🚀 Вийди на новий рівень крипто-торгівлі!
Easy Trade Bot — автоматизуй свій прибуток уже зараз!

Ми пропонуємо перелік перевірених прибуткових стратегій на такі пари як BTC, DOT, TRX, AAVE, ETH, LINK та інші. Ви можете підключити автоматичну торгівлю на своєму акаунті Binance або отримувати торгові рекомендації на email у режимі реального часу. Також можемо створити бота для обраної вами монети.

Всі результати торгів ботів доступні для перегляду у зручних таблицях на головній сторінці. Швидко, динамічно та прозоро!

Перейти до бота + 30$ бонус

Фінансово-економічна криза 2008—2009 року в Україні

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2025
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Фінансово-економічна криза 2008—2009 року в Україні [ред.] Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук / Тема цієї статті або розділу стосується актуальних подій. Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися.  Виникнення фінансової та економічної кризи в Україні стало очевидним восени 2008 року після погіршення ряду економічних показників та повідомлень про фінансові проблеми ряду провідних комерційних банків країни. Так, ЗМІ повідомляли про істотне скорочення попиту на залізо та сталь, що призвело до зменшення обсягів експорту та надходження валюти до Української економіки.[1] Восени та на початку зими ціни на нерухомість впали на 25 %, було призупинено понад 80 % будівельних проектів.[2] Зміст [сховати] 1 Передумови 2 Реакція 3 Заходи з подолання кризи 4 Наслідки 4.1 Економіка 4.2 Зарплати 4.3 Банківський сектор 4.4 Будівництво 4.4.1 Ринок житла 4.4.2 Ринок новобудівель 4.4.3 Ринок оренди житла 4.4.4 Ринок комерційної нерухомості 4.4.5 Ринок землі 5 Примітки 6 Посилання 7 Див. також  [ред.] Передумови / / Обсяги грошової маси та інші грошові агрегати за роками до кінця 2008 року. Червоним кольором позначено грошовий агрегат M0. Станом на початок 2004 року валовий зовнішній борг України становив $23 811 млн., станом на початок жовтня 2008 року — $105 429 млн.[3][4] Починаючи з 2006 року Україна мала від'ємне сальдо зовнішнього торговельного балансу: в 2006 році — $3 068 млн., в 2007 — $8 152 млн.[5], за перші 9 місяців 2008 року — $10 071 млн.[6] В цілому за підсумками 2008 року тіньова економіка зросла на 3.1 процентного пункту, до 31% від ВВП, що стало максимальним показником з 2001 року.[7] [ред.] Реакція / Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.   [ред.] Заходи з подолання кризи / Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.  З метою стабілізації фінансового ринку та допомоги комерційним банкам, Національний банк України залучив 16.5 млрд. дол. США кредиту від Міжнародного валютного фонду. В листопаді урядом було залучено кредит в розмірі 3 млрд. гривень для покриття бюджетного дефіциту.[8] Також рядом прийнято низку антикризових нормативних актів, зокрема в сфері будівництва та банківськиій сфері. [ред.] Наслідки / Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.  [ред.] Економіка Дивись також: Економіка України За попередніми прогнозами Міністерства фінансів України, валовий внутрішній продукт знизиться на 5 %.[8] Однак у варіанті бюджету, ухваленому Верховною Радою 26 грудня, прогнозувалось зростання ВВП на 0.4 %.[9] Урядом було заборонено оприлюднення оперативної статистичної інформації про макроекономічні показники України. Інформацію про ВВП за перший квартал 2009 року було оприлюднено 30 червня. Так, за перший квартал ВВП знизився на 20.3 % (в постійних цінах 2007 року), дефлятор ВВП дорівнював 22.4 %.[10] ВВП України за ІІІ квартал 2009 року (в постійних цінах 2007 року), у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, за попередніми даними знизився на 15,9%. Оприлюднення остаточних даних за ІІІ квартал очікується 30 грудня 2009 року. [11] За даними Міністерства економіки, рівень тіньового сектору економіки України за підсумками ІІ кварталу 2009 року становить 36% від офіційного ВВП. За попередніми оцінками, державний бюджет України, в результаті збільшення тіньового сектору, у 2009 році може недоотримати понад 100 млрд. грн. [12] У ІІІ кварталі 2009 року Держкомстат України зафіксував двократне — до $432 млн. — прискорення відтоку прямих іноземних інвестицій з України. В результаті відтоку та курсової переоцінки притік прямих іноземних інвестицій у ІІІ кварталі 2009 року скоротився до $614 млн. Опитування керівництва провідних іноземних інвестиційних компаній, яке було проведене у жовтні 2009 року дослідницьким центром компанії SEOLA Group, показало значне погіршення інвестиційного клімату в Україні. Так, за даними дослідження, 69% керівників іноземних інвестиційних компаній не збираються в найближчий час вивчати питання інвестування в економіку України. При цьому 34% іноземних інвестиційних компаній, які вже працюють в країні, збираються піти з України, а 26% — заморозити свої проекти. [13] [14] [ред.] Зарплати Уперше з початку року в Україні знизився показник середньої заробітної плати. За підсумками серпня він становив 1870 гривень. Це на 60 гривень менше, ніж у попередньому місяці.[15] Протягом жовтня 2008 борги по зарплатах зросли ще на 2 відсотки і станом на листопад становили близько мільярда гривень. Найбільше заборгували працівникам машинобудівної, металугійної, транспортної і аграрної галузі. Про затримки зарплат повідомляють також ті, хто працює у бюджетній сфері. Вперше за кілька років невчасно виплачують пенсії.[8] В порівнянні з серединою 2008 року, середня зарплата влітку 2009 року в доларовому еквівалентні зменшилась з $343 до менш ніж $240, хоча в гривнях вона номінально зросла від 1735 грн до 1845 грн на місяць.[16] [ред.] Банківський сектор / Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.  Поширення інформації про конфлікт міноритарних акціонерів[17][18] з керівництвом Промінвестбанку спричинило появу невпевненості серед вкладників банку. В грудні 2008 року російський Внешекономбанк повідомив про придбання Промінвестбанку.[19] 11 жовтня 2008 року НБУ «з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи» постановою № 319 частково обмежив активні операції банків, заборонив дострокового виконання договорів по внесках і ввів 5-процентний коридор коливань курсу на готівковому ринку. Передбачалось, що обмеження діятимуть до стабілізації банківської системи України.[20] Повідомлялось, що постановою № 413 від 5 грудня 2008 р. Нацбанк скасував дію своєї антикризової постанови № 319. Постановою № 319 зокрема вводилася заборона на дострокове розірвання договорів про депозити. Однак згодом банк відзначив, що вказаний пункт постанови № 319 залишається в силі.[20][21] В першій половині червня 2009 урядом було націоналізовано три «проблемні» банки: «Укргазбанк», «Родовід Банк» та «Київ». Загалом було витрачено 9.57 млрд. гривен. Мінфін мав надрукувати ОВДП, ними уряд сплатити за банки, а потім за ці державні облігації банки отримають «живі» кошти в НБУ. В Укргазбанку уряд отримає 84.21 % акцій за 3.2 мільярди гривень, в «Родовід Банку» — 99.97 % за 2.809 мільярди, і в банку «Київ» — 99.93 % за 3.563 мільярди.[22] [ред.] Будівництво [ред.] Ринок житла / Дана стаття чи розділ містить застарілі чи неактуальні дані. Матеріал може потребувати доповнення чи випралення. Будь ласка, відредагуйте статтю чи помістіть Ваші зауваження на сторінку обговорення.  Зміна ринку житла в Україні розпочалася з того, що у серпні 2008 р. ставки за іпотечними кредитами підняли 85 % вітчизняних банків, значно піднявши при цьому вимоги до позичальників. Наступним етапом була заборона НБУ видачі кредитів в іноземній валюті. Як наслідок на ринку відбувся відтік фінансових засобів, що призвело до занепад ринку іпотеки, а отже і до скорочення попиту, адже 70 % придбання житла здійснювалося за рахунок отриманих іпотечних кредитів. За даними Міністерства Юстиції в минулому році кількість укладених договорів купівлі-продажу квартир зменшилась на 18 % порівняно із 2007 р і склала 303.2 тис. Падіння цін відбулося у всіх областях України, так у столиці воно склало 50 %, в Ужгороді — 60 %, у Харкові — 40 %, а у менших містах ринок житла взагалі занепав. 17 червня 2009 роком Урядом було схвалене рішення виділити 2 млрд. гривень з Державної іпотечної установи для участі в акціонах з метою придбання готового та готового на більш ніж 70 % житла з подальшою передачею в чергу пільговиків.[23][24] [ред.] Ринок новобудівель Ринок новобудівель в Україні, що активно розвивався протягом останніх років, взагалі занепав, залишивши безліч розпочатих будівель. Так, наприклад, у Києві до кінця зими було заморожено 80 % будівництв. За даними Державного Комітету Статистики та Міністерства регіонального розвитку та будівництва Головною причиною знову ж є замороження іпотеки. Міністерство Юстиції також дозволило банкам забирати закладене майно без суду, якщо заборгованість по ним сягає 90-120 днів (відповідно заключених договорів після 18 лютого поточного року). Значною також є проблема недобудов, адже клієнти вклавши кошти можуть не отримати свого житла. В свою чергу забудовники не бажають знижувати ціни, виправдовуючи це тим, що рентабельність новобудов становить не більше 10-15 %, і зниження вартості на 30-40 % призведе до зупинки будівництва взагалі. Проте на думку ріелторів ціни на новобудівлі впадуть уже літом до порогу собівартості, а недобудови — і того менше. Перспективою подальшого розвитку новобудівель, на думку забудовників, є розвиток власних систем кредитування, зі строком виплати у 5-20 р, та середній ставці 7-14 % річних. [ред.] Ринок оренди житла Щодо ринку оренди житла, то він явно демонструє лібералізацію, переводячи розрахунки в національну валюту, та значно збільшуючи пропозицію. На ринок вийшло багато власників майна, котрі відклали його продаж через кризу. Так, наприклад у Києві, пропозиція орендувати житло зросла майже вдвічі, становивши в вересні 2008 р — 14 тис., зросла до 23,7 тис. Схожа ситуація наявна також і у регіонах. Середня вартість оренди однокімнатної квартири в спальному районі впала більше ніж на $100. Навіть ціни на дорогі апартаменти, що традиційно менш вразливі до цінових коливань, впали в середньому на 40 %. [ред.] Ринок комерційної нерухомості На комерційну нерухомість в Україні спостерігається різке падіння попиту відносно всіх її сегментів. Кількість пропозиції перевищує реальний рівень попиту уже в 1,5 рази. Так, навіть в порівнянні з груднем минулого року спільне число операцій зменшилося на 21 %, а їх сума скоротилася в 1,2 — 1,4 рази. З метою заохочення збуту власники знизили ціни, а також готові продавати та здавати в оренду свої приміщення в національній валюті. Більше 50 % оренди і 30 % продажів приміщень представлені у гривнях. Також відбулося зниження цін на на офісну нерухомість, в середньому на 25 %. [ред.] Ринок землі Відповідно до загальної тенденції ціни на землю також впали. Зниження відбулося в середньому на 50 %, подекуди і більше. І землі, котрі були яблуком чвар забудовників котеджних містечок, залишилися нікому непотрібними. Вплив економічної кризи на економіку України. Роль держави у вирішенні проблеми 15.06.2009 З такою доповіддю виступила Олександра Бадзевич на Другому всеукраїнському інвестиційному форумі "Інвестиції у нерухомість та будівництво-2009" 2 червня у Києві. Повномасштабна фінансова, промислова, соціально-економічна криза поставила перед владою, бізнесом і суспільством в цілому складні виклики та завдання, до яких країна виявилася неготовою як з точки зору дієздатності державного управління, так і на рівні конкурентоспроможності галузей економіки. Причинами поглиблення серйозних ризиків нестабільності є системні вади державної економічної політики, нерозвиненість державних та ринкових інституцій, а також макроекономічні структурні диспропорції. Державна економічна політика за роки незалежності України характеризувалася безсистемністю та неадекватністю стратегічним завданням і можливостям розвитку національної економіки. Залишаються невирішеними такі ключові для суспільства та бізнесу завдання як реформування податкової системи, давно назріле запровадження ринкових механізмів у земельних відносинах, пенсійної реформи, прийняття вкрай необхідних змін до корпоративного законодавства, створення потужної державної системи фінансової підтримки економічного розвитку та стимулювання експорту тощо. Неефективність діалогу між владою та бізнесом загострює системні вади вітчизняної економіки та погіршує несприятливий підприємницький клімат. За оцінками міжнародних організацій, Україна вже багато років посідає останні місця в світі щодо умов ведення бізнесу. Так, за оцінками Міжнародного валютного фонду Україна посідає 177 місце з 181 країни за загальною кількістю та складністю адміністрування податків. У 2008 році темпи зростання реального ВВП склали 2,1%. Показник 2007 року знижений в 3,8 раза. Глибшого падіння не відбулося тільки завдяки значному урожаю зернових. Стрімким обвалом ВВП ознаменувався кінець 2008 року. Реальний ВВП в четвертому кварталі 2008 р. знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 8%. Обсяги виробленої промислової продукції за січень-квітень 2009 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року скоротились на 31,9%. Випуск промислової продукції на підприємствах переробної промисловості зменшився на 38,0%, добувної промисловості - на 18,0%. У квітні 2009 р. порівняно з березнем 2009 р. загальний обсяг випуску промислової продукції скоротився на 4,8%. У переробній промисловості обсяги виробництва зменшились на 0,3%, найсуттєвіше на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 7,1%), машинобудування (на 2,5%), хімічної та нафтохімічної промисловості (на 1,4%). Обсяг експорту товарів та послуг за І квартал 2009 р. становив 10,4 млрд. дол. США, імпорту -10,8 млрд. дол. США. Порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги експорту товарів та послуг скоротились на 36,6%, імпорту - на 46,4%. Від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 419,7 млн. дол. США Всі регіони України відчули спад виробництва, проте, різною мірою - залежно від галузевих особливостей їх промислового потенціалу. Зокрема, під подвійним тиском опинилися експортно-орієнтовані регіони (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька області) - це втрата ринків збуту і відсутність кредитних ресурсів. Для регіонів з більш диверсифікованою економікою (Харківська, Миколаївська, Одеська, Львівська) падіння визначає відсутність кредитування бізнесу і обмежений попит населення. Динаміка економічного розвитку областей з високою питомою вагою сільськогосподарського виробництва (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Київська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, в деякій мірі і Черкаська) визначається станом переробних підприємств. Стан економіки України на середину 2009р. характеризується посиленням негативних тенденцій падіння обсягів виробництва та доходів населення, зростанням рівня інфляції та безробіття, скороченням заощаджень в банківській системі, що призвело до поглиблення макроекономічних структурних диспропорцій та подальшої ескалації нестабільності. За оцінками вітчизняних та закордонних експертів, основними ризиками, що впливатимуть на соціально-економічний розвиток України в 2009-2010 роках, є наступні: - зменшення обсягів експорту через економічну стагнацію в країнах - основних торговельних партнерах України та зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі; - зниження обсягів виробництва в галузях економіки, які мають значну експортну орієнтацію: насамперед, металургії, хімічній промисловості, частині підгалузей машинобудування та харчової промисловості; - зменшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів через сповільнення економічного зростання і приросту доходів суб'єктів господарювання та населення; - загострення проблеми бюджетного дефіциту через необхідність збереження високого рівня видатків для компенсації негативних соціальних явищ; - різке зменшення інвестиційної активності через значну економічну та політичну невизначеність та загострення дефіциту фінансових ресурсів; - зростання безробіття та загострення становища на ринку праці, зростання конфліктів між сторонами соціального діалогу; - погіршення фінансового становища комерційних банків через зниження платоспроможності позичальників; - подальше зменшення обсягів та зростання вартості кредитування суб'єктів господарювання та населення; - продовження стагнації в галузях економіки, залежних від доступності кредитних ресурсів: насамперед, будівництво, сільське господарство, машинобудування; - зменшення внутрішнього платоспроможного споживчого попиту через зменшення зайнятості, сповільнення приросту доходів населення та зменшення споживчого кредитування; - утруднення фінансування негативного сальдо платіжного балансу через сповільнення припливу в Україну іноземних інвестиційних та кредитних ресурсів; - посилення валютно-курсової нестабільності при слабкій прогнозованості тенденцій валютного ринку; - збереження високих темпів інфляції через зростання складових собівартості продукції, вплив девальваційних тенденцій, високий рівень ризиків в економіці; - зведення до мінімуму можливостей отримання зовнішніх запозичень внаслідок глобальної кризи ліквідності та утруднений доступ до кредитних ресурсів; - суттєве зниження обсягів надходження іноземного капіталу в Україну; - ризики подальшої номінальної девальвації курсу гривні, що має потенціал прискорювати інфляційні тенденції та позначиться на якості банківських активів; - зменшення бюджетних надходжень, переважання темпів зростання витрат (головним чином їх соціальної складової, в т.ч. й внаслідок інфляції) порівняно з надходженнями бюджету; - відсутність прогресу у проведенні важливих реформ внаслідок політичної нестабільності, відсутності політичного консенсусу серед політичної еліти за наближення президентських виборів. Ймовірність настання цих ризиків буде залежатиме від адекватності економічної політики, що реалізуватиметься у поточному році. Поточні заходи економічної політики мають короткостроковий характер та поки що незначний ефект, деякі є помилковими. Прийняті антикризові закони та низька антикризових заходів Уряду не є самодостатнім пакетом дій, який гарантовано мінімізує наслідки фінансово-економічних потрясінь. Поточні антикризові заходи створюють умови для охолодження економіки, мають однобічну спрямованість на стабілізацію лише банківської сфери, не спрямовані на зупинення спаду у промисловості, будівництві, інших галузях. Крім того, фінансування антикризових заходів з боку Уряду є незадовільним. Залишаються невизначеними орієнтири валютно-курсової політики. Першочергові заходи антикризової політики мають здійснюватись у наступних напрямках: - заходи щодо стабілізації фінансової системи; - заходи щодо валютно-курсової стабілізації; - сприяння пожвавленню економічної активності, в тому числі через покращення бізнес-клімату; - заходи щодо збереження керованості національної економіки. Антикризові заходи мають бути реалізовані не тільки у напрямках надання державної фінансової підтримки окремим секторам економіки, підвищення ефективності діяльності державних органів, а насамперед через покращення регуляторного середовища як в цілому, так і для окремих секторів економіки. Віктор Коваленко Круглий стіл «Світова фінансово-економічна криза: українські реалії» 15.10.2009 /Відкриваючи Круглий стіл, Анатолій Гуцал, перший заступник директора НІПМБ при РНБО України, надихнув його учасників на плідну творчу роботу, спрямовану на вироблення антикризових заходів, які так потрібні Україні на шляху подолання кризових явищ у різних сферах суспільного життя. Він підкреслив, що сучасна глобальна криза охоплює майже всі сфери та галузі економіки і, на жаль, по багатьом з них Україна за прискореною негативною економічною динамікою згідно рейтингам міжнародних організацій та агенцій швидко опинилась наприкінці світових ієрархій. Тому далеко не всі антикризові заходи, що успішно застосовувались в інших країнах, у чистому виді стануть в нагоді у нашій країні. Тут треба шукати свій шлях, з урахуванням менталітету українського народу, але при цьому, ясна справа, враховуючи досягнення світової наукової думки в цій сфері. Робота експертів тривала впродовж двох сесій: «Світова фінансова криза: виклики для України та стратегія подолання» та «Соціально-економічні наслідки фінансово-економічної кризи для України». Модератором Круглого столу виступив Валерій Кузьменко, державний експерт НІПМБ, який у своєму вступному слові відзначив, що сучасна світова фінансово-економічна криза розвивається в повній відповідності з теорією соціально-економічних криз, створеної ще у 1894 р. видатним українським вченим-економістом Михайлом Туган-Барановським, який в 1917 р. став першим міністром фінансів незалежної України. Нещодавно голова Світового банку Роберт Зеллік відзначив, що глобальна криза, яка почалась з фінансової восени 2008 р., поступово переросла в рецесію світової економіки, яка, в свою чергу, веде до негативних соціальних наслідків у різних сферах людського життя. Тому наш круглий стіл і розбито на дві сесії, в яких будуть висвітлені ці проблеми. /Першу сесію «Світова фінансова криза: виклики для України та стратегія подолання» відкрив експерт науково-експертної ради при Комітеті з питань європейської інтеграції ВРУ, декан українсько-німецького економічного факультету Тернопільського національного економічного університету Вілфрід Трілленберг, який представив доповідь: «Світова фінансово-економічна криза: німецькі та українські реалії. Макроекономічні аспекти». За його визначенням критичні кризові трансформації сучасної світової фінансово-економічної кризи склались під впливом безпрецедентного відриву світових фінансових ринків від реальної економіки. Тенденції, які останніми роками панували на світових фінансових ринках, засновувались на постійному скороченні обслуговування фінансовими послугами реального сектору, збільшенні торгівлі спекулятивними фінансовими продуктами та накопиченні прибутків в фінансовій посередницькій ланці. Вихід із кризи знаходиться у площині посилення ролі реального сектору економіки, поверненні довіри до банків (через скорочення спекуляцій), посиленні державного контролю, встановлені нових правил у фінансовій системі та поверненні світових реальних грошей до «слабких народних господарств» у вигляді платоспроможного попиту на товари та послуги. Заступник завідувача відділу ДП "Інститут економіки та прогнозування" НАНУ Володимир Корнєєв у cвоїй доповіді: «Можливості посткризової стабілізації фінансових ринків» відзначив, що в умовах кризи для України особливого загострення набули чинники знач
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!