Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра САПР
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Комп’ютери і мікропроцесорні системи
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра САПР
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: “Комп’ютери і мікропроцесорні системи”
на тему:
“Пристрій мікропроцесорної обробки
аналогової інформації”
Допущено до захисту: Виконав: студент групи
Керівник:
Захищено з оцінкою:
Дата:
Львів 200 р.
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ.
1. Тема проекту : “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації”.
2. Термін здачі : до 20.12.200 р.
Постановка задачі: Розробити компоненти технічного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою на базі МП КР580ВМ80, який включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію цифрової обробки аналогової інформації. Обробка описується заданим пропорційно інтегровано - диференціальним рівнянням, що пов’язує аналогові сигнали х(t) на вході і у(t) на виході системи.
Початкові дані будуть наступними:
функціональна залежність
EMBED Equation.3
розрядність АЦП – 10;
вхідний сигнал – одно полярний (невід’ємний);
організація обміну з АЦП – через переривання RST 2; використати режим роботи 0 мікросхеми КР580ВВ55;
побудувати ОЗП об’ємом 16К з використанням мікросхем 16386×1;
вид функціонального вузла – буферний регістр КР580ИР82.
АНОТАЦІЯ.
Студент:
Курсова робота на тему “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації”.
НУ “Львівська політехніка”.
Кафедра: САПР.
Дисципліна: “Комп’ютери і мікропроцесорні системи”.
Дана курсова робота складається з 28 сторінок, 14 таблиць, 11 схем, 2 додатків. В ній розроблено компоненти апаратного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою, який включає аналого- і цифро-аналогові перетворювачі і виконує обробку за функціональною залежністю EMBED Equation.3 аналогового сигналу. Дана робота охоплює ввід і первинну обробку аналогової інформації, подальшу цифрову обробку інформації за програмою і вхідними даними, а також вивід обробленої інформації в аналоговій формі для подальшого використання.
ЗМІСТ.
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ 2
АНОТАЦІЯ 3
ЗМІСТ 4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
1. СИНТЕЗ АНАЛОГОВОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ФІЛЬТРУ 7
2. СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ 8
3. ВИБІР АЦП І ЦАП 9
3.1. ВИБІР АЦП 9
3.2. ВИБІР ЦАП 11
3.3. СТРУКТУРА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ 13
4. СТРУКТУРНА СХЕМА ТА АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП 15
4.1. ОПИС СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МПП 15
4.2. РОЗПОДІЛ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ 16
4.3. АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП 17
5. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ РОБОТИ МПП 19
5.1. ОПИС ПРОГРАМ ВВОДУ/ВИВОДУ 19
5.2. ОПИС ПРОГРАМИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ 21
5.3. ОЦІНКА ВЕРХНЬОЇ ФІНІТНОЇ ЧАСТОТИ 22
6. РЕАЛІЗАЦІЯ ОЗП ДЛЯ МПС 23
7. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВУЗЛА 24
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26
ДОДАТОК 1 27
ДОДАТОК 2 28
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.
ВСТУП.
Мікропроцесори – програмно-керуючий пристрій, що здійснює процес обробки цифрової інформції і керування нею, побудований на одній чи декількох ВІС. Мікропроцесори включені до складу МПП, котрі виконують специфічні функції по обробці і перетворенню інформації. МПП можна розглядати як спеціалізований логічний автомат, котрий складається з апаратних і програмних засобів. При проектуванні МПП необхідно вирішувати задачу оптимального розподілу функцій між апаратними засобами і програмним забезпеченням. В даний час розповсюджена методологія, при якій весь цикл розробки мікроконтролера поділяють на три фази:
1) аналіз задачі і вибір апаратних засобів;
2) розробка програмного забезпечення;
3) комплексування апаратних засобів і програмного забезпечення;
МПП можуть включати в себе систему аналогово-цифрових і цифрово-аналогових перетворювачів, так як в більшості випадків сигнал, котрий є вхідною інформацією, є аналоговим. Цифро-аналоговим перетворювачем (ЦАП) називають пристрій, що генерує вихідний аналоговий сигнал, який відповідає цифровому коду, що поступає на вхід перетворювача. Аналогово-цифрові перетворювачі (АЦП) навпаки, перетворюють аналоговий сигнал, що поступає на вхід перетворювача, в відповідний цифровий код. ЦАП і АЦП використовуються для узгодження мікропроцесорних ристроїв з аналоговими пристроями.
Виконання курсової роботи має за мету :
поглиблення теоретичних знань з технічних і програмних засобів мікропроцесорних пристроїв (МПП);
розвиток навиків самостійної розробки загальної структури МПП з аналого-цифровим і цифро-аналоговим перетворенням інформації, побудови принципових схем окремих вузлів, розробки та відлагодження програмного забезпечення на мові Асемблеру мікропроцесора (МП) КР580ВМ80;
набуття навиків роботи з технічною та довідниковою літературою по вибору аналого-цифрового і цифро-аналогового перетворювачів (АЦП і ЦАП), використання стандартних підпрограм з прикладного програмного забезпечення МП КР580ВМ80.
1. СИНТЕЗ АНАЛОГОВОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ФІЛЬТРУ.
Пристрій, що реалізує на основі певної функціональної залежності перетворення вхідного аналогового сигналу у аналоговий вихідний сигнал називають аналоговим фільтром. Передавальна характеристика аналогового фільтру забезпечує відповідні амплітудно-частотні та фазочастотні залежності, що визначають тип фільтру.
Розглянемо задане рівняння цифрового фільтру:
EMBED Equation.3 , (1.1)
де x(t) - вхідний аналоговий сигнал; y(t) - вихідний аналоговий сигнал; , 1 , 2 - сталі величини. Використавши перетворення Лапласа EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 ; EMBED Equation.3 ; EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 отримаємо:
Y(P)/τ1 + P∙Y(P)/2 = X(P)/(P∙τ2) + τ1∙τ2∙P∙X(P) + P2∙X(P)/2 + τ1∙X(P), (1.2)
Y(P)∙(1/τ1 + P/2) = X(P)(1/(P∙τ2) + τ1∙τ2∙P + P2/2 + τ1), (1.3)
Y(P) = EMBED Equation.3 ∙X(P) (1.4)
У виразі (1.4) знаменник представляє набір послідовно з’єднаних у вхідному колі ємності С1 та опору R (1/τ1 та P/2). Чисельник визначає набір елементів у вихідному колі, в даному випадку R, L, C1 та C2.
L
X(t) C1 Y(t)
R C2
Рис 1.1.Аналогова схема ЦФ.
2. СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ.
Для заданого рівняння побудуємо структурну схему ЦФ. Дискретизація аналогового рівняння полягає в заміні безперервної величини її дискретними відліками EMBED Equation.3 і відповідними перетвореннями похідних та інтегралів. Очевидна дискретизація першої похідної - її заміна першою скінченою різницею: dx(t)/dt (xn – xn-1)/∆t, де ∆t - інтервал дискретизації. Аналогічні скінченні різниці використовуються при дискретизації похідних вищих порядків. Так, наприклад, похідна другого порядку може бути замінена виразом: d2x(t)/dt2 (xn – 2∙xn-1 + xn-2)/∆t2.
Один з способів дискретизації інтеграла полягає в його усуненні шляхом диференціювання рівняння. Інший спосіб, прямої дискретизації, пов’язаний з такими перетвореннями: EMBED Equation.3; EMBED Equation.3.
В результаті часової дискретизації заданого рівняння отримаємо:
EMBED Equation.3 ,
Yn/τ1 + (Yn – Yn-1)/Δt =
= Yn-1/τ2 + (Xn + Xn-1)Δt/(2τ2) + τ1τ2(Xn – Xn-1)/Δt + (Xn – 2Xn-1 + Xn-2)/(Δt)2 + τ1Xn,
Переносимо Yn в ліву сторону, все решта в праву. Наше рівняння набуде вигляду:
Yn = aXn + bXn-1 + cXn-2 + dYn-1, де:
a = EMBED Equation.3, b = EMBED Equation.3,
с = EMBED Equation.3, d = EMBED Equation.3.
Як було вище сказано реалізація ЦФ може бути апаратна і цифрова. При апаратній реалізації необхідними елементами є перемножувачі, суматори і елементи затримки. На рисунку 2.1. зображена структурна схема апаратної реалізації цифрового фільтру, який описується даним рівнянням.
a
Xn XY ∑ Yn
b
d
DL
XY
DL XY
c
DL XY
Рис. 2.1. Структурна схема реалізації ЦФ, де: XY - елемент множення,
DL - елемент затримки, - суматор.
3. ВИБІР АЦП І ЦАП.
3.1. Вибір АЦП.
В завданні до курсової роботи вказано, що необхідно використати 10-розрядний АЦП. Цій вимозі задовольняють, наприклад, мікросхеми К1113ПВ1(А-В), що є повністю функціонально закінченими 10-розрядними АЦП, які приєднуються до МП. Цей АЦП забезпечує перетворення як однополярної напруги (для цього необхідно вивід 15 з’єднати з виводом 16) в діапазоні 0...9,95 В, так і біполярної напруги в діапазоні -4,975...+4,975 В паралельний двійковий код. До складу ІС входять ЦАП, компаратор напруги, регістр послідовного наближення (РПН), джерело опорної напруги (ДОН), генератор тактових імпульсів, вихідний буферний регістр з трьома станами, схеми керування. Вихідні каскади з трьома станами дозволяють читати результат перетворення одразу на шину даних МП. В ІС вихідний струм ЦАП порівнюється зі струмом вхідного резистора від джерела сигналу і формується логічний сигнал РПН. Стабілізація розрядних струмів ЦАП здійснюється за допомогою вбудованого ДОН. Синхронізація РПН забезпечується імпульсами вбудованого ГТІ з частотою від 300 до 400 кГц. Встановлення РПН в вихідне положення і запуск його в режим перетворення здійснюється по зовнішньому сигналу "гасіння і перетворення". По закінченні перетворення АЦП виробляє сигнал "готовність даних" і інформація з РПН поступає на цифрові входи через каскади з трьома станами. Корпус К1113ПВ1(A-B) типу 2104.18-1.
Нумерація і призначення виводів:
Номінальні напруги джерел живлення: UCC1=5В і UCC2=-15В.
Включення АЦП в режимі роботи з уніполярною вхідною напругою передбачає під’єднання виводу 15 до цифрової землі (вивід 16). При цьому на виході вбудованого ЦАП задається струм, який дорівнює струму цифрового виводу 1, але має протилежну полярність.
Діапазон двополярної вхідної напруги –5.5– +5.5В.
Встановлення РПН у вихідний стан і запуск його в режим перетворення проводиться по зовнішньому сигналу “Гашення /перетворення”. По закінченню перетворення АЦП видає сигнал “Готовність даних”, і інформація з РПН поступає на цифрові виходи через каскади з трьома станами.
Часові діаграми вхідних і вихідних сигналів зображені на рис. 3.1.1
EMBED Visio.Drawing.6
Рис.3.1.1 Часова діаграма вхідних і вихідних сигналів АЦП.
EMBED Visio.Drawing.6
Рис. 3.1.2. Рекомендована схема включення ВІС АЦП К1113ПВ1.
EMBED Visio.Drawing.6
Рис. 3.1.2. Схема підключення АЦП до ППІ КР580ВВ55.
3.2. Вибір ЦАП.
Основне призначення ЦАП – автоматичне перетворення (декодування) двійкових кодів на еквівалентні їм значення будь-якої фізичної величини (напруги або струму). В ЦАП цифрова інформація вводиться у вигляді паралельного коду перетворюваного числа, а аналогова інформація на виході представлена у вигляді одного сигналу, який є носієм інформації.
Основні параметри ЦАП:
роздільна здатність (визначається кількістю двійкових розрядів вхідного коду і характеризується можливою кількістю рівнів аналогового сигналу);
точність (визначається найбільшим значенням відхилення аналогового сигналу від розрахункового; виражається у вигляді половини рівня сигналу, яка відповідає молодшому значущому розряду);
нелінійність (максимальне відхилення лінійно наростаючої напруги від прямої лінії, що з’єднує точку 0 і максимального вихідного сигналу);
час перетворення (визначається інтервалом часу від моменту подачі цифрового коду до моменту досягнення вихідним сигналом відповідного даному коду значення).
Дані про ЦАП, які можуть бути використані в даній роботі наведено в таблиці.
Таблиця 3.2.1.
Основні параметри 12-ти розрядних ЦАП.
Серед мікросхем ЦАП, які найбільш прийнятні за швидкістю перетворення інформації, виберемо мікросхему К1108ПА1.
Мікросхема 12-розрядного ЦАП типу К1108ПА1 призначена для побудови блоків аналогового вводу/виводу з підвищеною швидкодією. Мікросхема виконує функцію лінійного перетворення 12-розрядного паралельного коду у вихідний уніполярний чи біполярний струм. Перетворення здійснюється по принципу сумування двійково-зважених струмів. Рівність струмів досягається за допомогою високої ідентичності елементів інтегральної схеми, а їх стабілізація відбувається від зовнішнього опорного джерела за допомогою спеціальної схеми на основі вбудованого операційного підсилювача.
Нумерація і призначення виводів мікросхеми К1108ПА1:
1 – напруга джерела живлення Ucc1;
2 – напруга джерела живлення Ucc2;
3 – вихід ОУ компенсації;
4 – опорна напруга UREF;
5 – вивід резистора;
6 – загальний вивід матриці R-2R;
7 – вивід резистора;
8 – аналоговий вихід;
9 – вивід резистора зворотного зв’язку Ro.c1;
10 – вивід резистора зворотного зв’язку Ro.c2;
11 – вхід ОУ компенсації;
12 – загальний;
13 – цифровий вхід 1 (СР);
14-23 – цифрові входи 2-11;
24 – цифровий вхід 12 (МР);
Основні електричні параметри мікросхеми при температурі навколишнього середовища 25 10 С наведені в таблиці 3.2.1.
Таблиця 3.2.2.
Основні електричні параметри IC К1108ПА1.
EMBED PBrush
Рис. 3.2.1. Принципова електрична схема підключення ЦАП K1108ПА1.
EMBED Visio.Drawing.6
Рис. 3.2.2. Схема підключення ЦАП до ППІ КР580ВВ55.
3.3. Структура представлення даних.
Структура даних, які входять в рівняння цифрового фільтра, визначається коефіцієнтами рівняння і заданою розрядністю АЦП.
Оскільки вхідний сигнал є уніполярний, розрядність АЦП дорівнює 10, то результат перетворення АЦП в залежності від вхідного сигналу подамо у вигляді таблиць:
Таблиця 3.3.1.
Відповідність вхідного цифрового та аналогового сигналу.
Результат перетворення 10-ти розрядного блоку ЦАП в залежності від цифрового коду yn вихідної напруги Uyn подано у вигляді таблиці.
Таблиця 3.3.2.
Відповідність вихідного цифрового та аналогового сигналу.
Підставимо залежності у рівняння ЦФ :
Uymax∙yn/210 = a∙Uxmax∙xn/210 + b∙Uxmax∙xn-1/210 + c∙Uxmax∙xn-2/210 + d∙Uymax∙yn-1/210,
(Uymax/Uxmax)∙yn = a∙xn + b∙xn-1 + c∙xn-2 + d∙yn-1,
yn = a∙(Uxmax/Uymax)∙xn + b∙(Uxmax/Uymax)xn-1 + c∙(Uxmax/Uymax)xn-2 + d∙(Uxmax/Uymax)yn-1.
Коефіцієнти ЦФ при xn, xn-1, xn-2, yn-1 залежать від співвідношення напруг (Uymax/Uxmax) на вході АЦП і виході ЦАП даного МПП. Тому при аналізі структури даних ми вибрали перетворювачі з електричними параметрами (Uymax/Uxmax) = 1.
Згідно завдання, розрядність вхідного сигналу є рівною 10, тобто для представлення xn , xn-1 та xn-2 потрібно по 2 байти. Для представлення вихідного сигналу yn та yn-1 потрібно також по 2 байти, оскільки розрядність ЦАП рівна 12. Для розміщення коефіцієнтів a, b, c, d достатньо одного байта, оскільки вони завжди будуть меншими за одиницю при будь-яких значеннях EMBED Equation.3 . Отже, структура представлення даних набуде наступного вигляду.
Таблиця 3.3.3.
Структура представлення даних.
Зазначена в таблиці 3.3.3. структура представлення даних визначає формати виконання арифметичних операцій обчислення вихідного значення цифрового фільтра.
4. СТРУКТУРНА СХЕМА ТА АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП.
4.1. Опис структурної схеми МПП.
Всі компоненти МПП підімкнені до системної шини(СШ) - набору ліній, що з’єднує систему. Системна шина складається з 3 окремих шин:
1) ШД - шина даних (двоспрямована);
2) ША - шина адрес (односпрямована);
3) ШК - шина керування (набір окремих ліній).
За рахунок того, що виводи всіх компонент МПП під’єднані до СШ, вони повинні мати крім станів, що забезпечують логічний нуль чи одиничку на виході, третій стан, стан з високим вихідним опором — високоімпендансний стан.
Структурна схема реалізації проектованого МПП наведена на рис. 4.1.1:
EMBED Visio.Drawing.6
Рис. 4.1.1. Структурна схема МПП.
Таблиця 4.1.1.
Мікросхеми МПП.
МП – формує адреси команд, видає команди з пам’яті, їх дешифрує, видає для команд потрібні адреси, виконує над ними операції – передбачені командами, при необхідності записує результат в пам’ять, формує керуючі сигнали для обміну, реагує на можливі зовнішні сигнали.
ТГ – формує синхроімпульси F1, F2 для роботи МП і інших компонент, які входять до МПП. Синхроімпульси F1, F2 мають амплітуду 12B, але відрізняються один від одного щільністю і зсунуті в часі. Крім того, мікросхема КР580ГФ24, виробляє сигнал початкового встановлення RESET і готовності даних READY, а також EMBED Equation.3 , за яким системний контролер фіксує слово стану процесора.
ПЗП – призначений для постійного зберігання потрібних даних і програм. У випадку даного цифрового фільтру він зберігає програму, за якою працює цифровий фільтр, а також постійні коефіцієнти.
ОЗП – використовується як тимчасовий накопичувач інформації, а саме: накопичувач кодів програми та даних, які потрібні для розрахунків.
СК – призначений для формування сигналів керування, які формуються процесором при зверненні до ЗП (MEMP, MEMW,I/OR, J/OW, INTA).
АЦП отримує на вході МПП аналоговий сигнал та перетворює його в цифровий код.
ЦАП здійснює перетворення двійкового коду у відповідний аналоговий сигнал.
В МПП присутні також і логічні елементи, шинний формувач, буферний елемент, та дешифратори адрес.
4.2. Розподіл адресного простору.
В адресний простір МП КР580ВМ80 входить 64К адрес пам’яті (216), що визначається 16-ти розрядною адресною шиною. Мікропроцесор КР580ВМ80 може здійснювати синхронний і асинхронний обмін інформацією за даними адресами з пам’яттю (ПЗП, ОЗП) та зовнішніми пристроями.
Об’єм оперативної пам’яті в МПП повинен бути 16Кб. Але ще потрібно надати деякий адресний простір ПЗП для зберігання програми і процедури початкової ініціалізації.
Для ПЗП відведено адреси від 0000h до 0154h. Тут записані процедури ініціалізації, обробки переривання та процедура обробки сигналу. Адресація ОЗП починається з адреси 0155h і запису вхідних та вихідних даних.
Таблиця 4.2.1.
Розподіл простору адрес в МПП.
У нашій МПС є також два ППІ КР580ВВ55. Для звертання до каналів вводу і каналів виводу їм необхідно також присвоїти конкретні адреси. У МПС на основі МП КР580ВМ80А для зовнішніх пристроїв виділено 256 адрес. Виходячи з цього, канали вводу/виводу, а також регістри керуючих слів матимуть адреси зазначені в таблиці 4.2.2.
Таблиця 4.2.2.
Адреси портів ППІ.
Дешифратори адрес ППІ мають наступний вигляд:
EMBED Visio.Drawing.6
Рис. 4.2.1. Дешифратори ППІ.
4.3. Алгоритм функціонування МПП.
При одночасному включенні живлення -5В; +5В і 12В (або послідовно у вказаному порядку) і поступленні тактових імпульсів на МП з ГТІ, всі регістри і прапорці МП встановлюються в довільні стани. Після цього подається з ГТІ на вхід RESET МП сигнал високого рівня тривалістю не менше 3 тактів – лічильник команд (PC), тригер дозволу переривання (вихід INTE), а також тригер підтвердження захоплення (вихід HLDA) скидаються, і мікропроцесор починає вибірку з пам’яті команд, розміщених з нульової адреси. Ввід інформації з АЦП здійснюється в режимі переривань. При готовності даних формується сигнал переривання, в результаті чого МП переходить на підпрограму обробки даного переривання. Далі відбувається ввід інформації з АЦП. Введена інформація обробляється у відповідності до заданого рівняння і виводиться у вигляді аналогового сигналу через ЦАП.
В процесі обробки запиту на переривання, яке здійснюється подачею на вхід ІNT мікропроцесора логічної одиниці, мікропроцесор сигналом INTE = 0 забороняє всі можливі запити на переривання. Далі виконується машинний цикл переривання, в якому видається керуюче слово з одиницями в INTA що означає підтвердження переривання, М1 – початок машинного циклу, W0 – запис або вихід, а MEMR = 0 – читання з пам’яті. При цьому сигнал DBIN = 1 означає прийом інформації з ШД. Тобто мікропроцесор читає з шини даних деяку інформацію, що вибирається з пам’яті чи портів. В цей момент на ШД повинен бути встановлений код команди RST 2.
В двійковій формі команда RST N має вигляд: 1 1 EMBED Equation.3 1 1 1. Для RST 2 код буде 11010111. Ця команда здійснює перехід на адресу 8*N = 8*2 = 1610 = 10h.
Алгоритм функціонування МПП зображений на рисунку 4.3.1.
EMBED Visio.Drawing.6
Рис. 4.3.1. Алгоритм функціонування МПП. Рис. 4.3.2. Структура підпрограми
обробки переривань.
5. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ РОБОТИ МПП.
Основна програма функціонує згідно алгоритму, наведеного на сторінці 18. Вона починається з ініціалізації мікросхеми КР580ВВ55 для обміну з ЦАП і АЦП. Після того АЦП встановлюється (після гашення) в режим перетворення вхідного сигналу. Далі викликається підпрограма цифрової обробки інформації. Основна програма має наступний вигляд:
INIT_:
7 MVI A,92h ;ініціалізація ВВ55 для вводу
10 OUT 0B3h
7 MVI A,080h ;ініціалізація ВВ55 для виводу
10 OUT 0D3h
7 MVI A,10h ;запуск АЦП
10 OUT 0B2h
7 MVI A,00h ;дозвіл на перетворення
10 OUT 0B2h
17 CALL X_TO_Y ;розрахунок згідно виведеної формули
END
Загальна кількість тактів, за які виконується основна програма рівна 84.
5.1. Опис програм вводу/виводу.
Згідно завдання необхідно вводити 10 і виводити 12 біт даних. Для цього використаємо дві мікросхеми КР580ВВ55. Одну запрограмуємо в режим 0 на ввід: канал А та молодші розряди каналу B. Іншу запрограмуємо в режим 0 на вивід: канал А та молодші розряди каналу B. Для запуску АЦП будемо використовувати розряд С4 каналу С.
Таким чином керуюче слово для першого ППІ набуде вигляду:
SHAPE \* MERGEFORMAT 1
0
0
1
0
0
1
0
Розряди С0-С3 незадіяні
Канал В програмуємо на ввід
Вибір режиму роботи 0
Розряди С4 – С7 незадіяні
Канал А програмується на ввід
Вибір режиму роботи 0
Ознака керуючого слова
Керуюче слово для другого ППІ має вигляд:
SHAPE \* MERGEFORMAT 1
0
0
0
0
0
0
0
Розряди С0-С3 не задіяні
Канал В програмуємо на вивід
Вибір режиму роботи 0
Розряди С4 – С7 не задіяні
Канал А програмується на вивід
Вибір режиму роботи 0
Ознака керуючого слова
Код програми, що ініціалізує ППІ, має такий вигляд:
MVI A,92h ;ініціалізація ВВ55 для вводу
OUT 0B3h
MVI A,080h ;ініціалізація ВВ55 для виводу
OUT 0D3h
Наступним кроком для зчитування інформації буде ініціалізація АЦП. Для цього необхідно на вхід «Гашення/пертворення» АЦП подати логічну 1 для скидання та логічний 0 для запуску перетворення. Як видно зі схеми підключення АЦП, вихід «Гашення/пертворення» АЦП підключений до ППІ. Це є лінія каналу С С4. Отже, щоб ініціалізувати АЦП необхідно виконати наступну послідовність команд:
MVI A,10h ;запуск АЦП
OUT 0B2h
MOV A,00h ;дозвіл на перетворення
OUT 0B2h
Після задання режиму роботи ППІ та ініціалізації АЦП можна приступити до зчитування значення Xn з АЦП. Дані з виходу АЦП поступають в канали А та В.
IN 0B0h
MOV L,A
IN 0B1h
ANI 00000011b
MOV H,A
Після виконання цієї послідовності команд введене Xn буде міститись в HL. Вивід результату на ЦАП виконується через канал A та молодші розряди каналу В і програмується так:
MOV A,L
OUT 0D0h ;записуємо молодший байт в порт А
MOV A,H ;записуємо старший байт в порт В
OUT 0D1h
MOV A,10h
OUT 0D2h ;дозволяємо вивід на ЦАП
5.2. Опис програми обробки інформації.
Як видно із схеми алгоритму функціонування МПП, програма цифрової обробки інформації повинна неодноразово виконувати операцію множення двобайтових чисел на однобайтові.
Підпрограма множення двобайтового числа на однобайтове.
Вхідні дані: регістр DE – множене; акумулятор A – множник.
Результат: регістри A, L – добуток (A – старші розряди; L – молодші).
Підпрограма використовує регістр С.
10 DMULT_: LXI H,0
7 MVI C,8
10 NXbit: DAD H
4 RAL
10 JNC NoAdd
10 DAD D
5 NoAdd: ACI 0
10 DCR C
10 JNZ NxBit
10 RET
Загальна кількість тактів, за які виконується підпрограма, рівна 499.
Підпрограма обробки переривання.
INT_:
4 DI ;заборонити переривання
11 PUSH PSW
11 PUSH H
16 LHLD 157h ;занесення попереднього значення Xn-1 в комірку
16 SHLD 159h ;для Xn-2
16 LHLD 155h ;занесення попереднього значення Xn в комірку
16 SHLD 157h ;для Xn-1
16 LHLD 15Bh ;занесення значення Yn в комірку
16 SHLD 15Dh ;для Yn-1
10 IN 0B0h
5 MOV L,A
10 IN 0B1h
7 ANI 00000011b
7 MOV H,A
16 SHLD 155h ;збереження в Xn
10 POP H
10 POP PSW
4 EI ;дозволити переривання
10 RET ;вихід з підпрограми
Загальна кількість тактів, за які виконується підпрограма, рівна 210.
Підпрограма цифрової обробки інформації.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора