Планування малого міста

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2010
Тип роботи:
Пояснювальна записка до курсового проекту
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

1. Розрахунок проектної чисельності населення міста Для визначення загальної площі території міста необхідно розрахувати проектну чисельність його населення за формулою: ; де Н— загальна чисельність населення міста; А—абсолютна чисельність містоутворюючої групи; Б—питома вага обслуговуючих кадрів; В—питома вага несамодіяльного населення. Містоутворюючу групу населення формують працівники промислових і сільськогосподарських підприємств, в тому числі легкої, місцевої промисловості, складів і баз матеріального постачання; підприємств і організацій зовнішнього транспорту, будівельно-монтажних організацій, науково-дослідних і проектних організацій, установ адміністрації, громадськості; технікумів, училищ (викладачі і техперсонал складають 10-15% від чисельності студентів) тощо. Обслуговуючу групу населення формують працівники дитячих дошкільних закладів, шкіл, підприємств культури, мистецтва, торгівлі, побуту, громадського харчування, медичного обслуговування, установ управління тощо. До несамодіяльної групи населення належать люди, не задіяні у суспільному виробництві—діти, школярі, непрацюючі пенсіонери, особи, зайняті в домашньому особистому господарстві, учні денних середніх навчальних закладів тощо. Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Інститут ІБІД Пояснювальна записка до курсової роботи на тему: «Планування малого міста» Виконав: ст. групи МБГ-32 Перевірила: ст.викл.,к.т.н. Гоблик А.В. м. Львів – 2010 2. Вибір території для проектованого міста Територія, яка обирається для будівництва нового або розширення існуючого міста, визначається з урахуванням можливого перспективного розвитку його основних функціональних елементів. Вибір туриторії міста необхідно розпочати з аналізу особливостей району, в якому передбачається будівництво – рельєфу та кліматичних факторів у взаємозвязку з іншими ландшафтними характеристиками. Найпридатнішим для розміщення забудови, трасування міських вулиць і доріг, відведення поверхневих вод є рельєф з невеликими ухилами (від 0,5% до 5%). Територія з ухилами в межах 6-10% потребує виконання певних обсягів земляних робіт, особливо для влаштування проїздів. Територія з ухилами більше 10% вимагають значних обсягів земляних робіт, терасування, улаштовування підпірних стінок, а тому не завжди бажані для розташування міської забудови. Території з ухилами менше 0,5% утруднюють відведення поверхневих вод. При виборі території для міста кліматичні фактори необхідно розглядати в тісному взаємозвязку з іншими природними умовами району будівництва (рельєфом території, наявністю зелених насаджень, водних просторів та ін.). Для прикладу, в районах з вологим кліматом для розміщення сельбищної зони найбільш придатними є території, розташовані на підвищенні, де забезпечується швидке просихання поверхні. В засушливих районах кращими є понижені місця, де, як правило, вологість є вищою, що сприяє вирощуванню зелених насаджень. Характеристика району будівництва має бути доповнена архітектурно-ландшафтним аналізом території з метою виявлення природних особливостей місцевості та врахування їх при створенні архітектурно-планувальної композиції міста.необхідно виявити основні видові точки, з яких відкриваються перспективи місцевості, проаналізувати різноманіття елементів ландшафту, поєднання зелених, водних та відкритих просторів тощо. За результатами оцінки природних та інженерно-будівельних умов, наявних антропогенних елементів на топографічній підоснові виконуєтьсясхема планувальних обмежень з метою виявлення придатних територій для розміщення житлового, промислового, складського будівництва, зелених насаджень та інших функціонально-планувальних елементів міста. 3. Розрахунок попереднього балансу території міста. Розрахунок місткості та необхідних площ для об’єктів обслуговування населення Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну. Сельбищна територія призначена для розміщення житлової забудови, підприємчтв та центрів обслуговування, громадських центрів, озеленених територій загального користування, навчальних закладів, спортивних комплексів, підприємств, які не мають шкідливого впливу на гігієнічний стан міського середовища (науково-дослідні та проектні інститути, лабораторії, конструкторські бюро тощо), а також магістральної та місцевої вуличної мережі. Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і повязаних з ним виробничих обєктів, комплексів наукових установ з дослідними підприємствами, комунально-складських обєктів, підприємств їз виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, санітарно-захисних зон промислових підприємств, обєктів спецпризначення (для потреб оборони), споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського сполучення, внутрішньої вулично-дорожньої транспортної мережі, ділянок громадських установ і місць загальногокористування для населення, яке працює на підприємствах. У межах виробничої території виділяються наступні функціональні підзони: промислова, комунально-складська та зовнішього транспорту. До ладшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту, до її складу можуть належати парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів, заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, курортні зони (у містах, що мають лікувальні природні ресурси). Для визначення територіальних резервів, необхідних для розвитку 4. Обгрунтування принятої схеми функціонального зонування малого міста. При поділі території міста на функціональні зони враховуються розміри зон, визначені в попередньому балансі території міста, рельєф та геологічні умови, роза вітрів, величина санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості промислових обєктів, наявність водних просторів та ін. Сельбищні території з адміністративно-громадським центром та установами громадського обслуговування загальною площею 158,38 Га розміщені в центрі топографічної підоснови на території з ухилом рельєфу до 5%, даний ухил є найбільш зручним ухилом для здійснення громадського і житлового будівництва та трасування мережі вулиць і доріг. Території з садибним типом житлової забудови площею 75,42 Га запроектовані в південній та частково північній частині міста. На даній території є ділянки з ухилом до 15% і на них розміщено близько 14% від усієї площі садибної забудови. Території малоповерховії та середньоповерхової забудови площею 62,85 Га та 20,11 Га розміщені на західній та східній частині топографічниї підоснови де ухил, становить до 5%, за межами санітарно-захисних зон підприємств. Північна частина території середньоповерхової, північна і південна частини середньоповерхової забудови межують з лісопарком що значно покращує мікроклімат даних територій. При переважаючому напрямі вітру північно-західному сельбищна територія добре провітрюється і одночасно є захищеною від сильних вітрів підвищенням рельєфу з півночі і частково заходу від даної території. Також сельбищний район захищений від шкідливого впливу промислових підприємств так, як промислова зона знаходиться східніше від даної території. Сельбищна зона не розташована на заболоченій або затоплювальній ділянці місцевості. Промислові території розміщені на території з ухилом рельєфу до 5%, даний ухил є найбільш зручним ухилом для здійснення промислового будівництва. Підприємства даної території мають зручний транспортний підїзд збоку залізниці і автомобільного транспорту. Дана територія має можливість подальшого територіального розвитку промислових підприємств на півночі від даної території. Промислова територія розміщена з навітряної сторони по відношенню до сельбищної території, таке розміщення дає захист від шкідливого впливу промислових підприємств сельбищним територіям. Дана територія має ефективні звязки з іншими територіями міста за допомогою автомобільних доріг які дають можливість легко і швидко дістатись будь-якої точки міста з промислової зони. Меблевий комбінат, шиферний завод і завод збірного залізобетону обєднані в одну зону площею 24 Га, так як це дозволяє використовувати спільно інженерні мережі, транспортні засоби і складські господарства. Санірно-захисні зони підприємств даної території запроектовані згідно норм і становлять шириною 100м. Обєкти харчової промисловості (молочний, маслоробний, консервний заводи, завод безалкогольних напоїв та хлібозавод) відокремлені від решти промислових підприємств в окрему зону площею 7,5 Га так як інші підприємства можуть негативно впливати на технологічні процеси даних підприємств. Санірно-захисні зони підприємств даної території влаштовані згідно норм і становлять шириною 50м. Територія споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського та приміського сполучення розміщені в східній частині підоснови. Пасажирська залізнична станція площею 14 Га запроектована прохідного типу розміщена розміщена поблизу сельбищної території, що забезпечує зручний зв'язок з центром міста, його житловими районами. Автовокзал площею 0,78 Га розміщений поряд з пасажирською залізничною станцією, що забезпечує хороший зв'язок між залізничним і автомобільгим транспортом. Вантажна автостанція площею 2 Га розміщена в санітарно-захисній зоні пасажирської залізничної станції поблизу складських територій. Вантажна залізнична станція площею 5 Га запроектована прохідного типу розміщена поблизу промислових обєктів. Таке розташування зумовлене необхідністю залізничного сполучення для меблевого комбінату, шиферного заводу і заводу збірного залізобетону. Між залізничними коліями, станціями і житловою забудовою запроектовані саніторно-захисні зони, ширина яких становить 100м. Станції технічного обслуговування і автозаправні станції загальною площею 3 Га запроектовані біля автомобільних доріг з двох боків при вїздах у місто. Всі території споруд зовнішього транспорту розміщені на території з ухилом до 5%, що найкраще підходить для підприємств даного типу. Території комунальних споруд споруди водопідготовки площею 1 Га запроектовані на заході міста враховуючи напрям стоку поверхневих вод і за межами міської забудови, щоб уникнути негативного впливу викидів промисловості та водостоку. Навкруг споруд водозабору запроектовано санітарно захисну зону шириною 100м. Споруди водрочищення площею 0,7 Га запроектовано за сході міста враховуючи напрям стоку поверхневих вод. Навкруг споруд водоочищення запроектовано санітарно захисну зону шириною 200м, щоб уникнути негативного впливу викидів промисловості. Складські території площею 3,14 Га розміщені в східній частині підоснови в санітарно-захисній зоні пасажирської залізничної станції поблизу вантажної автостанції. Озеленені території запроектовані на підвищенні вздовж міста на півночі і півдні. Також запроектований парк в громадському центрі міста. Характеристика проектованої системи вулично-дорожньої мережі. Доцільно розміщувати дороги і вулиці на ділянках території з ухилом до 5%, так щоб їхній ухил не перевищував 8%. При трасуванні вулиць і доріг слід уникати складних перетинів під гострим кутом, і малої відстані між сусідніми перехрестями. Запроектована система вулиць і доріг вздовж міста забезпечує зручні звязки між сельбищними, промисловими, складськими територіями і територіями зовнішнього транспорту. Прийнята ширина вулиці 25,5 м. Запроектовані житлові вулиці ділять сельбищну зону на житлові квартали, з урахуванням зручного звязку їх з магістральними вулицями і зупинками громадського транспорту. Прийнята ширина вулиці 16 м. Магістральна дорога розміщена на сході топографічниї підоснови за межами житлової забудови. Таке розташування забезпечує зв'язок між промисловими, складськими та територіями зовнішнього транспорту. В місці перетину дороги і залізничної колії зопроектовано міст. Організація міського центру Місця концентрації обєктів і установ культурно-побутового обслуговування населення у планувальній структурі міста формуються як зона загальноміського центру. Загальноміський центр поєднує в собі ділову, культурно-видовищну і культурно-освітню, торгівельну функції, функцію громадського харчування, побутового обслуговування, відпочинку, туризму дозвілля. Також в структурі сельбищної зони виділяються громадські підцентри, які розміщуються в окремих житлових кварталах, в яких слід розміщувати установи освіти, обслуговування, магазини. Загальноміський центр площею 10 Га розміщений в центрі сельбищної зони. Громадськийцентр має хорошу транспортну доступність до всіх житлових районів, обєктів промисловості та зовнішнього транспорту. 7. Список літератури Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 7.092103 «Міське господарство» / Укл.: Є.І. Король, А.В. Гоблик – Львів: Видавництво Національнлго університету «Львівська політехніка», 2008. – 45 с. ДБН 360-92** «Планировка и застройка городских и сельских поселений»
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!