Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра САПР
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: “Комп’ютери і мікропроцесорні системи”
на тему:
“Пристрій мікропроцесорної обробки
аналогової інформації”
Допущено до захисту: Виконав: студент групи
Керівник:
Захищено з оцінкою:
Дата:
Львів 2004р.
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ.
1. Тема проекту : “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації”.
2. Термін здачі : до 20.12.2004 р.
Постановка задачі: Розробити компоненти технічного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою на базі МП КР580ВМ80, який включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію цифрової обробки аналогової інформації. Обробка описується заданим пропорційно інтегровано - диференціальним рівнянням, що пов’язує аналогові сигнали х(t) на вході і у(t) на виході системи.
Початкові дані будуть наступними:
функціональна залежність EMBED Equation.3 ;
розрядність АЦП – 8;
вхідний сигнал – одно полярний (невід’ємний);
організація обміну з АЦП – через переривання RST 2; використати режим роботи 1 мікросхеми КР580ВВ55;
побудувати ОЗП об’ємом 32К з використанням мікросхем 16386×1;
вид функціонального вузла – системний контролер з використанням КР580ВК28.
АНОТАЦІЯ.
Студент:
Курсова робота на тему “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації”.
НУ “Львівська політехніка”.
Кафедра: САПР.
Дисципліна: “Комп’ютери і мікропроцесорні системи”.
Дана курсова робота складається з 28 сторінок, 14 таблиць, 11 схем, 2 додатків. В ній розроблено компоненти апаратного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою, який включає аналого- і цифро-аналогові перетворювачі і виконує обробку за функціональною залежністю:
EMBED Equation.3 аналогового сигналу. Дана робота охоплює ввід і первинну обробку аналогової інформації, подальшу цифрову обробку інформації за програмою і вхідними даними, а також вивід обробленої інформації в аналоговій формі для подальшого використання.
ЗМІСТ.
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ 2
АНОТАЦІЯ 3
ЗМІСТ 4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
1. СИНТЕЗ АНАЛОГОВОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ФІЛЬТРУ 7
2. СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ 8
3. ВИБІР АЦП І ЦАП 9
3.1. ВИБІР АЦП 9
3.2. ВИБІР ЦАП 11
3.3. СТРУКТУРА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ 13
4. СТРУКТУРНА СХЕМА ТА АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП 15
4.1. ОПИС СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МПП 15
4.2. РОЗПОДІЛ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ 16
4.3. АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП 17
5. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ РОБОТИ МПП 19
5.1. ОПИС ПРОГРАМ ВВОДУ/ВИВОДУ 19
5.2. ОПИС ПРОГРАМИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ 21
5.3. ОЦІНКА ВЕРХНЬОЇ ФІНІТНОЇ ЧАСТОТИ 22
6. РЕАЛІЗАЦІЯ ОЗП ДЛЯ МПС 23
7. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВУЗЛА 24
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26
ДОДАТОК 1 27
ДОДАТОК 2 28
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.
ВСТУП.
Метою даної курсової роботи є синтез пристрою обробки аналогової інформації за допомогою мікропроцесора. Суть обробки полягає в тому, щоб перевести спочатку деякий початковий вхідний аналоговий сигнал у цифрову форму, перетворити вхідну функцію, залежно від конкретного варіанту, а потім перевести кінцеве значення обрахованої функції у аналогову форму. Зазвичай сигнал, що видається джерелом має аналогову форму, яка описується неперервною в часі функцією з миттєвими значеннями на певному інтервалі. Хоча передавання і обробка таких сигналів може здійснюватись у аналоговій формі, проте на сьогоднішній день широке застосування отримали системи передачі і обробки, в яких вхідні аналогові сигнали переводяться в цифрову форму, отримані цифрові сигнали передаються чи обробляються, на виході системи відбувається зворотне перетворення сигналів з цифрової в аналогову форму.
Цифрова форма представлення сигналів може забезпечити вищу завадостійкість, стабільність параметрів обробки при обробці сигналів, можливість побудови апаратури з використанням останніх досягнень мікроелектроніки.
Основні завдання при виконанні курсової роботи :
Поглиблення теоретичних знань в сфері технічних і програмних засобів пристроїв мікропроцесорних систем.
Набуття навичок роботи з технічною та довідниковою літературою із вибору АЦП і ЦАП.
Використання стандартних підпрограм з прикладного програмного забезпечення МП КР580ВМ80А.
Набуття навичок по розробці загальної структури МПП та по відлагодженню програмного забезпечення на мові Асемблер МП КР580ВМ80А.
1. СИНТЕЗ АНАЛОГОВОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ФІЛЬТРУ.
Пристрій, що реалізує на основі певної функціональної залежності перетворення вхідного аналогового сигналу у аналоговий вихідний сигнал називають аналоговим фільтром. Передавальна характеристика аналогового фільтру забезпечує відповідні амплітудно-частотні та фазочастотні залежності, що визначають тип фільтру.
Розглянемо задане рівняння цифрового фільтру:
EMBED Equation.3 , (1.1)
де x(t) - вхідний аналоговий сигнал; y(t) - вихідний аналоговий сигнал; , - сталі величини. Використавши перетворення Лапласа EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 ; EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 отримаємо:
X(P) + P∙X(P) = Y(P)/ + Y(P)∙P/τ + X(P)/P (1.2)
Y(P)∙(1/ + P/τ) = X(P)∙(1 + P – 1/P) (1.3)
Y(P) = (1 + P - 1/P)∙X(P)/(1/ + P/τ) (1.4)
У виразі (1.4) знаменник представляє набір послідовно з’єднаних у вхідному колі опору R та ємності С. Чисельник визначає набір елементів у вихідному колі, в даному випадку R, С та L.
X(t) R Y(t)
C
L
Рис. 1.1. Аналогова схема ЦФ.
2. СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ.
Для заданого рівняння побудуємо структурну схему ЦФ. Дискретизація аналогового рівняння полягає в заміні безперервної величини її дискретними відліками EMBED Equation.3 і відповідними перетвореннями похідних та інтегралів. Очевидна дискретизація першої похідної - її заміна першою скінченою різницею: dx(t)/dt (xn – xn-1)/∆t, де ∆t - інтервал дискретизації. Аналогічні скінченні різниці використовуються при дискретизації похідних вищих порядків. Так, наприклад, похідна другого порядку може бути замінена виразом: d2x(t)/dt2 (xn – 2∙xn-1 + xn-2)/∆t2.
Один з способів дискретизації інтеграла полягає в його усуненні шляхом диференціювання рівняння. Інший спосіб, прямої дискретизації, пов’язаний з такими перетвореннями: EMBED Equation.3; EMBED Equation.3.
В результаті часової дискретизації заданого рівняння отримаємо:
EMBED Equation.3
Xn + (Xn – Xn-1)/Δt = 1/∙Yn + 1/τ∙(Yn – Yn-1)/Δt + Yn-1 + (Xn + Xn-1)∙Δt/2.
Переносимо Yn в ліву сторону, все решта в праву. Наше рівняння набуде вигляду:
Yn = aXn + bXn-1 + сYn-1, де a = EMBED Equation.3 , b = EMBED Equation.3 , с = EMBED Equation.3 .
Як було вище сказано реалізація ЦФ може бути апаратна і цифрова. При апаратній реалізації необхідними елементами є перемножувачі, суматори і елементи затримки. На рисунку 2.1. зображена структурна схема апаратної реалізації цифрового фільтру, який описується даним рівнянням.
a
Xn XY ∑ Yn
b
c
DL
DL XY
XY
Рис. 2.1. Структурна схема реалізації ЦФ, де: XY - елемент множення,
DL - елемент затримки, - суматор.
3. ВИБІР АЦП І ЦАП.
3.1. Вибір АЦП.
Задачею АЦ-перетворення є однозначне перетворення аналогової величини (переважно напруги) у пропорційний їй двійковий код, яке полягає у порівнянні аналогового сигналу з еталонною напругою, значення якої відомо наперед з високою точністю. В результаті цього перетворення неперервне значення вхідного сигналу змінюється найближчим значенням еталонної напруги. За класифікаційною ознакою часового розгортання процесу перетворення аналогової величини в цифрову АЦП поділяють на: послідовні, послідовного наближення, паралельні і паралельно-послідовні.
На відміну від ЦА-перетворення АЦ-перетворення є більш складним процесом і характеризується наявністю як методичних, так і апаратурних похибок.
До найважливіших параметрів та характеристик АЦП належать:
діапазон перетворення - різниця між максимальним та мінімальним значеннями вхідної напруги Uвх;
нелінійність - похибка, зумовлена відхиленням статичної характеристики АЦП від лінійної; диференційна нелінійність визначає, наскільки більша або менша реальна сходинка між сусідніми кодами характеристики від ідеальної;
час перетворення - інтервал часу від моменту заданої зміни напруги сигналом на вході АЦП до появи на його виході відповідного стійкого коду;
розрізняльна здатність - значення одиниці МР n-розрядного АЦП; вона визначається як відношення максимального значення вхідного сигналу до числа квантованих рівнів 2n.
Виходячи з критеріїв вибору мікросхем АЦП, обрано мікросхему КР572ПВ3. Головні переваги АЦП послідовного наближення - відносно низька вартість та достатня швидкодія (більше 5*104 перетворень за 1 с) при високій розділювальній здатності (до 16 біт).
Таблиця 3.1.1.
Відомості про АЦП.
В результаті аналізу вище наведеної таблиці видно, що мікросхема К572ПВ3 є гіршою з точки зору швидкодії, проте задовольняє вимоги швидкодії і похибки перетворення для данної роботи, крім того, мікросхема в своєму складі має власний генератор тактових імпульсів. Кількість виводів – 18.
Преваги даного АЦП над іншими:
довжина слова рівна 8 біт, що співпадає з довжиною слова основних типів вітчізняних ВІС МП;
управління його роботою здійснюється від МП з мінімальними затратами;
часові характеристики добре співпадають з часовими характеристиками більшості ВІС;
цифрові виходи дозволяють пряме підключення до вхідних портів і шин даних МП.
Логічні схеми управління і синхронізації регламентують весь процес взаємодії АЦП із зовнішніми пристроями. Для роботи потрібно подати сигнал EMBED Equation.DSMT4 , EMBED Equation.DSMT4 . Після скидання на виході формується сигнал 10000000. По сигналу початку перетворення запускається внутрішній асинхронний ГТІ, обслуговуючий обчислювальний процес і обмін даними. В свому складі АЦП містить ЦАП, буферний регістр пам”яті з трьома станами, логічні схеми управління та синхронізації, підсилювач, регістр послідовного наближення.
Нумерація та призначення виводів мікросхеми: