Клінічна фармакологія імуносупресантів- цитостатиків Імуносупресантами називаються препарати, які гальмують імунні реакції організму внаслідок пригнічення структури і функції клітин імунокомпетентної системи. У широкому розумінні до ІС відносяться і ГКС, і хінолонові похідні, і АЛС. У вузькому розумінні ІС- це синтетичні препарати, які володіють антилімфопроліферативними властивостями за рахунок реакції з нуклеїновими кислотами. Гальмують проліферативну фазу запалення. 1. Алкілуючі речовини: циклофосфамід (циклофосфан, неозар, сендоксан, цитоксан), допан, мієлосан, лейкеран (хлорбутин), проспідин 2. Антиметаболіти: 6- меркаптопурин, азатіоприн (імуран, імурель, азамін), метотрексат, 5- фторурацил 3. Циклоспорин А (сандімун)- пригнічує розвиток реакцій клітинного типу, залежне від Т-лімфоцитів утворення антитіл, гальмує продукцію та секрецію лімфокінів, включаючи інтерлейкін- 2 (фактор росту Т- лімфоцитів). Не пригнічує гемопоезу та не впливає на функціонування фагоцитів.