Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Пульмонологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ
Це патологічний стан, характерний гіпертрофією і (або) ділятацією правого шлуночка серця в результаті легеневої гіпертензії, зумовленої первинними захворюваннями бронхолегеневого апарату, судин легень або торакодіафрагмальними порушеннями (експерти ВООЗ, 1961)
Класифікація легеневого серця (ВООЗ, 1961)
За етіологією :
1.Бронхопульмональне
2.Торакодіафрагмальне
3.Судинне
За перебігом :
1.Гостре (кілька годин-днів)
2.Підгостре (тижні-місяці)
3.Хронічне (роки)
Етіологія
А.Гостре легеневе серце
1.Бронхопульмональне- астматичний стан, обширна пневмонія;
2.Судинне- ТЕЛА, раптове звуження судинного русла;
3.Торакодіфрагмальне- клапанний пневмоторакс
Б.ПІДГОСТРЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ
1.Бронхолегеневе- лімфогенний карциноматоз,повторні астматичні стани;
2.Судинне- рецидивуюча ТЕЛА, вузликовий периартериїт;
3.Торакодіафрагмальне- хронічна гіповентиляція (ботулізм, поліомієліт, міастенія)
В.ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ
1.Бронхолегеневе- обструктивні процеси в бронхах (92%), фіброз, пневмосклероз, полікістоз легень;
2.Судинне- первинна легенева гіпертензія,повторні емболії, артериїти,резекція легені;
3.Торакодіафрагмальне- кіфосколіоз,плевральні шварти, ожиріння
ХРОНІЧНЕ ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ формується за стадіями:
Класифікація М. Бережницького
І.Транзиторної гіпертензії (при пробах з навантаженням);
ІІ.Стабільної гіпертензії ( і в спокої );
ІІІ.Компенсованого легеневого серця;
ІV.Декомпенсованого легеневого серця.
Класифікація Мухарлямова
І.Скритої ЛН;
ІІ.Вираженої ЛН без СН;
ІІІ.Легенево-серцевої недостатності.
ПАТОГЕНЕЗ ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ
Гіпертрофія правого шлуночка
Легенева Збільшення Артеріо-венозні
гіпертензія ХОС анастомози
Підвищення опору кровотоку
Анатомічні Функціональна Реологія
зміни судин вазоконстрикція крові
Тромбоз, серотонін, Поліцитемія,
облітерація, ПГ поліглобулія
склероз
Рефлекс
Гіпоксія Ейлера-
Лілієстранда
клінічна картина хронічного легеневого серця (ХЛС)
складається з ознак:
основного захворювання;
легенвої гіпертензії і гіпертрофії правих відділів серця;
серцевої недостатності
Ознаки легеневої гіпертензії
підсилення ІІ тону;
акцент, розщеплення ІІ тону над ЛА;
роздвоєння І тону;
хриплість голосу
Діагностика легеневої гіпертензії
за Душаніним (по ЕКГ)
Rv1 + Sv1 Rv2 + Sv2 Rv3R + Sv3R
+ +
Sv1 Sv2 Sv3R
АТЛА = САТ 1,56
Rv4 + Sv4 Rv5 + Sv5 Rv6 + Sv6
+ +
Sv4 Sv5 Sv6
за Бюрстіним по ПКГ (номограма)- фаза ізометричного розслаблення правого шлуночка (ФІР ПШ) залежить від систолічного тиску в правому шлуночку і ЛА; за величиною ФІР і чсс (за номограмою)
Ознаки гіпертрофії правого шлуночка
серцевий поштовх резистентний в надчеревній ділянці;
розширення зони абсолютної і відносної тупості;
підсилення І тону над мечеподібним відростком;
систолічний шум над мечеподібним відростком.
Рентгенологічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка
ознаки гіпертрофії шляхів відтоку від правого шлуночка (вибухання конуса ЛА в прямій і "правій косій" проекції;
симптом ампутації ЛА (розширення легеневого стовбура і звуження дрібних розгалужень, збіднення периферичного малюнку легень);
прогресивне збільшення правого шлуночка і правого передсердя;
збільшення тіні коренів легень;
картина інтерстиціального і альвеолярного набряку легень;
зернисті включення гемосидерину;
зниження загальної прозорості легень (зменшення повітронаповнення).
ЕКГ- ознаки гіпертрофії правого шлуночка
вертикальна позиція серця;
перехідна зона зміщена вліво за рахунок повороту серця за годинниковою стрілкою;
дифузні зміни в міокарді (зменшення амплітуди QRS);
P-pulmonale;
R- або S-тип гіпертрофії правого шлуночка: Rv1 7 мм, Rv1 + Sv5 = 10,5 мм;
систолічне перевантаження правого шлуночка: неповна блокада ПНПГ.
Ехокардіоскопічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка
товщина передньої стінки правого шлуночка в систолу більша 7 мм;
амплітуда рухів передньої стінки більша 7 мм;
діастолічний розмір правого шлуночка більше 1,5 см;
ділятація правого шлуночка в систолу більша 2,4 см.
Ознаки гіпертрофії правого шлуночка в стадії декомпенсації
дифузний гіпоксемічний теплий акроціаноз;
задишка;
сонливість, схильність до запаморочень;
набряклі шийні вени, збільшення печінки;
набряки: асцит;
angina hypercyanotica (Катча);
гепатоюгулярний рефлюкс.
ПЕРВИННА ЛЕГЕНЕВА ГІПЕРТЕНЗІЯ
ч : ж = 1 : 2,5, жінки віком 20-25 років;
постійна задишка без ціанозу;
виражена слабість;
головокружіння при навантаженнях;
серцеві запаморочення (40-45% хворих);
біль в ділянці серця, обов'язково в супроводі задишки, без ефекту від нітрогліцерину;
кровохаркання;
кашель;
хриплість голосу;
відсутність поліцитемії;
відставання у фізичному розвитку;
ознаки ГЛШ і легеневої гіпертензії;
синдром Рейно.
ДИФ. ДІАГНОЗ ПЕРВИННОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
з мітральним стенозом (збільшення ЛП, МА, стеноз на ЕхоКС);
вродженими вадами серця:
-відкрита артеріальна пртока;
-дефекти перегородок;
-аномальне розміщення легеневих вен;
-синдром Ейзенменгера;
рецидивуюча ТЕЛА;
міксома ЛП;
вторинна легенева гіпертензія;
захворювання сполучної тканини.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
І ступінь - 25 - 50 мм рт. ст.
ІІ ступінь - 51 - 75 мм рт. ст.
ІІІ ступінь - 76 - 110 мм рт. ст.
ІV ступінь - понад 110 мм рт. ст.
УСКЛАДНЕННЯ ХЛС
1.Синдром Айєрси;
2.Гіпоксемічна кома;
3.Гіпертонічні кризи легеневої гіпертензії;
4.Беттолепсія (кашлево-запаморочливий синдром); 5.Виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.
ЛІКУВАННЯ ХЛС
А.Лікування основного захворювання і його загострень;
Б.Зняття ДН, дренаж бронхів, покращення газообміну;
В.Ліквідація СН, зменшення легеневої гіпертензії.
А.Лікування основного захворювання і його загострень
І.Антибіотики:
препарати пеніциліну;
ампіцилін;
макроліди;
цефалоспорини ІІ і ІІІ поколінь;
хінолони.
ІІ.Відхаркувальні засоби:
1.Стимулятори виділення слизу:
2-симпатоміметики,
теофілін, еуфілін.
2.Засоби, розріджуючі секрет:
ацетилцистеїн, мукосольвін,
містаброн,
трипсин, хімотрипсин.
3.Засоби, що зменшують утворення слизу:
мукодін.
4.Стимулятори утворення сурфактанту:
бромгексин, бісольвон,
амброксол, ласольван.
5.Дегідратанти секрету:
солі, масла.
Б.Зняття ДН, дренаж бронхів, покращення газообміну
І.Бронхорозширюючі засоби:
еуфілін, теофілін,
засоби пролонгованої дії (теопек, дурофілін, теодур).
ІІ.Оксигемотерапія.
ІІІ.Дихальі аналептики:
кордіамін,
етімізол,
альмітрін - по 25 мг 2 р./д. упродовж 1 місяця, 2 місяці перерви.
В.Ліквідація СН, зменшення легеневої гіпертензії
І.Гіпотензивні засоби малого кола кровообігу:
1.Еуфілін, теофілін;
2.Прлонговані нітрати, молсідомін;
3.Апресин (гідралазин) - 50-75 мг 4 р./д.;
4.-адреноблокатори (фентоламін, празозин);
5.Нітропрусид натрію (2-3 мкг/кг хв.);
6.Ніфедипін (20 мг 3 р./д. + молсідомін).
ІІ.Діуретики (в т. ч. інгібітори карбоангідрази);
ІІІ.Інгібітори АПФ;
ІV.Кровопускання по 200-300 мл через 2-3 дні;
V.Гірудотерапія, антикоагулянти (фраксипарин).
ОБЕРЕЖНО !
серцеві глікозиди при ХЛС використовують лише при МА, хоч дігоксин підсилює скорочення діафрагми;
антиаритмічні препарати при ХЛС мають обмежене застосування:
-знижується скоротлива функція !
-лідокаїн пригнічує дихальний центр !
--блокатори викликають бронхоспазм !
-верапаміл неефективний !
Краще використовувати антагоністи кальцію ІІ покоління (фелодіпін, ломір 2,5 мг - 5 мг 2 р./д.)
Наркотики і снодійні пригнічують дихальний центр.
ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ
-це стан, при якому не забезпечується підтримка нормального газового складу крові або який досягнутий за рахунок ненормальної роботи апарату зовнішнього дихання, що знижує функціональні можливості організму.
Класифікація Дембо:
1)латентна (без порушення газового складу крові в спокої);
2)парціальна (гіпоксія без гіперкапнії);
3)глобальна (гіпоксія з гіперкапнією);
1)первинна (при патології органів дихання);
2)вторинна (при патології інших систем).
Класифікація Вотчала:
центрогенна,
нервово-м'язева,
торако-діфрагмальна,
бронхолегенева:
Обструктивна;
Рестриктивна;
Дифузна.
ХРОНІЧНА ДН (Вотчал)
І ст. - при звичайних навантаженнях;
ІІ ст. - при малих навантаженнях;
ІІІ ст. - в спокої.
Обструктивна ДН
задишка непостійна,
ціаноз тільки під час задишки,
аускультативно - сухі свистячі хрипи,
ОФВ ,
індекс Тіффно (ОФВ / ЖЄЛ) (N - 65-80%) :
І ст. - 50-60%,
ІІ ст. - 40-50%,
ІІІ ст. - 40%.
Рестриктивна ДН
задишка інспіраторна,
постійний ціаноз,
ЖЄЛ :
І ст. - ЖЄЛ - 70-85%,
ІІ ст. - ЖЄЛ - 70-55%,
ІІІ ст. - ЖЄЛ - 50%.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора