Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Особливості формування тарифів на газ і газопостачання.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки та менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Ціноутворення
Група:
ЕФІ-41
Варіант:
18
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Курсовий проект з дисципліни «ціноутворення» на тему:
«Особливості формування тарифів на газ і газопостачання»
В-18
Виконав:
ст. гр. ЕФІ-41
Перевірив: Яров О.Ю.
Львів – 2010
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………………………………………………3
Розліл 1………………………………………………………………………………………………………………….4
Тарифи на транзит…………………………………………………………………………….……….4
Тарифи на природний газ для населення та промислових підприємств..13
Особливості та порядок формування тарифів на послуги транспортування, розподілу та постачання природного газу, його закачування, зберігання та відбору…………………………………………………………
Розділ 2………………………………………………………………………………………………………………..32
Висновки……………………………………………………………………………………………………………...21
Література…………………………………………………………………………………………………………….22
Вступ
Важко переоцінити роль газового господарства, та зокрема газопостачальних підприємств, які здійснюють газопостачання об'єктів промислового, комунального і побутового призначення, а також населення природним газом; здійснення своєчасної локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій у забезпеченні життєдіяльності та соціально-економічного розвитку країни, міст, регіонів.
Теоретико-методичні, історичні, економіко-правові та практичні аспекти функціонування й розвитку української і світової газової промисловості та підприємств галузі досліджено та розвинуто у працях А. Боярко, Р. Говзяка, М. Деркач, М. Ковалко, В. Курганбаєвої, О. Любчик, А. Малумова, Є. Логвиненко, С. Соколенка, А. Степанова, І. Фука [1 - 9]. Проте багато проблемних питань теорії і практики функціонування газопостачальних підприємств, управління їх виробничо-експлуатаційним потенціалом, підвищення якості послуг, які надаються підприємствами галузі, ефективного використання сильних сторін й можливостей ринкового середовища газового ринку в сучасних умовах господарювання, аналізу можливостей впровадження інших видів діяльності на цих підприємствах з метою підвищення результативності їх функціонування залишаються до цього часу недостатньо дослідженими. Крім того, слід відзначити обмежену наявність зарубіжнного досвіду з цієї проблематики, який до того ж важко застосовується в сучасних умовах господарювання в Україні.
РОЗДІЛ 1
Тарифи на газопостачання і транзит.
Магістральні газопроводи України, на відміну від інших країн, характеризуються наявністю майже 15 тис. км трубопроводів великого діаметра (1020–1420 мм). Зазначимо, що більшість із них експлуатуються до 30 років і майже половина працює менше 15 років. На 79 компресорних станціях газотранспортної системи України працює 708 газоперекачувальних агрегатів. Близько третини агрегатів вже виробили свій моторесурс. За винятком 35 агрегатів українського виробництва, котрі встановлені за останні 8 років і мають коефіцієнт корисної дії 31–36 %, весь інший парк агрегатів має середній ККД менше 28 %. ККД газотурбінних агрегатів, що працюють на стратегічно важливих напрямках, не перевищує 25 %. У сучасних умовах магістральний транспорт газу набуває особливого значення: по-перше, як один з головних засобів доставки газу споживачам; по-друге, як стаття надходжень до бюджету [5].
/
Рис. 1.1. Схема ГТС України та напрямки транспортування газу
Сховища підземного зберігання газу цілком покривають внутрішні потреби України, а також забезпечують надійність транзиту газу в країни Європи. Завершення облаштування Пролетарського ПСГ і його розширення на 4 млрд м3 дасть можливість поліпшити якість транзитних послуг для Балканських країн. Створення на базі західних ПСГ ГТС України євросховищ дозволить забезпечити надійне постачання газу як споживачам Європи, так і самої України у разі скорочення його поставок. Надання послуг зі зберігання газу для зацікавлених європейських партнерів може стати практичним кроком до європейської економічної інтеграції.
/
Рис. 1.2. Динаміка обсягів транспортування газу ГТС України
Нині схема приймання та розподілу потоків природного газу в країни близького і далекого зарубіжжя має такий вигляд:
Природний газ на територію України надходить безпосередньо з Російської Федерації – промисли Західного Сибіру та країни Середньої Азії, а також через територію Республіки Білорусь – промисли Західного Сибіру.
За межі України газ подається у 17 країн, з яких 12 – члени ЄС, за такими напрямами: Республіка Молдова; південні регіони Росії; Угорщина – Сербія, Боснія – Герцеговина; Румунія – Болгарія – Туреччина, Македонія, Греція; Республіка Словаччина – Республіка Чехія і Австрія, Німеччина, Словенія, Італія, Франція.
Необхідно враховувати, що вся газотранспортна система, починаючи з російських та середньоазійських промислів і закінчуючи європейськими споживачами, – це єдиний транснаціональний об’єкт, що працює в одному технологічному режимі і в тісній взаємодії служб керування національними газотранспортними системами. Будь-які зміни та невідповідність режимів роботи національних газопроводів впливають на роботу всієї газотранспортної мережі. Для запобігання або зменшення впливу від подібних змін потрібно вживати необхідні заходи, як підготовчі (прогнозування), так і оперативні (постійний обмін інформацією про зміну режимів надходження і споживання газу та ін.). Тому стабільне й ефективне функціонування та подальший розвиток системи можливі тільки на основі взаємовигідного співробітництва і партнерства всіх її учасників.
За висновками Секретаріату Європейської енергетичної хартії (організації, яка сприяє забезпеченню вільних і прозорих ринкових відносин між державами у сфері енергетики) Україна має найважливіше значення у здійсненні транзиті газу на Євразійському континенті. Україна і надалі повинна займати достатньо міцні позиції для успішного вирішення таких важливих стратегічних питань енергетичної безпеки Європи. Ключову роль у збереженні за нашою країною статусу великої транзитної газотранспортної держави повинна відігравати збалансована тарифна політика, побудована на надійній економічній основі.
Одним із найбільш важливих питань експлуатації ГТС є встановлення об’єктивних тарифів на транзитне переміщення газу територією України. Нині відповідної методики розрахунку тарифних ставок транзиту не запроваджено. Це стало наслідком того, що Україна великою мірою енергетично залежить від Російської Федерації, яка домагається встановлення занижених тарифів на транспортування нафти і газу територією України.
Тарифи на транзит газу газотранспортною системою (ГТС) України зараз суттєво занижені, і їх потрібно змінювати. На цьому сходяться як українські, так і міжнародні фахівці. Але нині прозорого й чіткого алгоритму розрахунку тарифів транзиту немає. Разом з тим саме адекватна тарифна політика транзиту гарантує надійну роботу української ГТС. А від неї, у свою чергу, більш ніж на чверть залежить газовий баланс країн ЄС та Туреччини. Тому пошук всебічно вивірених з погляду економіки й міжнародного права значень газотранзитних тарифів набуває пріоритетного значення як для України, так і для її партнерів в енергетичній сфері.
Результати проведених досліджень Групи європейських регуляторів електроенергетики та газу (ERGEG) від 18 липня 2007 р. встановили, що середньоєвропейська ставка транзиту 1 тис. м3 газу на 100 км становить 2,77 $. Зокрема, враховано ставки транзиту таких країн: Австрія – 4,4 $; Польща – 3,4; Угорщина – 3,45; Франція – 1,8 $. Значення тарифних ставок транзиту газу територією ряду європейських країн і Туреччини наведено в табл. 1.
Таблиця 1.1
Ставки транзиту газу операторів європейських країн у 2007 р., дол. США за 1 тис. м3
Країни
Ставки транзиту
Туреччина
Данія
Угорщина
Бельгія
Франція
Нідерланди
Чехія
Словаччина
Україна
У середньому
2+15 % газу за транзит турецькою територією
13,03
11,11
7,60
6,15
4,43
4,00
4,00
1,70
7,04
Із наведених даних видно, що ставки транзиту для різних країн відрізняються в декілька разів, зокрема в Україні вони найменші. Крім того, ставки транзиту ніяк не пов’язані з вартістю газу, що транспортується. Вартість газу, визначену на основі “формульного” розрахунку середньої біржової ціни енергоносія умовного палива для основних європейських споживачів за 2008–2009 рр., наведено в табл. 2. Аналіз наведених даних показує, що значення вартості газу, підраховані із застосуванням “формульного підходу” для різних країн, не кореспондуються між собою.
Таблиця 1.2
Орієнтовні оптові середньорічні ціни на російський газ, дол. США за 1000 куб. м
Країна
2008
2009
Німеччина
Угорщина
Словаччина
Польща
Україна
Білорусь
463,5
430
335
340
179,5
127,9
260–280
300
240
300
228,8
160
Для успішного вирішення питань вартості газу і ставок транзиту в сучасних умовах пропонується вирішувати їх комплексно, на основі єдиного класичного підходу до ціноутворення для всіх країн-учасниць, за такою формулою
Cp = (Sg+ Sg ´ Dg) ´ ks + å(Cti ´ Lti), (1)
де Cp – контрактна ціна поставки газу для кожного споживача з урахуванням собівартості
та необхідного рівня доходності його видобутку і транспортування;
Sg – собівартість видобутку газу;
Dg – рівень доходності видобутку газу;
ks – коефіцієнт сприяння і попиту;
Cti – тарифна ставка транзиту 1 тис. м3 газу на 100 км по території i-ї країни-транзитера;
Lti – відстань транзитного переміщення газу по території i-ї країни-транзитера.
Тарифна ставка транзиту по території i-ї країни-транзитера з урахуванням собівартості та необхідного рівня доходності переміщення 1 тис. м3 газу на 100 км визначається так:
Cti =(St + St ´ Dt) ´ kti, (2)
де St – собівартість транспортування 1 тис. м3 газу на 100 км;
Dt – рівень доходності транспортування 1 тис. м3 газу на 100 км;
kti – коефіцієнт сприяння і складності транзиту.
Застосування співвідношень (1), (2) дозволяє достатньо ефективно розрахувати тарифні ставки транзиту і контрактну ціну поставки газу. Так, враховуючи собівартість видобутку газу в Російській Федерації на рівні 27–32 $ за тис. м3, протяжність транспортування до східного кордону України ~3500 км та територією України ~960 км, нескладно визначити вартість газу на східному кордоні для України за 1 тис. м3, якщо брати найчастіше вживану в європейських країнах ставку транзиту ~ 4 $ за 1 тис. м3 на 100 км:
Cp = (30 + 30 ´ 120 %/100) ´ 1 + (4 ´ 3500/100) = 206 $ за 1 тис. м3. (3)
Відповідно, вартість газу на західному кордоні України для європейських країн становитиме:
Cp = (30 + 30 ´ 120 %/100) ´ 1 + (4 ´ 3500/100) + (4 ´ 960/100) = 244 $ за 1 тис. м3.
(4)
Через необ’єктивність тарифів виникає ще одна проблема газо- і нафтотранспортної системи України – це проблема морального і фізичного старіння. Середній знос системи досягнув 50 %. Середній вік системи становить 35–40 років, а деяких трубопроводів – понад 50 років. Система потребує інтенсивних капіталовкладень як на підтримання її у задовільному технічному стані, так і для подальшого розвитку. Одним з пріоритетних напрямків розвитку системи має стати модернізація мережі магістральних газопроводів, газовимірювальних і компресорних станцій, та автоматизованих систем управління ними, що дозволить значно підвищити її безпеку.
Саме цьому питанню була присвячена Міжнародна інвестиційна конференція з питання модернізації газотранспортної системи України, яка відбулася 23 березня 2009 р. в Брюсселі. У результаті було підписано двосторонню декларацію “Україна – ЄС”, у якій попередньо зазначається, що Україні будуть надані інвестиції для модернізації ГТС, у розмірі 2,5 млрд дол. США. Підписання цієї декларації створює всі необхідні політико-організаційні передумови для затвердження комплексного і масштабного процесу реформування газотранспортної системи України. Прийняття декларації “Україна – ЄС” засвідчує довіру з боку ЄС до української ГТС як надійної системи транзиту газу європейським споживачам і стало першим етапом її інтеграції в європейську енергетичну систему.
Подальший розвиток ГТС України передбачає її інтеграцію з новими міжнародними енергетичними транспортними коридорами. Нині розробляються проекти створення нових міжнародних транспортних коридорів для надходження нафти і газу із Середньої Азії та Близького Сходу до Західної Європи. Активно розробляються варіанти надходження нафти і газу з Казахстану, Азербайджану, Туркменистану та Ірану, котрі вже підтвердили свою зацікавленість у здійсненні відповідних поставок до України та країн Європи [3].
Для вирішення питання диверсифікації джерел надходження енергоносіїв в Україну існує декілька варіантів поставок природного газу з країн Азії та з норвезьких родовищ у Північному морі.
Норвегія має плани побудови газопроводу до Польщі за умови подачі по ньому не менш як 10 млрд м3 газу на рік. Але Польщі потрібно лише 5 млрд м3 на рік, тому вона пропонує кооперацію потенційним споживачам норвезького газу в сусідніх країнах. Однією з цих країн може бути Україна. Побудувавши газопровід через територію Польщі як варіант до паралельно існуючого нафтопроводу Гданськ–Полоцьк–Адамова Застава і далі – в одному коридорі з перспективним нафтопроводом Броди–Плоцьк (Адамова Застава) з виходом до КС “Ковель” або КС “Сокаль” газопроводу Івацевичі–Долина, Україна матиме додаткове джерело газопостачання. Норвезький газ можна закачувати в західноукраїнські підземні сховища і частково використовувати в регіоні, а також за схемою заміщення російського експортного газу, що використовується в інших регіонах України. Крім того, наявними газопроводами норвезький газ транзитом через Україну може подаватися до Угорщини, Словаччини, Румунії, Чехії та інших країн.
Ще один варіант диверсифікації передбачає транспортування в Україну туркменського та іранського газу.
Туркменистан зараз має значні можливості щодо експорту газу, які в майбутньому будуть збільшуватись. Тому він намагається диверсифікувати свій експорт. Це проекти постачання газу в північну частину Ірану з можливим продовженням до Туреччини і
Європи, це проект Транскаспійського газопроводу, це й намагання вийти на ринки Індії та Китаю (проект трубопроводу довжиною ~ 1,7 тис. км, потужністю до 35 млрд м3). У зв’язку з цим цілком реальні перспективи побудови газопроводу Туркменистан–Іран–Вірменія–Грузія–Росія–Україна–Європа. Слід очікувати, що в такій постановці Росія також буде підтримувати проект нового Євразійського газотранспортного коридору через свою територію. При цьому необхідно враховувати, що собівартість видобутку газу в Азії становить 11–13$ за тис. м3, що також робить цей проект інвестиційно надзвичайно привабливим.
. Тарифи на природний газ для населення та промислових підприємств
Тарифи на природний газ для населення встановлює НКРЕ (Національна Комісія Регулювання Енергетики) України. Ці тарифи за статусом відносяться до державних. За рівнем вони диференційовані окремо для будинків і квартир, забезпеченими газовими лічильниками, і окремо ( тариф дещо вищий) для будинків і квартир без лічильників, і розраховуються на підставі норм споживання на одного мешканця. До державних тарифів за статусом відносяться тарифи на роботи і послуги, що виконують за плату установи державної санітарно-епідеміологічної служби, великий перелік яких затверджений постановою КМУ від 27.08.2003 р. №1351 у вигляді спеціального прейскуранту.
Ціновий фактор щодо постачання природного газу для України цілком залежить від єдиного постачальника - Російської Федерації. Спостерігається постійне зростання цін імпортованого газу, так лише, у 2007 році тарифи зрос ли з 95 дол. США за тис. куб. м до 130 дол. (на російсько-українському кордо ні), на початку 2008 року - до 179,5 дол. США за тис. куб. м. Ціни для промис лових споживачів збільшились з 538 грн за тис. куб. м у 2006 році до 708 грн, починаючи з 2007 року. З травня 2007 року тарифи на газ зросли ще на 25 грн за тис. куб. м [8].
Зросли також тарифи на газ для населення. Ціни на природний газ для домогосподарств дещо диференційовані ніж для промислових підприємств та залежать від обсягів споживання газу, що видно з рисунка . Дані рисунка 3 відображають диференціацію тарифів за спожитий газ для домогосподарств залежно від обсягів. Відповідно до цієї схе ми, домогосподарства, що споживають менше 2500 куб. м газу щорічно, сплачу ють мінімальний тариф - 0,315 грн за куб. м газу. Найбільший тариф (1,173 грн за куб. м) сплачується тоді, коли споживання газу перевищує 12000 куб. м.
/
Рис. 3 Диференціація тарифів за спожитий газ для домогосподарств залежно від обсягів
1.3. Особливості та порядок формування тарифів на послуги транспортування, розподілу та постачання природного газу, його закачування, зберігання та відбору
1.1. Порядок формування тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу, його закачування, зберігання та відбір (далі – Порядок) розроблений відповідно до Законів України «Про природні монополії», «Про ціни та ціноутворення», «Про трубопровідний транспорт», «Про нафту і газ», Указу Президента України від 21.04.98 № 335 «Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 167-р «Про схвалення комплексного плану заходів із забезпечення фінансової стабілізації підприємств паливно-енергетичного комплексу».
1.2. Порядок застосовується Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ, Комісія) при формуванні тарифів, указаних у пункті 1.3 цього Порядку, та поширюється на всіх суб'єктів, які провадять господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, його розподіл (транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами), постачання природного газу за регульованим тарифом, зберігання природного газу в підземних сховищах газу (закачування, зберігання та відбір природного газ) (далі – підприємства, ліцензіати).
1.3. Порядок установлює механізм формування:
загального тарифу на транспортування природного газу;
розрахункового середнього тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких підключені безпосередньо до магістральних газопроводів;
середньозваженого тарифу на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами;
тарифів на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами;
тарифів на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
середньозваженого тарифу на постачання природного газу;
тарифів на послуги з постачання природного газу;
загального тарифу на зберігання (закачування, зберігання та відбір) природного газу в підземних сховищах газу;
тарифів на послуги із закачування природного газу в підземні сховища газу;
тарифів на послуги зі зберігання природного газу в підземних сховищах газу;
тарифів на послуги із відбору природного газу з підземних сховищ газу.
1.4. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
загальний тариф на транспортування природного газу – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг з транспортування 1000 кубічних метрів природного газу територією України, окрім замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів;
загальний тариф на зберігання природного газу в підземних сховищах газу – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг із закачування природного газу до підземного сховища газу, зберігання природного газу в підземному сховищі та відбору із підземного сховища 1000 кубічних метрів природного газу;
розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – тариф, розрахований з урахуванням загальної планованої тарифної виручки газотранспортного підприємства (крім тарифної виручки від надання послуг з транспортуванням природного газу магістральними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів), пов'язаної з транспортуванням природного газу магістральними трубопроводами та обсягів його транспортування магістральними трубопроводами (без урахування обсягів транспортування природного газу для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів);
середньозважений тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами – тариф, розрахований з урахуванням сумарної планованої тарифної виручки газорозподільних підприємств, пов`язаної з наданням послуг із розподілу природного газу та сумарного річного обсягу транспортування природного газу розподільними трубопроводами газорозподільних підприємств;
середньозважений тариф на постачання природного газу – тариф, розрахований з урахуванням сумарної планованої тарифної виручки газопостачальних підприємств, пов`язаної з наданням послуг із постачання природного газу за регульованим тарифом та сумарного річного обсягу постачання природного газу газорозподільними підприємствами;
тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг транспортування ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного газу магістральними трубопроводами;
тариф на прямих трубах – установлений НКРЕ розмір оплати замовником, власні газопроводи якого безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, вартості послуг транспортування ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного газу магістральними трубопроводами;
тариф на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг транспортування ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного і нафтового газу розподільними трубопроводами;
тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг постачання ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного газу;
тариф на зберігання природного газу – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг зберігання в підземному сховищі ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного газу;
тариф на закачування природного газу – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг закачування в підземне сховище ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного газу;
тариф на відбір природного газу – установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг відбору із підземного сховища ліцензіатом 1000 кубічних метрів природного газу.
1.5. Терміни «газопостачальне підприємство», «газорозподільні мережі (розподільні газопроводи)», «газорозподільне підприємство», «газотранспортна система», «газотранспортне підприємство», «замовник», «магістральний трубопровід (магістральний газопровід)», «нормативно-технічні документи», «обсяг постачання природного газу», «підземне сховище газу (далі – ПСГ)», «підключення до магістрального газопроводу», «постачання природного газу за регульованим тарифом», «розподіл (транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами)», «споживач природного газу», «територія провадження ліцензіатом господарської діяльності з розподілу природного газу» вживаються у відповідних значеннях, визначених постановами НКРЕ від 25.08.2005 № 693 «Про затвердження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом», від 30.09.2005 № 856 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами», від 30.09.2005 № 859 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу».
1.6. Рішення щодо затвердження тарифів приймається НКРЕ на відкритих засіданнях, що проводяться в порядку, визначеному регламентом Комісії, та оформлюється постановою НКРЕ.
1.7. Рішення Комісії щодо рівнів затверджених тарифів доводяться до відома заявників та підлягають публікації у друкованому виданні Комісії – «Інформаційному бюлетені НКРЕ».
2. Загальні принципи формування та застосування тарифів
2.1. Формування тарифів, указаних у пункті 1.3 цього Порядку, здійснюється відповідно до чинного законодавства України з урахуванням забезпечення:
самоокупності підприємств при наданні відповідних послуг;
стимулювання підприємств до підвищення якості надання послуг;
об’єктивності та прозорості процедури встановлення тарифів;
балансу інтересів суспільства, ліцензіатів та замовників їх послуг;
раціонального транспортування природного газу;
економічної доцільності надання відповідних послуг;
економічної обґрунтованості підприємствами планованих витрат, пов’язаних із наданням відповідних послуг;
єдиного розміру оплати замовником вартості послуг із транспортування 1000 кубічних метрів природного газу територією України, окрім замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів.
2.2. З метою забезпечення встановлення єдиного розміру оплати замовниками вартості послуг з транспортування природного газу територією України цим Порядком установлюється механізм формування:
загального тарифу на транспортування природного газу;
тарифу на прямих трубах.
Загальний тариф на послуги з транспортування природного газу територією України передбачає встановлення для всіх замовників послуг з транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами однакового розміру плати за транспортні послуги територією України незалежно від відстані транспортування, місцевості, напрямків та категорії споживання (промисловість, бюджетні організації, населення, комунальна теплоенергетика тощо).
Загальний тариф на транспортування природного газу використовується НКРЕ при формуванні тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для газорозподільних підприємств та тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами на відповідній території провадження ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств.
2.4. Тариф на прямих трубах передбачає встановлення для всіх замовників послуг із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, однакового розміру плати за транспортні послуги та застосовується газотранспортними підприємствами при розрахунках із замовниками цих послуг.
2.5. Середній розрахунковий тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами є розрахунковою величиною та застосовується НКРЕ при формуванні загального тарифу на транспортування природного газу.
2.6. Середньозважений тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами є розрахунковою величиною та застосовується НКРЕ при формуванні загального тарифу на транспортування природного газу.
2.7. Середньозважений тариф на постачання природного газу є розрахунковою величиною.
2.8. Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами є фіксованим розміром платежу замовниками цих послуг на території провадження ліцензованої діяльності відповідного газорозподільного підприємства та застосовується газотранспортними підприємствами при розрахунках із замовниками цих послуг.
2.9. Тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами є фіксованими розмірами платежів замовниками цих послуг на відповідній території провадження ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства.
Тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами застосовується НКРЕ при визначенні тарифів для газотранспортного підприємства на території здійснення ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств.
2.10. Тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом є фіксованим розміром платежу замовниками послуг на території здійснення ліцензованої діяльності відповідного газопостачального підприємства та застосовується цим підприємством при розрахунках із замовниками цих послуг.
2.11. Загальний тариф на зберігання природного газу є розрахунковою величиною та застосовується НКРЕ при здійсненні розрахунків загальної річної тарифної виручки, необхідної для покриття витрат підприємства, що провадить цей вид діяльності, і включає до свого складу:
2.12. Тариф на закачування природного газу до підземного сховища газу є фіксованим розміром платежу замовником послуг закачування 1000 кубічних метрів природного газу до підземного сховища газу та застосовується ліцензіатом при оплаті замовниками цих послуг.
2.13. Тариф на зберігання природного газу в підземному сховищі газу є фіксованим розміром платежу замовником послуг зберігання 1000 кубічних метрів природного газу в підземному сховищі газу та застосовується ліцензіатом при оплаті замовниками цих послуг.
Тариф на зберігання природного газу в ПСГ сплачується замовником цих послуг за кожний рік зберігання. У разі, якщо тривалість зберігання перевищує один рік зберігання, сплачується замовником за кожний рік окремо.
Якщо фактичний термін надання послуг із зберігання природного газу менше одного року, замовник сплачує тариф за зберігання природного газу як за повний сезон зберігання.
2.14. Тариф на відбір природного газу із підземного сховища є фіксованим розміром платежу замовником послуг відбору 1000 кубічних метрів природного газу із підземного сховища газу та застосовується ліцензіатом при оплаті замовниками цих послуг.
3. Формування загального тарифу на транспортування природного газу
3.1. Загальний тариф на послуги з транспортування природного газу територією України встановлюється незалежно від відстані транспортування природного газу і є фіксованим видом платежу, який сплачує замовник послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та розподілу природного газу (окрім споживачів, які отримують природний газ безпосередньо з магістральних трубопроводів).
3.2. Загальний тариф на послуги з транспортування природного газу визначається як сума розрахункового середнього тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та середньозваженого тарифу на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами за формулою:
Тзаг. = Тсер. розп. + Тсер. магістр. , (1)
де:
Тзаг. – загальний тариф на послуги з транспортування природного газу;
Тсер.магістр. – розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, формування якого визначено в розділі 4 цього Порядку;
Тсер.розп. – середньозважений тариф на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, формування якого визначено в розділі 5 цього Порядку.
4. Формування розрахункового середнього тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами
4.1. Розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами формується з урахуванням загальної планованої тарифної виручки газотранспортного підприємства, пов’язаної з наданням послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (крім тарифної виручки від надання послуг з транспортуванням природного газу магістральними трубопроводами для замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів), та планованого обсягу транспортування природного газу магістральними трубопроводами (без урахування обсягів транспортування природного газу для замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів) за формулою:
Тсер. магістр.
ТВтр. – ТВ трансп. власн. газопр.
=
________________________,
Vтр. - Vтрансп. власн. газопр.
де:
Тсер.магістр. – розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
ТВтр. – загальна планована тарифна виручка газотранспортного підприємства;
Vтр. – загальний планований обсяг транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
Vтрансп.власн.газопр. – плановані обсяги транспортування природного газу магістральними трубопроводами для замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів.
ТВтрансп.власн.газопр. – планована тарифна виручка газотранспортного підприємства по наданню послуг замовникам, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, визначається за формулою:
ТВ трансп. власн.газопр. = Тмагістр.пр.тр. х Vтрансп. власн.газопр. , (3)
де:
Тмагістр.пр.тр – тариф на прямих трубах, формування якого визначено в розділі 6 цього Порядку.
4.2. Розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами розраховується відповідно до Методики розрахунку тарифів на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 984.
5. Формування середньозваженого тарифу на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами
5.1. Середньозважений тариф на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами формується з урахуванням загальної планованої тарифної виручки газорозподільних підприємств, пов’язаної з наданням послуг із транспортування природного газу розподільними трубопроводами, та сумарних планованих обсягів транспортування природного газу розподільними трубопроводами газорозподільними підприємствами за формулою:
ТВ1 + ТВ2 + ТВ3 + ... + ТВn
Тсер. розп.
=
_____________________________________,
V1 + V2 +V3 + ... + Vn
де:
Тсер.розп. – середньозважений тариф на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами;
ТВ1, ТВ2, ТВ3, … , ТВn – планована тарифна виручка відповідного газорозподільного підприємства;
V1, V2, V3, … , Vn – планований обсяг транспортування природного газу розподільними трубопроводами відповідного газорозподільного підприємства.
5.2. Тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами розраховуються для кожного газорозподільного підприємства окремо відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 983.
6. Формування тарифу на прямих трубах
6.1. Транспортування природного газу для замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів газотранспортного підприємства, здійснюється через власні газопроводи цих замовників та магістральні газопроводи газотранспортного підприємства.
6.2. Тариф на прямих трубах розраховується за формулою:
Тпр.тр. =
+
-
Вутрим.магістр.газопр.
х Пвласн.газопр.
ТВмаг.
ТВрозп.
Пмагістр. газопр.
Vмаг.
Vрозп.
Vтрансп.власн.газопр.
де:
Тпр.тр. – тариф на прямих трубах;
ТВмаг. – загальна планована тарифна виручка газотранспортного підприємства, пов’язана з наданням послуг із транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
ТВрозп. – загальна планована тарифна виручка газорозподільного підприємства, пов’язана з наданням послуг із транспортування природного газу розподільними трубопроводами;
Vмаг. – планований обсяг транспортування природного газу магістральними трубопроводами (без урахування обсягів транспортування природного газу для замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів);
Vрозп. – планований обсяг транспортування природного газу розподільними трубопроводами;
Вутрим.магістр.газопр. –сумарні плановані прямі матеріальні витрати газотранспортних підприємств, пов’язані з обслуговуванням та утриманням магістральних газопроводів, розраховані відповідно до Методики розрахунку тарифів на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 984.
Cумарні плановані прямі матеріальні витрати на обслуговування та утримання одного кілометра власних газопроводів замовників, які безпосередньо підключені до магістральних газопроводів газотранспортних підприємств, умовно прирівнюються до cумарних планованих прямих матеріальних витрат газотранспортних підприємств на обслуговування та утримання одного кілометра магістральних газопроводів;
Пмагістр.газопр. – сумарна протяжність магістральних газопроводів газотранспортних підприємств;
Пвласн.газопр. – сумарна протяжність власних газопроводів замовників, які безпосередньо підключені до магістральних газопроводів газотранспортних підприємств;
Vтрансп.власн.газопр. – сумарні плановані обсяги транспортування природного газу магістральними трубопроводами для замовників, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів газотранспортних підприємств.
7. Формування тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для газотранспортного підприємства на території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств
Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами в межах території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств визначаються як різниця між розміром загального тарифу на транспортування природного газу та тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, затвердженим для відповідного газорозподільного підприємства за формулою:
Тмагістр.n = Тзаг. – Трозпод.n , (6)
де:
Тмагістр.n – тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для газотранспортного підприємства в межах території ліцензованої діяльності відповідного газорозподільного підприємства;
Трозпод.n – тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для відповідного газорозподільного підприємства.
8. Порядок формування середньозваженого тарифу на постачання природного газу
8.1. Середньозважений тариф на постачання природного газу формується з урахуванням загальної планованої тарифної виручки газопостачальних підприємств, пов’язаної з постачанням природного газу за регульованим тарифом та сумарних планованих обсягів постачання природного газу газопостачальних підприємств, за формулою:
ТВ1 + ТВ2 + ТВ3 + ... + ТВn
Тсер. постач.
=
_____________________________________,
V1 + V2 +V3 + ... + Vn
де:
Тсер.постач. – середньозважений тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом;
ТВ1, ТВ2, ТВ3, … , ТВn – тарифна виручка відповідного газопостачального підприємства;
V1, V2, V3, … , Vn – обсяги постачання природного газу за регульованим тарифом відповідного газопостачального підприємства.
8.2. Тарифи на постачання природного газу за регульованим тарифом розраховуються для кожного газопостачального підприємства окремо відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 983.
9. Формування загального тарифу
на зберігання природного газу в підземних сховищах газу
9.1. Загальний тариф на послуги зі зберігання природного газу в підземних сховищах газу визначається як сума тарифів: на зберігання природного газу в підземних сховищах газу, на закачування природного газу в підземні сховища газу, на відбір природного газу із підземних сховищ газу за формулою:
Тзаг.зб. = Тзак. + Тзб. + Твідб. , (8)
де:
Тзаг.зб. – загальний тариф на послуги із зберігання природного газу;
Тзак. – тариф на закачування природного газу в підземне сховище газу;
Тзб. – тариф на зберігання природного газу в підземному сховищі газу;
Твідб. – тариф на відбір природного газу із підземного сховища газу.
9.2. Тарифи на закачування природного газу, зберігання природного газу та відбір природного газу із підземного сховища газу розраховуються відповідно до Методики розрахунку тарифів за надані послуги з закачування, зберігання та відбору пр...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора