МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра менеджменту організацій
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Економіка та управління підприємством»
на тему: «Розробка основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства»
Виконав:
Студент групи ЗІД-12
Перевірила:
асистент Прокопишин Л.М.
Львів 2010
Завдання на курсовий проект студенту групи ЗІД-12
Варіант – 12.
1. Річна виробнича програма випуску:
- деталей А – (29+N=41) тис. шт.;
- деталей Б – (45+N=57) тис. шт.;
- деталей В – (33+N=45) тис. шт.;
- деталей Г – (24+N=36) тис. шт.;
2, Трудомісткість обробки деталей по операціях та розряди робіт
3. Витрати матеріалу на деталь
1. Розрахунок нормативних і фактичних витрат часу
1.1. Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми
Нормативна трудомісткість представляє собою усереднені затрати часу робітників на виготовлення певного виду продукції, розраховані у відповідності до заздалегідь встановлених і обґрунтованих норм затрат часу на одиницю цієї продукції.
Для визначення нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми ( EMBED Equation.3 ) потрібно попередньо розрахувати декілька проміжних розрахункових величин:
1) річну нормативну трудомісткість обробки деталей кожного j-го найменування по кожному і-му виду робіт;
річну нормативну трудомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому і-му виду робіт;
річну нормативну трудомісткість обробки деталей кожного окремого j-го найменування по всіх видах робіт.
Річна нормативна трудомісткість обробки деталей кожного j-го найменування по кожному і-му виду робіт ( EMBED Equation.3 ) розраховується за формулою (1):
EMBED Equation.3 (1)
де EMBED Equation.3 - нормативна трудомісткість обробки однієї деталі j-го найменування на устаткуванні і-ої групи, нормо-годин (приймається за вихідними даними);
EMBED Equation.3 - річна виробнича програма випуску деталей j-го найменування, шт.
EMBED Equation.3
Річна нормативна трудомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому виду робіт ( EMBED Equation.3 ) представляє собою нормативні затрати часу основних робітників і-ої професії на виготовлення усієї продукції, яка проходить обробку на даній технологічній операції. Розрахунок цієї величини виконується за формулою (2):
EMBED Equation.3 (2)
де т-кількість найменувань деталей в річній виробничій програмі,
Річна нормативна трудомісткість обробки деталей кожного окремого найменування по всіх видах робіт ( EMBED Equation.3 ) представляє собою нормативні затрати часу основних робітників усіх професій лише на виготовлення продукції j-го виду. Розрахунок цієї величини виконується за формулою (3):
EMBED Equation.3 (3)
де l - кількість груп основного технологічного устаткування, тобто, кількість технологічних операцій, потрібних для виготовлення виробу кожного найменування, (l = 4).
Нормативна трудомісткість виконання річної виробничої програми ( EMBED Equation.3 ) розраховується за формулою (4):
EMBED Equation.3 (4)
Усі результати проведених розрахунків різних значень нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми округляються до найближчого більшого цілого числа і зводяться у розрахункову форму №1:
Розрахункова форма № 1
Розрахунок нормативної трудомісткості виконаний
річної виробничої програми
1.2. Розрахунок фактичної верстатомісткості річної виробничої програми
Після визначення нормативних затрат часу, потрібних для виконання річної виробничої програми підприємства, розраховуються також фактичні значення цих затрат.
Фактичні затрати часу основних робітників на виготовлення продукції розраховуються з урахуванням планових значень коефіцієнтів виконання норми виробітку (Квн). Ці коефіцієнти передбачають можливість перевиконання норм за рахунок впливу певних, наявних на підприємстві факторів (рівень кваліфікації зайнятих на виробництві робітників, тип використовуваного устаткування тощо). Таким чином відбувається зниження фактичних значень затрат часу на виготовлення продукції у порівнянні з відповідними нормативними величинами.
Для спрощення розрахунків у курсовій роботі фактичні затрати часу робітників (фактична трудомісткість виготовлення продукції) ототожнюються з фактичними затратами часу роботи устаткування і робочих місць, тобто, з фактичною верстатомісткістю. Таким чином не враховується можливість одночасного обслуговування одним робітником декількох робочих місць, тобто, багатоверстатність виробництва.
Спочатку розраховується фактична верстатомісткість обробки однієї деталі j-го найменування на устаткуванні і-ої групи (Wіj). Розрахунок виконується за формулою (5):
EMBED Equation.3 (5)
де EMBED Equation.3 коефіцієнт виконання норми виробітку на і-х роботах.
Одержані значення фактичних верстатомісткостей обробки однієї деталі кожного найменування на відповідному устаткуванні або робочих місцях округлюються з точністю до сотих і зводяться в розрахункову форму №2.
Розрахункова форма № 2
Визначення фактичної верстатомісткості обробки деталей
Далі провадяться розрахунки інших значень фактичної верстатомісткості виготовлення деталей усіх найменувань. Ці розрахунки виконуються аналогічно вищенаведеному розрахунку нормативної трудомісткості річної виробничої програми і проводяться вони за формулами (6) - (9):
EMBED Equation.3 (6);
EMBED Equation.3 (7);
EMBED Equation.3 (8);
EMBED Equation.3 (9);
де EMBED Equation.3 - річна фактична верстатомісткість обробки деталей j-го найменування на і-ому устаткуванні, верстато-год.;
EMBED Equation.3 - річна фактична верстатомісткість обробки деталей всіх найменувань тільки на і-ому устаткуванні, верстато-год;
EMBED Equation.3 - річна фактична верстатомісткість обробки деталей тільки j-го найменування на всіх видах робіт, верстато - год;
EMBED Equation.3 - фактична верстатомісткість виконання усієї річної виробничої програми, верстато-год;
Усі результати проведених розрахунків фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми округляються до найближчого більшого цілого числа і зводяться у розрахункову форму №3.
Розрахункова форма № З
Розрахунок фактичної верстатомісткості виконання
річної виробничої програми
2. Розрахунок річного ефективного фонду часу устаткування
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування розраховується для подальшого визначення необхідної кількості основного технологічного устаткування, потрібного для виконання річної виробничої програми підприємства. Саме значення ефективного фонду часу залежить від багатьох факторів (кількості робочих днів у році, змінності роботи підприємства, виду та складності використовуваного устаткування тощо).
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування і-ої групи (ФЕфі) визначається за формулою (10):
EMBED Equation.3 (10)
де ФЕфі - номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування , годин;
EMBED Equation.3 (11)
де S - кількість робочих змін за добу, (для розрахунків приймається S=2);
ФС - середня тривалість робочої зміни, годин, (для 40-годинного робочого тижня приймається ФС = 8 годин);
ДРОБ, ДПС - відповідно, кількість робочих та передсвяткових днів у роді.
Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році проводиться у вигляді розрахункової форми №4 (у відповідності до фактичних даних календарного року, щодо якого виконуються розрахунки);
∆ФПС - скорочення тривалості робочої зміни у передсвяткові дні, годин (приймається ∆ФПС =1 год.);
КРі — коефіцієнт, що враховує час простою і-тої групи устаткування у плановому ремонті.
Значення коефіцієнта КРі задається в % до ФНОМ і залежить від ступеня конструкційної складності виконання конкретного виробничого устаткування та ряду інших факторів. Рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення КРі наведено в розрахунковій формі № 5.
Усі результати проведених розрахунків номінального та ефективного фонду часу роботи одиниці устаткування і-ої групи (ФНОМ та ФЕФі) округлюються до найближчого більшого числа і зводяться у розрахункові форми №5 та №6.
Розрахункова форма № 4
Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році
Розрахункова форма № 5
Розрахунок річного ефективного фонду часу устаткування
3.Розрахунок необхідної чисельності усіх категорій персоналу підприємства
Розрахунок необхідної чисельності працівників виконується окремо для кожної з нижчеперелічених категорій персоналу підприємства:
основні робітники;
допоміжні робітники;
керівники та спеціалісти;
службовці;
До основних відносяться ті робітники, що безпосередньо зайняті виробництвом продукції підприємства і працюють на основному технологічному устаткуванні та робочих місцях.
Необхідна кількість основних робітників підприємства розраховується для їх кожної професії зокрема, а сам розрахунок провадиться за формулою (12):
EMBED Equation.3 (12)
де ЧРОБ - чисельність основних робітників і-ої професії, чол.;
ФР0Б - річний ефективний фонд часу одного робітника, годин.
Значення річного ефективного фонду часу робітника залежить від багатьох факторів:
від кількості робочих та неробочих днів у році;
від планової (середньої) величини неявок на роботу з поважних причин – через відпустку, хворобу тощо;
від номінальної та середньої тривалості робочого дня;
від планових втрат робочого часу у зв'язку зі скороченням тривалості робочого дня для певних категорій працюючих.
Для спрощення розрахунків в курсовій роботі приймається, що для всіх категорій основних робітників ФРОБ = 1850 год.
Одержані розрахункові значення необхідної чисельності основних робітників кожної професії округляються до найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункову форму № 6.
До допоміжних відносяться робітники, не зайняті безпосередньо виробництвом продукції. Функції допоміжних робітників передбачають лише обслуговування основного технологічною устаткування, забезпечення надійності та безперебійності його функціонування, а також утримання виробничих приміщень та інших площ.
Необхідна чисельність допоміжних робітників розраховується для кожної професії зокрема. Для розрахунків використовуються передбачені для допоміжних робітників укрупнені норми обслуговування різних виробничих об'єктів одним допоміжним робітником.
При розрахунках враховується і те, що основні об'єкти, обслуговувані допоміжними робітниками, поділяються на дві окремі категорії:
технологічне устаткування;
основні робітники.
Це, в свою чергу, зумовлює особливості проведення розрахунків для різних професій допоміжних робітників.
Для тих категорій допоміжних робітників, об'єктом обслуговування яких є тільки основні робітники, розрахунок виконується за формулою (13):
EMBED Equation.3 (13)
де EMBED Equation.3 чисельність допоміжних робітників к-ої професії, об’єктом обслуговування яких є тільки основні робітники, чол.;
НООРК - норма обслуговування основних робітників одним допоміжним робітником к-ої професії в одну зміну, чол./чол. EMBED Equation.3
Для тих категорій допоміжних робітників, які займаються обслуговуванням устаткування та робочих місць, розрахунок виконується за формулою (14):
EMBED Equation.3 (14)
де EMBED Equation.3 - загальна чисельність допоміжних робітників к-ої професії, які займаються обслуговуванням технологічного устаткування та робочих місць, чол..;
EMBED Equation.3 - прийнятна кількість устаткування; EMBED Equation.3
НОРМК- норма обслуговування основних верстатів та робочих місць одним допоміжним робітником к-ої професії в одну зміну, шт./чол. EMBED Equation.3
Розраховані значення необхідної чисельності допоміжних робітників усіх передбачених в курсовій роботі професій округляються до найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункову форму № 6.
Розрахунок загальної чисельності керівників, спеціалістів та службовців в курсовій роботі здійснюється укрупнено, без розподілу цих працівників за конкретними категоріями і професіями. Чисельність керівників, спеціалістів та службовців задається у відсотках до кількості усіх основних робітників, потрібних для виконання річної виробничої програми, і приймається наступною:
для парних варіантів - загальна чисельність керівників і спеціалістів складає 10% від кількості основних робітників, а чисельність службовців - 3%;
для непарних варіантів - загальна чисельність керівників і спеціалістів складає 8% від кількості основних робітників, а чисельність службовців - 4%.
Одержані результати розрахунків необхідної чисельності керівників, спеціалістів та службовців округляються в більшу сторону, до найближчого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 6. В цій формі також провадиться розрахунок процентного співвідношення різних категорій працюючих до їх загальної чисельності (взятої за 100%).
Розрахункова форма № 6
Чисельність промислово-виробничого персоналу
4.розрахунок витрат основних матеріалів
Усі розрахунки витрат основних матеріалів провадяться за двома напрямками – на одну деталь кожного найменування та на річну виробничу програму підприємства в цілому.
Витрати основних матеріалів на деталь j-го найменування (СМj) визначається за формулою (15):
EMBED Equation.3 (15)
де - EMBED Equation.3 - маса чистової деталі j-го найменування, кг;
EMBED Equation.3 - процент припуску на обробку , %;
EMBED Equation.3 - ціна одиниці матеріалу, грн./кг;
EMBED Equation.3 - коефіцієнт що враховує транспортно заготівельні витрати (приймається EMBED Equation.3 =0.05).
Розрахункові значення витрат основних матеріалів на деталь визначається з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №7 та №17.
Витрати основних матеріалів на річну виробничу програму деталей j-го найменування ( EMBED Equation.3 ) визначаються за формулою (16):
EMBED Equation.3 (16)
Розраховані значення витрат основних матеріалів на річну виробничу програму деталей j-го найменування округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму №7.
5. Визначення вартості зворотних відходів
Усі розрахунки вартості зворотних витрат проваляться за двома напрямами - на одну деталь кожного найменування та на річну виробничу програму підприємства в цілому.
Величина зворотних відходів на деталь j-го найменування (СЗВj) визначається з урахуванням можливості одержання (виходу) зворотних відходів при виготовленні деталей кожного найменування, а сам розрахунок виконується за формулою (17).
EMBED Equation.3 (17)
де EMBED Equation.3 - процент виходу зворотних відходів, %;
EMBED Equation.3 - ціна одиниці зворотних відходів, грн./кг.
Розрахункові значення вартості зворотних відходів на деталь кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №7 та №17.
Зворотні відходи на річну виробничу програму випуску деталей j-го найменування ( EMBED Equation.3 ) розраховуються за формулою (18):
EMBED Equation.3 (18)
Одержані значення величини зворотних відходів на річну виробничу програму округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 8.
6. Розрахунок витрат на заробітну плату основних робітників
6.1. Розрахунок розцінок за деталь
В курсовій роботі приймається, що всі основні робітники підприємства оплачуються за відрядною системою оплати праці. Усі розрахунки основної заробітної плати основних робітників виконуються за двома напрямками - на одну деталь кожного найменування та на річну виробничу програму підприємства в цілому. При цьому в собівартість виробу безпосередньо включаються витрати на основну заробітну плату тільки основних робітників, які займаються виготовленням цієї продукції.
Розцінка за деталь певного найменування представляє собою загальну суму основної заробітної плати, яку одержують ті основні робітники, які безпосередньо займаються виготовленням цієї деталі.
Розцінка за деталь j-го найменування (Рj) розраховується за формулою (19):
EMBED Equation.3 (19)
де EMBED Equation.3 - середня годинна тарифна ставка для робіт на і-ій групі устаткування, грн./нормо-год.
Розрахункові значення розцінок на деталі кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №7 та №17.
6.2. Визначення загального фонду основної заробітної плати робітників
Загальний фонд основної зарплати основних робітників на річний випуск j-го виду деталей (ОЗПj) визначається за формулою (20):
EMBED Equation.3 (20)
Загальний річний фонд основної зарплати усіх основних робітників, зайнятих виконанням річної виробничої програми підприємства (OЗПР), визначається за формулою (21):
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (21)
Розрахункові значення річних фондів основн ої зарплати (ОЗПj та ОЗПР) округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму №7.
7. Визначення розміру прямих витрат
За способом віднесення на собівартість продукції усі витрати підприємства поділяються на прямі і непрямі.
Прямі витрати безпосередньо включаються в калькуляцію собівартості виробів, оскільки їх розмір нормується в залежності від виду виготовленої продукції, виконаної роботи чи наданої, послуги. До прямих витрат на виріб j-го найменування (ПВj) відносяться:
витрати основних матеріалів;
вартість зворотних відходів;
основна заробітна плата основних виробничих робітників;
додаткова заробітна плата основних робітників;
відрахування у спеціальні фонди (з заробітної плати основних робітників).
Прямі витрати на деталь j-го найменування визначаються за формулою (22):
EMBED Equation.3 (22)
де EMBED Equation.3 - додаткова заробітна плата основних робітників на виріб j-го найменування, грн. EMBED Equation.3 розраховується як відсоток від основної зарплати основних робітників (розцінки) і приймається у відповідності до заданого варіанту вихідних даних:
для парних варіантів - 30% від розцінки;
для непарних варіантів - 40% від розцінки.
Розрахункові значення додаткової заробітної плати основних робітників на виріб кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми № 7 та № 17;
EMBED Equation.3 - відрахування у спеціальні фонди (на соціальні заходи) на виріб j-го найменування, грн. Відрахування у спеціальні фонди розраховуються як відсоток від загальної суми основної та додаткової зарплати основних робітників і, згідно чинного в Україні законодавства, укрупнено складають 37% від цієї суми.
Розрахункові значення відрахувань у спеціальні фонди на виріб кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми № 7 та № 17.
Прямі витрати на деталь кожного найменування розраховуються з точністю до сотих величин (як і усі складові формули (22)) і заносяться в розрахункові форми №7 та №17.
Прямі витрати на річну виробничу програму випуску деталей, j-го найменування ( EMBED Equation.3 ) розраховуються за формулою (23):
EMBED Equation.3 (23)
Розрахункові значення прямих витрат на річну виробничу програму випуску деталей кожного найменування округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 7.
Розрахункова форма № 7
Визначення розміру прямих витрат
8. Визначення загального розміру непрямих витрат підприємства та їх розподіл між виробами різних найменувань
Непрямі витрати не пов'язані безпосередньо з випуском певного виду продукції, а їх наявність на підприємстві зумовлюється необхідністю процесу управління та обслуговування виробництва. Непрямі витрати не можна безпосередньо відносити на собівартість певної продукції: спочатку потрібно визначити їх загальний розмір по підприємству (виробничому підрозділу) за певний проміжок часу (як правило - за рік), а потім пропорційно розподілити між виробами різних найменувань за певним методом розподілу витрат.
Загальний розмір усіх непрямих витрат підприємства за рік ( EMBED Equation.3 ) в курсовій роботі розраховується за формулою (28):
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (24)
де EMBED Equation.3 - річні загальновиробничі витрати підприємства (з урахуванням витрат на
утримання та експлуатацію устаткування);
EMBED Equation.3 - річні адміністративні витрати підприємства;
EMBED Equation.3 - інші річні виробничі (операційні) витрати підприємства;
EMBED Equation.3 - річні збутові витрати підприємства.
В роботі розраховані значення усіх складових формули (24) округлюються до найближчих більших цілих чисел і представляються у відповідних розрахункових формах.
8.1. Розрахунок річних загальновиробничих витрат
В загальному випадку до загальновиробничих витрат можна відносити:
- витрати на утримання і експлуатацію устаткування (його амортизація і витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування);
витрати на утримання обслуговуючого персоналу - допоміжних робітників (їх основна і додаткова зарплата, а також відрахування у спеціальні фонди);
витрати на утримання та експлуатацію будівель (їх амортизація та витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування);
витрати на силову електроенергію, на опалення та освітлення;
інші загальновиробничі витрати.
В спрощеному вигляді загальновиробничі витрати можна розрахувати за формулою (25):
EMBED Equation.3 (25)
де EMBED Equation.3 - вартість річних амортизаційних відрахувань устаткування;
EMBED Equation.3 - вартість річних амортизаційних відрахувань будівель;
EMBED Equation.3 - річна основна зарплата допоміжних робітників;
EMBED Equation.3 - річна додаткова зарплата допоміжних робітників;
EMBED Equation.3 - річна вартість відрахувань у спеціальні фонди (з заробітної плати
допоміжних робітників);
EMBED Equation.3 - річна вартість інших загальновиробничих витрат.
Розрахунок вартості річних амортизаційних відрахувань устаткування та будівель провадимо за лінійним (рівномірним) методом нарахування амортизації.
Вартість річних амортизаційних відрахувань устаткування можна визначити за формулою (26):
EMBED Equation.3 (26)
де EMBED Equation.3 - вартість річних амортизаційних відрахувань устаткування і-ої групи,
грн;
EMBED Equation.3 - річна норма амортизації устаткування і-ої групи, %;
EMBED Equation.3 - первинна вартість устаткування і-ої групи, грн.
Річна норма амортизації для устаткування і-ої групи за лінійного (рівномірного) методу нарахування амортизації визначається за формулою (27):
EMBED Equation.3 (27)
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 - оптимальний строк служби устаткування і-ої групи, років. Рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення EMBED Equation.3 наведено в розрахунковій формі № 8.
Розрахункові значення річних норм амортизації для устаткування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункову форму № 8.
Первинна вартість устаткування і-ої групи розраховується за формулою (28):
EMBED Equation.3 (28)
де EMBED Equation.3 - первинна вартість одиниці устаткування і-ого виду, грн. (рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення EMBED Equation.3 наведено в розрахунковій формі № 8.
Розрахункові значення первинної вартості та річних амортизаційних відрахувань для устаткування кожної групи округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 8.
Розрахункова форма №8
Розрахунок вартості річних амортизаційних відрахувань устаткування
Вартість річних амортизаційних відрахувань будівель визначається за формулою (29):
EMBED Equation.3 ( 29)
де EMBED Equation.3 - річна норма амортизації будівель, (розраховується за оптимального строку служби будівель EMBED Equation.3 = 35 років). Значення EMBED Equation.3 розраховується з точністю до сотих величин і зводиться в розрахункову форму № 9
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 - вартість 1 м2 виробничої площі, грн./м2 (для розрахунків в курсовій роботі приймається EMBED Equation.3 = 400 грн./м2);
EMBED Equation.3 - загальна площа будівель, м2 , яка розраховується за формулою (30):
EMBED Equation.3 (30)
де EMBED Equation.3 - площа, зайнята устаткуванням і-го виду, м2;
EMBED Equation.3 - середня питома площа, зайнята одиницею устаткування і-го виду, м2, (рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення EMBED Equation.3 наведено в розрахунковій формі № 9);
1,3 - коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжних площах (в тому числі і невиробничого призначення).
Розраховані значення загальної площі та річних амортизаційних відрахувань будівель ( EMBED Equation.3 та EMBED Equation.3 ) округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 9.
Розрахункова форма №9
Розрахунок вартості річних амортизаційних відрахувань будівель
Річна основна зарплата допоміжних робітників може бути спрощено розрахована за формулою (31):
EMBED Equation.3 (31)
де EMBED Equation.3 - загальна чисельність усіх допоміжних робітників (без їх поділу за професіями );
EMBED Equation.3 - середня годинна ставка допоміжного робітника, грн./год. (для
розрахунків приймається EMBED Equation.3 =2,5 грн./год.).
Одержане розрахункове значення EMBED Equation.3 округлюється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункові форми № 10 та № 11.
Річна додаткова зарплата допоміжних робітників ( EMBED Equation.3 ) укрупнено приймається у розмірі 25 % від основної зарплати. Одержане розрахункове значення EMBED Equation.3 - округлюється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункові форми № 10 та № 11.
Відрахування у спеціальні фонди (з заробітної плати допоміжних робітників - EMBED Equation.3 ) приймаються у розмірі 37 % від суми основної та додаткової зарплати.
Одержане розрахункове значення EMBED Equation.3 округляється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункові форми № 10 та № 11.
Інші загальновиробничі витрати розраховуються у відповідності до заданого варіанту вихідних даних:
для парних варіантів EMBED Equation.3 складають 25% від суми попередніх витрат;
для непарних варіантів EMBED Equation.3 складають 20% від суми попередніх витрат. Одержане значення EMBED Equation.3 округляється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункову форму № 11.
EMBED Equation.3
В цій розрахунковій формі також наводиться кінцевий розрахунок розміру річних загальновиробничих витрат підприємства ( EMBED Equation.3 ).
Розрахункова форма №10
Розрахунок загальних витрат на оплату праці допоміжних робіт
Розрахункова форма №11
Розрахунок річних загальновиробничих витрат підприємства
8.2. Розрахунок річних адміністративних витрат
В загальному випадку до адміністративних витрат можна відносити:
витрати на утримання адміністративно-господарського персоналу: керівників, спеціалістів та службовців (їх основну і додаткову зарплату, відрахування у спеціальні фонди, витрати на підвищення кваліфікації);
витрати на дослідження і розробки;
гонорари за професійні послуги та організаційні витрати;
витрати на зв'язок і представницькі витрати;
амортизацію нематеріальних активів та деякі види непродуктивних витрат;
інші адміністративні витрати.
В курсовій роботі у спрощеному вигляді адміністративні витрати можна розраховувати за формулою (32):
EMBED Equation.3 (32)
де EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 - відповідно, основна заробітна плата керівників і спеціалістів та службовців;
EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 - відповідно, додаткова заробітна плата керівників і спеціалістів та службовців;
EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 - відрахування у спеціальні фонди з заробітної плати, відповідно, керівників і спеціалістів та службовців;
EMBED Equation.3 - інші адміністративні витрати.
Річна основна зарплата керівників і спеціалістів може бути розрахована за формулою (33):
EMBED Equation.3 (33)
де EMBED Equation.3 - загальна чисельність керівників і спеціалістів;
EMBED Equation.3 - середній місячний посадовий оклад, грн. (для розрахунків в курсовій роботі приймаються наступні значення:
для парних варіантів – вихідних даних - 850 грн.;
для непарних варіантів – вихідних даних - 780 грн.);12 - кількість місяців у році.
Річна основна зарплата службовців розраховується аналогічним чином, а для розрахунків приймаються наступні значення посадових окладів:
для парних варіантів — оклад службовців 560 грн.;
для непарних варіантів – оклад службовців 580 грн.
Одержані розрахункові значення EMBED Equation.3 та EMBED Equation.3 округляються до найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункові форми № 12 і №13.
Додаткова заробітна плата керівників і спеціалістів та службовців укрупнено приймається у розмірі 25 % від основної заробітної плати відповідної категорії працівників. Одержані розрахункові значення EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 округляються до
найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункові форми № 12 і №13.
Відрахування у спеціальні фонди з заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців приймаються у розмірі 37 % від суми основної та додаткової зарплат. Одержані розрахункові значення EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 округляються до найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункові форми № 12 і №13.
Інші адміністративні витрати укрупнено приймаються у відсотках від суми основної і додаткової зарплати та відрахувань керівників, спеціалістів та службовців:
для парних варіантів - 80 % цієї суми;
для непарних варіантів - 90 % цієї суми.
Одержане значення EMBED Equation.3 округляється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункову форму № 13. В цій розрахунковій формі також наводиться кінцевий розрахунок розміру річних адміністративних витрат підприємства EMBED Equation.3
Розрахункова форма №12
Розрахунок загальних витрат на оплату праці керівників,
спеціалістів та службовців
Розрахункова форма №13
Розрахунок річних адміністративних витрат підприємства
8.3. Розрахунок інших виробничих витрат
До інших виробничих витрат відносяться ті витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства і з певних причин не можуть бути враховані у попередніх статтях витрат. В курсовій роботі інші виробничі витрати розраховуються укрупнено як певний плановий відсоток (%ІнВ)від загальної суми річної основної заробітної плати основних виробничих робітників (ОЗПР) за формулою (34):
EMBED Equation.3 (34)
Для парних варіантів %ІнВ приймається у розмірі 165 % від EMBED Equation.3 ;
для непарних варіантів %ІнВ приймається у розмірі 180 % від EMBED Equation.3 .
Одержане значення EMBED Equation.3 округлюється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункову форму № 14.
Розрахункова форма №14
Розрахунок інших виробничих витрат підприємства
8.4. Розрахунок річних збутових витрат підприємства
В загальному випадку до збутових витрат підприємства можна відносити:
- витрати на тару та упаковку продукції;
- витрати на вантажно – розвантажувальні роботи;
- транспортні витрати на доставку продукції;
- комісійні збори та комісійні винагороди торговельним, постачальницьким та збутовим організаціям;
- витрати на рекламу та дослідження ринку;
- витрати на гарантійне обслуговування покупців.
В курсовій роботі збутові витрати розраховуються укрупнено як заданий відсоток (%ЗбВ) від загальної суми усіх прямих витрат ( EMBED Equation.3 ) та усіх попередніх елементів непрямих витрат (ЗВВ∑+АdмВ∑+ІнВ∑) за формулою (35):
EMBED Equation.3 (35)
Для парних варіантів %ЗбВ приймається в розмірі 2%;
Для непарних варіантів %ЗбВ приймається в розмірі 4%.
Одержане значення ЗбВ∑ округлюється до найближчого більшого цілого числа і заноситься в розрахункову форму №15. В цій розрахунковій формі також наводиться кінцевий розрахунок загального розміру річних непрямих витрат підприємства (НВ∑).
Розрахункова форма №15
Розрахунок річних збутових та загального розміру
непрямих витрат підприємства
8.5. Розподіл непрямих витрат між виробами різних найменувань
В курсовій роботі розподіл усіх видів непрямих витрат між виробами виконується за єдиним, спрощеним методом – пропорційного до основної зарплати основних виробничих робітників на виріб кожного найменування (тобто, пропорційно до розцінок). Для розрахунків використовуються формули (36) – (39):
EMBED Equation.3 (36)
EMBED Equation.3 (37)
EMBED Equation.3 (38)
EMBED Equation.3 (39)
Розрахункові значення усіх видів непрямих витрат ( EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 та EMBED Equation.3 ) на деталь кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №16 та №17.
Розрахункова форма №16
Розподіл непрямих витрат підприємства між
виробами різних найменувань
9. Розрахунок повної собівартості виробів
Собівартість продукції, в загальному, представляє собою виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на підготовку виробництва продукції, її виготовлення і збут. Для забезпечення беззбиткової виробничо – господарської діяльності підприємства ці витрати повинні відшкодовуватись за рахунок виручки від продажу виготовленої продукції.
Собівартість продукції відображує рівень витрат підприємства на її виробництво і комплексно характеризує ефективність використання ним усіх видів ресурсів, а також організаційний і технічний рівень виробничого процесу та рівень продуктивності праці.
Процес обчислення собівартості одиниці продукції називається калькулюванням собівартості продукції. Він передбачає встановлення об’єкта калькуляції (в нашому випадку - деталі), виріб калькуляційних одиниць (в курсовій роботі – шт.) та визначення переліку розраховуваних калькуляційних статей витрат.
В даній курсовій роботі укрупнено проведено розрахунок основних калькуляційних статей витрат, на основі результатів якого можна визначити повну собівартість виробів кожного найменування.
Повна собівартість виробу представляє собою сукупність усіх витрат підприємства, пов’язаних виробництвом та реалізацією одиниці цього виду продукції стороннім споживачам. Повну собівартість виробу j-го найменування (СПJ) можна визначити за формулою (40):
EMBED Equation.3
(40)
EMBED Equation.3 де НВj – непрямі витрати на виріб j-го найменування, грн., які розраховуються за формулою(41):
EMBED Equation.3 (41)
Непрямі витрати на виріб кожного найменування, а також повна собівартість відповідного виробу розраховується з точністю до сотих величин.
Усі результати розрахунків по визначенню повної собівартості виробів різних найменувань зводяться в розрахункову форму №17.
10. Визначення планових цін реалізації виробів різних найменувань
Ціна, в загальному, представляє собою грошове вираження вартості одиниці певного виду продукції, тобто суму грошей, за яку покупець згоден купити, а виробник – продати одиницю товару. В умовах ринкової економіки ціна є одним з найв...