Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оподаткування підприємств.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка і управління підприємством
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство науки і освіти України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра обліку та аналізу
ІНЕМ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Економіка та управління підприємством»
на тему:
”Оподаткування підприємств”
Львів-2006
Зміст
Вступ 3
Загальні засади формування системи оподаткування
підприємництва 4
Види податків та їх характеристика 7
Місцеві податки і збори 8
Загальна система оподаткування діяльності приватних підприємців 9
Спрощена система оподаткування малого бізнесу 13
Розрахункова частина 18
Висновки 26
Список літератури 27
Вступ
Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.
Обов'язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.
Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та регулюючу.
1. Загальні засади формування системи оподаткування
підприємництва
Оподаткування підприємницької діяльності є для підприємця дуже важ ливим фактором, значною мірою зв'язаним із ефективністю його роботи і загальним станом успішності ділової активності. Формування податкових відносин підприємця починається вже з перших кроків його входження в бізнес. Ці відносини не можна розглядати тільки у фіскальному аспекті, тобто як надходження фінансових доходів, забезпечення інтересів лише скарбниці. Податки перетворились у важливий важіль державного регулю вання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.
Сплата податків не приносить задоволення підприємцю, оскільки вони сприймаються як соціальний та економічний тягар, але інтерес до системи оподаткування є постійним і зумовлюється прагматичними настроями підприємця.
Податки — це обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи. В бюджеті будь-якого рівня податки становлять 85-95% його надходжень.
Податки — це також інструмент державного регулювання економіки. За рахунок податкових надходжень в бюджет, держава може покривати витрати на утримання державного апарату; своїх силових структур; соціальні потреби; здійснює будівництво і експлуатацію об'єктів загальнодержав ного значення; фінансування наукомістких проектів; реалізацію заходів, спрямованих на захист національних і економічних пріоритетів; інвесту вання перспективних галузей виробництва; навчання і перепідготовку гро мадян.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків, зборів і обов'язкових платежів, напрямки їх зарахування, перелік платників податків, об'єкти оподаткування та відповідальність за порушення податко вого законодавства встановлює Закон України «Про систему оподаткуван ня» від 25 червня 1991 р. в новій редакції Закону від 18 лютого 1997 р., постанова ВР № 77\97 ВР.
Податки виконують такі функції:
• фіскальну — пов'язану з формуванням джерел державних видатків;
• розподільну — перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб відповідно до прийнятих у суспільстві критеріїв доцільності і соціальної справедливості;
• регулювальну — регулювання особистих, колективних, суспільних інте ресів, а також взаємовідносин держави з різними секторами виробництва. Система оподаткування має досить чітку структуру побудов, в якій належ не місце відведене кожному елементу. Зупинимося на характеристиці цих елементів.
1. Суб'єкти податків — це формальні платники податків, тобто індивідуальна особа, котра несе юридичну відповідальність за сплату подат ку, або як кінцевий платник податків, котрий формально не несе юридич ної відповідальності, але є фактичним платником через законодавчо вста новлену систему перекладення податку (непрямі податки).
2. Об'єкти оподаткування — різноманітні види доходів, товари і послу ги, а також різні форми накопиченого багатства чи майна, визначені законодавчими актами.
3. Джерело податку — дохід суб'єкта (прибуток), з якого сплачується податок.
4. Одиниця оподаткування — це частина об'єкта оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення. Вона зале жить від об'єкта, виражається в грошовій формі і має переважно розрахунко вий характер. Так, при оподаткуванні земель використовуються одиниці виміру, прийняті в країні — ар, гектар, сотка, квадратний метр тощо; при встанов ленні акцизів на бензин — літр, галон, при оподаткуванні прибутків та доходів одиницею оподаткування є національна грошова одиниця.
5. Податкова ставка — розмір податку на одиницю оподаткування.
6. Податкові пільги — це звільнення від податків згідно з чинним законодавством.
У системі оподаткування розрізняють ще збори і мито — як обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетних фондів, які здійсню ються платниками в порядку та на умовах, визначених законодавчими актами.
Збори — це платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти. Наприклад, право користуватись автомобільними дорогами тощо.
Мито — стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дій і видачу документів, що мають юридичне значення. Так, митними органами стягується платіж за ввезення та виве зення товарів (перевезення через митний кордон держави), судами — за подання позову.
Право встановлювати нові та змінювати діючі податки має тільки Вер ховна Рада України.
Основними характерними особливостями податку є те, що він стягується на умовах безповоротності; має односторонній характер встановлення; на відміну від інших обов'язкових платежів, може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду; виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює їхньому платежу.
Для здійснення податкової політики необхідне функціонування відповід них інститутів, тобто належним чином структуризованої системи подат кової служби.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року (в новій редакції Закону Ук раїни від 5 лютого 1998 року).
Державна податкова служба складається із Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних подат кових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), по районах у містах. До складу органів державної податкової служби вхо дять відповідні спеціальні підрозділи боротьби з податковими правопору шеннями (податкова міліція).
Система оподаткування ефективна, якщо вона зручна як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції. Щоб вста новити рівень зручності сплати податків для підприємця, необхідно ознайо митись із їхніми різноманітними видами.
2. Види податків та їх характеристика
Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:
- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності; - стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції; - обов'язковість; - рівнозначність і пропорційність; - рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; - соціальна справедливість; - стабільність; - економічна обґрунтованість; - рівномірність сплати; - компетентність; - єдиний підхід; - доступність.
Система оподаткування в Україні надзвичайно складна і громіздка. На рисунку 1. показана загальна схема податків в Україні.
ПОДАТКИ В УКРАЇНІ
МІСЦЕВІ
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ
Рис. 1. Загальна схема податків в Україні
За такою схемою в державний бюджет потрапляє близько 90% і в місцевий — більше 70 % зібраних за рахунок податків коштів.
Загальнодержавні податки за способом їх стягнення поділяються на прямі і непрямі. Непрямі податки включаються до ціни продукції, робіт чи послуг. Як складові ціни непрямі податки поділяють на: акцизи — податки, які включаються до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника (податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір); податки, які відносяться на витрати виробництва, тобто включаються до собівартості продукції, робіт чи послуг, а саме до елементу собівартості «Інші витрати». Об'єкт оподаткуван ня у непрямих податків є різним: обсяг виробництва (реалізації), собівартість, фонд оплати праці, що значно ускладнює механізм їх нарахування.
При стягненні непрямих податків виникають правовідносини, в яких бе руть участь три суб'єкти: суб'єкт податку, носій податку і податковий орган.
Суб'єкт податку — це виробник або продавець товару, який згідно із законом виступає як юридичний платник податку, тобто вносить до бю джету суму податку від реалізованого товару чи надання послуг.
Носій податку — це фізична особа, споживач товару, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючи товари, споживач практично стає платником податку. Таким чином, відбувається перекладення податків із суб'єкта на носія податку.
3. Місцеві податки і збори
Система місцевих податків і зборів в Україні є складовою частиною подат кової системи держави і відповідає, насамперед, інтересам органів самовряду вання, оскільки розглядається як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів. Порівнюючи з практикою західних країн, інститут місцевих податків та зборів в Україні фактично знаходиться на початку шляху свого становлення.
Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються місцевими Радами народних депутатів відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених Законом України «Про систему оподаткування» та Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».
До головних місцевих податків і зборів для підприємця відносяться:
комунальний податок;
податок з реклами;
готельний збір;
збір за паркування автотранспорту;
ринковий збір;
збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.
4.Загальна система оподаткування діяльності приватних підприємців
Дана система базується на тому, що доходи від здійснення підприємницької діяльності, а також інші доходи, одержувані громадянами, підлягають обкладенням прибутковим податком за ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян".
При використанні загальної системи оподаткування доходом приватних підприємців є сукупний чистий дохід. Він визначається як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій і натуральних формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними із одержанням доходу.
До складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, відносяться витрати, які включаються до складу валових витрат або підлягають амортизації згідно із Законом України від 22.05.1997р. № 283/97- ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Головною особливістю витрат є їх безпосередній зв'язок з одержанням доходів. В основному це положення стосується матеріальних витрат.
Наприклад, приватний підприємець надає послуги з ремонту житлових приміщень. Для виконання замовлень з ремонту ним одержано і оплачено 1,5 тонни цементу за ціною 200 грн. За тонну на суму 300 гривень. У звітному періоді на виконання ремонтних робіт відпущено 0,8 тонни цементу на суму 160 гривень. З них на виконання робіт, завершених виробництвом і оплачених у звітному місяці, згідно з актами виконаних робіт витрачено 0,5 тонни цементу на суму 100 грн. Відповідно до суми витрат при розрахунку оподатковуваного доходу за звітний період буде включена вартість цементу, використаного для одержання у цьому періоді доходу в сумі 100 гривень.
Аналогічним чином здійснюється облік матеріальних витрат для цілей оподаткування інших видів діяльності. В окремих випадках завдання з їх обліку буде простішим. Наприклад, приватні підприємці, які здійснюють торгівельну діяльність, включають до складу витрат звітного періоду повну вартість придбання реалізованих ними товарів. В інших випадках завдання дещо ускладнюється. Наприклад, для визначення чистого доходу від надання перукарських послуг бажано провести нормування кількості та вартості парфумерно-косметичних засобів (шампунів, кремів, лаків, фарб і т.д.), які використовуються при наданні конкретних видів послуг (стрижка, фарбування волосся, манікюр і т.д.).
Витрати, понесені підприємцем, обов'язково повинні бути підтверджені відповідними платіжними документами (чеками касових апаратів, квитанціями прибуткових касових ордерів, платіжними дорученнями), а також відвантажувальними документами (накладними, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі і т.д.).
Крім прибуткового податку з громадян, приватні підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, зобов'язані сплачувати такі такі податки:
ПДВ
акцизний збір
відрахування на соціальні заходи
мито
податок з власників транспортних засобів
збори за спеціальне використання природних ресурсів
збір за забруднення навколишнього природного середовища
плату за землю
збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
інші загальнодержавні податки
місцеві податки і збори.
Обов'язкові податки і збори обліковуються у витратах підприємця після їх оплати.
При здійсненні торгівельної діяльності за готівкові кошти, а також при наданні побутових послуг і послуг грального бізнесу приватні підприємці є платниками такого специфічного податку, як плата за торговий патент. Плата за патент витратами приватного підприємця не вважається, але на цю суму зменшується прибутковий податок підприємця (за умови документального підтвердження оплати патенту).
Сплата прибуткового податку протягом року здійснюється щоквартально авансовими платежами в сумі, яка дорівнює 25% податку, обчисленого за попередній рік. За кожний квартал і остаточно за рік провадиться перерахунок податкових зобов'язань приватних підприємців з урахуванням фактично одержаного оподатковуваного доходу і сплачених авансових платежів. Декларації про доходи подаються до податкової інспекції відповідно до Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Існує різновид загальної системи оподаткування приватних підприємців, при якому значно спрощується облік. Він дозволяє облікувати витрати не на підставі підтверджуючих документів, а за нормами. Ці норми встановлені у відсотках до валового доходу у додатку 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року №12. Зокрема, при здійсненні підприємницької діяльності з виготовлення столярних виробів норма витрат складає 60%, з надання послуг вантажним автотранспортом - 55%, технічного обслуговування автомобілів і послуг пасажирським транспортом - 45%, ремонту побутових машин і приладів - 40%, перукарських послуг - 25%, для інших видів діяльності, включаючи торгівлю - 25%.
На практиці використання загальної системи оподаткування з нормованим обліком витрат застосовується дуже рідко, зокрема при наданні послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Але викликано це, в основному, тим, що у приватних підприємців, які надають ці послуги, часто виникають труднощі з підтвердженням найоб'ємніших для них витрат на пально-мастильні матеріали.
Розглянемо основні переваги загальної системи оподаткування. До них відносяться:
можливість застосування при будь-якому виді діяльності без обмеження кількості найманих працівників або обсягу виручки
пряма залежність сплачуваного прибуткового податку від одержаних доходів (якщо діяльність не здійснюється, то сплачені авансові платежі підлягають поверненню або зараховуються в рахунок майбутніх платежів).
До недоліків загальної системи оподаткування можна віднести:
високий рівень податкового тиску, особливо при використанні праці найманих працівників , що робить цю систему оподаткування невигідною
складність і громіздкість обчислення чистого доходу, який підлягає оподаткуванню, а також подання звітності.
На думку більшості підприємців, які використовують загальну систему оподаткування, вигіднішою для них була б яка-небудь спрощена система оподаткування. Причинами, що примушують приватних підприємців використовувати загальну систему оподаткування, частіше за все є невідповідність умов їх діяльності вимогам законодавства для переходу на спрощену систему оподаткування або високий рівень матеріальних затрат.
5. Спрощена система оподаткування малого бізнесу
З метою підтримки малого підприємництва, поряд із загальною системою оподаткування, прийнята спрощена, яка передбачає заміну сплати ряду по датків одним. І вже з 1 січня 1999 року малий бізнес розпочав застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності згідно з Указом Президента України №727/98 від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» зі змінами і доповненнями.
Щоб стати платником єдиного податку, підприємство повинне відповідати декільком обов'язковим критеріям:
1. У статутному фонді підприємства не повинно бути більше 25% частки учасників, які не належать до суб'єктів малого бізнесу.
2. Підприємство не повинне бути довірчим товариством, страховою ком панією, банком або іншою фінансово-кредитною і небанківською фінансовою установою.
3. Середньо-облікова чисельність працюючих на підприємстві не повинна перевищувати 50 чоловік за рік.
4. Обсяг виручки від реалізації за рік не повинен перевищувати 1 млн. грн. Платник єдиного податку згідно зі статтею 6 Указу №746 не є плат ником таких податків і зборів (обов'язкових платежів):
ПДВ (якщо вибрана ставка єдиного податку 10 відсотків);
податку на прибуток;
плати (податку) за землю;
збору за спеціальне використання природних ресурсів;
збору до Фонду Чорнобиля;
інноваційного збору;
збору на обов'язкове соціальне страхування;
внесків до Фонду зайнятості;
відрахувань і зборів до облавтодору;
комунального податку;
збору до Пенсійного фонду;
збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;
внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;
плати за патент.
Єдиним податком обкладається виручка від реалізації продукції (то варів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (при продажу основних фондів виручкою вважається різниця між отриманою сумою грошових коштів і залишковою вартістю основних фондів на момент продажу).
Тим самим з-під оподаткування виведені: весь позареалізаційний дохід, дохід від володіння корпоративними правами, суми відсотків, що підлягають отриманню за договорами депозиту, а також суми безповоротної фінансової допомоги та ін.
Суб'єктові малого бізнесу — юридичній особі пропонується самостійний вибір ставки єдиного податку:
або в розмірі 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору. Але при цьому платник єдино го податку залишається платником ПДВ (тобто має право на податко вий кредит і на виписку податкових накладних);
— або в розмірі 10% суми виручки від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) без урахування акцизного збору, не будучи при цьому платником ПДВ (тобто підприємство при купівлі товарів (робіт, послуг) не має права на податковий кредит і виписку своїм покупцям податкових накладних). Єдиний податок сплачується щомісяця. За перший і другий місяці квар талу — не пізніше 20-го числа наступного місяця, що настає за звітним, тобто не пізніше 19-го числа необхідно подати звітність і платіжні доручен ня про сплату єдиного податку з відміткою банку.
Право переходу на спрощену систему оподаткування підприємство може реалізувати не більше одного разу за календарний рік шляхом подання заяви до податкової служби за місцем державної реєстрації за 15 днів до початку податкового періоду, заздалегідь при цьому сплативши всі податки і збори, термін яких на момент подання заяви настав.
Відмова від застосування спрощеної системи оподаткування також вирішується шляхом подання до органів податкової служби заяви за 15 днів до закінчення звітного кварталу.
Новостворені підприємства можуть скористатися правом застосування спрощеного оподаткування з моменту їх державної реєстрації, подавши до податкової служби відповідну заяву.
Приватні підприємці, які вирішили перейти на сплату єдиного податку, повинні знати, що стати (і бути) платником єдиного податку приватний підприємець може тільки в тому разі, якщо:
1. У трудових відносинах з ним протягом року знаходяться не більше 10 чоловік, включаючи членів його сім'ї.
2. Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. При цьому виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або/і до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). А при продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.
3. Відсутня заборгованість зі сплати всіх установлених податків і обов'язко вих платежів за попередній звітний (податковий) період.
4. Приватний підприємець не є суб'єктом особливого порядку оподаткуван ня за допомогою сплати спеціального торгівельного патенту.
5. Приватний підприємець не здійснює торгівлю паливно-мастильними ма теріалами, а також лікеро-горілчаними і тютюновими виробами (а торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборонено). Усі приватні підприємці, які прийняли рішення про перехід з 1 січня 2000
року на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності за допомогою сплати єдиного податку, повинні виконати такі дії:
1. Необхідно подати письмову заяву відповідної форми до податкового органу не пізніше 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу). Крім того, із заявою необхідно подати платіжний документ (квитанцію, копію платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менший, ніж календарний місяць, тобто за січень 2000 року.
2. У податковому органі слід уточнити розмір ставки єдиного податку, уста новленої місцевими радами для виду діяльності, яку здійснює цей підприємець, а потім здійснити сплату єдиного податку за цією ставкою як мінімум за один календарний місяць. Ставка єдиного податку не може бути меншою від 20 грн. і більшою за 200 грн. на місяць. А у разі використання підприємцем праці найманих працівників або членів сім'ї (далі — наймані працівники) ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків установленої ставки за кожного працівника.
3. Отримати Свідоцтво про сплату єдиного податку (далі — Свідоцтво). Податковий орган (за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку) зобов'язаний протягом 10 робочих днів після отримання заяви безплатно видати Свідоцтво або подати письмову мотивовану відмову.
При використанні праці найманих працівників на кожного працівника необхідно отримати довідку про трудові відносини фізичної особи з плат ником єдиного податку. При здійсненні діяльності Свідоцтво (довідка) повинне знаходитися на робочому місці платника єдиного податку (найма ного працівника) і пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні функціональні повноваження на здійснення перевірки. Крім того, Свідоцтво і довідки повинні знаходитися саме у тих осіб, які зазначені в них (забороняється передавати ці документи іншим особам).
4. Якщо приватний підприємець зареєстрований платником ПДВ, то згідно з Листом Державної податкової адміністрації України №15795 «Про податок на додану вартість» він зобов'язаний знятися з такої реєстрації. Для цього необхідно:
— здати до податкового органу оригінал Свідоцтва платника ПДВ і всі завірені податковим органом копії цього Свідоцтва;
— подати заяву про приймання зазначених документів і скасування реєстрації як платника ПДВ;
— подати додаткову декларацію з податку на додану вартість (далі — Податкова декларація), до якої повинні бути включені всі операції за період, що минув з початку поточного звітного періоду до дня здачі до податкового органу Свідоцтва платника ПДВ і його копій;
— внести до бюджету суми ПДВ, що підлягають сплаті згідно з пода ною Податковою декларацією, а також погасити заборгованість перед бюджетом за попередній звітний період (у разі її наявності).
Відмовитися від застосування цієї системи і повернутися до раніше вста новленої системи оподаткування підприємець може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення поперед нього звітного (податкового) періоду (кварталу).
6. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Таблиця 1
Баланс підприємства
Продовження табл.1
Таблиця 2
Звіт про фінансові результати за 2006 рік(тис. грн)
Обчислення звіту про фінансові результати
1.Дохід від реалізованої продукції:
за звітний період = 1371025 грн.
за попередній період = 1461670 грн.
2.ПДВ = Дохід*0,2:
за звітний період = 1371025*0,2 = 274205 грн.
за попередній період = 1461670*0,2 = 292334 грн.
3.Чистий дохід = Дохід від реалізованої продукції – ПДВ:
за звітний період = 1371025- 274205 = 1096820 грн.
за попередній період = 1461670 – 292334 = 1169336 грн.
4.Валовий прибуток = Чистий дохід – Собівартість:
за звітний період = 1096820 – 655000 =441820 грн.
за попередній період = 1169336 – 724000 = 445336 грн.
5.Прибуток від операційної діяльності = Валовий прибуток + Операційні доходи – Витрати:
за звітний період = 441820 + 130000 – 35000 – 67000 – 12000 = 457820 грн.
за попередній період = 445336 + 122000 – 28000 – 15000 – 9000 = 515336 грн.
6.Фінансові витрати = 45000*0,25 = 11250 грн.
7.Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування = Прибуток від звичайної діяльності + Інші доходи – Фінансові витрати:
за звітний період = 457820 + 195000 + 35000 - 11250 = 676570 грн.
за попередній період = 515336 + 55000 = 570336 грн.
8.Податок на прибуток від звичайної діяльності = Прибуток від звичайної діяльності*0,25:
за звітний період = 676570*0,25 = 169142,5 грн.
за попередній період = 570336*0,25 = 142584 грн.
9. Прибуток від звичайної діяльності = Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - Податок на прибуток від звичайної діяльності:
за звітний період = 676570 – 169142,5 = 507427,5 грн.
за попередній період = 570336 – 142584 = 427752 грн.
Таблиця 3
Реалізація продукції підприємства
Алгоритм розрахунку фінансових показників
Показники оцінки майнового стану підприємства
1.Коефіцінт зносу основних засобів = Сума зносу основних засобів/Первісна вартість основних засобів:
за попередній період = 295000 грн./600000 грн. = 0,49
за звітний період = 240000 грн./520000 грн. = 0,46
2.Коефіцієнт придатності основних засобів = Залишкова вартість основних засобів/ Первісна вартість основних засобів:
за попередній період = 305000 грн./600000 грн. = 0,51
за звітний період = 280000 грн./520000 грн. = 0,54
Показники ліквідності підприємства
1.Величина власних обігових коштів = Оборотні активи – Поточні зобов’язання:
за попередній період = 460000 грн. - 462000 грн. = -2000 грн.
за звітний період = 492000 грн. – 527 000 грн. = -35000 грн.
2.Коефіцієнт покриття загальний = Оборотні активи/ Поточні зобов’язання:
за попередній період = 460000 грн./462000 грн. = 0,995
за звітний період = 492000 грн./527 000 грн. = 0,93
3.Коефіцієнт швидкої ліквідності = ( Грошові кошти та їх еквіваленти + Дебіторська заборгованість)/Поточні зобов’язання:
за попередній період = (81000 грн. + 211000 грн.)/462000 грн. = 0,63
за звітний період = (83000 грн. + 202000 грн.)/527 000 грн. = 0,54
4.Коефіцієнт абсолютної ліквідності = (Поточні фінансові інвестиції + Грошові кошти та їх еквіваленти)/ Поточні зобов’язання:
за попередній період = 81000 грн./462000 грн. = 0,175
за звітний період = 83000 грн./527 000 грн. = 0,157
Показники оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства
1.Коефіцієнт автономії = Власний капітал/Вартість майна підприємства:
за попередній період = 650000 грн./1115000 грн. = 0,58
за звітний період = 650000 грн./1237000 грн. = 0,53
2.Коефіцієнт маневреності власного капіталу = (Оборотні активи – Поточні зобов’язання)/Власний капітал:
за попередній період = (460000 грн. – 462000 грн.)/650000 грн. = - 0,003
за звітний період = (492000 грн. – 527000 грн.)/650000 грн. = -0,053
3.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами = (Оборотні активи – Поточні зобов’язання)/ Поточні зобов’язання:
за попередній період = (460000 грн. – 462000 грн.)/462000 грн. = - 0,004
за звітний період = (492000 грн. – 527000 грн.)/527000 грн. = -0,07
Показники ділової активності підприємства
1.Коефіцієнт оборотності активів = Чистий дохід/Вартість майна(середнє значення):
за попередній період = 1096820 грн./1176000 грн. = 0,93
за звітний період = 1169336 грн./1176000 грн. = 0,99
2.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Чистий дохід/Дебіторська заборгованість(середнє значення):
за попередній період = 1096820 грн./206500 грн. = 5,31
за звітний період = 1169336 грн./206500 грн. = 5,66
3.Строк погашення дебіторської заборгованості(днів) = Тривалість періоду/ Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
за попередній період = 360 днів/5,31 = 67,8
за звітний період = 360 днів/5,66 = 63,6
4.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів = Собівартість продукції/Запаси(середня величина):
за попередній період = 724000 грн./122500 грн. = 5,91
за звітний період = 655000 грн./122500 грн. = 5,35
5.Фондовіддача = Чистий дохід/Первісна вартість(середня величина):
за попередній період = 1096820 грн./560000 грн. = 1,96
за звітний період = 1169336 грн./560000 грн. = 2,09
Показники рентабельності підприємства
1.Рентабельність діяльності = (Чистий прибуток/Чистий дохід)*100%:
за попередній період = 427752 грн./1169336 грн.*100% = 35,58%
за звітний період = 507427,5 грн./1096820 грн.*100% = 46,26%
2.Рентабельність власного капіталу = (Чистий прибуток/Власний капітал(середнє значення))*100%:
за попередній період = 427752 грн./650000 грн.*100% = 65,8%
за звітний період = 507427,5 грн./650000 грн.*100% = 78,06%
3.Рентабельність активів = (Чистий прибуток/Вартість майна підприємства)*100%:
за попередній період = 427752 грн./1115000 грн.*100% = 38,36%
за звітний період = 507427,5 грн./1237000 грн.*100% = 41,02%
Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати основної суми боргу
Прибуток = Чистий прибуток – Сума боргу: = 507427,5грн. – 45000грн. = 462427,5грн.
Фондоозброєність
Фондоозброєність = Вартість основних фондів/Кількість працівників:
за попередній період = 305000 грн./85= 3588 грн. / працівник
за звітний період = 280000 грн./85 = 3294 грн. / працівник
Продуктивність праці
Продуктивність праці = Чистий дохід/ Кількість працівників:
за попередній період = 1169336 грн./85 = 13757грн. /працівник
за звітний період = 1096820 грн./85 = 12904грн. /працівник
Висновок
В умовах ринкової економіки важлива роль належить малому бізнесу. Його підтримка, у тім числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці.
На перших етапах становлення системи оподаткування в Україні малому підприємництву надавались певні пільги. Особливо це стосувалося оподаткування прибутку малих підприємств. Згодом податкові пільги для малого підприємництва практично було ліквідовано, що негативно вплинуло на його розвиток.
З метою реалізації державної політики щодо розвитку й підтримки малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року внесено зміни в оподаткування суб'єктів малого підприємництва (згідно з Указом Президента України від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" з додатковими змінами відповідно до Указу Президента від 28 червня 1999 p.).
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу.
Обрахувавши баланс підприємства і зробивши звіт про фінансові результати можра зробити наступні висновки:
підприємство фінансово стійке, рентабельне і його ділова активність на високому рівні. Виявлено, що відбулося збільшення балансу підприємства на 10,94% (до 122тис.грн.) і в порівнянні з попереднім роком чистий прибуток збільшився на 18,63% (до 79675,5грн.). Розрахунки показників показали відповідність нормативним значенням. Слід зауважити, що показники прибутковості підприємства зросли в порівнянні з попереднім періодом, що свідчить про успішну діяльність підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.-400 с.
Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю В. Економіка підприємства: Навч. посібник, 2-ге видання. -К.: Каравела. 2001. - 298с.
Загородній А., Єлисєєв А. Податки та податкове планування підприємницької діяльності: Монографія. – Львів: Центр Бізнес-Сервісу, 2003. – 152с.
Максимов А.С. Удосконалення системи прибуткового оподаткування в Україні “ Фінанси України “ № 5.- 1997
Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів ВНЗ. – К.: Каравела, 2004. – 568с.
Закон України №349 “Про зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 24 грудня 2002р.
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997р.
Закон України “Про систему оподаткування” від 13 березня 1992р.
Закон України " Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора