Базова терапія 1.2. D-пеніциламін (купреніл, артамін, депен). Це продукт гідролізу пеніциліну. Утворює хелати з міддю, внаслідок чого інактивується церулоплазмін, необхідний для синтезу колагену. Знижує в крові рівень ЦІК, особливо тих, що входять до складу РФ. Схема застосування: 150 мг Х 2 р./д. - І тиждень 300 мг Х 2 р./д. - ІІ тиждень 300 мг Х 3 р./д. - з 3-ого тижня упродовж 1-5 місяців 150 мг Х 1 р./д. - підтримуючий курс, до року Небажані ефекти: алергічні реакції, ураження нирок, цитопенічний синдром, апластична анемія, мастопатія, облітеруючий бронхіоліт 1.3. Похідні хіноліну: хлорохін, делагіл, хінгамін, резохін, плаквеніл. Зв'язується з РНК, ДНК, внаслідок чого має цитостатичний та імунодепресивний ефекти. Стабілізує лізосомальні мембрани, знижує агрегацію тромбоцитів. Добре всмоктується з шкт. Нагромаджується у паренхіматозних органах, де концентрація їх може бути у сотні разів вищою, ніж у сироватці крові. Близько 90% виділяється з сечею. Таблетки по 125 та 250 мг, ампули по 5 мл 5% розчину. Добова доза 250 мг щоденно (за 2 години до сну). Небажані ефекти: ретинопатії, психомоторні розлади, гіперпігментація шкіри, диспепсія, цитопенія.