Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Проектування бази даних реляційного типу.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра інформаційних систем та мереж
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Бази і банки даних
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “ Львівська політехніка ”
Кафедра інформаційних систем та мереж
Бази і банки даних
Розрахункова робота
На тему:
“Проектування бази даних реляційного типу”.
Виконав:
студент групи
Прийняв:
Львів 2006
Зміст
Вступ ..................................................................................................................... 3
1. Визначення та опис предметної області ....................................................... 4
2. Побудова моделі типу “сутність-зв’язок” для предметної
області .............................................................................................................................. 4
3. Побудова логічної структури бази даних, визначення
атрибутів, відношень, зв’язків ................................................................................... 5
4. Визначення ключів відношень, нормалізація бази даних
до другої (третьої) нормальної форми ........................................................................ 6
5. Побудова прикладів відношень з тестовими значеннями
даних ................................................................................................................................. 6
6. Виконання над відношеннями операцій реляційної алгебри ................... 10
6.1 Перетин, об’єднання та різниці відношення з його копією ................................................. 10
6.2 Декартів добуток відношень ................................................................................................... 11
6.3 Селекція одного з відношень .................................................................................................. 11
6.4 Натуральне та умовне з’єднання відношень ......................................................................... 12
6.5 Включення, вилучення кортежів, зміна значень атрибутів у одному з
відношень ................................................................................................................................................. 12
6.6 Визначення нового атрибута, вилучення атрибута, зміна параметрів
атрибута в одному з відношень .............................................................................................................. 13
7. Висновки ............................................................................................................. 14
Вступ
Реляційна модель ґрунтується на понятті відношення (relation). З певним наближенням відношенням можна вважати таблицю, яка володіє специфічними властивостями.
Основні властивості відношення:
Стовпчикам присвоюються однозначні імена, і у кожному з них розміщуються однотипні значення окремих елементів даних (дати, прізвища, ціле число або грошові суми, тощо). У відношенні не може бути двох однакових стовпчиків.
Відношення складається з однотипних рядків і має унікальне ім'я.
Рядки мають фіксоване число полів (стовпчиків) і значень (множинні поля, повторювані групи та інші агрегатні значення неприпустимі).
Рядки обов'язково відрізняються один від одного хоча б єдиним значенням, що дозволяє однозначно ідентифікувати будь-який рядок такої таблиці.
У кожній позиції на перетині рядка і стовпчика розміщене атомарне значення або нічого. Поняття атомарності означає неможливість бути поділеним на дрібніші складові без втрати своїх властивостей.
Порядок рядків і стовпчиків у відношенні може бути довільним.
Реляційна база даних – це множини взаємопов'язаних відношень, які зберігають значення інформаційних показників деякої сукупності об'єктів реального світу. Частина реального світу, що відображається в базі даних називається предметною областю.
У термінології баз даних стовпчики таблиць називають атрибутами (attribute), а рядки – кортежами (tupple). Формально, кожен атрибут це поєднання імені деякого інформаційного показника та множини його допустимих значень. Множина значень атрибута називається доменом (domain). Кожен кортеж відношення – це елемент узагальненого декартового добутку доменів деякої множини атрибутів. Кортеж уявляє собою впорядкований n-мірний вектор, кожна компонента якого вибирається із множини значень одного атрибута.
Відношення реляційної бази даних може розглядатись як поєднання двох складових:
множини атрибутів, яка визначає якісні параметри таблиці і називається схемою відношення;
множини кортежів у яких зберігаються значення відповідних атрибутів (інформаційного наповнення).
Кількість атрибутів відношення називають його порядком або ступенем, кількість кортежів – об'ємом або кардинальним числом. Оскільки відношення у базах даних, у загальному випадку є динамічними об'єктами, вводиться поняття стану відношення. Станом називають значення схеми та інформаційного наповнення зафіксовані у деякий момент часу.
Реляційна база даних – це множини взаємопов'язаних відношень, які зберігають значення інформаційних показників деякої сукупності об'єктів реального світу. Частина реального світу, що відображається у базі даних називається предметною областю. Схема бази даних – множина схем відношень, які входять до її складу, а стан бази даних – це множина станів всіх її відношень, визначених на один момент часу.
До складу системного меню СУБД MS Access входить: стрічка заголовку, стрічка панелі інструментів, стрічка стану (елементи середовища СУБД).
Стрічка заголовку – містить ім’я прикладної програми і деколи – им’я відкритої БД, кнопки керування вікна, кнопки для закриття чи відкриття системного меню.
Стрічка меню – містить імена меню, в які об’єднані по функціональному призначенню команди і опції. Панель інструментів – складається з кнопок які містять піктограми. Ці кнопки мають аналоги серед команд меню і використовуються для швидшого запуску операцій.
Стрічка стану – призначена для розміщення повідомлень про операцій, що виконуються і про поточний стан програми.
Вікно СУБД Access – систематизовані об’єкти БД – таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі (об’єкти БД). Дане вікно має всі властивості вікна Windows.
Панель інструментів – складається з кнопок які містять піктограми. Ці кнопки мають аналоги серед команд меню і використовуються для швидшого запуску операцій.
На панелі інструментів вікна База данных (Database) є основні три кнопки:
перша кнопка зі змінною назвою, в залежності від того, який об’єкт вибрано. Якщо обрана таблиця, запит, форма, сторінка або Избранное (Favorites), кнопка отримує вид Открыть (Ореn). Якщо обрано звіт – Просмотр (Preview). Якщо макрос – Запуск (Run).
друга кнопка Конструктор (Design) постiйна для усiх об’єктів і призначена для редагування раніше створених об’єктів.
третя кнопка Создать (New) має постійну назву, але при цьому змінюються значки, що їй відповідають, в залежності від типу вибраного об’єкту, що створюється при натисканні на неї.
1. Визначення та опис предметної області
За вдан ням да ної розрахункової ро бо ти є опис пе в ної пред ме т ної об ла с ті на ос но ві яко го бу де спро е к то ва но ре ля цій ну ба зу да них.
Об ра но та ку пред ме т ну об ласть:
• туристичні фірми міста
Відомо багато країн, а також міст, які пропонують туристичні фірми для населення з метою літнього відпочинку. Тобто потрібно побудувати базу даних, для роботи з даними про країни, міста, а також туристичними фірмами, які пропонують певний відпочинок в певній країні.
Основним завданням бази даних, є полегшення процесу роботи довідкових служб при виборі певної країни, міста (для відпочинку) і цін, які пропонують фірми за надання своїх послуг.
2. Побудова моделі типу “сутність-зв’язок” для
предметної області
Для побудови реляційної бази даних ми вибираємо такі сутності:
Фірми
Країни
Пропозиція
Міста
Власність
Кожній сутності буде відповідати певна множина атрибутів, наприклад сутності „Фірми” буде відповідати така множина атрибутів:
Назва
Адреса
Телефон
Директор
Модель типу „сутність – зв’зок” для предметної області „Туристичні фірми” з множиною сутностей, які наведені вище, зображено на рисунку 1.
Назва країни
Країни
Назва міста
Власність
Форма власності
Фірми
Назва
Адреса
Телефон
Директор
Пропозиція
Ціна
Наявність
Хто пропо-нує
Чия власність
Назва
міста
Міста
Країна для
відпочинку
багато
багато
багато
багато
один
один
один
один
Рис. 1. Модель типу „сутність – зв’язок” для пердметної області
„туристичні фірми”
3. Побудова логічної структури бази даних, визначення атрибутів, відношень, зв’язків
а) Кон це п ту а ль на мо дель об' єк та.
Ха ра к те ри с ти ки пред ме т ної об ла с ті, що під ля га ють ві до бра жен ню у ба зі да них, опи сує та ка мно жи на ат ри бу тів: країна, міста, ціна, наявність, телефон, фірми.
б) Ло гі ч на схе ма ба зи да них.
Всі пе ре лі че ні ра ні ше ха ра к те ри с ти ки пропозиції мо ж на пред ста ви ти та ки ми ін фо р ма цій ни ми від но шен ня ми, тоб то таб ли ця ми МS Access:
• Пропозиція - ін фо р ма ція про відпочинок, який пропонує туристичне агенство (туристична фірма, країна, ціна, наявність);
• Фірми - ін фо р ма ція про туристичні фірми міста (назва, адреса, те ле фон, директор туристичної фірми);
• Країни – інформація, в яких країнах пропонують відпочинок туристичні фірми;
• Міста – в яких містах пропонується відпочинок;
• Власності – інформація про те, чи туристична фірма державною чи є приватною структурою.
4. Визначення ключів відношень, нормалізація бази
даних до другої (третьої) нормальної форми
Проводимо визначення ключів для кожного з відношень:
а) для відношення пропозиція вибираємо, що ключем буде буде атрибут код пропозиції;
б) для відношення фірми, ключем є код фірми;
в) для відношення країни, ключем є код країни;
г) для відношення міста, ключем є код міста;
д) для відношення власність, ключем є код форми власності.
Оскільки у відношеннях реляційної бази даних, визначені ключі, від яких повністю залежні всі неперервні атрибути і кожний неперервний атрибут повністю функціональний, і нетранзитивно залежить від ключа, то можемо зробити висновок, що дана реляційна база даних знаходиться в другій (третій) нормальних формах.
5. Побудова прикладів відношень з тестовими
значеннями даних
Для побудови відношень і реляційної бази даних, використовуємо таб ли ці баз да них СУБД МS Ас сеss, які до зво ля ють ви ко ну ва ти по пе ре дній ана ліз зна чень, що вво дять ся в по ля за по пе ре дньо вка за на ми пра ви ла ми, а отже представимо всі відношення у вигляді таблиць.
Спочатку спроектуємо структуру та вміст таблиць реляційної бази даних:
Таблиця Пропозиція
Таблиця Фірми
Таблиця Країни Таблиця Міста
Таблиця Власності
д) Додаткові властивості та обмеження полів.
Для деяких полів наших таблиць необхідно задати певні обмеження та додаткові властивості:
У таблицях Країни, Міста, Власність поля:
Код країни (міста, форми власності) – ключове, індексоване поле без повторень;
Крім цього всі поля в таблиці є обов’язковими.
У таблиці Фірми поля:
Код фірми – ключове поле без повторень;
Телефон - використовується маска 9(9999)99-99-99;
Крім цього всі поля в таблиці є обов’язковими.
У таблиці Пропозиція поля:
Код пропозиції – ключове поле без повторень;
Код фірми – значення підставляються з відповідного поля таблиці Фірми;
Код напрямку діяльності – значення підставляються з відповідного поля таблиці Напрям діяльності;
Ціна - використовується контроль на ввід значень (ціна має бути > 0);
Крім цього всі поля в таблиці є обов’язковими.
Вигляд всіх таблиць нашої бази даних можна побачити на рис.2, 3, 4, 5 і 6.
Рис.2. Таблиця Країни Рис.3. Таблиця Власність
Рис.4. Таблиця Фірми.
Рис.5. Таблиця Міста
Рис.6. Таблиця Пропозиція
Між даними таблиць Країни, Міста, Фірми і таблицею Пропозиція, а також Власність і Фірми є зв’язок один-до-багатьох;
Рис.7. Схема бази даних.
6. Виконання над відношеннями операцій
реляційної алгебри
6.1 Перетин, об’єднання та різниці відношення з його копією
Для проведення даної операції створюємо копію таблиці Фірми, таблицю Фірми1:
а) Перетин відношень:
Фірми ∩ Фірми1 = Фірми2
б) Об’єднання відношень:
Фірми U Фірми1 = Фірми3
в) Різниця відношень:
Фірми \ Фірми1 = Фірми4
6.2 Декартів добуток відношень
Фірми * Напрям діяльності = Пропозиція1
6.3 Селекція одного з відношень
Select ( Фірми , Ω ) = Фірми5
Ω = ( директор , „ Хабурський Й.С. ”)
6.4 Натуральне та умовне з’єднання відношень
а) Натуральне з’єднання:
Фірми * Пропозиція = Пропозиція2
б) Умовне з’єднання:
Пропозиція * Ω Фірми = Пропозиція3
Ω = ( назва фірми , „ Альпіда ”)
6.5 Включення, вилучення кортежів, зміна значень атрибутів у одному з відношень
а) Включення кортежа:
Напрям діяльності1 = insert ( Напрям діяльності, Росія, Москва )
б) Вилучення кортежа:
Напрям пропозиції1 = delete ( Напрям пропозиції, Росія, Москва )
в) Зміна значень атрибутів в одному з відношень:
Напрям діяльності = update ( Напрям діяльності1, Ω )
Ω = ( Країна , Назва_країни )
6.6 Визначення нового атрибута, вилучення атрибута, зміна параметрів атрибута в одному з відношень:
а) Визначення нового атрибута:
Напрям діяльності1 = Add ( Напрям діяльності , Готелі )
б) Вилучення атрибута:
Напрям діяльності1 = Drop (Напрям діяльності, Готель)
в) Зміна параметрів атрибута в одному з відношень
Фірми1 = Rename ( Фірми , Ω )
Ω = директор, Ген директор
Висновки
В даній розрахунковій роботі ми практично навчились застосовувати методи побудови реляційної бази даних для конкретної предметної області, а саме:
- побудували модель типу „сутність – зв’язок” для предметної області „туристичне агенство”, яка показана на рисунку 1;
- побудували структуру бази даних і визначили атрибути, відношення і зв’язки для даної бази даних;
- визначивши ключі у відношеннях, нормалізували базу даних до другої ( третьої ) нормальної форми;
- за допомогою таб ли ці баз да них СУБД МS Ас сеss, спроектували базу даних для предметної області „туристичне агенство”;
- навчилися виконювати операції реляційної алгебри над відношеннями даної бази даних.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора