Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Економіка і управління підприємством.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра Менеджменту організацій
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка та управління підприємством
Група:
КСМ-5
Варіант:
2
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Кафедра менеджменту організацій
Курсова робота
на тему: “Економіка і управління підприємством”
Варіант №2
Виконав: ст.гр.КСМ-5
Прийняв: к.е.н., доцент
Львів 2006 =Зміст=
1.Зміст ------------------------------------------------------------------------------------------- 2
2.Вхідні дані ------------------------------------------------------------------------------------ 3
3.Розрахункова частина --------------------------------------------------------------------- 5
4.Висновок--------------------------------------------------------------------------------------- 18
5.Список використаної літератури ------------------------------------------------------- 19
5.Теоретичне завдання------------------------------------------------------------------------ 20
2. ВИХІДНІ ДАНІ
(заповнюються згідно варіанту)
Варіант №2
Види продукції, моделі "А" і "Б"
Обсяг річної програми кожного виду, шт. „А”6480 ;”Б” 3480Сумарна величина капіталовкладень на 1 виріб (кожної моделі) (для організації виробництва), тис. грн. А=3.45; Б=3.5
Потреба в матеріальних ресурсах (матеріалах і комплектуючих виробах), тис. грн.
2.5Нормативна трудомісткість, тис. нормогодин одного виробу кожного виду
чисельник в т.ч. верстатогодин (знаменник) "А" = 380/275 "Б" = 336/233
2.6Плановий коефіцієнт виконання норм виробітку 1,1 %
Тарифна ставка (середня) основних робітників, грн/год. 1,8
2.8 Тарифна ставка (середня) допоміжних робітників, грн./год. 1,3
2.9Додаткова заробітна плата основних робітників, 6,1 % від їх основної зарплати
Додаткова заробітна плата допоміжних робітників, 5 % від їх основної зарплати
2.11 Чисельність допоміжних робітників, % від чисельності основних, 17
2.12 Чисельність інженерно-технічних працівників (ІТП), % від чисельності всіх робітників 15
2.13 Чисельність службовців, % від чисельності всіх робітників 7
2.14 Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), 4 % від чисельності всіх робітників
2.15Середньомісячний оклад ІТП, грн/особу 450
2.16Додаткова зарплата ІТП, % від окладу 15
2.17Середньомісячний оклад службовців, грн/особу 400
Додаткова зарплата службовців, % від окладу 10
Середньомісячний оклад МОП, грн/особу 350.5
Додаткова зарплата МОП, % від окладу 15
2.21 Структура основних фондів по групах (умовно в %% від сумарних капіталовкладень на річну програму), тис. грн. (див. табл.2).
Група І. Будови, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої, житлові будинки та їх частини, тис. грн.
Група II. Автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні,_ оптичні пристрої, інструменти і інше, тис, грн.
Група III. Інші основні фонди, що не ввійшли в групи І, 11, IV (в т.ч. технологічне обладнання), тис. грн.
Група IV. Електронно-обчислювальні машини, машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, для роздруку інформації, телефони, мікрофони, рації і інше, тис. грн.
2.22 Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати (основної і додаткової) для кожної категорії працівників
2.23 Позавиробничі витрати (на збут), % від виробничої собівартості виробів :
"А" =0.8 "Б"=2.5
2.24 Величина прибутку від реалізації одного виробу (від повної собівартості кожного виду окремо):А=26% , Б=19%
2.25 Величина сумарного нормативу оборотних коштів 50%
3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Визначаємо витрати на матеріали і комплектуючі вироби (без ПДВ) на всю програму кожного виробу (з врахуванням 10% на транспортно-вантажні роботи). Результати зводимо в таблицю 1.
Таблиця 1
Витрати на матеріальні ресурси
Витрати (М) на 1 виріб А= Річні витрати / Обсяг річної програми А= 742,8 / 6460 = 0,115.
Аналогічно обчислюємо для Б, а також витрати(К) , для А і Б.
Транспортні - Сумарні витрати (див. Табл..1).
Визначаємо сумарні (на річну програму) витрати на енергію і паливо для технологічних і побутових потреб (умовно приймаємо 14% від загальних витрат на матеріальні ресурси, поз.З гр.11 табл.1).
Визначаємо балансову вартість основних фондів (основного капіталу), застосовуючи поз.2.2 і 2.3, а також структуру, передбачену завданням (поз. 2.21). Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.
Балансова (облікова) вартість для Гр.1 = (п.2.2 * п.2.3 для А + п.2.2 * п.2.3 для Б) * 0,52 тис.грн
Сума амортизаційних відрахувань для Гр.1 = (п.2.2 * п.2.3 для А + п.2.2 * п.2.3 для Б) * 0,52*0,02тис.грн.
Таблиця 2
Капіталовкладення та амортизаційні відрахування
*) Примітка. Умовно приймаємо структуру основних фондів: Гр.І - 52%; Гр.ІІ - 7%; Гр.III 21%;Гр.ІV-20%.
Аналогічно обчислюємо для Гр2.-Гр4 , враховуючи норми армотазиційних відрахувань і відсотки основних фондів.
3.4 Визначаємо амортизаційні відрахування, результати вносимо в табл.2, а саме:
3.4.1. Визначаємо величину амортизаційних відрахувань по кожній групі основних фондів, тис. грн.
3.4.2 Визначаємо загальну річну суму амортизаційних відрахувань, тис. грн.
Визначаємо необхідну кількість технологічного обладнання для виробів "А" і "Б" разом (одиниць). Для цього застосовуються відповідні формули, та розраховується дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання. Всі інші величини передбачені завданням.
КОБЛ = ТСУМ / ФД;
де, ТСУМ – сумарна трудомісткість;
ФД – дійсний фонд робочого часу.
В свою чергу ТСУМ визначається за формулою:
ТСУМ = tВЕРСТ.ГОД NШТ;
де, tВЕРСТ.ГОД – час обробки одного виробу верстатом (верстатомісткість);
NШТ – попит на ринку (річна програма випуску)
Розрахунок ФД здійснюється за формулою:
ФД = ФКАЛ – ФВИХ – ФСВ;
де, ФКАЛ – кількість днів у році;
ФВИХ – кількість вихідних днів;
ФСВ – кількість святкових днів;
Проведемо відповідні розрахунки:
Визначаємо чисельність працюючих (за категоріями), для цього:
Визначаємо бюджет робочого часу одного робітника (за списком) на 2006 рік. для цього складаємо таблицю 3.
Таблиця 3
Річний (плановий) бюджет робочого часу одного працшника
Приймаємо річний бюджет робочого часу одного робітника – 1861 год
3.6.2 Визначаємо чисельність основних робітників (шо зайняті виробництвом основної продукції) за відповідною формулою.
EMBED Equation.3
Тсум’=tn’*N
tn – трудомісткість одного виробу
N – обсяг річної програми.
Квик – коефіцієнт виконання норм виробітку.
Фд – дійсний фонд часу одного робітника.
Всі величини передбачені завданням, а саме:
основних робітників, в т.ч. робітників – верстатників ( по виробах "А" і "Б" окремо і разом), чол.;
A – Тсум / Фд. * Квид =380 * 6480 / 1861,4 * 1,1 = 1199 роб
Б – 571 роб.
Разом - 1770
допоміжних робітників (по А і Б разом). чол.: 300 роб.= 1770 *0,17
загальну чисельність робітників, чол.. 2070 роб.= 1770 +300
інженерно-технічних працівників, чол.: 265 роб. = 1770 * 0,15
службовців, чол.: 124 роб. = 1770 * 0,07
молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), чол: 71 роб.= 1770*0,04
загальну чисельність всіх працюючих, чол: 2530 роб.= 265+124+71+2070
3.7. Визначаємо величину річного фонду заробітної плати (за категоріями працюючих), тис. грн.. а саме:
Фонд основної заробітної плати основних робітників за відрядною формою оплати (по кожному виробу окремо і разом), тис. грн..
Це..= п.2.7(1,8) * дійсний річний фонд робочого часу одного працівника(1861,4) * к-сть основних робітників А(1199)/1000 = 4017,2735, для Б аналогічно.
Фонд додаткової заробітної плати основних робітників (по кожному виробу окремо і разом), тис. грн. . = п.2.9 * п.3.7.1/ 100 , для Б аналогічно
Сумарний річний фонд заробітної плати основних робітників (по виробах "А" і "Б" окремо і разом), тис. грн.
Фонд основної заробітної плати допоміжних робітників за почасовою формою оплати (разом по А і Б) тис. грн. . = к-сть допоміжних (300)* п.2.8* дійсний річний фонд робочого часу одного працівника(1861,4) * 0,6(Примітка)/1000, а всіх інших = к-сть допоміжних (300) * п.2.8 * дійсний річний фонд робочого часу одного працівника(1861,4) * 0,4(Примітка)/1000
Фонд додаткової заробітної плати допоміжних робітників, тис. грн. . = п.3.7.4 *5/100
Фонд основної заробітної плати ІТП за посадовими окладами, тис. грн. .= к-сть ІТП * 12 * п.2.15/1000
Фонд додаткової заробітної плати ІТП, тис. грн. .= п.3.7.6 * 15/100
Фонд основної заробітної плати службовців за посадовими окладами, тис.грн. .= к-сть службовців * 12 * п.2.17/1000
Фонд додаткової заробітної плати службовців, тис. грн. . = п.3.7.8 *10/100
Фонд основної заробітної плати МОП за посадовими окладами, тис.грн. .= к-сть МОП * 12 * п.2.19/1000
Фонд додаткової заробітної плати МОП, тис. грн.= 3.7.10 *15/100.
Річний (сумарний) фонд заробітної плати всіх працівників підприємства, тис. грн. Результати зводимо в таблицю 4.
Таблиця 4
Річний фонд оплати прані виробничого персоналу
* Примітка.
Умовно приймаємо, що чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування складає 60% від загальної чисельності допоміжних робітників, всі інші - 40%.
Визначаємо витрати на утримання і експлуатацію устаткування, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.5
Таблиця 5
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування
Визначаємо загальновиробничі (цехові) витрати, тис.грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.6.
Таблиця 6
Загальновиробничі витрати
3.10 Визначаємо загальногосподарські (загальнозаводські) витрати, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.7.
Таблиця 7
Загальногосподарські витрати
Формуємо таблицю 8. Вартість поворотних відходів в практиці визначається на основі обліку. Умовно їх не розраховуємо.
Визначаємо обов'язкові відрахування в фонди соціального страхування (див. поз.6 табл.8), а саме:
в Державний пенсійний фонд, тис. грн. (32% від сумарного фонду зарплати основних робітників); 2021,15632 тис.грн = 0,32 * 6316,1135 (таб.4)
в Державний фонд соціального страхування, тис. грн. (4% від сумарного фонду зарплати основних робітників); 252,6445 тис.грн = 0,04 * 6316,1135 (таб.4)
в Фонд сприяння зайнятості, тис. грн. (1,5% від сумарного фонду зарплати основних робітників). 94,74170 тис.грн = 0,015 * 6316,1135 (таб.4)
3.13 Визначаємо величину витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції. В практиці встановлюється на основі відповідного обліку і кошторису, (умовно приймаємо 0,1% від вартості основних матеріалів і комплектуючих (поз.З гр.11 табл.1). 46,9704тис.грн
Визначаємо величину відшкодування зносу інструменту та спеціальних пристроїв. В практиці розраховується на основі встановлених нормативів до обсягів роботи та строків використання. (Умовно приймаємо 0.3% від поз.8 гр.З табл.5). 12,5297тис.грн
Визначаємо величину (долю) витрат на утримання і експлуатацію устаткування, яка вноситься окремо в собівартість одного виробу "А" і "Б", а саме:
суму цих витрат (поз.8 табл.5) ділимо на річний фонд заробітної плати основних робітників
(поз. їв гр.4 табл.4) і відповідно множимо одержане число на величину заробітної плати основних робітників, розраховану окремо на один виріб ""А'" і "Б" (поз.5 табл 8). Результати заносимо на поз.9 табл.8.
Для А = 0,4292071 для Б = 0,2044017тис.грн
Аналогічно визначаємо частку (долю) загальновиробничих витрат від суми (поз.11 гр.3 табл.6) і загальногосподарських (від поз. 16 гр.3 табл. 7). Одержані величини заносимо відповідно на поз. 10 і поз 11 табл.8.
Для А(загальновиробничі).= 0.5583
Для Б(загальновиробничі).= 0.4936
Для А(загальногосподарські) = 0.6912
Для Б(загальногосподарські) = 0.6111
Визначаємо величину витрат віл технологічного браку (регламентованого технологічним процесом). В практиці розраховують на основі обоку і норм від обсягів продукції. (Приймаємо такий брак відсутній).
3.18 Визначаємо величину інших виробничих витрат В практиці їх розраховують на основі обліку і відповідних норм в т.ч. на гарантійний ремонт (обслуговування) продукції. (Умовно приймаємо 20% від заробітної плати допоміжних робітників), поз.2б гр.5 табл.4. 58.077 тис.грн
Визначаємо суму позавиробничих витрат (на збут). В практиці розраховується прямим методом або як процент величини від виробничої собівартості (Приймаємо для "А" і "Б" згідно поз. 2.21).
Для А = 1,6818*0,8/100 тис.грн
Для Б = 1,7294*2,5/100 тис.грн
Визначаємо повну собівартість одного виробу "А" і "Б" за калькуляційними статтями (сумарна величина в таблиці 8).
Таблиця 8
Повна собівартість одного виробу "А" і "Б" за калькуляційними статтями*)
*)Примітка
В практиці, при визначенні собівартості одиниці продукції сумуються витрати в усіх цехах, що приймають участь в її виробництві.
Визначаємо величину прибутку від реалізації річного обсягу продукції "А" і "Б" окремо і разом, тис. грн. (згідно поз.2.24). ( % від повної собівартості кожного виду окремо)
А – 4358,2894 тис.грн= 2,4987326*0,27*6480
Б – 2396,4693 тис.грн
Разом – 6754,7587 тис.грн
3.22 Визначаємо величину податку на додану вартість (ПДВ1), що сплачується постачальникам ресурсів (матеріалів, комплектуючих виробів, енергії і палива), (13% від вартості сировини і матеріалів табл.1 + 13% п.3.2) = 610,61 тис. грн.
Визначаємо величину ПДВ2, що вноситься в ціну річного обсягу продукції "А" і "Б", = (∑Собівартість(А і Б)(таб.8) + Прибуток. (п.3.21 (Разом)))*13% =4130,40986 тис. грн.
Визначаємо "Ціну підприємства" (виробника) річного обсягу продукції "А" і "Б" окремо, “Ціна підприємства” =(∑Собівартість(А або Б)(таб.8) + Прибуток. (п.3.21 (А або Б)) + ПДВ2-ПДВ1 =
А – 24019,9 тис. грн.
Б – 14792,08тис. грн.
Визначаємо сумарну величину ПДВ3, що сплачується в держбюджет від реалізації всієї продукції "А" і "Б" разом. ПДВ3=ПДВ2-ПДВ1= 3519,7999 тис.грн
Визначаємо рівень рентабельності виробу "А" і "Б" окремо, %
EMBED Equation.3
П – прибуток від одного виробу (п.3.21(А або Б)/обсяг А або Б)
С - собівартість виробу (табл.8)
А – 27%
Б – 19%
Наприклад для Б = (2396,4693 /3480)/ 2,5505208* 100
Визначаємо рівень рентабельності виробництва, застосовуючи поз.2.25.
РВВ = Пб / ( ОВФ + ОЗ )
Пб – сумарний прибуток (п.3.21)
ОВФ – основні виробничі фонди (табл.2)
ОЗ – оборотні засоби (витрати на мат. Ресурси (таб.1)* поз.2.25)
Рвв= 6754,7587/(34467 + 0,5*4697,04)
Рвв=13,89%
4.Висновок:
У цій курсовій роботі я провів аналіз економічної діяльності підприємства, яке займається виробництвом двох виробів (А та Б).
Аналізуючи результати розрахунків можна зробити висновок, виробництво якого виробу буде економічно доцільнішим. В даному випадку економічно доцільнішим буде виготовляти виріб А тому що:
1). Собівартість виробу А менша від виробу Б: 2,4987326 – для А, і 2,5505208 – для Б
2). Величина прибутку від реалізації річного обсягу виробу А, майже, в 2 рази перевищує прибуток від реалізації виробу Б
3) Рентабельність виробу А більша Б (27%-18%=9%)
Виходячи з даних міркувань краще виготовляти виріб А.
5. ЛІТЕРАТУРА
5.1Економіка підприємства. Підручник /За редакцією д.е.н., проф. Покропивного С.Ф. -К.: КНЕУ, 2000.
5.2Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник /За редакцією д.е.н., проф. Покропивного С.Ф. -К.: КНЕУ, 2001.
5.3 Петрович Й.М., Будіщева 1.0., Устінова І.Г., Домарадзька Г.С„ Коношенкова Т.Б., Любомудрова Н.П., Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник,- Львів: Оксарт, 2000.
5.4 Кузьмін О.Є., Мельник
6.Методи управління діяльністю підприємств та організацій, їх особливості
Поняття та основа і класифікації ме тодів управління. Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів уп равління. Привести в дію організовану систему, щоб одержати потрібний результат, можна лише через вплив на неї керуючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які й забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти заведено називати методами управління.
Методи управління — це способи впливу на окремих праців ників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації). Управління фірмою (підприємством, організацією) спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, передовсім матеріальних. Тому основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, яки ми керується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління діяльністю підприємств. Змістова характеристика окремих методів управління. Усі названі методи управління діяльністю підприємств органічно взаємозв'язані й використовуються не ізольовано, а комплексно. Проте провідними треба вважати саме економічні методи. Організаційні методи створюють передумови для використання еко номічних методів.
Соціально-психологічні методи доповнюють організаційні та економічні й утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління діяльністю підприємства, будь-якого суб'єкта підприє мницької чи іншої діяльності.
1. Економічні методи управління — це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих проце сах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-гро шових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації. Перший аспект характеризує процес управління, зорієнтований на використання створеного на загальнодержавному рівні еконо мічного сегмента зовнішнього середовища. Суть цього аспекту: формування системи оподаткування суб'єктів господарювання; визначення дійової амортизаційної політики, яка сприяла б оновленню (відтворенню) матеріальних і нематеріальних активів підприємства; встановлення державою мінімального рівня заробітної плати та пенсій. Другий аспект економічних методів управління зв'язано з уп равлінським процесом, орієнтованим на використання різноманіт них економічних важелів, таких як фінансування, кредитування, ціноутворення, штрафні санкції тощо.
2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Адже рівень сучасного ви робництва, зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфіка ційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій та структурі мотивації трудової діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втра чають свій пріоритетний стимулюючий вплив. Усе більшого значення набувають такі чинники, як змістовність і творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, су спільне визнання, моральне заохочення тощо. Тому розуміння за кономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки пра цівника є необхідною умовою ефективного управління виробниц твом чи будь-яким іншим видом діяльності. Практична реалізація соціально-психологічних методів управ ління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціаль ного орієнтування та регулювання, групової динаміки, розв'язання конфліктних ситуацій, гуманізації праці тощо.
3. Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру, їхнє існування й практичне засто сування зумовлене заінтересованістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Усі організаційні методи управління поділяють на регламентні й роз порядчі. Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень і відповідаль ності певним категоріям працівників фірми, визначенні орієн тирів діяльності підлеглих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги виконавцям. Розпорядчі методи управління охоп люють поточну (оперативну) організаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників підприємств (організацій). Вони пе редбачають визначення конкретних завдань для виконавців, роз поділ цих завдань між ними, контроль виконання, проведення на рад з питань поточної діяльності фірми (підприємства, організації). Професійно вміле застосування економічних, соціально-психо логічних та організаційних методів управління здебільшого забез печує достатньо ефективне господарювання.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора