Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти І науки України
національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра АСУ
Звіт
До лабораторної роботи:
«Дослідження тригерів і тригерних схем»
з дисципліни
комп’ютерна схемотехніка
Виконав:
cт. гр. КН-2
Прийняв:
Львів – 2008
Мета: вивчення і дослідження основних структур тригерних пристроїв в логічному базисі І-НЕ та І-АБО-НЕ з потенційним представленням інформації.
Загальні положення:
Функціональні вузли і пристрої ЕОМ синтезуються на основі двох типів логічних схем: комбінаційних і цифрових автоматів.
Тригер, як типовий елемент цифрового автомату, являє собою пристрій, що може знаходитись в одному з двох стійких станів і переходить в другий під дією зовнішніх сигналів. Зміна стану, як правило залежить не тільки від біжучих значень вхідних сигналів, але і від попереднього стану тригера. Тригери складаються з елементу пам’яті і схеми управління, виконаної за допомогою комбінаційної схеми.
По рівню вхідного сигналу тригери поділяють на тригери з прямими входами (запис інформації відбувається рівнем “1”) та з інверсними входами (запис інформації відбувається рівнем “0”) і вхід відмічається знаком інверсії.
Тригери бувають однотактні та двотактні. В однотактних запис відбувається по попередньому фронту запису сигналу, а в двотактних - по задньому, тобто в момент закінчення дії сигналу запису.
В свою чергу всі тригери діляться на синхронні – запис інформації відбувається в любий момент часу; та асинхронні – тільки при наявності синхронізуючого сигналу.
Асинхронні тригери:
Основним асинхронним елементом пам’яті служить RS – тригер – логічний пристрій з двома стійкими станами і двома інформаційними входами R і S. При подачі сигналу запису на вхід S, в тригер запишеться “1”. При подачі сигналу на вхід R (вхід скидання) в тригер запишеться “0”. Одночасно подавати записи на входи – заборонено, так як після закінчення їх дії тригер встановлюється в невизначений стан.
Синхронні тригери:
RS – тригери з синхронізуючими і інформаційними входами. Зміна стану тригера можлива лише при наявності одиничного сигналу на синхронізуючому вході С. При нульовому значенні цього сигналу інформація на управляючих входах R і S не сприймається і тригер зберігає свій попередній стан.
Тригери D – типу:
Логічний пристрій з двома стійкими станами і одним інформаційним входом D. При наявності тактового сигналу тригер переходить в стан Q=D, а при відсутності тактового сигналу тригер зберігає попередній стан. (Не залежить від попереднього стану).
Тригери Т – типу:
Логічний пристрій, який має два стійких стани і один вхід Т, і змінює свій стан на протилежний всякий раз, коли на вхід Т приходить управляючий сигнал (залежить від попереднього стану).
Порядок виконання роботи:
1. Ознайомилися з теоретичною частиною роботи і лабораторним стендом.
2. Отримали від викладача елементи, необхідні для виконання роботи мікросхеми К155ЛА3 і К155ТМ2, а також з’єднувальні провідники.
3. При роботі в статичному режимі для контролю станів тригера до виходів підключили індикаторні світлодіоди (свічення світлодіода означає стан "1"). Для запуску тригера по входах R i S використовували тумблерні регістри, по входу С - формувач одиночних імпульсів додатної полярності. Для дослідження D-тригерів і JK-тригерів на інформаційні входи подавати сигнали з тумблерних регістрів, а на входи С – з формувача одиночних сигналів додатної полярності.
4. Зібрали схему асинхронного RS-тригера. Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю станів.
Т
а) б)
Рис. 1. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) асинхронного RS-тригера з інверсними входами.
Стани асинхронного RS-тригера Часова діаграма асинхронного RS-тригера
5. Зібрали синхронний RS-тригер ". Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю станів.
Т
Т
Рис. 2. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) синхронного RS-тригера з прямими входами.
Стани синхронного RS-тригера Часова діаграма синхронного RS-тригера
6. Зібрали синхронний D-тригер. Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю переходів.
Т
а) б)
Рис.3. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) D-тригера.
Стани D - тригера Часова діаграма D - тригера
7. Зібрали Т-тригер, для цього перевели D-тригер в режим роботи Т-тригера за рахунок з’єднання інверсного виходу Q з D-входом. Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю переходів.
а) б)
Рис.4. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) T-тригера.
Стани T - тригера Часова діаграма T - тригера
8. Зібрали двохтактний Т – тригер. Дослідили його в статичному режимі. Склали таблицю переходів.
Рис.4. Схема двохтактного T-тригера.
Стани двохтактного T - тригера
Часова діаграма двохтактного T – тригера
Висновок: в ході виконання даної лабораторної роботи ми експериментально дослідили основні структури тригерних пристроїв в логічному базисі І-НЕ з потенційним представленням інформації.
Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть
або зареєструйтесь.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!