МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра охорони праці
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 4
з курсу «Охорона праці»
на тему:
«Розрахунок блискавкозахисту»
Виконав:
ст. гр. ЗІД-
Прийняв:
Львів-2006
Мета роботи: ознайомитися з основними видами блискавко захисту, навчитися розраховувати стержневий блискавко захист будівель і споруд.
Теоретичні відомості
Блискавка – це особливий вид походження електричного струму через величезні прошарки повітря, джерелом якого є атмосферний заряд, накопичений газовою хмарою.
Блискавко захист це система захисних пристроїв та заходів, що призначені для забезпечення безпеки людей, збереження будівель та споруд, устаткування та матеріалів від можливих вибухів, займань, та руйнувань, спричинених блискавкою.
Розрізняють первинний (прямий удар) та вторинний прояв блискавки.
Прямий удар ( ураження блискавкою) – це безпосередній контакт блискавки з будівлею чи спорудою, що супроводжується протіканням через неї струму блискавки.
Під вторинним проявом блискавки розуміють явища під час близьких розрядів блискавки, що супроводжуються появою потенціалів на конструкціях, трубопроводах, електропроводах, всередині будівель і споруд.
Для захисту об’єкта від прямих ударів блискавки застосовують блискавковідвід – пристрій, що височіє над захищеним об’єктом, сприймає удар блискавки та відводить її струм в землю. Блискавковідвід характеризується зоною захисту – частиною простору навколо блискавковідводу, яка захищена від прямих ударів блискавки з відповідним ступенем надійності. За величиною ступеня надійності зони захисту можуть бути двох типів: зона - А і зона - Б. Тип зони захисту блискавковідводу залежить від очікуваної кількості уражень блискавкою будівель та споруд без захисту за рік, яка визначається з довжини, висоти, ширини будівлі та середньорічної кількості ударів блискавки в площу 1км2.
Розрахунок
Вихідні дані: (1-й варіант)
Визначаємо інтенсивність грозової діяльності, питомої густини ударів блискавки в землю, очікувану кількість ударів блискавки в об’єкт на протязі року.
Для нашого регіону інтенсивність грозової діяльності складає 60-80 год / рік, питома густина n =5,5 1/км2*рік ;
Кількість ударів:
N = [( S + 6hx ) * ( L + 6hx ) -7,7 * hx2 ] * n *10-6 ;
N = [( 15 + 6*30 ) * ( 60 + 6*30 ) -7,7 * 302 ] * 5,5 *10-6 ;
N = 0,22 удари/рік.
2. Визначаємо клас пожежо- і вибухонебезпеки за ПУЕ:
В – Iа – категорія вибухонебезпеки;
П – I – категорія пожежонебезпеки;
3. Визначаємо тип зони захисту і категорії пристроїв блискавко захисту.
Категорія 2 – за рівнем блискавко захисту;
N ≤ 1, тому зона захисту - зона Б.
4. Вибираємо і розраховуємо тип блискавковідводу – одинарного стержня.
Визначаємо повну висоту блискавковідводу:
h = ( rx + 1,63hx ) / 1,5;
h = ( 35 + 1,63*30 ) / 1,5;
h = 56 м.
Визначаємо висоту конуса:
hо = 0,92h ;
hо = 0,92*56 ;
hо = 51,5м ;
Визначаємо радіус захисного кола на рівні землі:
ro = 1,5*h ;
ro = 1,5*56 ;
ro = 84 м.
Визначаємо радіус Rx на висоті hx:
rx = 1,5( h – hx / 0,92 );
rx = 1,5( 56 – 30 / 0,92 );
rx = 35 м.
5. Будуємо на кресленні зони блискавко захисту будівлі – рис.1.
Отже виконання даної роботи дозволило нам набути певні навики у розрахунку стержневого блискавко захисту будівель і споруд, що є необхідною складовою частиною процесу їх проектування.
EMBED Visio.Drawing.11
Рис.1