожної справи потребує відповідного фінансового забезпечення.
Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв'язку між розмірами статутного капіталу підприємства та обсягом виробництва товарів на ньому, тому що обсяг виробництва визначається ще й такими факторами як попит, пропозиція, ціна на товари тощо.
У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Величина статутного капіталу, яка визначає участь кожного з засновників, акціонерів у капіталі підприємства, є критерієм визначення суми прибутку, яку кожен із них одержує при його розподілі.
Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, які в обов'язковому порядку подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства.
Статутний капітал підприємства як основне джерело формування його активів розподіляється на два грошових фонди, без яких не можливе функціонування підприємства.
Першим є фонд власних основних засобів і нематеріальних активів, а другим – фонд власних оборотних засобів та засобів обігу. Фонд власних основних засобів використовується на придбання різноманітних засобів праці. Фонд власних оборотних засобів потрібен підприємству для авансування грошей у створення запасів предметів праці, створення необхідних перехідних залишків незавершеного виробництва , витрат наступних періодів та перехідних запасів готової продукції або товарів.. Частина даного фонду вкладається у сферу розрахунків з покупцями та постачальниками у вигляді відвантаженої продукції до моменту надходження грошей на поточний рахунок у банку або готівки у касу, а також у вигляді грошових коштів в банку та в касі.
На створення, придбання основних та оборотних засобів необхідних для нормального функціонування підприємства можуть бути використані як власні кошти (статутний капітал тощо) так і запозичені (довгострокові та короткострокові кредити банків тощо).. Тому, щоб визначити, яка частина статутного капіталу являє собою фонд власних основних засобів та нематеріальних активів, не досить підрахувати за балансом підприємства залишкову вартість основних засобів та нематеріальних активів, тому що ця частина складає загальну суму фінансових ресурсів підприємства, вкладених у засоби праці.
Також на правильність визначення розміру фонду власних основних засобів та нематеріальних активів впливає зміна вартості основних засобів при її індексації у зв’язку з інфляцією, яка знаходить відображення в іншій статті балансу Додатковий капітал.
Беручи до уваги всі вищезазначені обставини, фонд основних засобів та нематеріальних активів (Фоз) як складова статутного капіталу підприємства визначається за формулою:
Фоз = ОЗ – ОЗп + І + НА – Нап,
де ОЗ - проіндексована залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок усіх джерел фінансування;
Озп – залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок запозичених фінансових ресурсів (кредити, кредиторська заборгованість);
І – сума індексації залишкової вартості основних засобів;
НА - вартість нематеріальних активів, придбаних за рахунок усіх джерел фінансування;
Нзп - вартість нематеріальних активів, придбаних за рахунок запозичених фінансових ресурсів.
Виходячи з цього, фонд власних оборотних засобів та засобів обігу (Фоб) можна визначити за формулою:
Фоб = Ск – Фоз,
де Ск - статутний капітал підприємства (якщо він не повністю сплачений, то його сплачена частина).
Порядок і джерела формування статутного капіталу залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує.
Так статутний капітал підприємств державної форми власності формується за рахунок державних коштів, які надаються йому для первісного придбання основних та оборотних засобів. Статутний капітал на підприємствах приватної та колективної форми власності формується за рахунок власних коштів засновників цих підприємств. Внески засновників у статутний капітал виконують наступні функції: інвестують початок діяльності підприємства; регулюють відносини власності (розподіл майна, виробленої продукції та одержаного прибутку), що особливо слід враховувати при виході учасника з товариства та правонаступництві; управління товариством.
Згідно з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свій статутний капітал або шляхом підписки на акції на фондовому ринку (відкриті АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права їх продажу. Тому в закритих АТ 100% акцій належить їх засновникам, а у відкритих АТ не менше 25% акцій повинно бути викуплено засновниками. Термін відкритої підписки на акції не повинен перевищувати шести місяців. Початковий внесок акціонерів не менше 10% вартості акцій. Викуп акцій може здійснюватись не тільки в грошовій формі, але й за рахунок матеріальних внесків. До дня скликання зборів акціонерів потрібно зібрати не менш як 30% вартості акцій. Якщо впродовж шести місяців не вдалося перекрити вартість 60% акцій, то акціонерне товариство вважається не створеним. При продажу акцій по ціні вище номіналу різниця враховується відокремлено від інших засобів і слугує резервом. Статутний капітал повинен бути повністю оплаченим впродовж року. Заборгованість акціонерів по внескам до статутного фонду обліковується окремо в активі балансу. Якщо у встановлений строк акції неоплачені, акціонери по закону несуть майнову відповідальність у вигляді штрафів.
Збільшення статутного фонду може здійснюватись за рахунок додаткового випуску акцій, а також спрямування прибутку на ці цілі і підвищення номінальної вартості акцій.
Зменшення статутного фонду може здійснюватись лише згідно з рішенням зборів акціонерів шляхом викупу раніше випущених акцій за рахунок резервного фонду або з поточного рахунку. Цей процес може відбуватися тільки за погодженням кредиторів.
Корпоративні права - право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства".
Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом i статутними документами.
Згідно з нормами Закону № 1576-XII лише акціонерні товариства мають статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Кожен акціонер має право володіти будь-якою кількістю акцій.
Корпоративні права не завжди виражено в акціях (наприклад, внески до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, до статутного фонду дочірнього підприємства, внески на підставі договору про спільну діяльність з метою одержання прибутку). Такі корпоративні права практично нічим від акцій не відрізняються, а їх наявність надає ті самі права.
Відповідно до п.1.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Дивіденди - платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом частини її прибутку".
Фізична особа - засновник приватного підприємства є власником 100-відсоткового капіталу такого підприємства, має право на керування і отримання відповідної частки прибутку у вигляді дивідендів.
Документальним підтвердженням володіння корпоративними правами юридичної особи є інформація в бухгалтерському обліку платника податків про фінансові інвестиції.
Фінансові інвестиції належать до активів, які утримуються юридичною особою з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід для інвестора i на які згідно з нормами Закону № 2181-III поширюється право податкової застави.
Всі вищезазначені фінансові інвестиції знаходять відображення у Балансі за статтями 040 «Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств», 045 «Інші довгострокові фінансові інвестиції», 220 «Поточні фінансові інвестиції».
До фінансових інвестицій належать: інвестиції у цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права); інвестиції, що придбані та утримуються до їх погашення — боргові інструменти (облігації підприємств, внутрішніх та місцевих позик, ощадні сертифікати) та окремий вид фінансових інвестицій — похідні інструменти (фінансові інструменти, які придбані та утримуються платником податків з метою їх продажу за ринковою вартістю).
Залежно від рівня впливу i контролю за операційною та фінансовою політикою компанії, в яку вкладено капітал, фінансові (корпоративні) права поділяються на інвестиції в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства та в спільну діяльність.
Інвестиції в асоційовані підприємства — інвестиції у підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25%) пакет акцій (голосів) i яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
Установлене чинним законодавством поняття акції чітко визначає особливості майнових прав її власника на частину прибутку товариства та на частину майна товариства в разі його ліквідації. У решті випадків товариство не зобов’язане повертати власнику акцій його внесок до статутного капіталу товариства та викупати акції, що йому належать, якщо це не передбачено статутом товариства. Повернути вкладені кошти власник акцій може через продаж акцій, які йому належать, на вторинному (біржовому, позабіржовому) ринку цінних паперів за ринковою ціною.
Чинне законодавство обмежує відповідальність власника акцій за зобов’язаннями товариства у межах належних йому акцій. У разі банкрутства підприємства акціонер ризикує втратити лише ті кошти, що були внесені ним в обмін на акції товариства.
Враховуючи, що відповідно до норм ст. 8 Закону № 2181-III право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебувають у його власності (повному господарському віданні), право вільного розпорядження корпоративними правами платником податків обмежується.
Порядок реєстрації податкової застави визначається з урахуванням нормативних документів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку як у системі реєстру власників іменних цінних паперів, так i в системі депозитарного обліку депозитарної установи, а саме:
цінні папери документарної форми, щодо яких виникло право податкової застави, повинні блокуватися за розпорядженням податкового органу на особовому рахунку власника — платника податків. Зазначений механізм блокування чітко визначено пп. 7.21.2 п. 7.21 розділу сьомого Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60;
цінні папери бездокументарної форми, щодо яких виникло право податкової застави, повинні обліковуватися на рахунках у цінних паперах власника — платника податків у зберігача цінних паперів i щодо них має проводитися облікова операція по обмеженню в обігу відповідно до пп. 5.10.9 п. 5.10 та пп. 5.11.4 п. 5.11 розділу п’ятого Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 61.
Використання корпоративних прав (фінансових інвестицій) як джерела погашення податкового боргу за рішенням податкового органу здійснюється відповідно до вимог Порядку № 538.
Проте у процесі складання опису цінних паперів, які підтверджують наявність корпоративних прав, необхідно додатково зазначити вид цінного папера, найменування випуску цінних паперів із зазначенням категорії, в якій формі випущено цінний папір, назву емітента цінного папера, номінальну вартість цінного папера (у національній чи іноземній валюті), кількість цінних паперів, їхні номери.
Питання обігу цінних паперів та переходу права власності регулюються низкою актів законодавства України. Основним актом загального характеру є Цивільний кодекс, нормами якого визначено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Законами № 710/97-ВР та № 1201-XII установлено винятки із загального правила, які містяться у Цивільному кодексі.
Оформлення переходу та реалізації права власності здійснюється лише за умови повної оплати цінних паперів та залежно від форми випуску цінних паперів:
іменні цінні папери в документарній формі передаються новому власнику шляхом повного індосаменту. Передавальне розпорядження оформляється власником, який дає розпорядження реєстроутримувачу внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів у зв’язку з передачею іменних цінних паперів іншій особі. Передавальне розпорядження має бути підписано зареєстрованою особою або її уповноваженою особою, а при зареєстрованій податковій заставі — й органом державної податкової служби — заставодержателем. Якщо цінні папери перебувають у спільній неподільній власності кількох осіб, то передавальне розпорядження має бути підписано кожним співвласником;
цінні папери на пред’явника, випущені в документарній формі, переходять до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів;
право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігачів.
У разі якщо інвестору належить пакет акцій менший, ніж 25%, операції з такими корпоративними правами (фінансовими інвестиціями) здійснюються у тому самому порядку, що i з блокувальним пакетом акцій.
Інвестиції в дочірні підприємства — інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль — вирішальний вплив на фінансову, господарську i комерційну політику підприємства з метою одержання вигід від його діяльності.
У цьому випадку згідно з діючим законодавством дочірнє підприємство — власність іншого (материнського) підприємства, що є єдиним засновником. Взаємовідносини між підприємством-інвестором i дочірнім підприємством регулюються насамперед статутом дочірнього підприємства, а в деяких випадках — i відповідним договором.
Такі фінансові інвестиції находять відображення у Балансі за статтею 040 «Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств».
Проте при використанні такого активу платника податків як джерела погашення податкового боргу необхідно приймати рішення про продаж цілісного майнового комплексу (дочірнього підприємства).
Інвестиції в спільну діяльність — інвестиції для ведення господарської діяльності зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох сторін або більше відповідно до письмової угоди між ними. Спільний контроль — розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.
Спільна діяльність здійснюється на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об’єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. Відповідно до вимог Цивільного кодексу договір про спільну діяльність повинен передбачати тимчасову передачу майна у спільне користування з іншими учасниками цього договору без переходу права власності на це майно. Тобто таким договором не може бути договір, що передбачає передачу (перехід) права власності на майно від одного учасника до іншого чи отримання одним учасником від іншого майна, коштів у позику (тимчасове користування) або для використання у власній діяльності.
Фінансові інвестиції у спільну діяльність обліковуються у Балансі за статтею 040 «Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств».
6. Розрахункова частина
Баланс підприємства
Найменування статті
01.01.2007
Структура
31.12.2007
Структура
Відхилення
тис.грн.
%
тис.грн.
%
тис.грн.
%
АКТИВ
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи
Залишкова вартість
135
21,09%
123
16,78%
-12
-8,89
Первісна вартість
220
34,38%
200
27,29%
-20
-9,09
Знос
85
13,28%
77
10,50%
-8
-9,41
Основні засоби
Залишкова вартість
305
47,66%
280
38,20%
-25
-8,20
Первісна вартість
600
93,75%
520
70,94%
-80
-13,33
Знос
295
46,09%
240
32,74%
-55
-18,64
Інші
200
31,25%
330
45,02%
130
65,00
Разом за розділом I
640
57,50%
733
60,83%
93
14,53
II. Оборотні активи
Запаси
107
23,36%
106
23,04%
-1
-0,93
Дебіторська заборгованість за товари роботи послуги
209
45,63%
202
43,91%
-7
-3,35
Дебіторська заборгованість за розрахунками
31
6,77%
35
7,61%
4
12,90
Векселі одержані
20
4,37%
22
4,78%
2
10,00
Грошові кошти та їх еквіваленти
81
17,69%
83
18,04%
2
2,47
Інші оборотні активи
10
2,18%
12
2,61%
2
20,00
Разом за розділом II
458
41,15%
460
38,17%
2
0,44
III. Витрати майбутніх періодів
15
1,35%
12
1,00%
-3
-20,00
Баланс
1113
100,00%
1205
100,00%
92
8,27
ПАСИВ
I. Власний капітал, разом
650
58,40%
650
53,94%
0
0,00
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
0
0,00%
0
0,00%
0
0,00
III. Дострокові зобов'язання, разом
157
14,11%
204
16,93%
47
29,94
IV. Поточні зобов'язання, разом
306
27,49%
351
29,13%
45
14,71
V. Доходи майбутніх періодів
0
0,00%
0
0,00%
0
0,00
Баланс
1113
100,00%
1205
100,00%
92
8,27
Дані варіанту № 26
A1
A2
Б1
Б2
С1
С2
9
1
528
398
420
458
(тис. грн.)
Залишкова вартість = Первісна вартість – Знос
Залишкова вартість (01.01.2008)1 = 220 – 85 = 135
Залишкова вартість (31.12.2008)1 = 200 – 77 =123
Залишкова вартість (01.01.2008) 2 = 600 – 295 = 305
Залишкова вартість (31.12.2008)2 = 520 – 240 = 280
Разом за розділом I = Залишкова вартість 1 + Залишкова вартість 2 + Інші
Разом за розділом I (01.01.2008) = 135 + 305 + 200 = 640
Разом за розділом I (31.12.2008) = 123 + 280 + 330 = 733
Запаси (31.12.2008) = 105 + А2 = 105 + 1 = 106
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (01.01.2008) = А1 + 200 = 9 + 200 = 209
Разом за розділом II = Запаси + Дебіторська заборгованість за товари, роботи,
послуги + Дебіторська заборгованість за розрахунками + Векселі одержані +
Грошові кошти та їх еквіваленти + інші оборотні активи
Разом за розділом II (01.01.2008) = 107 + 209 + 31 + 20 + 81+ 10 = 458
Разом за розділом II (31.12.2008) = 106 + 202 + 35 + 22 + 83 + 12 = 460
Баланс активу = Разом за розділом I + Разом за розділом II + Разом за розділом III
Баланс активу (01.01.2008) = 640 + 458 + 15 = 1113
Баланс активу (31.12.2008) = 733 + 460 + 12 = 1205
IV. Поточні зобов'язання, разом (01.01.2008) = 20 + А1 + 35 + 242 = 20 + 9 + 35 + 242 = 306
IV. Поточні зобов'язання, разом (31.12.2008) = 57 + А2 + 50 + 25 + 218 = 57 + 1 + 50 + 25 + 218 = 351
Баланс пасиву = Власний капітал, разом + Забезпечення наступних витрат та
платежів, разом + Дострокові зобов'язання, разом + Поточні зобов'язання, разом
+ Доходи майбутніх періодів
Баланс пасиву (01.01.2008) = 650 + 157 + 306 = 1113
Баланс пасиву (31.12.2008) = 650 + 204 + 351 = 1205
Висновок: Баланси активу і пасиву зійшлись і дорівнюють 1113 тис.грн. на 01.01.2008 і 1205 тис.грн. на 31.12.2008
Реалізація продукції підприємства
Види продукції
Кількість одиниць
Ціна за одиницю, грн. (без ПДВ)
Обсяг реалізації
ПДВ
(без ПДВ)
2007р.
2008р.
2007р.
2008р.
2007р.
2008р.
2007р.
2008р.
Продукція А
125
140
138
140
17250
19600
3450
3920
Продукція Б
528
420
520
520
274560
218400
54912
43680
Продукція В
250
175
445
435
111250
76125
22250
15225
Продукція Г
185
160
1100
980
203500
156800
40700
31360
Продукція Д
398
458
870
850
346260
389300
Продукція Ж
720
580
750
770
540000
446600
Разом
1492820
1306825
121312
94185
Кількість одиниць (Продукція Б 2007р.) = Б1 = 528
Кількість одиниць (Продукція Б 2008р.) = С1 = 420
Кількість одиниць (Продукція Д 2007р.) = Б2 = 398
Кількість одиниць (Продукція Д 2008р.) = С2 = 458
Обсяг реалізації (без ПДВ) = Кількість одиниць * Ціна за одиницю (без ПДВ)
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2007р. А = 125 *138 = 17250
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2007р. Б= 528 * 520 = 274560
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2007р. В= 250 * 445 = 111250
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2007р. Г= 185 * 1100=203500
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2007р. Д= 398 * 870 = 346260
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2007р. Ж= 720 * 750 = 540000
Разом 2007р. = А+Б+В+Г+Д+Ж = 1492820
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2008р. А= 140 * 140 = 19600
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2008р. Б = 420 * 520 = 218400
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2008р. В= 175 * 435 = 76125
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2008р. Г= 160 * 980 = 156800
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2008р. Д = 458 * 850 = 389300
Обсяг реалізації (без ПДВ) 2008р. Ж= 580 * 770 = 446600
Разом 2008р. = А+Б+В+Г+Д+Ж = 1306825
Звіт про фінансові результати 2008р.
Стаття
За зв. період
За попер. період
Відхилення
тис.грн.
тис.грн.
тис.грн.
%
Дохід (виручка від реалізації продукції)
1401,01
1614,132
-213,122
-13,20
Податок на додану вартість
280,202
322,8264
-42,6244
-13,20
Акцизний збір
---
---
Інші вирахування з доходу
---
---
Чистий дохід (виручка від реалізації (робіт, послуг)
1120,808
1291,3056
-170,498
-13,20
Собівартість реалізованої продукції
620
698
-78
-11,17
Валовий:
Прибуток
500,808
593,3056
-92,4976
-15,59
Збиток
Інші операційні доходи
120
112
8
7,14
Інші операційні витрати
30
25
5
20,00
Адміністративні витрати
25
24
1
4,17
Витрати на збут
60
10
50
500,00
Фінансовий результат від операційної діяльності
Прибуток
505,808
646,3056
-140,498
-21,74
Збиток
Фінансові доходи
190
0
190
Фінансові витрати
11,25
0
11,25
Фінансові результати від звичайної діяльності
Прибуток
684,558
646,3056
38,2524
5,92
Збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності (25%)
171,1395
161,5764
9,5631
5,92
Чистий:
Прибуток
513,4185
484,7292
28,6893
5,92
Збиток
Дохід = Обсяг реалізації (без ПДВ) + ПДВ
ПДВ = Обсяг реалізації (без ПДВ)*20%
Обсяг реалізації (без ПДВ) = Обсяг реалізації (без ПДВ)(А) + Обсяг реалізації
(без ПДВ)(Б) + Обсяг реалізації (без ПДВ)(В) + Обсяг реалізації (без ПДВ)(Г) +
Обсяг реалізації (без ПДВ)(Д) + Обсяг реалізації (без ПДВ)(Ж)
ПДВ = Обсяг реалізації (без ПДВ)(А)*20% + Обсяг реалізації (без ПДВ)(Б)*20% +
Обсяг реалізації (без ПДВ)(В)*20% + Обсяг реалізації (без ПДВ)(Г)*20%
Дохід 2008р.= 1204,625 + 92,105 = 1296,73
Дохід 2007р.=1525 + 130,88 = 1665,88
Чистий дохід = Дохід - ПДВ
Чистий дохід (2008) = 1296,73 – 259,346 = 1037,384
Чистий дохід (2007) = 1665,88 – 331,176 = 1324,704
Валовий Прибуток = Чистий дохід - Собівартість реалізованої продукції
Валовий Прибуток (2008) = 1037,384 – 620 = 417,384
Валовий Прибуток (2007) = 1324,704 – 698 = 626,704
Прибуток 2 = Валовий Прибуток + Інші операційні доходи - Інші операційні витрати - Адміністративні витрати - Витрати на збут
Прибуток 2 (2008р.) = 417,384 + 120 - 30 -25 – 60= 422,384
Прибуток 2 (2007р.) = 626,704 + 112 - 25 - 24 – 10 = 679,704
Фінансові витрати = 45 * 25% = 11,25
Прибуток 3 = Фінансовий результат від операційної діяльності + Фінансові доходи - Фінансові витрати
Прибуток 3 (2008р.) = 422,384 +190 – 11,25 = 601,134
Прибуток 3 (2007р.) = 679,704
Податок на прибуток від звичайної діяльності = Прибуток 3 * 0,25
Податок на прибуток від звичайної діяльності (2008р.) = 601,134 * 0,25 = 150,2835
Податок на прибуток від звичайної діяльності (2007р.) = 679,704 * 0,25 = 169,926
Чистий Прибуток 4 = Фінансові результати від звичайної діяльності - Податок на прибуток
Чистий Прибуток 4 (2008) = 601,134 - 150,2835 = 450,8505
Чистий Прибуток 4 (2007) = 679,704 - 169,926 = 509,778
Показники оцінки майнового стану підприємства
К зносу о. з. (01.01.2007) =
295 / 600 = 0,49
К зносу о. з. (31.12.2007) =
240 / 520 = 0,46
К придатності о.з. (01.01.2007) =
305 / 600 = 0,51
К придатності о.з. (31.12.2007) =
280 / 520 = 0,54
Показники ліквідності підприємства
Величина власних обігових коштів (01.01.2007) =
458 - 306 = 152
Величина власних обігових коштів (31.12.2007) =
460 - 351 = 109
Коефіцієнт покриття загальний (01.01.2007) =
458 / 306 = 1,5
Коефіцієнт покриття загальний (31.012.2007) =
460 / 351 = 1,31
Коефіцієнт швидкої ліквідності (01.01.2007) =
( 81+209+31 ) / 306 = 1,05
Коефіцієнт швидкої ліквідності (31.12.2007) =
( 83+202+35 ) / 351 = 0,91
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (01.01.2007) =
( 0 + 81 ) / 306 = 0,26
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (31.12.2007) =
( 0 + 83 ) / 351 = 0,24
Показники оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства
Коефіцієнт автономії (01.01.2007) =
650 / 1113 = 0,58
Коефіцієнт автономії (31.12.2007) =
650 / 1205 = 0,54
Коеф. співвн. вл. та залуч. капіталу (01.01.2007) =
250 / 650 = 0,38
Коеф. співвн. вл. та залуч. капіталу (01.01.2007) =
225 / 650 = 0,35
Коефіцієнт фінансової залежності (01.01.2007) =
250 / 1113 = 0,22
Коефіцієнт фінансової залежності (31.12.2007) =
225 / 1205 = 0,19
Коефіцієнт маневреності вл. капіталу (01.01.2007) =
( 458 - 306 ) / 650 = 0,23
Коефіцієнт маневреності вл. капіталу (31.12.2007) =
( 460 - 351 ) / 650 = 0,17
Коефіцієнт забезп. вл. об. засобами (01.01.2007) =
( 458 - 306 ) / 306 = 0,5
Коефіцієнт забезп. вл. об. засобами (31.12.2007) =
( 460 - 351 ) / 351 = 0,31
Показники ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів (01.01.2007) =
1120,808 / (( 1113 +...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора