Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
КОМПЬЮТЕРНАЯ ГРАФИКА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2026
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
# www.studzona.com # www.studzona.com # www.studzona.com # www.studzona.com #
КОМПЬЮТЕРНАЯ ГРАФИКА
1. ВСТУП
2. ОГЛЯД ГРАФІЧНИХ РЕДАКТОРІВ
2.1. Класифікація видів комп’ютерної графіки
2.1.1. Компьютерна графіка для поліграфії
2.1.2. Двовимірний комп’ютерний живопис
2.1.3. Презентаційна графіка
2.1.4. Двовимірна анімація, яка використовується для створення динамічних зображень і спецефектів у кіно
2.1.5. Двовимірне та тривимірне моделювання, яке використовується для дизайнерських та іженерних розробок
2.1.6. Тривимірна анімація, яка використовується для створення рекламних, музичних клипів і кінофільмів
2.1.7. Обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, наукова візуалізація
2.2. Класифікація графічних редакторів
2.2.1. Редактори для створення й ретушування растрової графіки
2.2.2. Векторні графічні редактори.
2.2.3. Пакети верстання (настільні видавницькі системи)
2.1.4. Пакети 2D-анімації
2.2.5. Програми для створення Web-сторінок
2.2.6. 3D редактори
2.2.7. Пакети інженерного моделювання і проектування
2.2.8. Інші программи для роботи з графікою
2.2.8.1. Спеціальні 3D-додатки
2.2.8.2. Програми для створення об’ємних шрифтів
2.2.8.3. Системи для монтажу і роботи з видео
2.2.8.4. Програми для наукової візуалізації
3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ
3.1. Охорона працi в Українi
3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця.
3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ
3.3.1. Безпечні приклади роботи та охорона праці на робочому місті
3.3.2. Правила експлуатацiї ПК
3.3.2.1. По використанню системного блоку
3.3.2.2. По використанню монiтора
3.3.2.3. По клавiатурi
3.3.2.4. По використанню дискет
4. ВИСНОВОК
5. ВИКОРИСТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. ВСТУП
Комп’ютерна графіка з’явилась достатньо давно — вже у 1960-х роках існували повноцінні програми роботи з графікою. Сьогодні прийнято користуватися термінами «комп’ютерна графіка» і «комп’ютерна анімація». Поняття «комп’ютерна графіка» об’єднує всі види робот зі статичними зображеннями, «комп’ютерна анімація» має справи з зображеннями, які динамічно змінюються.
Справжнього широкого раозвитку комп’ютерна графіка зазнала з появою персональних комп’ютерів «Macintosh» (МАС) фірми Apple, які спеціально визначалися для потреб поліграфії. Саме для платформи МАС почали з’являтися перші спеціалізовані операційні системи та графічні редактори. Але сталося так, що справжніми «массовими» комп’ютерами стали комп’ютери класу IBM/PC (РС). Тоді більшість звичайних сьогодні для багатьох оболонок та редакторів почали відтворюватися на базі графічного досвіду МАС, але перекладені для комп’ютерів РС. Так з’явилася славнозвісна операційна система Windows, а також дуже велика кількість звичних для користувачів комп’ютерів РС пакетів, різнопланових програм та редакторів (наприклад: QuickTime, Page Maker, майже всі продукти корпорації Adobe та багато інших).
У теперішній час, завдяки грандіозному розвитку комп’ютерної техніки, деякі сторони нашого життя неможливо уявити собі без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки. Це, насамперед:
• усі види поліграфічних процесів;
• майже вся рекламна індустрія;
• телебачення;
• моделювання нових видів одягу;
• проектно-конструкторські розробки й т. д.
На базі засобів комп’ютерної графіки та інших прогрессивних технологій в останній час з’явилися зовсім нові, не схожі ні на що раніш відоме, напрямки виробництва, профессії, навіть середовища та взаємостосунки. Звичними зараз звучать для більшості з нас поняття: «віртуальна реальність», «зона інтернет», «телеконференція», «аудіо та відео у реальному часі» та інші. Все це є невід’ємною частиною так званої «комп’ютерної революції», яку всі ми зараз відчуваємо на собі.
Наслідками всесторонньго вторгнення комп’ютерізації у майже всі сфери діяльності людини є й поява нових типів мистецтва. До таких можна віднести комп’ютерну музику та анімацію. Остання з’явилася саме завдяки розвитку одного з видів комп’ютерної графіки, а саме — тривимірної (3D) графіки та анімації. Цей тип графіки, а точніше, клас редакторів 3D набув за останні 1-2 роки достатньо широкого розповсюдження не тільки у колах спеціалістів, які користуються спеціалізованими дуже міцними графічними станціями, а й у колах користувачів середнього класу, у т. ч. й користувачів домашніх комп’ютерів. Цьому, перш за все, сприяє розвиток спрямованних на працю з 3D графікой не тільки програмних продуктів, а й поява апаратних засобів, також спрямованних на підтримку та прискорення різноманітних 3D процесів. До цих засобів слід віднести такі, як:
• 3D акселератори, які входять до складу майже всіх сучасних відеоадаптерів;
• процесори з підтримкою ММХ команд;
• спеціалізовані процесори типу RISC, Silicon Graphics;
• процесори з підтримкою нової технології 3D NOW та ін.
Своєрідним синтезом майже усіх типів комп’ютерної графіки став й такий тип графіки, як «Web-дизайн», який прийшов до нас разом із втіленням у повсягденне життя все більшої й більшої спільноти інтернету. Тут присутні й елементи, які досі використовувались лише при верстці друкованних видань, і фрагменти анімації та відео, й моменти моделювання різних об’єктів.
Далі буде більш детально розглянуто різні типи комп’ютерної графіки, їх характерні риси й можливості, а також розписані особливості та призначення деяких з величезної кількості сучасних графічних редакторів, які є найбільш популярними серед спеціалистів у галузях, пов’язаних з комп’ютерною графікою.
2. ОГЛЯД ГРАФІЧНИХ РЕДАКТОРІВ
2.1. Класифікація видів комп’ютерної графіки
По своїй структурі зображення можуть бути растровими та векторними (мал. 1). Наприклад, сканер під час сканування розбиває зображення на безліч дрібних елементів (пікселей) і формує з них растрову картинку. Колір кожного пікселя записується у пам’ять комп’ютера за допомогою певної кількості бітів. Біт — мінімальна одиниця пам’яті комп’ютера, яка може зберігати значення або 0, або 1. Піксель це найменший елемент, растрового зображення. Якщо картинка має розмір 800х600, то ці числа відображають кількість пікселей по горизонталі (800) і по вертикалі (600). Чим більше кількість пікселей у зображенні, тим краще його вигляд на екрані і при друці. Число кольорів, в які можна пофарбувати окремий пиксель, визначається як два у степені N, де N — кількість бітів, які зберігають кольорову інформацію про піксель. У контрастній чорно-білій картинці кожний піксель кодується однім бітом. Восьмибітне зображення дозволяє мати 256 кольорів, а 24 біта забезпечують присутність у зображенні більш 16 мільйонів кольорів, що дає можливість працювати з зображеннями професійної якості. Але цей засіб подання зображення не підходить для тих випадків, коли виникає необхідність у масштабуванні зображення у великих межах.
Цього браку позбавлені векторні зображення, у яких розмір будь-якого елемента може бути змінений аж «до нескінченності». Але таку картинку неможливо отримати шляхом сканування, оскільки кожний її елемент будується з допомогою математичних описів об’єктів (так званих примітивів), в якості яких можуть виступати лінії, дуги, кола і тому подібне. Також для кожного примітива існує ряд параметрів, які визначають колір, товщину лінії і тому подібне. Векторна графіка створюється за допомогою спеціальних програмних засобів типу CorelDRAW, Adobe Illustrator. Також такий формат зображення використовується в усіх програмах САПР (Системи Автоматичного Проектування) (P-CAD, Auto-CAD і тому подібне). Фактично векторне зображення існує у вигляді набору математичних формул, які описують елементи зображення. І, нарешті, векторна графіка не залежить від продуктивності апаратних засобів, яка дозволяє легко змінювати розміри статичних зображень (наприклад, збільшити розмір дверної ручки до розміру дома) без втрати загальної кількості елементів зображення, ясності і чіткості їхніх меж при виведенні на екран монітору або при друці.
По свому «професійному» призначенню комп’ютерну графіку та анімацію можна розділити на такі групи:
• комп’ютерна графіка для поліграфії;
• двовимірний комп’ютерний живопис;
• презентаційна графіка;
• двовимірна анімація, яка використовується для створення динамічних зображень і спецєфектів у кіно;
• двовимірне і тривимірне моделювання, застосоване для дізайнерських та інженерних розробок;
• тривимірна анімація, яка використовується для створення рекламних і музичних клипів і кінофільмів;
• обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису;
• наукова візуалізація.
2.1.1. Компьютерна графіка для поліграфії
Комп’ютерна графіка для поліграфії дозволяє підготавлювати різноманітну графічну інформацію для виходу у друк засобами поліграфії. Це стосується векторної і растрової графіки, всіляких таблиць і діаграм, а також текстової інформації, — тобто усього того, що може бути перенесене на папір, плівку і подібні носії. Цей тип графіки є, мабудь, однім з найбільш поширених видів як у різноманітності задач, які вирішуються, і засобів їхнього втілення, так і у величезній кількості направлених на виконання поліграфічних задач, і програмних, і апаратних, і всіляких прикладних засобів.
Сюди відносяться ті программи, за допомогою яких можна підготовити видання для друку у поіграфії. У перелік цих програм входять: настільні видавницькі системи, редактори для створення векторної і растрової графіки, текстові і табличні редактори, пакети роботи зі шрифтами і тому подібне. Якщо розглядати частину апаратних засобів (особливо у вартістьному відношенні), що випускається комп’ютерною промисловістью для потреб поліграфії та супутних процесів, то у загальному обцязі вони складуть найбільшу частку.
2.1.2. Двовимірний комп’ютерний живопис
Двовимірний комп’ютерний живопис подає собою своєрідний синтез традиційного живопису і засобів комп’ютерної обробки зображень. Програмні і апаратні засоби цього типу передусім направлені на комп’ютерне втілення всіх особливостей роботи з пензликом, різноманітних видів фарб, грунтовок та інших традиційних художніх інструментів і матеріалів. Фахівці, що працюють у цій області (зазвичаем названі «комп’ютерні митці»), користуються спеціальними маніпуляторами, які дозволяють максимально імітувати роботу пензликом і крейдою і називаються «Mous-Pen» (у дослівному перекладі — миша-перо). Такий маніпулятор звичайно має форму ручки (олівця) і відсліжуе не тільки переміщення руки на двовимірній площині, але і інтенсивність натиску, а інколи, і швидкість переміщення. При використанні спеціальних редакторів з підтримкою таких маніпуляторів, митець одержує можливість творити звичайними для нього прийомами та рухами, що замітно зглажує відзнаки між звичайним і комп’ютерним живописом.
2.1.3. Презентаційна графіка
Презентаційна графіка призначена для створення різноманітних варіантів представницьких, шоу й рекламних об’єктів. Сюди можна віднести й подання різноманітних продуктів, й оформлення різноманітних програм, наприклад: заставки та оболонки до різноманітних мультімедіа продуктів, оболонок компакт-дисків, «інтерфейс-програм», WEB-дизайн, і багато іншого. Найбільш яскравий і характерний приклад такої графіки — це заставки практично всіх комп’ютерних ігор. Також достатньо поширений тип презентаційної графіки — оформлення багатьох Web-сторінок, де використовуються різноманітні відео й аудіоефекти.
2.1.4. Двовимірна анімація, яка використовується для створення динамічних зображень і спецефектів у кіно
Сама назва цього типу графіки говорить саме за себе. Це те, що вже стало досить звичним навіть для тих, хто майже не має справ ані з комп’ютерами, ані з графікою. Без цього виду графіки не можливо уявити жодного дня ефіру практично жодної телевізійної програми, жодна студія мультиплікації сьогодні не може обійтися без комп’ютерної анімації, і цей перелік можна було б досить довго продовжувати.
Двовимірна і тривимірна анімація, яка створюється як традиційними (без використання обчислювальних засобів), так і комп’ютерними засобами, заснована на одному і тому же принципі: якщо ряд статичних зображень показати в достатньо швидкому темпі, то людське око зв’яже їх разом і прийме за безперервний рух. Для того, щоб декілька зображень об’єкту були сприйняті оком як плавний рух цього об’єкту, може вистачити швидкості 8 комп’ютерних екранів за секунду. У відзнаку від традиційної целулоідної анімації, де кожний кадр малюється вручну, у комп’ютерній 2D- й 3D-анімации частину рутиної роботи бере на себе комп’ютер. Можна, наприклад, задати рух по траекторії (програма створить відповідні проміжні кадри) або плавно змінити палитру на протязі декількох кадрів (наприклад, поступово затемнити зображення або прибрати частину кольорів). Не зважаючи на те, що поява в останній час 3D-аниімації помітно посунула двовимірну анімацію, двовимірна анімація все ще існує і продовжує розвиватися.
2.1.5. Двовимірне та тривимірне моделювання, яке використовується для дизайнерських та іженерних розробок
На скільки б не був багатий вибір інструментів програм растрової комп’ютерної графіки та анімації, більшу частину роботи по побудові зображення треба робити вручну, у тому числі промальовувати проміжні кадри в анімації. У зв’язку з цим растрові пакети можна віднести до засобів комп’ютерного живопису. А справжнє об’ємне (тривимірне) зображення легше створити за допомогою векторної графіки: її технологія дозволяє давати комп’ютеру вказівки (команди), керуючись якими він будує зображення за допомогою запрограмованих алгоритмів. Цей засіб більше схожий на креслення, при цьому частіше тривимірне. За допомогою векторної графіки об’єкти будуються з так званих «примитивів» — ліній, кіл, кривих, кубів, сфер і тому подібних. Примитив не потрібно малювати — вибравши піктограмму з зображенням або назвою, наприклад сфери, ви просто задаєте її параметри (координати центру, радіус, кількість граней на поверхні і тому подібне), а комп’ютер вже креслить її сам. Складні об’єкти будуються з примитивів, на основі багатокутників (полігонів) або кривих (сплайнів), при цьому сплайнові моделі мають більш гладку форму, ніж полігональні. Після цього вибираються матеріали (текстури) та запускається процес візуалізації (Rendering).
Двовимірне і тривимірне моделювання застосовується для дізайнерських та інженерних розробок. Крім того, двох- і тривимірне моделювання доповнює тривимірну анімацію, поліграфічні і презентаційнні пакети.
2.1.6. Тривимірна анімація, яка використовується для створення рекламних, музичних клипів і кінофільмів
Тривимірна анімація за технологією нагадує кукольну: ви створюєте каркаси об’єктів, накладаєте на них матеріали, компонуєте все це в єдину сцену, встановлюєте освітлення і камеру, а після цього задаєте кількість кадрів у фільмі і рух предметів. Подивитися що відбувається можна за допомогою камери, яка теж може рухатися. Рух об’єктів у тривимірному просторі задається по траєкторіям, ключовим кадрам і з допомогою формул, які зв’язують рух частин складних конструкцій. Підібравши потрібний рух, освітлення і матеріали, ви запускаєте процес визуалізації. На протязі деякого часу комп’ютер прораховує всі необхідні кадри і видає вам готовий фільм.
На відзнаку від двовимірної анімації, де багато чього може бути намальоване від руки, у тривимірній анімації об’єкти занадто гладкі, їхня форма занадто правильна та рухаються вони по занадто «геометричним» траєкторіям. Щоправда, ці проблеми мажна перебороти. У анімаційних пакетах покращуються засоби візуалізації, оновлюються інструменти для створення спецефектів та збільшуються бібліотеки матеріалів. Для створення «нерівних» об’єктів, наприклад волос або диму, використовується технологія формування об’єкту з безлічі частинок. Вводиться інверсна кінематика та інші техніки оживлення, виникають нові засоби суміщення відеозапису й анімаційних ефектів, що дозволяє зробити сцени і рухи більш реалістичними. Крім того, технологія відкритих систем дозволяє працювати відразу з декількома пакетами. Можна створити модель в одному пакеті, розмалювати її в іншому, оживити у третьому, доповнити відеозаписом у четвертому. І, нарешті, функції багатьох професійних пакетів можна сьогодні поширити зо допомогою додаткових фільтрів, написаних спеціально для базового пакету.
2.1.7. Обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, наукова візуалізація
Програми обробки цифрових відеоизображень та створення багатоверствових композицій з використанням двовимірної та тривимірної графіки дозволяють замінити комбіновані зйомки, обробляти відснятий матеріал засобами комп’ютерної графіки, суміщати відснятий матеріал з комп’ютерною анімацією а виводити результати на кіно- та відеоплівку.
Пакети для наукової візуалізації можуть бути призначені для вирішення різноманітних задач — від рішення проблем муніціпального планування до візуалізації сонячних вибухів.
2.2. Класифікація графічних редакторів
В залежності від типу графіки, з якою необхідно працювати, програмні засоби, які дозволяють у кінцевому підрахунку створювати ті або інші види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види. Серед величезного різноманіття таких програмних засобів існують як спеціалізовані, призначені для створення якого-небуть конкретного типу графіки, так і багатофункціональні, які дозволять створювати декілька різноманітних типів комп’ютерної графіки, або з’єднувати різні графічні об’єкти разом. Крім того, графічні пакети розрізняються по платформі, для якої вони створені. Наприклад, більшість поліграфічних пакетів в першу чергу розробляються під платформу МАС, яка спеціально призначена для цієї мети; професійні потужні 3D редактори і програми моделювання частіше передвизначені для роботи під Windows NT; спеціалізовані пакети для обробки професійного відео розраховані на роботу як правило тільки зі спеціальним обладнанням типу студій АВМ (аудіо-відео монтажу), і цей перелік можна довго продовжувати.
Слід відзначити, що незважючи на таку традиційну спеціалізацію, в останній час отримали розвиток так звані «крос-платформенні» системи. Суть їх перебуває в тому, що об’єкти (в основному виді файлів) можна переносити з однієї платформи на іншу. Особливо корисним це є для справ з поліграфією. З розвитком комп’ютерів МАС і РС різниця між ними зведені майже до нуля.
Розглянемо основні види графічних пакетів і редакторів РС платформи, як найбільш поширених і загальновідомих:
• редактори для створення й ретушування растрової графіки;
• векторні графічні редактори;
• пакети верстання (настільні видавницькі системи);
• пакети 2D-анімації;
• програми для створення Web-сторінок;
• 3D редактори;
• пакети інженерного моделювання і проектування;
• інші программи для роботи з графікою;
1) спеціальні 3D-додатки;
2) програми для створення об’ємних шрифтів;
3) системи для монтажа і роботи з відео;
4) програми для наукової візуалізації.
2.2.1. Редактори для створення й ретушування растрової графіки
Почати огляд означеного типу редакторів, мабудь, слід з PaintBrush (додаток 1), який входить у стандартну поставку Windows. Багато хто починав знайомитися з азами комп’ютерної графіки саме з цієї програми, яка є дуже простою і доступна в освоєнні без особливих навиків. Цей редактор дозволяє створювати найпростіші геометричні фігури, креслиіти лінії різноманітної ширини, набирати текст. При цьому всі створені об’єкти можна редагувати: міняти розміри, повертати, копіювати з одного місця і вставляти в інше, міняти колір. Робота у цьому редакторі дає непогану підготовку для освоєння більш складних професійних пакетів.
Безсумнівним лідером серед таких пакетів звісно є Adobe Photoshop (плакат 1, мал. 2), визнаний як професіоналами, так і аматорами. Остання 5-та версія цього «колосса» корпорації Adobe Systems надає дизайнерам та іншім фахівцям у галузі комп’ютерної графіки фантастичні можливості.
Спостерігаючи, як з моменту свого народження пакет Adobe Photoshop сьогодні зріс у потужний редактор зображень, можна вразитись з того, що при цьому розробникам вдається зберігати простоту і легкість освоєння програми. У той час, як освоїти інші «пікселедробителі» від версії до версії стає все важче, навіть випадковий користувач може без практики запустити пакет Photoshop і виконати у ньому прості операції. Крім того, розробники у кожній новій версії програми вдало втілюють довгий список побажань користувачів.
Список оновлень у Photoshop 5 відкриває нова палітра History (Історія). Ця функція настільки зручна, що на неї обов’язково слід звернути увагу. У палітрі відображається список усіх виконаних операцій над зображенням (максимальну кількість можна задавати), а щиглик по будь-якій з них вертає зображення у той стан, у якому воно знаходилося відразу після виконання даної операції. У ході роботи можна зберігати під будь-якими іменами «миттєві знімки» (snapshot) документа, що полегшує порівняння попередніх і поточних версій. Однак слід пам’ятати, що «знімки» зберігаються тільки тимчасово, і при закритті зображення вони будуть втрачені, якщо тільки їх не зберегти постійно як нові файли.
Крім того, треба мати на увазі, що великі зображення з довгою історією швидко заповнюють все виділене на тимчасових дисках місце. Палитра History змінить засоби роботи з зображеннями, надаючи значно більшу, ніж будь-коли, свободу для експериментування.
Особливо слід відзначити цілком нові можливості при роботі з текстом. Тепер під час введення тексту у вікно діалога Type (Текст) зображення оновлюється негайно, при цьому текст відображається за вибраним кольором, обрисом та кеглем. Текст можна редагувати навіть після його масштабування, обертання або наклону. Окрім цього можна, не закриваючи вікно діалога, змінити розташування тексту в зображенні.
Раніше Photoshop дозволяв редагувани текст тільки глобально. У версії 5 редагування допускається вже на рівні символів; всередині текстового блоку можна змінити такі атрибути, як зміщення відносно базової лінії і кегль шрифта. Розробники Adobe додали також новий інструмент для набору тексту по вертикалі.
Дуже цікавим є нове доповнення Layer Effects (Ефекти верстви). Замість виконання безлічі складних операцій з каналами для створення тіней, для вигравірування тексту, сяйва, а також видавлювання всередину і назовні, за допомогою Layer Effects отримати такі ефекти можна усього за декілька секунд. Застосування Layer Effects до існуючого рівня змінює все зображення на цьому рівні. При цьому чинність Layer Effects на цьому не закінчується, бо будь-які нові зображення, поміщені на той самий рівень, одержують аналогічний ефект. Завдяки реалізації цієї потужної функції, новий Photoshop позбавляє користувачів від необхідності набуття багатьох додаткових модулів, які намагаються створювати подібні ефекти, які орієнтуються на операції з каналами макрокоманд. При дизайні Web-сторінок, функція Layer Effects заощаджує багато годин робочого часу. Наприклад, можна дуже швидко створити серію кнопок з ідентичною висотою та кутом наклона тіні, кожна з яких буде містити видавлений текст, який редагується.
У новій версії було приділено багато уваги роботі з кольором. Власна панель Gamma Control (Настройка гами) пакету Photoshop (для калібровки монітору) була забезпечена підтримкою профілів Kodak ICC, яка є більш стандартизованим рішенням. (При перших відкриттях зображень, створених у попередніх версіях Photoshop, з’являється вікно діалога з пропозицією про конвертування кольорів.) Віддавши перевагу Web-дізайну більш традиційному використанню Photoshop для одержання друкарських зображень, компанія Adobe зробила новий кольоровий простір «стандартне RGB» (standard RGB, sRGB) профілем за замовчанням. По задуму розробників це дозволить зробити кольори зображень однаковими на системах з різноманітними моніторами.
У версії 5 з’явилася підтримка змішаних кольорів, що полегшує іміграцію у технологічний процес додаткових друкарських форм (подібних формам для лакування або металевих фарб).
Якщо ви працюєте з 48-бітними RGB або 64-бітними зображеннями CMYK, то тепер можна використовувати декілька більше, ніж раніше, інструментів і команд Photoshop, але більшість можливостей програми у цих режимах по-давньому залишаться недосяжними.
Нова версія пропонує ще декілька корисних інструментів, здатних підвищити продуктивність праці. Інструменти Magnetic Реп (Магнітне перо) і Magnetic Lasso (Магнітне лассо) при перетаскуванні по зображенню знаходять контрасні області, «приклеюються» до логічних країв і прискорюють процес вибору об’єктів. Новий інструмент Measure (Лінійка) окрім інших можливостей полегшує редагування перекручених результатів сканування. А команда Align (Вирівняти) дозволяє вирівняти зв’язані рівні, спрощуючи, наприклад, центрування заголовку у фотографії без допомоги направляючих. Ще вдосконалилася палітра Actions (Дії), і тепер припускає роботу з контурами, областями вибору і командами Calculate (Обчислити). Трансформації можна застосовувати до меж вибраних областей і контурів, а не тільки до їхнього вмісту.
Відокремленною особливістю 5-ої версії, доповнений майже до досконалості відновленній цього року до версії 5.02 та 5.05, є те, що при інсталляції цей продукт додає у панель управління Windows програму Adobe Gamma, яка дозволяє більш-менш корректно відображати кольори не тільки у самому редакторі, але і в усіх інших додатках.
Всі ці можливості — відмінно реалізовані і не ускладнюють оригінальний простий та зручний користувачевий інтерфейс пакету Adobe Photoshop.
Серед пакетів, призначених для створення статичного комп’ютерного двовимірного живопису у середовищі Windows, професійний інтерес подає програма редагування растрового живопису Painter (додаток 2) фірми Fractal Design. Painter володіє достатньо широким спектром засобів малювання і роботи з кольором. Зокрема він моделює різноманітні пензлики (олівець, ручка, вугілля, аерограф та інші), дозволяє имітуватти малюнки акваріллю та маслом, а також добитися ефекту натурального середовища.
2.2.2. Векторні графічні редактори.
Почати огляд цієї групи програм слід, мабуть, з CorelDraw, як одного з найбільш визнаних і популярних пакетів для створення векторної графіки (плакат 2).
CorelDraw 8 (плакат 1, мал. 4) — це потужний і універсальний пакет, що, як завжди, містить повний набір різноманітних програм й додатків. PhotoPaint 8, СоrelDream 3D 8, 1000 шрифтів Type 1 і TrueType, 40000 готових ілюстрації, 1000 фотографії з високим дозволом і безлічь інших корисних речей.
Вже майже десять років компанія Corel успішно представляе пакет CorelDraw для домашнього використання, що адресувалось також «напівпрофесійним» дизайнерам та іншим фахіфцям, що працюваль в основному у Windows. Але суспільство професійних дизайнерів досить довго практично ігнорувало цю потужну й постійно оновлювану програму. Тепер розробники з Оттави звернули свої погляди саме на професіоналів, більшість з яких по-давньому зберігають вірність платформі Macintosh.
До тепершнього часу компанія Corel підтримувала дві різні версії Draw: для Macintosh і для РС. CorelDraw 6 подає собою першу крос-платформенну версію продукту (хоча до останнього місяця версія для Macintosh відставала від версії для Windows приблизно на 6 місяців). Щоб підвищити цінність набуття, компанія Corel включила у комплект першу версію для Macintosh пакету Corel Photo-Paint, вдалого суперника Adobe Photoshop, що вже давно поставляється у складі Draw для Windows. Серйозність намірів Corel у відношенні професійних користувачів підтверджує як оформлена з гарним смаком нова упаковка пакету, так і начертане на ньому нове гасло: «Вибір професіоналів». У склад пакету включене також 100-сторінкове керівництво Commercial Printing Guide (Керівництво по комерційому друку).
У той час як Adobe Illustrator 7.0 (перша працююча версія для РС за останні роки) розчарував відсутністю у ньому нових можливостей, Macromedia FreeHand 8 і Draw 8 намагаються запропонувати дизайнерам найбільш зручні інструменти. Розробники обох програм добре знайомі з найсильнішими сторонами продуктів конкурентів, тому недивно, що найбільш популярні функції з’явилися у чергових версіях обох пакетів. На практиці і FreeHand 8, і Draw 8 дозволяють імітувати користувачевий один одного. У доповнення до можливості повної настройки робочого стола, у Draw 8 є і попередньо задані набори параметрів, які дозволяють вибрати знайоме робітниче середовище, схоже на Illustrator або FreeHand — таким чином Corel прагне полегшити талан професіоналів, які часто змінюють робочий інструмент.
У новій реалізації FreeHand були зімітовані Corel-овскі лінзи прозорості, вільне обертання, наклон та обертання об’єктів засобом «drag-and-drop», а також «гумові» контури та інструменти модифікації форми об’єктів, з іншого боку, новий інструмент Freе Transform (Вільне перетворення) CorelDraw 8 давно знайомий користувачам FreeHand, у той час, як «об’єктоподібні» направляючі — які можна групувати, наклонять та обертати — не здаються новинками фанатам пакету Illustrator. А цікаві інструменти Interactive Distortion (інтерактивне викривлення), Push-and-Pull (Тягни-штовхай), Zipper (застежка-блискавка) і Twister (скручуватель) мають аналоги як в пакеті FreeHand, так і в Illustrator. Також, Corel повинна подякувати компанії Хаrа, розробнику пакету Corel Xara, який став першоджерелом інструментів Interactive Fill (Інтерактивна заливка) та Interactive Transparency (Інтерактивна прозорість), а також панелі властивостей. Ну, а довгоочікувана функція блокування об’єктів, яка з’явилася у Draw 8, давно знайома досвідченим користувачам багатьох інших програм.
Різноманіття відтворюючих інструментів у Draw може стати достатньою причиною для того, щоб любителі FreeHand (і особливо Illustrator) звернули увагу на нову версію. У програмі з’явилось також безліч невеликих, але приємних вдосконалень, яких не знайти у жодному з конкуруючих додатків — це палітра з 48 пастельних відтінків будь-якого з вибраних у палітрі кольорів, інструмент створення градієнтів Interactive Transparency і можливість створення сторінок Web у стилі WYSIWYG.
Наявність розширеної колекції потужних інструментів створення і редагування растрових зображень у Draw 8, посиленої підтримкою додаткових модулів Photoshop, практично знищуюь необхідність виходу з програми при виконанні будь-якого художнього проекту. Якщо потрібно здійснити попіксельне редагування, то пакет PhotoPaint може бути запущений однім клацанням миші. Програми Draw і PhotoPaint були ретельно допрацьовані, з тим щоб досягнути максимально близької відповідності користувачевого інтерфейсу.
Можливо, найбільш вагомим аргументом, який повинен змусити користувачів FreeHand і Illustrator краще придивитася до Draw 8, стане спроможність програми інтерактивно застосовувати ефекти до об’єктів на екрані у режимі реального часу, що позбавляє від утомливих переміщень у стилі «вперед-назад» між палітрами і діалоговими вікнами. У версії Draw 7 компанія Corel додала интерактивність у функцію Blend (Перехід), що дозволило прискорити створення переходів. У тій же реалізації програми інтерактивними стали і різноманітні функції Fountain Fill (Градієнтні заливки), що робить можливим безпосередню заливку контурів засобом «drag-and-drop» (Для історії, функція размальовування взірцями кольорів засобом «drag-and-drop» вперше була реалізована у пакеті FreeHand.)
У цьому році стали інтерактивними і інші інструменти, ефекти тривимірної экструзїї та видавлювання діють миттєво. Контурами, по яким змінюється форма об’єкту (envelope), тепер можна маніпулювати безпосередньо. Новий інструмент Interactive Drop Shadow (Інтерактивна тінь) створює м’які, прозорі тіні. Інтерактивні інструменти Push-and-Pull, Zipper і Twister пакету Draw відрізняються від подібних їм тим, що дозволяють безпосередно редагувати ефекти, подібно ефектам і інструментам пакету FreeHand, більшість ефектів у Draw є динамічними, тому їх можна редагувати і вертатися до них після використання інших інструментів до тих пір, доки результати не будуть поділені або конвертіровані у криву (контури).
Традиційно однім із слабких місць пакету CorelDraw була відсутність підтримки функцій, необхідних для сервісних бюро. Це визначалося декількома факторами, зокрема тим, що більшість сервісних бюро були оснащені платформою Macintosh (зараз багато з них переходять на Windows NT). Але, хоча у Corel не закривали очей на проблеми з сумісністю з PostScript у попередніх версіях Draw (PostScript не підтримував унікальні ефекти прозорості Draw), більшість ускладнень, зв’язані з нестатком кваліфікації самих користувачів Draw, які звичайно не мають такого досвіду додрукової підготовки, яким володіють користувачі Illustrator і FreeHand.
Майстер Prepare for Service Bureau Wizard (Підготовка для сервісного бюро) у версії Draw 8 виконує функції, багато у чьому схожі з командою Collect for Output (Зібрати для виходу) пакету QuarkXPress, — потрібні як новачкам, так і досвідченим фахівцям. Він збере всі необхідні для друку або інших вихідних операцій елементи, вважаючи необхідні шрифти і створюючи файли у відповідних форматах, придатних для відправлення у сервисне бюро. Щоб гарантувати правильну підготовку і збереження робіт у потрібному для висновку форматі, компанія Corel зібрала величезну базу даних, яка містить різноманітні відомості про сервісні бюро. Додаткову інформацію про сервісні бюро можна отримати з вузла Web компанії Corel. Все це, звісно, не замінить безцінного особистого досвіду, але дозволить користувачам-початківцям уникнути найбільш очевидних помилок.
Покращена у Draw 8 команда Import (Імпорт) дозволяє за один раз виконувати завантаження декількох файлів. Фільтри читання й запису для Illustrator були перероблені і тепер включають підтримку файлів Illustrator 7.0, тому більшість спеціальних заливок і «прозоростей», створених у документах Draw, тепер можуть без втрат експортуватися і відкриватися у пакеті Illustrator 7.0.
Можливості обробки тексту і створення документів версії Draw 8 нічим не гірші за аналогічні, які надаються конкурентами, хоча розробники Corel не провели модернізацію погано реалізованої у попередніх версіях підтримки формату Portable Document Format компанії Adobe. Майстер Publish to Internet Wizard (Публікація в Internet) у Draw був уявлений можливостями створення сторінок Web у стилі WYSIWYG, підтримкою Cascading Style Sheets (каскадованих таблиць списків) і LAYER компанії Netscape (Для реалізації цих функцій у програмі FreeHand 8 необхідним є додатковий пакет Design in Motion).
Під час написання цього огляду корпорація Corel вже анонсувала 9-ту версію пакету, і вже вийшла бета-версія. Головні відзнаки від попередньої версії у CorelDRAW 9 такі:
1. підвищена оптимізація для WEB-дізайна, з’явилася підтримка перекрістних гіперпосилань для створення складних PDF-документів та WEB-сторінок;
2. добавлені деякі нові інструменти, такі, як Connector (об’єднувач) — малювання з’єднуючих ліній у вигляді ломаних із коліном 90°, Interactive Contour — інтерактивний контур;
3. усі випадаючі палітри преобразовані у докінгові (такі, що стикуються), де з’явилася також можливість зачиняти відчинену вкладку (по аналогії з інтерфейсом багатьох продуктів корпорації Adobe Systems).
Нова версія PhоtoPаint також має деякі нові можливості:
a) покращений EPS експорт;
b) підтримка QuickTime 3;
c) імпорт зображень безпосередньо з майже 120-ти моделей цифрових камер.
Adobe Illustrator (додаток 15) є «професійним» побратимом Draw. Забезпечуючи максимальну сумісність з Draw 8, у цьому пакеті, починаючи з 7-ї версії, реалізовані всі основні функції роботи з векторними об’єктами.
Багатотисячна армія прихільників CorelDRAW, яка використовує цей пакет, в основному, для внутрішнього застосування (маєтся на увазі вивід на принтер, а не поліграфія), була цілком задоволена тим, що мала досі. Таку популярність CorelDRAW можна пояснити слідуючим. По-перше, відсутністю більш-менш східних по більшості можливостей пакетів-конкурентів для редагування векторної графіки. Попередня й досить стара версія Illustrator 4.1 була настільки примітивна, що навіть градієнтні заливки можна було збудувати лише за допомогою операції Blend (що й довго, й незручно). По-друге, більшість користувачів CorelDRAW, як правило, за фахом більш програмисти, аніж художники, й тому їх дуже задовольняли чисельні бібліотеки готових зображень, які у достатній кількості поставляються з цим пакетом. З появою Illustrator 7.0 у пакета Corel з’явився не тільки конкурент у сенсі редагування та створення векторних об’єктів, але й пакет, який набагато випереджає останній при підготовці матеріалів для поліграфії, так як формат Illustrator підтримується усіма апаратними засобами, які використовуються у цій галузі (фотонаборні автомати, PostScript принтери й т. д.).
Разом з появою Adobe Illustrator 7.0 стало набагато легше передавати зображення з РС на Macintosh, тому що Illustrator 7.0 підтримує формат «.eps», який задовольняє обидві платформи.
Тим, хто займається підготовкою зображень для поліграфії, знайомі труднощі з «перевіркою» EPS-файлів. Це особливо потрібно для використання деяких елементів оформлення зображень та текстів, які тяжко повторити не у рідному редакторі, в якому вони були створені (наприклад, у QuarkXpress), так як в усіх пакетах верстки замість самого EPS-зображення на екрані можна побачити лише його приблизний вигляд (Preview). У Illustrator 7.0 можна не тільки побачити само зображення, але й редагувати його.
Для скептиків, які знайомі з Illustrator 4.1 і переконують себе, що CorelDRAW задовольнив їхні потреби раз і назвжди, треба відзначити, що версія Illustrator 4.1 також сильно відрізняється від 7.0, як простенький PaintBrush від усім відомого Photoshop.
З розвитком електронного документообігу багато пакетів стали включати до себе функції по створенню і редагуванню документів в електронному варіанті. Illustrator 7.0 також повністю підтримує Acrobat Portable Document Formal (PDF-формат) для побудови електронних документів. Ви можете відкривати та редагувати PDF-файли, зберігати зображення у PDF-форматі, побудованому на мові PostScript Level 2. PDF-формат може подавати графіку і у векторному, і у растровому вигляді. PDF-документи схожі на документи у EPS-форматі, але, крім цього, вони можуть також містити дані по пошуку та навігації, наприклад, гіпертекстові посилання й електронні таблиці вмісту.
Оскільки Illustrator здатний відкривати PDF-файли, можна використовувати векторні об’єкти або растрові зображення з будь-якого PDF-файла у новому зображенні. Можна також, використовуючи Illustrator, створювати власні PDF-сторінки. Для редагування однієї з сторінок PDF-файлу необхідно після відкриття файлу вибрати потрібну, відредагувати її, потім зберегти увесь файл. Змінена сторінка автоматично відновиться у PDF-файлі.
Почавши знайомство з пакетом, ви не відчуєте себе у чужому середовищі, оскільки багато елементів інтерфейсу знайомі з інших пакетів сімейства Adobe — Photoshop та PageMaker. Крім того, Illustrator 7.0 підтримує механізм drag-and-drop як всередині пакету (наприклад, «пересуванням» можна не тільки міняти колір об’єкту, але і «вийняти» образець з палітри Patterns, відредагувати його і «вставити» назад), так і у відношенні інших пакетів, які підтримують формат Illustrator.
Якщо ви багато працюєте у графічних пакетах, то добре знаєте, як важливо, щоб виконання різноманітних операцій здійснювалося «Shortcut’ами» і не відривало погляду від екрану. Виходячи із досвіту спеціалістів, можна сказати, що найзручніші для роботи всліпу клавіші у лівому нижньому куту і нижньому ряді клавiатури. З цієї точки зору, в Illustrator 7.0 дуже зручно виробляти навігацію і масштабування вікна файлу (що припадає робити досить часто) за допомогою клавіш Ctrl, Alt, Spacebar, не міняючи інструменту і не відривіючи погляду від зображення. Також для створення кривої будь-якої складності інструментом Реn і її редагування практично достатньо клавіші Alt і нажатої клавіші миші (ці дії настільки прості, що навіть не передбачений dialog-box для відповідних операцій).
При роботі з великою кількістю накладених один на інший об’єктів потрібно діяти дуже акуратно, щоб не зачепити зайвого. У таких випадках треба все, що у даний момент не потрібне, вибрати і «замкнути» (Lock), але звичайно це вимагає вже декількох рухів миші. В Illustrator 7.0 це робиться дуже елегантно — не відпускаючи потрібного об’єкту, shotcut’ом «замикаються» всі об’єкти, окрім об’єкту, що ви «тримаєте». Більш того, якщо ви редагуєте об’єкт у режимі Artwork й у даний час вас цікавить зовнішній вигляд тільки цього об’єкту, режим Preview Selection покаже у кольорі лише необхідне, залишивши інше у «проволочному» вигляді (що вже само по собі зручно, тим більш, коли ваша відеокарта залишає бажати кращого). Навіть для самих витончених митців дещо теж приготовано. Повному сприйняттю й оцінці зображення, яке створюється, заважає все зайве, навіть тонкі лінії, які обмежують вибрані об’єкти (Edges), які можна сховати командою Hide Edges. Ну, а якщо ви маєте сумніви, чи покращить загальний вид зображення елемент, який з’вився, то за допомогою команди Hide Selection і зворотної можна оцінити результат роботи, не зсуваючи у сторону об’єкт, якому ви шукали місце.
Вигода — це визначення слід віднести і до інструментів, які малюють, особливо інструментів створення багатокутників, зірок та спіралей, при роботі з ними не вимагається попереднього введення параметрів, і шляхом одного натиску кнопки миші можна створити, повернути, збільшити або зменшити кількість граней, звороту і розмістити у потрібному місці досить складну фігуру. Таким чином, для створення необхідного об’єкту не потрібно зсувати вікно файлу на вільне місце зображення, завдяки чьому ви економите час і не стомлюються очі від нескінченних пересувань і перевиводів екрану.
Що стосується інструментів трансформування, то, на перший погляд, розподіл всіх його функцій (Move, Rotate, Scale, Reflect, Shear) між різними закладинами палітри інструментів може показатися незручним. Але це виправдане не тільки тим, що на кожну з них посажений додатковий інструмент. Якщо вказати на нього курсором миші, при цьому один раз натиснувши на її клавішу, можна змінювати або об’єкти цілком або образи їх залівки безпосередно. Подвійний натиск на клавішу миші викликає вікно діалога, яке дозволяє виробляти не тільки точні перетворення, але показує результат майбутнього перетворення і робить можливим виробити його з копією об’єкту, не змінюючи вихідного.
Якщо грубо уявити собі роботу митця по створенню векторного зображення, то вона зводиться власно до «малювання» фігур і ліній, їх «пофарбуванню», кажучи комп’ютерною мовою, — призначення векторним об’єктам заливки (Fill) і обводки (Stroke). Якщо можливості модифікації виду заливки (колір, градієнт, образець) ніяк не обмежують ступінь свободи митця, то рамки видозмінення обводки достатньо жорсткі — змінюються тільки її ширина і колір. Illustrator 7.0 має визначну команду Outline Path (зовнішній контур), вона дозволяє обводку, після того, як «знайдена» її ширина, перетворити у Compound Path (складний контур), на якому можна відвести душу, задаючи йому яку завгодно заливку.
Дуже часто широку обводку (того ж кольору, що й заливка) застосовують для модифікації наповненості, жирности складних фігур, частіш за все літер. Знову ж, якщо творчий задум припускав не просто колір, а й градієнт або зразок всьому об’єкту зі зміненою жирністю, Outline Path перетворить фігуру з обводкою у замкнутий шлях, межі якого включають до себе широку обводку вихідного об’єкту.
Спорідненій функціям Outline Path є команда Offset Path (навколішній контур), який дозволяє «зужувати» або «розсувати» межі об’єкту на задану ширину, що особливо тяжко робити вручну на об’єктах зі складною формою і великою кількістю «вузлових крапок».
Часто зустрічається операція «розташування тексту на шляху» (Fit text to path) у багатьох векторних редакторах не має аналогу у додатку до простих графічних об’єктів (не тексту). Цю недоробку завжди можна було обійти, використовуючи графічні символи в деяких шрифтах. Однак це, звичайно, не зовсім зручно. Реалізувати подібну творчу задачу в Illustrator 7.0 дозволяє команда Path Pattern у меню Filter/Stylize, яка «розташовує» по вибраному шляху будь-який зразок з палітри Pattern Swatches, при цьому доповнити палітру легко будь-яким векторним об’єктом. Однак слід уникати занадто різких скривлень вихідного шляху, бо у них одержуються обриви зразку (посаженний на шлях текст теж погано себе веде у подібних місцях).
Також можна відзначити інструмент Illustrator 7.0 — пензлик (Paintbrush). Його відзнака від олівця (Pencil) перебуває у тому, що у результаті «малювання» їм одержується не відкритий, що характеризується тільки обводкою, а закритий шлях, що имітує мазок пензлика і може мати заливку. Опції настройки інструменту дозволяють відтворювати каліграфічне письмо і, за наявностью планшету, натиском різного ступеню сили варіювати ширину мазків у межах, які задаються. Створені за допомогою цього інструменту навіть найпростіші зображення вигідно відрізняються від малюнків з однаковою товщиною ліній, що завжди так «видає» векторну графіку.
Використовуючи інструмент Type, можна створювати горизонтальні або вертикальні тексти, і, що більш важливо, — тексти, яки обтекають фігури правильної і неправильної форми, а також «виложені» всередині або вздовж шляхів. Ще однією особливістю Illustrator при роботі з текстами є те, що він не розділяє їх на Artistic Text і Paragraph Text, як це робить CorelDRAW, і тексти різноманітного обсягу однаково описуються параметрами, а також однаково успішно конвертуються у графічний об’єкт.
Ви можете встановлювати зв’язок між текстовими блоками, створеними інструментами Type або Areatype, після чого текст перетікає з одного блоку у наступні. Таким чином, текст може заповнити декілька різноманітних об’єктів (наприклад, колонок або неправільних фігур). Текст перетікає з одного об’єкту у другій згідно їх стекового порядку. Він заповнює найперший по часу створення об’єкт і продовжується у наступних. При роботі зі «зв’язаними» текстовими блоками можлива модифікація послідовності перетекання тексту шляхом модифікації їх стекового порядку, яку можна виконувати як до «зв’язування» текстових блоків, так і після. Якщо при заповненні текстового блоку з’ясовується, що весь текст не містится у ньому, є можливість створити його копію для «лишку» тексту. Розірвання зв’язку між блоками (або вилучення одного з них) не вертає текст у вихідний об’єкт. Для цього необхідно вирізати текст і «вклеїти» назад. З одного боку, це зручно, бо після розірвання є можливість працювати з кожним блоком незалежно і бути впевненим, що кількість тексту у блоці тепер незмінна, а з іншого боку, легко втратити частину тексту або його послідовність.
Будь-яким з інструментів трансформування можна видозмінювати текстові блоки або ж тексти, насажені на шлях, незалежно від того, «зв’язані» вони з іншими блоками або ні. Щоб змінити тільки форму блоку або шляху (а не самого тексту), для його вибору треба використати інструмент group-seleclion. Якщо базова лінія не з’явилася, значить, всі наступні операції будуть відбуватися тільки з самою фігурою (блоком або шляхом), а безпосередньо текст не вибраний. У подальшому операції трансформування вибраної фігури здійснюються відповідними інструментами.
Використовуючи Rows & Columns dialog box, можна розділяти текстові блоки на ряди і колонки, а також визначати порядок перебігу у них тексту (зліва направо або навпаки як для горизонтальних, так і для вертикальних текстів). Модифікація значень ширини і висоти колонок дозволяє точно «підігнати по розміру» текст, щоб не залишалося «висячих» рядків і занадто багато вільного місця. Але у таких випадках вихідний текстовий блок повинен бути заповнений на дві треті.
На мій погляд, весь стиль роботи з текстами в Illustrator 7.0 більше нагадує пакет верстання, ніж графічний. Всі параметри тексту можна задавати або змінювати прямо на екрані курсором миші, не вводячи значень з клавiатури, змінюючи їх за допомогою скролінгів, крок яких достатньо малий для точної настройки параметру, або використовуючи набори готових значень. Всі dialog-box автоматично відображають кожний крок модифікації параметрів без дода
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора