Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Компютерних технологій автоматики та метрології
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Автоматики і телемеханіки

Інформація про роботу

Рік:
2006
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Теорія автоматичного управління
Група:
КС-41
Варіант:
3

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України НУ ”Львівська політехніка” “ІКТА” Кафедра “Автоматики і телемеханіки” КУРСОВА РОБОТА з курсу “ТЕОРІЯ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ” Тема № 6 Варіант № 3 Виконав: ст. гр.КС-41 Перевірив: викл. Наконечний М.В. Львів-2006р. Тема № 6 Варіант № 3 Завдання. 1.Описати призначення і принцип роботи схеми. 2.Зобразити структурну схему системи. 3.Записати вирази коефіцієнтів передачі окремих ланок, розімкненої і замкнутої системи. 4.Зобразити статичні характеристики окремих ланок системи. 5.Записати вирази диференціальних рівнянь для окремих ланок системи. 6.Знайти рішення диференціальних рівнянь для окремих ланок системи. 7.За результатами рішень диференціальних рівнянь побудувати перехідні характеристики окремих ланок системи. 8.Записати вирази диференціальних рівнянь розімкненої і замкнутої системи. 9.Привести схеми електронного моделювання окремих ланок і замкненої системи. 10.Користуючись одним з алгебраїчних критеріїв стійкості визначити стійкість системи і знайти граничний коефіцієнт підсилення. 11.Записати вирази передаточних функцій для окремих ланок системи. 12.Записати вирази передаточних функцій розімкненої і замкнутої системи. 13.Записати вирази для комплексних коефіцієнтів передачі окремих ланок системи, розімкненої і замкнутої системи. 14.Розрахувати аналітично і побудувати АФХ, ЛАЧХ і ФЧХ окремих ланок системи і розімкненої системи. 15.По АФХ розімкненої системи визначити стійкість системи. Знайти запаси стійкості по амплітуді і фазі. 16.По ЛАЧХ і ФАХ розімкненої системи визначити стійкість системи і знайти запаси стійкості по амплітуді і фазі. 17.Побудувати графік перехідного процесу при одиничній стрибкоподібній дії вхідної величини. 18.По графіку перехідного процесу визначити якісні показники системи. Слідкуюча система витратоміра літака:  Рівняння ланок: А) вимірювальна схема EMBED Equation.3 Б) електронний підсилювач EMBED Equation.3 В) двигун EMBED Equation.3 Г) редуктор EMBED Equation.3 Вихідні дані: 1.Опис роботи системи. Слідкуюча система витратоміра літака здійснює контроль над витратами літака. Під впливом газового потоку заслонка зміщується. Так як заслонка зв‘язана з повзунком реостата R1, то повзунок також переміщається на певну відстань. В результаті цього вх стає відмінним від вих, що приводить до утворення похибки розузгодження U. Значення U подається на електронний підсилювач, де підсилюється, і підсилена напруга Up поступає на двигун. Вал двигуна, при надходженні цієї напруги, починає обертатись. Оберти з вала двигуна подаються на редуктор. Редуктор, який зв‘язаний з повзунком реостата R2, переміщує його доти, поки U=0 і вх=вих. 2.Структурна схема системи. Ред ДВ ЕП ВП1 _ Uвх ВП2 Рис.2.1 Структурна схема системи В структурній схемі використані такі позначення: ЕП-електронний підсилювач; ВП1,ВП2-вимірювальні перемворювачі; ДВ-двигун; Ред-редуктор; 3.Коефіцієнти передачі ланок, розімкненої і замкненої системи. Коефіцієнтом передачі називається відношення вихідної величини до вхідної в усталеному режимі, тобто коли всі часові похідні дорівнюють нулю. Коефіцієнт передачі вимірювальних перетворювачів(ВП1,ВП2): EMBED Equation.3(В/рад); EMBED Equation.3(В/рад); Коефіцієнт передачі електричного підсилювача: EMBED Equation.3; Коефіцієнт передачі двигуна: EMBED Equation.3(Рад/в.сек); Коефіцієнт передачі редуктора: EMBED Equation.3; Для розімкненої системи (розімкнена система – система, в якій відсутній контроль за регульованою (вихідною) величиною, в даному випадку для розімкненої системи EMBED Equation.3) коефіцієнт передачі є добутком коефіцієнтів передачі ланок ВП1, ЕП, ДВ, Ред., оскільки для розімкненої системи вони включені послідовно. Отже коефіцієнт передачі розімкненої системи: EMBED Equation.3=12.5; Для замкненої системи (замкнена система – система, в якій відбувається постійний контроль за регульованою (вихідною) величиною) коефіцієнт передачі є добутком коефіцієнта передачі ланки ВП1 та коефіцієнта передачі ланок ЕП, ДВ, Ред з врахуванням охоплення їх від’ємним оберненим зв’язком: EMBED Equation.3. Статичні характеристики окремих ланок Ланки системи: вимірювальна схема EMBED Equation.3  EMBED Equation.3 b) електронний підсилювач EMBED Equation.3  EMBED Equation.3 двигун EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 =>  редуктор EMBED Equation.3 EMBED Equation.3  Вирази диференціальних рівнянь для окремих ланок системи У даній системі перший і другий вимірювальні перетворювачі, а також електронний підсилювач, двигун і редуктор є без інерційними елементами, тому вони описуються алгебраїчними рівняннями. Двигун же є інерційним елементом, тому він описується диференційним рівнянням: EMBED Equation.3 де: EMBED Equation.3 EMBED Equation.3; C=0.5. підставивши ці значення у диференційне рівняння отримуємо остаточне рівняння: EMBED Equation.3 Розв’язок диференціальних рівнянь ланок системи. Розв’язок неоднорідного диференціального рівняння є сумою повного розв’язку однорідного диференціального рівняння (вільна складова) і часткового розв’язку неоднорідного диференціального рівняння (усталений режим). При розв’язку однорідного диференціального рівняння шукана функція замінюється виразом EMBED Equation.3, де EMBED Equation.3 - змінна інтегрування, p – стала. Після відповідних підстановок рівняння зводиться до алгебраїчного і розв’язується відносно p. Маючи p можна знайти розв’язок розв’язку однорідного рівняння. Знаходження розв’язку для усталеного режиму (статика) досягається прирівнюванням всіх похідних до нуля в неоднорідному диференціальному рівнянні. Двигун. Однорідне диференціальне рівняння: EMBED Equation.3, нехайEMBED Equation.3, тоді EMBED Equation.3, скоротивши на EMBED Equation.3отримаємо: EMBED Equation.3 дискримінант EMBED Equation.3, EMBED Equation.3, тоді EMBED Equation.3, EMBED Equation.3. Отже EMBED Equation.3, де EMBED Equation.3 - сталі. Частковий розв’язок неоднорідного рівняння EMBED Equation.3. Отже, EMBED Equation.3. При подачі на вхід одиничної стрибкоподібної функції розв’язок записується якEMBED Equation.3. Перша похідна EMBED Equation.3. Тоді при нульових незалежних початкових умовах: EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 Розв’язуючи систему рівнянь отримаємо: EMBED Equation.3.Таким чином при одиничній стрибкоподібній функції на вході ланка описується виразом: EMBED Equation.3. Перехідні характеристики ланок системи Рис.7.1 Перехідна характеристика двигуна, як розв'язок диференціального рівняння двигуна: EMBED Equation.3=> EMBED Equation.3 Інші ланки системи описуються алгебраїчними рівняннями, тобто є безінерційними, тому їх перехідні характеристики є стрибкоподібною функцію (повторює форму вхідного сигналу) з амплітудою рівною коефіцієнту передачі відповідної ланки. Вирази диференціальних рівнянь розімкненої і замкненої системи Диференціальне рівняння замкненої системи. Підставимо рівняння редуктора  у рівняння двигуна  отримуємо рівняння . Отримане рівняння підставимо і рівняння електронного підсилювача , отримуємо рівняння . Це отримане рівняння підставляємо у рівняння вимірювальної схеми , отримуємо рівняння . Розкриваємо усі дужки у отриманому рівнянні . Замінюємо  на  і отримуємо таке рівняння . Замінюємо коефіцієнти на відповідні a і b, отримуємо рівняння . Числові значення коефіцієнтів a і b будуть такими: EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 Диференціальне рівняння розімкненої системи. Для розімкненої системи рівняння вимірювальної схеми набуде вигляду , тому диференційне рівняння майже таким як і для замкненої системи тільки без . Отже диференціальне рівняння набуде такого вигляду . Де коефіцієнти будуть аналогічними до коефіцієнтів замкненої системи. 9.Схеми електронного моделювання ланок і замкненої системи. Електронне моделювання ланок і систем здійснюється при певній комбінації включення типових ланок САУ. Безінерційні елементи системи (вимірювальний перетворювач, електронний підсилювач, редуктор) моделюються за допомогою безінерційних ланок з відповідними коефіцієнтами передачі. EMBED Visio.Drawing.6 Рис.9.1 Схема електронного моделювання ВП1 вимірювального перетворювача; EMBED Visio.Drawing.6 Рис.9.2 Схема електронного моделювання ЕП електронного підсилювача; EMBED Visio.Drawing.6 Рис.9.3 Схема електронного моделювання Ред. редуктора; EMBED Visio.Drawing.6 Рис.9.4 Схема електронного моделювання ВП2 вимірювального перетворювача; Двигун описується рівнянням третього порядку. Його моделювання здійснюється за допомогою коливної і інтегруючої ланок: EMBED Equation.3 EMBED Visio.Drawing.6 Рис.9.5 Схема електронного моделювання ДВ двигуна; Схему порівняння можна промоделювати за допомогою підсумовуючої безінерційної ланки при умові, що сигнали на нього подаються у протилежних фазах. Оскільки у всіх ланках використовується інверсне включення операційних підсилювачів, то кожна моделююча ланка змінює знак (фазу) сигналу на протилежний. Схема електронного моделювання замкненої системи буде мати такий вигляд: EMBED Visio.Drawing.6 Рис.9.6 Схема електронного моделювання замкненої системи; Визначення стійкості системи і визначення граничного коефіцієнта підсилення Визначення стійкості системи за допомогою критерію стійкості Гурвіца. По критерію стійкості системи Гурвіца система автоматичного управління буде стійкою, якщо визначник Гурвіца і усі діагональні мінори додатні. Приведемо диференційне рівняння замкненої системи до операторного вигляду і прирівняємо до нуля. Кінцеве рівняння набуде вигляду . Де: EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 Складаємо визначник Гурвіца і його діагональні мінори: EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 Визначення коефіцієнта підсилення. Граничний коефіцієнт підсилення визначається з умови , де . Звідси визначаємо EMBED Equation.3. Таким чином коефіцієнт підсилення при якому система залишається на межі стійкості рівний 800. Вирази передаточних функцій для окремих ланок системи перший і другий вимірювальний перетворювач EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 електронний підсилювач EMBED Equation.3 двигун EMBED Equation.3 редуктор EMBED Equation.3 Вирази передаточних функцій для розімкненої і замкненої системи Вираз передаточної функції для розімкнена система.   EMBED Equation.3  Вираз передаточної функції для замкненої система. .  EMBED Equation.3  Вирази передаточних функцій для комплексних коефіцієнтів передачі окремих ланок системи, розімкненої і замкненої системи. Вирази передаточних функцій для комплексних коефіцієнтів передачі окремих ланок системи. перший і другий вимірювальний перетворювач EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 електронний підсилювач EMBED Equation.3 двигун  EMBED Equation.3 редуктор EMBED Equation.3 Вирази передаточної функцій для розімкненої системи.  EMBED Equation.3 Вираз передаточної функції для замкненої системи.  EMBED Equation.3 . Аналітичний розрахунок і побудова АФХ, ЛАЧХ і ФЧХ окремих ланок системи і розімкненої системи. Без інерційні ланки. Передаточні функції для без інерційних ланок, а саме: перший і другий вимірювальний перетворювач, електронний підсилювач і редуктор мають вигляд дійсного числа і не залежать від частоти. Амплітудно фазова характеристика для без інерційних ланок являє собою одну точку з координатами , де K – це коефіцієнт передачі відповідної ланки. Амплітудна частотна характеристика для без інерційних ланок – це пряма, яка паралельна осі частот з координатою рівня K (для лінійної АФХ) або , тому що , де K – це коефіцієнт передачі відповідної ланки. АФХ для без інерційних ланок: a) перший і другий вимірювальний перетворювач U(w) = S = 0.001, V(w)=0 – вимірювальні перетворювачі мають тільки дійсну складову передаточної функції. A(w) = S = 0,001 L(w) =20lg S = 20lg 0,001 = -60 b) електронний підсилювач U(w) = Кп = 100000, V(w)=0 – електронний підсилювач має тільки дійсну складову передаточної функції. A(w) = Кп = 100000 L(w) =20lg Кп = 20lg 100000 = 100 c) редуктор U(w) = 1/і =0.25; V(w)=0 – аналогічно, редуктор, як безінерційна ланка в даній системі має тільки дійсну складову передаточної функції. А(w)=0.25; L(w)=20Lg(A(w))=-12.04; ЛАЧХ для безінерційних ланок: перший і другий вимірювальний перетворювач U(w) = S = 0.001, V(w)=0 – вимірювальні перетворювачі мають тільки дійсну складову передаточної функції. A(w) = S = 0.001 L(w) =20lg S = 20lg 0.001 = -60 електронний підсилювач U(w) = Кп = 100000, V(w)=0 – електронний підсилювач має тільки дійсну складову передаточної функції. A(w) = Кп = 100000 L(w) =20lg Кп = 20lg 100000 = 100 редуктор U(w) = 1/і = 0.25; V(w)=0 – аналогічно, редуктор, як безінерційна ланка в даній системі має тільки дійсну складову передаточної функції. А(w)=0.25; L(w)=20Lg(A(w))=-12.04;  ФЧХ для безінерційних ланок: Фазочастотні характеристики , це пряма яка проходить по осі абсцис частот:  Інерційні ланки У нашій системі тільки одна інерційна ланка – це двигун, і тому тільки для нього я будую АФХ, ЛАЧХ і ФЧХ. З комплексного коефіцієнта передачі двигуна я знаходжу  і :  =U(w)+jV(w) EMBED Equation.3 Тоді  EMBED Equation.3  АФХ ЛАЧХ Якщо для двигуна з рівняння передаточної функції EMBED Equation.3 , то EMBED Equation.3 ЛФЧХ Якщо EMBED Equation.3 , то  EMBED Equation.3  Розімкнена система З комплексного рівняння розімкненої я знаходжу  і : EMBED Equation.3 Тоді АФХ З комплексного рівняння розімкненої я знаходжу  і : EMBED Equation.3 Тоді ЛАЧХ EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 Тоді ЛФЧХ  EMBED Equation.3  Визначення стійкості системи по АФХ розімкненої системи, запаси стійкості по амплітуді і по фазі Визначення стійкості системи за виглядом частотних характеристик здійснюється за допомогою частотних критеріїв стійкості, зокрема за критерієм Найквіста: САУ буде стійка у замкненому стані, якщо розімкнена системи на комплексній площині не охоплює точку з координатами (-1; j0). АФХ розімкненої системи (фрагмент): З комплексного рівняння розімкненої я знаходжу  і : EMBED Equation.3 Тоді АФХ Як видно з малюнку АФХ розімкненої системи не охоплює точку з координатами (-1; j0), отже система в замкненому стані буде стійкою. A=0.95. Запас стійкості по фазі дорівнює φ ≈63 градусів – це кут між радіусом одиничного кола, проведеного в точку перетину з графіком і віссю абсцис. Визначення по ЛАЧХ і ФЧХ розімкненої системи стійкість системи і значення запасів стійкості по амплітуді і по фазі Для того щоб САУ була стійкою, необхідно і достатньо, щоб при досягненні ЛАЧХ значення , . ЛАЧХ і ФЧХ (фрагменти), визначення стійкості системи: EMBED Equation.3  EMBED Equation.3   Як бачимо з рисунка, ЛФЧХ розімкненої системи не досягає значення –п, отже, це випадок, при якому неможливо визначити стійкість системи за ЛАЧХ та ЛФЧХ РС. Графік перехідного процесу при одиничній стрибкоподібній дії вхідної величини Для отримання функції перехідного процесу при подачі на вхід одиничної стрибкоподібної функції скористаємося математичним пакетом MatLab 6.1. Введемо необхідні дані передаточної функції замкненої системи в оператор STEP за принципом: чисельник – 20, а знаменник – це коефіцієнти 0.001 0.1 1 20. .  EMBED Equation.3  step([12.5],[0,005 0,1 1 12.5]),grid  Якісні показники системи За графіком: EMBED Equation.3- необхідне значення регульованої величини, EMBED Equation.3- максимальне значення регульованої величини, EMBED Equation.3- час перехідного процесу при EMBED Equation.3, EMBED Equation.3- час встановлення максимального значення, EMBED Equation.3 Висновок Система автоматичного регулювання при дослідженнях показала себе досить стійкою, з малим часом перехідного процесу (EMBED Equation.3) при відносно великих вимогах до неї (EMBED Equation.3). САК володіє нормальними запасами стійкості, що забезпечить стабільну роботу під час випробувань. Використана література П.И. Чинаєв, Н.М. Чумаков. Теория автоматического управления. Києвскоє высшее инженерно-авиационноэ военное училище ВВС. Киэв-1969. Теория автоматического управления: Учеб. для вузов по спец. «Автоматика и телемеханика». В 2-х ч. Ч. І. Теория линейных систем автоматического управления/ Н.А. Бабаков, А.А. Воронов, и др.; Под ред. А.А. Воронова. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.:Высш. шк.,1986. – 367 с.,ил.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!