Феохромоцитома.. Рисунок з Терапія. Робота № 202676

Феохромоцитома.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Рисунок

Предмет:

Терапія

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Група пухлин мозкового пласта наднирників і позанаднирникової хромафінної тканини (парагангліоми), які синтезують катехоламіни і нерегулярно виділяють їх у кров. Ці утворення відносяться до APUD-системи (Amine Precursor Uptake and Decarboxylation). У 75% хворих феохромоцитома локалізується справа, у 10% - в обох нирках, у 10% - поза нирками – парааортально, ретроперитонеально в підшлунковій залозі, селезінці, матці, яйниках, апендиксі, стінці сечового міхура, в грудній клітці, шиї. Менше 10% є злоякісними. Клінічні варіанти феохромоцитоми: Пароксизмальний: гіпертензивні кризи на фоні нормального АТ. У 27% хворих на Ф. Криз виникає раптово, у сні або після пробудження. АТ стрімко, за декілька секунд 280-300/180-200 мм рт.ст. Хворі напружені, скуті, страх смерті, обличчя бліде, холодний піт, “гусяча шкіра“, тремор рук, головний біль, пульсація у скронях, запаморочення, погіршення зору, важка стенокардія, шалене серцебиття, переймоподібний біль в надчерев’ї, нудота, блювання. Цукор , лейкоцитоз, t 39-40ºС. Вихід з кризу: АТ швидко , зникає блідість; теплота в тілі; прострація. Постійна АГ з пароксизмами. На фоні постійно високого (170-180/ 110-120 мм рт.ст.) АТ розвивається криз (300/160 мм рт.ст.). У 16% хворих на феохромоцитому. Постійна АГ без пароксизмів. У 31% випадків феохромоцитоми. Феохромоцитома з нормальним АТ (сімейна форма). Відсутність гіпертензії при дуже високій секреції катехоламінів. Низька чутливість судинних адренорецепторів до циркулюючих катехоламінів. Судово-медичний, миттєвий варіант. Хворі вмирають на фоні “здоров’я”. Смерть виникає внаслідок гострої наднирникової недостатності. Шоку передує миттєвий підйом АТ, з подальшим раптовим падінням внаслідок крововиливу у наднирники. Падіння АТ, тахікардія, ниткоподібний пульс, профузне потіння, лейкоцитоз, t . Лікування. α-адреноблокатори. Внутрішньовенно фентоламін 5 мг  5 хвилин, після стабілізації АТ по 2,5-5 мг  2-4 год + -адреноблокатори – пропранолол 20-40 мг/год. Тропафен внутрішньом’язево 20-40 мг або внутрішньовенно 10-20 мг (1-2 мл 1% р-ну). Постійно: -адреноблокатори.

Рисунок Терапія

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись