Вступ.
Мікропроцесорна система представляє собою систему обробки інформації й керування, реалізовану на основі сучасної елементної бази і принципу програмного керування. Для побудови мікропроцесорної системи потрібен обмежений набір апаратних ресурсів, а реалізація функцій системи покладається на програмне забезпечення. Таким чином, мікропроцесорні системи - це цифрові системи обробки інформації й керування, функціональні можливості яких визначаються програмним забезпеченням, а взаємозв'язок із зовнішнім середовищем забезпечується зовнішніми пристроями (Зов.П).
Мікропроцесорна система складається з наступних пристроїв: процесора (П), що виконує основні функції керування й обробки інформації; запам'ятовуючого пристрою (ЗП), призначеного для зберігання даних і програм, і пристроїв вводу/виводу (ПВВ), що забезпечують взаємозв'язок із зовнішнім середовищем. Пристрої мікропроцесорної системи об'єднані між собою внутрішньо системним інтерфейсом і взаємодіють по адресному принципу - всі підпорядковані пристрої і їхні складові частини мають неповторювані адреси, по яких до них звертаються пристрої, що виконують функції керування.
Конкретний склад і структура мікропроцесорної системи визначаються її призначенням і технічними характеристиками. В однопроцесорних системах всі функції обробки інформації й керування виконує один процесор, у багатопроцесорних системах є кілька рівноправних процесорів або один центральний (головний) процесор, що виконує функції керування, і декілька підлеглих процесорів, орієнтованих на рішення спеціалізованих завдань обробки інформації.
Процесор мікро-ЕОМ обробляє інформацію трьох типів - дані, адреси й команди програми. Над даними виконуються арифметичні й логічні операції, реалізовані процесором. Обробка адрес визначається способом зберігання й доступу до даних і команд і також базується на виконанні арифметичних операцій. Обробка команд полягая в перетворенні коду команди в послідовність керуючих впливів (мікрооперацій) відповідно до алгоритму виконання команди. Кожна мікрооперація (або їхня сукупність - мікрокоманда) виконується у фіксовані інтервали часу (такти), а вся сукупність виконання команди протягом повного циклу (командного циклу) утворить мікропрограму. Під управлінням мікропрограми виконується обробка даних й адрес і керування іншими пристроями мікропроцесорної системи через внутрішньо системний інтерфейс. Для виконання перерахованих функцій процесор містить засоби обробки даних, обробки адрес, зберігання даних й адрес – зверх оперативний запам'ятовуючий пристрій, засоби мікропрограмного керування, засоби синхронізації й керування режимами роботи процесора. Для обробки даних використовується універсальний арифметично-логічний пристрій (АЛП), запам'ятовуючі регістри для зберігання вихідних даних, результатів (акумулятори) і ознак результату (прапорці). Розрядність пристрою обробки даних характеризує розрядність процесора.
Обробка адрес і даних у процесорі частково або повністю може виконуватися загальним арифметичним пристроєм. Часто для обробки адрес використовують окремі спеціалізовані засоби, що дозволяють сполучити в часі обробку адрес і даних у послідовності команд і тим самим підвищити продуктивність процесора.
Мікропроцесорний комплект КР580 виконаний по МОН-технології і призначений для побудови 8-розрядних мікропроцесорних систем широкого призначення. Комплект складається з одно кристального 8-розрядного мікропроцесора загального призначення КР580ВМ80А, що адресує 28 = 64 кБ адресний простір пам’яті і 256-байтний простір вводу/виводу, з частотою синхронізації до 2,5 МГц часом виконання команди 2-8 мкс. Даний мікропроцесор має 16-розрядний канал адрес та 8-розрядний канал даних. Синхронізацію мікропроцесора забезпечує системний генератор КР580ГФ24. Інтерфейс системної шини ІС 8-розрядних шин формувачів КР580ВА86/87 або буферних регістрів КР580ИР82/83. ІС системних контролерів і шини формувачів КР580ВК28/38 використовується для буферизації шини даних і формування сигналів керування системною шиною. Для роботи із системною шиною, що забезпечує роботу з багатьма користувачами, призначена ІС контролера шини КР580ВГ18, що забезпечує формування сигналів керування операціями на системній шині й керування доступом до шини. ІС програмувального контролера переривань КР580ВН59 використовується для побудови систем переривань, ІС програмувального таймера (ПТ) КР580ВИ53 - для реалізації тимчасових функцій у мікропроцесорній системі. Інтерфейси каналів вводу/виводу реалізуються на ІСА програмувального паралельного інтерфейсу КР580ВВ55А и програмувального інтерфейсу послідовного зв'язку КР580ВВ51А. ІС програмувального контролера прямого доступу до пам'яті КР580ВТ57 використається для побудови каналів прямого доступу до пам'яті. Спеціалізовані ІСА програмувальних контролерів клавіатури й індикації КР580ВВ70 до електронно-променевої трубки КР580ВГ75 призначені для реалізації пультів керування й відеотерміналів. ІС КР580ВК9ІА, КР580ВГ92, КР580ВА93 призначені для побудови інтерфейсу, контролера й приймача-перевадача каналів загального користування.
Огляд мікропроцесорного комплекту КР580.
Мікропроцесорний комплект КР580 виконаний по МОП-технології і призначений для побудови 8-розрядних мікропроцесорних систем широкого призначення. Комплект складається з одно кристального 8-розрядного мікропроцесора загального призначення КР580ВМ80А, що адресує 64-Кілобайтний адресний простір пам’яті і 256-байтний простір вводу/виводу, з частотою синхронізації до 2,5 МГц і мінімальним часом виконання команди 1,6 мкс. Він має 16-розрядний канал адрес та 8-розрядний канад даних. Синхронізацію мікропроцесора забезпечує системний генератор КР580ГФ24. Інтерфейс системної шини ИС 8-розрядних шин формувачів КР580ВА86/87 або буферних регістрів КР580ИР82/83. ИС системних контролерів і шини формувачів КР580ВК28/38 використовується для буферизації шини даних і формування сигналів керування системною шиною. Для роботи з системною шиною, що забезпечує роботу з багатьма користувачами, призначена ИС контролера шини КР580ВГ18, що забезпечує формування сигналів керування операціями на системній шині і керування доступом до шини. На мікропроцесорах КР580 реалізований комплекс мікропроцесорних засобів керуючої обчислювальної техніки МСУВТ В7.
Вибір структурної схеми мікропроцесорної системи.
Почнемо розглядати даний мікропроцесорний комплект КР580 з мікропроцесора (МП) КР580ВМ80А, який зображений на рис.1.
Рис.1 Мікропроцесор КР580ВМ80А
Мікропроцесор КР580ВМ80А являє собою повний 8-розрядний процесор загального призначення, виконаний по nМОН-технології з джерелами +5, +12, -5 В і споживаним струмом 60, 40 і 0.01 мА відповідно. Навантажувальна здатність виходів такого мікропроцесора – один ТТЛ вхід, тому виконують буферизацію шин. Тактова частота 2 МГц. Фіксований набір команд, який налічує 78 команд.
Функціональне призначення виводів:
А0 - А15- адресна шина, забезпечує адресацію до довільної 16-розрядної комірки пам'яті або зовнішнього пристрою;
D0 - D7 - двонапрямлена шина даних (ШД), для обміну інформацією із зовнішніми пристроями;
SYNC- сигнал синхронізації на початку кожного машинного циклу,
DBIN- готовність МП до приймання даних;
WR- сигнал на виході МП, що дані видані й встановлені на ШД для їх запису у зовнішні пристрої;
READY - підтвердження про готовність даних на ШД й їх, уведення у МП;
RESET - на цьому виводі формується сигнал на початкову установку МП, при цьому обнулюється його програмований лічильник, а також тригери, які формують сигнали:
INTE - дозвіл на переривання; HLDA - підтвердження захвату; Ф1 і Ф2 - виводи, на які поступають серії імпульсів сформовані в генераторі тактових імпульсів.
В данному мікропроцесорному комплекті системним генератором є мікросхема КР580ГФ24 (рис.1.2) виконана по біполярній технології, споживаний струм 15 і 12 мА від джерел +5, +12 В відповідно. Сигнали синхронізації формуються задаючим генератором, стабілізовані кварцом з резонансною частотою до 27 МГц, дільником частоти з коефіцієнтом 9.
Рис.2 мікросхема КР580ГФ24
Для роботи генератора тактових імпульсів (ГТІ) передбачено увімкнення зовнішнього кварцового резонатора, а також LC- коливальної системи, яка задає часову постійну. Графічне позначення генератора тактових імпульсів:
Ф1 - сигнал високого рівня тривалістю у два періоди коливань опорного генератора (для керування МОП входами);
Ф2 - сигнал високого рівня тривалістю у п'ять періодів коливань опорного генератора (для керування МОП входами);
XTAL1, XTAL2 - входи для вмикання КР;
RDYIN- вхідний сигнал від МП який ініціює формування сигналу готовності системи;
RESIN- вхідний сигнал, який ініціює формування сигналу "скид системи";
READY- вихідний сигнал; який формується мікросхемою для керування МПС;
SYNC- вхід тактової послідовності;
RESET- на цьому виводі ГП формується сигнал "скиду" МП у початковий стан;
STSTB - вихідний імпульс строба стану низького рівня тривалістю один період коливань опорного генератора
Мікросхема КР580ВА86/87 (рис.3) являє собою двонаправлений шинний формувач з трьохстановими виходами, виконаних по біполярній технології, живляться від джерела +5 В і споживають струми 169 / 130 мА відповідно.
Рис.3 мікросхема КР580ВА86А
Канал А забезпечує струм навантаження 15 мА, Канал ВA забезпечує струм навантаження 32 мА. Напрям передачі вибирається сигналом на вході Т. Мікросхема КР580ВА86 виконує передачу без інверсії, мікросхема КР580ВА87 – з інверсією.
Мікросхема КР580ИР82/83 (буферні регістри) (рис. 4) являють собою 8-
розрядні регістри, виконані по біполярній технології, живляться від джерела +5 В і споживають струм 160 мА. Мікросхеми забезпечують струм навантаження 32 мА і можуть також використовуватись у якості шинних формувачів. Регістри стану приймають байти стану і зберігають їх протягом одного машинного циклу.
Рис.4 Мікросхема КР580ИР82А
Структура мікропроцесора на мікропроцесорному комплекті КР580 приведена на рисунку 5.
Рис. 5 Структура мікропроцесора на мікропроцесорному комплекті КР580
Організація пам’яті МП системи
Запам’ятовуючі пристрої в МПС діляться на:
1.Постійно запам'ятовуючий пристрій - працює лише у режимі читання. Він використовується для збереження програм і даних, які потребують для роботи системи і не підлягають зміні.
2.Оперативно запам'ятовуючий пристрій працює у двох режимах і зберігає поточну інформацію, яка введена у МПС. Цей пристрій працює у двох режимах, які залежать від виконання програм і уведених даних. За допомогою цього пристрою змінюються необхідні параметри даних, записуються поточні результати, для їх виводу або подальшої обробки і таке інше.
Оцінка потреб пам’яті.
Є декілька видів запам’ятовуючих пристроїв: оперативний запам’ятовуючий пристрій, постійний запам’ятовуючий пристрій, КЕШ – пам’ять, також стек може виступати як окремий пристрій. Вибираємо ПЗП для запам’ятовування коду програми, ОЗП – для використання мікропроцесором, як область для зберігання проміжних даних.
Визначення об’ємів пам’яті.
Обмежуємо себе 2 Кб ПЗП і 2 Кб ОЗП.
Рис. 5 мікросхеми КР573РФ2 – ПЗП і КР537РУ8A – ОЗП.
Розподіл пам'яті проводимо з урахуванням того, що основна програма, записана у ПЗП, а тому перше звертання МП здійснюється до нульової комірки ПЗП.
В якості ЗП пристроїв беремо мікросхеми типу КР573РФ2 – ПЗП (час вибірки становить 450 нс; потужність 580 мВт при напрузі +5В) і КР537РУ8A (час доступу 220 нс; споживана потужність 6 мВт при напрузі живлення 5В) (рис. 6) - ОЗП. - А0- А10 - вхідні адреси комірок пам'яті, з'єднані із шиною адреси МПС;
D0-D7 - вихідні виводи, на які виставляються дані, що зберігались у запам'ятовуючому пристрої, з'єднуються з шиною даних МПС:
CS - вхідний вивід, за яким визначається звертання до ПЗП чи ОЗП:
СЕ - вхідний вивід, який визначає режим роботи запам'ятовуючого пристрою (читання або запис ).
Карта пам’яті.
Оскільки, кожен пристрій пам’яті згідно нашого вибору має 2 Кб, це означає, що кожен пристрій буде займати 2048 адрес. Ці пристрої підключаються до шини адрес паралельно. Даний адресний простір можна забезпечити за допомогою одинадцяти ліній ( А0 – А10 ).
Першу частину адрес ми відвели для ПЗП а не для ОЗП, оскільки в перший момент роботи мікропроцесора відбувається ініціалізація процесора, вході якої усі регістри обнулюються, в тому числі й програмний лічильник, у зв’язку з чим мікропроцесор звертається до першої команди за адресою 0000H.
Дешифрація схем пам’яті.
Як бачимо, ні режим роботи, ні вибір комірки не визначають вид ЗП. Тому у цих пристроях передбачений вивід, який визначає активний стан ОЗП або ПЗП. Для визначення виду ЗП потрібно вибрати лінію старших розрядів, наприклад, А12. Якщо стан лінії А12 відповідає логічний "0", то звертання відбувається до ПЗП, і для стану лінії А12 — логічній "1", звертання відбувається до ОЗП. Оскільки для вибору ЗП використовується одна лінія, то між ОЗП і ПЗП ставимо інвертор (рис. 6).
У випадку, коли б у нас було більше двох пристроїв, ми використали б дешифратор потрібної розрядності або схему дешифрації на логікових елементах.
Рис. 6 Підключення мікросхеми КР573РФ2 – ПЗП і КР537РУ8A – ОЗП.