МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту
і міжнародного підприємництва
Варіант № 5
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
З дисципліни «Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю»
Виконала :
Ст.гр.МЕз- 46
Прийняла :
Георгіаді Н.Г.
Львів – 2010
Зміст
1.Теоретична частина…………….…………………………………………….……3
2.Практична частина
2.1 Ситуаційна задача№1………………………………………………………8
2.2 Ситуаційна задача № 2……………………………………………………...15
3.Список використаної література………………………………………………….19
Теоретична частина
Зовнішньоекономічна діяльність проводиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються Господарським кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами, в яких визначаються правові режими, що встановлюються для іноземних суб’єктів господарської діяльності та для товарів.
У найзагальнішій формі поняття «правовий режим» визначається як порядок регулювання, комплекс правових засобів, що характеризують особливе поєднання взаємодіючих дозволів, заборон, а також позитивних зобов'язань, який створює особливу спрямованість регулювання.
До іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні відносяться суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження (офіційно зареєстроване місцезнаходження органу управління даного суб'єкта) або постійне місце проживання (проживання на території держави не менше 1 року при відсутності постійного місця проживання на території іншої держави) за межами України.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права на здійснення всіх її видів, прямо не заборонених законами України, незалежно від форм власності й інших ознак.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, можуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, у якій постійно проживають або громадянами якої вони є.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з їх статутними документами з моменту придбання ними статусу юридичної особи.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України можуть відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав.
Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію цих представництв здійснює Міністерство економіки України протягом 60 робочих днів із дня подачі іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. За реєстрацію з них стягується плата в розмірі, установленому Кабінетом Міністрів України. У випадку відмови в реєстрації представництва, іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити відмову в судових органах України.
Для іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» установлюються такі правові режими:
• національний режим, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав і зобов'язань не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується до усіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також до експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, що входять разом з Україною в економічні союзи;
• режим найбільшого сприяння, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають права, преференції і пільги в області пошлин, податків, зборів, якими користується іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої країни (виняток становить спеціальний режим); Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб’єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;
• спеціальний режим, що застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, у які входить Україна, і у випадку встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.
Аргентина є однією з країн що входять в СОТ з 1995року (світову організацію торгівлі) з 1995року.
До основних нормативних документів, що регулюють експортно-імпортні операції в Аргентині відносять:
- Митний Кодекс (Código Aduanero), введений в дію Законом від 02.03.1981 № 22145;
- Номенклатура зовнішньої торгівлі (Nomenclatura del Sistema Armonizado), введена в дію декретом № 2.275/94;
- Класифікація товарів, майже повністю ідентична з Єдиною номенклатурою товарів країн МЕРКОСУР (Indice de la Nomenclatura Común MERCOSUR).
До основних принципів побудови аргентинського імпортного тарифу можна віднести:
- розмір мита визначається рівнем національного виробництва аналогічного товару, тобто товари, не вироблювані на місцевому ринку, як правило, звільняються від імпортних мит або мають мінімальні мита;
- мінімальними митами також обкладаються товари, вироблювані в недостатніх кількостях або з невисокою якістю;
- максимальним митом оподатковуються товари, які можуть скласти конкуренцію аналогічним товарами місцевого виробництва;
- розмір мита визначається також з урахуванням рівня доданої вартості товару, що імпортується (чим він вищий, тим вище мито).
У торгівлі Аргентини з країнами Європейського Союзу та Україною застосовуються умови режиму найбільшого сприяння.
Окрім митних зборів, імпорт оподатковується на додану вартість (21% від ціни імпортного товару). Також стягуються інші податки і збори (статистичний збір, консульський збір, податок на фрахт, податок до фонду розвитку експорту), складові в цілому близько 4% вартості товару.
Серед нетарифних методів обмеження доступу товарів на аргентинській ринок можна виділити такі:
1. обов’язкове пред’явлення сертифікату походження товару при митному очищенні імпортних товарів, що походять з країн, що не є членами ВТО (діє з 1999 року);
2. режим довідвантажувальних інспекцій стосовно деяких імпортованих товарів (порядка 900 позицій) – запроваджено з 1997 року;
3 .реєстрація постачальників автотранспортних засобів (автобусів, тролейбусів) в Національному регістрі виробників шасі і запчастин (процедура дорога і довготривала);
4. сертифікація імпорту медикаментів, медичних приладів і устаткування, морських і повітряних суден, засобів зв’язку, газового устаткування;
5. омологація і сертифікація для виробників автомобілів (з 2001 року Аргентина застосовує стандарти ЄВРО-2 і ЄВРО-3).
Ряд норм законодавства про захист споживача, Закон № 24240 (Ley de Protección del Consumidor) і про сумлінну комерційну практику Закон № 22802 (Ley de Lealtad Comercial) розповсюджується на імпортні товари. Їх упаковка повинна містити найменування товару іспанською мовою, виробника, країну походження, найменування імпортера, його адресу і відомості про реєстрацію.
В Аргентині отримали розвиток зони вільної торгівлі, переважно орієнтовані на імпорт, діяльність яких регулюється Законом № 24331. На їх території не застосовуються звичайні митні процедури, товари звільняються від мит і податків, не застосовуються методи тарифних і нетарифних торгових обмежень. Стягуються податок на прибуток і статистичний збір. ПДВ стягується з подальшим відшкодуванням імпортерам
Відповідно до Закону № 25561 про надзвичайний економічний стан, який був прийнятий в січні 2002 року, на ряд експортних товарів з березня 2002 року встановлені експортні мита в розмірах 5,10 і 20%, зокрема на різні види борошна, рослинні масла, плоди (насіння) зернових і олійних культур, соєвий і соняшниковий шрот, нафту і нафтопродукти і деякі сировинні товари.
Чинна договірно-правова база українсько-аргентинських відносин нараховує 48 документів міждержавного, міжурядового, міжвідомчого та міжрегіонального характеру, які охоплюють різні напрямки співробітництва, що надає двостороннім відносинам різноплановості та багатосторонності.
Практична частина
Ситуаційна задача №1
1)Вітчизняне підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Вид зовнішньоекономічної діяльності, базисні умови постачання, товар, відповідний код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності наведено в табл.1.
Таблиця 1
Характеристика підприємства
та зовнішньоекономічної діяльності, яку воно здійснює
2) Відповідно до вихідних даних складаємо рахунок –фактуру.
Рахунок-фактура №СФ-R-08-05/8 від 25.01.2010 р.
Продавець : ТзОВ «Лавлис»
80560, Україна,Львівській обл., м.Львів вул. Зелена 45
Код ЄДРПОУ 57649893 , тел..+3(0322)675489
в/р 74836589462094 у КБ «ПриватБанк» м.Львів МФО 345672
Вантажовідправник :
ТзОВ «Лавлис»
79000, Україна,Львівській обл., м.Львів вул. Зелена 45
Покупець : ВАТ “Leaf”
Польща, 764839, м.Піра, вул. Greenstreet 5
Код ЗКПО 74563564
р/р 76453009236543 у КБ «ПриватБанк» м.Львів МФО 345672
Кор.рахунок 76654000657832900115
Вантажоодержувач :
ВАТ “Leaf”
Аргентина, 764839, м.Піра, вул. Greenstreet 5
Контракт: № R-16-08 від 20.01.2010 р.
Умови поставки : FOB, м.Піра, Аргентина
Кількість: 20 000 упаковок лаврового листя
Габаритні розміри,м: довжина/ширина/висота 0,15/ 0,08/ 0,03
Маса упаковки,кг повна 0,05
Шістдесять тисяч гривень, 00 копійок.
Країна походження : Україна
Директор Заставний П.Л.
Головний бухгалтер Жилюк Ю.В
3) Посилаючись на на законодавчо-нормативні акти та міжнародні угоди, визначити в яких відносинах знаходиться Україна з цим контрагентом та які методи регулювання зовнішньоекономічних відносин використовує держава для їх стимулювання.
Аргентина є членом Світової організації тогівлі (СОТ) та членом Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Україна є також членом СОТ та ГАТТ, а отже згідно закону України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92 р. №2097-ХІІ до цієї країни застосовують пільгові ставки мита.
Законами України від 23.06.2005 р. № 2715-IV і від 07.07.2005 р. № 2775-IV знижено рівень тарифного навантаження майже на 90 % тарифних позицій. Крім того, вказаними актами законодавства вирівняно розмір пільгових і повних ставок митного тарифу.
На сьогодні середньоарифметична (номінальна) ставка Митного тарифу складає за пільговими ставками близько 10,7 %, за повними - близько 21,2 %. Проте за розділами Митного тарифу цей показник має значну диференціацію.
Закон України "Про Митний тариф України" впродовж 2001-2003 рр. 8 разів вносилися зміни. Всього було змінено 1220 ставок ввізного мита на окремі товари.
В прийнятому 15.05.2003 р. Законі України "Про внесення змін до деяких законів України" встановлені адвалорні ставки мита на квіткову продукцію.
У Постанові Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 р. № 244 "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів" визначено основні напрями і пріоритети наближення системи національного технічного регулювання до міжнародної.
До основних заходів нетарифного регулювання належать:
реєстрація лікувальних засобів, виробів медичного призначення, імунобіологічних ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;
препаратів, харчових добавок
застосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів до України;
процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів;
процедура видачі ліцензій на право імпорту і експорту спирту, алкогольних напої і тютюнових виробів;
сертифікація товарів, які ввозяться до України;
дозвільна система служби експортного контролю;
дозвільна система органів державної влади, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний і інші види контролю;
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1722 визначено перелік товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлені квоти в 2005 р.,
4) Описати особливості здійснення зовнішньо-економічної діяльності підприємства з точки зору державного управління з посиланням на чинні законодавчі та нормативні акти.
При регулюванні зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів ЗЕД України та Аргентини будуть діяти такі міжнародні угоди та нормативні акти:
Рішення, Світова організація торгівлі, 15.04.1994 Рішення щодо запропонованої домовленості про інформаційну систему стандартів СОТ-ІСО
Протокол «Про вступ України до Світової організації торгівлі» від 5.02.08 р. – задає головні норми ведення міжнародної торгівлі, встановлює правила обкладання митом, т.п.
Угода, Світова організація торгівлі, 15.04.1994 Угода про державні закупівлі
Генеральна угода з тарифів та торгівлі від 30.10.1947 - вказує основні тарифи та пільгові ставки мита на певні групи товарів.
Угода, Світова організація торгівлі, 15.04.1994 Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року
Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі – встановлює правила перетину кордонів держав-членів та певні пільгові ставки на окремі групи товарів.
Також згідно закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959 від 16.04.91 р. держава встановлює порядок перетину експортних та імпортних товарів, капіталу через митний кордон України.
Згідно ст.74 Митного кодексу України вивезення , ввезення та транзит окремих видів товарів та інших предметів забороненні або обмеженні
5) Охарактеризувати особливості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства шляхом :
а) визначеня режиму у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який застосовує Україна до цієї країни.
До Аргентини Україною застосовується режим найбільшого сприяння а також застосовуються пільгові ставки до товарів, які мають походження з держав або, економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються . це здійснюється згідно закону України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92 р. №2097-ХІІ
б) встановлення наявності лізензій на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Переліки товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлені квоти в 2005 р., затверджені постановою. Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1722.
Ліцензування зовнішньоекономічних операцій упроваджені згідно з статтею 16 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про ЗЕД". Рішення про впровадження режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймаються Кабінетом Міністрів України за представленням Мінекономіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), які підпадають під режим ліцензування і квотування, і термінів дії цього режиму. Вказані рішення щорічно переглядаються.
Режим ліцензування товарів на імпорт, поширюється на:
а) хімічні засоби захисту рослин;
б) фармацевтичні препарати;
в) препарати косметичні;
г) ветеринарні препарати.
Режим ліцензування товарів на експорт поширюється на:
а) кольорові метали, їх відходи;
б) руди і концентрати дорогоцінних металів;
в) вугілля;
г) нафтопродукти, масла
д) електроенергія;
е) дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння.
Унашому випадку лаврове листя не підлягає ліцензуванню.
в) зазначення переліку митних процедур, що застосовуються державою для управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням того, чи знаходиться українське підприємство у вільній економічній зоні.
Оскільки українське підприємство не знаходиться у вільній економічній зоні то на нього не поширюється Закон України від 13.10.1992 р. № 2673-XII "Про загальні основи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", тому при експорті , імпорті товарів згідно закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про ЗЕД" будуть застосовуватись наступні митні процедури:
1. Митний контроль Товари та інші предмети перемішуються через митний кордон України під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами законодавчого порядку. У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль.
2. Митне оформлення - це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Це здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного
контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.
3. Особливості застосування мита полягають в тому, що стягується митницею і являють собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон.
4. Митні збори, які є обов‘язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон . Вони нараховуються за вантажною митною декларацією.
До них відносять: митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм), тимчасово вивезеного з України; митне оформлення товарів; митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів; митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад; митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм); митне оформлення ввезеного в Україну чи вивезеного з України майна іноземних фірм.
Ситуаційна задача №2
Вітчизняне підприємство, розташоване у м. Яворові Львівської області, спеціалізується на воробництві молочних і кисломолочних продуктві та реалізує свою продукцію як на території України, так і на експорт. Підприємство працює на вітчизняній та імпортній сировині.
Тривають переговори з німецькою фірмою, і на початку настурного року передбачається створення спільного підприємства у м. Яворові за участю німецкої фірми. Спільне підприємство працюватиме, використовуючи німецьке обладнання, технологію і, частково, на давальницькій сировині з Німеччини. Під час збуту орієнтуватиметься на вітчизняних та іноземних споживачів.
Особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства з точки зору державного управління та правового регулювання:
1)до створення спільного підприємства з точки зору регулювання ЗЕД .
Підприємство знаходиться у вільній економічній зоні, у м Яворів тому до нього буде застосовуватись режим спеціальної митної зони.
Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України.
В законодавстві України принципи митного й податкового регулювання у ВЕЗ визначає Закон “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13 жовтня 1992 р.
Законодавство України полягає в тому, що спеціальні митні зони створюються згідно з Законом України від 13.10.1992 р. № 2673-XII "Про загальні основи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". З цією метою приймається окремий закон для кожної спеціальної митної зони, з визначенням її статусу, території, терміну, на який вона створюється, і особливостей застосування законодавства України на її території.
Також регулюється такими законами:
Закон України «Про створення СЕЗ «Яворів» визначає основні параметри діяльності , органи управління та засади функціонування спеціальної економічної зони у м.Яворів. Органами управління СЕЗ "Яворів" є Яворівська районна рада та Яворівська районна державна адміністрація. Імпорт суб'єктами підприємницької діяльності СЕЗ "Яворів" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ "Яворів" та експорт товарів та інших предметів повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Яворів" не підлягають ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
2. Закон України «Про молоко та молочну продукцію» визначає правові основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України.
3. Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
4. Закон України «Про ЗЕД», який визначає основні засади здійснення зовнішньоекономічної діяльность
2) у процесі створення спільного підприємства .
При створенні спільного підприємства , окрім вище названих, діятимуть наступні законодавчі акти, а саме:
1. Закон України «Про ЗЕД», який визначає основні засади здійснення зовнішньоекономічної діяльность
2. Закон України “Про режим іноземного інвестування” передбачено, що відносини, пов'язані з іноземним інвестуванням, регулюються законодавством України та міжнародними договорами України, яким за наявності розбіжностей між національним законодавством та міжнародним договором надається перевага.
3. Закон України « Про порядок створення спільних підприємств » регулює порядок створення спільних підприємсв, вимоги до їх заснуваня та перелік основних документів , які подаються для їх створення, а саме:
Заява про намір створення СП.
Проект установчого договору.
Проект статуту.
Техніко-економічне обгрунтування або бізнес-план.
Письмове погодження відповідного органу управління.
Згода трудового колективу державного підприємства.
Згода місцевих органів державної влади.
Статут державного підприємства.
Нотаріально завірені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб України і довідка банківської установи, що веде розрахунки.
Для іноземних інвесторів:
Документ, що підтверджує його реєстрацію в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути нотаріально засвідчений, переведений на українську мову і легалізований у встановленому порядку.
Рекомендаційний лист банківської установи іноземної фірми в країні місцезнаход-ження, що веде її розрахунки, з перекладом на українську мову і легалізований.
4. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР визначає порядок перерахунку коштів для інвестування у створення спільного підприємства та для проведення різного роду операцій для закупівлі необхідної сировини та обладнання.
3) після створення спільного підприємства.
Після створення спільного підприємства, до всіх вище згаданих законодавчих актів можна додати:
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», визначаю розрахунки підприємства з працівниками та сплатою податків.
Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах » тому що підприємство працюватиме на давальницькій сировині. Цей закон визначає основні ставки мита , якими обкладаються товари виготовлені на давальницькій сировині та порядок перетину сировини кордону, ставки мита для неї.
Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” визначає основні ставки податку для підприємств, створених як за участю вітчизняного, так і іноземного капіталу.
Постанова КМУ «Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для їх підтвердження» використовується тому що наше підприємство буде вивозити свою продукцію за кордон
Список використаної літератури
1. Закон України " Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N 959-XII
2. Митний контроль та митне регулювання: навч. Посібник/ за ред. М.М.Каменської, П.В Пашка.: Київ: .Знання. – 2002 -ст67
Господарський Кодекс України (остання редакція від 30.04.09 р.).
Митний Кодекс України(остання редакція під 22.05.08 р.) -розділ III,глава 10.
Господарський Кодекс України (остання редакція від 30.04.09 р.).
Закон України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10.01.08 р. № 250-VI.
Закон України "Про операції з давальницького сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (остання редакція 17.03.09 р.).
8 Закон України "Про єдиний митний тариф" від 5.02.92 р. № 2097-ХІІ (остання редакція 01.01.09 р.).
9 Закон України "Про Митний тариф України" 5.04.01 р. № 2371-ІІІ (остання редакція 12.04.09 р.).
10 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (додаток до закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року).
акон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13.10.92 р. № 2673-ХІЇ (остання редакція від 17.02.06 р.)
Закон України "Про міжнародні договори України" № 1906-4 від 29.06.04 р.
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (остання редакція від 01.01.09 р.).
14 Протокол "Про вступ України до Світової організації торгівлі" від 5.02.08 р., Женева.
15 Генеральна угода з тарифів та торгівлі від 30.10.1947.
16. Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі.
Георгіаді Н.Г., Князь С.В. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності:Навч. посібник. - Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. - 196 с.