Розрахунок надійності генератора сигналів звукової і ультразвукової частоти.. Контрольна робота з Основи надійності РЕА. Робота № 203364

Перехід до торгівельного партнера Binance

Розрахунок надійності генератора сигналів звукової і ультразвукової частоти.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Контрольна робота

Предмет:

Основи надійності РЕА

Група:

РТ

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни “Основи надійності РЕА” на тему : Розрахунок надійності генератора сигналів звукової і ультразвукової частоти. Виконав: студ. групи РТ Перевірив: Львів 2005 ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ Необхідно розробити генератор сигналів звукової і ультразвукової частоти, який би забезпечував малу нерівномірність частотної характеристики в широкому діапазоні частот, з невеликим коефіцієнтом гармонік. Котрий здатний генерувати коливання синусоїдальної форми частотою від 14Гц до 200 кГц. Вихідний опір даного РЕП повинен становити 75 Ом. Результати розрахунків надійності привести у вигляді таблиці. ВСТУП Генератор сигналів звукової і ультразвукової частоти – це нескладний і надійний пристрій , який генерує коливання синусоїдальної форми частотою від 14Гц до 200 кГц. Даний діапазон розбитий на чотири піддіапазона: 14…200Гц, 140…2кГц, 1.4…20 і 14…200 кГц. Напруга на виході генератора плавно регулюється від 0 до 1 В. Цей пристрій призначений для провірки трактів ЗЧ, зняття АЧХ всіляких підсилювачів ЗЧ, регуляторів тембра, різноманітних фільтрів ЗЧ та багато іншого. Живлення РЕП здійснюється від двох батарей «Крона», і споживає струм біля 16 мА. В якості живлення можна використовувати будь-яке двополярне джерело напругою +9 і -9 В. Пристрій має невеликі габарити, мале споживання струму, простий в складанні і настройці. Таким чином все вищезазначене робить його бажаним поповненням в будь-якій лабораторії. В даній роботі необхідно розрахувати надійність даного пристрою в побутових стаціонарних умовах у вигляді середнього часу напрацювання на відмову. Короткий опис схеми пристрою Генератор сигналів звукових і ультразвукових частот. Основою описаного генератора сигналів являється операційний підсилювач (ОУ) МС1 К1УТ401А. Вихідний каскад на транзисторах Т1 і Т2 слугує для пониження вихідного опору РЕП, який становить 75 Ом , напруга на виході регулюється від 0 до 1В, ступеневий атенюатор дозволяє послабити його в 10, 100 і 1000 разів ( тобто, на 20, 40, і 60 дБ відповідно ). Як видно із схеми , напруга додатнього зворотнього зв’язку подається на неінвертуючий вхід ОУ МС1 з частотно-вибіркового подільника , який складається із здвоєного резистора змінного опору R2R6, резисторів R1, R7 і конденсаторів C3-C10, підключеним до них перемикачем під діапазонів В1. Напруга від’ємного зворотнього зв’язку знімається з подільника напруги , що складається з резисторів R3-R5 , лампи розжарювання Л1, котра стабілізує амплітуду коливань , і коректуючих конденсаторів С1 і С2. Завд’яки глибокому ВЗЗ амплітуда вихідного сигналу фактично не залежить від частоти. Навантаженням генератора слугує резистор постійного опору R9, і змінного опору R12, що являється плавним регулятором напруги . З нього сигнал подається на гніздо Ш1 і ступеневий атенюатор , що складається із резисторів R13-R18 . Необхідну амплітуду сигналу встановлюють перемикачем В2, рухомий контакт якого з’єднаний з гніздом Ш5. Стабілізатори напруги живлення виконані на стабілітронах Д1, Д2 і резисторах R10, R11. Всі деталі РЕП , окрім роз’ємів Ш1 іШ5 , змонтовані на друкованій платі із фольгованого склотекстоліту товщиною 1,5 мм. Настройка генератора здійснюється за допомогою осцилографа, і шляхом підборки резисторів R3 і R4, R1 та R7, також конденсаторів C1 і C2. Рис.1 Принципова схема генератора сигналів звукової і ультразвукової частоти Принципова схема пристрою зображена на рис1. Перелік елементів Методика розрахунку надійності радіоелектронних пристроїв на основі використання показників інтенсивності відмов елементів. Загальні положення. Розрахунок надійності радіоелектронних пристроїв передбачає визначення показників надійності РЕП за відомими показниками надійності їх елементів та вузлів. При розрахунку надійності беруться такі положення: відмова будь-якого елемента пристрою призводить до його відмови загалом; відмови елементів є подіями випадковими і взаємонезалежними; інтенсивності відмов елементів і потоки їх відмов не залежать від часу, тобто 0=const і 0=const. Розрахунок надійності пристрою повинен виконуватись на стадіях ескізного і технічного проектів. Послідовність розрахунку надійності визначається двома стадіями: наближений розрахунок надійності, який проводиться на стадії ескізного проектування пристрою; уточнений розрахунок надійності, який проводиться на стадії технічного проектування. Ми будемо використовувати метод уточненого розрахунку надійності. Уточнений розрахунок надійності РЕП належить проводити на стадії технічного проекту, коли відомі електричні і теплові режими роботи радіоелементів, навантаження на деталі електромеханічних та механічних складових частин. Напрацювання на відмову пристрою визначають за формулою EMBED Equation.3 Поправні коефіцієнти К1, К2, К3, Кн1, Кн2, К3, Кt, Ке вибирають з врахуванням рекомендацій, які наведено в додатках. К1=(Кн,Т)- поправний коефіцієнт, який враховує електричне і теплове навантаження елемента; К2=(U)- поправний коефіцієнт, який враховує номінальну напругу конденсаторіврізних видів; К3=( EMBED Equation.3 )- поправний коефіцієнт, який враховує, відносне число перемикань тумблерів, перемикачів та мікроперемикачів; Кn1=( EMBED Equation.3 )- поправний коефіцієнт, який враховує струмове навантаження контактної пари реле; Кn2=(R,Т)- поправний коефіцієнт, який враховує вид навантаження (активне, індуктивне) реле. К3=( EMBED Equation.3 )- поправний коефіцієнт, який враховує відносне число зєднань розємів. Кn2=(Т,С)- поправний коефіцієнт, який враховує температуру зовнішнього середовища і час, упродовж якого обмотка реле знаходиться під напругою. Ке- поправний коефіцієнт, який враховує умови експлуатації пристрою. Формули для розрахунку робочої інтенсивності відмов і коефіцієнтів навантаження електрорадіоелементів і комплектуючих виробів. Інтенсивність відмов резисторів Р визначається за формулою EMBED Equation.3 Коефіцієнти електричного наваниаження по потужності КНП і напрузі КНН визначаються за формулами EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 При дії на резистор постійної і змінної напруги коефіцієнт навантаження розраховують за формулою EMBED Equation.3 Інтенсивність відмов конденсаторів визначається за формулою EMBED Equation.3 коефіцієнт електричного навантаження EMBED Equation.3 , де UР- фактична максимальна робоча напруга на конденсаторі; UДОП- гранична допустима робоча напруга за технічними умовами. В даній схемі, враховуючи що змінні струми дуже малі, розрахунок коефіцієнтів навантаження проводиться по постійному струмові. На деяких елементах коефіцієнт навантаження дуже малий, тому за робочу інтенсивність відмов цих елементів будем приймати середньостатистичну інтенсивність відмов у кокретних умовах експлуатації. Такими елементами є: деякі резистори та конденсатори. Розрахунок надійності пристрою Сумарний час потоку відмов EMBED Equation.3 1/год Визначимо середній час напрацювання на відмову даного пристрою за формулою: EMBED Equation.3 год; 13741 =1,56 Року Нарисуємо графік залежності ймовірності безвідмовної роботи пристрою в залежності від часу роботи. Рис.2 Залежність ймовірності безвідмовної роботи пристрою в залежності від часу роботи. Висновок : В загальному схема пристрою забезпечує високу надійність, а середній час напрацювання на відмову становить 13741 год. Згідно моїх розрахунків, схема є досить надійною в роботі і характеризується великим значенням середнього часу напрацювання на відмову. Перевантажених елементів нема. Слід також відмітити про те, що в схемі є велика кількість недовантажених елементів, тому в цілях економії і зниження вартості пристрою їх можна замінити на менш потужні. Список літератури : 1. Основи надійності радіоелектронних пристроїв. За ред. д-ра техн. наук, проф. Л.А. Недоступа. “Львівська політехніка” 1998 р. 2. Р.М. Терещук, К.М. Терещук, С.А. Седов “Полупроводниковие усилительниє устройства” Київ 1987 р.

Контрольна робота Основи надійності РЕА

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись