Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Структуровані кабельні системи локальних мереж
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Структуровані кабельні системи локальних мереж
Поняття про структуровані кабельні системи.
Можливості та потреби швидкісної передачі інформації.
Зріст застосування інформаційних технологій в різних сферах діяльності привів до того, що багато застосувань, таких як телеконференції та відео-пошта, переносяться безпосередньо до настільного персонального комп’ютера. Це приводить до вимог збільшення ширини смуги та швидкості LAN для підтримки трафіку, чутливого до затримок. Сьогодні застосовують швидкості 100 Мб/с і 155 Мб/с і серйозно обговорюється використання швидкості 622 Мб/с.
Нижче наведені дані про можливі швидкості передавання даних через найбільш поширені кабельні системи (середовища передавання даних), а також дані про потрібні швидкості для різних застосувань.
Таблиця 3.1. Можливості швидкісного передавання (ширини смуги).
Таблиця 3.2. Потреби у швидкості (ширині смуги) для різних застосувань.
Збільшення швидкості передавання робить більший наголос на специфікації компонент кабельної системи. Промислові стандарти були опрацьовані не тільки для визначення специфікацій компонент, але також для визначення практики проектування систем, планування, встановлення і завершення. Сьогоднішня тенденція полягає в пристосуванні кабельного устаткування, базованого на стандартах, з оптимізацією експлуатаційних даних. Це вимагає, щоб окабелювання було трактоване як система, здатна задовільнити майбутні вимоги, а не як набір компонент.
Коли новіші технології LAN ведуть до вищих швидкостей та більших ширин смуги, з’являється новіше окабелювання. Поява новітніх розв’язків для кабельних систем також прискорюється внаслідок пристосування до вимог законодавчого регулювання прийнятного рівня електромагнітного випромінювання. Розв’язки, подібні до кабелів типу екранованої скрученої пари або оптоволоконних кабелів здобули швидке визнання. Ця нова практика кабельних систем, підтримана промисловими стандаотами, сприяє прогресу новітніх технологій LAN.
Неструктуровані та структуровані кабельні системи.
Неструктуровані кабельні системи.
Традиційно більшість проектантів комп’ютерних систем і мереж опрацьовували свої продукти так, щоб вони працювали з використанням особливого типу кабелів із особливими з’єднувачами. Кожен виробник мав власний стандарт кабелів та з’єднувачів. Нижче наведені деякі приклади:
Із цього списку легко побачити, що міграція від одного типу комп’ютерної системи до іншого при застосуванні традиційних кабельних систем дуже складна. У більшості випадків кабельна система та пов’язані з нею інвестиції повністю втрачаються, і необхідно встановлювати нову кабельну систему, яка може коштувати більше від мережевого обладнання.
Інші витрати, пов’язані з будь-якою традиційною кабельною системою - це кошти здійснення переміщень, змін або доповнень після того, як початковий процес встановлення системи завершений.
Проблема, описана вище, є спільною для всіх цих “неструктурованих” кабельних систем. Дві головні характеристики кабельних систем цього типу полягають в наступному:
складно або неможливо перейти від однієї комп’ютерної системи до іншої без заміни початкової кабельної системи;
щоб зробити переміщення, зміни або доповнення, кабельна система повинна бути змінена; у цьому сенсі кабельна система не є непорушною системою, оскільки вона постійно змінюється при змінах вимог користувачів, звідси термін “неструктурована”.
Структуровані кабельні системи.
Для уникнення вказаних вище проблем запропоновано встановлювати структуровані кабельні системи. Структурована кабельна система складається з гнучкої кабельної інфраструктури, яка може підтримувати складні комп’ютерні і телефонні системи незалежно від їх виготовника. В структурованій кабельній системі кожна робоча станція під’єднана кабелем до центральної точки із використанням зіркової топології, удогідненої системи взаємних з’єднань і адміністрування. Цей підхід дозволяє комунікацію фактично довільному пристрою, будь-кому і в будь-який час. Добре спроектований план кабелювання повинен включати різні незалежні кабельні рішення для різних типів середовищ, інстальованих на кожній робочій станції для підтримки вимог характеристик різноманітних систем.
Структурована кабельна система, раз встановлена, рідко коли потребує внесення змін. З трьох топологій - зірки, кільця і шини, зірка найбільш гнучка, оскільки всі кабелі проведені безпосередньо від центру. Якщо в будинку всі можливі розміщення користувачів забезпечені окабелюванням в зірковій топології, то будь-які майбутні переміщення, зміни і доповнення здійснюються просто і швидко шляхом перемикання з’єднувальних шнурів у центральному кабельному приміщенні. Також звичайною заміною відповідних кабелів та пристроїв у шафі з обладнанням і біля мережевої розетки в робочому просторі можна пристосувати структуровану кабельну систему до змін в системі та інтерфейсах.
Окремі факти.
Проблеми з кабельною системою. До 70% від усіх простоювань мережі викликані проблемами, пов’язаними з недостатньою якістю кабельної системи. Цей факт вказує на критичність вибору правильно структурованої кабельної системи; її ефективність безпосередньо відображається в економії часу і коштів.
Кошти простоювання. У середньому кабельні системи простоюють 23.6 разів на рік, а тривалість кожного простоювання у середньому становить 4.9 години. Кошти простоювання становлять від $1000 до $50000 за годину (в США); це вказує на можливості для значної економії коштів при зменшенні часу простоювання.
До 40% працівників кожного року змінюють робочі місця всередині будинку. Переміщення та зміни при використанні неструктурованої кабельної системи можуть приводити до поважних руйнувань. Структурована кабельна система надає можливості для спрощення необхідних перекомутувань і дозволяє швидко вирішити поставлене завдання, ніж це можливе при встановленні нових кабелів.
Виграш в коштах при використанні структурованих кабельних систем. Неструктурована кабельна система систематично поглинає кошти, бо потребує проведення систематичних модифікацій. Структурована кабельна система може вимагати значно менших модифікацій і через це утримує кошти під контролем. Початкова вартість структурованої системи може бути дещо вищою, однак вона більш економна протягом терміну експлуатації.
Структурована кабедьна система - це тільки 5% від усіх мережевих капіталовкладень. Структурована кабельна система є однією з найменших складових у загальній вартості мережі (біля 5%). Враховуючи, що біля 70% всіх проблем можна вирішити 5% інвестицій, якнайкраще виконання структурованої кабельної системи безумовно виправдане. Структурована кабельна система у середньому має значно триваліший життєвий цикл від усіх інших компонентів мережі, тому вибір її властивостей є одним із ключових аспектів проектування мережі.
Термінологія та понятійний апарат структурованих кабельних систем локальних мереж.
Адміністрування (Administration) - Процес документування початкового стану кабельної системи і управління кабельною системою після початкового встановлення. Включає дві основні компоненти: стандартну систему позначок (labeling system) і систему записів (record system).
Головна будинкова розподільча система (Building Main Distribution Frame - MDF) - Інтерфейс між публічною мережею і/або магістраллю всередині будинку і внутрішньосистемною магістраллю.
Головна телекомунікаційна шина заземлення (Telecommunications Main Grounding Bar - TMGB) - Первинна шина заземлення для усіх телекомунікацій в будинку або структурі.
Головне кросове з’єднання (Main Cross Connect) - Звичайно обладнання, яке застосовується для взаємосполучення міжбудинкової та внутрішньобудинкової кабельних систем. Головне кросове з’єднання звичайно відноситься до засобів вводу в будинок.
Горизонтальна розподільча система (Horizontal Distribution System - HDS) - Окабелювання, яке з’єднує проміжну розподільчу систему в телекомунікаційній комірці з телекомунікаційними розетками. Горизонтальна розподільче окабелювання прокладається спільно через простір (space), який забезпечує drop-tile ceiling або спрамовується через трубопроводи у перекриттях або стінах.
Засоби вводу (Entrance Facility - EF) - Засоби, за допомогою яких зовнішні кабелі входять у будинок через водощільні муфти і закінчуються в блоку, що забезпечує електронний захист від пошкоджень електричними завадами, такими як блискавка.
З’єднувальний кабель (Patch cable) - З’єднувальні кабелі застосовуються для здійснення фізичного з’єднання між обладнанням користувача і мережевим або телекомунікаційним обладнанням. В телекомунікаційній комірці з’днувальні кабелі використовуються для сприяння швидкому та легкому переміщенню, змінам або доповненням у мережі. Біля настінного комп’ютера він здійснює сполучення обладнання користувача (мережевої карти) з мережею. Сумнівнно, чи з’єднувальні кабелі можуть розглядатися як частина структурованої кабельної системи. За означенням це не так, бо його використання змінюється при змінах потреб користувача.
З’єднувальне устаткування (Connecting Hardware) - З’єднувальне устаткування застосовується для terminatе горизонтального окабелювання у кабельній шафі або в розетці робочої станції. З’єднувальні панелі, які застосовуються в кабельній шафі, і настінні панелі біля настільних комп’ютерів відносяться до цього типу устаткування. Стандарт EIA/TIA 568A визначає з’єднувач RJ-45, який використовується в виробах цього типу. З’єднувальні панелі забезпечують багато з’єднувачів RJ-45, часто об’єднаних по дванадцять, і спроектовані для монтажу в стандартну шафу з 19-дюймовими монтажними стійками. Настінні панелі наявні в багатьох варіантах, від поодиноких настінних телекомунікаційних розеток до багаторозеткових панелей, пристосованих до використання різних передавальних середовищ. З’єднувальне устаткування також може бути пристосоване до використання інших типів з’єднувачів, таких як RJ-11, BNC і оптоволоконних з’єднувачів для різних телекомунікаційних потреб.
Зірка (Star) - Мережева топологія, в якій телекомунікаційна розетка з’єднана тільки з розподільчою системою сполученням точка-точка, і з’єнання між розподільчими системами є сполученнями точка-точка.
З’єднувальний шнур (Patch Cord) - Відрізок провідного або оптоволоконного кабеля із з’єднувачами на обидвох кінцях. З’єднувальний шнур застосовується для сполучення телекомунікаційних кіл на кросі.
Канал (Pathway) - Канал для поміщення телекомунікаційних кабелів, які з’єднують телекомунікаційні приміщення (spaces).
Категорія (Category) Стандарт EIA/TIA 568A визначає певні performance та швидкісні характеристики для структурованих кабельних систем. Ці специфікації дотримуються системи “Категорій”, при чому кожна Категорія визначає окремий рівень performance. Стандарт EIA/TIA 568A охоплює Категорії 3,4,5.
Мережевий інтерфейс (Network Interface - NI) - Становить точку розділу між зовнішніми мережами і головною розподільчою системою кампусу чи комплексу або будинковою головною розподільчою системою. Включає тестування носія, шлейфа і здатості роз’єднання.
Міжбудинкова магістраль (Interbuilding Backbone) - Передавальні засоби, які з’єднують головну розподільчу систему кампусу або комплексу будинків з головними будинковими розподільчими системами в кожному будинку комплексу. Може включати міські території з іншими правилами прокладання кабелів.
Міжсистемна магістраль (Interframe Backbone - IFB) - Передавальні засоби, які починаються від головної будинкової розподільчої системи і розподіляються горизонтально і вертикально до кожної проміжної розподільчої ситеми в будинку.
Неекранована скручена пара (Unshielded Twisted Paar - UTP) - Кабель, який містить два ізольовані провідники, скручені один навколо одного для зменшення індукційного впливу провідників.однієї пари на інші. Кабелі UTP приходять у котушках з різною кількістю пар провідників, від двох пар (чотири провідники) до багатьох тисяч пар. Кабелі UTP використовуються для телефонних мереж всередині будинків, оскільки вони недорогі та відносно прості у встановленні.
Приміщення для обладнання (Equipment Room) - Приміщення всередині будинку, в якому розміщені основні компоненти великої телкомунікаційної системи (комутатори даних, комунікаційні процесори тощо). Приміщення для обладнання відрізняються від телекомунікаційних комірок більшими розмірами і кількістю обладнання, яке в них розташоване.
Проміжна розподільча система (Intermediate Distribution Frame) - Кросове з’єднання між міжсистемною магістраллю (IFB) та горизонтальною розподільчою системою (HDS). IFB може також бути точкою під’єднання для локального мережевого обладнання поверху. IFD звичайно розташована в телекомунікаційній комірці.
Проміжне кросове з’єднання (Intermediate Cross Connect) - Типове обладнання, яке застосовується для сполучення магістральної та горизонтальної кабельної систем. Проміжне кросове з’єднання звичайно розміщене в телекомунікаційній комірці.
Сполучення в робочому просторі (Work Area Connection) - Інтерфейс між розеткою і обладнанням користувача. Включає адаптер середовища, наприклад, симетризатор (balun).
Телекомунікаційна інфраструктура (Telecommunications Infrastructure) - Компоненти (телекомунікаційні приміщення, кабельні pathways, заземлення, окабелювання, пристрої для кінцевого під’єднання (termination hardware) , які разом забезпечують основну підтримку для розподілу всієї телекомунікаційної інформації.
Телекомунікаційна комірка (Telecommunication Closet) - Приміщення в будинку, спроектоване для забезпечення безпечного, придатного оточення для встановлення кабелів, телекомунікаційного обладнання, кінцівок і систем адміністрування. Телекомунікаційні комірки є пунктами, де перетинаютьмя магістраль і засоби горизонтального розподілення. Це приміщення для обслуговування поверхів, завданням яких є викінчити (terminate) і сполучити магістральну кабельну систему , горизонтальну кабельну систему і будинкову електронвку, яка допомагає розподіленню інформації по цьому поверсі.
Телекомунікаційна розетка (Telecommunications Outlet - TO) - Інтерфейс між горизонтальною розподільчою системою і під’єднанням в робочому просторі до обладнання користувача (телефону і/або термінального пристрою).
Телекомунікаційна шина заземлення (Telecommunications Grounding Bar - TGB) - Допоміжна шина заземлення для телекомунікацій в сателітних телекомунікаційних комірках, сполучена з головною телекомунікаційною шиною заземлення.
Анотований перелік стандартів кабельних систем локальних мереж.
Призначення стандартів окабелювання:
забезпечення структури кабельної системи, незалежної від застосувань;
наявність попереднього окабелювання будинку, коли вимоги застосувань ще невідомі;
встановлення мінімальних вимог до виконання і стандартних інтерфейсів для підтримки поточних і майбутніх продуктів.
Стандарти, на які найчастіше посилаються:
ANSI/EIA/TIA 568 A: Commercial building telecommunication standard (США);
IS 11801: Generic cabling for customers premise cabling (міжнародний).
Крім того, наявний ряд промислових стандартів, які доповнюють вказані вище стандарти і подають правила проектування та встановлення кабельних систем:
ANSI/TIA/EIA 569: Commercial building standard for telecommunication pathways and spaces;
ANSI/TIA/EIA 606: Administration standard for the telecommunication infrastructure of commercial buildings.
ANSI/TIA/EIA 607: Commercial building grounding and bonding requirements for telecommunication;
BICSI (Building Industry Consulting Service International).
Анотований перелік стандартів.
EIA/TIA-568A: Телекомунікаційний стандарт для будівель комерційного призначення (Commercial Building Telecommunications Standard).
Цей стандарт заміняє ANSI/EIA/TIA-568 від липня 1991 р. Стандарт включає або удосконалює технічні вимоги EIA/TIA TSB 36, TIA/EIA TSB 40 і TIA/EIA TSB 40A щодо додаткових специфікацій для UTP категрій 3, 4, 5 і сумісного з ними з’єднувального обладнання. Кабелі та з’єднувальне обладнання для категорій 1 і 2 не є частиною цього стандарту і тому не покриваються ним. Цей стандарт включає і вдосконалює технічний вміст чернетки TSB 53, який покриває додаткові специфікації для кабелів STP-A з характеристичним опором 150 Ом і для відповідних з’єднувачів. Цей документ має першість перед технічним змістом TSB 36, TSB 40, TSB 40A і TSB 53. Включена нова специфікація для 62.5/125 мкм оптичного волокна і одномодових оптичних кабелів, з’єднувачів і кабельної практики. TSB 36, 40. 40A і 53 всі замінені цим документом, оскільки він містить додаткові специфікації і методи тестування, важливі для користувачів, виготовлювачів і тестування.
EIA/TIA-568: Телекомунікаційний стандарт для будівель комерційного призначення (Commercial Building Telecommunications Standard).
Стандарт визначає мінімальні вимоги щодо телекомунікаційного монтажу всередині будинків включно з телекомнікаційними входами і між будинками в околі (campus enviroment). Він визначає систему монтажу з рекомендованою топологією і рекомендованими відстанями. Він окреслює середовища за параметрами, які визначають властивості та особливості з’єднувачів та призначення їх контактів для забезпечення здатності до взаємних з’єднань. Стандарт змінений на EIA/TIA-568A.
EIA/TIA TSB-36:Бюлетень технічних систем: Додаткові специфікації кабелів для кабелів типу неекрановиної скрученої пари (Technical System Bulletin Additional Cable Specification for Unshielded Twisted Pair Cables)
Мета цього бюлетеня - передбачення вимог до передавальних характеристик кабелів типу неекранованої скрученої пари з високими характеристиками. Ці кабелі досі не специфіковані в стандарті ANSI/EIA/TIA-568_1991. Бюлетень приєднаний до EIA/TIA-568A.
TIA/EIA TSB40-A: Додаткові специфікації передачі для з’єднувального обладнання кабелів типу неекранованої скрученої пари (Additional Transmission Specifications for Unshielded Twisted Pair Connecting Hardware).
Мета цього документу - визначення вимог до характеристик передачі для обладнання до з’єднування UTP, яке сумісне з трьома категоріями кабелів UTP, визначеними стандартом EIA/TIA TSB-36, і окреслення додаткових вимог до кросових з’єднувачів і до кабелів, які застосовуються як з’єднувальні шнури. Цей стандарт містить мінімальну систему папаметрів передачі і пов’язаних з ними обмежень, необхідних для того, щоб властивості встановлених з’єднувачів мали мінімальний вплив на зарактеристики кабелів. Ці вимоги застосовують тільки до індивідуальних UTP-з’єднувачів і не обмежують: телекомунікаційні входи, з’днувальні панелі, транзитні з’єднувачі і блоки перехресних з’єднань. Цей бюлетень включений до EIA/TIA-568A.
EIA/TIA TSB-53-1992: Додаткові специфікації для STP з’єднувального обладнання (Additional Specifications for STP Connection Hardware).
Мета цього бюлетеня - передбачення вимог до передавальних характеристик кабелів типу екранована скручена пара. Бюлетень приєднаний до EIA/TIA-568A.
EIA/TIA-569: Стандарт для телекомунікаційних магістралей і приміщень у будівлях комерційного призначення (Commercial Building Standard for Telecommunications Pathways and Spaces).
Мета цього стандарту - стандартизація особливостей проектування і конструкторської практики всередині та між (перш за все, комерційними) будівлями, які містять телекомунікаційні середовища і обладнання. Стандарти поширюються на приміщення або площі та магістралі, в яких або через які встановлюється телекомунікаційне обладнання. Сфера цього стандарту обмежена телекомунікаційним аспектом проектування і конструювання комерційних будівель, оточення телекомунікаційних підстав (міркувань) всередині або між будівлями. Телекомунікаційними аспектами є в загальному магістралі, в яких розміщають телекомунікаційні середовища, та приміщення і плоші, пов’язані з будівлею, в яких закінчуються кабелі і встановлене телекомунікаційне обладнання.
EIA/TIA-570: Стандарт телекомунікаційного монтажу в житлових та легких комерційних спорудах (Residential and Light Commercial Telecommunications Wiring Standard).
Цей стандарт стосується до провідного монтажу в житлових і легких комерційних спорудах. Встановлені цілі стандарту передбачають мінімальні вимоги для під’єднання до 4 вимінних ліній доступу до різних типів обладнання, передбаченого клієнтом. За стосовується до будинкових терекомунікаційних монтажних систем, встановлюваних в в індивідуальних будинках з жителями (окрема родина а бо багато пілнаймачів) і до легких комерційних кінцевих користувачів.
TIA/EIA-606: Стандарт адміністрування телекомунікаційною інфраструктурою в будинках комерційного призначення (The Administration Standard for the Communications Infrastructure of Commercial Buildings).
Стандарт визначає вимоги до адміністрування телекомунікаційною інфраструктурою в нових, існуючих або ремонтованих (перш за все, комерційних) будівлях та їх оточенні. Інфраструктура може бути задумана як набір компонентів (телекомунікаційні площі, кабельні магістралі, заземлення, обладнання для монтажу і під’єднання), який забезпечує основну підтримку для розподілу всієї інформації в будинку і його оточенні. Адміністрування телекомунікаційною інфраструктурою включає документацію (мітки, записи, рисунки, порядок робіт) для кабелів, під’єднувального обладнання, пристроїв для з’єднування і кросування, трубопроводів, інших кабельних магістралей, телекомунікаційних шаф, інших телекомунікаційних приміщень. Мета і наміри цього стандарту - забезпечити одинакову схему адміністрування, незалежну від застосувань, які можуть змінюватися протягом часу існування будинку. Цей стандарт втановлює провідні лінії для власників, кінцевих користувачів, виготовлювачів, консультантів, контракторів, проектантів, інсталяторів і можливостей адміністраторів включно з адмініструванням телекомунікаційної інфраструктури і стосовної адміністративної системи.
TIA/EIA-607: Вимоги до заземлення і під’єднання до нього для телекомунікацій в будівлях комерційного призначення (Commercial Building Grounding and Bonding Requirements for Telecommunications).
Цей стандарт визначає вимоги до структури уніфікованого заземлення та під’єднання до нього в телекомунікаційних системах, яких необхідно дотримуватися в будівлях комерційного призначення, якщо в них передбачене встановлення телекомунікаційного обладнання. Стандарт визначає планування, проектування і встановлення систем заземлення всередині будівель як без попередніх відомостей, так і при наявності відомостей про телекомунікаційні системи, які можуть бути встановлені в таких будівлях. Структура заземлення та під’єднання до нього підтримує можливості для встановлення різноманітного телекомунікаційного обладнання різних виробників, а також практичні потреби у заземленні різноманітних систем, які можуть бути встановлені за вимогами користувача. Стандарт визначає вимоги до:
основних рекомендацій для телекомунікаційних систем всередині приміщення для засобів вводу кабельної системи в будинок, телекомунікаційних комірок, приміщень для телекомунікаційного обладнання;
під’єднань до заземлення і сполучення комунікаційних магістралей, маркування кабелів, провідників і обладнання в приміщення вводу в будинок, телекомунікаційних комірках та приміщеннях для обладнання.
TIA TSB-67: Специфікація характеристик передачі для польового тестування кабельних систем типу неекранованої скрученої пари (Transmission Performance Specification for Field Testing of Unshielded Twisted Pair Cabling System).
Цей бюлетень визначає електричні характеристики вимірювальних приладів - тестерів кабельного устаткування, методи тестування та мінімальні вимоги до передавальних характеристик кабелів UTP. Завданням цього бюлетеня є також визначення вимог до передавальних характеристик для сполучень, здійснених кабелями UTP для трьох категорій цих кабелів та з’єднувального устаткування, визначених стандартом EIA/TIA-568A. Описані методи тестування сполучень та інтерпретації результатів тестування для перевірки встановленого окабелювання. Описані лабораторні процедури для проведення тестування і вимірювання передавальних характеристик, щоб надати можливості для порівняння результатів, отриманих при тестуванні в реальних умовах та при використанні лабораторного обладнання. Бюлетень визначає канали і базові сполучення, рівні точності та тести, необхідні для атестації встановлених кабельних систем.
Стандарт кабельних систем EIA/TIA-568 A.
Основні вимоги стандарту EIA/TIA-568A.
Стандарт EIA/TIA-568 A описує телекомунікаційні кабельні системи для застосувань у будинках та групах близько розташованих будинків (кампусах) на площах до 1 млн. кв. м і при кількості користувачів до 50000. Основні риси цього стандарту полягають у тому, що він описує:
передавальні середовища, які одинаково підводяться до всіх робочих станцій незалежно від застосувань;
ієрархічну зіркоподібну топологію;
специфікації експлуатаційних характеристик компонент;
обмеження на відстані при проектуванні систем і вимоги до кабелів для горизонтального і магістрального окабелювання.
Цілі стандарту:
Встановлення загального телекомунікаційного кабельного стандарту, який підтримується у середовищі багатьох виготовлювачів.
Надання можливостей для планування і встановлення структурованої кабельної системи для комерційних будівель.
Встановлення характеристик і технічних критеріїв для конфігурацій різних кабельних систем.
Сфера проблем стандарту.
Мінімальні вимоги до телекомунікаційного окабелювання всередині офісного оточення.
Рекомендовані топологія та відстані.
Параметри середовищ з визначеними характеристиками.
Призначення провідників та контактів для забезпечення можливостей взаємного з’єднання.
Конкретно стандарт EIA/TIA 568-A визначає вимоги та параметри для складових структурованої кабельної системи.
Горизонтальне окабелювання:
топологія;
відстані;
визнані кабелі;
вибір середовищ.
Магістральне окабелювання:
топологія;
відстані;
визнані кабелі;
вибір середовищ.
Робочий простір.
Конструкція телекомунікаційної комірки.
Конструкція приміщення для обладнання.
Специфікації кабелів:
неекранована скручена пара (UTP);
екранована скручена пара (STP);
коаксіальний кабель;
оптоволоконний кабель;
Телекомунікаційні розетки.
Точки під'єднання та устаткування.
Структуровані кабельні системи згідно з EIA/TIA 568A.
Типова структурована кабельна система
Типова структурована кабельна система згідно із стандартом EIA/TIA 568 A містить шість підсистем структурованої кабельної системи.
Рис. 3.1. Шість підсистем структурованої кабельної системи.
1). Засоби вводу до будинку (Entrance Facility - EF).
Складаються з кабелів, з’єднувального обладнання, захисних пристроїв та іншого устаткування, необхідного для під’єднання зовнішніх засобів комунікаційного обслуговування до будинкової кабельної системи. Проектуються і встановлюються відповідно до вимог стандарту EIA/TIA-569. Заземлення та контур повинні відповідати вимогам TIA/EIA-607. Засоби вводу до будинку забезпечують точку, в якій зовнішне окабелювання взаємодіє з внутрішньобудинкомим магістральним окабелюванням. Фізичні зарактеристики мережевого інтерфейсу визначені стандартом EIA/TIA-569.
2). Приміщення для устаткування (Equipment Room - ER).
Аспекти проектування приміщення для обладнання визначені стандартом EIA/TIA 569. Приміщення для обладнання звичайно поміщає обладнання більшої складності, ніж телекомунікаційна шафа (комірка). Будь-яка або всі функції телекомунікаційної шафи повинні бути передбачені в приміщенні для обладнання.
3). Магістральне окабелювання (Backbone Cabling).
Магістральне окабелювання забезпечує взаємне з’єднання між телекомунікаційною коміркою, приміщенням для обладнання і засобами вводу до будинку. Воно складається із магістральних кабелів, проміжного і головного кросових з’єднань, механічних закінчень і комутаційних шнурів або перемичок, які застосовуються для перехресних з’єднань магістральних кабелів з іншими магістральними кабелями. Це включає:
Вертикальні з’єднання між поверхами (risers).
Кабелі між приміщенням для обладнання і засобами вводу в будинок.
Кабелі між будинками (interbuilding).
Особливості:
Топологія - ієрархічна зірка (кожен HC сполучений кабелем з MC або через IC до MC).
Від HC допускається не більше від одного кросового сполучення на шляху до MC.
Кабельна система для шини або кільця може бути зроблена, якщо це потрібно, додатково до топології зірки.
Магістралі розпочинаються в головній розподільчій точці і з’єднують між собою всі телекомунікаційні шафи. Магістральні кабелі - це звичайно оптоволоконні або мідні багатопровідні кабелі.
Таблиця 3.3. Типи кабелів і максимальні відстані в магістралі
Примітка: Максимальні довжини магістральних кабелів залежать від застосування. Відстань 90 м для STP вживається для застосувань із спектральною шириною смуги від 20 Мгц до 300 Мгц. Відстань 90 м для UTP вживається для спектральної ширини смуги 5 Мгц - 16 Мгц для категорії 3, 10 Мгц- 20 Мгц для категорії 4 і 20 Мгц - 100 Мгц для категорії 5.
Системи з нижчими швидкостями передачі даних (IBM 3270, AS 400) та асинхронні (RS232, 422, 423 і т.п.) можуть діяти через середовища STP або UTP на значно більших відстанях (типовими є відстані до 330 м). Реальна відстань залежить від типу системи, швидкості передачі даних, специфікацій виготівників для системної електроніки та застосованих системних компонент (симетризатори, адаптери, перехідники мід лініями тощо).
Поточно засоби для сворення магістрального окабелювання включають комбінації обидвох типів провідних кабелів та оптоволоконних кабелів.
Рис. 3.2. Зіркоподібна топологія кабельної системи.
Інші вимоги до проектування
Зіркова топологія
Не більше, ніж два ієрархічні рівні перехресних з’єднань.
Перемички не дозволяються в жодних місцях, крім кросів.
Довжини перемичок або комутаційних шнурів для перехресних з’єднань не можуть перевищувати 20 м
Слід уникати встановлення в місцях з високим рівнем низькочастотних або радіочастотних електромагнітних завад
Заземлення повинне бути виконане, як визначено в стандарті EIA/TIA 607.
4). Телекомунікаційна шафа (комірка) (Telecommunication Closet - TC).
Телекомунікаційна шафа (комірка) - це місце всередині будинку, яке містить обладнання телекомунікаційної кабельної системи. Воно включає механічні закінчення і/або перехресні з’єднання для горизонтальної і магістральної кабельних систем. Для проектної специфікації телекомунікаційної шафи слід використовувати стандарт EIA/TIA-569.
Первинним завданням є забезпечення горизонтальних кросових з’єднань. Може містити проміжні або головні кросові з’єднання. Забезпечує кероване оточення для телекомунікаційного устаткування, з’єднувального обладнання і з’єднувальних муфт.
Телекомунікаційна комірка в ідеальному випадку повинна бути розташована поблизу центру будинку. Однак, якщо багато телекомунікаційних розеток вживаються біля одного кінця будинку, то більш ефективно розташувати телекомунікаційну комірку ближче до цього кінця. Телекомунікаційна комірка може бути власне коміркою, такою як приміщення швейцара, або малим простором у кутку приміщення, відгородженого перегородками. Всі мережеві кабелі, які проходять у будинку, повинні бути підведені до цього приміщення. Бажано, але не обов’язково, щоб у цьому приміщенні було окреме електричне живлення.
Рис. 3.3 . Ескіз під'єднання кабелів до комутаційної панелі.
Рекомендується, щоб провідні кабелі, які приходять у телекомунікаційну комірку, під'єднувалися із зворотнього боку комутаційної панелі. Така панель - це плоска плата з розміщеними на ній рядами гнізд типу RJ-45. Кожне гніздо нумероване відповідно до номерів настінних розеток, розміщених у будинку. Під'єднання всіх провідників до комутаційної панелі забезпечує простоту і гнучкість при управлінні мережею.
Рис. 3.4. Кросове з'єднання.
5). Горизонтальне окабелювання (Horizotal Cabling - HC).
Рис. 3.5. Максимальні відстані для горизонтального окабелювання.
Горизонтальна кабельна система поширюється від телекомунікаційної розетки до горизонтального кросового з’єднання. Фізична топологія - зірка, тобто кожна телекомунікаційна розетка/з’єднувач має свою власну позицію для механічного під’єднання в горизонтальному кросі, розташованому в телекомунікаційній комірці. Заземлення і з'єднувальний контур з нульовим потенціалом повинні відповідати вимогам TIA/EIA-607.
Горизонтальна кабельна система містить:
горизонтальне окабелювання;
телекомунікаційні входи;
закінчення кабелів;
перехресні з’єднання (крос);
комунікаційні входи.
Рис. 3.7. Телекомунікаційний вхід.
Комунікаційні входи - це точки закінчення кабелів в мережевих розетках, розташовані якнайближче до робочих станцій. Вони категоризовані через своє фізичне оточення (утоплений монтаж, поверхневий монтаж, модульна фурнітура, піднята підлога, наскрізний перехід), число портів і передбачений тип з’єднувача. Кожний робочий простір повинен мати як мінімум два порти інформаційного входу: один для звуку і один для даних. Вибір окабелювання наведено вище.
6). Робочий простір (Work Area - WA).
Рис. 3.6. Ескіз обладнання робочого простору.
Компоненти робочого простору розташовані від телекомунікаційного (інформаційного) входу до обладнання робочої станції. (останнє не розглядається стандартом). Вимагається, щоб адаптери, такі як симетризатори (baluns), розділювачі (splitters), фільтри середовищ тощо, були зовнішніми відносно телекомунікаційної розетки.
Монтаж робочого простору проектується так, щоб переміщення, додавання або зміни були максимально простими.
Компоненти робочого простору
Обладнання робочої станції - комп’ютери, термінали даних, телефони тощо
З’єднувальні шнури - модульні шнури, кабелі адаптерів ПК, оптоволоконні з’єднувачі тощо
Адаптери - симетризатори тощо - повинні бути зовнішніми відносно телекомунікаційного входу.
Незалежно від того, чи мережа базується на провідних, чи на оптоволоконних кабелях, EIA/TIA -568A рекомендує застосування багатьох кабельних шаф, розподілених по будинку. Мережа може бути вертикальною з багатьма кабельними шафами на кожному поверсі або горизонтальною з багатьма супутніми кабельними шафами. Основною кабельною структурою є зіркоподібна з найвищою функціональністю мережевих компонент, розташованих у головному розподільчому центрі (Main Distributed Center - MDC). MDC сполучений оптоволоконними магістральними кабелями з проміжними розподільчими центрами (Intermediate distribution center - IDC) при наявності магістральної кабельної системи кампусу, або з телекомунікаційними комірками (Telecommunication Closet - TC). Сполучення від TC до настільного комп’ютера здійснюється через кабель UTP або через оптоволоконний кабель. Звичайно мережева електроніка (активне обладнання) розташовується в TC і передбачає управління та сегментацію мережі на рівні поверху. TC також забезпечує точку присутності (Point of Presence - PoP), тобто точку, в якій користувачі під’єднуються до магістральної системи, для підтримки компонент структурованого окабелювання, а саме центрів взаємосполучень кабелів (кросових центрів), зберігання кабелів і зрощень до магістральних кабелів.
Проектування колапсованого окабелювання
Щоб використати природні властивості відстаней оптоволоконних кабелів (natural distance performance), горизонтальна розподільча система може бути перепроектована для більш ефективного використання мережевих компонент включно з підвищенням надійності та зменшенням технічного обслуговування і коштів. Один підхід полягає в згортанні (колапсуванні) всіх горизонтальних мережевих продуктів в одне приміщення і прокладенні оптоволоконних кабелів від цього центрального TC до кожного користувача. Оскільки оптоволоконна система має достатню ширину смуги для підтримки більших горизонтальних відстаней, то нема потреби розташовувати численні кабельні шафи на кожному поверсі. При такому проектуванні мережі управління централізоване і кількість місць технічного обслуговування або точок можливих аварій скорочується. Зменшення кількості кабельних шаф економить місце і кошти, а також зменшує кількість приміщень, які повинні бути оснащені додатковими потужностями для живлення, опалюванням, вентиляцією тощо. Тестування, запобігання аваріям і документування стають простішими. Для такої архітектури недавно запропоновані відкриті схеми офісного окабелювання (TIA TR41.8 PN 3398), які просто інтегруються в мережу.
Централізоване окабелювання
Колапсоване окабелювання є тільки першим кроком. Природнім розширенням дистанційних властивостей оптоволоконних кабелів є впровадження централізованої схеми окабелювання. У централізованій схемі окабелювання вся мережева електроніка розташована в MDC або в IDC. Ідея полягає у сполученні користувачів безпосередньо від робочого місця або від робочої групи до централізованої мережевої електроніки.
На рівні поверхів відсутні активні компоненти. Сполучення між горизонтальними і вертикальними кабелями здійснюються в точках зрощення або в центрах взаємосполучень, розташованих в TC. При коротких відстанях застосовується техніка прокладання оптоволокна для домашніх умов; вона з’єднує робочі станції безпосередньо з MDC. Горизонтальні кабелі з 2-4 волокнами можуть бути прокладені до кожної робочої станції або офісу. Для підтримки багатьох користувачів можуть бути також використані кабелі з багатьма волокнами (12 або більше волокон), забезпечуючи сполучення з магістраллю для робочої групи в модульному офісному оточенні.
Централізована кабельна система забезпечує ті ж переваги, що й колапсована система. Централізоване окабелювання власне переглядається комітетом TIA TR41.8 (PN-3523).
Оптоволоконна зона
Цікавою проектною ідеєю є схема окабелювання з оптоволоконною зоною. Подібно до централізованого окабелювання, схема з оптоволоконною зоною має один центральний MDC. Багатоволоконний кабель прокладений від MDC через TC до групи користувачів. Типовий кабель може містити 12...24 оптоволокна. У робочій групі кабель під’єднується до багатокористувацької розетки (MUO), два волокна з’єднані з габом робочої групи. Цей локальний габ підтримує від 6 до 12 користувачів і має оптоволоконне магістральне під’єднання та UTP-порти для користувачів. Сполучення між габом і користувачами може бути зроблене з використанням кабеля UTP, так що робочі станції мають мережеві карти для UTP. Надлишкові оптичні волокна не використовуються і заховані в MUO.
При потребі модифікації габ видаляється і встановлюються оптоволоконні перемички від MUO до робочих станцій; при цьому слід замінити мережеві карти. В результаті сегмент мережі перетворюється у fiber home run або в централізовану схему окабелювання.
Подальший розвиток концепцій TIA/EIA 568 A
Стандарти не виявляюють тенденцій розвитку новітніх технологій. Обмеження кабелів UTP для застосувань при вищих ширинах смуг привели до нових альтернативних розв’язків, таких як оптоволоконні кабелі та кабелі типу екранована скручена пара (STP). Властиві оптоволоконним кабелям переваги до підтримування великих ширин смуги на великих відстанях без регенераторів (повторювачів) і нечутливість до електромагнітних завад приводить у результаті до застосування оптоволоконних кабелів у кабельних системах кампусів як перспективного розв’язку.
Централізована мережева архітектура. Комітет стандартів EIA/TIA опублікував бюлетень TSB 72, в якому привертає увагу до здатності оптоволоконних кабелів перевищити відстань 100 м без застосування повторювачів, характерну для кабелів UTP Категорії 5. Цей бюлетень деталізує, як повинне бути пристосоване оптоволоконне окабелювання, щоб дозволити прокладення оптичного кабеля від розетки у робочому просторі до центрального приміщення з телекомунікаційним обладнанням. Це центральне телекомунікаційне приміщення містить всю мережеву електроніку, тобто габи, мости, раутери та комутатори.
Провідні кабельні системи з використанням кабеля UTP Категорії 5 мають обмеження на довжину кабеля до 100 м між габом і робочою станцією. Це приводить до розподілення електроніки LAN ближче до робочих станцій. З другого боку, оптоволоконні кабелі можуть підтримувати до 2.5 Гб/с через кабель довжиною до 300 м. Використовуючи цю властивість оптоволоконних кабелів, уся електроніка LAN може бути централізована в одному телекомунікаційному приміщенні в будинку.
Централізація розміщення електроніки LAN має такі переваги:
це значно спрощує перміщення, зміни і перевпорядкування користувачів мережі, зменшує кошти адміністрування і оперативної роботи внаслідок наявності однієї точки адміністрування;
адміністрування та підтримка мережі дуже спрощуються; оптоволоконні мережі мають високу надійність внаслідок обмеження впливу аварій робочих станцій або центральної електроніки LAN;
коли вся електроніка LAN централізована, то використання портів активних мережевих пристроїв може бути зроблене більш ефективним;
якщо малі робочі групи всередині будинку потребують виділеної мережі для виконання своїх завдань, то простіше здійснити це виділення для даної робочої групи при централізованій мережі; це неможливо або дуже складно зробити при розподіленій архітектурі;
більша ширина смуги забезпечується до робочого місця, яке повинне обслуговувати довільні майбутні вимоги; оптоволокно пропонує бльшу стійкість до радіочастотних та низькочастотних електромагнітних завад, у ньому відсутні перехресні зв’язки між волокнами, воно забезпечує майже безпомилкове передавання.
Справедливе твердження, що для оптоволоконних мереж характерні вищі кошти встановлення порівняно із розподіленими системами з провідними кабелями. Однак результати від переваг, вказаних вище, дозволяють отримати виграш, який окуповує витрати за один-два роки.
Специфікації характеристик середовищ і з’єднувального устаткування
Стандарт EIA/TIA-568-A-1995 визначає мінімальні вимоги щодо телекомунікаційних кабельних систем всередині будинків і між будинками в околі кампусу. Він визначає кабельну систему з рекомендованими топологією та відстанями, окреслює провідні та оптоволоконні середовища (кабелі) за параметрами, які визначають властивості та особливості з’єднувачів, призначення їх контактів для забезпечення здатності до взаємних з’єднань.
Існують три можливості вибору структурованої кабельної системи, кожна з яких має свої характеристики та особливості виготовлення:
Кабельна система на основі неекранованого кабеля типу “скручена пара” (UTP) з характеристичним опором 100 Ом:
Рис. 3.8. 4-парний кабель UTP.
Переваги кабелів UTP:
кабелі UTP дуже добрі з точки зору багатосторонності застосувань, пропускної здатності та ефективності в коштах;
кабелі UTP Категорії 5 можуть передавати дані із швидкістю до 100 Мб/с і підтримувати новітні технології, такі як Fast Ethernet, ATM;
кабелі UTP прості в укладанні, мають малий діаметр, малу вагу, прості у з'єднаннях і під'єднанні з'єднувачів.
Недоліки кабелів UTP:
низька механічна захищеність від пошкоджень;
відносна чутливість до завад, викликаних зовніщніми джерелами електромагнітних полів.
Кабельна система на основі екранованого кабеля типу “скручена пара” (STP) з характеристичним опором 150 Ом:
Рис. 3.9. 2-парний кабель STP типу 1.
Переваги кабелів STP:
кабелі STP здатні до забезпечення сигналів даних від зовнішнього середовища, середовища від сигналів даних і сигналів даних від впливу сигналів в інших кабелях;
кабелі STP зменшують кількість майбутніх проблем, які виникають при розміщенні багатьох різних комунікаційних систем в одному будинку.
Недоліки кабелів UTP:
кабелі STP порівняно дорожчі від кабелів UTP;
необхідно серйозно потурбуватися про встановлення правильного заземлення тільки на одному кінці;
кабель STP типу 1, який передбачає окремі екрани для кожної пари провідників - це старе вирішення для забезпечення малих перехресних зв'язків; розв'язання, прийняті в кабелях UTP, забезпечують незначно кращу стійкість до проблем з NEXT без ускладнення проблем укладання кабеля.
Кабельні системи на основі багатомодових або одномодових оптоволоконних кабелів:
Рис. 3.10. 2-волоконний оптичний кабель.
Переваги оптоволоконних кабелів:
велика ширина смуги;
відносно мала вартість;
низьке споживання потужності;
потребують мало місця;
нечутливість до електромагнітних завад.
Недоліки оптоволоконних кабелів:
потрібні вищі кваліфікації при украданні;
потрібні вищі кваліфікації при під'єднанні пристроїв;
кабелі дорожчі і вартість їх укладання більша, ніж для кабелів UTP або коаксіальних кабелів.
Кабельна система на основі коаксіального кабеля тривалий час була основним типом кабельної системи для локальних комп'ютерних мереж.
Переваги коаксіальних кабелів:
порівняно з кабелями типу "скручена пара" коаксіальний кабель має більшу ширину смуги;
коаксіальний кабель добре захищений від електромагнітних завад на низьких та радіочастотах;
коаксіальні кабелі мають менше загасання від кабелів типу "скручена пара".
Недоліки коаксіальних кабелів:
коаксіальні кабелі більш складні в укладанні від кабелів типу"скручена пара";
для під'єднання до іншого обладнання та устаткування коаксіальні кабелі потребують застосування спеціальних інструментів, що збільшує кошти цих робіт.
Примітка: На даний час коаксіальний кабель 50 Ом є визнаним типом середовища для передачі даних. Однак, він не рекомендований для нових кабельних інсталяцій і буде вилучений із стандарту при наступному його перегляді.
Стандарт EIA/TIA-568-A-1995 заміняє стандарт EIA/TIA-568-1991 і включає в себе або вдосконалює вимоги рекомендацій:
TSB-36, TSB-40, TSB-40A щодо кабелів UTP категорій 3, 4, 5 та відповідного з’єднувального устаткування;
рекомендацій TSB-53 щодо вимог до кабелів STP-A та відповідних з’єднувачів;
включає специфікації для багатомодових оптичних волокон 62.5/125 мкм та одномодових оптичних волокон, кабелів та з’єднувачів;
специфікації та методику тестування кабелів.
Кабельна система на основі кабеля UTP.
Горизонтальне окабелювання.
Горизонтальне окабелювання забезпечує середовище, через яке передаються комунікаційі послуги. Горизонтальне окабелювання може складатися з неекранованих скручених пар (UTP), екранованих скручених пар (STP) і/або оптоволоконних кабелів. Кожне середовище визначає електричні властивості та унікальні можливості застосування.
Таблиця 3.4. Загасання і втрати перехресного зв’язку для з’єднувального устаткування кабелів UTP.
З’єднувальне устаткування і шнури
Вироби для перехресних з’єднань забезпечують засоби для закінчення кабелів, поки установлення поля для управління переміщається, доповнюється або змінюється. Є два типи виробів для перехресних з’єднань: з’єднувальні панелі (patch panels) і блоки для заштамповування (punch blocks).
Щоб встановлене з’єднувальне устаткування (телекомунікаційні розетки, з’єднувальні шнури і панелі, з’єднувачі, блоки перехресних з’єднань - кросові панелі тощо) здійснювало мінімальний вплив на загальні характеристики кабельної системи, повинні бути дотримані характеристики та параметри, вказані в табл. 3.4.
Рекомендований метод встановлення кінцівок для всього устаткування UTP використовує контакти із зсувом ізоляції (insulation displacement contact - IDC).
Для з’єднувальних шнурів встановлені такі обмеження їх максимальної довжини:
20 м у головному кросі;
20 м у проміжному кросі;
6 м у телекомунікаційній шафі (комірці);
3 м у робочому просторі.
Рис. 3.11. Під’єднання горизонтального кабеля до мережевої розетки.
Для з’єднувальних шнурів рекомендоване застосування кабелів UTP з багатожильними провідниками діаметром 0.5 мм (24 AWG) для підвищення гнучкості. Максимальні величини загасання в кабелях, стосованих для з’єднувальних шнурів, наведені в табл. 2.2 (розділ 2). Загасання наведене для 100 м кабеля при температурі 20С і відповідає загасанню в горизонтальних кабелях, збільшеному на 20% за рахунок багатожильності провідників.
На рис. 3.11 показано способи під’єднання горизонтального кабеля до телекомунікаційного входу (мережевої розетки). Кольорове кодування провідників кабеля відповідає рис. 2.10.
Для забезпечення загальної цілісності системи горизонтальні кабелі повинні закінчуватися в з’єднувальному устаткуванні тієї ж або вищої категорії. Категорія кабельної системи UTP у цілості визначається за найнижчою категорією її компонентів.
Кабельна система на основі кабеля STP-A .
Горизонтальні та магістральні кабелі типу STP-A.
Таблиця 3.5. Загасання і втрати перехресного зв’язку для горизонтальних і магістральних кабелів STP-A, тип 1.
Рекомендованими кабелями типу STP для магістральних та горизонтальних кабельних систем є кабелі типу IBM 1A. Ці кабелі мають дві пари скручених суцільних провідників діаметром 0.63 мм (22 AWG). Характеристичний опір становить (15015) Ом у діапазоні частот 3 МГц - 300 МГц.
Кабель містить дві пари скручених провідників діаметром 0.63 мм (22 AWG), оточених екраном, і позначений “150 ohm STP-A” у доповнення до будь-яких інших позначень, передбачених локальними або національними нормами. Для пар провідників кабеля застосоване кольорове кодування:
пара 1 - червоний/зелений;
пара 2: оранжевий/чорний.
Механічні та передавальні властивості кабеля визначають його придатність для магістральних та горизонтальних кабельних систем. Додаткові вимоги формулюються до кабелів, які застосовуються поза приміщеннями (outdoor cables).
Величини загасання A і перехресних втрат N у дБ для симетричної моди (синфазне збудження) для довжини кабелів 100 м при температурі 25С наведені в табл. 3.5.
Таблиця 3.6. Внесені втрати і втрати перехресного зв’язку для з’єднувачів STP-A.
З’єднувальне устаткування і шнури базі STP-A.
З’єднувальні кабелі (шнури) виготовляються з використанням кабелів STP-A типу IBM 6A для з’єднувальних шнурів з багатожильними провідниками діаметром 0.5 мм (24 AWG). Характеристичний опір становить (15015) Ом у діапазоні частот 3 ..300 Мгц. Загасання симетричної моди в таких кабелях приблизно в 1.5 раза вище від загасання в кабелях для магістральних або горизонтальних сполучень.
Втрати прямого передавання (внесені втрати) A та втрати перехресного зв’язку N для з’єднувачів STP-A наведені в табл. 3.6.
Оптоволоконні кабельні системи/
Оптоволоконні кабелі/
В оптоволоконних кабельних системах використовують:
для горизонтальних кабельних систем - 62.5/125 нм багатомодові оптичні волокна (мінімум два);
для магістральних кабель
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора