Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Архівування у Трейс Моуд
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Лабораторна робота
Архівування у Трейс Моуд
Трейс Моуд підтримує три типи архівів:
локальний (СПАД – структурований промисловий архів даних);
звіт тривог;
глобальний архіватор.
Окрім того, використовуючи ODBC, можна зберігати інформацію в будь-які бази даних, що підтримують цей протокол.
Різниця між трьома архівами полягає в алгоритмі збереження даних та форматі файлів.
СПАД призначений для збереження на диск та аналізу значень каналів поточного вузла.
Локальний архів зберігає дані (реальні значення каналів і атрибути каналів, що не обчислюються) у бінарному форматі. Умовою запису є зміна значення каналу. При цьому в архів додається один запис, який фіксує нове значення та час. Точність фіксації часу – 1 мс. СПАД має фіксований розмір, який задається разом з іменем і шляхом архівного файлу при створенні архіву.
У Трейс Моуд можна вводити апертури по каналах. Апертури дозволяють не фіксувати малі зміни значень. Для інерційних параметрів можна збільшити період опитування. Використання апертур і збільшення періодів опитування дозволяє продовжити час збереження.
Кількість записів у архіві визначається його розміром, довжиною запису та розміром заголовку. Величина запису рівна 16 байтам. Заголовок формує структури для індексації даних у архіві. Розмір заголовка СПАД рівний приблизно 1 Мбайт.
Перед додаванням нового запису контролюється його позиція у файлі. Якщо місця для запису більше немає, то новий запис здійснюється в початок архіву. Далі кожен новий запис заміщує найбільш старий запис. (Отже, дані в СПАД поновлюються циклічно).
Збереження даних у СПАД реалізовано у вигляді потоку, який працює паралельно з перерахунком бази каналів, проте з більш низьким пріоритетом. МРЧ формує внутрішню чергу повідомлень для запису у СПАД. Потік архівування бере дані з неї та записує їх у архів. Якщо інтенсивність потоку даних перевищує швидкість їх запису на диск, то черга починає зростати. Якщо досягнутий максимальний розмір черги, то найстаріші повідомлення втрачаються (на їхнє місце записуються нові повідомлення). У Трейс Моуд є можливість контролювати число втрачених повідомлень. За замовчуванням максимальний розмір черги приймається рівним 64000 повідомлень.
МРЧ, який зберігає дані у СПАД, ініціалізує СПАД при першому запуску. МРЧ перевіряє наявність вільного місця на диску. Якщо вільного місця недостатньо для відкриття архіву, то МРЧ завершує свою роботу з кодом помилки 36. Якщо вільного місця на диску достатньо, то файл архіву створюється. У ньому прописується заголовок.
Якщо вказана довжина архіву менша за розмір заголовка, а на диску є вільне місце, то файл архіву створюється. Його розмір буде рівний 1.4 Мбайти. Це дозволяє зберігати 22770 записів.
Якщо при запуску МРЧ вже існує файл з тим самим іменем, то перевіряється ідентичність його структури необхідній. При цьому порівнюються: встановлений розмір та ім’я вузла. Якщо існуючий архів не відповідає необхідним параметрам, то МРЧ завершує свою роботу з кодом помилки 36.
МРЧ може експортувати дані з локального архіву у файли текстового формату. Є можливість експортувати значення одного каналу чи цілої бази.
При експорті значень одного каналу можна задати діапазон вибірки. Ім’я експортованого файлу утворюється з імені вказаного каналу. При кожній операції експорту нові дані дописуються в кінець даного файлу.
Експорт цілої бази здійснюється у текстовий файл data.txt. Файл знаходиться у директорії проекту. Кожні нові дані заносяться у кінець файлу. Формат запису даних такий:
<ім’я каналу 1>
<дата час> <значення>
…
<дата час> <значення>
…
<ім’я каналу n>
<дата час> <значення>
…
<дата час> <значення>
Максимальна величина вибірки даних при експорті цілої бази обмежена 8000 записами.
Для контролю і управління архівуванням даних у СПАД є окремо відведені канали.
СПАД можна копіювати. Копія може бути записана:
у директорію проекту;
у кореневу директорію диска, де записаний проект:
у кореневі директорії різних дисків.
Ім’я файлу копії архіву утворюється з дати та часу створення (MMDDYYYY_HHMMSS).
Дані, записані в архів під час його копіювання, у копії відсутні.
За допомогою спеціального каналу можна керувати дозволом запису даних у СПАД. Заборона відкриття файлу архіву використовується при записі архіву на змінний носій під час його заміни. При цьому файл закривається, а нові дані накопичуються в буфері. Після заміни носія слід знову дозволити запис в архів. У результаті на новому носії створюється файл архіву. У нього збережуться дані з буфера і процес архівування продовжиться.
Звіт тривог служить для запису в ASCII-файл інформації про зміну значень атрибутів каналів, повідомлень, які містять тексти зі словника повідомлень, та інтерактивні повідомлення оператора.
Збереження даних у звіт тривог реалізовано у вигляді окремого потоку з пріоритетом, нижчим, ніж перерахунок бази каналів. Як і у випадку СПАД, формується черга повідомлень для запису. Потік архівування бере дані для запису на диск з цієї черги. При недостатній швидкості запису черга зростає. Для черги визначений максимальний розмір. Після досягнення максимального розміру нові повідомлення заміщують найбільш старі.
Якщо черга повідомлень пуста, то файл звіту тривог закривається без запису повідомлень. При цьому тільки поновлюється FAT. При наявності повідомлень у черзі файл знову відкривається.
Звіт тривог може мати розмір до 4 Гбайт. По замовчуванню його максимальний розмір приймається рівним 140 Мбайт. Після досягнення цього розміру нові повідомлення починають записуватися з другого рядка. Для управління розміром файлу та довжиною черги використовуються системні канали.
Повідомлення, які заносяться у звіт тривог, оформляються у вигляді рядків фіксованої довжини – 136 символів. Кожен рядок складається з набору полів, розділених пробілами і має формат:
Дата Час ІД Ім’я Код Повідомлення Ікв Ткв Номер, де
Дата – це дата формування рядка;
Час – час формування рядка. Задається годиною, хвилиною, секундою та часткою секунди.
ІД – символ ідентифікатора типу повідомлення, наприклад: А – аварійне, W – попереджувальне;
Ім’я – ім’я каналу (13 символів);
Код – кодування каналу чи коментар (21 символ);
Повідомлення – текст повідомлення (48 символів);
Ікв – числовий ідентифікатор користувача, який підтвердив повідомлення (4 символи);
Ткв – час підтвердження повідомлення, що включає день місяця, годину, хвилину, секунду;
Номер – індивідуальний номер рядка у шістнадцятковому форматі.
Формат першого рядка відмінний від інших. У ньому є дата та час створення звіту тривог, повідомлення START та три числа зі службовою інформацією.
Всі повідомлення мають тип. Тип характеризує міру серйозності повідомлення. У Трейс Моуд визначені такі типи: без класу, повідомлення, помилка, інформація, аварійне повідомлення, повідомлення про зміну атрибутів каналу, користувацьке (невидиме і не підтверджуване), командне, резерв, системне невидиме.
Текстовий рядок Повідомлення містить опис ситуації, що виникла. Тексти повідомлень вибираються із системного словника. Він містить 40 стандартних повідомлень. Перші 8 повідомлень відносяться до каналів, що представляють аналогові значення, решта – до каналів, які представляють дискретні. Перші вісім значень включають реакцію на такі ситуації:
значення каналу знаходиться між внутрішніми аварійними границями (NORMA);
відбувається перехід значення через одну з можливих шести границь;
визначена апаратна недостовірність.
Системний словник зберігається у файлі message.alr директорії проекту.
Максимальна кількість повідомлень у словнику (користувацькому чи системному) рівна 8192. Користувацький словник міститься у файлі user.alr у директорії проекту.
Файли словників мають текстовий формат.
Словники мають таку структуру:
перший рядок містить кількість повідомлень (при створенні системного словника це число рівне 40);
другий та наступні рядки містять опис самих повідомлень у форматі:
Номер по порядку Код типу повідомлення Текст повідомлення
В останньому рядку словника мають бути присутні символи ##.
Глобальний архів Реєстратор є спільним для всього проекту. У нього можуть по мережі зберігати дані всі вузли. Збереження даних у реєстраторі забезпечує монітор глобального реєстратора.
Реєстратор зберігає в бінарному вигляді інформацію по всіх каналах. У ньому фіксуються зміни реального значення та атрибутів, які не обчислюються: періоду, границь, масок, настройок первинної обробки тощо.
Глобальний реєстратор має фіксований індивідуальний мережний номер – 200. Тому в рамках одного проекту може існувати лише один реєстратор. Проте він може бути дубльованим. У цьому випадку обидва глобальні реєстратори одночасно приймають дані, що надходять для збереження. Кожен з реєстраторів веде свій файл архіву, але ці файли ідентичні.
При роботі в дубльованому режимі може автоматично здійснюватися синхронізація архівів. Дозволом запису в глобальний реєстратор можна керувати в реальному часі.
З глобального реєстратора можна експортувати дані автоматично або вручну. Експорт може здійснюватися за зрізом чи за діапазоном. При експорті за діапазоном вказуються потрібні канали і інтервал часу, за який експортуються значення. При експорті за зрізом дані зазначених каналів вибираються за заданий час.
Для резервування глобального реєстратора потрібно запустити на різних комп’ютерах в мережі дві копії його дубльованого варіанта, використовуючи одну і ту саму базу каналів. Далі в обох глобальних реєстраторів треба настроїти синхронізацію. Синхронізація може бути в ручному або автоматичному режимі.
В режимі автоматичної синхронізації глобальний реєстратор при запуску шукає в мережі дублюючий монітор. При наявності такого монітора відсутні дані відновлюються з його архіву. Далі з заданим періодом перевіряється необхідність синхронізації. Вона визначається за наявністю часових інтервалів зупинки глобального реєстратора та корекції архівних даних. У такому випадку запускається синхронізація архівів, при якій у дублюючий архів передаються відкоректовані дані та запитуються відсутні дані.
Ручна синхронізація використовується для відновлення даних, не прийнятих глобальним реєстратором (наприклад, несправність мережного адаптера). У такій ситуації реєстратор не фіксує відсутності даних. Тому процедура автоматичної синхронізації їх не відновлює.
При встановленні ручної автоматизації по замовчуванню прийнята повна синхронізація. Це означає, що спочатку дані з дублюючого архіву дописуються в поточний, а потім з поточного у тому ж часовому діапазоні у дублюючий.
Глобальний реєстратор містить два виконавчі модулі:
Сервер матобробки;
Консоль управління.
Сервер матобробки реалізує функції отримання даних, що пересилаються по мережі, та їх архівування, обміну з базами даних по ODBC та з іншими додатками по DDE/NetDDE, OPC, а також зчитування даних з архівів.
Консоль управління реалізує функції людино-машинного інтерфейсу.
Хід роботи
Відкрийте редактор бази каналів.
EMBED PBrush
Виберіть вузол (лівою клавішею миші), зайдіть у нього, виберіть об’єкт у вузлі натисніть двічі ліву клавішу миші на цьому об’єкті. Відкриється діалог Канали об’єкта:
Виберіть канал (лівою мишею). Вибраний канал підсвічується у списку каналів.
Двічі клацніть лівою мишею на назві вибраного каналу. На екрані появиться діалог Реквізити (Properties):
EMBED PBrush
У цьому діалозі в розділі Архівування (Logging) слід ввімкнути незалежні перемикачі (checkboxes) СПАД (SIAD) і Звіт тривог (Alarm Log), як показано на малюнку вище, і натиснути ОК.
Поверніться до вибраного вузла і клацніть на ньому правою мишею. Появиться діалог Настройки вузла (Node setting):
EMBED PBrush
У даному діалозі виберіть закладку Архівування (Logging) і задайте такі характеритики:
ім’я архіву СПАД (на малюнку вище це ім’я MyFirst з розширенням .rep);
розмір архіву СПАД у мегабайтах (наприклад, 5.0);
ім’я архіву звіту тривог (на малюнку MySecond з розширенням .env).
Збережіть зміни у проекті.
Запустіть редактор бази каналів і відкрийте проект з щойно настроєними параметрами архівування.
Створіть новий екран і назвіть його, наприклад, history.
Розмістіть на екрані history кнопку, задайте для цієї кнопки дію Send Value. У діалозі, що при цьому появиться, виберіть саме той канал, для якого ви налаштували параметри архівування, і натисніть кнопку Add 1 і ОК:
EMBED PBrush
Перейдіть у режим емуляції. Натискайте кнопку протягом хвилини з однаковою чи різною швидкістю.
Вийдіть з режиму емуляції.
Розмістіть на екрані history універсальний тренд. При розміщенні появиться діалог:
EMBED PBrush
У цьому діалозі натисніть кнопку Додати (Add) і виберіть той канал, для якого задане архівування. Налаштуйте колір відображення кривої (наприклад, жовтий).
Переконайтеся, що на закладці Загальні параметри (General Parameters) цього діалогу відмічений незалежний перемикач (checkbox) “Архівний” (“Historical”).
Після розміщення тренда перейдіть у режим емуляції. Ви побачите криву у тренді такого вигляду:
EMBED PBrush
Зверніть увагу на час, відмічений на графіку. Це той час, коли ви натискали на кнопку, збільшуючи значення каналу на 1. Графік має вигляд, що відповідає рівномірній зміні значення за рівні проміжки часу.
Самостійно виконайте зміну каналу іншого характеру. Наприклад, створіть дві кнопки: одну для збільшення каналу на 1 і одну для зменшення каналу на 1. Натискайте їх почергово. Виконуйте натискання частіше, ніж через 1 секунду. Перевірте результат.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора