ЕЛЕКТРОННІ ПРИСТРОЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут післядипломної освіти
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра електропостачання промислових підприємств міст та сільського господарства

Інформація про роботу

Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Промислова електроніка

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти України Національний університет “Львівська політехніка” Інститут післядипломної освіти Кафедра “Електропостачання промислових підприємств міст і сільського господарства”  КУРСОВА РОБОТА «ЕЛЕКТРОННІ ПРИСТРОЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК» з дисципліни „Промислова електроніка” Львів-2005 Розрахункова частина 1.1. Вихідні дані: необхідна смуга пропускання підсилювача 400-7000Гц, тип транзистора (н-навчальний ) КТн-603А,максимальна допустима напруга база-емітер ,Uдоп=0,3В,максимальний допустимий струм бази Iбдоп=3мА, максимальна допустима напруга колектор-емітер Uкедоп=12В,максимальний допустимий струм колектора Ікдоп=300мА,максимальна допустима потужність розсіювана колектором Ркдоп=0,9Вт 1.2.Короткі теоретичні відомості. Класифікація підсилювачів може бути вироблена по декількох ознаках: за характером підсилюваних сигналів (підсилювачі гармонійних сигналів, імпульсні підсилювачі і т. д.), по роду підсилювальних елементів (транзисторні, лампові), за призначенням, кількістю каскадів, родом електроживлення і іншими показниками. Проте однією з найістотніших класифікаційних ознак є діапазон частот електричних сигналів, в межах якого даний підсилювач може задовільно працювати. Характерною особливістю сучасних електронних підсилювачів є виняткове різноманіття схем, по яких вони можуть бути побудовані. Проте серед цього різноманіття можна виділити найтиповіші схеми, що містять елементи і ланцюги, які найчастіше зустрічаються в підсилювальних пристроях незалежно від їх функціонального призначення. До числа таких типових підсилювальних схем слід віднести каскади підсилювачів низької частоти. Тому вивчення підсилювальних пристроїв доцільно почати саме з розгляду схем УНЧ, з'ясування принципів їх побудови, призначення окремих елементів і порядку їх розрахунку. Сучасні УНЧ виконуються переважно на біполярних і польових транзисторах в дискретному або інтегральному виконанні, причому підсилювачі в мікровиконанні відрізняються від своїх дискретних аналогів, головним чином, конструктивно-технологічними особливостями, схемні ж побудови принципових відмінностей не мають. Вхідний сигнал поступає на базу і змінює її потенціал відносно заземленого емітера. Це веде до зміни струму бази, а відповідно, і до зміни струму колектора і напруги на навантажувальному опорі Rк. Роздільний конденсатор Ср1 служить для запобігання протіканню постійної складової струму бази через джерело вхідного сигналу. З допомогою конденсатора Ср2 на вихід каскаду подається змінна складова напруги Uке, яка змінюється за законом вхідного сигналу, але значно перевищує його по величині. Важливу роль відіграє резистор Rб1і Rб2 в колі бази, які забезпечують вибір робочої точки на характеристиках транзистора і визначає режим роботи каскаду за постійним струмом.  Рис. 1. Схема підсилювача низької частоти Деякі нaстaнови щодо розрахунку пілсплювача Виписуємо вихідні дані з таблиці І, Креслимо схему каскаду підсилювача. Керуючись заданими параметрами транзистора, будуємо його вхідні та вихідні статичні характеристики в іменованих одиницях для свого варіанту завдання (див. рис 2, рис.З). Будуємо криву обмеження максимальної допустимої потужності Рк, шо виділяється на колекторі: Ік = f(Uке)=Ркдоп/Uке Ік =0,9/6=0,15=150мА Вона має вигляд гіперболи і повинна бути зображена на вихідних характеристиках. Згідно розрахунків крива обмеження допустимої потужності знаходиться за межами вихідних характеристик. ∆Іб=0,5Ібдоп-Ібмін/8 ∆Іб=0,5*3-0,187/8=1,47мА 5. На вихідних статичних характеристиках будуємо навантажувальну пряму виходячи з того, що транзистор повинен працювати при максимально можливих напрузі та струмові колектора, але, при цьому, навантажувальна пряма не повинна перетинати криву обмеження потужності. Навантажувальну пряму будуємо за двома точками: - точка перетину з віссюUке (при Iк=0) дає нам ЕРС джерела живлення: приймають Ек≤0,5Uкедоп. - точка перетину з віссю Ік. (приUке=0) дає нам максимальний струм колектора Ік ≤Ікдоп. Остаточно уточнюємо розміщення навантажувальної прямої так, щоб вона не перетинала криву обмеження потужності, і отримуємо остаточні значення Ек,Ік 6. На одній із вихідних характеристик у місці, що відповідає струмові Ібо перетину з навантажувальною прямою вибираємо точку спокою 0 таким чином, щоб можна було здійснити приблизно однакові переміщення вздовж навантажувальної прямої не виходячи, при цьому, на нелінійні ділянки вихідних характеристик. Записуємо координати цієї точки спокою: Uко,Іко, шо відповідають значенням початкових струму та напруги бази Ібо,Uбо. 7. Обчислюємо Rе – опір резистора емітера за формулою: Rе=(0,05÷0,03)Ек/Іео=Uрео/Іко Rе=0,5*6*/0,64=4,68Ом Оскільки Іко=0,95Іео=Іео. 8. Визначаємо опір резистора Rк в колі колектора за формулою: Rк=(Uко/Іко)-Rе=2,65/0,64-4,68=0,5Ом 9.Для розрахунку опорів Rб1 і Rб2 полільника напруги (він необхідний для забезпечення стабільного протікання струму та напруги бази Ібо,Uбо необхідно знайти величину напруги між базою та спільною шиною (землею) у режимі спокою: Uбзо=Rе*Іео+Uбо, Де, Іео-наближено =Іко Uбзо=4,68*0,64+0,108=3,1В Значення Uбо отримуємо з вихідної характеристики. 10. Струм подільника напруги, який повинен у (2. .5) разів (краще більше) перевищувати струм Ібо, дорівнює: Іп=(2÷5)Ібо Іп=4*0,64=2,56=2560мА Розраховуємо опори подільника Rб1 і Rб2: Rб1=(Ек-Uбзо)/(Іп+Ібо); Rб2= Uбзо/Іп. Rб1=(12-3,1)/(2,56+0,64)=11,42Ом Rб2=3,1/2,56=1,21Ом Максимальне значення колекторного струму Імахне повинне виходити на нелінійній ділянці вихідних характеристик, мінімальне значення Ікмін- не повинне попадати у зону, де струм Іб знаходиться у зоні насичення Іб=0 . Виходячи з цих міркувань з цих міркувань, визначаємо амплітуду вихідного сигналу та відповідні до неї значення Ікміn та Ікмах(за навантажувальною прямою). За координатами точок перетину навантажувальної прямої і відповідних статичнігх характеристик визначаємо Ібмах (за Ікмах,Uкмах) та Ібмін (за Ікмін,Uкмін). За відповідною статичною характеристикою визначаємо відповідні Uбмах,Uбмін. За амплітуду вхідного сигналу приймаємо меншу з різниць | Uбо-Uбмах| і | Uбо-Uбмін | -записуємо Uвхт. Остаточно визначаємо Uбмах=Uбо+ Uвхт, Uбмін= Uбо-Uвхт. Знаходимо остаточно уточнені відповідні їм і Ібмах, Ібмін, а на вихідних характерстиках-відповідні їм остаточні значення Uкмах,Uкмін,Ікмах,Ікмін та знаходимо амплітуду вихідного сигналу Uвихт,Івихт. Будуємо, прив'язуючи до вхідних характеристик, напругу та струм вхідного сигналу бази транзистора, а прив'язуючи до вихідних характеристик - напругу та струм колектора у вигляді відповідних синусоїд. Величина ємнісного опору Хсе для заданої частоти вхідного сигналу повинна бути приблизно у 10 разів меншою, ніж величина активного опору Rе: Хсе=0,1Rе. Хсе=0,1*4,68=0,468Ом. Ця величина ємнісного опору повинна розраховуватись при частоті підсилювального сигналу fвх. Виходячи з цього, ємність конденсатора: Се=5/πfвхср*Rе Се=5/3,14*6540*4,68=52мкФ fвхср- середня частота діапазону підсилення. Величину ємності розділювального конденсатора Ср1 необхідно вибрати такою, щоб спад змінної складової вхідної напруги на ньому не перевищував (1...2)% від амплітуди напруги вхідного сигналу ΔUср1=(0,01...0,02)Uвхт,звідси Ср1=25...50/ πfвхср*Rвх ΔUср1=0,1*0,13=0,0015 де, Rвх - розраховують з умови, що він е результатом паралельного сполучення опору Rб2 з послідовно з'єднаними опорами Rе та Rб: (у режимі спокою Rб=Uбо/Ібо); опір Rб1 молжна не враховувати. 17. Після розрахунку величин опорів Rб1,Rб2,Rк,Rе і ємностей Ср1,Се їх вибирають і номінального ряду резисторів і конденсаторів, що виготовляються, гак. щоб вони мали значення найближчі до розрахованих. 18. Визначаємо сумарну потужність. Р , що виділяється її усіх активних опорах схеми у режимі спокою: Р‗=І²ко(Rе+Rк)+(Іп+Ібо) ²*Rб1+Іп²*Rб2: Р‗=0,064²(4,68+0,5)+(2,56+0,064) ²*11,42+1,5²*1,21=97,65 Вт 19 Визначаємо потужність Рнав, що виділяється в опорі навантаження від струму змінної складової сигналу (пам'ятаючи, що в даному випадку для спрощення розрахунків Rн=Rк) Рнав=(Ікмах-Іко)2/2*Rк Рнав=(150-64,25)2/2*0,5=1,83Вт Визначимо потужність , що відбирається від джерела живлення: Рдж=Ек*Іко Рдж=12*0,064=0,768Вт 21 . Визначаємо коефіцієнт корисної дії розрахованого каскаду η=Рнав/Рдж η=0,57/0,768=0,742 22. Потужність розсіяння транзистора Рт=Рдж-Рн Рт=0,768-1,83=-1,062Вт Визначаємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою. струмом і потужністю. Кu=Uвихт/Uвхт, Кі =Івихт/Івхт, Кр= Кu* Кі Кu=6/0,108=55,5; Кі=150/0,93=161,2; Кр=55,5*161,2=8951,61 Згідно проведених розрахунків підсилювача низької частоти (ПНЧ) вибираємо конденсатор Ср і Се два штуки типу КМ-6 ємністю 22-1000 мкФ та резисторив колі емітера,бази та колектора типу БЛП-0,25, від 1-2000Ом та БЛП -0,1 від 1Ом-100 кОм Зміст розрахунково-графічної робот. 1. Розрахункова частина. 1.1. Вихідне завдання для конкретного варіанту. 1.2. Детальний опис роботи схеми. 1.3. Розрахунки елементів та режиму роботи схеми. 2. Графічна частина 2.1. Схема підсилювача з позначенням усіх елементів, струмів і напруг - аркуш Л4. 2.2. Часові діаграми та графіки до пояснення роботи підсилювача (міліметровій папір А4). Рекомендована література 1. Забродин Ю.О. Промышленная электроника:Учебник для вузов.- М.:Высшая школа, 1982.-496с. 2 Лапринемко П.Ю. Справочник по полупроволниковым приборам. - К. Техніка, 1970. - 380 с. 3. Теоретические основы электротехники: в 2-х т. Учебник для вузов./ Нейман Л.Р., Демирчян К.С. - 3-е изд., перераб. и доп. — Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отл-ние, 1981. — 536 с., ил. 4. 1нструкція до лабораторних робіт та методичні настанови для самостійного вивчення тем з курсу промнслової електроніки (№7, №11, №19). 2. Графічна частина. 2.1. Схема підсилювача з позначенням усіх елементів, струмів і напруг-аркуш А4  Рис. 1. Схема підсилювача низької частоти.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!