Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Охорона праці у промисловості
Група:
СКС
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Контрольна робота
з курсу:
“ Охорона праці у промисловості ”
Виконав:
ст. гр. СКС-
Перевірив:
Львів-2005
Завдання
Варіант до задач № 3
Варіант до питань № 9
Задача1
Визначити кількість повітря, необхідного для повітрообміну у складальному цеху радіозаводу влітку при загальнообмінній вентиляції, якщо тепловиділення складає:
Від людей – Qл =1000 ккал/год
Від електродвигунів і системи освітлення – Q1 = 700 ккал/год
Від сонячного опромінення – Q2 = 1300 ккал/год
Від пальників – Q3 = 600 ккал/год
C = 0.239 ккал/кг۰°С
tвн = +25°С
tзовн = +20°С
ρ = 1,205 кг/м3
Розв’язок:
Потрібний об’єм повітря, який неохідно змінити в приміщенні для зменшення надлишків теплоти:
L =
L = = 8993 м3/год
Задача 2
Розрахуйте кількість повітря, яке виводиться відкритим з однієї сторони витяжним зонтом, який розташований в складальному цеху над пристроєм, в процесі роботи якого виділяються пари свинцю, каніфолі бензину. Розмір укриття F. Крім цього, в приміщенні поза укриттям щогодинно витрачається Gn бензину, який випаровується і у стані парів надходить у повітря приміщення. Розрахувати повітрообмін, який потрібний для створення нормальних умов у приміщенні. Швидкість всмоктування повітря у відкритих отворах укриття:
F = 4 м2;
G = 4000 г;
V = 0,4 м/с;
Розв`язок:
Кількість повітря, яке виводиться місцевою вентиляцією за годину:
Кількість повітря, яке потрібне для розрідження парів бензину поза укриттям за ГДК:
ГДКбенз=300мг/м3=0,3г/м3;
Повітрообмін, який необхідно організувати:
Відповідь: Lзаг=4240 м3.
Теоретичні питання
27.Використання малих напруг.
Мала напруга застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. До малих напруг належать номінальні напруги, що неперевищують 42В. При таких напругах струм, що може пройти через тіло людини є дуже малим і вважається відносно безпечним.Однак, гарантувати абсолютної безпеки неможливо, тому поряд з малою напругоювикористовують інші способи та засоби захисту.
Малі напруги застосовують у приміщеннях з підвищеною небезпекою(напруга до 36В включно) та в особливо небезпечних приміщеннях(напруга до 12В) для живлення ручних електрофікованих інструментів, переносних світильників, для місцевого освітлення навиробничому устаткуванні.
Джерелами такої напруги можуть слугуватибатареї гальванічних елементів, акумулятори, трансформатори і т. п. На рис.1 наведено схему трансформатора малої напруги, що містить металевий корпус, магнітопровід 2, екран 3, обмотки малої 4 та великої 5 напруги.
Отже, застосування малих напруг суттєво зменшує небезпеку ураження електричним струмом, однак при цьому зростає значення робочого струму, а відтак площа поперечного перерізу, що в свою чергу збільшує витрати кольорових металів(міді, алюмінію). Крім того при малих напругах істотно зростають витрати електроенергії в мережі, що обмежеє її протяжність. У силу вищеназваних обставин малі напруги мають обмежене використання.
Рис. 1 Схема трансформатора Рис.2 Вирівнювання потенціалів приконтурному заземленні
малої напруги
5.Поясніть (зі схемою) роботу припливно-витяжної вентиляції.
Вентиляція – система пристроїв та способів забезпечення метереологічних умов та вилучення з приміщення забрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.
За напрямком руху повітря:
Припливна;
Витяжна;
Припливно-витяжна.
За організацією:
Загальнообмінна;
Місцева;
Компонована;
Природна;
Межанічна;
Комбінована.
Природня ветиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщення є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря.
Аерація – природній обмін повітря
Високі об’єми порітряобміну. Якщонерегулярний приплив – інфілятрація. Для покращення аераціїможуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.
Механічні вентеляції :
- загальнообмінна:з усього приміщення заберає забруднене повітря, або подається свіже.
Для зменщення витрат тепла може бути частковарециркуляція. Повітря яке збирається з місць де воно найменш забруднене з висоти не менше 2м від землі.
Викид назовні не вищий від гребня даху.
Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат.
Місцевий витяжний вентилятор буває:
Витяжний зонт;
Витяжна панель;
Витяжна шафа;
Бортові відсмоктувачі.
Вимоги до вентиляції:
Забезпечити чистоту повітря;
Не створювати шум, вібрацію;
Не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше;
Бути зручною в експлуатації.
Складається паспорт на кожну вентеляційну установку. Передбачено аварійну вентеляцію яка використовуєтьсядля вилучення аварійно, залишків викидів, небезпечних та горючих речовин, як правило витяжна.
19. Залежність наслідків ураження людини від сили струму.
Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму/ напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).
Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму: ^J — пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення; <*?) —пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
-') — пороговий фібриляїіійний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
Струм (змінний та постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.
В табл. 3.5 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини по шляху «рука—рука» або «рука—ноги».
Таблиця 1. Порогові значення змінного та постійного струму
Таким чином, чим більший струм проходить через тіло людини, тим більшою є небезпека ураження. Однак необхідно зазначити, що це твердження не є безумовним, оскільки небезпека ураження залежить також і від інших'чинників, наприклад від індивідуальних особливостей людини.
Значення прикладеної напруги Un впливає на наслідки ураження, оскільки згідно закону Ома визначає силу струму Іл, що проходить через тіло людини, та його опір Кл: _ ,7
Іл = ип/кд " - (з.б)
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В (в Україні така стандартна напруга становить 36 та 12 В), при якій не повинен статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення загального опору її тіла.
Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний електричний опір тіла людини можна представити як суму двох опорів шкіри та опору внутрішніх тканин тіла (рис. 1, б). Найбільший опір проходженню струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300—500 Ом. В цьому можна переконатися, коли до язика прикласти контакти батарейки, при цьому відчувається легке пощіпування. Коли ці ж контакти прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає, оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.
Рис. 1. Умовні схеми опору тіла людини:
а — загальна схема: / — електроди; 2 — зовнішній шар шкіри; 3 — внутрішній
шар шкіри; 4 — внутрішні тканини тіла; б — електрична схема: Кш — активний
опір шкіри; Сш — ємнісний опір шкіри; Re — опір внутрішніх тканин тіла
Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах — від 1 до 100 кОм, а іноді й більше. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним R = 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги (рис. 2), площі контакту, частоти струму (рис. 3.) та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 кОм).
Рис. 2. Залежність опору тіла людини рис. 3. Залежність опору тіла
Кл від прикладеної напруги £/л: людини R на шляху струму
/- змінний струм 50 Гц; 2 — постійний струм «рука—рука/ від частоти струму /
та площі контакту S.
Опір тіла людини зменшується також при захворюваннях шкіри, центральної нервової та серцевосудинної систем, проявах алергічної реакції тощо. Тому нормативні акти про охорону праці передбачають обов'язкові попередній та періодичні медичні огляди працівників (кандидатів у працівники) для встановлення їх придатності щодо обслуговування діючих електроустановок за станом здоров'я.
Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний, що підтверджують дані табл.1. Це пов'язано з тим, що постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого ж значення викликає більш слабші скорочення м'язів та менш неприємні відчуття. Його дія, в основному, теплова. Однак, слід зауважити, що вищезазначене стосовно порівняльної небезпеки постійного та змінного струму є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим ніж змінний.
Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. Так найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою -20—IQPJji (рис. 4). При частоті меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
Тривалість дії струму на організм людини істотно впливає на наслідки ура ження: чим більший час проходження струму, тим швидше виснажуються захисні сили організму, при цьому опір тіла людини різко знижується і важкість наслідків зростає. Наприклад, для змінного струму частотою 50 Гц гранично допустимий струм при тривалості дії 0,1 с становить 500 мА, а при дії протягом 1с — вже 50 мА (табл. 2).
Шлях проходження струму через тіло людини є важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок. Існує багато можливих шляхів
проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед них наведені на рис. 4, а їх характеристики в табл.2.
Рис. 4. Залежність небезпеки ураження струмом від його частоти
Рис. 5. Найбільш поширені шляхи проходження струму через тіло людини:
/ — «рука—рука»; 2 — «права рука—ноги»; 3 — «ліва рука—ноги»; 4 — «нога—нога»; 5 — «голова—ноги»; 6 — «голова—руки»
Таблиця 3 Характеристика найбільш поширених
шляхів проходження струму через тіло людини
Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Струм, ледь відчутний для одних людей може бути невідпускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму приблизно в півтора рази є нижчими, ніж для мужчин. Ступінь впливу струму істотнр_ залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму. Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні людиною існуючої небезпеки ураження.
Умови навколишнього середовища можуть підвищувати небезпеку ураження людини електричним струмом. Так у приміщеннях з високою температурою та відносною вологістю повітря наслідки ураження можуть бути важчими, оскільки значне потовиділення для підтримання теплобалансу між організмом та навколишнім середовищем, призводить до зменшення опору тіла людини.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора