Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Менеджменту і міжнародного підприємництва
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю
Група:
МЕз- 46
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту
і міжнародного підприємництва
Варіант № 16
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
З дисципліни «Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю»
Виконала :
Ст.гр.МЕз- 46
Прийняла :
Георгіаді Н.Г.
Львів – 2009
Зміст
Теоретична частина…………….…………………………………………………….………3
Практична частина
Ситуаційна задача №1………………………………………………………………….5
Ситуаційна задача № 2……………………………………………………………..…12
Список використаної література………………………………………………………….15
Теоретична частина
Принципи митного регулювання — основні ідеї, що пронизують всю митну систему і є визначальними при здійсненні митної політики. Вони закріплені у ст.4 МК України. До них належать принципи:
1) виключної юрисдикції України на її митній території. Він проявляється у тому, що Україна відповідно до міжнародно-правових стандартів та потреб самостійно визначає свою митну політику й послідовно проводить її у національному законодавстві і практичній діяльності митних органів. Митне регулювання на території України здійснюється відповідно до МК, інших чинних у країні та міжнародних договорів. Україна вправі вступати в митні союзи із іншими державами та брати участь у діяльності міжнародних організацій з митної справи. Втім, Україна поки що утримується від вступу у митні союзи й переважно свої відносини в галузі митної справи врегульовує на підставі двосторонніх угод з іншими країнами.
Відповідно до ст. З МК України регулювання митної справи здійснюють вищі органи державної влади та управління. При цьому основні напрямки митної політики України, структуру системи органів державного регулювання митної справи, розміри мита та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит котрих через територію України заборонено, визначається Верховною Радою України.
До компетенції KM України відповідно до ст. 106 Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» входить: забезпечення здійснення митної політики відповідно до чинного законодавства України; встановлення розмірів митних зборів та плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у передбачених чинним законодавством України випадках; подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій стосовно системи митних органів.
Галузевим, спеціально уповноваженим органом державного управління у сфері митної справи є Державна митна служба України (Держмитслужба України). Вона діє на підставі затвердженого Указом Президента України «Положення про державну митну службу в Україні» від 8 лютого 1997 р, де вказано, що ця служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, відповідає за її стан та розвиток.
При регулюванні митної справи враховуються її міжнародні стандарти і практика, зобов'язання України в зовнішньоекономічній сфері, потреби забезпечення законних прав та інтересів громадян і розвиток економіки;
2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної політики. Це проявляється у наявності власної митної системи, власних митних органів, встановленні засад їх взаємодії з іншими державними органами. Чинним законодавством України визначено повноваження кожного митного органу та їх співробітників. Виходити за визначені межі ніхто не може. Разом у тим митні органи тісно співпрацюють із митними органами інших держав. Вони виконують з ними спільні функції та завдання, що є основою для такого співробітництва;
3) законності — загального принципу діяльності всіх осіб, державних органів. Він має два прояви: функціональний щодо певного виду діяльності та правовий — як загально правовий принцип побудови регулювання суспільних відносин окремими галузями права;
4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Цей порядок відображає загальноприйняті у світі режими і національні особливості;
5) системності — полягає у структурі митної справи, структурі митних органів та їх взаємозалежності, етапах митного оформлення і його наслідках, підборі кадрів тощо;
6) ефективності — принцип перетинається із принципом доцільності і функціональності. Митна справа — засіб забезпечення виконання функцій держави. Якщо діяльність державного інституту є неефективною, то виникає слушне питання про його доцільність. Ефективність митної справи має економічну, соціальну та правову оцінку.
Перша полягає у здатності митної справи сприятливо впливати на економіку країни та формування дохідної частини бюджету. Соціальна ефективність оцінюється через спрямування митних процедур та відгуки населення про діяльність митних органів. Якщо митні органи чинять перепони у переміщені через митну територію мішка картоплі, вирощеної на своєму городі, який не з своєї волі опинився у сусідній державі, чи як гостинця від батьків, то це не сприяє соціальному характерові держави;
7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. По суті цей принцип є відображенням вимог ст.З Конституції України і повинен мати пріоритет над іншими;
8) гласності та прозорості. Митна політика та митна справа є відкритою. Але у той же час не всі чисто професійні аспекти діяльності митних органів повинні стати загальнодоступними. Митні органи інформують громадськість про свою діяльність та її наслідки, виявлені порушення та вжиті відповідні заходи тощо.
Окремою постановою в 03.03.1998 р. № 267 Кабінет Міністрів України затвердив обсяги квот на експорт до країн - членів Європейського Співтовариства з вугілля і сталі деяких сталеливарних виробів на 1998-2001 рр. і перелік кодів по Комбінованій номенклатурі ЄС виробів, охоплених вказаними угодами.
Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій упроваджені згідно з статтею 16 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про ЗЕД". Рішення про впровадження режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймаються Кабінетом Міністрів України за представленням Мінекономіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), які підпадають під режим ліцензування і квотування, і термінів дії цього режиму. Вказані рішення щорічно переглядаються.
Правові основи сертифікації товарів, які ввозяться до України, встановлені Декретами Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 р. № 30-93 "Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил і відповідальності за їх порушення" і від 10.05.1993 р. № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".
Загалом митну політику Польщі можна охарактеризувати сполученням «поміркований протекціонізм». На початку 90-х років XX ст. Польщею було встановлено високі ставки мита на продукцію промислового виробництва та сільського господарства для забезпечення підтримки власного товаровиробника. Із 1995 р. Польща – член-засновник СОТ, митна політика країни формується відповідно до вимог цієї організації. Так, до 2000 р. ставки на промислову продукцію були знижені в середньому на 40%, а на сільськогосподарську - на 36%.
Сьогодні Польща є членом Європейського Союзу і не може самостійно визначати митну політику та встановлювати митні тарифи, крім того, значна частка зібраних митних зборів перераховуються до бюджету ЄС. Це було досить сильним ударом по польській легкій та харчовій промисловостях, адже митні ставки ЄС на момент їх встановлення в Польщі були в середньому нижчими на 6%. Так, значно зріс імпорт взуття та текстильної продукції з Китаю, а також продукції харчової промисловості з країн колишнього СРСР. Таким чином, значна лібералізація імпорту призвела до від'ємного сальдо торговельного балансу – 3 млрд. дол. США у торгівлі товарами і -4 млрд. дол. США разом з послугами у 2005 році.
За підсумками січень-серпень 2009 р. Польща залишається найбільшим торговельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи і зайняла п’яте місце серед країн світу (за підсумками семи місяців 2009 р. – шосте місце, за підсумками 2008 р. – третє місце).
Водночас, за підсумками восьми місяців 2009 р. Польщі немає у першій п’ятірці країн-партнерів України за обсягами експорту українських товарів. Натомість, Польща зайняла лише дев’яте місце (після Німеччини), а також Польща зайняла шосте місце за обсягами імпорту польської продукції до України (4,8 %).
Таблиця 1
Торгівля товарами та послугами між Україною та РП
(дані Держкомстат України),млн.дол США
За даними Міністерства економіки РП, за результатами січень-серпень 2009 р., у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, обсяги взаємної торгівлі зменшились до 49,1 % від рівня аналогічного періоду 2008 року і склали 1 414,2 млн. дол. США (2 008,2 млн. євро), при імпорті в Україну – 1 098,0 млн. дол. США (1 559,2 млн. євро) та українському експорті до РП – 316,1 млн. дол. США (449,0 млн. євро). Згідно з даними польської статистики, від’ємне для України сальдо торговельного балансу склало 781,9 млн. дол. США (1 110,3 млн. євро).
У товарній структурі експорту України до Республіки Польща, за підсумками семи місяців 2009 р., найбільші обсяги посіли наступні групи товарів:
- чорнi метали (27,9% від загального обсягу експорту до РП)
- мінеральні продукти (13,9%)
- електротехнічне обладнання (13,3%)
- продукти деревообробного виробництва (11,5%)
- вироби хімічної промисловості та споріднених продуктів (8,1%)
- харчові продукти, безалкогольні напої (7,4%)
Натомість, по згаданих товарних групах обсяги експорту України до РП виявились набагато нижчими у порівнянні із аналогічним періодом 2008 р., а саме спостерігається різке скорочення експортного потенціалу основних експортних товарних груп України до РП.
Водночас, по п’яти позиціям товарної структури українського експорту до РП спостерігається значний приріст експорту наступних видів продукції: взуття та головні убори, парасолі (163,0%), живі тварини, продуктів тваринного походження (156,6%) жири тваринного і рослинного походження (136,1%), паперові вироби (113,6%), вироби з каменю, гіпсу та цементу (108,5%).
Практична частина
Ситуаційна задача №1
1)Вітчизняне підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Вид зовнішньоекономічної діяльності, базисні умови постачання, товар, відповідний код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності наведено в табл.1.
Таблиця 1
Характеристика підприємства
та зовнішньоекономічної діяльності, яку воно здійснює
2) Відповідно до вихідних даних складаємо рахунок –фактуру.
Рахунок-фактура №СК-R-09-05/7 від 10.11.2009 р.
Продавець : ТзОВ «Olgi»
80560, Україна,Львівській обл., Буський р-н,смт.Красне вул. Заводська 77
Код ЄДРПОУ 75326571 , тел..+38(03264)18-325
в/р 58973657895874 у КБ «ПриватБанк» м.Буськ МФО 325879
Вантажовідправник :
ТзОВ «Olgi»
80560, Україна,Львівській обл., Буський р-н,смт.Красне вул. Заводська 77
Покупець : ЗАТ“Mashin”
Польща, 457585,м. Краків, вул. Варшавська 23
Код ЗКПО 34010257
р/р 58973657895874 у КБ «ПриватБанк» м.Львів МФО 325882
Кор.рахунок 32009863000004352933
Вантажоодержувач :
ЗАТ“Mashin”
Польща,457585, м. Краків, вул. Варшавська 23
Контракт: № R-15-09 від 5.11.2009 р.
Умови поставки : DDU, м.Краків, Польща
Кількість: 1255 трансформаторів
Габаритні розміри,м: довжина/ширина/висота 0,20/ 0,10/ 0,10
Маса трансформатора,кг повна 1,3
Потужність, Вт ВМ 100
Тисяча двісті п’ядесят п’ять гривень, 00 копійок.
Країна походження : Україна
Директор Тихоць М.М.
Головний бухгалтер Сало А.П.
3)Посилаючись на на законодавчо-нормативні акти та міжнародні угоди, визначити в яких відносинах знаходиться Україна з цим контрагентом та які методи регулювання зовнішньоекономічних відносин використовує держава для їх стимулювання.
Польща є членом Європейського Союзу, членом Світової організації тогівлі (СОТ) та членом Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Україна є також членом СОТ та ГАТТ, а отже згідно закону України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92 р. №2097-ХІІ
до цієї країни застосовують пільгові ставки мита.
З 1 липня 2001 р. вступив в дію новий Митний тариф України. Цей документ створено на базі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), яка відповідає Гармонізованій системі опису і кодування товарів (ГС) 1996 р. і Комбінованій номенклатурі ЄС (КН ЄС). Він налічує понад 10000 тарифних ставок і дає можливість введення для національних цілей деталізації товарів на рівні 9 і 10 знаків.
На сьогодні середньоарифметична (номінальна) ставка Митного тарифу складає за пільговими ставками близько 10,7 %, за повними - близько 21,2 %. Проте за розділами Митного тарифу цей показник має значну диференціацію.
Впродовж 2001-2003 рр. до Закону України "Про Митний тариф України" 8 разів вносилися зміни. Всього було змінено 1220 ставок ввізного мита на окремі товари.
Так, з метою поступового виконання домовленостей в рамках текстильної Угоди між Україною і ЄС, створення умов для проникнення і закріплення на європейському ринку вітчизняної текстильної і швейної продукції, ставки ввізного мита на текстиль і вироби з текстилю (товарні позиції груп 51-63) були знижені стосовно рівня, який діє в країнах ЄС.
В прийнятому 15.05.2003 р. Законі України "Про внесення змін до деяких законів України" встановлені адвалорні ставки мита на квіткову продукцію.
Законами України від 23.06.2005 р. № 2715-IV і від 07.07.2005 р. № 2775-IV знижено рівень тарифного навантаження майже на 90 % тарифних позицій. Крім того, вказаними актами законодавства вирівняно розмір пільгових і повних ставок митного тарифу.
У Постанові Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 р. № 244 "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів" визначено основні напрями і пріоритети наближення системи національного технічного регулювання до міжнародної.
До основних заходів нетарифного регулювання належать:
ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;
застосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів до України;
процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів;
процедура видачі ліцензій на право імпорту і експорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
дозвільна система служби експортного контролю;
сертифікація товарів, які ввозяться до України;
дозвільна система органів державної влади, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний і інші види контролю;
реєстрація лікувальних засобів, виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок
Переліки товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлені квоти в 2005 р., затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1722.
4) Описати особливості здійснення зовнішньо-економічної діяльності підприємства з точки зору державного управління з посиланням на чинні законодавчі та нормативні акти.
При регулюванні зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів ЗЕД України та Польщі будуть діяти такі міжнародні угоди та нормативні акти:
Генеральна угода з тарифів та торгівлі від 30.10.1947 - вказує основні тарифи та пільгові ставки мита на певні групи товарів.
Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі – встановлює правила перетину кордонів держав-членів та певні пільгові ставки на окремі групи товарів.
Протокол «Про вступ України до Світової організації торгівлі» від 5.02.08 р. – задає головні норми ведення міжнародної торгівлі, встановлює правила обкладання митом, т.п.
Також згідно закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959 від 16.04.91 р. держава встановлює порядок перетину експортних та імпортних товарів, капіталу через митний кордон України.
Варто зазначити , що вивезення , ввезення та транзит окремих видів товарів та інших предметів забороненні або обмеженні згідно ст.74 Митного кодексу України.
5) Охарактеризувати особливості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства шляхом :
А) визначеня режиму у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який застосовує Україна до цієї країни.
Пільгові ставки застосовуються до товарів, які мають походження з держав або, економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).
Оскільки і Польща , іУкраїна є також членом СОТ та ГАТТ, а отже згідно закону України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92 р. №2097-ХІІ до цієї країни застосовують пільгові ставки мита.
Б) встановлення наявності лізензій на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Ліцензування зовнішньоекономічних операцій упроваджені згідно з статтею 16 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про ЗЕД". Рішення про впровадження режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймаються Кабінетом Міністрів України за представленням Мінекономіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), які підпадають під режим ліцензування і квотування, і термінів дії цього режиму. Вказані рішення щорічно переглядаються.
Переліки товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлені квоти в 2005 р., затверджені постановою. Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1722.
При визначенні списку товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, враховуються зобов'язання України відповідно до міждержавних угод, зокрема:
Угоди між Європейським Співтовариством з вугілля і сталі і Урядом України про торгівлю деякими сталеливарними виробами, укладені 15 липня 1997 р. в м. Брюсселі;
Угоди у формі обміну листами між Європейським Співтовариством і Урядом України про встановлення системи подвійної перевірки без кількісних обмежень щодо експорту з України в Європейське Співтовариство (ЄС) деяких сталеливарних виробів; - Угоди у формі обміну листами між ЄС і Україною щодо продовження і доповнення Угоди між Україною і Європейським економічним Співтовариством про торгівлю текстильною продукцією, парафованої 5 травня 1993 р. і доповненої Угодою у формі обміну листами, парафованої 15 жовтня 1999р.;
Угоди про припинення антидемпінгового розслідування щодо імпорту деяких виробів з обрізного вуглецевого прокату плоского з України.
Режим ліцензування товарів на імпорт, поширюється на:
а) хімічні засоби захисту рослин;
б) фармацевтичні препарати;
в) препарати косметичні;
г) ветеринарні препарати.
Режим ліцензування товарів на експорт:
а) кольорові метали, їх відходи;
б) руди і концентрати дорогоцінних металів;
в) вугілля;
г) нафтопродукти, масла
д) електроенергія;
е) дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння.
В) зазначення переліку митних процедур, що застосовуються державою для управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням того, чи знаходиться українське підприємство у вільній економічній зоні.
Особливість законодавства України полягає в тому, що спеціальні митні зони створюються згідно з Законом України від 13.10.1992 р. № 2673-XII "Про загальні основи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". З цією метою приймається окремий закон для кожної спеціальної митної зони, з визначенням її статусу, території, терміну, на який вона створюється, і особливостей застосування законодавства України на її території.
Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення в таку зону, і характер операцій, які здійснюються з товарами в межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони й обов'язки органів управління зони з виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.
Оскільки українське підприємство не знаходиться на території ВЕЗ , то при експорті , імпорті товарів згідно закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про ЗЕД" будуть застосовуватись наступні митні процедури:
1. Митний контроль
Товари та інші предмети перемішуються через митний кордон України під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами законодавчого порядку.
У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль.
2. Митне оформлення
Митне оформлення - це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.
3. Особливості застосування мита
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон.
4. Митні збори
Крім сплати мита обов‘язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією.
Це платежі за:
• митне оформлення товарів; .
• митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;
• митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;
• митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм);
• митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм), тимчасово вивезеного з України;
• митне оформлення ввезеного в Україну чи вивезеного з України майна іноземних фірм.
Ситуаційна задача №2
Вітчизняне підприємство, розташоване у м. Яворові Львівської області, спеціалізується на воробництві молочних і кисломолочних продуктві та реалізує свою продукцію як на території України, так і на експорт. Підприємство працює на вітчизняній та імпортній сировині.
Тривають переговори з німецькою фірмою, і на початку настурного року передбачається створення спільного підприємства у м. Яворові за участю німецкої фірми. Спільне підприємство працюватиме, використовуючи німецьке обладнання, технологію і, частково, на давальницькій сировині з Німеччини. Під час збуту орієнтуватиметься на вітчизняних та іноземних споживачів.
1) Особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства з точки зору державного управління та правового регулювання до створення спільного підприємства .
Спеціальна митна зона - це митний режим, згідно з яким до товарів, що ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій вказаних зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачене законом.
Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких встановлено режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України.
Особливість законодавства України полягає в тому, що спеціальні митні зони створюються згідно з Законом України від 13.10.1992 р. № 2673-XII "Про загальні основи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". З цією метою приймається окремий закон для кожної спеціальної митної зони, з визначенням її статусу, території, терміну, на який вона створюється, і особливостей застосування законодавства України на її території.
В законодавстві України принципи митного й податкового регулювання у ВЕЗ визначає Закон “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13 жовтня 1992 р. На території України на сьогодні функціонують 13 ВЕЗ.
Стаття 219 Митного Кодексу містить вимоги до спеціальних митних зон. Так, митний орган з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління відповідної зони вжиття таких заходів, як спорудження огорожі по периметру зони, встановлення обмежень щодо порядку доступу в зону в певні години роботи, застосування інших заходів. Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних зон без попереднього погодження з митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться спеціальна митна зона.
Постанова КМУ від 24 вересня 1999 р. № 1756 "Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності" визначила спільний для всіх на території нашої держави спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності підхід щодо визначення критеріїв, які мають бути враховані при створенні зон і запровадженні спеціального режиму інвестиційної діяльності.
Закон України «Про створення СЕЗ «Яворів» визначає основні параметри діяльності , органи управління та засади функціонування спеціальної економічної зони у м.Яворів. Органами управління СЕЗ "Яворів" є Яворівська районна рада та Яворівська районна державна адміністрація.
Для облаштування території СЕЗ "Яворів", будівництва об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури та залучення інвестицій створюється орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів".
Імпорт суб'єктами підприємницької діяльності СЕЗ "Яворів" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ "Яворів" та експорт товарів та інших предметів повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Яворів" не підлягають ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
Закон України «Про молоко та молочну продукцію» визначає правові основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України.
Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
2) Особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства з точки зору державного управління та правового регулювання у процесі створення спільного підприємства .
У процесі створення спільного підприємства, окрім вище названих нами законодавчих актів, діятимуть й наступні :
Закон України « Про порядок створення спільних підприємств » регулює порядок створення спільних підприємсв, вимоги до їх заснуваня та перелік основних документів , які подаються для їх створення.
Перелік документів, які подаються ініціаторами створення СП
1. Заява про намір створення СП.
2. Проект установчого договору.
3. Проект статуту.
4. Техніко-економічне обгрунтування або бізнес-план.
5. Письмове погодження відповідного органу управління.
6. Згода трудового колективу державного підприємства.
7. Згода місцевих органів державної влади.
8. Статут державного підприємства.
9. Нотаріально завірені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб України і довідка банківської установи, що веде розрахунки.
Для іноземних інвесторів:
10. Документ, що підтверджує його реєстрацію в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути нотаріально засвідчений, переведений на українську мову і легалізований у встановленому порядку.
11. Рекомендаційний лист банківської установи іноземної фірми в країні місцезнаход-ження, що веде її розрахунки, з перекладом на українську мову і легалізований.
Закон України “Про режим іноземного інвестування” передбачено, що відносини, пов'язані з іноземним інвестуванням, регулюються законодавством України та міжнародними договорами України, яким за наявності розбіжностей між національним законодавством та міжнародним договором надається перевага.
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР визначає порядок перерахунку коштів для інвестування у створення спільного підприємства та для проведення різного роду операцій для закупівлі необхідної сировини та обладнання.
3) Особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства з точки зору державного управління та правового регулювання після створення спільного підприємства.
Крім згаданих нами законодавчих актів, після створення спільного підпрємства в силу дії увійде й Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах » оскільки дане підприємство працюватиме на давальницькій сировині. Цей закон визначає основні ставки мита , якими обкладаються товари виготовлені на давальницькій сировині та порядок перетину сировини кордону, ставки мита для неї.
Ще одним законодавчим актом є Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” визначає основні ставки податку для підприємств, створених як за участю вітчизняного, так і іноземного капіталу.
Список використаної літератури :
Митний Кодекс України (остання редакція під 22.05.08 р.) - розділ III, глава 10.
Господарський Кодекс України (остання редакція від 30.04.09 р.).
Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. № 959-Х1І (остання редакція від 06.03.09 р.).
Закон України "Про операції з давальницького сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (остання редакція 17.03.09 р.).
5.Закон України "Про єдиний митний тариф" від 5.02.92 р. № 2097-ХІІ (остання редакція 01.01.09 р.).
6. Закон України "Про Митний тариф України" 5.04.01 р. № 2371-ІІІ (остання редакція 12.04.09 р.).
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (додаток до закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року).
Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13.10.92 р. № 2673-ХІЇ (остання редакція від 17.02.06 р.)
Закон України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10.01.08 р. № 250-VI.
Закон України "Про міжнародні договори України" № 1906-4 від 29.06.04 р.
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (остання редакція від 01.01.09 р.).
12. Протокол "Про вступ України до Світової організації торгівлі" від 5.02.08 р., Женева.
Генеральна угода з тарифів та торгівлі від 30.10.1947.
13. Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі.
Георгіаді Н.Г., Князь С.В. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності:Навч. посібник. - Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. - 196 с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора