Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА РОЗРАХУНКУ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
міністерство освіти і науки україни
НАціональний університет «Львівська ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Затверджено
Методичною комісією
напрямку 6.0501 "Економіка
та підприємництва"
__.__.2003 р. Протокол №__
ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ З БАЗОЮ ДАНИХ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
до лабораторної роботи №3
з курсу " Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах"
на тему:
“АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА РОЗРАХУНКУ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА”
для студентів напряму “Економіка і підприємництво”
освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”
Затверджено на засіданні
кафедри фінансів
Протокол №__ від __.__.2003 р.
Львів 2003
Технологія роботи з базою даних: Методичні вказівки і практичні завдання до лабораторної роботи №3 з курсу " Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах" для студентів напряму “Економіка і підприємництво” освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”. - Львів: НУ "Львівська політехніка", 2003. – 16 с.
Укладачі:
ст.викладач Побурко О.Я.
асистент Ільчук П.Г.
асистент Віблий П.І.
асистент Ухачевич Я.П.
асистент Федевич М.Є.
Відповідальний за випуск:
кандидат економічних наук, доцент Хома І.Б.
Рецензенти:
кандидат економічних наук, доцент Алєксєєв І.В.
кандидат економічних наук, доцент Рудницька О.М.
© Національний університет «Львівська політехніка», 2003
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні рекомендації містять лабораторну роботу на тему “Автоматизація обліку та розрахунку кредитоспроможності позичальника” з курсу “Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах”, котрий вивчається студентами напряму “Економіка і підприємництво” освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”.
Виконання лабораторної роботи сприятиме практичному закріпленню теоретичних знань студентів з обов’язкової і важливої теми курсу “Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах”.
Дана лабораторна робота стосується методики розрахунку кредитоспроможності позичальника та технології створення бази даних позичальників за допомогою електронних таблиць EXCEL та в середовищ системи керування базою даних Microsoft (MS) Access 2000. Автоматизація обліку та розрахунку кредитоспроможності позичальників передбачає здійснення обмін даними між MS Access 2000 та іншими додатками Windows 2000, зокрема електронними таблицями EXCEL.
В лабораторній роботі вивчається технологія роботи на конкретних прикладах економічного характеру. Для засвоєння матеріалу студентам пропонується виконати ряд самостійних завдань.
Мета і завдання лабораторних робіт
Метою лабораторної роботи є засвоєння і поглиблення теоретичних знань, набуття практичних навиків та вмінь щодо організації фінансово-економічних заходів в процесі автоматизації обліку та розрахунку кредитоспроможності позичальників суб’єктів господарювання за допомогою електронних таблиць EXCEL та високопродуктивної реляційної системи керування базами даних Microsoft (MS) Access 2000.
Технічні засоби
Комп'ютер, прінтер, статистичні форми, форми для заповнення, графічні засоби.
Техніка безпеки
Попередження
Забороняється сідати за комп’ютер, розпочинати і закінчувати роботу без дозволу викладача і (або) лаборантів.
Забороняється запускати програми, що не передбачені планом лабораторної роботи.
Забороняється знищувати файли без дозволу викладача.
Забороняється змінювати настройки операційної системи.
Забороняється користуватись дискетами без дозволу викладача і (або) лаборантів.
Забороняється працювати з мережею без дозволу викладача і (або) лаборантів.
При виникненні будь-яких проблем при роботі негайно звертайтеся до викладача або лаборанта.
2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
Лабораторна робота №3
“Автоматизація обліку та розрахунку кредитоспроможності позичальника”
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо побудови інформаційної системи автоматизації обліку та розрахунку кредитоспроможності позичальника – важливого інструменту системи контролінгу за допомогою електронних таблиць EXCEL та середовища системи керування базою даних Microsoft (MS) Access 2000, з метою підвищення ефективності кредитної діяльності фінансово-кредитних установ.
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних здійснити організацію розрахунку кредитоспроможності позичальника за допомогою Методики бальної оцінки кредитоспроможності позичальників, створити базу даних позичальників в залежності від їх кредитоспроможності, проаналізувати рівень кредитоспроможності позичальників здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.
Зміст лабораторної роботи:
1. Створення інформаційного масиву “Баланс підприємства”.
2. Створення інформаційного масиву “Фінансові результати”.
3. Аналіз та оцінка фінансового стану позичальника.
4. Визначення класу позичальника.
5. Створення бази даних кредитоспроможності позичальників фінансово-кредитної установи.
Хід лабораторної роботи:
Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №3 у електронному вигляді знаходяться на диску D: \EK4_Inf_Syst\EK-4*\*\Lab3.xls.
Для проведення формування бази даних кредитоспроможності позичальників при виконанні лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску D: \EK4_Inf_Syst\EK-4*\*\Lab3.mdb.
1. Створення інформаційного масиву “Баланс підприємства”
Інформаційний масив “Баланс підприємства” формується в таблиці 1 за допомогою електронних таблиць EXCEL у файлі Lab3.xls на основі вихідних даних, представлених у формі №1 статистичної звітності “Баланс підприємства”. До даного інформаційного масиву заносяться значення усіх показників, необхідних для розрахунку показників кредитоспроможності позичальника на основі Методики бальної оцінки кредитоспроможності позичальників.
Таблиця 1
Інформаційний масив балансу
2. Створення інформаційного масиву “Фінансові результати”
Інформаційний масив “Фінансові результати” формується в таблиці 2 за допомогою електронних таблиць EXCEL у файлі Lab3.xls на основі вихідних даних, представлених у формі №2 статистичної звітності “Звіт про фінансові результати”. До даного інформаційного масиву заносяться значення усіх показників, необхідних для розрахунку показників кредитоспроможності позичальника на основі Методики бальної оцінки кредитоспроможності позичальників.
Таблиця 2
Інформаційний масив фінансових результатів
3. Аналіз та оцінка фінансового стану позичальника
Аналіз та оцінка фінансового стану позичальника проводиться на основі інформаційних масивів балансу та фінансових результатів за допомогою електронних таблиць EXCEL у файлі Lab3.xls, сформованих на основі вихідних даних, відповідно до Методики бальної оцінки кредитоспроможності позичальників.
Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника (бухгалтерський баланс підприємства (ф.№1), звіту про фінансові результати діяльності (ф.№2), руху грошових коштів на його рахунках та інформації, з пакета документів, що надає позичальник для отримання кредиту).
Оцінка фінансового стану позичальника передбачає аналіз його фінансово-господарської діяльності за такими даними:
-обсяг реалізації;
-прибутки і збитки;
-рентабельність;
-коефіцієнти ліквідності;
-грошові потоки (рух коштів на рахунках позичальника);
-склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;
Оцінка фінансового стану позичальника виконується в 3 етапи:
1-й етап – обчислення значень основних (об’єктивних) показників, які характеризують фінансовий стан позичальника;
2-й етап – коригування значення оцінки основних показників на додаткові (суб’єктивні) показники;
3-й етап – визначення класу позичальника.
На першому етапі розраховуються основні показники, які об’єктивно характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показники розподіляються на такі аналітичні групи:
І група – показники ліквідності та мобільності
;
ІІ група - показники ділової активност
і;
ІІІ група - показники фінансової стійкості позичальника;
ІV група – коефіцієнт забезпечення кредиту.
На другому етапі, оцінюються додаткові показники (суб’єктивні фактори).
На третьому етапі, визначається клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).
3.1. Система основних (об’єктивних) показників, що характеризують фінансовий стан позичальника, та методика їх оцінки
Розрахунок основних показників кредитоспроможності позичальника здійснюється на основі даних інформаційних масивів балансу та фінансових результатів у таблиці 3 у файлі Lab3.xls на окремому листі.
Таблиця 3
Основні показники, що характеризують фінансовий стан позичальника
3.1.1. Показники ліквідності та мобільності
За допомогою показників ліквідності можна дати оцінку ліквідності балансу позичальника, тобто наскільки швидко окремі види активів можуть бути переведені в грошові кошти.
1. Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) - характеризує, наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів.
EMBED Equation.3
де,
Ао – оборотні активи;
Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів та розрахунків з кредиторами.
EMBED Equation.3
2. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Кмл) – характеризує, на скільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок високоліквідних активів.
EMBED Equation.3
де,
Ав – високоліквідні активи. до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції;
Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів та розрахунків з кредиторами.
EMBED Equation.3
3. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) – характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань в установлені строки.
EMBED Equation.3
де,
Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних;
Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів та розрахунків з кредиторами.
EMBED Equation.3
4. Коефіцієнт мобільності активів (Кма) – характеризує потенційну можливість перетворити активи в ліквідні засоби.
EMBED Equation.3
де,
Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних;
Ан – необоротні активи.
EMBED Equation.3
3.1.2. Показники ділової активності та прибутковості
1. Рентабельність продаж (Рп) – показує, скільки прибутку приходиться на одиницю реалізованої продукції (робіт, послуг). Іншими словами, скільки залишається в позичальника після покриття собівартості продукції (робіт, послуг).
EMBED Equation.3
де,
Пч – чистий прибуток (без врахування надзвичайних подій);
Вр – виручка від реалізації (без ПДВ та акцизного збору)
EMBED Equation.3
2. Рентабельність активів (Ра) – наскільки вдало позичальник розміщує свої кошти. Він виражає віддачу, яка припадає на одиницю активів позичальника.
EMBED Equation.3
де,
Пч – чистий прибуток;
А – активи (валюта балансу).
EMBED Equation.3
3. Коєфіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей (Ксп) – характеризує наскільки кредиторська заборгованість може бути погашення за рахунок дебіторської заборгованості.
EMBED Equation.3
де,
Дз – короткострокова та довгострокова дебіторська заборгованість;
Зк – залучені кошти (довгострокові та поточні зобов’язання).
EMBED Equation.3
4. Показник грошового потоку (Кгп) –
EMBED Equation.3
де,
Нсм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);
Зм – щомісячні умовно-постійні зобов’язання позичальника (адміністративно-господарські витрати, податкові платежі тощо);
Зі – сума інших зобов’язань перед кредиторами, що мають бути виконані у грошовій формі з рахунку позичальника, крім сум зобов’язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу) (вважати, що дану умову задовольняє 70% поточних та 10% довгострокових зобов’язань);
п – кількість місяців дії кредитної угоди (вважати, що кредит береться терміном на 1 рік);
Ск – сума кредиту та процентів за ним (основна сума кредиту 100 тис.грн., процетна ставка – 25%).
3.1.3. Показники фінансової стійкості
1. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) - показує питому вагу власних джерел залучених на тривалий строк коштів у загальних витратах підприємства, які можна використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів.
EMBED Equation.3
де,
Вк – власні кошти позичальника;
Дп – довгострокові кредиторська заборгованість;
П – пасиви (валюта балансу)
EMBED Equation.3
2. Коефіцієнт незалежності (Кн) – характеризує розмір залучених коштів на 1 грн. власних коштів підприємства.
EMBED Equation.3
де,
Зк – залучені кошти (довгострокова та короткострокова кредиторська заборгованість);
Вк – власні кошти позичальника.
EMBED Equation.3
3. Коефіцієнт автономності (Ка) – показує долю власних коштів у загальному капіталі позичальника та характеризує незалежність позичальника від позичених коштів.
EMBED Equation.3
де,
Вк – власні кошти позичальника;
П – пасив (валюта балансу).
EMBED Equation.3
4. Коефіцієнт маневреності власних коштів (Км) характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.
EMBED Equation.3
де,
Вк – власні кошти позичальника;
Ан – необоротні активи.
EMBED Equation.3
5. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами (Кзв) – характеризує долю власних оборотних засобів у загальній сумі оборотних засобів.
EMBED Equation.3
де,
Вк – власні кошти позичальника;
Ан – необоротні активи;
Зк – залучені кошти (довгострокова та короткострокова заборгованість позичальника)
EMBED Equation.3
3.1.4. Коефіцієнт забезпечення кредиту
Коефіцієнт забезпечення кредиту (Кзк) –. характеризує рівень забезпечення кредиту майном, цінними паперами, майновими правами, гарантіями
EMBED Equation.3
де,
Овi – оціночна вартість і-го виду забезпечення;
і – вид забезпечення;
Скр – сума кредиту;
Пкр – проценти за кредитом*.
Вважати, що значення Кзк для всіх позичальників різні (оптимальне забезпечення надає АТ “ФІН”, мінімальне – АТ “ТЕ”).
3.2. Порядок визначення узагальненого показника
3.2.1. Залежно від того в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта оцінка коефіцієнту набуває одне із значень які наведені в таблиці 4 та таблиці 5.
Таблиця 4
Таблиця показників та їх оцінки
3
.2.2. Оцінка коефіцієнту забезпечення кредиту здійснюється відповідно до таблиці №5.
Таблиця 5
Оцінка коефіцієнту забезпечення кредиту
З метою формування бази даних кредитоспроможності позичальників у середовищі Microsoft (MS) Access 2000 створюється таблиця 6, аналогічна до таблиці 3, дані яких будуть зв’язані між собою.
Також створюється таблиця 7 “Дані про позичальників”, у яку заносяться необхідні дані, що формують інформаційне наповнення бази даних кредитоспроможності позичальників. Таблиці 6 та 7 повинні бути зв’язаними.
Таблиця 7
Дані про позичальників
До полів “ліквідність та мобільність”, “ділова активність”,”фінансова стійкість”, “забезпеченість кредиту” заносяться сумарні значення балів по відповідних групах основних показників. Дані до полів “адреса” та “телефон” заносяться на вибір студента. Бальна оцінка за додатковими показниками розраховуєтся та заноситься у таблицю 7, відповідно до методики, наведеної у п.3.3. Для визначення сумарної бальної оцінки, необхідної для визначення класу позичальника створюється запит “Бальна оцінка”, у якому здійснюється підрахунок сумарної кількості балів (на основі таблиці 7). Клас позичальника фіксується у таблиці 7 на основі методики, наведеної у таблиці 8. відповідно фіксується рівень кредитоспроможності (вважати, що кредитоспроможними є позичальники класу “А” та “Б”).
3.3. Перелік додаткових (суб’єктивних) показників та методика їх оцінки
3.3.1. Для визначення групи позичальника необхідно врахувати та оцінити певні додаткові показники суб’єктивного характеру з метою з’ясування іміджу позичальника – юридичної особи, його ринкової позиції, перспектив розвитку, професіональності та порядності керівництва, якості кредитної історії позичальника та його засновників та інших характеристик ефективності управління та якості керівного складу позичальника - юридичної особи.
1. Період функціонування підприємства (ФП) - кількість років з часу державної реєстрації підприємства.
У разі функціонування підприємства 5 і більше років ФП приймає значення 5. По підприємствах, які функціонують менше одного року або рік, ФП = 1.
2. Склад засновників (СЗ) – характеризує репутацію засновників.
Показник СЗ може набувати одного з таких значень:
СЗ = 5 – коли про кожного з засновників є позитивна інформація, вони є постійні клієнти банку;
СЗ = 4 – коли більше половини засновників є клієнтами банку. Якщо хто-небуть з засновників не є такими, то клієнтом повинна бути інша фірма, що зареєстрована їм, та про неї є позитивна інформація;
СЗ = 3 – засновники не є клієнтами банка напряму, але більшість з них відомі як засновники інших клієнтів банку. Допускається відсутність інформації про деяких засновників (меншість);
СЗ = 2 – повна відсутність інформації про всіх засновників;
СЗ = 1 – хоча б по одному засновнику або заснованій їм фірмі є факт неплатежу або негативна інформація.
3. Погашення позичок (ПП) - характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів, які надавались раніше.
Показник ПП може набувати одного з таких значень:
ПП = 10 - кредит погашено без проблем;
ПП = 8 - кредит погашено після відстрочки;
ПП = 5 – якщо позичальник не користувався кредитом у минулому;
ПП = 3 - кредит прострочений;
ПП = 1 позичальник ухиляється від відповідальності.
4. Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) - характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати відсотків за користування кредитом.
Показник СВ може набувати одного з таких значень:
СВ = 10 - нараховані відсотки сплачено своєчасно;
СВ = 8 - відсотки сплачено з затримкою платежу;
СВ = 5 - якщо позичальник не користувався кредитами в минулому;
СВ = 3 - відсотки прострочені;
СВ = 1 - позичальник ухиляється від відповідальності.
3.4. Визначення класу позичальника
3.4.1. Виходячи із значення узагальненого показника S визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали, що приведена в таблиці №8. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальник відноситься до певного класу (А, Б, В, Г, Д).
Таблиця 8
Рейтингова шкала для визначення класу позичальника
З метою завершення формування бази даних кредитоспроможності позичальників, формується запит “Всі позичальники” на основі таблиці “Дані про позичальників” та запиту “Бальна оцінка”, який включає всі поля даних таблиць.
Також створюються запити “Кредитоспроможні позичальники” та “Некредитоспроможні позичальники”, які відображають список кредитоспроможних та некредитоспроможних позичальників відповідно, включают поля “назва”, “бальна оцінка”, “клас позичальника”, “кредитоспроможність”, “адреса” і “телефон”.
На основі запитів “Всі позичальники”, “Кредитоспроможні позичальники” та “Некредитоспроможні позичальники” створюються форми з аналогічними назвами.
За підсумками лабораторної роботи формується звіт на основі запиту “Всі позичальники”, який відображає класифікацію позичальників в залежності від їх кредитоспроможності (кредито- та некредитоспроможні), відображає клас позичальника (2 ранг), бальну оцінку (3 ранг), назву позичальника, його адрес та телефон.
3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ТА ЗАХИСТУ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
У письмовому вигляді звіт про виконання лабораторної роботи оформляється на стандартних листах формату А4. Структура такого звіту передбачає зазначення мети та завдання лабораторної роботи, теоретичні відомості за темою лабораторної роботи, вихідні дані та відповідні економіко-математичні розрахунки, оформлені у вигляді таблиць. Таблиці з розрахунками відображаються у письмовому звіті у порядку, який передбачений ходом виконання лабораторної роботи. Виконання звіту завершується висновком, який є коротким підсумком лабораторної роботи та повинен містити ряд рекомендацій відповідно до тематики роботи.
Для показників, які розраховуються за допомогою електронних таблиць EXCEL, відображаються у звіті як результати розрахунків так і формульний запис, який робиться у відповідних клітинках електронних таблиць для здійснення таких розрахунків.
Якщо для розрахунку показників, представлених в таблицях необхідні проміжні розрахунки, то вони обов’язково відображаються у письмовому звіті і їх розрахунок описується аналогічно – з відображенням формульного запису та результатів розрахунків.
Вимоги до оформлення лабораторної роботи
1. Лабораторна робота починається з титульної сторінки, зразок якої подано у Додатку 1.
2. Лабораторна робота виконується рукописно, машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм).
3. Текст друкується на принтері з використання стрічки середньої жирності або пишеться одним кольором (чорним, фіолетовим або синім чорнилом) від початку до кінця роботи з одного боку аркуша з дотриманням полів: верхнього – 20 мм; нижнього – 20 мм; лівого – 25 мм; правого – 15мм. Шрифт для друку Times New Roman, розмір кегля – 14, міжстроковий інтервал 1,5.
4. Нумерація сторінок виконується наскрізно, номер сторінки проставляється у верхньому правому куті, починаючи з другої сторінки.
5. Розділи, пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Пункти в межах розділу нумеруються за допомогою двох цифр через крапку, першою з яких є номер розділу, а другою – номер пункту.
6. Таблиці, формули мають наскрізну нумерацію в межах роботи, або в межах розділу. У правому верхньому куті пишеться слово "Таблиця" із зазначенням її номера. При посиланні на таблицю вказують Її повний номер, а слово "Таблиця" пишуть скорочено, наприклад "(табл. 1.2)".
7. Формули в роботі (якщо їх більше від одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули до якої він стосується) в круглих дужках. Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити не менше за один вільний рядок.
Виконання та захист лабораторної роботи
Для того, щоб бути допущеним до виконання лабораторної роботи з курсу “Управління фінансовою санацією підприємства”, студент повинен опрацювати матеріал попереднього практичного заняття (під час призначеної викладачем консультації).
На практичне заняття студенти повинні обов’язково мати завдання та методичні вказівки по темі практичного заняття.
Якщо студент прийшов на практичне заняття без необхідних матеріалів, він на пару допускається, але одержує поточну оцінку “незадовільно” – за неготовність до заняття.
Під час практичного заняття студент повинен точно виконувати вказівки викладача щодо проведення практичного заняття. Виконувати інші дії, не передбачені планом практичного заняття, не дозволяється. Студент, який систематично не реагує на зауваження викладача щодо ходу практичного заняття, видаляється з нього.
Для того, щоб отримати оцінку “відмінно” на лабораторній роботі з курсу “Управління фінансовою санацією підприємства” необхідно:
1. Вчасно (у строки, встановлені викладачем) та правильно виконати практичну задачу.
2. Правильно відповісти на всі запитання викладача, як щодо економічної сутності задачі, так і щодо технічного виконання задачі.
При цьому виконана задача не повинна містити орфографічних, граматичних, математичних та економічних помилок.
Для того, щоб отримати оцінку “добре” необхідно:
1. Вчасно (у строки, встановлені викладачем) та правильно виконати практичну задачу.
2. Правильно відповісти на більшість поставлених викладачем запитань.
При цьому задача може містити ряд помилок, які студент виправляє після відповідних зауважень викладача.
Студент отримує оцінку “задовільно”, якщо він:
1. Виконав практичне завдання невчасно.
2. В задачі є суттєві помилки, які студент виправляє після відповідних зауважень викладача.
3. Студент не може правильно відповісти на більшість поставлених викладачем запитань.
Студент отримує оцінку “незадовільно”, якщо він під час здачі завдання виявляє відсутність знань як по роботі з програмними засобами, так і з курсу, а також не вміє виконати елементарні дії з комп’ютером.
Незадовільна оцінка не звільняє студента від здачі практичного завдання.
Після здачі лабораторних робіт оцінки переводяться в бали, які виставляються до кожного модуля.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора