Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методи і засоби захисту інформації
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Відповіді до тестових завдань
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
«Методи і засоби захисту інформації» 1-й рівень (Вказати правильні твердження)
1.Мовний сигнал є складним акустичним сигналом у діапазоні частот:
а)від 200...300Гц до 4...6кГц.
б)від 20...30 кГц до 14...16 кГц.
в)від 20...30 Гц до 0.4...0.6 кГц.
г)від 2...3 кГц до 18...20 кГц.
2.Небезпечною зоною 1 - називається :
а)простір навколо ТЗПІ, у межах якого на випадкових антенах наводиться інформаційний сигнал вище допустимого (нормованого) рівня.
б)простір навколо ТЗПІ та ДТЗС, у межах якого на спеціальних антенах наводиться інформаційний сигнал вище допустимого (нормованого) рівня.
в)простір навколо ДТЗС, у межах якого на антенах наводиться інформаційний сигнал вище допустимого (нормованого) рівня.
г)простір навколо ТЗПІ, у межах якого на випадкових антенах наводиться інформаційний сигнал не вище допустимого (нормованого) рівня.
3.Небезпечною зоною 2 - називається :
а)зона, у якій можливі перехоплення (за допомогою випадкової антени) побічних електромагнітних випромінювань і наступна розшифровка інформації, що міститься в них, (тобто зона, у межах якої відношення "інформаційний сигнал/завада" перевищує допустиме нормоване значення).
б)зона, у якій можливі перехоплення (за допомогою розвідувального приймача) побічних електромагнітних випромінювань і наступна розшифровка інформації, що міститься в них, (тобто зона, у межах якої відношення «інформаційний сигнал/завада» перевищує допустиме нормоване значення).
в)зона, у якій не можливі перехоплення (за допомогою розвідувального приймача) побічних електромагнітних випромінювань і наступна розшифровка інформації, що міститься в них, (тобто зона, у межах якої відношення "інформаційний сигнал/завада" перевищує допустиме нормоване значення).
4.Вкажіть, які з цих тверджень є правильні:
а)випадковою антеною сланка ДТЗС чи сторонні провідники, здатні приймати побічні електромагнітні випромінювання.
в)випадкові антени не можуть бути зосередженими.
б)випадкові антени можуть бути розподіленими.
г)до розподілених випадкових антен відносяться випадкові антени з розподіленими параметрами: компактний технічний засіб, наприклад, телефонний апарат, гучномовець радіотрансляційної мережі і т.д.
5.В залежності від фізичної природи виникнення інформаційних сигналів, а також середовища їхнього поширення і способів перехоплення ТЗР технічні канали витоку можна розділити на:
а)електромагнітні, електричні і параметричні - для телекомунікаційної інформації.
б)повітряні (прямі акустичні), вібраційні (віброакустичні), електроакустичні, оптико- електронні і параметричні - для телекомунікаційної інформації.
в)електромагнітні, електричні і параметричні - для мовної інформації.
г)повітряні (прямі акустичні), вібраційні (віброакустичні), електроакустичні, оптико-електронні і параметричні - для мовної інформації.
6.До технічних заходів захисту інформації з використанням пасивних засобів відносяться:
а)контроль і обмеження доступу на об'єкти ТЗПІ й у виділені приміщення.
б)просторове зашумлення.
в)локалізація випромінювань.
г)лінійне зашумлення.
7.До технічних заходів захисту інформації з використанням активних засобів відносяться:
а)локалізація випромінювань.
б)просторове зашумлення.
в)лінійне зашумлення.
г)контроль і обмеження доступу на об'єкти ТЗПІ й у виділені приміщення.
8.Пасивні методи захисту інформації спрямовані на:
а)ослаблення побічних електромагнітних випромінювань (інформаційних сигналів) ТЗПІ на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні природних шумів.
б)створення маскувальних електромагнітних перешкод у сторонніх провідниках і сполучних лініях ДТЗС із метою зменшення відносини сигнал/шум на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість виділення засобом розвідки інформаційного сигналу ТЗПІ.
9.Активні методи захисту інформації спрямовані на:
а)ослаблення наведень побічних електромагнітних випромінювань (інформаційних сигналів) ТЗПІ в сторонніх провідниках і сполучних лініях ДТЗС, що виходять за межі контрольованої зони, до величин, що забезпечують неможливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні природних шумів.
б)створення просторових маскувальних електромагнітних перешкод з метою зменшення відносини сигнал/шум на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість виділення засобом розвідки інформаційного сигналу ТЗПІ.
в)виключення (ослаблення) просочування інформаційних сигналів ТЗПІ в колі електроживлення, що виходять за межі контрольованої зони, до величин, що забезпечують можливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні природних шумів.
10.Розрізняють наступні способи екранування технічних засобів:
а)електростатичне.
б)технічне.
в)магнітостатичне.
г)електромагнітне
д) статичне
е) динамічне.
11.До системи заземлення технічних засобів ставляться вимоги:
а)опори провідників заземлення, а також земляних шин повинні бути максимальними.
б)кожний елемент, що заземлюється, повинен бути приєднаний до заземлювача чи до магістралі заземлення за допомогою окремого відгалуження.
в)контактні з 'єднання повинні виключати можливість утворення гальванічних пар для запобігання корозії в ланцюгах заземлення.
г)дозволяється використовувати як заземлювач нульові фази електромереж, металоконструкції будинків, що мають з'єднання з землею, металеві оболонки підземних кабелів, металеві труби систем опалення, водопостачання, каналізації і т.д.
12.Фільтр нижніх частот (ФНЧ)
а)пропускає сигнали з частотами вище граничної частоти і придушує з частотами нижче граничної частоти.
б)пропускає сигнали з амплітудою нижче граничної і придушує з амплітудою вище граничної.
в)пропускає сигнали з частотами нижче граничної частоти і придушує з частотами вищеграничної частоти.
г)пропускає сигнали з амплітудою вище граничної і придушує з амплітудою нижче граничної.
13.До захисних фільтрів ставляться вимоги:
а)величини робочої напруги і струму фільтра повинні бути значно меншими від напруги і струму фільтрованого кола.
б)величина ослаблення інформаційних сигналів у діапазоні робочих частот повинна бути меншою, ніж необхідна.
в)ослаблення корисного сигналу в смузі прозорості фільтра повинно бути незначним.
г)конструкції фільтрів повинні відповідати вимогам техніки безпеки.
14.До основних напрямків захисту інформації від витоку технічними каналами належать:
а)запобігання витоку оброблюваної інформації за рахунок побічних електромагнітних випромінювань і наведень, створюваних функціонуючими технічними засобами, а також: за рахунок електроакустичних перетворень.
б)зменшення пропускної здатності комп'ютерної мережі.
в)виявлення впроваджених на об'єкти й у технічні засоби електронних пристроїв перехоплення інформації (заставних пристроїв).
г)запобігання перехоплення за допомогою технічних засобів мовної інформації з приміщень і об 'єктів.
15.До системи просторового зашумлення, що застосовується для створення маскуючих електромагнітних завад, ставляться такі вимоги:
а)система повинна створювати електромагнітні завади в діапазоні частот можливих побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ.
б)створювані завади повинні мати регулярну структуру.
в)рівень створюваних завад (як по електричній, так і по магнітній складовій поля) повинен забезпечити відношення сигнал/шум на межі контрольованої зони менше допустимого значення у всьому діапазоні частот можливих побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ.
г) на межі контрольованої зони рівень завад системи просторового зашумлення не повинен перевищувати рівня інформаційного сигналу.
16. Вкажіть правильні твердження:
а)звукоізоляція приміщень спрямована на локалізацію джерел акустичних сигналів усередині них і проводиться з метою виключення перехоплення акустичної (мовної) інформації з прямого акустичного і вібраційного каналів.
б)звукоізоляція оцінюється величиною підсилення акустичного сигналу.
в)основна вимога до звукоізоляції приміщень полягає в тому, щоб за його межами відношення акустичний сигнал/шум не перевищувало деякого допустимого значення, що виключає виділення мовного сигналу на фоні природних шумів засобом розвідки.
г)до приміщень, у яких проводяться закриті заходи, не пред'являються визначені вимоги по звукоізоляції.
2-й рівень
1.Назвіть та коротко охарактеризуйте основні форми інформації, що представляють інтерес з погляду захисту.
Основними формами інформації, що представляють інтерес з погляду захисту, є:
- документальна;
- акустична (мовна);
- телекомунікаційна і т.п.
Документальна інформація міститься в графічному чи буквено-цифровому вигляді на папері, а також в електронному вигляді на магнітних і інших носіях. Особливість документальної інформації в тому, що вона в сти-снутому вигляді містить відомості, що підлягають захисту.
Мовна інформація виникає в ході проведення в приміщеннях розмов, а також при роботі систем звукопідсилення і звуковідтворення.
Носієм мовної інформації є акустичні коливання (механічні коливання часток пружного середовища, що поширюються від джерела коливань у на-вколишній простір у виді хвиль різної довжини).
Мовний сигнал є складним акустичним сигналом у діапазоні частот від 200...300Гц до 4...6кГц.
Телекомунікаційна інформація циркулює в технічних засобах обробки і збереження інформації, а також у каналах зв'язку при її передачі. Носієм ін-формації при її обробці технічними засобами і передачі по провідних каналах зв'язку є електричний струм, а при передачі по радіо й оптичному каналах -електромагнітні хвилі.
2.Розкрийте поняття «Небезпечна зона 1» та «Небезпечна зона 2».
Небезпечною зоною 1 - називається простір навколо ТЗПІ, у межах якого на випадкових антенах наводиться інформаційний сигнал вище допустимого (нормованого) рівня.
Небезпечною зоною 2 - називається зона, у якій можливі перехоплення (за допомогою розвідувального приймача) побічних електромагнітних ви-промінювань і наступна розшифровка інформації, що міститься в них, (тобто зона, у межах якої відношення "інформаційний сигнал/завада" перевищує до-пустиме нормоване значення).
3.Розкрийте поняття «Контрольована зона».
Контрольована зона (КЗ) - зона, у якій виключена поява осіб і транспортних засобів, що не мають по-стійних чи тимчасових перепусток. Крім сполучних ліній ТЗПІ І ДТЗС за межі контрольованої зони можуть виходити проводи і кабелі, які до них не відносяться, але які проходять через приміщення, де встановлені технічні засоби, а також металеві труби систем опалення, водопостачання й інші струмопровідні металоконструкції. Такі проводи, кабелі і струмопровідні елементи називаються сторонніми провід-никами.
4.Вкажіть шляхи перехоплення акустичної (мовної) інформації
Для перехоплення акустичної (мовної) інформації використовуються:
портативні диктофони і провідні мікрофонні системи прихованого зву- козапису;
спрямовані мікрофони;
акустичні радіозакладки (передача інформації з радіоканалу);
акустичні мережні закладки (передача інформації з мережі -220 В);
акустичні інфрачервоні закладки (передача інформації з оптичного ка- налу в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль);
акустичні телефонні закладки (передача інформації з телефонної лінії на
високій частоті);
• акустичні телефонні закладки типу "телефонне вухо" (передача інфор-мації з телефонної лінії "телефону-спостерігачу" на низькій частоті).
5.Розкрийте принцип дії лазерного мікрофона.
Оптико-електронний (лазерний) канал витоку акустичної інформації утвориться при опромшенні лазерним променем вібруючих в акустичному полі тонких поверхонь, що відбивають, (скла вікон, картин, дзеркал і т.д.). Для перехоплення мовної інформації з даного каналу використовуються складні лазерні акустичні локаційні системи (ЛАЛС), які іноді називають "лазерними мікрофонами".
6.Приведіть та охарактеризуйте основні схеми заземлення технічних засобів.
Існують різні типи заземлень. Тепер найчастіше використовуються одно-точкові, багатоточкові і комбіновані (гібридні) схеми.
На мал.1 представлена одноточкова послідовна схема заземлення.
Мал.1
Ця схема найпростіша. Однак вона має недолік, зв'язаний із протіканням зворотних струмів різних ланок по загальній ділянці кола заземлення. Вна-слідок цього можлива поява інформативного сигналу в сторонніх ланках.
Мал.2 Одноточкова паралельна схема заземлення
В одноточковій паралельній схемі заземлення (мал.2) цього недоліку немає. Однак така схема вимагає великого числа протяжних провідників за-землення, через що може виникнути проблема з забезпеченням малого опору заземлення. Крім того, між провідниками заземлення можуть виникати неба жані зв 'язки, які створюють кілька шляхів заземлення для кожного пристрою. У результаті в системі заземлення можуть виникнути зрівняльні струми і різ-ниця потенціалів між різними пристроями.
Багатоточкова схема заземлення (мал.3) практично вільна від недоліків, властивих одноточковій схемі. У цьому випадку окремі пристрої і ділянки корпуса індивідуально заземлені. При проектуванні і реалізації багатоточхо-вої системи заземлення необхідно приймати спеціальні заходи для виклю-чення замкнутих контурів.
Мал.3. Багатоточкова схема заземлення
Як правило, одноточкове заземлення застосовується на низьких частотах при невеликих розмірах пристроїв, що заземлюються, і відстанях між ними меншими 0,5 довжини хвилі. На високих частотах при великих розмірах пристроїв, що заземлюються, і значних відстанях між ними використовується багатоточкова система заземлення. У проміжних випадках ефективна комбінована (гібрид-на) система заземлення, що представляє собою різні сполучення одноточко-вої, багатоточкової і плаваючої систем заземлення.
Заземлення технічних засобів систем інформатизації і зв'язку повинно бу-ти виконане відповідно до визначених правил.
7.Для чого застосовують метод «випалювання» і в чому його суть?
Метод "випалювання" реалізується шляхом подачі в лінію високоволь-тних (напругою більш 1500 В) імпульсів, що приводять до електричного "ви-палюванню" вхідних каскадів електронних пристроїв перехоплення інформа-ції і блоків їх живлення, гальванічне підключених до телефонної лінії.
При використанні даного методу телефонний апарат від лінії відключа-ється. Подача імпульсів у лінію здійснюється два рази. Перший (для "випа-лювання" паралельно підключених пристроїв) - при розімкнутій телефонній лінії, другий (для "випалювання" послідовно підключених пристроїв) - при закороченій (як правило, у центральному розподільному щитку будинку) телефонної лінії.
8.Принцип дії та пошук закладних пристроїв за допомогою нелінійного локатора.
3-й рівень
1. Які типи фільтрів використовують для захисту інформації? Розрахуйте ослаблення фільтра А, якщо значення інформаційного сигналу на вході становить Uвх= 75В, а на виході - Uвих= 0.5В.
Для захисту інформації використовують завадопоглинаючі фільтри. В даний час існує велика кількість різних типів фільтрів, які забезпечують ослаблення небажаних сигналів у різних ділянках частотного діапазону. Це фільтри нижніх і верхніх частот, смугові і загороджувальні фільтри і т.д.. Основне призначення фільтрів - пропускати без значного ослаблення сигнали з частотами, що лежать у робочій смузі час-тот, і придушувати (послабляти) сигнали з частотами, що лежать за межами цієї смуги.
А=20ln(Uвх/Uвих)=75/0.5=150 дБ.
2. Основні вимоги до захисних фільтрів. Розрахуйте ослаблення фільтра А, якщо потужність інформаційного сигналу на вході становить Рвх= 75Вт, а на виході -Рвих= 0.5Вт.
Основні вимоги до захисних фільтрів полягають у наступному:
величини робочої напруги і струму фільтра повинні відповідати напрузі і струму фільтрованого кола;
величина ослаблення небажаних сигналів у діапазоні робочих частот повинна бути не меншою, ніж необхідна;
ослаблення корисного сигналу в смузі прозорості фільтра повинно бути незначним;
габарити і маса фільтрів повинні бути мінімальними;
фільтри повинні забезпечувати функціонування за певних умов експлу- атації (температура, вологість, тиск) і механічних навантаженнях (удари, вібрація і т.д.);
конструкції фільтрів повинні відповідати вимогам техніки безпеки.
А=20ln(Pвх/Pвих)= 75/0.5=150 дБ.
3.Пасивні методи захисту акустичної інформації від витоку через електроакустичний канал телефонного апарату.
Для захисту телефонного апарата від витоку акустичної (мовної) інфор-мації через електроакустичний канал використовуються як пасивні, так і ак-тивні методи і засоби.
До найширше застосовуваних пасивних методів захисту відносяться:
обмеження інформативних сигналів;
фільтрація інформативних сигналів;
відключення перетворювачів (джерел) інформативних сигналів.
Можливість обмеження інформативних сигналів грунтується на нелі-нійних властивостях напівпровідникових елементів, головним чином діодів. У схемі обмежувача малих амплітуд використовуються два зустрічно вклю-чених діоди, що мають вольт-амперну характеристику показану на мал. 3.1 -а.
Такі діоди мають великий опір (сотні кОм) для струмів малої амплітуди й одиниці Ом і менш - для струмів великої амплітуди (корисних сигналів), що виключає проходження інформативних сигналів малої амплітуди в телефонну лінію і практично не робить вплив на проходження через діоди корисних сигналів.
Мал. 1. Захист телефонних апаратів
Діодні обмежувачі включаються послідовно в коло дзвінка (див. мал.1-б) або безпосередньо в кожну з
Фільтрація інформативних сигналів використовується головним чином для захисту телефонних апаратів від "високочастотного нав'язування".
Найпростішим фільтром є конденсатор, встановлюваний у коло
дзвінка телефонних апаратів з електромеханічним дзвінком і в коло мікрофона всіх апаратів (див. мал.1.-б і мал.1.-в). Ємність конденсаторів вибирається такої величини, щоб зашунтувати зондувальні сигнали високочастотного
нав'язування і не робити істотного впливу на корисні сигнали. Переважно для установки в коло дзвінка використовуються конденсатори ємністю 1 мкФ, а для установки в коло мікрофона - ємністю 0,01 мкФ. Складніший фільтруючий пристрій являє собою багатоланковий фільтр низької частоти на LC-елементах.
Для захисту телефонних апаратів, як правило, використовуються при-строї, що поєднують фільтр і обмежувач.
Виключення телефонних апаратів від лінії при проведенні в примі-щенні конфіденційних розмов - найефективніший метод захисту інформації.
Найпростіший спосіб реалізації цього методу захисту полягає в установці в корпусі телефонного апарата чи телефонної лінії спеціального вимикача, що включається і виключається вручну. Зручнішим в експлуатації є установ-ка в телефонній лінії спеціального пристрою захисту, що автоматично від-ключає телефонний апарат від лінії при покладеній слухавці.
4.Активні методи захисту акустичної інформації від витоку через електроакустичний канал телефонного апарату.
Захист телефонних розмов від перехоплення здійснюється переважно ак-тивними методами. До основних з них відносяться:
подача під час розмови в телефонну лінію синфазного низькочастотного маскуючого сигналу (метод синфазної низькочастотної маскуючої зава- ди); використову-ється для придушення телефонних радіозакладок (як з параметричною, так і з кварцовою стабілізацією частоти) з послідовним (у розрив одного з проводів) включенням, а також телефонних радіозакладок і диктофонів з підключенням до лінії (одного з проводів) за допомогою індукційних датчиків різного типу.
подача під час розмови в телефонну лінію високочастотного маскуючо- го сигналу звукового діапазону, (метод високочастотної маскуючої зава- ди); полягає в подачі під час роз-мови в телефонну лінію широкосмугового маскуючого сигналу у діапазоні вищих частот звукового діапазону.
подача під час розмови в телефонну лінію високочастотного ультразвукового маскуючого сигналу (метод ультразвукової маскуючої завади); Метод аналогічний розглянутому вище. Відмінність полягає в тому, що використовуються сигнали завади ульт-развукового діапазону з частотами від 20...25 кГц до50... 100кГц.
підняття напруги в телефонній лінії під час розмови (метод підвищення напруги); полягає в піднятті напруги в телефонній лі-нії під час розмови і використовується для погіршення якості функціонуван-ня телефонних радіозакладок.
подача під час розмови в лінію напруги, що компенсує постійну складо- ву телефонного сигналу (метод "обнулення"); передбачає подачу під час розмови в лінію постійної напруги, що відповідає напрузі в лінії при піднятій слухавці, але зворотної полярності.
подача в лінію при покладеній слухавці низькочастотного маскуючого сигналу (метод низькочастотної маскуючої завади); полягає в подачі в лінію при покладеній слухавці маскуючого сигналу.
подача в лінію при прийомі повідомлень маскуючого низькочастотного (мовного діапазону) з відомим спектром (компенсаційний метод); використовується для однобічного маскування мовних повідомлень, що передаються абоненту по телефонній лінії.
подача в телефонну лінію високовольтних імпульсів (метод "випалю- вання"). реалізується шляхом подачі в лінію високоволь-тних (напругою більш 1500 В) імпульсів, що приводять до електричного "ви-палюванню" вхідних каскадів електронних пристроїв перехоплення інформа-ції і блоків їх живлення, гальванічне підключених до телефонної лінії.
5.Екранування технічних засобів. Призначення та основні види екранування.
Функціонування будь-якого технічного засобу інформації пов'язано з протіканням по його струмопровідних елементах електричних струмів різних частот і утворенням різниці потенціатів між різними точками його електрич-ної схеми, що породжують магнітні й електричні поля, які називаються побі-чними електромагнітними випромінюваннями (ПЕМВ).
Ефективним методом зниження рівня ПЕМВ є екранування їхніх джерел. Розрізняють наступні способи екранування;
- електростатичне;
магнітостатичне;
електромагнітне.
Електростатичне і магнітостатичне екранування засновані на замиканні екраном (який володіє в першому випадку високою електропровідністю, а в другому - магнітопровідністю) відповідно електричного і магнітного полів.
Електростатичне екранування практично зводиться до замикання елек-тростатичного поля на поверхню металевого екрана і відводу електричних зарядів на землю (на корпус приладу).
Магнітостатнчне екранування використовується при необхідності при-душити наведення на низьких частотах від 0 до 3...10 кГц.
На високих частотах застосовується винятково електромагнітне екранування. Дія електромагнітного екрана заснована на тім, що високочастотне електромагнітне поле послабляється ним же створеним (завдяки вихровим струмам, що утворяться в товщі екрана) полем зворотного напрямку.
6.Організаційні заходи захисту інформації від витоку по технічних каналах.
Організаційний захід - це захід щодо захисту інформації, проведення якого не вимагає застосування спеціально розроблених технічних засобів.
До основних організаційних заходів відносяться:
залучення до проведення робіт із захисту інформації організацій, що мають ліцензію на діяльність в області захисту інформації, видану відпо- відними органами;
встановлення категорій й атестація об'єктів ТЗПІ і виділених для прове- дення закритих заходів приміщень (далі виділених приміщень) по вико- нанню вимог забезпечення захисту інформації при проведенні робіт з ві- домостями відповідного ступеня таємності;
використання на об'єкті сертифікованих ТЗПІ і ДТЗС;
установлення контрольованої зони навколо об'єкта;
залучення до робіт по будівництву, реконструкції об'єктів ТЗПІ. монта- жу апаратури організацій, що мають ліцензію на діяльність в області за- хисту інформації по відповідних пунктах;
організація контролю й обмеження доступу на об'єкти ТЗПІ та у виді- лені приміщення;
введення територіальних, частотних, енергетичних, просторових і тим- часових обмежень у режимах використання технічних засобів, що підля- гають захисту;
відключення на період закритих заходів технічних засобів, що мають елементи, що виконують роль електроакустичних перетворювачів, від лі- ній зв'язку і тд.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора