Клінічна фармакологія інгібіторів ЦОГ-1 Індометацин Блокує синтез АТФ,  прониність капілярів і лзосомальних мембран, підвищує структурність білків сполучної тканини. Всмоктується повільно, максимальна концентрація в крові наступає через 2 години, Т1/2 = 4 год. Піддається кон'югації з глюкуроновою кислотою, О-деметилюванню, N-диацетилюванню. Екскретується сечею і жовчю. Застосовується по 25 мг Х 3-4 р./д. після їди, максимальна доза 200 мг/д. Небажані ефекти: ульцерогенність, цитопенії, бронхоспазм, кровоточивість, запаморочення, атаксія, набряк мозку (головний біль), заготрення захворювань нирок, алергічні реакції, зниження ефекту діуретиків, затримка солі і води. Бутадіон Не має специфічного тропізму до до якихось тканин, але у вогнищі запалення його концентрація у 2 рази вища, ніж в інших тканинах. Максимальна концентрація в крові наступає через 2 год. після р.о. прийому, а після i.m. ін'єкцій- через 6-8 годин. У печінці піддається гідроксилюванню з утворенням активного протизапального метаболіту оксифенілбутазону. Посилює дію ГКС, АСК, антикоагулянтів, барбітуратів, пірамідону. Застосовується по 150 мг Х 3-4 р./д. Реопірин = амідопірин + бутадіон Таб. 125 мг: р.о. 1 таб. Х 3 р./д. Ампули 5 мл: i.m.