Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Бланк організаційно-розпорядчих документів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Інформаційна безпека
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Методичні вказівки до виконання практичної роботи
Предмет:
Документаційне забезпечення робіт, пов'язаних з захистом інформації з обмеженим доступом
Варіант:
1
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
EMBED Word.Document.8 \s
БЛАНК ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧИХ ДОКУМЕНТІВ: інструкція до практичної роботи №1 з курсу “Документаційне забезпечення робіт, пов’язанихз захистом інформації з обмеженим доступом” для студентів базового напрямку 6.1601“Інформаційна безпека” Укл.: В.С. Байдаков, Ю.М. Наконечний, - Львів: НУЛП, 2008.- с.
Укладачі: В.С. Байдаков, ст. викладач;
Ю.М. Наконечний, к.т.н., доцент.
Відповідальний за випуск:
І.Я. Тишик, ст. викладач.
Рецензент: В.М. Максимович, д.т.н., професор.
Практична робота № 1
БЛАНК ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧИХ ДОКУМЕНТІВ
Мета роботи - вивчити нормативно-методичні документи, що регламентують застосування
окремих видів управлінських документів;
- ознайомитись з загальними правилами та вимогами державного стандарту
України по складанню організаційно – розпорядчих документів;
- оволодіти навичкою проектування зразка бланка організаційно – розпорядчих
документів;
Студент повинен:
знати : - вимоги керівних документів по складанню бланка організаційно - розпорядчих
документів;
- постійні та змінні реквізити організаційно – розпорядчих документів і де вони
проставляються на документі;
вміти: - оформляти бланки установи і наносити реквізити на документи;
Питання для обговорення :
Вимоги керівних документів по складанню організаційно – розпорядчих документів ;
Вимоги керівних документів по складанню бланків установи;
Постійні та змінні реквізити організаційно – розпорядчих документів;
Доповідь ( реферат ):
1. Історія розвитку бланка документа.
2. Історія розвитку листа.
3. Особливості і стиль ділових документів.
Завдання для виконання практичної роботи:
1. Підготувати зразок бланка установи виготовленого на аркуші паперу формату А4 ( 240Х297 )
з кутовим фланговим розташуванням обов’язкових реквізитів;
2. Підготувати зразок бланка установи виготовленого на аркуші паперу формату А4 ( 240Х297 )
з повздовжнім центральним розташуванням обов’язкових реквізитів;
Порядок виконання роботи :
- вивчити рекомендовану літературу та конспект лекції;
- підготувати зразки бланків організаційно – розпорядчих документів згідно із завданням,
використовуючи такі реквізити 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09,10, а також 11, 12, 13, 14, 15, 16,
19, 20,21, 29, 30,31.
Список рекомендованої літератури:
Законодавчі та нормативні акти:
- Постанова Верховної Ради України " Про Державний Герб України"// Відомості Верховної
Ради України. - 1992. - № 40. - Ст.592.
- Постанова Кабінету Міністрів України від травня 2004 року № 655 " Про затвердження
зразків та описів печатки, бланки і вивіски національного закладу( установи )".
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року № 1153 " Про затвердження
Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах
виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої
влади" ( із змінами згідно до Постановами Кабінету Міністрів України № 1577 від
77 листопада 2001 р., № 1106 від 17 липня 2003 р., № 1173 від 28 липня 2003 р.).
Стандарти і класифікатори:
- ДСТУ 4163-2003 р. Державна уніфікована система документації . Уніфікована система
організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. Видання офіційне. - К.: Держстандарт України, 2003. - 21 с.
Література:
- С.М. Головань, В.Б. Дудикевич, В.С. Зачипило, Л.Т. Пархуць, В.О. Хорошко , Л.М. Щербак
Документаційне забезпечення робіт із захисту інформації з обмеженим доступом,
Підручник.- Львів : Видавництво Національний університет " Львівська політехніка," 2005 .
288с.
- А.Н. Діденко Сучасне діловодство. Навч. Посібник. - 4-е вид. - Київ; Либідь, 204. - 384 с.
- Кірічок О.Г., Корбутяк В.І., Процюк В.К., Дубич К.В. Документування у менеджменті:
Підручник: Вид. 2-ге, перероб. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 216 с.
Гончарова Н.І. Документаційне забезпечення менеджменту: Навчальний посібник. - К.:
Центр навчальної літератури, 2006. - 260 с.
Стислі теоретичні відомості.
Всі службові документи повинні оформлюватись на бланках установи. Бланки виготовляються згідно з вимогами державних стандартів з обов’язковим додержанням таких правил:
встановлюються два види бланків: бланк для листів і загальний бланк для інших видів організаційно-розпорядчих документів. Виготовлення бланків конкретних видів документів допускається, якщо їх кількість на рік не перевищує 200 одиниць;
бланки кожного виду повинні виготовляться на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів ( реквізит - обов’язковий інформаційний елемент, властивий певному документу).
Кутове розташування реквізитів вважається більш економічним з точки зору корисного використання робочої поверхні аркуша. Вся постійна інформація на такому бланку зосереджується ліворуч від нульового положення, тобто від краю лівого берега.
Поздовжнє розташування реквізитів заголовної частини продовжується до меж правого берега. Реквізити розміщуються у встановлених межах з припущенням + 3 мм
реквізити заголовка розміщуються центрованим ( початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж площі ) або прапоровим ( кожний рядок реквізиту починається від лівої межі площі ) способом;
бланки повинні виготовлятись друкарським способом на білому папері або папері світлих тонів фарбами яскравих тонів;
Такі технічні обмеження дозволяють розробити єдині підходи до загального вигляду офіційних бланків, основними з яких є :
загальний бланк;
бланк конкретного документу;
бланк листа;
Таким чином, бланк документа - це стандартний аркуш з попередньо відтвореною на ньому постійною інформацією реквізитів і місцем, відведеним для внесення змінної інформації.
Бланки заповнюють конкретними відомостями. Найпоширенішими є бланки актів, довідок, наказів, протоколів, листів.
Як правило, загальний бланк документа розробляється і тиражується в кожній установі в кількості достатній для оформлення більшості управлінських документів. На основі загального бланку установи та організації можуть розроблені бланки конкретних видів документів.
Бланк національного закладу (установи виготовляється на аркуші форматом А4 ( 210х297 міліметрів ) і А5 (148х210 міліметрів) Такі формати документів найбільш поширені, що відповідає міжнародним правилам, а також можливостям технічних приладів, традиційно використовуваних у сфері управління. Корисна площа стандартного аркуша передбачає умовний на активну зону і береги (поля ). Активна зона заповнюється інформацією, яка потребує швидкого і безперешкодного сприймання візуально або технічним пристроєм.
Берег ( поле )- це вільна площа документа від зовнішнього краю аркуша до реквізиту. Для управлінських документів встановлені такі береги (поля):
лівий берег - 30 міліметрів ( призначено для нанесення реквізитів 2, 20, а також для зберігання
документа в технічних засобах ) ;
правий берег - 10 міліметрів ( це резерв, залишений задля збереження тексту документа );
верхній берег - 20 міліметрів ( призначено для проставлення сторінок, нанесення реквізитів 1,4,5 );
нижній берег - 20 міліметрів ( для нанесення реквізитів 29, 30, 31).
Згідно з Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2004 р. № 655" Про затвердження зразків та описів печатки, бланка і вивіски національного закладу (установи)" має друкуватись на аркуші формат А4( 210х297 ), посередині аркуша вгорі розміщується зображення малого Державного Герба України (тризуба) завширшки 12 міліметрів, завтовшки 17 міліметрів, під яким центровим способом розміщується напис " Україна " , нижче - повне найменування центрального органа виконавчої влади, до сфери якого належить національний заклад ( установа ), найменування національного закладу ( установи ).
Напис " Україна " виконується шрифтом академічної гарнітури, кеглем 12 прописним, напівжирним. Написи найменувань центрального органа виконавчої влади та національного закладу виконується шрифтом академічної гарнітури, кеглем 14 прописним , напівжирним.
Під текстом зазначається індекс підприємства зв’язку, поштова адреса та номер телефону національного закладу( установи ) ( шрифт літературної гарнітури, кегль 10 рядковий, світлий).
Написи відокремлюються від чистого поля аркуша двома рисками - спочатку жирною, нижче тонкою. Під рисками у лівому верхньому кутку чистого поля аркуша розміщуються два рядки для дати та індексу вхідного документа, а також для посилання на індекс і дату вхідного документа. Відстань від верхнього обрізу аркуша до двох рисок повинна становити не більш ніж 70 міліметрів. Виготовлені бланки установи обліковуються, а їх використання підлягає суворому контролю. З метою такого контролю на нижньому березі із зворотної сторони аркуша бланку проставляють порядковий номер документа друкованим способом або за допомогою механічного нумератора. (Приклад 1 )
Приклад 1
Розширення ділових партнерських зв’язків з іншими державами обумовлює необхідність виготовлення бланків, надрукованих двома мовами: державною та відповідно іноземною. Вміщення на бланку інформація викладається спочатку державною мовою і після цього дублюється іноземною з повторенням кожного реквізиту. Для таких бланків передбачено наріжне розташування реквізитів: ліворуч розміщуються реквізити українською мовою, праворуч іноземною. ( Приклад 2 )
Приклад 2
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ Генеральному директору
УКРАЇНИ Московского станко-
КИЇВСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ строительного завода О"БЄДНАННЯ"АГАТ им. В.П. Михайловского
вул. Миру, 19, м. Київ, 02990; г-ну Закревскому В.С.
тел. 435-55-67, факс 044 645-55-40
УКРАИНА ул. Янтарная, 23/5 МИНИСТЕРСТВО ЕКОНОМИКИ г. Москва ,123837
УКРАИНИ
КИЕВСКОЕ ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ "АГАТ"
ул. Мира, 19,г. Киев, 02990;
тел. 435-55-67, факс 044 645-55-40
____ №_________ на №________________
Для виготовлення будь-якого з організаційно-розпорядчих документів необхідно засвоїти правила формуляра-зразка. ФОРМУЛЯР-ЗРАЗОК - це модель побудови форми документа, яка встановлює галузь використання, формати, розміри берегів вимоги до побудови конструкційної сітки та основні реквізити ( ДСТУ 2732-94). Державним стандартом України 4163 - 2003 "Державна система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" визначена максимальна кількість реквізитів, здатних задовольнити укладачів організаційно-розпорядчих документів з будь-яких питань. На сьогодні ця кількість складає 32 реквізити.
1 - Державний герб України, герб Автономної Республіки Крим, герби міст України;
2 - емблема організації, або товарний знак;
- зображення нагород;
- коди організації;
- код форми документа; постійні
- найменування організації вищого рівня;
- найменування організації;
- найменування структурного підрозділу організації;
- довідкові дані про організацію;
- назва виду документа;
- дата документа;
- реєстраційний індекс документа;
- посилання на реєстраційний індекс і дату;
- місце складання або видання;
- гриф обмеження доступу до документа;
- адресат;
- гриф затвердження документа;
- резолюція;
- заголовок до тексту;
- відмітка про контроль; змінні
- текст документа;
- відмітка про наявність документа;змінні
- підпис;
- гриф погодження документа;
- візи погодження документів;
- печатка; відбиток печатки;
- відмітка про засвідчення копій;
- прізвище виконавця,, номер його телефону;
- відмітка про виконання документа і направлення його до справи;
- відмітка про створення документа в електронній формі;
- відмітка про надходження документа до організації;
– запис про державну реєстрацію.
Такий перелік реквізитів є результатом узагальнення багаторічного досвіду управлінської діяльності і обумовлений необхідністю інтеграції у світову систему обміну управлінською інформацією. В управлінській діяльності не існує такого виду організаційно - розпорядчого документа, в якому всі реквізити використовувались однозначно. Цей перелік є максимальним і воднораз універсальним, оскільки, оскільки для кожного виду документа ( наказ, протокол, вказівка і т.д. ) добираються реквізити, які відрізняють один документ від іншого залежно від констатації або директивного прийняття ним тих чи інших управлінських рішень. Схема розташування реквізитів і маж зон на форматі А4 кутового і повздовжнього бланку подано на прикладах 3, 4. Виходячи з цього, реквізити можна поділити на постійні та змінні.
Постійні реквізити складають заготовочну частину документа і, як правило, довгий час можуть бути незмінними ( наприклад, назва установи, емблема, довідкові дані тощо), використовуючись при виготовленні бланків, штампів, печаток.
Змінні реквізити ( підпис, текст, дата тощо ) оформлюють у кожному конкретному випадку, відповідно до конкретних завдань управління і в залежності від обраної форми чи виду документа
( акт, наказ, рішення та т. ін. ).
Існують певні правила, що визначають інформаційну насиченість, регламентують стилістику і
граматику постійних реквізитів організаційно - розпорядчих документів.
ДОДАТОК 3
СХЕМА РОЗТАШОВАНОСТІ РЕКВІЗИТІВ ДОКУМЕНТІВ
Розташованість реквізитів і меж зон на форматі А4 кутового бланка.
ДОДАТОК 4
СХЕМА РОЗТАШОВАНОСТІ РЕКВІЗИТІВ ДОКУМЕНТІВ
Розташованість реквізитів і меж зон на форматі А4 поздовжнього бланка.
1. Державний герб - виконується на бланках документів відповідно до Положення про Державний Герб України та Герб Автономної Республіки Крим ( Постанова Верховної Ради України " Про державний Герб України" ), на верхньому березі документа. Зображення державного герба в центрі аркуша передбачене для бланків із поздовжнім розташуванням реквізитів і двомовних бланків. Ліворуч державний герб розміщується на бланках наріжного зразка. Діаметр зображення не повинен перевищувати 17 мм.
2. Зображення емблеми організації або товарного знака. Емблемою організації може бути знак обслуговування, призначений для розпізнавання фірм, товаровиробників, юридичних осіб і т. ін. Емблема повинна бути зареєстрована у відповідному повноважному органі і має відповідати вимогам Закону України " Про охорону прав на знаки для товарів і послуг ", прийнятого Верховною Радою України 15 грудня 1993 р. Товарний знак ( емблема ) реєструється на ім’я організації чи юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність, і підтверджується посвідченням або свідоцтвом, яке містить зображення знака з тестовим супроводом, що пояснює символічний зміст його складових або цілого зображення. На бланках установ недержавної власності, які не містять зображення державного герба, емблему доцільно розміщувати на верхньому березі документа. Розміри емблеми, в залежності від їх розташування, можуть коливатися від 17 до 22 у діаметрі, а колірна гама має відповідати натуральним кольорам засвідченого зразка емблеми.
3. Зображення нагород. Зображення нагород на бланках документів регулюються чинним законодавством країни. Вони розміщуються на лівому березі бланку. Відомості про наявність нагород вміщуються на бланку один раз: у вигляді зображення або в письмовій форм, наприклад:
ОРДЕНА ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Центр досліджень науково-технічного розвитку
або
зображення Центр досліджень
нагороди науково-технічного розвитку
4. Код організації. Проставляється у верхньому правому ріжку документа відповідно до Єдиного державного реєстра підприємств і організацій України ( ЄДРПОУ). Кожній організації, що функціонує в Україні, присвоюється код, який складається з семизначного числа і в певних ситуаціях може виступати його довідковим кодом замість адреси.
5. Код форми документа по загальному класифікатору управлінської документації ( ЗКУД ) залежить від виду конкретного документа і має таку структуру:
ХХ Х Х ХХ Х Х
захисний код
порядковий номер форми
код назви документа
код управлінського завдання
код підсистеми документації
код системи документації
6. Назва організації вищого рівня. Якщо установа має галузеву чи функціональну підпорядкованість із чітко визначеною структурою, то її бланк обов’язково повинен містити назву установи вищого рівня, наприклад:
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
або
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
У бланках організацій, підпорядкованих одночасно двом органам державного управління або органу державного управління і громадській організації, вказуються обидва ці органи, як організації вищого рівня, наприклад:
КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА МІСЬКА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І МІСТЕЦТВ
7. Назва організації. Назва організації, яка виступає автором документа, повинна відповідати назві, зазначеній в статутних документах. Вона відтворюється повністю жирним шрифтом літературною або художньою гарнітурою, наприклад:
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ
у ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
або
ДЕРЖАВНА КОМПАНІЯ З ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ПРОДУКЦІЇ І ПОСЛУГ
ВІЙСЬКОВОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
8. Назва структурного підрозділу організації. Установи підприємства і організації, що складаються з багатьох структурних підрозділів і виконують широке коло завдань, згідно із статутними документами мають право вступати в самостійні ділові стосунки з іншими установами або партнерами. Для прискорення процесу укладання відповідних угод, за рішенням організацій або керівництва вищого рівня, можуть бути виготовлені окремі бланки її структурних підрозділів, територіальних відділень, філій або окремих посадових осіб, наприклад:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПРЕЗИДІЯ АКАДЕМІК - ЕКСПЕРТ
9. Довідкові дані про організацію. Містять поштову адресу та інші відомості зокрема номери телефонів, факсів, телексів, адреси електронної пошти. Їх розміщують нижче назви організації або структурного підрозділу. Довідкові дані про установу набираються шрифтом висотою від 6-12 кеглів. Цей реквізит зазначається лише на бланках листів, наприклад:
пр. Перемоги, 30, м. Київ,01201, Україна
т. 223-45-34, т. факс 221-90-23, рах. у київському банку "Сяйво", № 546123456", МФО 1563456
10. Назва виду документа ( наказ, розпорядження, рішення ) зазначається на бланку друкарським або машинописним способом і повинна відповідати компетенції установи, змісту управлінської діяльності. Заголовок до тексту документа повинен містити короткий виклад змісту документа. Він має бути максимально коротким і ємним, точно передавати зміст тексту. Заголовок повинен граматично узгоджуватись з назвою документа, формуватись за допомогою дієслівного іменника і відповідати на питання " про що ?", " чого ? ". Наприклад : наказ ( про що ? ) про створення установи; протокол ( чого ? ) засідання експертної комісії.
Якщо у документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим.
Заголовки не складаються до текстів телефонограм, телеграм, повідомлень, листів
11. Дата документа. Дата документа є обов’язковим елементом засвідчення або фіксування фактів і подій у процесі їх документування. Дата пов’язує документ з певним відрізком часу, відзначаючи початок або завершення дії, вказуючи на час прийняття або виконання рішення. Цей реквізит проставляється нижче назви документа, поряд із реєстраційним індексом, у спеціально відведеному місці. Дата вказується арабськими цифрами і розміщується в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. ( наприклад : 21.08.2007 або 21.08.07 ). У нормативно правових актах і фінансових документах використовується словесно-цифровий спосіб оформлення дати ( 12 вересня 2007 р.). Якщо порядковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то перед нею проставляється 0. ( 3 квітня 2072 року слід писати: 03.04.07 ). Датою службового документа є дата його підписання; для документа, що приймається колегіальним органом – дата його прийняття; для документа, що затверджується – дата затвердження. Дата на документі проставляється особою, яка його підписує або затверджує, в момент підписання або затвердження. Якщо документ складено не на бланку, його дата проставляється нижче підпису ліворуч. Обов’язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов’язані з їх проходженням та виконанням ( резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання документа і направлення його до справи ).
Таким чином, дата документа є його обов’язковим реквізитом, обумовленим юридичною вимогою, і виступає основною пошуковою ознакою, використовуючись при посиланні на документ разом з його назвою і реєстраційним номером.
12. Реєстраційний номер документа. Індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час реєстрації і вказують на місце складання, виконання та зберігання документів.
Індекси вхідних і створюваних документів складаються з порядкових номерів у межах групи документів, які реєструються і відповідно до завдань пошуку можуть доповнюватися індексами за номенклатурою справ, питань діяльності, кореспондентів, виконавців тощо.
Складові частини індексу відокремлюються одна від одної косою рискою та розміщуються у такому порядку: порядковий реєстраційний номер у межах групи документів, що реєструються, індекси за номенклатурою справ, питань діяльності, кореспондентів, виконавців, наприклад:
415/14/27
415 – порядковий реєстраційний номер документа,
14 – індекс справи за номенклатурою справ, в якій знаходиться документ;
27 – підрозділ.
13. Посилання на реєстраційний індекс і дату документа містить реєстраційний індекс і дату документа, на який дається відповідь. Цей реквізит розташований у бланковій частині документа нижче реєстраційного, на спеціально відведеному місці, наприклад:
на № 18-13/07 від 09.07.07
14. Місце складання або видання включає в себе назву міста чи іншого населеного пункту, де видається документ, наприклад: м. Львів
15. Гриф обмеження доступу до документа визначає коло осіб, яким дозволено доступ до ознайомлення із змістом документа і позначається:
- не для друку;
- комерційна таємниця;
- для службового користування;
- таємно, цілком таємно, особливої важливості.
Проставляється безпосередньо на документах у верхній частині праворуч без лапок друкованим способом або за допомогою відповідного штампу.
16. Адресат. На багатьох видах службових документів ( листах, доповідних записках, довідках, вказівках ) проставляється назва адресата, тобто установи або особи, якій вони направляються, тому даний реквізит повинен містити сукупність точних і повних даних, на основі яких документ може бути доставлений за призначенням. Цей реквізит може містити таку максимальну кількість елементів:
назва організації - адресата ( у називному відмінку );
назва структурного підрозділу ( у називному відмінку );
назва посади одержувача ( у давальному відмінку );
прізвище та ініціали ( у давальному відмінку );
поштова адреса.
Кожна із зазначених складових друкується з нового рядка на відстані 2 міжрядкових інтервалів. Максимальна довжина рядка не повинна перевищувати 80 мм і заходити на праву межу текстового берега. Розділові знаки ( коми і крапки не ставляться ).
У разі адресування документа установі або її структурному підрозділу без зазначення посадової особи їх найменування подаються у називному відмінку, наприклад:
Державне казначейство України
Фінансово-економічне управління
або
Міністерство охорони здоров’я України
Головне лікувальне управління
У разі адресування документа керівнику установи або його заступнику назва установи входить до складу назви посади адресата, наприклад:
Президенту Української спілки
промисловців і підприємців
Діденко М.К.
Якщо документ надсилається багатьом однорідним організаціям , адресат може зазначатись узагальнено, наприклад:
Директорам обласних
Державних архівів,
міст Києва і Севастополя
Якщо документ надсилається фізичній особі, то зазначається її ім’я, по батькові і прізвище в називному відмінку, після чого вказується адреса. В разі потреби до прізвища адресата можуть додаватись почесні звання, вчені ступені тощо, наприклад:
Народному артисту України
Гриб Івану Семеновичу
вул. Левицького, 9 кв. 5
м. Київ, 01001, Україна
17. Гриф затвердження документа. Затвердження документа є одним із способів його юридичного посилення або засвідчення. Засвідчення оригіналів управлінських документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження і проставляння печатки. Документи затверджуються після їх підписання. Затвердженню підлягають не всі документи, що створюються в межах установи. Факт затвердження має своєю метою санкціонувати зміст документа або поширити ( спрямувати його дію на певне коло установ, організацій тощо). Перелік документів, які мають обов’язково затверджуватися, встановлюється в кожній установі, організації у відповідності з її повноваженнями і конкретними управлінськими завданнями. Такий перелік складається згідно з Примірним переліком ( Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.1997р № 1153 . Додаток 12 до п.4.6.10 ) з урахуванням традицій документування управлінської діяльності в певній установі. Гриф затвердження складається з таких основних елементів:
слово ЗАТВЕРДЖУЮ ( без лапок ) , назва посади, особистий підпис посадової особи, що затверджує документ, її ініціали і прізвище, дата затвердження, наприклад:
ЗАТВЕРДЖУЮ
Міністр фінансів України
( підпис ) А.К. Маршук
27. 07. 2007
Якщо документ затверджується окремим нормативним актом ( постановою, наказом, рішенням тощо ), то гриф затвердження має такі елементи : слово ЗАТВЕРДЖЕНО ( без лапок ), назва нормативного документа в називному відмінку, наприклад
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Ректора університету
Від 30.07.2007. № 45
При необхідності додаткового засвідчення оригіналу документа або засвідченні спільних документів на гриф затвердження може ставитись відбиток печатки відповідної організації.
18. Резолюція – це напис на документі, зроблений керівником установи, що містить вказівки щодо виконання документа. При складанні тексту резолюції необхідно дотримуватись такої схеми:
Кому? Що робити? В який термін?
Резолюція пишеться безпосередньо на документі, нижче реквізиту “Адресат”, паралельно до основного тексту. Якщо місця для резолюції недостатньо, її можна проставляти на зворотній стороні першого аркуша документа, але не на полі документа, призначеному для підшивки. Написання резолюції на окремих аркушах або спеціальних бланках допускається у разі, коли документ підлягає поверненню або деталізується порядок виконання документа та уточнюються виконавці, такий аркуш ( бланк ) із резолюцією слід обліковувати разом з документом як додаток.
Резолюція складається з таких елементів: прізвище виконавця (виконавців), зміст доручення, термін виконання, особистий підпис керівника, дата, наприклад :
Навроцькому В.В.
Прошу підготувати проект програми
комп’ютерного забезпечення документообігу
до 20.08.2007
( підпис )
15.08.2007
У разі коли доручення дано кільком посадовим особам, головним виконавцем є особа, зазначена у дорученні першою, якщо в документі не обумовлено інше.
19. Заголовок до тексту, незалежно від виду документа, повинен містити короткий виклад змісту документа. Він має бути максимально коротким, точно передавати зміст тексту, та грамотно узгоджуватись з назвою документа, наприклад наказ ( про що? ) Про заохочення; протокол (чого?) Засідання вченої ради.
Заголовок до тексту документа оформлюється ліворуч , нижче реквізиту " місце складання ", або обмежувальних позначок до реквізитів " реєстраційний індекс " і " посилання на реєстраційний індекс і дату ", без лапок і будь-яких розділових знаків у кінці фрази.
Якщо у документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим.
20. Відмітка про контроль. Головним завданням контролю за виконанням є забезпечення реалізації прийнятих управлінських рішень у встановлені строки. Оскільки більшість управлінських рішень оформляється у вигляді документів, контроль за їх виконанням об’єктивно існує як контроль за виконанням певних документів. Об’єктами контролю можуть виступати не лише документи директивних органів і ті, що включені в перелік із зазначенням строків виконання, а й окремі завдання, доручення, прохання, зафіксовані в організаційно-розпорядчому документі. Контрольну функцію можна вважати однією з основних у циклі документаційного забезпечення будь-якої системи управління Початком і закінченням терміну виконання документа є дати реєстрації його надходження або підписання і дата завершення виконання.
Про взяття документа на контроль – на лівому полі першого аркуша документа (на рівні заголовка до тексту) пишеться слово “Контроль” або літера “К” (проставляється штамп “К”).
Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
постановку документів (доручень) на контроль, формування картотеки контрольних документів;
перевірку своєчасного доведення документів до виконавців;
попередні перевірки і регулювання ходу виконання;
облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів;
інформування керівника про хід та підсумки виконання документів;
повідомлення про хід і підсумки виконання документів;
зняття документів з контролю;
формування картотеки виконаних документів.
За автоматизованої форми контролю пошук необхідної інформації здійснюється за видами документа, датою, виконавцем, кореспондентом, терміном виконання і змістом.
Після виконання документ знімається з контролю. Зняти документ з контролю може тільки та особа, яка поставила його на контроль. При цьому на документі і реєстраційно-контрольних картках робиться помітка про зняття з контролю.
21. Текст документа. Найбільш трудомісткою частиною оформлення службової частини документа є виклад його тексту, який має чітко й переконливо відображати причину і мету його написання, розкривати суть конкретної справи, містити докази, висновки.
Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину ( доказ ), закінчення. У вступі зазначається причина написання документа. В основній частині викладається докази, пояснення, міркування. У закінченні вказують мету документа, наприклад:
В період з 15.08.2007 по 18.06. 2007 комісія здійснила перевірку фінансового стану модельної агенції " Мішель"/ вступ /. За час функціонування цієї організації до неї надійшли матеріальні цінності вартістю 30000( тридцять тисяч) гривень, які не прийняті на баланс / доказ /. Вважаємо за необхідне протягом трьох діб оформити матеріальні цінності відповідно до інструкцій Мінфіну України / висновок /.
У розпорядчих документах організацій, що функціонують на засадах єдиноначальності, текст викладається від першої особи однини: НАКАЗУЮ, ПРОПОНУЮ, ПРОШУ і т. ін. У розпорядчих документах організацій з колегіальною формою управління текст викладається від третьої особи однини або множини, наприклад: ПОСТАНОВЛЯЄ, ВИРІШИВ, ПРОПОНУЄМ,
СЛУХАЛИ, УХВАЛИЛИ тощо. Тексти документів, якими встановлюються права і обов’язки
( положення, правила, інструкції ), а також актів, звітів, довідок формулюються від третьої особи однини або множини, наприклад: комерційний директор має право; комісія встановила, інститут розробив і т. ін. У листуванні доцільно викладати текст від першої особи множини: вважаємо за необхідне; надсилаємо на розгляд; запрошуємо на презентацію.
22. Відмітка про наявність додатків дає стислу інформацію про документи, що супроводжують або пояснюють певний документний комплекс. Вони в більшості випадків важливіші, ніж сам документ, до якого вони додаються. Додатки можуть пояснювати окремі питання або аргументувати появу нового документа. Наявність додатків зазначається в тексті документа або після нього перед підписом. Назва додатка в тексті основного документа повинна відповідати назві самого документа, що до нього додається. .
Додатки до документів можуть бути трьох видів:
додатки, що затверджуються або вводяться в дію розпорядчими документами ( додатки до розпорядчих документів );
додатки, що пояснюють або доповнюють зміст основного документа;
додатки, що є самостійними документами і надсилаються із супровідним листом.
Додатки повинні оформляться на стандартних аркушах і мати всі необхідні для конкретного виду документа реквізити.
У розпорядчому документі відомості про наявність додатків зазначаються у тексті, наприклад:
Розробити і подати на затвердження графік комплексного плану наукової роботи організації праці в установі за формою, зазначеною у додатку 1
Додатки до розпорядчого документа повинні мати відмітку з посиланням на цей розпорядчий документ, його дату і номер. Відмітка робиться на верхньому правому полі першого аркуша додатку, наприклад:
Додаток
до наказу Міністра
освіти України
10. 09. 07, № 19
У разі наявності кількох додатків на них зазначаються порядкові номери, наприклад:
Додаток 1, Додаток 2 тощо. Знак № перед цифровим позначенням не ставиться.
Додатки до розпорядчих документів повинні підписуватись керівниками структурних підрозділів установи на лицевій стороні останнього аркуша додатку.
Відомості про наявність додатків до планів, звітів, протоколів, повідомлень, листів оформлюються у такому порядку:
- якщо документ має додатки, повна назва яких наводиться у тексті, то відмітка про наявність
додатків оформлюється за такою формою:
Додаток : на 5 арк. у 2 прим.;
- якщо документ має додатки, повна назва яких не наводиться в тексті, то їх необхідно
перелічити після тексту з зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх
примірників, наприклад:
Додатки: 1. Довідка про виконання плану розвантажувальних робіт на ІІ квартал 2007 р.
на 5 арк. у 2 прим.;
2. Графік розвантажувальних робіт на ІІІ квартал 2007 р. на 2 арк. в 1 прим.;
якщо до документа додається інший документ, що має додатки, то відмітка про наявність
документу оформлюється таким чином:
Додаток: Висновок санітарно - епідеміологічної комісії від 25.03.07, № 4 і додаток до
нього, всього на 21 арк. у 2 прим.;
- якщо додатки зброшуровані ( книги, журнали ), кількість аркушів не зазначається;
- при великій кількості додатків на них складається опис, а в самому документі після
тексту зазначається:
Додаток: відповідно до опису на 3 арк.;
- якщо додаток надсилається не за всіма зазначеними у документі адресами, відмітку про
наявність додатку документа оформлюється за формою:
Додаток : на 5 арк. у 2 прим. на першу адресу.
23. Підпис - обов’язковий елемент будь якого документа. Підписання організаційно-розпорядчих документів полягає у проставлені керівником або іншою посадовою особою, у компетенцію якої входить дане коло питань, свого підпису. Право підписування певних видів документів конкретними посадовцями закріпляються нормативним актом ( положенням, інструкцією), що поширюються на діяльність певної управлінської структури. В організаціях, які функціонують на засадах єдиноначальності, на документах вимагається наявність одного підпису. Два підписи проставляються на документах колегіальних органів. Так, постанови, рішення, протоколи підписують голова і секретар колегіального органу. Кількома підписами ( голови і членів комісії ) засвідчується акт.
Реквізит підпис складається, по-перше, з найменування посади особи, яка підписує документ. Якщо документ підготовлено на бланку, посада вказується у скороченому вигляді, а якщо він надрукований на звичайному аркуші паперу, то реквізит "Підпис" включає повну назву посади. Крім того до реквізиту входять особистий підпис та його розшифрування( ініціали та прізвище) . Реквізит оформлюється після тексту документа або відмітки про наявність додатків біля краю лівого берега з дотриманням правил орфографії ), наприклад:
І спосіб - підписання документа керівником установи керівником установи, оформленого не на бланку:
Начальник Головного управління
Державного казначейства України
у Львівській області ...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора