Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра комп’ютеризованих систем автоматики
Курсовий проект
З курсу “системи та мережі передавання даних”
“Розробка корпоративної комп’ютерної мережі”
Виконав:
Студент групи КС-42
Перевірив керівник
курсового проекту
Влах Г. І.
Львів 2007
Структура курсового проекту
Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини.
Технічне завдання проекту. Варіант, тощо.
Вступ, актуальність, місце інформаційних технологій в сучасному світі.
Структурна схема згідно п.1 із зазначенням тих послуг п.2, п.5.1, загальна характеристика.
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) згідно пункту 4 і усіма обґрунтуваннями вибору технологій та характеристикою останніх. Привести характеристику мереж робочих груп, мереж відділів та кампусу в цілому. Навести міркування оптимального розташування серверів, принтерів, інших периферійних пристроїв мереж робочих груп, відділів, кампусу. В разі використання VLAN- комутаторів навести структуру віртуальних локальних мереж. Пояснити переваги. Обґрунтувати вибір мережених пристроїв. Критеріями є співвідношення ціна/можливість, розрахунок на перспективу, хороші показники продуктивності, масштабованості (наприклад, стекові комутатори). Передбачити наявність резервних каналів у разі виходу з ладу основних каналів зв’язку. Наприклад, факт використання комутаторів з підтримкою алгоритму охоплю чого дерева.
Графічна частина
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) із зазначенням п.4.5.1.
Структура СКС: всі компоненти кабельної системи – комутуючі шафи, патч-панелі, вірне розташування серверів (в серверних приміщеннях), комутатори поверхів, тощо. Позначити метраж кабельної системи.
Малюнок із трафіком (напрямок і обсяг) і глобальними послугами, обхідні маршрути в разі виходу з ладу основних.
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) із зазначенням IP- адресації.
Схема маршрутизації підприємства.
Технічне завдання проекту.
НЗК: 0106037
Спроектувати корпоративну комп’ютерну мережу (ККМ) “під ключ”, яка має наступні властивості та характеристики:
ККМ об’єднує географічно віддалені між собою мережі кампусів (центральна мережа та філії), кількість яких рівна 3, а відстань між головною мережею та її найближчою філією становить 37 км. (Відстань до найдальшої філії вважати такою, щоб скажімо, доцільно було використання послуги, наприклад, IP-телефонії).
ККМ повинна забезпечувати наступні послуги своїм корпоративним користувачам:
Доступ корпоративних користувачів до:
централізованої бази даних;
корпоративних WWW-, FTP- та E_mail-серверів;
можливість забезпечення обміну мультимедійними послугами:
відеоконференцзв’язок;
аудіозв’язок;
корпоративний телефонний зв’язок;
підключення корпоративних користувачів до мережі INTERNET з метою забезпечення її базових послуг;
організація публічних WWW-, FTP-серверів для користувачів INTERNET;
Організація мережі доступу до корпоративної мережі для віддалених користувачів. Вибрати з наступних варіантів: комутована телефонна мережа загального користування (КТМЗК), мережа INTERNET, мережа ISDN, мережа X.25.
ККМ повинна володіти хорошими показниками продуктивності, розширюваності та масштабованості (в курсовому проекті не розглядаються такі аспекти як надійність та безпека).
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) повинна відповідати наступним вимогам (не розглядати структури мереж філій):
по розміру мережа кампусу об’єднує 7 будинків, причому відстань між будинками становить 3 км.
для побудови мережі кампусу в середині будинків використовуються технології Ethernet, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, Token Ring, 100VG-AnyLAN, безпровідні технології. В одному будинку має бути забезпечене підключення комп’ютерів через безпровідну технологію з метою забезпечення підключення довільної кількості переносних комп’ютерів (наприклад, LAPTOP-ів) для проведення конференцій, форумів. Для об’єднання будинків між собою – технології Ethernet, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, FDDI, ATM або ж безпровідні технології (при виборі тої чи іншої технології обґрунтувати її вибір);
Структура мережі кампусу повинна мати ієрархічну структуру, в якій присутній рівень мереж робочих груп, мереж відділів та мережі кампусу. Навести схему ієрархічної структури мережі і згідно неї провести фізичну та логічну структуризацію мережі. Для здійснення структуризації використати наступні пристрої: повторювачі, мости, концентратори, комутатори, VLAN-комутатори (навести структуру віртуальних локальних мереж), маршрутизатори. Передбачити також використання таких рішень, як алгоритм охоплюючого дерева, порт-транкінг для комутаторів, ввести надлишковість звязків між будинками кампусу. Обґрунтувати вибір мережевих пристроїв. При структуризації мережі вихідним параметром є кількість маршрутизаторів в мережі кампусу - 9.
кількість вузлів в мережі кампусу становить - 270.
для технології Ethernet навести наступні параметри:
схему доменів колізій на Вашій схемі мережі кампусу;
розрахунок конфігурації мережі Ethernet (правило “5 – 4 –3” (правило “4-х хабів”), розрахунок параметрів PDV та PVV для частини мережі Ethernet, побудованій на концентраторах чи повторювачах);
при побудові кабельної системи брати до уваги наступні умови:
в мережі вже існують на даний момент, або повинні будуть існувати мережі Ethernet 10BASE2, FDDI чи Token Ring;
в одному з будинків кампусу (центральному будинку) забезпечити розведення кабельної системи згідно вимог структурованих кабельних систем. Навести схему розведення кабельних систем із зазначенням типів кабелів, їх довжини та технологій, які використовуватимуться.
Структура та вибір WAN-каналів повинна визначатись вимогами згідно пункту 2:
для парної останньої цифри НЗК це є пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.2, 2.4; для непарної останньої цифри НЗК це є пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5, 2.2, 2.3;
для побудови магістральних мереж та мереж доступу використати публічні чи приватні глобальні мережі, такі як технологій виділених каналів (T1/E1), технології з комутацією каналів (КТМЗК, ISDN, xDSL), технології з комутацією пакетів (TCP/IP, X.25, Frame Relay, ATM), безпровідні технології та сателітарний зв’язок. Навести обґрунтування використання тої чи іншої технології.
Беручи до уваги хороші показники продуктивності ККМ, оцінити і обґрунтувати пропускну здатність магістральних LAN- та WAN-каналів в залежності від поставлених задач та виду трафіку.
Для адресації вузлів корпоративної мережі використати набір протоколів TCP/IP з протоколом IPv4. В кожному з запропонованих варіантів при проектуванні IP-адресації обов’язкове використання технології поділу на підмережі (subnetting) та технології об’єднання підмереж (supernetting) для структуризації мережі ЛМКГП, при цьому в мережі має використовуватись як діапазон INTRANET-, так і INTERNET-адрес. Навести схему із зазначенням IP-адрес і масок усіх підмереж і вузлів, а для філій – зазначити лише виділені діапазони IP-адрес. Привести недоліки побудови мережі лише на концентраторах та комутаторах. Обґрунтувати місця розташування маршрутизаторів. Навести схему маршрутизації Вашого підприємства.
Навести необхідні настройки маршрутизації у Вашій мережі:
навести схему маршрутизації ЛМКГП, в якій відобразити маршрути, внесені в таблиці маршрутизації усіх маршрутизаторів ЛМКГП;
в разі необхідності обґрунтувати необхідність використання динамічної маршрутизації (протоколи OSPF, RIP).
Оцінити кошторис Вашого проекту, беручи до уваги наступні пункти:
одноразові затрати – апаратне забезпечення (активні пристрої - робочі станції, сервери, периферійні пристрої, активні мережеві пристрої; пасивне обладнання – шафи, патч-панелі, кабелі, аксесуари кабельної системи);
сукупна оплата за WAN-канали з розрахунку оплати за місяць послуг (транспортні послуги, INTERNET-послуги, оренда IP-адрес, тощо).
Не враховувати вартість програмного забезпечення, оплату людської праці, видатки на амортизацію та ремонт.
Вибір обладнання проводити згідно матеріалів мережі INTERNET, матеріалів, доступних для загального використання мережі кафедри АТ, періодичних видань, зокрема, журналу “HOTLINE”, іншої наукової літератури.
Вступ
Даний курсовий проект описує уявну корпоративну комп’ютерну мережу, яка в майбутньому може бути побудована.
Комп’ютерні мережі, а також обчислювальні мережі , або мережі передачі даних, є логічним результатом еволюції двох найважливіших науково-технічних областей сучасної цивілізації – комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. З одної сторони, мережі являють собою розподілення обчислювальних систем, в яких група комп’ютерів домовлено виконує набір взаємопов’язаних задач, обмінюючись даними в автоматичниму режимі. З іншої сторони, комп’ютерні мережі можуть розглядатися як засіб передачі інформації на великі відстані, для того в них застосовуються методи кодування і мультеплексування даних, діставши застосування в різних телекомунікаційних системах.
Корпоративна мережа – це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, власника даної мережі. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства. На відміну від мереж операторів зв’язку, корпоративна мережа, в загальному випадку, не надають послуг стороннім організаціям чи користувачам. В залежності від масштабу підприємства, а також від складності і багатообразності вирішуваних задач розрізняють мережі відділу, мережі кампусу і корпоративні мережі (термін “корпоративні” в даній класифікації приймає вузьке значення – мережа великого підприємства).
За допомогою мереж в сучасному світі інформація передається з надзвичайно великою швидкістю, передається не тільки текстова інформація але і мультимедійна: голос, зображення. Це дає можливість створення таких послуг як відеоконференцзв’язок, аудіозв’язок, корпоративний телефонний зв’язок.
На даний час, сучасне підприємство, незалежно від його розмірів та виду діяльності має справу з великим обсягом інформації, обробляти яку без допомоги ЕОМ буває просто неможливо. Своєчасна обробка та отримання необхідної інформації, забезпечення її збереження та конфіденційності - є гарантія успішного ведення бізнесу.
Для підвищення ефективності роботи підприємства у наш час використовуються обчислювальні мережі, які являють собою результат еволюції комп’ютерних технологій. Обчислювальна мережа - це сукупність комп’ютерів, з’єднаних лініями зв’язку, вона забезпечує користувачам потенційну можливість спільного використання ресурсів усіх комп’ютерів, які під'єднанні до мережі. З розвитком обчислювальної техніки та появи стандартних мережевих технологій типу Ethernet, які дозволяють швидко та ефективно об’єднувати комп’ютери різних типів, обчислювальні мережі стали доступні широкому колу користувачів.
Що ж дає підприємству використання обчислювальних мереж? Це насамперед можливість спільного використання дорогих периферійних пристроїв – таких як дискові масиви великої ємності, високошвидкісні мережеві принтери, оптичні диски та інші. Це у більшості випадків є основною причиною розгортання мереж на підприємствах. Працюючи за комп’ютером, який підключений до сучасної обчислювальної мережі користувач може використовувати дані, які знаходяться на другому комп’ютері, друкувати документи на мережевому принтері так, як би він був підключений до його комп'ютера, використовувати разом з іншими користувачами мережі один виділений канал мережі Internet. Ця властивість називається прозорістю мережі.
В даний час із ростом великих транснаціональних корпорацій з’явилась інша причина розгортання мереж – це оперативний доступ до корпоративних баз даних. Внаслідок територіального розподілу підрозділів організацій у межах як країн так і континентів оперативний обмін інформацією між ними без використання комп’ютерних мереж стає неможливим.
Також важливим фактором є забезпечення за допомогою мережі резервування та збереження інформації. У випадку виходу з ладу однієї ЕОМ, її функції та навантаження на себе оперативно може взяти інша ЕОМ і це не призведе до простою роботи підприємства.
Усі ці та багато інших переваг, які надає обчислювальна мережа, роблять очевидним факт її необхідності для сучасного підприємства.
Метою даного курсового проекту є закріплення отриманих теоретичних знань та набуття необхідного досвіду з проектування локальних обчислювальних мереж, а також проведення розрахунків вартості апаратних засобів, які при цьому використовуються та оцінка ефективності розробленої мережі.
Структурна схема мережі. Загальна характеристика
Корпоративна комп’ютерна мережа (ККМ) об’єднує географічно віддалені між собою мережі кампусів (центральна мережа та філії), кількість яких рівна 3, а відстань між головною мережею та її найближчою філією становить 37 км.
Комп’ютерна мережа забезпечує наступні послуги для своїх корпоративних користувачів:
доступ до централізованої бази даних;
доступ до корпоративних WWW-, FTP- та E-mail-серверів;
забезпечення аудіозв’язком;
корпоративний телефонний зв’язок;
підключення до мережі Internet;
організація та доступ до публічних WWW-, FTP- серверів для користувачів Internet;
FDDI – перша технологія локальних мереж, у якій середовищем передачі даних являється волоконно-оптичний кабель, швидкість 100 Мбіт/с. Технологія FDDI є найбільш відмовостійкою, при однократних відмовленнях кабельної системи, або станції мережа за рахунок “згортання” подвійного кільця в одинарне залишається цілком працездатною. Як фізичне середовище FDDI використовує волоконно-оптичні кабелі і UTP (кручена пара) категорії 5. Технологія FDDI розроблялася для застосування у відповідальних ділянках мережі – на магістральних з’єднаннях між великими мережами, наприклад, мережами будинків, а також для підключення до мережі високопродуктивних серверів.
Основна топологія – подвійне кільце.
Метод доступу – метод маркерного кільця передбачає циркулюванню покільцю кадра спеціального формату - маркера. При ініціалізації мережі задається максимальний час обертання маркера по кільцю. Кадри даних поділяються на синхронні і асинхронні.
Синхронні кадри – це такі кадри які потрібно передавати негайно, як правило не великими порціями (в режимі реального часу).
Асинхронні – це такі кадри які можна передати з затримкою в часі (текст).
Специфікація фізичного середовища SMF-PMD – описує побудову мережі з допомогою одномодових оптоволоконних кабелів 8/125. максимальна віддаль між станціями становить 40 км, а на особливо якісних кабелях до 60 км.
FDDI-магістраль (рис. 3) – це єдиний канал, що зв’язує FDDI-сервери з робочими групами Ethernet через один або кілька маршрутизаторів середнього класу. Така мережа може об’єднувати комп’ютери, розташовані в одному будинку або на невеликій території. Простота управління протоколами і можливість встановлення захисного екрана на кордоні між робочою групою і магістраллю – основні переваги такої архітектури. Високошвидкісна магістраль обробляє загальний потік інформації та операції “сервер-сервер”. Досконала масштабованість забезпечується тим, що до FDDI-магістралі можна підключити багато робочих груп і маршрутизаторів, перш ніж будуть повністю вичерпані ресурси цієї архітектури.
Недоліками такої архітектури є складність управління і падіння продуктивності при ретрансляції кадрів між маршрутизатором Ethernet і FDDI-мережею. Проблема посилюється, якщо FDDI-магістраль необхідно сегментувати для передачі більших обсягів інформації.
Мережа складається з двох кілець. В нормальному стані кадри передаються по основному кільцю. Резервне кільце вводиться в дію автоматично при виході з ладу одного вузла або при обриві кабеля основного кільця.
Для об’єднання Філій (1,2) і Кампусу головного підрозділу між собою використовується маршрутизатори серії Cisco 3660 а саме Cisco 3660 4-slot Modular Router-DC with IP Software.
Серія Cisco 3600 розроблена для підтримки віддалених офісів і підрозділів, яким необхідний доступ в корпоративну мережу або мережу Інтернет. Ця серія серверів доступу пропонує безпрецедентний рівень підтримки різних технологій віддаленого доступу, включаючи передачу голосу і факсів через мережі TCP/IP.
Cisco 3660
Кількість вільних гнізд розширення - 6
Об'єм оперативної пам'яті (DRAM) - 32MB, з розширенням до 256MB
Вмонтовані порти ЛОМ - до 2 портів 10/ 100Ethernet
Модулі для маршрутизаторів серії Cisco 3600
2-Port Ethernet 2 WAN Card Slot Network Modules
Модуль цифрових модемів (до 30 модемів на один слот розширення, максимальна швидкість передачі до 56 кбіт/с з підтримкою протоколу V.90)
Модуль для передачі голосу і факсів з інтерфейсами ISDN BRI, FXS, FXO і Е&М (до 4 голосових порти на один слот)
2 порти Ethernet і 2 вільних гнізда для однопортових модулів
Голосові модулі підтримують стандарти ITU G.729, G.711 і G.723.1 для забезпеченя якісної передачі голосу і факсів, а також стандарт Н.323 для підтримки додатків мультимедіа.
Найвищий рівень захисту від несанкціонованого доступу.
Ідентифікація користувачів, списки доступу, контроль подій, шифрування, побудова приватних мереж, тунелювання і т.д. Підтримується широкий спектр протоколів безпеки, включаючи TACACS +, Radius, Kerberos, жоден інший постачальник мережевго обладнання не встані надати такий спектр рішень.
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу
По розміру мережа кампусу об’єднує 7 будинків і максимальна відстань між будинками становить 3 км.
Для забезпечення послуг заданих у завданні і зважаючи на не великі відстані між корпусами для їх з’єднання використовуємо специфікацію Gigabit Ethernet 1000 Base-LX, яка побудована на основі оптоволокна, з використанням довгохвильових лазерних передавачів. При цьому використовуємо одномодове оптоволокно 8,3/125 мкм яке забезпечує максимальну довжину сегмента до 5000 м. Gigabit Ethernet - одна з самих популярних технологій для побудови локальних мереж. Ця мережа є логічним розширенням Ethernet. В ній існують напівдуплексний режим передачі даних з матодом доступу CSMA/CD, і повнодуплексний режим передачі даних, який працює з комутаторами. Полоса пропускання 1Гбіт/с дає високу якість мережі. Перспективи цієї технології в локальних мережах зв‘язані з ростом об‘ємів трафіка. Технологію Gigabit Ethernet можна використовувати як для побудови корпоративних мереж, так і мереж кампусу. Використання більш високошвидкісних технолокій робить цю технологію дорогою, проте на сьогоднішній день різниця між рішеннями на базі Fast і Gigabit Ethernet не дуже велика.
Основні зв’язки між корпусами забезпечують ліній Л1, Л2, Л3, Л4, Л5, Л6, резервні канали проведені лініями Л7, Л8, Л9.
Загальна довжина оптоволоконного кабеля, для з’єднання корпусів становить – 21000 м.
В Головному корпусі стоїть коммутатор 3-го рівня, Intel 550F 8 оптичних портів 10/100Мб (800) до яких по оптоволоконих лініях під’єднані всі інші корпуси. Для реалізації резервних зв’язків в інших корпусах стоять 5-ти портові комутатори 3-го рівня, Intel 550F 10/100Мб.
ЛМКГП побудована на основі маршрутизаторів (9 маршрутизаторів) і комутаторів (14 комутаторів) що забезпечить високу продуктивність мережі, і дозволить позбутись від колізії.
Побудова мережі кампусу в середині будинків
В кожному з корпусів на першому поверсі в кімната адміністратора, буде стояти центральна кросова шафа будинку, в якій в основному буде центральний комутатор будинку, а також маршрутизатори. На кожному з поверхів в кросовій шафі поверху стоїть комутатор (для поверхів з кімнатами для відеоконференц зв’язку) або концентратор до яких під’єднуються всі вузли поверху.
Вертикальна розводка будинку, як і зв’язки між корпусами виконані оптоволоконними лініями. Горизонтальна розводка виконана на витій парі UTP Cat 5e. Цей варіант є найоптимальніший для вирішення поставленого завдання за такими показниками як ціна, якість, продуктивність.
В корпусах чітко видно ієрархічну структуру , в якій присутній рівень робочих груп (комутатор або концентратор та вузли поверхів) , мереж відділів (мережа окремо взятого корпусу) та мереж кампусу (мережі усіх будинків разом об’єднані центральним комутатором в Головному корпусі ).
Кінцеві вузли об’єднані технологією 100BaseT, вертикальна кабельна система будинку розведена за технологією 100Base-LX.
Для кожної робочої групи передбачено свій сервер , а також є центральний сервер кампусу.
Забезпечена можливість виходу в Internet через виділену лінію з гарантованою швидкістю отримання інформації до 2 Мбіт/с яку надає компанія “Уарнет”.
Кількість вузлів у мережі кампусу становить 370. Причому в головному корпусі – 50 комп’ютерів настільних і 100 LAPTOP-ів. Решта 220 в інших 6-ти корпусах.
В Головному корпусі знаходиться:
саме Cisco 3660 4-slot Modular Router-DC with IP Software.
Комутатор 3-го рівня, Intel 550F 8 оптичних портів 10/100Мб.
Switch-і поверхів.
Центральна АТС кампусу.
Центральний сервер кампусу.
Корпуси №1-6, трьох і чотирьох поверхові будинки в яких прокладена кабельна мережа за таким самим принципом як і в головному корпусі. На першому поверсі є кімната адміністратора (серверна), в якій розміщена телекомунікаційна комірка будинку, сервери та інше обладнання. В кімнатах будинку знаходиться від 40 до 50 комп’ютерів, сканер і принтер є на кожному поверсі. Кольоровий принтер є в кожному корпусі на 3-му поверсі.
Розрахунок PDV та PVV для частини мережі Ethernet Головного корпусу.
PDV: Лівий сегм №1 15,3+0,113*60=22,08
Проміжн. сегм. №2 33,5+0,1*16=34,8
Проміжн. сегм. №3 33,5+0,1*13=34,8
Правий сегм №4 169,5+0,1026*60=175,5
Всього: 267
PVV: Лівий сегм №1 10.5
Проміжн. сегм. №2 8
Проміжн. сегм. №3 8
Всього: 26.5
Висновок: PDV=266.5, а це менше 575, і PVV=32, що менше 49, отже мережа працюватиме коректно.
Структура СКС головного корпусу.
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) із зазначенням IP-адресації
Маршрутизація.
Маршрутизація – це задача знаходження шляху між комп’ютером, що відсилає дані та комп’ютером-одержувачем, але в зв’язаній моделі IP ця задача в основному зводиться до пошуку шляхів до шлюзів між мережами.
Мережі, що входять в дану мережу називають підмережами. Підмережі об‘єднуються між собою за допомогою маршрутизаторів.
Маршрут - це послідовність маршрутизаторів (їх портів), які повинен пройти пакет від джерела до адресата.
Запишемо таблицю маршрутизації для ЛМКГП. В цій мережі 8 маршрутизаторів об‘єднують підмережі в загальну мережу.
Запишемо таблицю маршрутизації для маршрутизатора який об‘єднує всі будинки.
Network
Addres
Mask
GateWay
Interface
Metric
195.168.10.0
255.255.255.0
195.168.10.1
195.168.10.2
1
195.168.11.0
255.255.255.128
195.168.11.1
195.168.11.2
2
195.168.11.128
255.255.255.128
195.168.11.129
195.168.11.130
2
195.168.12.0
255.255.255.128
195.168.11.1
195.168.11.2
2
195.168.12.128
255.255.255.128
195.168.11.129
195.168.11.130
2
195.168.13.0
255.255.255.128
195.168.11.1
195.168.11.2
2
195.168.13.128
255.255.255.128
195.168.11.129
195.168.11.130
2
195.168.14.0
255.255.255.128
195.168.11.1
195.168.11.2
2
Для кожного корпусу виділена своя IP-підмережа
№ корпусу
Діапазон IP-адрес
Кількість хостів у корпусі
Кількість IP-адрес для корпусу
Головний
195.168.11.1-195.168.11.127
50
126
1
195.168.11.129-195.168.11.254
30
126
2
195.168.12.1-195.168.12.127
40
126
3
195.168.12.129-195.168.12.254
40
126
4
195.168.13.1-195.168.13.127
30
126
5
195.168.13.129-195.168.13.254
30
126
6
195.168.14.1-195.168.14.127
40
126
Кошторис
Назва деталі
Кількість шт./м.
Ціна у.о.
Вартість разом у.о.
Комп’ютер користувача №1:
Процесор CELERON 2.0GHz BOX
240
78
18720
Мат. плата ASUS A7V400-MX w/LAN
240
63
15120
Модуль DDR 256 PC2700 NCP
240
44
10560
Кулер CoolerMaster SLC-S4I-U1
240
5
1200
Монітор 17'' SAMSUNG 797DF
240
194
46560
Відеокарта: GeForce 2MX400 64Mb
240
35
8400
Накопичувач HDD 40 Gb SAMSUNG SP041
240
60
14400
Пристрій CD-ROM 52x SAMSUNG
240
17
4080
Клавіатура 4U KB-1806 Укр
240
3,5
840
Маніпулятор Mouse 4U Click-2 Scroll
240
1,7
408
Корпус MIDDLE ATX-6008-2 300W
240
27
6480
Фільтр SVEN Optima Slim 1.5m
240
3
720
Пристрій FDD 3,5'' MITSUMI
240
6,8
1632
Всього:
531,2
Комп’ютер користувача №2:
Модуль DDR 256 PC3200 ELIXIR
30
45
1350
Процесор ATHLON XP 2600+ Barton
30
116
3480
Кулер CoolerMaster SP5-8ID2E-0L
30
7,2
216
Мат. плата PC-CHIPS M863G v1.5a w/LAN
30
45
1350
Монітор 17'' SAMSUNG 797DF
30
194
5820
Відеокарта ASUS GF4 MX440-8X 64/128bit Tv
30
50
1500
Накопичувач HDD 80 Gb SAMSUNG SP0802N
30
72
2160
Пристрій CD-RW SONY CRX230E
30
33
990
Пристрій FDD 3,5'' MITSUMI
30
6,8
204
Клавіатура 4U KB-1806 Укр
30
3,5
105
Маніпулятор Mouse 4U Click-352 Optical
30
6,4
192
Корпус MIDDLE ATX-3008-2 300W
30
28
840
Колонки F&D SPS 606
30
12,5
375
Фільтр SVEN Optima Slim 1.5m
30
3
90
Всього:
622,4
Інше обладнання:
Конектор RJ-45
540
0,5
270
Конектор RJ-12 (6P4C)
200
0,4
80
Розетка UTP RJ-45 17.1B.011.A042P
270
4
1080
Розетка UTP RJ-12
200
4
800
Кабель телеф. 4пр.(м)
270
0,1
27
Вита пара Sven UTR 4PR 24AWG CSA CAT 5e (м)
4800
0,19
912
Оптоволокно DRAKA DENMARK MIOO2 2-жил.(м)
22000
1,1
24200
Короби Sven MMT5 50х25 (м)
4950
2
9900
Телекомунікаційна комірка
19
340
6460
Центральна кросова шафа будинку
7
467
3269
Cisco 3640-RPS 3600 4-slot modular,usew/AC RPSwith IP
3
6500
19500
3CGBIC92 1000BASE-LX GBIC 8 port (SC optical connector)
1
795
795
3CGBIC91 1000BASE-LX GBIC 5 port (SC optical connector)
6
385
2310
Принтер HP LaserJet 1010
19
220
4180
Сканер CANON CanoScan LiDe50
19
103
1957
ПЗ MS Windows XP Pro Rus (OEM)
7
174
1218
ПЗ MS Office XP Pro Win32 Rus AE CD (BOX)
7
173
1211
ATC Siemens Hicon 150E Office Pro, PRI, 250портів
1
18780
18780
Маршрутизатор будинку (комп. з мередевим адаптером):
7
154
1078
Pentium400Mh
Hdd 3,2 Gb
Память 64 Mb
Адаптер: 3СOM-3C996B-TX–Metherlink 10/100 PCI
ATX 200
18780
Маршрутизатор що об‘єднує будинки:
1603-R Ethernet/ ISDN-BRI Modular Router, 4M Flash/ 8M DRAM
1
1495
1495
Сервери:
P3, 866,ОП 256, Кеш 256, HDD 40Гб, UDA 160, CD-52, FDD, адаптер 3COM 3C996B-T PCI 10/100/1000
19
487
9253
P4 XEON, 2*2400, ОП 512, HDD 2*120, HAD S-ATA RAID, FDD 1.44, CD-52, адаптер 3COM 3C996B-T PCI 10/100/1000 –1862. Кількість-12. Сума-22344.
7
1584
11088
Вартість проекту (у.о.):
286435
Оплата за WAN-канали:
Підключення до каналу PRI мережі ISDN-6500гр. Щомісячна абонплата за PRI доступ-5500гр.
Підключення до мережі Internet “Виділена лінія” кампанія „Уарнет” – 100 у.о. Щомісячна абонплата – 1350 у.о. (включено 10000 Мбайт).
Література
Інтернет-сторінка www.citforum.ru .
Інші матеріали мережі Internet.
Ю.О.Кулаков, Г.М.Луцький :‘Комп‘ютерні мережі‘. Київ “ЮНІОР”, 2003.
Журнал “НотLine” № 42(519) 19-25 листопад 2003 р.
Матеріали кафедри АТ.