Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ СЕРЕДНИКІВ
Основні принципи фармакодинаміки
1. Зменшення проникності капілярів. Сприяє зниженню ексудації і обмеженню запального інфільтрату.
2. Стабілізація лізосомальних мембран. Попереджується вихід лізосомальних гідролаз, здатних пошкоджувати клітини і тканини.
3. Гальмування вироблення макроергічних сполук (особливо АТФ) в процесах окисного і гліколітичного фосфорилювання. Запалення дуже чутливе до нестачі енергії, тому зменшення вироблення АТФ сприяє інгібуванню запального процесу.
4. Гальмування синтезу або вивільнення медіаторів запалення або ж посилення їх інактивації.
Медіаторами запалення є: гістамін, серотонін, кініни, циклічні нуклеотиди, прозапальні простагландини, лізосомні і активовані сироватові (протеолітичні) ферменти. Блокада одного з медіаторів мало впливає на перебіг патологічного процесу в цілому.
5. Модифікація субстрату запалення, тобто деяка зміна структури тканинних компонентів в напрямку попередження їх реакції з медіаторами запалення.
6. Цитостатична дія, яка призводить до гальмування проліферативної фази запалення.
7. Здатність НПЗС посилювати дію природніх протизапальних факторів.
Нове у фармакології НПЗС !!!
8. Інгібування циклоксигенази і утворення прозапальних медіаторів:
ЦОГ-1 (всі класичні НПЗС), ЦОГ-2 (моваліс)