ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ.. Лекція з Пульмонологія. Робота № 202691

ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Лекція

Предмет:

Пульмонологія

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ Це патологічний стан, характерний гіпертрофією і (або) ділятацією правого шлуночка серця в результаті легеневої гіпертензії, зумовленої первинними захворюваннями бронхолегеневого апарату, судин легень або торакодіафрагмальними порушеннями (експерти ВООЗ, 1961) Класифікація легеневого серця (ВООЗ, 1961) За етіологією : 1.Бронхопульмональне 2.Торакодіафрагмальне 3.Судинне За перебігом : 1.Гостре (кілька годин-днів) 2.Підгостре (тижні-місяці) 3.Хронічне (роки) Етіологія А.Гостре легеневе серце 1.Бронхопульмональне- астматичний стан, обширна пневмонія; 2.Судинне- ТЕЛА, раптове звуження судинного русла; 3.Торакодіфрагмальне- клапанний пневмоторакс Б.ПІДГОСТРЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ 1.Бронхолегеневе- лімфогенний карциноматоз,повторні астматичні стани; 2.Судинне- рецидивуюча ТЕЛА, вузликовий периартериїт; 3.Торакодіафрагмальне- хронічна гіповентиляція (ботулізм, поліомієліт, міастенія) В.ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ 1.Бронхолегеневе- обструктивні процеси в бронхах (92%), фіброз, пневмосклероз, полікістоз легень; 2.Судинне- первинна легенева гіпертензія,повторні емболії, артериїти,резекція легені; 3.Торакодіафрагмальне- кіфосколіоз,плевральні шварти, ожиріння ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ формується за стадіями: Класифікація М. Бережницького І.Транзиторної гіпертензії (при пробах з навантаженням); ІІ.Стабільної гіпертензії ( і в спокої ); ІІІ.Компенсованого легеневого серця; ІV.Декомпенсованого легеневого серця. Класифікація Мухарлямова І.Скритої ЛН; ІІ.Вираженої ЛН без СН; ІІІ.Легенево-серцевої недостатності. ПАТОГЕНЕЗ ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ Гіпертрофія правого шлуночка Легенева Збільшення Артеріо-венозні гіпертензія ХОС анастомози Підвищення опору кровотоку Анатомічні Функціональна Реологія зміни судин вазоконстрикція крові Тромбоз,  серотонін, Поліцитемія, облітерація,  ПГ поліглобулія склероз Рефлекс Гіпоксія Ейлера- Лілієстранда клінічна картина хронічного легеневого серця (ХЛС) складається з ознак: основного захворювання; легенвої гіпертензії і гіпертрофії правих відділів серця; серцевої недостатності Ознаки легеневої гіпертензії підсилення ІІ тону; акцент, розщеплення ІІ тону над ЛА; роздвоєння І тону; хриплість голосу Діагностика легеневої гіпертензії за Душаніним (по ЕКГ) Rv1 + Sv1 Rv2 + Sv2 Rv3R + Sv3R + + Sv1 Sv2 Sv3R АТЛА =  САТ  1,56 Rv4 + Sv4 Rv5 + Sv5 Rv6 + Sv6 + + Sv4 Sv5 Sv6 за Бюрстіним по ПКГ (номограма)- фаза ізометричного розслаблення правого шлуночка (ФІР ПШ) залежить від систолічного тиску в правому шлуночку і ЛА; за величиною ФІР і чсс (за номограмою) Ознаки гіпертрофії правого шлуночка серцевий поштовх резистентний в надчеревній ділянці; розширення зони абсолютної і відносної тупості; підсилення І тону над мечеподібним відростком; систолічний шум над мечеподібним відростком. Рентгенологічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка ознаки гіпертрофії шляхів відтоку від правого шлуночка (вибухання конуса ЛА в прямій і "правій косій" проекції; симптом ампутації ЛА (розширення легеневого стовбура і звуження дрібних розгалужень, збіднення периферичного малюнку легень); прогресивне збільшення правого шлуночка і правого передсердя; збільшення тіні коренів легень; картина інтерстиціального і альвеолярного набряку легень; зернисті включення гемосидерину; зниження загальної прозорості легень (зменшення повітронаповнення). ЕКГ- ознаки гіпертрофії правого шлуночка вертикальна позиція серця; перехідна зона зміщена вліво за рахунок повороту серця за годинниковою стрілкою; дифузні зміни в міокарді (зменшення амплітуди QRS); P-pulmonale; R- або S-тип гіпертрофії правого шлуночка: Rv1  7 мм, Rv1 + Sv5 = 10,5 мм; систолічне перевантаження правого шлуночка: неповна блокада ПНПГ. Ехокардіоскопічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка товщина передньої стінки правого шлуночка в систолу більша 7 мм; амплітуда рухів передньої стінки більша 7 мм; діастолічний розмір правого шлуночка більше 1,5 см; ділятація правого шлуночка в систолу більша 2,4 см. Ознаки гіпертрофії правого шлуночка в стадії декомпенсації дифузний гіпоксемічний теплий акроціаноз; задишка; сонливість, схильність до запаморочень; набряклі шийні вени, збільшення печінки; набряки: асцит; angina hypercyanotica (Катча); гепатоюгулярний рефлюкс. ПЕРВИННА ЛЕГЕНЕВА ГІПЕРТЕНЗІЯ ч : ж = 1 : 2,5, жінки віком 20-25 років; постійна задишка без ціанозу; виражена слабість; головокружіння при навантаженнях; серцеві запаморочення (40-45% хворих); біль в ділянці серця, обов'язково в супроводі задишки, без ефекту від нітрогліцерину; кровохаркання; кашель; хриплість голосу; відсутність поліцитемії; відставання у фізичному розвитку; ознаки ГЛШ і легеневої гіпертензії; синдром Рейно. ДИФ. ДІАГНОЗ ПЕРВИННОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ з мітральним стенозом (збільшення ЛП, МА, стеноз на ЕхоКС); вродженими вадами серця: -відкрита артеріальна пртока; -дефекти перегородок; -аномальне розміщення легеневих вен; -синдром Ейзенменгера; рецидивуюча ТЕЛА; міксома ЛП; вторинна легенева гіпертензія; захворювання сполучної тканини. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ І ступінь - 25 - 50 мм рт. ст. ІІ ступінь - 51 - 75 мм рт. ст. ІІІ ступінь - 76 - 110 мм рт. ст. ІV ступінь - понад 110 мм рт. ст. УСКЛАДНЕННЯ ХЛС 1.Синдром Айєрси; 2.Гіпоксемічна кома; 3.Гіпертонічні кризи легеневої гіпертензії; 4.Беттолепсія (кашлево-запаморочливий синдром);5.Виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. ЛІКУВАННЯ ХЛС А.Лікування основного захворювання і його загострень; Б.Зняття ДН, дренаж бронхів, покращення газообміну; В.Ліквідація СН, зменшення легеневої гіпертензії. А.Лікування основного захворювання і його загострень І.Антибіотики: препарати пеніциліну; ампіцилін; макроліди; цефалоспорини ІІ і ІІІ поколінь; хінолони. ІІ.Відхаркувальні засоби: 1.Стимулятори виділення слизу: 2-симпатоміметики, теофілін, еуфілін. 2.Засоби, розріджуючі секрет: ацетилцистеїн, мукосольвін, містаброн, трипсин, хімотрипсин. 3.Засоби, що зменшують утворення слизу: мукодін. 4.Стимулятори утворення сурфактанту: бромгексин, бісольвон, амброксол, ласольван. 5.Дегідратанти секрету: солі, масла. Б.Зняття ДН, дренаж бронхів, покращення газообміну І.Бронхорозширюючі засоби: еуфілін, теофілін, засоби пролонгованої дії (теопек, дурофілін, теодур). ІІ.Оксигемотерапія. ІІІ.Дихальі аналептики: кордіамін, етімізол, альмітрін - по 25 мг 2 р./д. упродовж 1 місяця, 2 місяці перерви. В.Ліквідація СН, зменшення легеневої гіпертензії І.Гіпотензивні засоби малого кола кровообігу: 1.Еуфілін, теофілін; 2.Прлонговані нітрати, молсідомін; 3.Апресин (гідралазин) - 50-75 мг 4 р./д.; 4.-адреноблокатори (фентоламін, празозин); 5.Нітропрусид натрію (2-3 мкг/кг  хв.); 6.Ніфедипін (20 мг 3 р./д. + молсідомін). ІІ.Діуретики (в т. ч. інгібітори карбоангідрази); ІІІ.Інгібітори АПФ; ІV.Кровопускання по 200-300 мл через 2-3 дні; V.Гірудотерапія, антикоагулянти (фраксипарин). ОБЕРЕЖНО ! серцеві глікозиди при ХЛС використовують лише при МА, хоч дігоксин підсилює скорочення діафрагми; антиаритмічні препарати при ХЛС мають обмежене застосування: -знижується скоротлива функція ! -лідокаїн пригнічує дихальний центр ! --блокатори викликають бронхоспазм ! -верапаміл неефективний ! Краще використовувати антагоністи кальцію ІІ покоління (фелодіпін, ломір 2,5 мг - 5 мг 2 р./д.) Наркотики і снодійні пригнічують дихальний центр. ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ -це стан, при якому не забезпечується підтримка нормального газового складу крові або який досягнутий за рахунок ненормальної роботи апарату зовнішнього дихання, що знижує функціональні можливості організму. Класифікація Дембо: 1)латентна (без порушення газового складу крові в спокої); 2)парціальна (гіпоксія без гіперкапнії); 3)глобальна (гіпоксія з гіперкапнією); 1)первинна (при патології органів дихання); 2)вторинна (при патології інших систем). Класифікація Вотчала: центрогенна, нервово-м'язева, торако-діфрагмальна, бронхолегенева: Обструктивна; Рестриктивна; Дифузна. ХРОНІЧНА ДН (Вотчал) І ст. - при звичайних навантаженнях; ІІ ст. - при малих навантаженнях; ІІІ ст. - в спокої. Обструктивна ДН задишка непостійна, ціаноз тільки під час задишки, аускультативно - сухі свистячі хрипи, ОФВ , індекс Тіффно (ОФВ / ЖЄЛ)  (N - 65-80%) : І ст. - 50-60%, ІІ ст. - 40-50%, ІІІ ст. -  40%. Рестриктивна ДН задишка інспіраторна, постійний ціаноз, ЖЄЛ : І ст. - ЖЄЛ - 70-85%, ІІ ст. - ЖЄЛ - 70-55%, ІІІ ст. - ЖЄЛ -  50%.

Лекція Пульмонологія

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись