Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Основи економічної теорії
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Нечепуренко Світлана Олексіївна
Конспект лекцій
з курсу: «Основи економічної теорії»
частина І
студента групи ІБ-35
Котила Володимира
Література:
1. Ватаманюк З.Г., Панчишин Степан "Економічна теорія(мікро-макро)"
2. Панчишин Степан, Островерх Петро "Економічна теорія(мікро-макро)"
3. Грегорі Майк'ю "Мікроекономіка"
4. Роберт Піндайк "Мікроекономіка"
5. Вазилевич "Економічна теорія"
6. Буталівська Світлана "Мікро-макро економіка"
Урядовий кур'єр, галицькі контракти
18/2/09 12:16
Лекція №1
Вступ. Економічна теорія як наука.
Мама мая радная... і цього знаю...
1. Коли і як виникла економічна теорія як наука?
2. Предмет і метод економічної теорії
3. Економічні закони та категорія
4. Теорія і політика
Перші економічні знання існували ще в стародавньому світі. Грецькі вчені Арістотель, Ксенофон вперше почали використовувати економічні терміни для означення економічної діяльності людини, зокрема Ксенофон вперше використав термін "економіка"(ойкос, номос – вміння господарювати, займатись домашнім господарством)
Жан Антуан Монкрет'єн в 1615р. в своїй праці "Трактак по політекономії" вперше застосував термін "політекономія", що означає суспільна організація, господарство.
В процесі виникнення, становлення економічної теорії як науки виникають різні економічні школи та напрями.
1. Першою економічною школою була школа "Меккантивізму", злово мекантій – торговець, купець. Меркантелісти вважали головним багатством – золото і срібло, а джерелом їх отримання й накопичення – розвиток зовнішньої торгівлі. Виділяють:
- ранніх меркантелістів – за адміністративні, жорсткі методи отримання і накопичення дорогоцінних металів
- пізніх меркантелістів – виступають за ринкові стимулюючі методи накопичення дорогоцінних металів.
2. Школа Фізіократії(фізіо – природа, кратос – влада) Вони вважали головним багатством нації – землю, а працю в с\г – продуктивною. Всі інші галузі – непродуктивні.
3. Класична економічна школа. Представники:
- Адам Сміт
- Девід Рікарда
- Уільям Петі
Класики створили теорію трудової вартості, земельнної ренти і т.д.
4. Марксиська школа.
- Маркс
- Едвіс
Розвинули теорію трудової вартості, земельної ренти. Зокрема в 1867р. перший том капіталу Карла Маркса, який обгрунтував основи експлуатації людини людиною.
6. Історична економічна школа. Її прибічники виступали за історизм розвитку економіки
7. Школа лібералізму
8. Школа Маржинавістів – школа гранічних величин
- Менгер
- Бальрас
- Гьом
- Бабе
Вони створили теорію гранічних величин – прибуток, гранічна корисність, гранічні витрати.
9. Кейнсіанська школа. Її положник Кейнс зробив своєрідну революцію в економічній теорії, обгрунтувавши постулат про те, що капіталіст не являється саморегулюючою системою(на відміну від класиків) і довів необхідність розумного державного втручання в економіку.
10. Вклад українських вчених в економічну теорію:
- Шевченко – обгрунтовував позитивні сторони общини
- Десницький
- Вернадський
- Слуцький
- Туган-Барановський
- Балдянський – перший професійний економіст, ректор Петербурського універа, син закарпатського священника.
Предметом економічної теорії як науки являється вивчення проблем, пов'язаних з максимально можливим задоволенням потреб в умовах обмежених рідкісних ресурсів.
Метод економічної теорії як науки
- метод наукової екстракції – відокремлення, абстрагування від другорядних швидкоплинних ознак економічних явищ і процесів і виділення головних ставлень економічних явищ і процесів
- метод індукції – сходження від фактів до теорії при вивченні економічних явищ і процесів.
- метод дедукції – сходження від теорії до фактів
Аналіз – розкладення економічних явищ є складовою частиною.
Синтез – складання різних складових економічних явищ і процесів в одне ціле.
Економіко-математичні методи – методи моделювання.
Модель – спрощене, абстрактне зображення економічної дійсності.
В економічній теоріє виділяються два рівні:
- мікроекономіка – вивчення економіки на локальному рівні(фірми, господарської одиниці)
- макроекономіка – вивчення вищ на глобальному рівні(світового)
Окрім того є економіка:
- позитивна – дає уявлення про фактичний стан
- нормативна – носить економічний х-р і вказує на те, як повинно бути, щоб економічне життя було краще.
Економічні закони – вставлені, причинно-наслідкові постійно повторювальні зв'язки економічних явищ і процесів. Виділяють універсальні(загальні) і специфічні.
- загальні притаманні всім системам(закон вартості, закон спадної гранічної корисності)
- специфічні притаманні певним економічним суспільствам, системам(закон побуту і пропозиції, конкуренції)
Економічні закони носять об'єктивний х-р.
Економічна категорія – це абстрактне, смисло-логічне поняття, присутність економічних явищ та процесів.
Економічна політика – це сукупність методів, способів, міроприємств які направлені на оздоровлення економіки. Є
- поточна
- перспективна
Цілі економічної політики:
- економічне зростання
- повна зайнятість
- ефективність
- стабільність цін
- екологічна безпека
- позитивний стан платіжного балансу
- підвищення добробуту населення
25/2/09 12:12
Лекція №2
Суспільне виробництво. Крива трансформації або виробничих можливостей.
Питання:
1. Суспільне виробництво, суть, структура, факти.
2. Економічні ресурси, суть, структура, закон ресурсів.
3. Потреби, їх структура.
4. Центральні проблеми в економічній організації. Крива трансформації або виробничих можливостей.
Суспільне виробництво – це виробництво матеріальних благ і послуг з метою задоволення потреб членів суспільства, що здійснюється в певних суспільних формах. Передбачає наявність виробничих відносин між його учасниками з приводу виробництва, розподілу та обміну матеріальних благ. Воно виникає на певному етапі розвитку людства і носить історичний характер. Воно може здійснюватися тільки при наявності і взаємодії його факторів. До факторів виробництва відносяться:
- Земля: як власне Земля, так і всі її надра, багатства
- Капітал: засоби виробництва(знаряддя праці і предмети праці)
- Жива людська праця: як сукупність розумових і фізичних здібностей людини до виконанння тих чи інших видів робіт
- Підприємницький хід: як сукупність здатності до підприємницької діяльності. Для підприємця, як правило, х-рні наступні риси: лідерство(вміння створити команду і повести за собою людей), вміння йти на розумний ризик і відповідати за нього, вміння приймати неординарні рішення і нести за них відповідальність, п-ць – людина новатор.
Суспільне виробництво має складну структуру, яка диференціюється по країнам, районам і часовим факторам.
Структура суспільного виробництва розвивається, удосконалюється під впливом багатьох чинників:
+ поділ праці
- перший поділ праці призвів до виникнення землеробства і тваринництва
- відділення їх від ремеслп
- подальший розвиток призвів до виникнення галузей, підгалузей, виробництв, підвидів виробництв. Наприклад в Україні споконвічно виникали і розвивались різні види виробництв: оральне виробництво, шкла, соди, солеваріння, гончарне(керамічне) виробництво.
+ природо-кліматичні умови
+ історичні традиції
+ зовнішньо-економічні зв'язки
В структурі суспільного виробництва виділяють:
- добовну
- обробну
Окрім того поділяється на:
- тяжку
- машинобудування
- металургійне
- чорна
- чугун
- сталь
- нержавіючої сталі
- легованої сталі
- кольорова
- легку
- харчову
- хімічну
В с/г виділяються:
- тваринництво
- вівчарство
- коневодство
- землеробство
- бурядківництво
- картоплеводство
- садівництво
- бджільництво
- рибальство
Економічні ресурси поділяються на:
- матеріальні
- земля, засоби виробництва як капітал
- людські
- жива робоча сила
- підприємницька здатність
Економічні ресурси, які задіяні в процесі його виробництва називаються факторами. Економічні ресурси рідкісні і обмежені. Це Закон ресурсів.
А з іншого боку існують безмежні і динамічні потреби членів суспільства. В структурі потреб виділяють наступні:
- першої необхідності (їжа, одяг, житло)
- в товарах довготривалого використання
- в товарах термінового використання
- в товарах захцянковсього використання(діаманти)
- в послугах
Таким чином в будь-якому економічному суспільстві існує з одного боку рідкісний економічний ресурс, а з іншого – безмежні динамічні потреби.
Тому в б.я. суспільстві необхідно здійснювати вибір:
- що виробляти (чи засоби виробництва, чи товари народного споживання)
- як виробляти(за допомогою якої технології)
- для кого виробляти
Названі потреби називаються центральними проблемами економічної організації б.я. економічного суспільства(ринкова, змішана, командно-адміністративна економіки)
Вибір технологічний можна зобразити графічно у вигляді кривої трансформації або виробничих можливостей.
крива має випуклий х-р і показує, що виробницто діє в певних межах, оскільки ресурси обмежені.
1) Допустимо, що суспільство вибрало A, тоді будуть роботи, і не будуть хотдоги. Такий варіант не проканає.
2) Тіки хавати будуть
Таким чином вибір лежить в б.я. іншій точці між двома крайніми варіантами.
Кожна точка на кривій трансформації відображає ті чи інші комбінації виробництва товарів народного споживання і засобів виробництва.
При цьому слід зазначити, що збільшення виробництва одного товару можливе за рахунок зменшення іншого товару.
Тоді альтернативна вартість виробництва б.я. товару – це вартість виробництва інших альтернативних товарів.
4/3/09 12:11
Лекція №3
Тема: поділ праці. Товарне виробництво.
1. Поділ праці. Суть. Види.
2. Обмін. Суть. Види.
3. Товарне виробництво. Товар, його властивості.
4. Гроші. Суть. Ф-ї.
5. Види грошей. Грошові агрегати.
6. Кількісний закон грошового поділу.
Поділ праці – це спеціалізація на виготовлені тих чи інших товарів або виконання тих чи інших ф-й, робіт.
Історично виділяють два великі поділи праці:
- відділення землеробства і тваринництва
- відділення їх від ремесла
Подальший розвиток поділу праці призвів до виникнення галузей, підгалузей, виробництв, видів виробництв.
Виділяють:
- галузевий
- внутрішньо-галузевий
- внутрішньофірмовий
- територіальний
- міжнародний
Спеціалізація виробництва – важлива форма поділу праці. Виділяють такі види:
- попредметна
- подетальна або повузлова
- технологічна
- міжнародна
Поділ праці пов'язаний з економічним уособленням(відокремленням виробників один від одного). Поділ праці, економічне відокремлення виробників та розвиток обміну призводять до виникнення товарного виробництва.
Історично відомі наступні форми Обміну:
1. проста, одинична або випадкова форма обміну – коли вартість одного товару виражається через іншого відмінного товару.
2. розгорнута – коли вартість одного товару виражається через вартість всіх наявних на ринку інших товарів.
3. еквівалентна форма обміну – коли вартість всіх наявних на ринку товарів виражалась через вартість якогось одного загального товару в еквіваленті. У різних народів і племен роль загального товару в еквіваленті відігравали різні товари.
Еквівалентна форма обміну містить протиріччя, оскільки в різних народів різні загальні еквіваленти. Тому сама практика обміну спонукала до виникнення такого загального еквіваленту, який би задовільняв всіх і всьооооо. Таким загальним еквівалентом стають гроші.
Розглянемо товарне виробництво.
Товарному виробництву передувало натуральне господарству, коли все, що вироблялося і споживалося всередині даного господарства.
Товарне господарство – це виробництво продуктів людської праці для обміну шляхом куплю-продажу для задоволення потреб членів суспільства.
Виділяють наступні види:
- просте. Основні ознаки:
- не використовується чужа наймана праця
- власник засобів виробництва є і виробником
- він вільно розпоряджається продуктами своєї праці
- як правило використовуються прості знаряддя праці
- воно х-рне для перших етапів його розвитку
- капіталістичне. Основні ознаки:
- використовується чужа наймана праця
- власник засобів виробництва не є виробником
- безпосередній виробник не є власником
- власник засобів виробництва розпоряджається продуктами праці виробника
- більш досконалі знаряддя.
Результатом товарного виробництва є товар..Товар – це продукт людської праці, який призначений для купі-прадай з метою задоволення потреб членів суспільства.
Для товара х-рні властивості:
- вартість – к-ть праці, втіленої в товарі. Трудову теорію вартості створив власник економічної теорії: Адам Сміт. Він пояснює вартість втіленою товаром.
- споживана вартість – здатність товару задовільняти певні людські потреби. Всі товари подібні(як вартість), бо вони є продуктами людської праці, а як споживна вартість – вони відмінні, оскільки задовільняють різні людські потреби. Окрім того виділяють:
- мінову вартість – являє собою пропорції товару.
[Товарне виробництво носить історичний х-р, тобто воно виникає на певному етапі розвитку людства. Товар(продукт людської праці) стає товаром тільки на ринку]
Гроші – це загальний еквівалент, товар особливого роду, в якому вартість тісно зросла із споживною вартістю. Гроші носять історичний х-р.
Функції:
1. міра вартості – гроші слугують мірилом вартості товару. Для цього в кожній країні світу існу ісеує пе
2. засіб обігу – гроші обслуговують рух товарної маси
3. засіб платежу – ця ф-я, як правило, притаманна при здійсненні кредитних операцій, коли час покупки товару не співпадає з терміном оплати його вартості.
4. засіб накопичення – виділяють первісне накопичення і сучасне накопичення
- первісне – зберігання грошей в ящичках, мішочках, чулочках;
- сучасне – вкладання в обіг(зберігання в банках, вкладання в інвестиційні процеси)
5. світові гроші – тільки золото
Види грошей:
Першими грошима були золото і срібло. В багатьох країнах існувала біметалева грошова система, а потім перейшли на монометалеву систему.
Золото і срібло називають справжніми грошима.
Недоліки їх як грошей:
- їх обмеженість в природі.
- легко зношуються
- ризик вилучення із обігу для прекрас або для інших потреб
Тому сама практика грошового обігу покликала до життя винайдення інших матеріалів для грошей, які називають символічними грошима або замінниками грошей.
До них відносяться: паперові гроші, металеві і роздрібна монета.
Названі види грошей називається готівкою.
Готівкові гроші як правило використовуються:
1. В розрахунках між громадянами
2. В розрахунках між підприємствами і громадянами
3. Між банками і громадянами
Недоліки готівки:
- ризик втрати
- проблеми з транспортуванням, зберіганням
Безготівковий грошовий обіг включає:
- електронний обіг
- чеки
Переваги його:
- зростає швидкість розрахунків
- знижуються витрати
Окрім того існують:
- банкноти (нацбанк)
- казначєйські білети (міністерство фінансів)
Грошові агрегати:
M1 – готівка або чекові вклади
M2=M1 + безчекові вклади + дрібні термінові вклади
M3=M2 + великі термінові вклади
Найбільш поширений M2.
Кількість грошей необхідної для обігу = сумі всіх товарів. Цей закон грошового обігу описується так:
M*V=P*Q, де:
M – маса грошей, V – швидкість обігу, P – ціни товарів, Q – кількість товарів
Виходячи з формул, к-ть грошей залежить від зміни всіх складових.
Кількісний закон грошей сформулювали:
- Карл Маркс
- Фішер
11/3/09 12:24
Лекція №4
Форми організації суспільного виробництва
Економічні системи сучасного світу
План:
1. Економічна система. Суть. Основні ознаки. Види.
2. Командна адміністративна система. Її ознаки.
3. Ринкова економіка. Суть, ознаки. Інфраструктура ринкової економіки.
4. "Невидима" рука ринку
Економічна система – форма організації національної економіки, яка базується на відповідних їй панівній формі власності, відповідній формі виробництва і управління. Це сукупність відповідних інституцій, механізмів, з метою координації, регулювання економічних процесів та управління розвитком економіки.
Основні ознаки економічної системи:
1. панівна форма власності
2. мотив економічної діяльності і механізм її здійснення
3. характер розподілу створених суспільством матеріальних благ
Власність – це відносини між членами суспільства з приводу володіння, використання, розпорядження засобами виробництва і привласнення результатів їх використання.
Виділяють дві основні форми власності:
1. державна
- загальнодержавна
- комунальна
2. приватна
- одноосібна
- партнерська(колективна, групова)
- акціонерна(корпоративна)
Виділяють наступні типи економічних систем:
- традиційна економіка
- командно-адміністративна
- ринкова
- змішана
Даний поділ на економічні системи світу дещо умовний, тобто якщо в країні переважають ринкові елементи, її відносять до ринкової системи. Якщо переважають командно-адміністративні, її відносять до к-а економіки.
Абсолютно чистих названих систем не існує на практиці, переважають змішані економічні системи.
Основні ознаки командно-адміністративних систем:
- абсолютна монополія держави на засоби виробництва, а отже на: розподіл і перерозподіл матеріальних благ, виробництво
- жорсткий централізм у плануванні (доведення планів зверху до низу)
- дериктивність (обов'язковість) виконання планів
- відсутність конкуренції
- відсутність дії механізму попиту і пропозиції
- відсутність свободи вибору і підприємницької діяльності
- автактичність (закритість)
Основні ознаки ринкової економіки:
1. прівате проперті, яка закріплена юридично законами успадкування("Закон про власність" прийнятий в лютому 1991р.);
2. особистий інтерес як мотив економічної діяльності – прибуток;
3. свобода вибору і підприємницька діяльність
4. наявність конкуренції є рушійною силою ринкової економіки.
5. дія механізму попиту і пропозиції(вільне ціноутворення)
До інфраструктури відносяться наступні складові:
- біржі
- дворівнева банківська система
- матеріально-технічна база оптової і роздрібної торгівлі
- інвестиційні, страхові компанії
- довірчі товариства та інші кредитно-фінансові інфраструктури
Основою ф-я ринкової економіки являєцця ринок – це сукупність відносин між контрагентами з приводу куплі-продажу товарів і послуг.
Види ринку:
- організовані – це біржі, яка мають постійне місцезнаходження, діють постійно, за певними правилами.
- неорганізовані – як правила не мають постійного місця знаходження, створюються ці дії стихійно, можвть діяти періодично
Біржа – офіс(приміщення), який має місцезнаходження. Сама біржа знаходиться в центрі. Є столики, які оснащені технікою, відбувається на мові жестів. Дуже висока швидкість торгів і великі партії товарів. Немає складських приміщень і не представляються товари. Поставки товарів здійснюються кількісно і якісно за параметрами, які вказані в бюлетнях торгів.
Етимологічно слово "біржа" позодить від прізвища німецького купця Borse(що означає гаманець).
Першу товарну біржу заснував Петро І в 1709р.
В Україні перша біржа в 1721р. в Одесі. Потім Київ, Харків. Після револююції занепала. Після НЕП знову почалась, але потім розвалилась, бо їй потрібно постійної дії і велику к-ть товарів.
Історично виникли спочатку товарні біржі. Виділяють універсальні – де продаються б.я. товари і товарні групи, а спеціалізовані – де продаються окремі групи товарів і товарні групи(Чекавська спеціалізована біржа какао і какао бобів; Калькутська – чаю; Лондонська – кольорових металів; Нью-Йоркська – зерна; Санкт-Петербургська – коней).
На біржі діють відповідні праціаники: броклеми, маклери, диллери, а також "бики" і "медведі".
Брокери – це представники окремих фірм, які представляють їх інтереси на біржі через брокерські контори
Диллери – офіційні діячі біржі, які зобов'язуються зберігати ткємницю торгів, реалізувати інтереси продавців або покупців і отримувати за це винагороду у вигляді комісійних
Маклери – тіж диллери, які займаються нерухомістю майна
Бики і медведі – на фондових біржах(цінних паперів, де акції облігації продаються), є спекулятивними елементами і грають на різницях курсах цінних паперів. Тобто їх до офторгів не допускають, але вони стараються визначити стан компанії, комерційні таємниці, купляють, а під кінець дня акція зростає і продають
Окрім товарних є Біржа праці:
- виявлення безробітних;
- виявлення вільних робочих місць;
- зведення роботодавця і працівника в одне ціле;
- перенавчання робочої сили;
- міграція робосох сили;
Фондова біржа – біржа цінних паперів, де реалізуються акції та облігації.
Акція – цінний папір, який свідчить про вклад її власника капітал акціонерного товариства і дає можливість отримати нагороду вигляді дивіденда. Є номінальна і реальна(курсова) вартість акції.
Номінальна – це вартість, яка на ній зазначена
Курсова – вартість, яка складається на фондовій біржі.
18/3/09 12:12
Лекція №5
План:
1. Попит. Суть, фактори, закон попиту, крива попиту
2. Пропощиція. Суть, фактори.
3. Ринкова рівновага. Ціна
4. Еластичність попиту за ціною. Види еластичності.
5. Корисність. Гранична корисність. Закон спадної гранічної корисності. Раціональний вибір
Попит – це бажання і спроможність споживачів придбати певну кількість товарів за певною ціною в певний проміжок часу.
Від'ємний попит – це попит на товари послуг, які мають від'ємні характеристики.
Пасивний попит як правило – ца товари новинки
Активний попит – на товари першої необхідності – сіль, вода, ліки
Підвищений попит – на товари відомих фірм
Попит, щр залежить від часового фактору
Негативний попит – попит на товари, які завдають шкоди моральному і фізичному здоров'ю людей.
На попит впливають цінові/нецінові фактори. Головним фактором впливу являється ціна. Чим вища ціна – тим нижчий попит, і навпаки, чим нижча ціна, тим вищий попит, Це закон попиту.
Кожна точка на кривій відображає
На попит впливають нецінові фактори – мода, смаки, переваги, стать, вік.
Під впливом нецінових факторів крива попиту зміщується вправо вгору, що означає його збільшення, або вліво вниз, що означає його зменшення.
Пропозиція – бажання продавців запропонувати ринку певні товари за певну ціну за певний проміжок часу. На неї впливають цінові та нецінові фактори. Головним фактором впливу є ціна. А саме, чим вища ціна, тим вища пропозиція, і навпаки. Це закон пропозиції.
Прямопропорційний зв'язок між ціною і пропозицією зоображаємо графічно:
Кожна точка зоображає варіанти взаємозв'язку та інших. Рух по кривій вниз – зменшення, вгору – збільшення. На пропозицію впливають нецінові фактори.
Забезпеченість ресурсів та ціна на них, технологія, організаційні форми підприємства, валютний курс. Під впливом нецінових факторів крива пропозиції
...відхиляється вліво вгору її зменшення, вправо вниз – збільшення.
Таким чином на ринкові наявне протиріччя: продавці хочуть продати багато і за високими цінами, а споживачі хочуть купити багато і за низькими цінами. Дане протиріччя вирішується на ринкові через механізм ринкової рівноваги. Ринкова рівновага – співпадіння інтересів покупців і продавців, а саме: коли одні хочуть продати певний об'єм продукції за певною ціною, а інші хочуть купити той самий об'єм продукції за тою ж ціною. Даний об'єм продукції називається рівновага., а ціна, яка задовільняє покупців називається рівноважною. Далі механізм рівноваги можна зообразити графічно:
Графічно – точка перетину попиту і пропозиції. А об'єм продукції
Допустимо, що ціна встановилася нижче точки ринкової рівноваги. Тоді попит збільшується, а в умовах наявної пропозиції утворюється дефіцит, тоді ціна автоматично зростає.
Допустимо, що ціна встановилася вище точки ринкової рівноваги, тоді попит зменшується, утворюється надлишок, ціна автоматично знижується. Таким чином в процесі коливання попиту і пропоції навколо цін, і навпаки – цін навколо попиту і пропозиції, встановлюється ринкова рівновага.
Еластичність – це міра зміни(чутливість) однієї величини у відповідь на зміну іншої.
Тоді еластичність попиту за ціною – міра зміни попиту у відповідь на зміну ціни.
Якщо зміна ціни викликає значну зміну попиту, то вона називається еластична, якщо зміна не викликає зміну попиту – нееластична.
Виділяють наступні групи товарів:
- нееластичні
- товари першої необхідності
- малоеластичні
- абсолютно еластичні
Виділяють наступні групи еластичності:
- точкова
- дугова еластичність
- Одинична – коли зміна ціни викликає таку ж зміну попиту. Ціна збільшилась на 10%, на 10% впала
- Перехресна – стосується товарів замінників і товарів субститів(доповників). Означає, що зміна ціни на один товар викликає зміну для іншого.
Еластичність попиту за ціною визначається з допомогою коефіцієнта еластичності, який є собою відношення зміни попиту до зміни в ціні: EMBED Equation.3
Якщо коеф = 1, то попит еластичний
Якщо < 1, то нееластичніший попит.
Еластичність пропозиції за ціною – міра зміни пропозиції на зміну ціни. EMBED Equation.3
Будь-який товар має певну корисність. Виділяють:
- загальна – цілого набору товарів
- гранічна – корисність кожної наступної додаткової одиниці продукції(товару). З кожною наступною додатковою одиницею товару корисність зменшується. В цьому суть закону спадною гранічною корисності.
Раціональний вибір споживання означає максимально можливе задоволення потреб споживачів в межах бюджетної лінії шляхом оптимізації свого вибору.
1/4/09 12:11
Лекція №6
Тема: Підприємництво в ринковій економіці
1. Підприємство і підприємництво
2. Основні форми підприємств
3. Кругообіг і обіг коштів підприємств(капіталу)
4. Основний і обіговий капітал
5. Витрати виробництва, їх суть і види
6. Дохід підприємства. Його види. Прибуток підприємства, його види.
Підприємство – виробнича одиниця, самостійно господарюючий суб'єкт, який має розрахункові та інші рахунки в банку і виконує той чи інший вид діяльності, включаючи зовнішньо-економічну і дії на основі статуту.
Фірма – ділова і правова одиниця, яка володіє підприємством і веде на ньому господарську діяльність.
Статут є головним документом підприємства і включає наступні реквізити:
- назви виробництва
- місцезнаходження підприємства
- форма власності
- організаційна форма
- органи управління
- форми зв'язку
- розмір підприємства(к-ть працівників)
- умови організації, реорганізації, ліквідації
Підприємництво – це ініціативна діяльність людей або їх об'єднань, направлена на отримання прибутку.
Форми підприємств за власністю: державні, комунальні, кооперативні, орендні, одноосібні, сімейні
Форми підприємств за розміром:
- малі
- середні
- великі
Розмір підприємств диференціюється: по країнам, галвзям, за часовим фактором. В Україні в лютому 1991р. був прийнятий закон про підприємництво, де висвітлюються юридичні засади ф-я діяльності підприємств. До малих підприємств прийнято відносити:
- в роздрібній торгівлі 5-10 працівників
- в науці 100
- в будівництві 100-150
- в 150-200
За правовим статусом:
- одноосібні.
Недоліки:
+обмежені фінансові та науково-технічні можливості
+низька конкурентна спроможність
Переваги:
+узгодженість інтересів
+незначні витрати
+легкість організації, реоганізації, ліквідації
- партнерства
Недоліки:
+низька конкурентна спроможність
+можливість виникнення суперництва і неузгодженість інтересів партнерів
Переваги:
+можливість використовувати переваги спеціалізації
+зростають фінансові, науково-технічні можливості
- корпорації – це підприємство-велетень
Переваги:
+висока конкурентна спроможність
+великий фінансовий капітал
+використовуються переваги спеціалізації
Недоліки:
+великі бюрократичні витрати на управління
+складнощі форми організації, реорганізації і ліквідації
Форми підприємств з організаційними: держава, акціонерні компанії, ТзОВ, ТзПВ, холдинги, інноваційні, інвестиційні, страхові, венчурні компанії, пенсійні фонди
Акціонерні – бувають двох типів:
-ЗАТ – закрите акціонерне товариство
-ВАТ
ТзОВ – учасники відповідають за зобов'язання товариства (тільки майно товариства)
ТзПВ – відповідають як майном товариства так і своїм власним майном
ТзДодатковоюВ – як майном товариства, так і частково своїм майном(це командитні товариства – складається з командитів(активних), комплементарів(не мають права голосу))
Інноваційні – розробка і впровадження ноу-хааааууууу
Окрім того виділяють об'єднання: наукові, виробничі, науково-виробничі, концерни, конгумерати, консорціуми, корпорації, синдикати, трести, картелі.
Невеликі об'єднання: Пули, Рівні.
Важливу роль в економіці та бізнесі відіграють малі підприємства. Вони виконують наступні ф-ї:
- базову
- комутативну
- з'єднюючу(це означає, що великому бізнесу не вигідно вкладати капітал в малі сфери. Але без них йому нема сенсу існувати)
- нішова
- конкурентно-утворююча
Генеріки – фірми, які виробляють копії продукції.
Між малим і великими підприємництвами виникає форма співробітництва: франчайзінг – за фанчайзерською угодою велика фірма франчайзер надає малій фірмі франчайзі готові технології бізнису, консультативні, маркетингові послуги, а фірми франчайзі виплачують % від свого прибутку і працює тільки на франчайзера.
В нас в Україні є:
- Київстар
- Наша Ряба(київський холодокомбінат)
- Челентано, Пузата хата, картопляна хата
В процесі ф-я підприємства підприємець здійснює витрати. Виділяють наступні види витрат:
- явні(зовнішні) – витрати на оплату ресурсів поставника
- неявні(вн) – витрати на використання своїх власних ресурсів
- економічні
- бухгалтерські(розрахункові)– тільки явні
За іншою класифікацію, витрати поділяються на:
- постійні – це витрати, які здійснює фірма і які не залежать від обсягів виробництва
- змінні – витрати, які залежать від обсягів виробництва, на оплату працівників
- загальні – сума змінних і постійних витрат
EMBED Equation.3
Виділяють середні – витрати на одиницю продукції
- загальні – EMBED Equation.3
- змінні – EMBED Equation.3
- постійні – EMBED Equation.3
Виділяють Гранично-маржинальні – витрати на кожну наступну додаткову одиницю продукції
EMBED Equation.3, EMBED Equation.3
Виділяють наступні види дозодів:
- загальний – EMBED Equation.3
- середній – EMBED Equation.3
- граничний – EMBED Equation.3
Виділяють наступні види прибутку:
- економічний – різниця між загальним доходом і загальними витратами:
EMBED Equation.3
- бухгалтерський – між загальним доходом і явними витратами:
EMBED Equation.3
- гранічний – на кожну наступну одиницю
EMBED Equation.3
- нормальний – який отримує підприємець за його талант і отримує його в межах даного виду підприємницької діяльності(чистий прибуток)
Для здійснення підприємницької діяльності підприємець повинен володіти капіталом, який здійснює кругообіг і обіг капіталу
- кругообіг – це рух капіталу з проходженням трьох стадій і набуття відповідних форм
- обіг – постійне повторення кругообігу
Формула кругообігу:
Г – гроші
Т – товар
Cn –
Rs –
В – виробнича
І – гроші в товар
ІІ – товар в виробничу
ІІІ – обмін
В процесі експлуатації основний капітал зношується.
Основний капітал – капітал, який бере участь в багатьох кругообігах(в багатьох виробничих циклах) і переносить свою вартість на готову продукцію частинами.
Основні види зносу основного капіталу:
- фізичне:
+ істотне зношення, в процесі експлуатації
+ передчасне фізичне зношення
- моральне:
+ пов'язане з еволюційною формою НТР
+ пов'язане з революційною формою НТР
Обіговий капітал – який бере участь в одному виробничому циклі і переносить свою вартість на готову продукцію в одному кругообігу (шина...)
Конспект лекцій
з курсу: «Основи економічної теорії»
частина ІІ
студента групи ІБ-35
Котила Володимира
6/5/09 12:10
Лекція №6???
1. темпи зростання економічних показників
2. темпи зростання реального ВВП на душу населення
Типи економічного зростання
1. екстенсивний – х-ся збільшення об'ємів виробництва за рахунок залучення додаткових ресурсів(земля, трудові ресурси)
2. інтенсивний – збільшення об'ємів виробництва за рахунок більш раціонального використання ресурсів.
Підвищення кваліфікації робочої сили.
1. Фактори попиту, коли наявні сукупні покупці, які спроможні викупити продукцію
2. Фактори пропозиції, коли спроможність покупців виробити спроможний товар товарів і рослуг, технологія, кваліфікація робочої сили. Окрім того впливає структура національного виробництва, законодавчі акти, податкова система, рівень управління економічними процесами.
Сукупний попит – бажання і спроможність сукупних споживачів викупити певний об'єм ВВП за певний рівень цін за певний проміжок часу.
Чим вищий рівень цін, тим нижчий сукупний попит, і навпаки. Відповідно до дії закону попиту даний обернено пропорційний зв'язок між сукупним попитом і рівнем цін можна графічно намазякати:
Нецінові фактори:
- очікування споживачів
- ефект багатства
- ефект відсоткової ставки
- ефект обмінного курсу
- монетарна/фіскальна політика держави
- зовнішньо-економічні фактори
Під впливом нецінових факторів крива сукупного попиту відхиляється вправо вгору, що означає його збільшення, або вліво вниз, що означає його зменшення, що можна зобразити графічно:
Сукупна пропозиція – це бажання, спроможність сукупних виробників виробити та запропонувати ринкові певний об'єм продукцвї(ВВП) за певний рівень цін і проміжком часу. На сукупність цін впливають цінові і нецінові фактори. Головним фактором впливу являється рівень цін – чим він вищий, то вища пропозиція. Це закон пропозиції. Даний прямопропорційний зв'язок між рівнем цін і ВВП можна зобразитиграфічно:
Скл. з горизонтального – кенсіанського, рівень цін стабільний, кількість зростає.; вертикального – класичного, на якому відбувається зміна цін, а ВВП залишається постійним; проміжковий, який показує зміну рівня цін і ВВП.
Окрім того на сукупну пропозицію впливає ряд нецінових факторів:
- забезпеченість власними та імпортними ресурсами
- зміна в якості ресурсів та в їх цінах
- зміна в продуктивності факторів виробництва
- зміна правових норм(податкової системи)
- зовнішньо-економічні фактори
Під впливом нецінових факторів крива зміщається вправо-вниз або вліво-вгору, що означає збільшення/зменшення.
Таким чином на ринку наявне протиріччя: сукупні продавці хочуть продати багато товарів і послуг за високим рівнем цін, а споживачі хочуть купити багато за низьким рівнем цін.
Дане протиріччя вирішується через механізм ринкової рівноваги – співпадіння сукупних споживачів і сукупних виробників, а саме: сукпність споживачів хочуть купити певний об'єм ВВП за певним рівнем цін, а сукупні продавці хочуть продати той чамий об'єм за тим же рівнем цін. Графічно
Це точка перетину сукупного попиту чи пропозиції. При цьому ринкова рівновага встановлюється на одному із графіків сукупної пропозиції – horiz, vert, splitted. Під впливом різних факторів відбувається відхилення рівноваги.
13/5/09 12:09
Лекція №7???
Тема: макроекономічна нестабільність та економічні ф-ї держави.
Питання
1. Циклічні коливання та антициклічна політика
2. Безробіття. Суть, види, причини.
3. Інфляція. Суть, види, наслідки.
4. Економічні ф-ї держави.
Економічний цикл – це послідовні підйоми і спади ділової активності в економіці з проходженням відповідних фаз.
В економічному циклі виділяють фази:
1. пік (вершина, розквіт) х-ся наступними рисами: економіка працює на повну потужність, немає безробіття, інфляції.
2. спад – скорочення потужностей, починає виникати безробіття, інфляція
3. дипресія, криза – притаманні високі темпи безробіття, інфляції
4. пожвавлення, підйом – економіка набирає обертів, скорочується безробіття, знижується темпи інфляції, збільшуються доходи.
Всі економічні цикли відрізняються один від одного по інтенсивності, подовженості і наслідками як його фаз так і в цілому. Відомий рос. вчений Кондратів в праці "Длинниє волни" дав класифікацію економічних циклів, виділивши: короткотривалі, довготривалі, середньотривалі.
Але всі цикли за спільну рису мають наявні 4 фази.
Таким чином, математично, економічний цикл має вигляд синусоїди.
Тобто остання фаза даного циклу є наступною фазою наступного циклу.
До антициклічних:
- сезонні коливання
Існує багато теорій економічного циклу
Одні вчені пояснюють економічний цикл науково-технічним прогресом(відкриття, винаходи, інші суто політичним явищем(війни, політичні стосунки). Третя група пов'язує з природніми явищами: виверженням вулканів, повені, землетруси.
Особливо серед останньої групи вчених виділяють тих, які пов'язують цикл з коливання фази місяця. Вони стверджують, що коли місяць на початкових стадіях, енергія в суспільстві не значна, тоді занепад, коли місяць зростає, енергія збільшується
Інші вчені монетарним.
Найбільш поширена теорія, за якою економічний цикл пояснюють порушенням механізму сукупного попиту.
Безробіття – це таке економічне явище, коли працездатні члени суспільства, які можуть і хочуть працювати не знаходять для себе робочих місць.
Виділяють наступні види безробіття:
- фрикційне – пов'язане з наступними факторами:
+ первісний пошук роботи
+ сезонними роботами
+ з переходом з низькокваліфікованох роботи на висококваліфіковану
+ з низькооплачуваної на високооплачувану
- структурне – пов'язане з науково-технічним прогресом, коли структура робочої сили не відповідає структурі наявних робочих місць.
- циклічне – пов'язане з кризовою фазою циклу. Найнебезпечніший тип безробіття
Виділяють приховане безробіття – коли людина працює неповний робочий день, декілька днів на тиждень, вимушені відпустки без оплати.
Наслідки безробіття
- соціальні наслідки – декваліфікація, втрата самоповаги, суїциди, наркоманія, алкоголізм, проституція
- економічні наслідки – втрата продукції. Вперше взаємозв'язок між рівнем безробіття і втратою продукції встановив американський економіст Артур Оукен(Ойкен). Коли перевищує на 1%, то втрати продукції скл. 2.5%. Це відношення називають законом Оукена. Істотній природній рівень безробіття – сума фрикційного і структурного безробіття. Тоді повна зайнятість сприймається як сума структурного і фрикційного.
...=9%
Природній=5%
9-5%=4%
2.5*4%=10%
Рівень безробіття
EMBED Equation.3
Робоча сила EMBED Equation.3
Діти до 16, інваліди, люди в місцях позбавлення волі, пенсіонери не відносяться до робочої сили
Інфляція – загальне зростання загального індексу цін.
Види інфляції:
- гіпоінфляція – незначна, слабка, помірна, до 10%
- повзуча – 3-5%
- гіперінфляція – 1000-1000000000000%
- галопуча, стрибкоподібна – 15-20-50%
За причинами:
- інфляція обумовлена порушенням механізму сукупного попиту, коли досягла повної зайнятості, попит більше за про.
- порушення механізму пропозиції
- обумовлена зростанням витрат виробництва(різновид інфляції пропозиції)
- інфляція обумовлена зростанням зарплати (різновид інфляції пропозиції)
Обчислюється за допомогою:
Темп інфляції EMBED Equation.3
Z1 – індекс цін поточного року
Z0 – індекс базового – б.я. попередній
Правило 70: EMBED Equation.3. Даний показник показує скільки тре років для подвоєння середньорічного темпу інфляції.
Інфляція негативно відбивається на всіх категоріях населення, фірм, держав, найбільше потерпають ті, хто має фіксовані доходи.
20/5/09 12:12
Лекція №8
Тема: Монетарна фіскальна політика
1. Фінансові ринки. Їх суть, структура.
2. Банківська система. Центральний банк та його ф-ї.
3. Монетарна політика центрального банку та її інструменти.
4. Фіскальна політика. Держбюджет, дефіцит, державний борг.
Фінансові ринки -- це сукупність відповідних інфраструктурних складових, елементів, які покликані забезпечувати нормальне ф-я економіки.
В структурі фінансового ринку:
- грошовий ринок
- валютний ринок
- ринок цінних паперів
- міжбанківський
- ринок фінансових послуг
На грошовому ринкові діють контрагенти -- продавці грошей і покупці грошей. З одного боку існує пропозиція, яка включає різноманітні грошові агрегати. M1(ставка та чекові вклади). Агрегат M2 (M1+безчекові+дрібні термінові вклади)
Попит складається із грошей для угод і для активів. Для угод -- виплати зарплати, контрактів
Слід зазначити, що попит може існувати як на готівкові гроші, так і на інші фінансові активи(цінні папери, облігації).
Перевага володіння грошима:
- висока ліквідність
Перевага володіння цінними паперами:...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора