Цитомегаловірусна інфекція
Імунологія:
числа CD4+ - Т-лімфоцитів, CD8+ - Т-лімфоцитів ( аж до зворотнього співвідношення )
різке зниження клітинного імунітету
Клініка:
У дорослих –
безсимптомне носійство;
алергози шкіри;
від стертої клінічної картини до вираженої неврологічної симптоматики;
ураження урогенітального тракту, імпотенція;
важкі ураження внутрішніх органів аж до смертельних наслідків;
важкі ураження структур ока аж до сліпоти.
У дітей ( внутрішньоутробне зараження ) –
гепатоспленомегалія;
мікроцефалія, дефекти лицевого черепа;
хореоретиніт;
розлади інтелекту;
глухота;
тромбоцитопенія;
жовтяниця.
Імунодіагностика:
анти-ЦМВ-антитіла ( Ig M ) – протягом 3 – 4 міс. після інфікування
анти-ЦМВ-антитіла ( Ig G ) – протягом багатьох років
поява анти-ЦМВ-антитіл ( Ig M ) – при реінфекції
CD4+ - Т-лімфоцитів, CD8+ - Т-лімфоцитів
Лікування:
Ацикловір – 3,5 – 4,0 г/добу, Ганцикловір, Цимевен, Фоскарнет
Цитотект ( довенний людський Ig G, збагачений на анти-ЦМВ-антитіла )
Перспективні напрямки розвитку терапії алергічних недуг
Конкурентні інгібітори дії ІЛ-4 / ІЛ-13 ( гальмування диференціювання ТН2-клітин )
Моновалентні антиген-зв’язуючі фрагменти анти-Ig E моноклональних антитіл ( блокада Ig E та попередження його перехресного зв’язування із алергеном )
Розробка технології синтезу фрагментів Ig E ( мимотопів ) для імунізації та отримання відповідної анти- Ig E відповіді
Нові терапевтичні підходи на основі даних про апоптоз ( запрограмована загибель клітини ) – механізми активації апоптозу еозинофілів, їх фагоцитозу макрофагами
Розробка альтернативного до специфічної імунотерапії принципу, що базується на використанні не самого алергену, а кодуючої даний алерген ДНК
Нові підходи для імуномодуляції алергічних розладів – корекція дизрегуляції продукції ІЛ-4 та механізму контролю розвитку ТН2-клітин
Імунодефіцитні стани
Імунодефіцитний стан – порушення імунологічного статусу, що зумовлене дефектом одного чи кількох механізмів імунної відповіді ( Л.Йегер ).
Класифікація ІД:
Первинні ( вроджені ) імунодефіцити ( ПІД )
Вторинні ( набуті ) імунодефіцити ( ВІД )
П І Д
ІД, пов’язані із порушенням гуморальної ланки імунітету
Загальний варіабельний ІД
ІД з переважним порушенням клітинної ланки імунітету
Комбіновані ІД
ПРИЧИНИ В І Д
Пухлини імунної системи ( лімфоми, гемобластози )
Видалення органів імунної системи ( спленектомія, тимектомія тощо )
Імуносупресивна терапія
Вплив екологічних чинників
Інфекційні недуги – протозойні, глистні хвороби, бактеріальні та вірусні інфекції: 1) гострі ( кір, краснуха, грип, паротит, вітряна віспа, гострий вірусний гепатит ); 2) персистуючі ( герпес, вірусні гепатити В,С ); 3) вроджені ( цитомегаловірусна інфекція, краснуха ); 4) вірусні інфекції імунної системи ( СНІД, ЦМВ, вірус Епштейна-Барр )
Опіки
Стрес
Злоякісні пухлини
Уремія
Порушення обміну речовин ( цукровий діабет, голодування, мальабсорбція, дефіцит заліза, міді, цинку, селену, магнію тощо )
Старіння
Вплив ліків
Психічні захворювання
Важкі травми, операції
Хронічні соматичні захворювання