Клінічна фармакологія інгібіторів ЦОГ-1 Бруфен. Ібупрофен. Кетопрофен. Флурібупрофен. Креми-гелі: Фастум-гель, Долгіт-крем- для місцевого застосування Початкова доза бруфену 600-1200 мг/д. (200-400 мг Х 3 р./д.), її можна збільшити до 2400 мг/добу. Задовільно переноситься при тривалому вжитку, добре всмоктується в ШКТ. Виводиться через добу повністю (з сечею, жовчю). Напроксен. Не має принципових відмінностей від бруфену. Застосовується по 250 мг Х 2 р./д. р.о. Сургам (тіапрофенова кислота) селективно інгібує синтез PGE2 і PGE2 (біль) і не впливає на синтез PGI2, який є ангіо- і гастропротектором. Добре проникає в синовіальні порожнини, діючи протизапально "на місцях". Призначається по 200-300 мкг Х 3 р./д. Небажані ефекти: гастралгії, діарея, алергічні реакції, гіпотензія. Суліндак за механізмом дії подібний до індометацину, але переноситься краще. Застосування: 100-200 мг Х 2 р./д. р.о., підтримуюча доза 100 мг/д.