Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра охорони праці
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Контрольна розрахункова робота
Предмет:
Охорона праці
Група:
СКС-52
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерсво освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра Охорони праці
Контрольно-розрахункова робота
з предмету: «Охорона праці»
Підготував: ст. гр. СКС-52
Прийняв
Львів 2006
Завдання на розрахункову роботу:
Номер залікової книжки 0209027, відповідно до значень останніх двох цифер:
Задача 1.
Визначити кількість повітря, необхідного для повітрообміну в складальному цеху радіозаводу влітку при загальнообмінній вентиляції, якщо: тепловиділення складає:
від людей - 1000 ккал год від електродвигунів і системи освітлення- Q1 = 500 ккал/ год від сонячного опромінення- Q2 = 1300 ккал/ год від пальників - Q3 = 700 ккал/ год.
Задача 6.
Точкове ізотопне джерело С600 (hV=1.25 МєВ). Визначити товщину плюмбійового екрану контейнера. Вихідні дані:
А)С = 2,7 Кu;
Б) t = 24 год;
В) R = 2 м.
Доза опромінення 0,017 Р/добу.
Задача 1.
Потрібний об’єм повітря, який необхідно змінити в приміщенні для зменшення надлишків теплоти визначається за формулою:
EMBED Unknown
де Q- кількість надлишкової теплоти, Вт
С = 0.24 кал/г·°С -- теплоємність повітря
= 1.293 кг м3 -- густина зовнішнього повітря
tвн, tзовн- температура внутрішнього і зовнішнього повітря, С
tвн- приймається за ГОСТ 12.1.005-88 залежно від категорії робіт, які виконуються.
Температуру зовнішнього повітря приймаю рівною 25 С, а температура внутрішнього повітря є рівною 28 С, як оптимальна температура на робочому місці при виконанні роботи категорії 2б, до якої і відноситься робота у складальному цеху радіозаводу.
Отже,
EMBED Equation.3
Відповідь: для зменшення надлишків теплоти для повітрообміну в складальному цеху радіозаводу влітку при загальнообмінній вентиляції необхідно змінити 13,46 · 103 м3/год повітря.
Задача 6.
Товщина стінки плюмбійового контейнера визначається за таблицями Н.Г. Гусєва, але спочатку обчислимо експозивну дозу на дату і кратність ослаблення:
EMBED Equation.3 ;
тоді кратність ослаблення буде:
EMBED Equation.3 ;
Відповідь: Згідно таблиць Н.Г. Гусєва товщина плюмбійового контейнера складатиме 47,9 см.
Теоретична частина:
9. Розкрийте основні методи і засоби боротьби з надлишковим теплом і інфрачервоним випромінюванням. Засоби вимірювання надлишкового тепла. Нормування.
Вентиляція – це система пристроїв та способів забезпечення метеорологічних умов та вилучення з приміщення ззабрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.
За напрямком руху повітря:
- Припливна
- Витяжна
- Припливно-витяжна
За організацією:
- Загальноо*мінна
- Місцева
- Компонована
- Природна ГОСТ 12.4.023-45
- Механічна СНнП 2.04.05-91
- Комбінована
Природня вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря. H=h*(γз*γв)
γз – зовнішня γв – внутрішня густина h – різниця між нульовими *токами і відбувається повітряобмін.
EMBED Visio.Drawing.6 Аерація – природній обмін повітря
Високі об’єми повітряобміну. Якщо не регулярний приплив – інфільтрація. Для покращення аерації можуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.
EMBED Visio.Drawing.6
Механічні вентиляції:
- загальнообмінна: з усього приміщення забирвє забруднене повітря, або подається свіже.
EMBED Visio.Drawing.6
Для зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція. Повітря яке забирається з місць де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2м від землі. Викид назовні не вищий від гребня даху.
Якщо вилучаються речовини важчі від повітря: 60% з верхніх зон(вентилятор, калорифер), 40% - нижня зона (розміщення у вентиляційних камерах).
Витяжка на даху.
Розраховано загальнообмінний вентилятор у визн* необхідниого повітряобміну. L=G*1000 Co<=0.3 ГДК
G – г/год Со- концентрація речовини у зовнішньому повітрі. Кількість повітря ГДК-Со III-IV клас
Якщо треба видалити тепло: L=Qнадл/C*ρ(tв-tз) С-теплоємність повітря, Q-тепло, ρ – густина припливу повітря.
Виділення вологи: L=W/C*ρ (tв-tз) г/год – к-ть вологи що треба вилучити; вологовміст внутрішнього і зовнішнього повітря.
Якщо нема значних шкідливих утворень речовин то розпаховується за чисельністю працівника.ї
V1<20м^3 L=n*30м^3/г V2>20м^3 L=n*20м^3/г V1-об’єм на 1-го працівника
2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат.
Місцевий витяжний вентилятор буває
EMBED Visio.Drawing.6
1) витяжний зонт
2) витяжна панель
3) витяжна шафа
4) бортові відсмоктувачі.
Розрахунок місця вентилятора полягає у визначенні необхідного повітряобміну. L=F*W*3600 F-площа щілини W-шв. руху повітря.
Для газів W=0.5…0.7 м/с Токсичні випари W=1…1.5 м/с Пил W=3 м/с
Вимоги до вентиляції
1) забезпечити чистоту повітря
2) не створювати шум, вібрацію
3) не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше
4) бути зручною в експлуатації
Складається паспорт на кожну вентиляційну установку. Передбачено аварійну вентиляцію яка використовується для вилучення аварійно, залишків викидів, небезпечних та горючих речовин. Як правило витяжна.
11. Штучне освітлення. Нормування. Розрахунок (СНІП II-4-79).
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщен нях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламен тується СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробля ють норми для окремих галузей промисловості.
В СНиП ІІ-4-79 вісім розрядів зорової роботи, із яких перші шість характери зуються розмірами об'єкта розпізнавання. Для І—V розрядів, які окрім того мають ще й по чотири підрозряди (а, б, в, г), нормовані значення залежать не тільки від най меншого розміру об'єкта розпізнавання, але і від контрасту об'єкта з фоном та харак теристики фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша — ЗО як (розряд ІІІв).
Як джерела штучного освітлення широко використовуються лампи розжарюван ня та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електрич ного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої тем ператури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні й суттєві недоліки: велика яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача (7—20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації, (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів у порівнянні з природним світлом; не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлен-ня приміщень з тимчасовим перебуванням людей тощо. Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра.
Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність. Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/Вт, що в 3—5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації — до 10 тис. год, а температура нагрівання (люмінесцентні) — ЗО—60 °С. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ), білого (ЛБ) та жовтого (ЛЖ) кольорів.
Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту — явища спотворення зорово го сприйняття об'єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі, що виникає при збігові кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміни світлового потоку в часі освітлювальних установок газорозрядних ламп, які живляться змінним струмом. Таке спотворене зорове сприйняття може призвести до нещасного випадку, оскільки об'єкт, що рухається, чи обертається може здаватись нерухомим. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми вмикан ня, шум дроселів, значний час між вмиканням та запалюванням ламп, відносно висока вартість.
Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними, широко застосовуються для освіт лення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Однак, вони не можуть викори стовуватись при низьких температурах, оскільки погано запалюються та характеризу ються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп.
Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та стійкості до умов зовніш нього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовуються металогенні (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ) та натрієві (ДНаТ).
Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеці ального призначення: бактерицидні, еритемні тощо.
До основних характеристик джерел штучного освітлення належать: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм світлова віддача, лм/Вт; термін експлуатації, спектральний склад світла, вартість.
Штучне освітлення (СНиП ІІ-4-79)
Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне (аварійне освітлення для евакуації),охоронне. При необхідності частина світильників того чи іншого виду освітлення може використовуватися для чергового освітлення.
Штучне освітлення проектується двох систем: загальне (рівномірне або локалізоване) та комбіноване (до загального освітлення додається місцеве).
Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будови, а також ділянок відкритих просторів, що призначені для роботи, проходу людей та руху транспорту.
Освітлення приміщень виробничих та складських будівель
Для освітлення приміщень, як правило передбачається газорозрядні лампи низького та високого тиску (люмінесцентні, металогалогенні, натрієві, ксенонові). У випадку неможливості або техніко-економічної недоцільності застосування газорозрядних джерел світла допускається використання ламп накалювання.
В приміщеннях, де виконуються роботи V та VI розрядів, норми освітленості слід знижувати на один щабель при короткочасному перебуванні людей або при наявності обладнання, що не потребує постійного обслуговування
При виконанні в приміщенні робіт I—IV розрядів слід застосовувати систему комбінованого освітлення. Передбачати систему загального освітлення допускається при технічній неможливості або недоцільності пристрою місцевого освітлення.
Освітлення робочої поверхні, що створюється світильниками загального освітлення у системі комбінованого, повинне складати 10% нормованого для комбінованого освітлення при тих джерелах світла, що застосовуються для місцевого освітлення, при цьому найбільше і найменше значення приймаються згідно таблиці 4.
Таблиця 4
В приміщеннях без природного світла освітленість робочої поверхні, що створюється
світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинне прийматися
згідно таблиці 5.
Таблиця 5
Для загального освітлення в системі комбінованого слід передбачати газорозрядні
лампи незалежно від типу джерела світла місцевого освітлення.
При проектуванні загального освітлення (незалежно від системи освітлення) на основі техніко-економічних розрахунків, з урахуванням економії електроенергії, слід приймати мінімальну нерівномірність освітленість у зоні розташування робочих місць, при цьому відношення максимальної освітленості до мінімальної не повинне перевищувати для робіт І–ІІІ розрядів при люмінесцентних лампах 1.5, при інших джерелах світла – 2.; для робіт IV-VII розрядів – відповідно 1.8 та 3.
При виконанні робіт в приміщеннях робіт I-V розрядів освітленість проходів та ділянок, де роботи не проводяться, повинна складати не менше 25% освітленості, що створюється світильниками загального освітлення на робочих місцях, але не менше 75 лк при газорозрядних лампах і не менше 30 лк при лампах накалювання.
Показник засліпленості для світильників загального освітлення в приміщеннях (незалежно від системи освітлення) не повинен перевищувати значень, що вказані у таблиці 6.
Таблиця 6
13. Коефіцієнт пульсації освітленості при освітлені приміщень газорозрядними лампами, що живляться змінним струмом частотою 50 Гц, не повинен перевищувати значень, що приведені у таблиці 7.
Таблиця 7
Освітлення приміщень житлових, суспільних та допоміжних
Для освітлення приміщень слід передбачати люмінесцентні лампи. У випадку неможливості або технічно-економічної недоцільності застосування люмінесцентних ламп, а також для забезпечення архітектурно-художніх вимог допускається використання ламп накалювання.
30. Заземлення. Основні визначення. Штучне і природнє заземлення. Нормування.
Металічні неструмоведучі частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими частинами можуть опинитися під напругою. У таких аварійних умовах дотик до неструмоведучих частин установок рівнозначний дотику до струмоведучих частин.
Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на неструмоведучі частини електроустановок у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення:
рис.1: захисне заземлення
Заземлення – це з’єднання металічних неструмоведучих частин електроустановок із землею шляхом заземлюючих провідників і заземлювачів для створення між цими частинами і землею малого опору.
При виникненні замикання на корпус електроспоживача однієї із фаз мережі через заземлюючий пристрій починає протікати струм Із (струм замикання на землю), викликаний наявністю опорів ізоляції фаз мережі Rфз і ємностей фаз відносно землі Сфз.
Частина цього струму Іh відгалужується на тіло людини, яка торкається металічних неструмоведучих частин електроустановки. Величина цього струму залежить від величини струму замикання на землю Із , опору розтікання струму в землі заземлюючого пристрою Rз, повного опору в колі „людина-земля” Rch, взаємного розташування електрообладнання, заземлюючого пристрою, яке вираховується коефіцієнтом напруги дотику α≤1 і визначається за формулою:
EMBED Equation.3 (1)
EMBED Equation.3 Повний опір у колі „людина-земля” складається із опору тіла людини Rh, опору взуття Rвз, і опору розтікання струму від підовши взуття в землю Rпз і визначається за формулою:
EMBED Equation.3 (2)
Якщо людина не має спеціального діелектричного взуття і стоїть на струмопровідній підлозі або землі, то можна вважати, що Rвз =0, Rпз=0 і Rch= Rh.
Коефіцієнт напруги дотику α дорівнює нулю, якщо людина стоїть на заземлюючому провіднику або безпосередньо на поверхні землі над заземлювачем (електрообладнання і заземлюючий пристрій розташовані на одній площині – сумісне заземлення); і α=1, якщо людина стоїть за зоною розтікання струму в землі заземлюючого пристрою, тобто на віддалі, більшій 20 м від крайнього заземлювача заземлюючого пристрою (електрообладнання розташовано за зоною розтікання заземлюючого пристрою – виносне заземлення).
При всіх інших рівних умовах величина струму Іh буде меншою при меншій величині Rз.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора